Browsing by Author "Mazur, Mykola"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Ознаки Ватикану як офшорної зони
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Мусієць, Тетяна Вікторівна; Musiiets, Tetiana; Мусиец, Татьяна Викторовна; Мазур, Микола І.; Mazur, Mykola
    Устатті досліджено питання офшорів та особливості їх функціонування у сучасному світі. Ця тема є досить актуальною, адже вона є одним із проявів глобалізації міжнародної фінансової системи, де є суспільні відносини, які виникають у процесі надання офшорних послуг. У статті визначено процес «офшоризації» як одна з тенденцій глобалізації сучаної міжнародної фінансової системи, яка має вплив на всіх гравців фінансового ринку. Ідентифікуючі у статті ключові міста фінансової кон’юктури офшорної системи на міжнародному фінансовому ринку аналізується найстаріша податкова гавань світу — Ватикан. У сучасному глобалізованому світі велику роль займають офшорні юрисдикції через які проходить майже 10 % світового ВВП, яке складало 84,835 трлн доларів США у 2018 році. Серед основних дослідників проблеми можна виділити таких: Н. Фергюсон, С .Василенков, О. М. Мозговий, Т. Є. Оболеньска та інші. Розглянуто також масштабність поняття «офшор» в історичній перспективі, а також офшор як фінансовий інструмент. Проблема офшорів перебуває в центрі уваги так званої системи Transparency, тобто повної прозорості як однією з методів контролю за грошовими потоками, а з нею інші ефективні інстурументи боротьби: BEPS, ФАТФ. Особлива увага була присвячена аналізу Ватикану та його Інституту релігійних справ та офшорної діяльності в цілому. З часів Стародавньої Греції і до сьогоднішнього дня ми маємо змогу продивитися скрізь історичну спіраль діяльність офшорних зон, які знайшли своє місце у найсвятіших містах людства. Ватикан впливав у минулому і продовжує впливати на сьогодні й відіграє важливу роль у міжнародному політичному та економічному житті та концентрує величезні фінансові ресурси і бере участь при вирішенні важливих проблем світового масштабу. This article explores the issues of offshore and the peculiarities of their functioning in the modern world. This topic is very relevant because it is one of the manifestations of globalization of the international financial system, where there are public relations that arise in the process of offshore service provision. The article identifies the «offshore» process as one of the trends in the globalization of the modern international financial system which has an impact on all financial market players. By identifying the key cities in the financial context of the offshore system in the international financial market, the oldest tax haven in the world, the Vatican, is analyzed. In today’s globalized world, offshore jurisdictions play an important role, accounting for almost 10 % of global GDP, which amounted to $ 84.835 trillion in 2018. Among the main researchers of the problem are the following: N. Fergyuson, S. Vasylenkov, O. Mozgovyi, T. Obolenska and others. The article also looks at the scope of the concept of «offshore» in historical perspective, as well as offshore as a financial instrument. The problem of offshore is at the center of attention in the so-called Transparency system, that is, full transparency as one of the methods of control over cash flows, and with it other effective instruments of struggle: BEPS, FATF. Particular attention was paid to offshore investigation on the analysis of the Vatican and its Institute of Religious Affairs and offshore activities in general. From the time of Ancient Greece to the present day we are able to look everywhere at the historical spiral of the activities of the offshore zones that have found their place in the holiest cities of mankind. The Vatican has influenced in the past and continues to influence today and plays an important role in international political and economic life and concentrates enormous financial resources and participates in solving important global problems.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасна офшоризація бізнесу у конструкті національної фіскальної безпеки
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Луцишин, Зоряна Орестівна; Lutsyshyn, Zoriana; Южаніна, Ніна Петрівна; Yuzhanina, Nina; Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, Tetiana; Фролова, Татьяна Александровна; Мазур, Микола Ігорович; Mazur, Mykola; Перебийніс, Дмитро Сергійович; Perebyinis, Dmytro
    У роботі досліджено економічний зміст, природу та еволюцію офшоризації (формування офшорної системи), визначено основні чинники, механізми функціонування та особливості структурних змін офшорної системи, детермінанти розвитку та формування офшорних центрів, встановлено основні напрями і фактори подальшого майбутнього офшорних центрів/зон, територій (юрисдикцій) у світовій економіці та досліджено обсяги та структуру відпливу капіталу до офшорних зон, юрисдикцій; проаналізовано схеми відмивання грошей, виявлено світові тенденції у сфері офшоризації фінансових послуг та досліджено стан і проблеми розвитку офшоризації фінансових послуг в Україні. Виявлено, що переваги використання офшорних зон на мікроекономічному рівні водночас є недоліками та створюють загрози для стабільності глобального економічного простору. Досліджено передумови виникнення та еволюцію офшорного бізнесу на кожному етапі розвитку. З’ясовано, що основною метою виникнення і розвитку офшорних юрисдикцій є неузгодженість між прагненням держави повністю контролювати фінансову ситуацію на своїй території і небажанням громадян бути підконтрольними і віддавати свій прибуток у вигляді податків. Доведено, що головною причиною формування сучасної мережі офшорних фінансових центрів є значна мобільність фінансових активів у цілому, а також той факт, що темпи зростання світового фінансового ринку значно випереджають темпи зротання реальної економіки. Проаналізовано світові тенденції офшоризації фінансових послуг та розкрито причини їх бурхливого зростання. Аналізуючи світові фінансові потоки, виявлено закономірність в тому, що окремі юрисдикції або цілі зони тяжіють одна до одної та формують одну складну глобальну фінансову мережу. Досліджено еволюцію глобального офшорного багатства, його обсяг в податкових гаванях. Визначено місце України в глобальній офшорній мережі. Досліджено, до яких саме офшорних зон відбувається відплив українського капіталу та проведено порівняльну характеристику податкових гаваней, фіскальних оазисів (free zone) та інших офшорних юрисдикцій. Проаналізовано діяльність «українських схем» виведення капіталу в офшорні зони та розглянуто схеми, які є найпоширенішими в міжнародній офшорній практиці світу. Приділена увага питанням деофшоризації та фіскальній безпеці України. Зазначено, що необхідність забезпечення фінансової (у тому числі фіскальної) безпеки стає ще більш актуальною з урахуванням глобалізаційних процесів світової економіки, що спричиняє виникнення дисбалансу конкуренції та монополізацію ринку окремими державами, порушує середовище конкурентного співіснування країн. Досліджено загрози фіскальній безпеці та структурні складові фіскальної політики. Окреслено можливі та найбільш доцільні заходи підвищення рівня фінансової безпеки України та її складової – податкової політики; основні напрями та принципи деофшоризації; рекомендовано заходи зі зниження відпливу капіталу з України. The paper investigates the economic content, nature and evolution of offshoring (formation of offshore system), identifies the main factors, mechanisms of functioning and features of structural changes in the offshore system, the determinants of development and formation of offshore centres, identifies the main directions and factors for the future of offshore centres/zones, territories (jurisdictions) in the world economy and investigates the volume and structure of capital outflow to offshore zones, jurisdictions; analyses the scheme of money laundering, identifies global trends in offshoring of financial services and investigates the progress and problems in financial services offshoring development in Ukraine. According to the authors, the advantages of the offshore zones at the microeconomic level turn out to be shortcomings that compromise the stability of the global economic space. The prerequisites for the emergence and evolution of offshore business at each stage of development are investigated. The authors believe that the main purpose of the emergence and development of offshore jurisdictions is discrepancy between the desire of the state to fully control the financial situation in its territory and the reluctance of citizens to be controlled and give up their profits in the form of taxes. The modern network of the offshore financial centres is generated due to the significant mobility of financial assets in general, as well as the fact that the growth rate of the global financial market significantly exceeds the growth rate of the real economy. The world trends of offshoring of financial services are analysed and the reasons for their rapid growth are revealed. The analysis of the global financial flows shows certain pattern of individual jurisdictions or entire zones being attracted to each other and creating a single complex global financial network. The evolution of global offshore wealth, its volume in tax havens are investigated. The place of Ukraine in the global offshore network is determined. The article focuses on the offshore zones where the Ukrainian capital is fleeing and contains comparison between tax havens, free zones and other varieties of the offshore jurisdictions. The «Ukrainian» and the most common international schemes of withdrawing capital to the offshore zones are analysed. One of the issues raised is deoffshorization policy and fiscal security of Ukraine. The need of ensuring financial (including fiscal) security is becoming even more important in view of the economy globalization processes that are accompanied by imbalanced competition, market monopolization by individual states, and affect the global competitive environment. Threats to fiscal security and structural components of fiscal policy are investigated. The possible and most appropriate measures to improve the level of financial security of Ukraine and its component – tax policy – are outlined; the main directions and principles of deoffshorization; measures to reduce the outflow of capital from Ukraine are recommended.