Browsing by Author "Nechyporchuk, Mykhailo"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Діалектика фінансових інновацій в інформаційно-цифрову еру(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Солодковський, Юрій Мечиславович; Solodkovskyi, Yurii; Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoУ статті здійснено комплексне дослідження фінансових інновацій як структурно значущого компонента глобальної інноваційної екосистеми у процесі масштабних трансформацій світового фінансового сектору. Теоретично обґрунтовано, що в умовах становлення інформаційно-цифрової ери фінансові інновації набувають характеру ключового драйвера структурної модернізації фінансових ринків, формуючись під впливом системної цифровізації фінансових послуг, динамічного розвитку фінтех-рішень, активного поширення блокчейн-технологій, штучного інтелекту та цифрових платформ, котрі у докорінний спосіб змінюють традиційні моделі створення, розподілу і споживання фінансових послуг. Конкретизовано і систематизовано ключові детермінанти розвитку фінансових інновацій у глобальному бізнес-середовищі. Доведено, що провідну роль серед них відіграють цифрова та зелена трансформації, які своєю синергетичною дією забезпечують глибоку конвергенцію фінансових, технологічних й екологічних чинників економічного зростання держав і цілих регіонів. Констатовано, що цифрові фінанси й фінтех-інструменти є в сучасних умовах важливим механізмом підтримки сталого розвитку, сприяючи мобілізації інвестиційних ресурсів у екологічно орієнтовані проєкти та підвищенню ефективності фінансового посередництва. Окремий акцент зроблено на криптовалютному сегменті глобальної валютнофінансової системи, який трансформує традиційні механізми платежів, заощаджень і трансфертів та відображає її перехід до децентралізованих фінансових архітектур. Обґрунтовано, що динамічний розвиток криптоактивів і децентралізованих фінансів суттєво підвищує як адаптивність фінансових систем до глобальних викликів, так і рівень регуляторної невизначеності та системних ризиків. У роботі систематизовано технологічні та управлінські ресурси мережевої економіки, що формують нові конфігурації взаємодії між банківськими й небанківськими фінансовими інститутами, фінтех-компаніями та регуляторними органами, утворюючи багаторівневу екосистему фінансових інновацій. Розкрито еволюцію фінансових інновацій від моделі Фінтех 1.0 до Фінтех 4.0 та виокремлено ключові етапи цифрової трансформації фінансового сектору – від автоматизації операційних процесів до становлення децентралізованих фінансів, цифрових валют центральних банків й інтегрованих платформ управління фінансовими даними. Сформовано узагальнену характеристику сучасного технологічного інструментарію фінансових інновацій (штучний інтелект, великі дані, блокчейн, хмарні обчислення, мобільні фінансові застосунки, RegTech), а також визначено його вплив на розширення фінансової інклюзії, підвищення стійкості й конкурентоспроможності фінансових інституцій. Узагальнено ключові напрями і наслідки застосування фінтех-рішень у сфері публічного управління фінансами як чинника зміцнення фіскальної спроможності держави та підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних економік. Зроблено аргументований висновок про те, що діалектика фінансових інновацій в інформаційно-цифрову еру має чітко виражений контрадикторний характер, що породжує якісно нові форми конкуренції за глобальний фінансовий капітал. Отримані наукові результати суттєво поглиблюють теоретичні уявлення про сучасну інституційно-регуляторну архітектуру глобальної екосистеми фінансових інновацій та можуть бути використані для розроблення стратегій цифрової та зеленої трансформації національних фінансових ринків.Item Зелена та цифрова трансформації глобального ринку фінансових послуг: функціонально-трендові модифікації банківського сектору(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Хоманець, Володимир Анатолійович; Stoliarchuk, Yaroslava; Солодковський, Юрій Мечиславович; Solodkovskyi, Yurii; Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoСтаттю присвячено появі необанкінгу, що стала одним з чинників загострення конкуренції на світовому ринку фінансових послуг (СРФП), а також формою реалізації інноваційного потенціалу нових технологій за умов ліберального регуляторного режиму. В роботі продемонстровано, що зелена та цифрова трансформації світової економіки знаходять прояв у змінах, що спостерігаються в глобальному банківському секторі (ГБС), та які здатні суттєво змінити диспозицію суб’єктів СРФП та архітектуру фінансових екосистем в цілому. Виявлено домінування в науковому дискурсі питань, що пов’язані з цифровою трансформацією ГБС, яка матиме коротко- та середньострокові наслідки, на відміну від зеленої трансформації, вплив якої спостерігатиметься у середньота довгостроковій перспективі. Розкрито, що науковий базис трансформації глобального банківського сектору спирається на широке коло загальних та спеціальних теорій та новітніх концепцій, серед яких провідне місце посідає концепція необанкінгу. Виявлено, що прикладне застосування інструментів цифровізації призводить до диверсифікації та зростання кількості країн-лідерів в структурі ГБС, де за темпами цифровізації переважають ЄС та США. Визначено, що віртуальний режим роботи необанків забезпечує їм значні конкурентні переваги на СРФП та підвищуючи інклюзивність відкриває нові ринкові ніші, одним з свідчень чого є значне розширення кількості клієнтів необанків, а також наведено ключові фактори відповідних трансформацій. Ідентифіковано, що активна конкуренція банків з фінтех-компаніями призводить до змін у структурі робочої сили ГБС, де зростає частка кваліфікованих працівників з навичками програмування, появи різноманітних необанківських сервісів та смарт-рішень. В роботі визначено ряд функціонально-трендових модифікацій ГБС, серед яких динамічне нарощування ринкової капіталізації цифрових банків та концентрації необанківського капіталу; поглиблення екосистемного співробітництва необанків з традиційними банківськими установами та поглиблення конкупераційних форматів взаємодії, включаючи модернізацію бізнес-моделей міжбанківських відносин; активне впровадження необанками в операційну діяльність технологій штучного інтелекту; поглиблення інтеграції криптовалют та блокчейнтехнологій у функціонування необанківських платформ; інтеграція необанківської діяльності з децентралізованими фінансами та динамічне нарощування глобальних масштабів трансакцій відкритого банкінгу; та глибока диверсифікація суб’єктної структури учасників світового ринку необанківських послуг. Виявлено, що в контексті сталого розвитку ключовими трендами трансформації ГБС є зміна етичних засад функціонування банківських установ та організаційних систем інституційного управління, а також запровадження новітніх фінансових інструментів (зелені облігації). Підсумовано, що банківські установи та спеціалізовані фінансові інституції втрачають абсолютну монополію на надання платіжних послуг і дещо витісняються з ринку активними інноваторами — крупними технологічними компаніями і фінтех-стартапами. Визначено, що подальший розвиток СРФП як цілісної екосистеми потребуватиме якісного оновлення принципів і цінностей діяльності банківських установ, а також подальших інвестицій в інноваційні рішення. The article is devoted to the emergence of neobanking, which has become one of the factors of intensified competition in the global financial services market (GFSM), as well as a form of realisation of the innovative potential of new technologies under a liberal regulatory regime. The paper demonstrates that the green and digital transformations of the global economy are manifested in the changes observed in the global banking sector (GBS), which can significantly change the disposition of the GFSM actors, the architecture of financial ecosystems and world financial order in general. Authors reveal the dominance in the scientific discourse of issues related to the digital transformation of the GBS, which will have shortand medium-term consequences, as opposed to the green transformation, which will have an impact in the medium and long term. It is revealed that the scientific basis for the transformation of the global banking sector is based on a wide range of general and special theories and the latest concepts, among which the concept of neobanking occupies a leading place. It is found that the applied use of digitalisation tools leads to diversification and growth in the number of leading countries in the structure of the GBS, where the EU and the USA prevail in terms of digitalisation. It is determined that the virtual mode of operation of neobanks provides them with significant competitive advantages in the GFSM and, by increasing inclusiveness, opens up new market niches, one of the evidences of which is a significant increase in the number of neobank clients, and the key factors of the relevant transformations are presented. It is identified that the active competition of banks with fintech companies leads to changes in the structure of the GBS workforce, where the share of skilled workers with programming skills is growing, and the emergence of various neobanking services and smart solutions. The paper identifies a number of functional and trend modifications of the GBS, including the dynamic increase in the market capitalization of digital banks and the concentration of neobank capital; deepening of ecosystem cooperation between neobanks and traditional banking institutions and deepening of competitive formats of interaction, including modernization of business models of interbank relations; active introduction of artificial intelligence technologies by neobanks into their operations; deepening of integration of cryptocurrencies and blockchain technologies into the functioning of the GBS. It has been found that in the context of sustainable development, the key trends in the transformation of the GBS are changes in the ethical foundations of banking institutions and organisational systems of institutional management, as well as the introduction of new financial instruments (green bonds). It is summarised that banking institutions and specialised financial institutions are losing their absolute monopoly on the provision of payment services and are being somewhat pushed out of the market by active innovators — large technology companies and fintech start-ups. It is determined that further development of the world financial order and the GFSM as an integral ecosystem will require a qualitative update of the principles and values of banking institutions, as well as further investment in innovative solutions.Item Фінансові інновації у глобальній цифровій економіці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-18) Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, Mykhailo; Москалюк, Наталія ПетрівнаРобота присвячена комплексному дослідженню ролі і місця фінансових інновацій у глобальній цифровій економіці. Значна увага приділена розкриттю теоретико-методологічних засад дослідження фінансових інновацій через призму цифровізації світогосподарської системи. На основі системного аналізу генезису теоретичного дискурсу фінансових інновацій розкрито його еволюцію, конкретизовано ключові детермінанти розвитку фінтеху в умовах глобального цифрового переходу, а також дано комплексну характеристику інституційно-регуляторній архітектурі глобальної екосистеми фінансових інновацій. У дисертаційній роботі комплексно проаналізовано кількісно-якісні параметри фінансової технологічної екосистеми у структурній конфігурації глобального ринку. Розкрито функціонально-трендові модифікації глобального цифрового банкінгу та дано системну оцінку масштабів і структурного ландшафту альтернативного фінансування у глобальній цифровій економіці. Конкретизовано глобальні імперативи розбудови криптовалютного сегменту світового фінансового ринку та здійснено економетричну оцінку взаємозв’язку глобальних ринків криптовалют і золота. Дисертація містить результати авторських досліджень процесів розбудови в Україні фінтех-індустрії в умовах цифровізації глобальної економіки. Комплексно проаналізовано масштаби і структурні виміри фінтех-індустрії у структурі фінансового ринку України, а також обґрунтовано організаційно-економічні й інституційні механізми підвищення ефективності її функціонування. The work is devoted to a comprehensive study of the role and place of financial innovations in the global digital economy. Considerable attention is paid to revealing the theoretical and methodological foundations of researching financial innovations through the lens of the digitalization of the global economic system. Based on a systematic analysis of the genesis of the theoretical discourse on financial innovations, its evolution is disclosed, the key determinants of fintech development in the context of the global digital transition are specified, and a comprehensive characterization of the institutional and regulatory architecture of the global financial innovation ecosystem is provided. The dissertation provides a comprehensive analysis of the quantitative and qualitative parameters of the financial technology ecosystem within the structural configuration of the global market. It explores the functional and trend-related transformations of global digital banking and offers a systematic assessment of the scale and structural landscape of alternative financing in the global digital economy. The study specifies the global imperatives for the development of the cryptocurrency segment of the world financial market and presents an econometric evaluation of the interrelationship between global cryptocurrency and gold markets. The dissertation includes the author’s original research on the development of the fintech industry in Ukraine under the conditions of global economic digitalization. It offers a comprehensive analysis of the scale and structural dimensions of Ukraine’s fintech industry within the national financial market and substantiates organizational, economic, and institutional mechanisms for enhancing its operational efficiency.Item Інституційно-регуляторна архітектура глобальної екосистеми фінансових інновацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів розвитку фінансових інновацій та визначенню ефектів їх реалізації, а також характеристиці ключових інституцій, рівнів та інструментів у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків та окресленні трендів розвитку глобальної екосистеми фінансових інновацій. Обґрунтовано, що фінансові інновації не тільки суттєво розширюють ресурсні можливості економічних суб’єктів щодо подолання запроваджених регуляторами ринку дискреційних обмежень, але й забезпечують найбільш продуктивне використання фінансового капіталу та прискорений вихід національних економік з рецесійного стану; крім того, проникаючи на національні ринки спричиняють радикальні модернізації світової фінансової інфраструктури та чинних фінансових сервісів, а також переводять їх на якісно вищий щабель розвитку. Констатовано, що масштабна цифровізація усіх сфер людської життєдіяльності, як одна із всезагальних форм світогосподарського розвитку, упродовж останніх десятиліть справляє потужний вплив на структурну динаміку розвитку фінансових інновацій, що набуває форм прояву у динамічному поширенні діджитал-каналів фінансово-банківського обслуговування суб’єктів господарювання; перетворенні класичних фінансових посередників у високотехнологічні корпоративні структури з диверсифікованим спектром клієнтських сервісів; загальнопланетарному поширенні механізмів дистанційного надання економічним суб’єктам фінансових послуг, електронних комерційних операцій, систем онлайн-кредитів, онлайн-платежів й онлайн-інвестування тощо. Зазначено, що глобальний етап світогосподарського поступу, що базується на цифровій парадигмі, характеризується системним, агаторівневим і багатокомпонентним впливом на розвиток фінансових інновацій цілої системи універсальних та специфічних чинників. Визначено, що глобальна екосистема фінансових інновацій, як якісно нове ціннісне пропонування інноваційних розробок фінансового профілю та група взаємопов’язаних і взаємодіючих інституцій, що забезпечують їх створення і ринковий обіг, в сучасних умовах перебуває на етапі формування своєї інституційно-регуляторної архітектури. За результатами дослідження процесів інноватизації світового фінансового сектору підсумовано, що національні фінансові ринки тяжіють до двох основних й концептуально відмінних між собою моделей, а саме: централізованої та децентралізованої, окремі риси яких нині чітко виявляються у багатьох країнах світу. Підтверджено, що головними інституціями у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків традиційно є, з одного боку, національні (центральні) банки, а з другого — власне фінансові інституції у їх самостійному статусі і у взаємозв’язку зі створеними саморегулівними організаціями. Зазначено, що діюче у різних державах світу фінансове регулювання справляє неоднозначний (а подекуди і чітко виражений дуалістичний) вплив на розвиток фінансових інновацій. Так, з одного боку, жорсткий регуляторний режим може суттєво підвищити довіру ринку до фінансових інновацій, а з другого — послаблення регуляторного тиску здатне активізувати інноваційну діяльність. Наголошено, що попри те, що в останні десятиліття в архітектурі регулювання сфери фінансових інновацій виокремлюють декілька інституційних рівнів — національний, регіональний та наднаціональний — основні зусилля все ж таки докладаються на національному рівні, на якому спостерігається використання регуляторних «пісочниць» в якості інструментів регулювання фінансових інновацій на національному рівні. Підсумовано, що до ключових завдань функціонування інституцій у сфері регулювання ринкового обігу фінансових інновацій слід віднести як традиційне забезпечення цілісності та продуктивності фінансового ринку, так і всебічну підтримку його інноватизації, а також навчання та тестування нових технологій у контрольованому середовищі. The article is devoted to a comprehensive study of the processes of development of financial innovations and determination of the effects of their implementation, as well as to the characterisation of key institutions, levels and instruments in the regulatory architecture of national financial markets and outlining trends in the development of the global financial innovation ecosystem. It is substantiated that financial innovations not only significantly expand the resource capabilities of economic entities to overcome the discretionary restrictions imposed by market regulators, but also ensure the most productive use of financial capital and accelerate the recovery of national economies from recession; in addition, by penetrating national markets, they cause radical modernisation of the global financial infrastructure and existing financial services, and also bring them to a qualitatively higher level of development. It is stated that large-scale digitalisation of all spheres of human life, as one of the universal forms of global economic development, has had a powerful impact on the structural dynamics of financial innovation in recent decades, which takes the form of manifestation in the dynamic spread of digital channels of financial and banking services for business entities; transformation of classical financial intermediaries into high-tech corporate structures with a diversified range of client services; and global spread of It is noted that the global stage of the world economic development based on the digital paradigm is characterised by a systemic, multi-level and multicomponent influence on the development of financial innovations of the whole system of universal and specific factors. It is determined that the global ecosystem of financial innovations, as a qualitatively new value proposition of innovative developments of financial profile and a group of interconnected and interacting institutions that ensure their creation and market circulation, is at the stage of forming its institutional and regulatory architecture in modern conditions. Based on the results of the study of the processes of innovation in the global financial sector, the author concludes that national financial markets tend to follow two main and conceptually different models, namely, centralised and decentralised, some features of which are now clearly manifested in many countries. It is confirmed that the main institutions in the regulatory architecture of national financial markets are traditionally, on the one hand, national (central) banks, and on the other hand, financial institutions in their independent status and in connection with the established self-regulatory organisations. It is noted that financial regulation in different countries of the world has an ambiguous (and sometimes a clearly expressed dualistic) impact on the development of financial innovations. Thus, on the one hand, a strict regulatory regime can significantly increase market confidence in financial innovations, and on the other hand, the easing of regulatory pressure can intensify innovation. It is noted that despite the fact that in recent decades several institutional levels have been distinguished in the architecture of regulation of financial innovation – national, regional and supranational – the main efforts are still made at the national level, where regulatory sandboxes are used as instruments for regulating financial innovation at the national level. It is concluded that the key tasks of institutions in the field of regulating the market circulation of financial innovations should include both traditional ensuring of the integrity and productivity of the financial market and comprehensive support for its innovation, as well as training and testing of new technologies in a controlled environment.