Browsing by Author "Pikulia, Tetiana"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Державний простір як засада людського буття та територіальної цілісності(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-17) Пікуля, Тетяна Олександрівна; Pikulia, Tetiana; Пикуля, Татьяна АлександровнаItem Місце та роль України у міжнародній та європейській системах безпеки(Видавничий центр «Кафедра», 2022-05-18) Пікуля, Тетяна Олександрівна; Pikulia, TetianaItem Основні правові форми та механізми повоєнної відбудови України(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Пікуля, Тетяна Олександрівна; Pikulia, Tetiana; Пикуля, Татьяна Александровна24 лютого 2022 року Російська Федерація вторглася до України. Результат та тривалість війни наразі невизначені. Однак, все більш зрозуміло, що Україна потребуватиме повоєнного відновлення. Різні уряди та міжнародні організації висловили свою готовність допомогти Україні відновитися після війни. У відповідному дослідженні окреслені основні правові форми та механізми повоєнної відбудови України. Наголошено, що всі нові завдання, як у воєнний час, так і період післявоєнного відновлення потребують спроможних державних інституцій, ефективних систем і процесів, підготовлених державних службовців на всіх рівнях державного управління. На часі, як ніколи, реформа публічної адміністрації. Основні принципи плану повоєнної відбудови України наступні: максимальний доступ до ринків Євро-пейського Союзу та Великої сімки; отримання статусу кандидата, а потім повноправне членство в Європейському Союзі; побудову економіки на принципах лібералізації; налагодження логістичних маршрутів із країнами західної Європи та США; перехід від експорту сировини до переробки в тих галузях, які дають найбільшу експортну виручку; розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу; збільшення видобутку власного газу та розвиток атомної енергетики. Після завершення російсько-української війни, українцям необхідно буде дотримуватись декількох принципових положень: будувати Україну на новому суспільному договорі, де корупція неприйнятна, де права Людини і справедливість є найвищим благом; замість відбудовування старої інфраструктури і системи державного управління – створити нову міську інфраструктуру, нову енергетику і промисловість, нову прогресивну систему освіти, нові адаптивні державні інститути – і так у кожній сфері. Відновлення України має стати таким же історичним прикладом для нашого часу, яким свого часу стало відновлення європейських країн після Другої світової війни. Війна в Україні – це безумовно катастрофа. Однак, з іншої сторони вона відкриває вікно можливостей, зокрема можливість долучити до модернізації і відновлення країни світових експертів різних галузей. On February 24, 2022, the Russian Federation invaded Ukraine. The outcome and duration of the war are currently uncertain. However, it is becoming increasingly clear that Ukraine will need post-war reconstruction. Various governments and international organizations have expressed their readiness to help Ukraine recover from the war.The relevant study outlines the main legal forms and mechanisms of the post-war reconstruction of Ukraine. It is emphasized that all new tasks, both in wartime and in the post-war recovery period, require capable state institutions, effective systems and processes, trained civil servants at all levels of government. It is time, as never before, to reform public administration.The main principles of Ukraine's post-war reconstruction plan will include: maximum access to the markets of the European Union and the G7; obtaining candidate status and then full membership in the European Union; building the economy on the principles of liberalization; establishment of logistics routes with Western European countries and the United States; the transition from the export of raw materials to processing in those industries that provide the largest export revenue; development of the domestic military-industrial complex; increase in own gas production and development of nuclear energy.After the end of the Russian-Ukrainian war, Ukrainians will have to adhere to several basic principles: to build Ukraine on a new social contract, where corruption is unacceptable, where human rights and justice are the highest good; instead of rebuilding the old infrastructure and public administration system – create a new urban infrastructure, new energy and industry, a new progressive education system, new adaptive public institutions – and so on in every area.The restoration of Ukraine should be the same historical example for our time as the restoration of European countries after the Second World War. The war in Ukraine is definitely a catastrophe. However, on the other hand, it opens a window of opportunity, in particular, to involve world experts in various fields in the modernization and restoration of the country.Item Особливості реалізації принципу гендерної рівності в галузі управління освітою(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-14) Пікуля, Тетяна Олександрівна; Pikulia, Tetiana; Пикуля, Татьяна АлександровнаItem Правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису): проблеми правозастосування(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Лапка, О. Я.; Lapka, O.; Пікуля, Тетяна Олександрівна; Pikulia, Tetiana; Пикуля, Татьяна АлександровнаУ статті висвітлено проблеми правозастосовної діяльності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме притягнення до юридичної відповідальності осіб, за якими зареєстровано транспортні засоби, за правопорушення, які зафіксовані в автоматичному режимі та в режимі фотозйомки (відеозапису). Здійснено системний аналіз чинного законодавства України щодо взаємопогодженості, наявності правових колізій та/або прогалин між нормами-принципами Конституції України, засадничими принципами Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а також із рішеннями Конституційного Суду України (далі – КСУ) та Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у відповідній сфері. Спираючись на рішення європейських інституцій та розширене тлумачення статті 62 Конституції України, стверджуємо, що, по-перше, презумпція невинуватості не повинна обмежуватися тільки кримінальним процесом, а стосується також процедури розгляду адміністративних правопорушень; по-друге, принцип індивідуалізації відповідальності безпосередньо не визначений в КУпАП, однак опосередковано випливає з його положень. Отже, доведена наявність правової колізії між окремими приписами КУпАП, де одна норма передбачає можливість притягнення до юридичної відповідальності осіб, які не вчиняли адміністративне правопорушення, а інша фактично забороняє це робити, адже вказує на те, що суб’єктом адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка безпосередньо вчинила правопорушення. Відповідно, порушено одну з вимог забезпечення верховенства права в державі – послідовне й неухильне втілення принципу правової визначеності. The article highlights the problems of law enforcement activities in the field of road safety, namely the prosecution of persons for whom vehicles are registered, for offenses that are recorded automatically and in the mode of photography (video). A systematic analysis of the current legislation of Ukraine for mutual agreement, legal conflicts and/or gaps in the relevant legal relations with the principles of the Constitution of Ukraine, the basic principles of the Code of Administrative Offenses, as well as decisions of the Constitutional Court and the European Court of Human Rights in the relevant field. Based on the decisions of the European institutions and on the basis of an expanded interpretation of Article 62 of the Constitution of Ukraine it is proved that: first, the presumption of innocence should not be limited to criminal proceedings, but also to the procedure for reviewing administrative offenses; secondly, the principle of individualization of responsibility is not directly defined in the Code of Administrative Offenses, but indirectly follows from its provisions. Therefore, the existence of a legal conflict between certain provisions of the Code of Administrative Offenses has been proved, where one norm provides for the possibility of bringing to justice those who have not committed an administrative offense, another – actually prohibits it, because it indicates that the subject of an administrative offense can only be a person directly committed the offense. Accordingly, one of the requirements for ensuring the rule of law in the state was violated – the consistent and consistent implementation of the principle of legal certainty.Item Практика реалізації принципу правової визначеностіяк складника верховенства права(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Лапка, О. Я.; Lapka, O.; Пікуля, Тетяна Олександрівна; Pikulia, Tetiana; Пикуля, Татьяна АлександровнаУ статті проаналізовані історичні передумови становлення «верховенство права» як самостійної правової категорії та правової доктрини сучасності. Здійснене доктринальне тлумачення принципу верховенства права, по-перше, як єдиного феномену європейської культури, що охоплює досвід як англомовних, так і континентально-європейських країн; по-друге, в умовах глобалізації, як універсального принципу співіснування й співробітництва між різними народами та культурами. Наведені результати дослідження незалежної міжнародної неурядової організації, зокрема World Justice Project (WJP) щодо рейтингу досягнень країн світу з позиції забезпечення ними правового середовища, яке базується на універсальних принципах верховенства права, і місце держави Україна у відповідному рейтингу.Наголошено, що ефективна реалізація принципу верховенства права пов’язана передусім з правотворчою та правозастосовною діяльністю. Зокрема, однією із вимог забезпечення верховенства права в державі є послідовне і неухильне дотримання принципу правової визначеності. На основі аналізу фахових публікацій присвячених проблемам розуміння та практики реалізації прин-ципу правової визначеності, запропоновано під останнім розуміти, передусім, зрозумілість нормативно-правових приписів.У свою чергу, аналіз рішень Конституційного Суду України дозволяє розкрити правову визначеність через такі категорії: чіткість, ясність, недвозначність положень законодавства; передбачуваність і повага до легітимних очікувань громадян; вимога остаточності судових рішень і їх неухильної виконуваності – res judicata; протидія свавіллю органів державної влади, обмеження дискреційних повноважень суб’єктів державної влади.На основі вивчених нами рішень ЄСПЛ щодо дотримання принципу правової визначеності в законотворчому та правозастосовному процесах, зроблений висновок про те, що правова визначеність, як елемент принципу верховенства права, вимагає зрозумілості та чіткості (точності) національних законів, порушення яких у підсумку призводить до порушення прав людини. Ці вимоги є запорукою її належного тлумачення і, відповідно, реалізації.Невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного її застосування. Така неврегульованість чи відсутність визначеності в діяльності органів державної влади щодо особи, зокрема забезпечення, додержання чи реалізації прав і свобод людини і громадянина, може мати негативні наслідки і призвести до сваволі. The article analyzes the historical preconditions for the formation of the "rule of law" as an independent legal category and legal doctrine of modernity. A doctrinal interpretation of the principle of the rule of law, first, as a single phenomenon of European culture, covering the experience of both English-speaking and continental European countries; secondly, in the context of globalization, as a universal principle of coexistence and cooperation between different peoples and cultures.The results of a study by an independent international non-governmental organization, in particular the World Justice Project (WJP) on the ranking of world achievements in terms of providing them with a legal environment based on universal principles of the rule of law and Ukraine's place in the ranking.It is emphasized that the effective implementation of the rule of law is primarily related to law-making and law enforcement activities. In particular, one of the requirements for ensuring the rule of law in the state is consistent and strict adherence to the principle of legal certainty.Based on the analysis of professional publications on the problems of understanding and practice of implementing the principle of legal certainty, it is proposed to understand the latter, first of all, the clarity of legal regulations.In turn, the analysis of the decisions of the Constitutional Court of Ukraine allows to reveal the legal certainty through the following categories: clarity, clarity, unambiguity of the provisions of the legislation; predictability and respect for the legitimate expectations of citizens; the requirement of finality of court decisions and their strict enforcement – res judicata; counteracting the arbitrariness of public authorities, limiting the discretionary powers of public authorities.Based on the decisions of the ECtHR on the observance of the principle of legal certainty in legislative and law enforcement processes, we concluded that legal certainty, as an element of the rule of law, requires clarity and clarity (accuracy) of national laws, violation of which ultimately leads to violation of rights. man. These requirements are the key to its proper interpretation and, consequently, implementation.Uncertainty, vagueness of the legal norm leads to its different understanding and interpretation, which in practical terms leads to its different application. Such unregulation or lack of certainty in the activities of public authorities regarding the person, in particular the provision, observance or realization of human and civil rights and freedoms, can have negative consequences and lead to arbitrariness.Item Складові формування культури інклюзивності в академічному середовищі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-30) Пікуля, Тетяна Олександрівна; Pikulia, Tetiana; Пикуля, Татьяна АлександровнаItem Трансформація державного суверенітету України в умовах збройної агресії Російської Федерації(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Пікуля, Тетяна Олександрівна; Pikulia, Tetiana; Пикуля, Татьяна АлександровнаСуверенітет тривалий час вважали вищою ланкою розвитку державності й установлених міждержавних відносин. Разом з тим, державний суверенітет не відноситься до «статичних» (незмінних) ознак держави, якими є територія та народ, адже через певні внутрішні або зовнішні чинники та обставини державний суверенітет може бути послабленим, підірваним та навіть втраченим. Сьогодні суверенітет формально продовжує залишатись важливою основою для міжнародних відносин, але вже не відображає реального контролю над територією. Державний суверенітет поступово заміщує суверенізм, прикладом якого є частково визнані квазідержави. Переважно квазідержавні утворення (на пострадянському просторі всі) утворилися внаслідок сепаратизму та участі в цьому процесі сусідніх держав, зацікавлених в етнополітичній дезінтеграції та підтриманні етнополітичної нестабільності. Головну роль у дезінтеграційних процесах на пострадянському просторі відіграє Російська Федерація, яка визнає та підтримує невизнані республіки, надаючи їм інформаційну, політичну, фінансову, військову допомогу. Система злочинів, які посягають на державний суверенітет і територіальну цілісність України, об’єднується навколо єдиного видового об’єкту злочину, а саме суспільних відносин, які регулюють та забезпечують охорону державного суверенітету і територіальної цілісності України. Характерними ознаками цих злочинів є: 1) об’єктом суспільно небезпечного діяння виступає державний суверенітет і територіальна цілісність України; 2) діяння суб’єкта злочина, спрямоване на досягнення спеціальної мети – посягання на державний суверенітет України та руйнування її територіальної цілісності; 5) суб’єктивно сторона характеризується умислом. Світовий досвід протидії злочинам проти державного суверенітету і територіальної цілісності свідчить, що в таких сферах, як політика, міжнаціональні відносини та сфера державної безпеки, вплив лише силовими методами, не підкріпленими відповідною правовою базою і не поєднаними із соціально-економічними, соціально-психологічними, ідеологічними та іншими заходами, здатен викликати лише короткочасний, а часом і зворотний ефект. For a long time, sovereignty was considered the highest link in the development of statehood and established interstate relations. At the same time, state sovereignty does not refer to the “static” (immutable) features of the state, which are the territory and the people, because due to certain internal or external factors and circumstances, state sovereignty can be weakened, undermined and even lost. Today, sovereignty formally continues to remain an important basis for international relations, but no longer reflects real control over the territory. State sovereignty is gradually replacing sovereignty. A number of examples of the increased influence of sovereignty concern partially recognized self-proclaimed quasi-states. The majority of quasi-state entities (all in the post-Soviet space) were formed as a result of separatism and the participation in this process of neighboring states interested in ethno-political disintegration and supporting ethno-political instability. The main role in the disintegration processes of the region is played by the Russian Federation, which recognizes and supports unrecognized republics, providing them with informational, political, financial, and military assistance. The system of crimes that encroach on the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine is united around a single specific object of the crime, namely social relations that regulate and ensure the protection of the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine. The characteristic features of these crimes are: 1) the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine are defined as the object of a socially dangerous encroachment; 2) the presence of real threats to the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine; 3) the behavior of criminals aimed at achieving a special goal – encroaching on the state sovereignty of Ukraine and destroying its territorial integrity; 4) deliberate nature of criminal manifestations. The world experience of combating crimes against state sovereignty and territorial integrity shows that in such areas as politics, international relations and the sphere of state security, influence only by force methods, not supported by an appropriate legal basis and not combined with socio-economic, socio-psychological, ideological and other measures, capable of causing only a short-term and sometimes the opposite ef fect.Item Україна в майбутній архітектурі світової безпеки(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Лапка, О. Я.; Lapka, O.; Пікуля, Тетяна Олександрівна; Pikulia, Tetiana; Пикуля, Татьяна АлександровнаРосійсько-українська війна, яка триває з 2014 року поставила на порядок денний питання щодо побудови нової регіональної та міжнародної систем безпеки. Військове вторгнення Росії в Україну знаменує собою визначальний момент у перебудові геополітичного порядку. Битва за Україну – це не просто чергова регіональна війна, вона являє собою розрив відносин Росія-Захід, що матиме глибокі наслідки для Європи та світу. У який спосіб ця війна може вплинути на глобальний баланс сил проаналізовано у відповідній статті. Беручи за основу узагальнення основних тенденцій розвитку системи міждержавних відносин, запропоновані можливі тенденцій розвитку міждержавних відносин, серед яких названі: відбудеться новий поділ Європи; війна в Україні спровокує економічну та політичну кризу в Російській Федерації; війна в Україні поглибить стратегічний союз Російської Федерації з Китаєм; війна в Україні прискорять розподіл світу на два ворожі, конкуруючі табори; поновлення уваги до європейської безпеки стримуватиме розвиток відносин між США та Азією; війна в Україні прискорить глобальну гонку озброєнь. Незважаючи на усю невизначеність та можливу багатовекторність майбутньої системи міждержавних відносин у статті наголошено, що ключовою проблемою їхньої архітектури є вирішення питання, щодо системи прийняття нагальних рішень, щоб замість слів про «стурбованість», ухвалювалися ефективні заходи захисту міжнародного правопорядку. У висновку до дослідження визначено, що наявність як такої інституційної системи безпеки є недостатнім фактором стабільності в світі, універсальна міжнародна організація повинна відповідати таким критеріям, як відсутність право вето у окремо взятої держави; наявність автоматичного механізму позбавлення права голосу будь-якої держави, яка порушила міжнародне право, в тому числі Статут; розширення компетенції, разом із запровадженням імперативного права ухвалювати рішення в сфері безпеки, економіки, клімату і екології і прав людини; наявність потужного воєнного контингента у складі не менше 250 тисяч професійних військовослужбовців та резерву, які не підпорядковується жодному уряду, окрім Генасамблеї ООН та, у термінових випадках, Радбезу ООН, як постійно діючого світового уряду. The Russian-Ukrainian war, which has been going on since 2014, has raised the issue of building new regional and international security systems. Russia's military invasion of Ukraine marks a defining moment in the restructuring of the geopolitical order. The battle for Ukraine is not just one of regional war, it is a rupture of Russia- West relations that will have profound consequences for Europe and the world. How this war can affect the global balance of power has been analyzed in the relevant article. Taking as a basis the generalization of the main tendencies of development of the system of interstate relations, possible tendencies of development of interstate relations are offered, among which are named: there will be a new division of Europe; the war in Ukraine will provoke an economic and political crisis in the Russian Federation; the war in Ukraine will deepen the strategic alliance of the Russian Federation with China; the war in Ukraine will accelerate the division of the world into two hostile, rival camps; renewed attention to European security will hinder the development of relations between the United States and Asia; war in Ukraine will accelerate the global arms race. Despite all the uncertainty and possible multi-vector nature of the future system of interstate relations, the article emphasizes that the key problem of their architecture is to address the issue of the system of urgent decisions so that effective measures to protect international law and order are taken instead of "concerns". The study concludes that the existence of such an institutional security system is a lack of stability in the world, a universal international organization must meet such criteria as the absence of a veto in a single state; the existence of an automatic mechanism for deprivation of the right to vote of any state that has violated international law, including the Charter; expansion of competence, together with the introduction of the imperative right to make decisions in the field of security, economy, climate and environment and human rights; the presence of a strong military contingent of at least 250,000 professional servicemen and a reserve that is not subordinate to any government except the UN General Assembly and, in urgent cases, the UN Security Council as a permanent world government.