Трансформація державного суверенітету України в умовах збройної агресії Російської Федерації
No Thumbnail Available
Date
2023
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Суверенітет тривалий час вважали вищою ланкою розвитку державності й установлених міждержавних відносин. Разом з тим, державний суверенітет не відноситься до «статичних» (незмінних) ознак держави, якими є територія та народ, адже через певні внутрішні або зовнішні чинники та обставини державний суверенітет може бути послабленим, підірваним та навіть втраченим. Сьогодні суверенітет формально продовжує залишатись важливою основою для міжнародних відносин, але вже не відображає реального контролю над територією. Державний суверенітет поступово заміщує суверенізм, прикладом якого є частково визнані квазідержави.
Переважно квазідержавні утворення (на пострадянському просторі всі) утворилися внаслідок сепаратизму та участі в цьому процесі сусідніх держав, зацікавлених в етнополітичній дезінтеграції та підтриманні етнополітичної нестабільності. Головну роль у дезінтеграційних процесах на пострадянському просторі відіграє Російська Федерація, яка визнає та підтримує невизнані республіки, надаючи їм інформаційну, політичну, фінансову, військову допомогу.
Система злочинів, які посягають на державний суверенітет і територіальну цілісність України, об’єднується навколо єдиного видового об’єкту злочину, а саме суспільних відносин, які регулюють та забезпечують охорону державного суверенітету і територіальної цілісності України. Характерними ознаками цих злочинів є: 1) об’єктом суспільно небезпечного діяння виступає державний суверенітет і територіальна цілісність України; 2) діяння суб’єкта злочина, спрямоване на досягнення спеціальної мети – посягання на державний суверенітет України та руйнування її територіальної цілісності; 5) суб’єктивно сторона характеризується умислом.
Світовий досвід протидії злочинам проти державного суверенітету і територіальної цілісності свідчить, що в таких сферах, як політика, міжнаціональні відносини та сфера державної безпеки, вплив лише силовими методами, не підкріпленими відповідною правовою базою і не поєднаними із соціально-економічними, соціально-психологічними, ідеологічними та іншими заходами, здатен викликати лише короткочасний, а часом і зворотний ефект.
For a long time, sovereignty was considered the highest link in the development of statehood and established interstate relations.
At the same time, state sovereignty does not refer to the “static” (immutable) features of the state, which are the territory and the people, because due to certain internal or external factors and circumstances, state sovereignty can be weakened, undermined and even lost.
Today, sovereignty formally continues to remain an important basis for international relations, but no longer reflects real control over the territory. State sovereignty is gradually replacing sovereignty. A number of examples of the increased influence of sovereignty concern partially recognized self-proclaimed quasi-states.
The majority of quasi-state entities (all in the post-Soviet space) were formed as a result of separatism and the participation in this process of neighboring states interested in ethno-political disintegration and supporting ethno-political instability. The main role in the disintegration processes of the region is played by the Russian Federation, which recognizes and supports unrecognized republics, providing them with informational, political, financial, and military assistance.
The system of crimes that encroach on the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine is united around a single specific object of the crime, namely social relations that regulate and ensure the protection of the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine. The characteristic features of these crimes are: 1) the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine are defined as the object of a socially dangerous encroachment; 2) the presence of real threats to the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine; 3) the behavior of criminals aimed at achieving a special goal – encroaching on the state sovereignty of Ukraine and destroying its territorial integrity; 4) deliberate nature of criminal manifestations.
The world experience of combating crimes against state sovereignty and territorial integrity shows that in such areas as politics, international relations and the sphere of state security, influence only by force methods, not supported by an appropriate legal basis and not combined with socio-economic, socio-psychological, ideological and other measures, capable of causing only a short-term and sometimes the opposite ef fect.
Description
Keywords
державний суверенітет, національна держава, територіальна цілісність, суверенізм, квазідержава, state sovereignty, national state, territorial integrity, sovereignty, quasi-state
Citation
Пікуля Т. О. Трансформація державного суверенітету України в умовах збройної агресії Російської Федерації / Пікуля Т. О. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2023. – № 3. – С. 27–32.