Browsing by Author "Pobochenko, Lesia"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item AI and the global order: impacts on business, cybersecurity, diplomacy and food security(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Pobochenko, Lesia; Побоченко, Леся Миколаївна; Horobets, Olha; Горобець, Ольга ГеннадіївнаArtificial Intelligence (AI) is rapidly evolving from an innovative technology to a key factor in the transformation of the global economic and political order, which makes this study relevant. In a world where the level of digitalization and technological integration is rapidly increasing, AI is affecting international business, global competitiveness, cybersecurity, diplomatic processes, and global food security systems. Despite a significant number of scientific works devoted to the impact of AI on individual industries, a comprehensive interdisciplinary analysis of its role in business, international security, global relations, and sustainable food systems is still insufficiently formed. The issues of uneven access of countries to AI technologies, challenges for global governance, and the consequences of the spread of AI threats, in particular, deep fakes, autonomous cyberattacks, and algorithmic solutions in the field of diplomacy, remain unresolved. At the same time, AI is increasingly influencing agricultural production, food supply chains, climate adaptation strategies, and global food market stability, which directly affects food security and socio-economic resilience of states. The aim of the article is a systematic analysis of the transformational impact of AI on international business, modern cybersecurity systems, global interstate relations, and global food security, as well as the identification of new challenges and prospects for global development in the context of the active spread of intelligent technologies. The paper reviews relevant scientific sources and statistical data that reflect the speed and scale of AI penetration into business processes, public administration, the military sphere, international communications, and agri-food systems, including precision agriculture, predictive analytics for crop yields, and digital monitoring of supply chains. The main results of the study demonstrate that AI acts as a dual force: on the one hand, it contributes to the optimization of global business chains, the improvement of management decisions, the prediction of market behavior, and the enhancement of food production efficiency and early warning systems for food crises; on the other hand, it creates new risks associated with cyberattacks, disinformation, algorithmic manipulation of commodity markets, and the escalation of geopolitical competition between the world’s technological leaders. The article highlights that AI is radically changing the competitive advantages of states and corporations, causing technological stratification between countries, increasing the dependence of critical infrastructure on algorithms, and forming new mechanisms of influence in diplomacy. In the context of food security, unequal access to AI-driven agricultural technologies may deepen global inequalities, while the digitalization of agrifood systems increases their exposure to cyber vulnerabilities and data concentration risks. It concludes that AI requires the formation of an adaptive system of global governance that combines ethical standards, cybersecurity protocols, inclusive participation of developing countries, and coordinated international efforts to ensure sustainable and resilient global food systems. The study emphasizes the need to balance innovation and regulation, as this will determine the long-term economic, political, security, and food security consequences of AI development in the world. Штучний інтелект (ШІ) стрімко еволюціонує від інноваційної технології до ключового фактора трансформації світового економічного та політичного порядку, що робить це дослідження актуальним. У світі, де рівень цифровізації та технологічної інтеграції стрімко зростає, ШІ впливає на міжнародний бізнес, глобальну конкурентоспроможність, кібербезпеку, дипломатичні процеси та глобальні системи продовольчої безпеки. Незважаючи на значну кількість наукових робіт, присвячених впливу ШІ на окремі галузі, комплексний міждисциплінарний аналіз його ролі в бізнесі, міжнародній безпеці, глобальних відносинах та стійких продовольчих системах досі недостатньо сформований. Питання нерівномірного доступу країн до технологій ШІ, виклики для глобального управління та наслідки поширення загроз ШІ, зокрема, глибоких фейків, автономних кібератак та алгоритмічних рішень у сфері дипломатії, залишаються невирішеними. Водночас ШІ все більше впливає на сільськогосподарське виробництво, ланцюги постачання продовольства, стратегії адаптації до зміни клімату та стабільність світового ринку продовольства, що безпосередньо впливає на продовольчу безпеку та соціально-економічну стійкість держав. Метою статті є систематичний аналіз трансформаційного впливу штучного інтелекту на міжнародний бізнес, сучасні системи кібербезпеки, глобальні міждержавні відносини та глобальну продовольчу безпеку, а також виявлення нових викликів та перспектив глобального розвитку в контексті активного поширення інтелектуальних технологій. У статті розглядаються відповідні наукові джерела та статистичні дані, що відображають швидкість та масштаби проникнення штучного інтелекту в бізнес-процеси, державне управління, військову сферу, міжнародні комунікації та агропродовольчі системи, включаючи точне землеробство, прогнозну аналітику врожайності та цифровий моніторинг ланцюгів поставок. Основні результати дослідження демонструють, що штучний інтелект діє як подвійна сила: з одного боку, він сприяє оптимізації глобальних бізнес-ланцюжків, покращенню управлінських рішень, прогнозуванню поведінки ринку, підвищенню ефективності виробництва продуктів харчування та систем раннього попередження про продовольчі кризи; з іншого боку, він створює нові ризики, пов’язані з кібератаками, дезінформацією, алгоритмічними маніпуляціями товарними ринками та ескалацією геополітичної конкуренції між світовими технологічними лідерами. У статті підкреслюється, що ШІ радикально змінює конкурентні переваги держав і корпорацій, спричиняючи технологічну стратифікацію між країнами, збільшуючи залежність критичної інфраструктури від алгоритмів та формуючи нові механізми впливу в дипломатії. У контексті продовольчої безпеки нерівний доступ до сільськогосподарських технологій на основі ШІ може поглибити глобальну нерівність, тоді як цифровізація агропродовольчих систем збільшує їхню вразливість до кібервразливостей та ризиків концентрації даних. Робиться висновок, що ШІ вимагає формування адаптивної системи глобального управління, яка поєднує етичні стандарти, протоколи кібербезпеки, інклюзивну участь країн, що розвиваються, та скоординовані міжнародні зусилля для забезпечення стійких та стійких глобальних продовольчих систем. У дослідженні наголошується на необхідності балансування інновацій та регулювання, оскільки це визначатиме довгострокові економічні, політичні, безпекові та продовольчі наслідки розвитку ШІ у світі.Item Ключові характеристики та стратегічні пріоритети міжнародної компанії з управління інвестиціями Fidelity Investments(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Сидоренко, Катерина Вікторівна; Sydorenko, Kateryna; Побоченко, Леся Миколаївна; Pobochenko, LesiaАктуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю міжнародних компаній інвестиційного менеджменту у формуванні глобальних потоків капіталу та забезпеченні фінансової стабільності в умовах цифрової трансформації. Постановка проблеми полягає у необхідності визначення ключових характеристик, структурних особливостей та стратегічних пріоритетів провідних інвестицій-них компаній у контексті фінансової глобалізації, посилення регуляторних вимог та технологічних інновацій. Невирішеною частиною проблеми в українській економічній науці є практична відсутність комплексних досліджень бізнес-моделей конкретних лідерів ринку, зокрема Fidelity Investments, що обмежує можливості адаптації передового міжнародного досвіду. Метою дослідження є обґрунтування стратегічних пріоритетів Fidelity Investments на основі комплексного аналізу її організаційних, фінансових та операційних аспектів діяльності. Основний матеріал дослідження розкриває унікальність Fidelity як приватної транснаціональної холдингової компанії, що стабільно посідає третє місце у світі за обсягом активів під управлінням та адмініструванням. Проаналізовано її диверсифіковану структуру з дочірніми компаніями у ключових фінансових центрах світу та широкий продуктовий портфель. Особливу увагу приділено аналізу ключових інвестиційних продуктів: взаємних фондів, зокрема інноваційної лінійки Fidelity ZERO з нульовою комі-сією, та біржових фондів (ETF), орієнтованих на різні стратегії. Досліджено процеси цифрової трансформації, включаючи розвиток платформи Active Trader Pro, сервісу робоедвайзингу Fidelity Go та лідерство у сфері цифрових активів через підрозділ Fidelity Digital Assets. Визначено ключові стратегічні пріоритети компанії. Дослідження засвідчує, що Fidelity Investments є прикладом ефективної фінансової екосистеми, яка поєднує традиційні інструменти управління активами з інноваційними FinTech-рішеннями. Її конкурентні переваги базуються на низьковитратній стратегії, технологічному лідерстві та здатності адаптуватися до по-треб різних поколінь інвесторів. Досвід компанії є цінним для формування стратегій розвитку фінансового ринку України. Urgency of the research stems from the growing role of international investment management companies in shaping global capital flows and ensuring financial stability amidst digital transformation. The problem lies in identifying the key characteristics, structural features, and strategic priorities of leading investment companies within the context of financial globalization, strengthening regulatory requirements, and technological innovations. An uninvestigated part of the general matter in Ukrainian economic science is the practical absence of comprehensive research into the business models of specific market leaders, particularly Fidelity Investments, which limits the potential for adapting advanced international experience. The research objective is to substantiate the strategic priorities of Fidelity Investments based on a comprehensive analysis of its organizational, financial, and operational aspects. The statement of basic materials reveals Fidelityʼs uniqueness as a private transnational holding company, consistently ranking third globally by assets under management and assets under administration. Its diversified structure with subsidiaries in key global financial centers and a broad product portfolio covering over 50 account types is analyzed. Special attention is given to the analysis of key investment products, including mutual funds, such as the innovative Fidelity ZERO series with zero expense ratios, and exchange-traded funds (ETFs) tailored to various investment strategies. The study examines the processes of digital transformation, including the development of the Active Trader Pro platform, the Fidelity Go robo-advisory service, and leadership in digital assets through the Fidelity Digital Assets division. Key strategic priorities of the company are identified. The research demonstrates that Fidelity Investments is an example of an effective financial ecosystem that combines traditional asset management tools with innovative FinTech solutions. Its competitive advantages are built on a low-cost strategy, technological leadership, and the ability to adapt to the needs of different generations of investors. The companyʼs experience is valuable for shaping the development strategies of Ukraineʼs financial market.Item Роль Українського ринку зерна в світовій економіці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Побоченко, Леся М.; Pobochenko, Lesia; Кисіль, Віталій А.; Kysil, VitaliiУкраїна є системним гравцем на глобальному ринку зерна. Незважаючи на виклики війни, вона продовжує забезпечувати мільйони людей продовольством. Післявоєнне відновлення створює не лише труднощі, але й нові можливості для переосмислення структури агроекспорту. Стратегічне партнерство з ЄС, Китаєм, країнами Африки може стати основою нової моделі інтеграції українського зернового ринку у світову економіку. У статті досліджено роль українського ринку зерна в системі глобальної продовольчої безпеки та міжнародної торгівлі. Розкрито значення України як одного з провідних експортерів зернових культур, особливо пшениці, кукурудзи та ячменю, у забезпеченні стабільності світового аграрного ринку. Проаналізовано структуру та динаміку експорту зернових у період 2024–2025 років, з урахуванням впливу повномасштабної війни та блокування логістичних маршрутів. Висвітлено наслідки порушення постачання українського зерна для країн Африки, Близького Сходу та Азії. Особливу увагу приділено ініціативам міжнародної спільноти щодо збереження доступу до українського аграрного експорту, а також перспективам відновлення та модернізації аграрного сектору України. Запропоновано рекомендації щодо зміцнення позицій України на світовому ринку зерна в умовах нових геополітичних викликів Методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення аграрної економіки в умовах глобалізації та збройного конфлікту. Для досягнення цілей дослідження застосовано комплекс методів: статистичний аналіз динаміки експорту зернових культур за 2020–2025 роки, структурно-логічний підхід для виявлення ключових чинників впливу війни на галузь, а також порівняльний метод для оцінки позицій України серед провідних світових експортерів. Здійснено контент-аналіз міжнародних звітів (FAO, USDA, Світовий банк), аналітичних записок та офіційних даних Державної служби статистики України. SWOT-аналіз – для визначення сильних і слабких сторін українського зернового сектору, а також можливостей і загроз у глобальному контексті. Ukraine is a systemic player in the global grain market. Despite the challenges of the war, it continues to provide millions of people with food. Post-war recovery creates not only difficulties, but also new opportunities for rethinking the structure of agricultural exports. Strategic partnership with the EU, China, and African countries can become the basis of a new model for integrating the Ukrainian grain market into the world economy. The article examines the role of the Ukrainian grain market in the system of global food security and international trade. The importance of Ukraine as one of the leading exporters of grain crops, especially wheat, corn, and barley, in ensuring the stability of the world agricultural market is revealed. The structure and dynamics of grain exports in the period 2024–2025 are analyzed, taking into account the impact of a full-scale war and the blocking of logistics routes. The consequences of disruption of Ukrainian grain supplies for the countries of Africa, the Middle East, and Asia are highlighted. Particular attention is paid to the initiatives of the international community to maintain access to Ukrainian agricultural exports, as well as the prospects for the restoration and modernization of the agricultural sector of Ukraine. Recommendations are proposed to strengthen Ukraine's positions in the world grain market in the face of new geopolitical challenges. The methodological basis of the study is a systematic approach to studying the agrarian economy in the context of globalization and armed conflict. To achieve the goals of the study, a set of methods was used: statistical analysis of the dynamics of grain exports for 2020–2025, a structural-logical approach to identify key factors of the impact of the war on the industry, as well as a comparative method to assess Ukraine's position among the leading world exporters. A content analysis of international reports (FAO, USDA, World Bank), analytical notes and official data of the State Statistics Service of Ukraine was carried out. SWOT analysis - to identify the strengths and weaknesses of the Ukrainian grain sector, as well as opportunities and threats in the global context.Item Штучний інтелект у забезпеченні міжнародної продовольчої безпеки з урахуванням екологізації виробництва(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Прокоп'єва, Аліна Анатоліївна; Prokopieva, Alina; Побоченко, Леся Миколаївна; Pobochenko, LesiaУ статті комплексно проаналізовано роль технологій штучного інтелекту (ШІ) у формуванні міжнародної продовольчої безпеки в умовах посилення кліматичних загроз, деградації природних ресурсів та зростаючої потреби у екологізації аграрного виробництва. Розкрито потенціал ШІ як ключового інструмента підвищення стійкості продовольчих систем через удосконалення механізмів прогнозування врожайності, автоматизацію процесів управління водними та земельними ресурсами, оптимізацію логістичних маршрутів, моніторинг стану ґрунтів, а також моделювання кліматичних і агроризиків у реальному часі. Визначено основні напрями застосування інтелектуальних технологій у сфері сталого землеробства, зокрема використання супутникового моніторингу, сенсорних мереж, машинного навчання та цифрових платформ для підтримки управлінських рішень. Проведено аналіз міжнародних практик цифрової трансформації продовольчих систем, включаючи програми FAO, World Bank, EU Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS та Google Earth Engine. Показано, що застосування ШІ сприяє зменшенню антропогенного навантаження на довкілля, підвищенню ресурсної ефективності агровиробництва, мінімізації втрат продовольства та забезпеченню прозорості глобальних ланцюгів постачання за рахунок точного прогнозування попиту й оптимізації логістики. З’ясовано, що для країн, що розвиваються, зокрема України, інтеграція ШІ у аграрну політику може стати важливим чинником підвищення стійкості продовольчої системи, модернізації аграрного сектору та формування ефективної стратегії адаптації до кліматичних змін. Сформульовано рекомендації щодо впровадження ШІ на національному рівні з урахуванням технологічних, інституційних та екологічних аспектів. The article provides a comprehensive analysis of the role of artificial intelligence (AI) technologies in strengthening international food security under intensifying climate risks, degradation of natural resources, and the growing necessity for the ecologization of agricultural production. The study reveals the potential of AI as a key instrument for enhancing the resilience of food systems by improving yield forecasting, automating the management of water and land resources, optimizing logistics chains, monitoring soil conditions, and modeling climate- and agro-related risks in real time. The article identifies the main directions of AI application within sustainable agriculture, including satellite monitoring, sensor networks, machine-learning models, big-data analytics, and digital decision-support platforms. Particular attention is paid to how these technologies transform production processes, reduce environmental pressures, and contribute to more efficient utilization of natural resources. The paper analyzes international practices of digital transformation in the food-security domain, focusing on initiatives by FAO, the World Bank, the EU’s Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS, and Google Earth Engine. It is demonstrated that AI integration reduces anthropogenic impact, increases resource efficiency, minimizes food losses, and enhances transparency across global supply chains through improved demand forecasting, risk detection, and optimized transport routes. For developing countries, including Ukraine, the adoption of AIdriven solutions can significantly support the modernization of the agricultural sector, accelerate adaptation to climate change, and reinforce national food-security strategies. The article provides practical recommendations for incorporating AI into national agricultural policies, considering technological, institutional, and environmental factors.