AI and the global order: impacts on business, cybersecurity, diplomacy and food security
No Thumbnail Available
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Artificial Intelligence (AI) is rapidly evolving from an innovative technology to a key factor in the transformation of the global economic and political order, which makes this study relevant. In a world where the level of digitalization and technological integration is rapidly increasing, AI is affecting international business, global competitiveness, cybersecurity, diplomatic processes, and global food security systems. Despite a significant number of scientific works devoted to the impact of AI on individual industries, a comprehensive interdisciplinary analysis of its role in business, international security, global relations, and sustainable food systems is still insufficiently formed. The issues of uneven access of countries to AI technologies, challenges for global governance, and the consequences of the spread of AI threats, in particular, deep fakes, autonomous cyberattacks, and algorithmic solutions in the field of diplomacy, remain unresolved. At the same time, AI is increasingly influencing agricultural production, food supply chains, climate adaptation strategies, and global food market stability, which directly affects food security and socio-economic resilience of states.
The aim of the article is a systematic analysis of the transformational impact of AI on international business, modern cybersecurity systems, global interstate relations, and global food security, as well as the identification of new challenges and prospects for global development in the context of the active spread of intelligent technologies. The paper reviews relevant scientific sources and statistical data that reflect the speed and scale of AI penetration into business processes, public administration, the military sphere, international communications, and agri-food systems, including precision agriculture, predictive analytics for crop yields, and digital monitoring of supply chains. The main results of the study demonstrate that AI acts as a dual force: on the one hand, it contributes to the optimization of global business chains, the improvement of management decisions, the prediction of market behavior, and the enhancement of food production efficiency and early warning systems for food crises; on the other hand, it creates new risks associated with cyberattacks, disinformation, algorithmic manipulation of commodity markets, and the escalation of geopolitical competition between the world’s technological leaders.
The article highlights that AI is radically changing the competitive advantages of states and corporations, causing technological stratification between countries, increasing the dependence of critical infrastructure on algorithms, and forming new mechanisms of influence in diplomacy. In the context of food security, unequal access to AI-driven agricultural technologies may deepen global inequalities, while the digitalization of agrifood systems increases their exposure to cyber vulnerabilities and data concentration risks. It concludes that AI requires the formation of an adaptive system of global governance that combines ethical standards, cybersecurity protocols, inclusive participation of developing countries, and coordinated international efforts to ensure sustainable and resilient global food systems. The study emphasizes the need to balance innovation and regulation, as this will determine the long-term economic, political, security, and food security consequences of AI development in the world.
Штучний інтелект (ШІ) стрімко еволюціонує від інноваційної технології до ключового фактора трансформації світового економічного та політичного порядку, що робить це дослідження актуальним. У світі, де рівень цифровізації та технологічної інтеграції стрімко зростає, ШІ впливає на міжнародний бізнес, глобальну конкурентоспроможність, кібербезпеку, дипломатичні процеси та глобальні системи продовольчої безпеки. Незважаючи на значну кількість наукових робіт, присвячених впливу ШІ на окремі галузі, комплексний міждисциплінарний аналіз його ролі в бізнесі, міжнародній безпеці, глобальних відносинах та стійких продовольчих системах досі недостатньо сформований. Питання нерівномірного доступу країн до технологій ШІ, виклики для глобального управління та наслідки поширення загроз ШІ, зокрема, глибоких фейків, автономних кібератак та алгоритмічних рішень у сфері дипломатії, залишаються невирішеними. Водночас ШІ все більше впливає на сільськогосподарське виробництво, ланцюги постачання продовольства, стратегії адаптації до зміни клімату та стабільність світового ринку продовольства, що безпосередньо впливає на продовольчу безпеку та соціально-економічну стійкість держав.
Метою статті є систематичний аналіз трансформаційного впливу штучного інтелекту на міжнародний бізнес, сучасні системи кібербезпеки, глобальні міждержавні відносини та глобальну продовольчу безпеку, а також виявлення нових викликів та перспектив глобального розвитку в контексті активного поширення інтелектуальних технологій. У статті розглядаються відповідні наукові джерела та статистичні дані, що відображають швидкість та масштаби проникнення штучного інтелекту в бізнес-процеси, державне управління, військову сферу, міжнародні комунікації та агропродовольчі системи, включаючи точне землеробство, прогнозну аналітику врожайності та цифровий моніторинг ланцюгів поставок.
Основні результати дослідження демонструють, що штучний інтелект діє як подвійна сила: з одного боку, він сприяє оптимізації глобальних бізнес-ланцюжків, покращенню управлінських рішень, прогнозуванню поведінки ринку, підвищенню ефективності виробництва продуктів харчування та систем раннього попередження про продовольчі кризи; з іншого боку, він створює нові ризики, пов’язані з кібератаками, дезінформацією, алгоритмічними маніпуляціями товарними ринками та ескалацією геополітичної конкуренції між світовими технологічними лідерами.
У статті підкреслюється, що ШІ радикально змінює конкурентні переваги держав і корпорацій, спричиняючи технологічну стратифікацію між країнами, збільшуючи залежність критичної інфраструктури від алгоритмів та формуючи нові механізми впливу в дипломатії. У контексті продовольчої безпеки нерівний доступ до сільськогосподарських технологій на основі ШІ може поглибити глобальну нерівність, тоді як цифровізація агропродовольчих систем збільшує їхню вразливість до кібервразливостей та ризиків концентрації даних. Робиться висновок, що ШІ вимагає формування адаптивної системи глобального управління, яка поєднує етичні стандарти, протоколи кібербезпеки, інклюзивну участь країн, що розвиваються, та скоординовані міжнародні зусилля для забезпечення стійких та стійких глобальних продовольчих систем. У дослідженні наголошується на необхідності балансування інновацій та регулювання, оскільки це визначатиме довгострокові економічні, політичні, безпекові та продовольчі наслідки розвитку ШІ у світі.
Description
Keywords
Artificial Intelligence, International Business, Cybersecurity, Global Governance, Global Food Market, Digital Transformation, Global Food Security, AI Adoption, AI Policy, Technological Diplomacy, Штучний інтелект, Міжнародний бізнес, Кібербезпека, Глобальне управління, Глобальний продовольчий ринок, Цифрова трансформація, Глобальна Продовольча безпека, Впровадження ШІ, Політика ШІ, Технологічна дипломатія
Citation
Pobochenko L. AI and the global order: impacts on business, cybersecurity, diplomacy and food security / Pobochenko Lesya, Horobets Olga // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2026. – Вип. 42. – С. 232–247.