Browsing by Author "Radzevicius, Gediminas"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Международная торговля органической агропродовольственной продукцией(Nat. Inst. for Economic Research, Acad. of Sciences of Moldova, 2014-08) Яценко, Ольга Николаевна; Yatsenko, Olga; Яценко, Ольга Миколаївна; Радзявичюс, Гедаминас; Radzevicius, Gediminas; Завадская, Юлия Сергеевна; Zavadska, YulyaВ статье раскрыты конъюнктурные изменения международных рынков органической агропродовольственной продукции. Выявлены особенности развития рынка органической агропродовольственной продукции и исследована его конъюнктура. Учитывая процессы, происходящие на мировых рынках, указано на несовершенство институционального обеспечения украинского рынка. Сделаны выводы относительно важности создания условий для функционирования в Украине аграрных рынков, интегрированных в международные.Item Проблематика використання експортного потенціалу пострадянських країн(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Радзявічюс, Гедімінас; Radzevicius, Gediminas; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsygankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Паєвська, Олена Олександрівна; Паєвська (Яценко), Олена Олександрівна; Яценко, Олена Олександрівна; Paievska, O.Здійснено компаративний аналіз експортних потенціалів пострадянських країн, виокремлено та класифіковано основні фактори поглиблення проблеми їх використання. Проаналізовано показник невикористаного експортного потенціалу для кожної з досліджуваних держав у розрізі товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі. Визначено сальдо торговельного балансу пострадянських країн і частки їх експорту у глобальній торгівлі. Встановлено, що після розпаду Радянського Союзу більшості пострадянських країн так і не вдалося повноцінно інтегруватись у глобальний торговельно-економічний простір. Виявлено, що географічна структура зовнішньої торгівлі досліджуваних держав є недостатньо диверсифікованою, а їх товарна структура продовжує носити переважно сировинний характер. Проаналізовано основні причини низького рівня залученості держав пострадянського простору у міжнародну торгівлю та оцінено їх конкурентні позиції серед решти країн світу. Метою статті є виявлення і систематизація факторів поглиблення проблем ефективного використання експортних потенціалів пострадянських країн. Кожна з пострадянських країн активно намагається посісти гідне місце у глобальних торговельно-економічних відносинах і посилити свої геоекономічні позиції через укладання регіональних торговельних угод, вступ до міжнародних організацій, запровадження внутрішніх соціально-економічних реформ тощо. Однак, одним із базових імперативів соціально-економічного зростання залишається розвиток зовнішньої торгівлі. Важливим елементом, що дозволяє оцінити торговельні можливості держав є експортний потенціал, аналіз котрого обумовлює актуальність дослідження. Comparative analysis of export potentials of post-Soviet countries is made; major factors of problem graving in their use are distinguished and classified. The index of non-used export potential for each of the studied countries in the perspective of trade and geographic structure of foreign trade is analyzed. Post-Soviet countries’ trade balance and their export fraction in global trade are defined. It’s established that after the Soviet Union collapse most of the post-Soviet countries didn’t manage to fully integrate into global trade-economic space. It’s defined that foreign trade geographic structure of the studied countries isn’t diversified enough, and their goods structure continues possessing mainly raw material character. Major reasons of post-Soviet countries’ low level involvement in foreign trade are analyzed, and their competition positions among the rest of the world are estimated. The aim of the article is to define and systematize factors of problem graving of efficient using of post-Soviet countries’ export potentials. Each of post-Soviet countries tries hard to obtain a decent position in global trade-economic relations and strengthen its geoeconomic positions though concluding regional trade agreements, entering international organizations, implementation of domestic social-economic reforms, etc. However, one of the basic imperatives of social-economic growth is foreign trade development. A major element which allows to estimate countries’ trade opportunities is export potential, its analyzing determines the topicality of the study.Item Прогноз розвитку туристичної галузі в Україні(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Карасьова, Наталія А.; Karasova, Nataliia; Радзявичюс, Гедаминас; Radzevicius, GediminasПротягом останніх десятиліть міжнародний туризм відрізняється найбільш швидкими темпами зростання у порівнянні із іншими секторами економіки, займаючи четверте місце за показником світового експорту після паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування та продукції машинобудування. Однак, велика кількість країн, що розвиваються при наявності значного туристичного потенціалу і досі продовжує ігнорувати стратегічні можливості даної галузі, що пов’язано, певною мірою, із наявністю причинно-наслідкових в’язків між рівнем економічного розвитку країни та рівнем розвитку туристичного сектору. Метою даної статті є оцінка впливу макроекономічних факторів на розвиток і фінансові надходження від туризму в Україні та розрахунок прогнозних даних розвитку галузі. Для аналізу впливу макроекономічних факторів на обсяг та темпи зростання надходжень від туризму було використано методи множинної лінійної регресії та парної кореляції. У якості залежної змінної було прийнято показник обсягу надходжень від міжнародного туризму. У якості незалежних змінних було обрано: обсяг пасажирських авіаперевезень, якість доріг, індекс споживчих цін, експорт товарів та послуг, потік прямих іноземних інвестицій, ВНД на одну особу, офіційний курс національної валюти, темпи приросту ВВП, показник врахування думки населення та підзвітність державних органів, політична стабільність, рівень сприйняття корупції, обсяг експорту товарів креативних галузей, обсяг імпорту товарів креативних галузей. Застосування парного кореляційного аналізу залежної та незалежних змінних дало можливість визначити між якими показниками існує суттєвий зв’язок, а які показники можна не брати до уваги. Дослідження показало, що в Україні найвагоміший вплив на надходження від туризму мають такі показники, як індекс споживчих цін, врахування думки населення та підзвітність державних органів, політична стабільність, сприйняття корупції, реальний обмінний курс і потік прямих іноземних інвестицій. For the last decades, the international tourism has demonstrated the fastest growth rates in comparison with the other industries, and it ranks fourth by the world export indicator, following fuel and lubricating materials, food products and machine building products. However, a great number of developing countries with the considerable tourism potential keep ignoring the strategic opportunities of the industry, which is associated with the cause-and-effect relationship between the level of the country’s economic development and the level of development of the tourist industry to some extent. The purpose of this article is to assess the impact of the macroeconomic factors on development and financial proceeds from tourism in Ukraine and to forecast development of the industry. The multiple linear regression and pair correlation methods were used in order to analyse the impact of the macroeconomic factors on the scope and rates of growth in the tourism proceeds. The value of the proceeds from international tourism was used as a dependent variable. The independent variables were the scope of passenger air traffic, the quality of roads, the consumer price index, export of goods and services, the direct foreign investment flow, gross national income per person, the official exchange rate of the national currency, GDP growth rates, the public opinion polling factor and accountability of government authorities, political stability, the corruption perceptions index, the scope of export of creative-industry products, and the scope of import of creative-industry products. The pair correlation analysis of the dependent and independent variables enabled determining the material connection between the indicators as well as the indicators to be omitted. The study demonstrated that such indicators as the consumer price index, the public opinion polling factor and accountability of government authorities, political stability, the corruption perceptions index, the actual exchange rate of the national currency, and the direct foreign investment flow had the most considerably impact on the tourism proceeds in Ukraine.