Browsing by Author "Rvach, Andrii"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Економетричне моделювання як складова модернізації механізмів публічного управління та підвищення соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва з ЄС(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Кашина, Ганна Сергіївна; Kashyna, Hanna; Бараник, Зоя Павлівна; Baranyk, Zoia; Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Ткаченко, Яніна Станіславівна; Tkachenko, Yanina; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, Andrii; Косицька, Вікторія Юріївна; Kosytska, ViktoriiaУ статті визначено вплив форм ТКС на соціально-економічний розвиток польсько-українського транскордонного регіону, розглянуто втілені українською стороною за фінансового сприяння ЄС проекти ТКС зі створення прикордонної інфраструктури, вирішення окремих соціальних та екологічних проблем. З’ясовано відсутність формування та реалізації ефективно діючих моделей ТКС України, котрі могли б сприяти ефективному соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів. Зазначено, що ТКС часто здійснюється без належної підтримки системи державного адміністрування та реалізації принципів субсидіарності і децентралізації, а механізм фінансування ТКС за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів практично не функціонує. Для проведення порівняльного дослідження соціально-економічного розвитку та ефективності ТКС в межах ЄС було вивчено співпрацю Любуського воєводства (Польща) та регіону Бранденбург (Німеччина). Визначено Польсько-німецький транскордонний регіон у європейській та вітчизняній регіоналістиціодним із найуспішніших прикладів регіональної політики та транскордонних відносин, і має одні з найдавніших традицій в інституалізації ТКС, які сягають 50-их років ХХ ст. Його територія характеризується відносно нижчим рівнем розвитку транскордонної інфраструктури порівняно з рівнем обох держав та відмінностями у доходах на душу населення між сусідніми регіонами, але у той же час у ньому наявне спільне просторове планування і програмування співпраці. Незважаючи на відносно нижчий рівень соціально-економічного розвитку східнонімецьких федеральних земель в національному порівнянні, їх економічний потенціал потужніший, ніж у західних воєводствах Польщі. Для порівняльного аналізу систем соціально-економічних взаємозв’язків в межах Львівсько-Підкарпатського та Любусько-Бранденбурзького ТКС було здійснено регресійне дослідження на основі базових показників регіонів за 2013-2022 роки. У моделі було розраховано зв'язок показників транскордонної конвергенції (регресії між значеннями ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати межуючих регіонів) та ефективність використання ресурсів ТКС (регресії впливу залучених регіоном грантових коштів для розвитку ТКС на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною і ПІІ із сусідньої країни), а також розраховано інтегральний коефіцієнт (загальне усереднене значення показників R2)соціально-економічного розвитку ТКС досліджуваних регіонів. За даними проведеного економетричного аналізу, інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Львівсько-Підкарпатського транскордонного регіону за показниками десятирічного періоду 2013-2022 років виявився низьким і склав 0,18 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції становить 0,12, середнє значення R2показників впливу грантів 0,27). У той же час, аналогічний інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Любусько-Бранденбурзького транскордонного регіону склав 0,57 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції 0,64, середнє значення R2показників вплив угрантів 0,47). Дослідження доводить, що умовах ЄС може відбуватися ефективна транскордонна конвергенція показників соціально-економічного розвитку, і що втілення транскордонних проектів може мати позитивний ефект на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною, у той час як в умовах ТКС України такого зв’язку не спостерігається. The article defines the impact of forms of TCS on the socio-economic development of the Polish-Ukrainian cross-border region, considers the TCS projects implemented by the Ukrainian side with the financial assistance of the EU to create border infrastructure and solve individual social and environmental problems. The lack of formation and implementation of effectively operating models of the TCS of Ukraine, which could contribute to the effective socio-economic development of the border regions, was clarified. It is noted that TCS is often carried out without proper support of the state administration system and implementation of the principles of subsidiarity and decentralization, and the TCS financing mechanism at the expense of the State Budget of Ukraine and local budgets practically does not function. To conduct a comparative study of the socio-economic development and efficiency of TCS within the EU, the cooperation between the Lubusz Voivodeship (Poland) and the Brandenburg region (Germany) was studied.The Polish-German cross-border region is identified in European and domestic regional studies as one of the most successful examples of regional policy and cross-border relations, and has one of the oldest traditions in the institutionalization of the TCS, which date back to the 1950s. Its territory is characterized by a relatively lower level of cross-border infrastructure development compared to the level of both states and differences in per capita income between neighboring regions, but at the same time it has joint spatial planning and cooperation programming. Despite the relatively lower level of socio-economic development of the East German federal states in national comparison, their economic potential is stronger than in the western provinces of Poland. For a comparative analysis of the systems of socio-economic interrelationships within the Lviv-Pidkarpattia and Lubusk-Brandenburg TKS, a regression study was carried out based on the basic indicators of the regions for 2013–2022. The model calculated the relationship between indicators of cross-border convergence (regressions between the values of GRP, unemployment levels and wages of bordering regions) and the efficiency of the use of TCS resources (regressions of the impact of grant funds attracted by the region for the development of TCS on foreign trade turnover with a neighboring country and FDI from a neighboring country ), and also calculated the integral coefficient (the overall average value of the R2 indicators) of the socio-economic development of the TCS of the studied regions. According to the conducted econometric analysis, the integral coefficient of socio-economic development of the TCS of the Lviv-Pidkarpattia cross-border region according to the indicators of the ten-year period 2013-2022 turned out to be low and amounted to 0.18 (the average value of R2 of indicators of cross-border convergence is 0.12, the average value of R2 of indicators of influence grants 0.27). At the same time, the similar integral coefficient of socio-economic development of TCS of Lubusko-Brandenburg cross-border region was 0.57 (average R2 value of cross-border convergence indicators 0.64, average R2 value of grant impact indicators 0.47). The study proves that effective cross-border convergence of socio-economic development indicators can occur under the conditions of the EU, and that the implementation of cross-border projects can have a positive effect on foreign trade turnover with a neighboring country, while such a connection is not observed under the conditions of the TCS of Ukraine.Item Економетричне моделювання як складова модернізації механізмів публічного управліннята підвищення соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва з ЄС(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Кашина, Ганна Сергіївна; Kashyna, Hanna; Бараник, Зоя Павлівна; Baranyk, Zoia; Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Ткаченко, Яніна Станіславівна; Tkachenko, Yanina; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, Andrii; Косицька, Вікторія Юріївна; Kosytska, ViktoriiaУ статті визначено вплив форм ТКС на соціально-економічний розвиток польсько-українського транскордонного регіону, розглянуто втілені українською стороною за фінансового сприяння ЄС проекти ТКС зі створення прикордонної інфраструктури, вирішення окремих соціальних та екологічних проблем. З’ясовано відсутність формування та реалізації ефективно діючих моделей ТКС України, котрі могли б сприяти ефективному соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів. Зазначено, що ТКС часто здійснюється без належної підтримки системи державного адміністрування та реалізації принципів субсидіарності і децентралізації, а механізм фінансування ТКС за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів практично не функціонує. Для проведення порівняльного дослідження соціально-економічного розвитку та ефективності ТКС в межах ЄС було вивчено співпрацю Любуського воєводства (Польща) та регіону Бранденбург (Німеччина). Визначено Польсько-німецький транскордонний регіон у європейській та вітчизняній регіоналістиціодним із найуспішніших прикладів регіональної політики та транскордонних відносин, і має одні з найдавніших традицій в інституалізації ТКС, які сягають 50-их років ХХ ст. Його територія характеризується відносно нижчим рівнем розвитку транскордонної інфраструктури порівняно з рівнем обох держав та відмінностями у доходах на душу населення між сусідніми регіонами, але у той же час у ньому наявне спільне просторове планування і програмування співпраці. Незважаючи на відносно нижчий рівень соціально-економічного розвитку східнонімецьких федеральних земель в національному порівнянні, їх економічний потенціал потужніший, ніж у західних воєводствах Польщі. Для порівняльного аналізу систем соціально-економічних взаємозв’язків в межах Львівсько-Підкарпатського та Любусько-Бранденбурзького ТКС було здійснено регресійне дослідження на основі базових показників регіонів за 2013–2022 роки. У моделі було розраховано зв'язок показників транскордонної конвергенції (регресії між значеннями ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати межуючих регіонів) та ефективність використання ресурсів ТКС (регресії впливу залучених регіоном грантових коштів для розвитку ТКС на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною і ПІІ із сусідньої країни), а також розраховано інтегральний коефіцієнт (загальне усереднене значення показників R2)соціально-економічного розвитку ТКС досліджуваних регіонів. За даними проведеного економетричного аналізу, інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Львівсько-Підкарпатського транскордонного регіону за показниками десятирічного періоду 2013–2022 років виявився низьким і склав 0,18 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції становить 0,12, середнє значення R2показників впливу грантів 0,27). У той же час, аналогічний інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Любусько-Бранденбурзького транскордонного регіону склав 0,57 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції 0,64, середнє значення R2показників впливу грантів 0,47). Дослідження доводить, що умовах ЄС може відбуватися ефективна транскордонна конвергенція показників соціально-економічного розвитку, і що втілення транскордонних проектів може мати позитивний ефект на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною, у той час як в умовах ТКС України такого зв’язку не спостерігається. The article defines the impact of forms of TCS on the socio-economic development of the Polish-Ukrainian cross-border region, considers the TCS projects implemented by the Ukrainian side with the financial assistance of the EU to create border infrastructure and solve individual social and environmental problems. The lack of formation and implementation of effectively operating models of the TCS of Ukraine, which could contribute to the effective socio-economic development of the border regions, was clarified. It is noted that TCS is often carried out without proper support of the state administration system and implementation of principles of subsidiarity and decentralization, and the TCS financing mechanism at the expense of the State Budget of Ukraine and local budgets practically does not function. To conduct a comparative study of the socio-economic development and efficiency of TCS within the EU, the cooperation between the Lubusz Voivodeship (Poland) and the Brandenburg region (Germany) was studied.The Polish-German cross-border region is identified in European and domestic regional studies as one of the most successful examples of regional policy and cross-border relations, and has one of the oldest traditions in the institutionalization of the TCS, which date back to the 1950s. Its territory is characterized by a relatively lower level of cross-border infrastructure development compared to the level of both states and differences in per capita income between neighboring regions, but at the same time it has joint spatial planning and cooperation programming. Despite the relatively lower level of socio-economic development of the East German federal states in national comparison, their economic potential is stronger than in the western provinces of Poland. For a comparative analysis of the systems of socio-economic interrelationships within the Lviv-Pidkarpattia and Lubusk-Brandenburg TKS, a regression study was carried out based on the basic indicators of the regions for 2013–2022. The model calculated the relationship between indicators of cross-border convergence (regressions between the values of GRP, unemployment levels and wages of bordering regions) and the efficiency of the use of TCS resources (regressions of the impact of grant funds attracted by the region for the development of TCS on foreign trade turnover with a neighboring country and FDI from a neighboring country ), and also calculated the integral coefficient (the overall average value of the R2 indicators) of the socio-economic development of the TCS of the studied regions. According to the conducted econometric analysis, the integral coefficient of socio-economic development of the TCS of the Lviv-Pidkarpattia cross-border region according to the indicators of the ten-year period 2013–2022 turned out to be low and amounted to 0.18 (the average value of R2 of indicators of cross-border convergence is 0.12, the average value of R2 of indicators of influence grants 0.27). At the same time, the similar integral coefficient of socio-economic development of TCS of Lubusko-Brandenburg cross-border region was 0.57 (average R2 value of cross-border convergence indicators 0.64, average R2 value of grant impact indicators 0.47). The study proves that effective cross-border convergence of socio-economic development indicators can occur under the conditions of the EU, and that the implementation of cross-border projects can have a positive effect on foreign trade turnover with a neighboring country, while such a connection is not observed under the conditions of the TCS of Ukraine.Item Концептуальні засади модернізації механізмів публічного управління транскордонним співробітництвом(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2023) Шевчук, Олег Анатолійович; Shevchuk, Oleh; Шевчук, Олег Анатольевич; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, AndriiУ статті розглядаються сучасні інтеграційні процеси, зумовлені декількома рушіями соціально-економічного, суспільно-політичного, соціокультурного, військово-політичного характеру, породжують декілька актуальних викликів, серед яких ключове місце посідає взаємодія України з сусідніми державами та регіонами. Додаткові виклики створює активізація євроінтеграційного руху держави. Відповідно, проблема транскордонного співробітництва в умовах воєнного та повоєнного періодів постає, зокрема, у плануванні, застосуванні та вдосконаленні механізмів державного управління ним. Зазначимо, що державне управління транскордонним співробітництвом є важливою складовою державної політики, яка впливає на особливості суспільно-політичних відносин як на макро-, так і на мікрорівнях, соціально-економічних, соціокультурних відносин. Відповідно, це визначило суттєву тематику та проблематику даного напряму досліджень, враховуючи особливі виклики сучасного етапу як на рівні окремих регіонів, так і держави в цілому. Євроінтеграційний рух України, який активізувався з 2022 року в умовах російської збройної агресії, зумовлює формування нової державної політики щодо інтеграції з ЄС та транскордонного співробітництва на перехідному етапі. Як наслідок, це визначає важливість пошуку, створення та розвитку нових форм транскордонного співробітництва як ключової складової спектру державної політики як на регіональному, так і на національному рівнях. Виходячи з цього, особливої актуальності цей рух набуває для західних регіонів України, які глибше залучені в цей процес через, по-перше, своє географічне розташування, по-друге, постійні соціально-економічні, соціокультурні, гуманітарні зв’язки з країнами центральноєвропейський регіон. Цей напрямок досліджень також зумовлює необхідність розробки ряду науково-практичних документів, які стосуються вдосконалення нормативно-правової бази, розробки інноваційних підходів для максимально ефективного управління з використанням таких інструментів, як кластери, промислові зони та парки, партнерства тощо. Виходячи з вищевикладеного, роль транскордонного співробітництва та вдосконалення державного управління ним у контексті розвитку України як сучасної демократії та розвиненої економіки буде ключовою, особливо в контексті євроінтеграційного руху України. Cтан Європейської інтеграції протягом тривалого часу є одним із ключових зовнішньоекономічних пріоритетів України. В останні роки актуальність цього напряму зросла і стала очевидною необхідність отримання доступу до європейських ринків товарів, послуг, праці та капіталу. Військові дії на Сході стали поштовхом для зміцнення політичних позицій України та збереження її суверенітету, а це значною мірою залежить від економічної складової. Реформи проводяться з метою адаптації до вимог ЄС та подальшого входження України до євроінтеграційних структур. Сучасні тенденції розвитку міжнародних економічних відносин зумовлюють поглиблення зв’язків між країнами та знаходять відображення в об’єднанні спільних зусиль для досягнення їх сталого просторового розвитку. У міжнародних економічних відносинах кооперація є проявом інтеграційних процесів. Загальновідомо, що ефективність інтеграційних об'єднань повною мірою залежить від реалізації взаємодії окремих елементів об'єднання. The article examines modern integration processes, caused by several drivers of a socio-economic, socio-political, socio-cultural, military-political nature, create a few urgent challenges, among which Ukraine's interaction with neighboring states and regions occupies a key place. Additional challenges are created by the activation of the state's European integration movement. Accordingly, the problem of cross-border cooperation in the conditions of the war and post -war period appears, in particular, in planning, application and improvement of its public management mechanisms. We note that public management of cross-border cooperation is an important component of state policy, which has an impact on the features of socio-political relations at both the macro and micro levels, socio-economic, socio-cultural relations. Accordingly, this determined the essential topics and problems of this direction of research, taking into account the special challenges at the current stage both at the level of individual regions and the state as a whole. The European integration movement of Ukraine, which has intensified since 2022 in the light of Russian armed aggression, determines the formation of a new state policy regarding integration with the EU and cross-border cooperation at the transitional stage. As a result, this determines the importance of finding, creating, and developing new forms of cross-border cooperation as a key component of the spectrum of state policies at both the regional and national levels. Based on this, this movement acquires special relevance for the western regions of Ukraine, which are more deeply involved in this process due to, firstly, their geographical location, and secondly, permanent socio-economic, socio-cultural, humanitarian ties with countries of the Central European region. This direction of research also necessitates the development of several scientific and practical documents that are in the area of improving the legal and regulatory framework, developing innovative approaches for the most effective management using such tools as clusters, industrial zones and parks, partnerships, etc. Based on the above, the role of cross-border cooperation and improvement of its public administration, in the context of the development of Ukraine as a modern democracy and developed economy, will be key, especially in the context of the European integration movement of the state. European integration has been one of the key foreign economic priorities of Ukraine for a long time. In recent years, the relevance of this direction has increased and the need to gain access to the European markets of goods, services, labor and capital has become obvious. The military actions in the East became an impetus for ways to strengthen Ukraine's political position and preserve its sovereignty, and this largely depends on the economic component. Reforms are being carried out in order to adapt to EU requirements and further Ukraine's entry into European integration structures. Modern trends in international economic relations lead to the deepening of ties between countries and are reflected in the unification of joint efforts to achieve their sustainable spatial development. In international economic relations, cooperation is a manifestation of integration processes. It is well known that the effectiveness of integration associations fully depends on the implementation of cooperation of individual elements of the association.Item Реінжиніринг бізнес-процесів на засадах регіонального маркетингу як інструмент транскордонного співробітництва з ЄС(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Тищенко, Олександр Петрович; Tyshchenko, Oleksandr; Гуляєва, Людмила Петрівна; Huliaieva, Liudmyla; Шолудченко, Сергій Васильович; Sholudchenko, Serhii; Дербеньова, Яна Валеріївна; Derbenova, Yana; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, Andrii; Косицька, Вікторія Юріївна; Kosytska, Viktoriia; Тітов, Владислав Вадимович; Titov, VladyslavВ роботі розглянуто питання реінжинірингу бізнес-процесів на засадах регіонального маркетингу, як однієї з найактуальніших та найбільш дієвих концепцій транскордонного співробітництва. Досліджено етимологію дефініції «реінжиніринг», деталізовано сутність та роль реінжинірингу в сучасному бізнес середовищі. Визначено ключові особливості, характеристики, передумови виникнення та використання реінжинірингу у бізнес-процесах. Наведено конститутивні типи бізнес-процесів, залежно від їх фінансового стану і поточних характеристик та деталізовано їх цілі використання реінжинірингу в своїй діяльності. Запропоновано авторське визначення реінжинірингу. Деталізовано принципи реінжинірингу та доведено неможливість їх реалізації без використання сучасних інформаційних технологій. Наведено порівняльну характеристику основних відмінностей поступової оптимізації бізнес-процесів та реінжинірингу. Окреслено переваги, недоліки та перспективи застосування реінжинірингу бізнес-процесів для сучасних суб’єктів господарювання. Деталізовано типові проблеми, помилки та труднощі, які виникають при впровадженні реінжинірингу бізнес-процесів транскордонного співробітництва та запропоновано напрями їх вирішення. Доведено необхідність та актуальність застосування реінжинірингу бізнес-процесів як одного з ефективних інструментів антикризового управління і стратегічного напряму виходу із кризового стану транскордонного співробітництва. Визначено сутність та складові транскордонного співробітництва у системі територіального маркетингу. Обґрунтовано необхідність використання інструментів регіонального маркетингу з метою підвищення конкурентоспроможності транскордонних територій. Ідентифіковано чинники транскордонного співробітництва та наголошено на використанні зарубіжного досвіду під час реалізації маркетингових стратегій розвитку транскордонних проектів за участю України. Встановлено, що для реалізації бізнес-процесів транскордонного співробітництва можуть використовуватись як нові маркетингові інструменти, так і ті, що успішно зарекомендували себе в інших транскордонних регіонах. Кожен транскордонний регіон має свої яскраві та успішні приклади реалізації спільних маркетингових стратегій бізнес-процесів, досвід яких можна ефективно використати для транскордонних проектів за участю України. Це дозволить впроваджувати більш ефективні управлінські підходи, реінжиніринг бізнес процесів, використовувати позитивний досвід країн-сусідів, підвищувати конкурентоспроможність території, рівень її економічного розвитку, покращувати імідж, вирішувати спільні проблеми. The paper examines the issue of reengineering business processes on the basis of regional marketing, as one of the most relevant and effective concepts of cross-border cooperation. The etymology of the definition "reengineering" is studied, the essence and role of reengineering in the modern business environment is detailed. The key features, characteristics, prerequisites for the emergence and use of reengineering in business processes are determined. Constitutive types of business processes are given, depending on their financial status and current characteristics, and their purposes for using reengineering in their activities are detailed. The author's definition of reengineering is proposed. The principles of reengineering are detailed and the impossibility of their implementation without the use of modern information technologies is proved. A comparative description of the main differences between gradual optimization of business processes and reengineering is provided. The advantages, disadvantages and prospects of applying business process reengineering for modern business entities are outlined. Typical problems, errors and difficulties that arise during the implementation of reengineering business processes of cross-border cooperation are detailed and directions for their solution are proposed. The necessity and relevance of the application of business process reengineering as one of the effective tools of anti-crisis management and the strategic direction of exit from the crisis state of cross-border cooperation has been proven. The essence and components of cross-border cooperation in the system of territorial marketing are determined. The necessity of using regional marketing tools in order to increase the competitiveness of cross-border territories is substantiated.The factors of cross-border cooperation were identified and the use of foreign experience during the implementation of marketing strategies for the development of cross-border projects with the participation of Ukraine was emphasized. It has been established that both new marketing tools and those that have successfully proven themselves in other cross-border regions can be used to implement cross-border cooperation business processes. Each cross-border region has its own bright and successful examples of the implementation of joint marketing strategies of business processes, the experience of which can be effectively used for cross-border projects with the participation of Ukraine. This will make it possible to implement more effective management approaches, reengineering business processes, use the positive experience of neighboring countries, increase the competitiveness of the territory, the level of its economic development, improve the image, and solve common problems. Summing up, we can conclude that the quintessence of reengineering is its construction on a system of thorough and radical transformations of business processes of cross-border cooperation. The defined approach providesan opportunity for a radical recovery of the result at the expense of the creation of the latest technologies of business processes with the involvement of marketing strategies and the creation of regional brands to strengthen cross-border cooperation.Item Стратегія формування професійної компетентності фахівців публічного управління та методичні умови її реалізації(ФОП «Жукова Ірина Віталіївна», 2023) Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Громоздова, Лариса Васильевна; Махортов, Юрій Олексійович; Makhortov, Yurii; Кашина, Ганна Сергіївна; Kashyna, Hanna; Черіпко, Ірина Вікторівна; Cheripko, Iryna; Артеменко, Антоніна Іванівна; Artemenko, Antonina; Артеменко, Антонина Ивановна; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, AndriiУ статті розглянуто компетенцію майбутніх фахівців публічного управління як комплекс особистісних і професійних ресурсів, що забезпечує в майбутньому можливість ефективного вирішення фахівцем професійних завдань. З’ясовано, що формування публічної компетенції майбутніх фахівців публічного управління вимагає розробки моделі, впровадження якої дасть змогу зробити процес професійної підготовки більш цілеспрямованим, ефективним, адекватним вимогам, що пред’являють до рівня кваліфікаційної підготовки сучасного фахівця цієї галузі. Розроблено теоретичну модель формування компетенції майбутнього фахівця публічного управління, що має структурно-логічний характер, тому що діяльність із формування компетенції, що моделюється, здійснюється відповідно до цілей, завдань, підходів, компонентів і змісту професійної діяльності фахівця. Визначено, що професіоналізація здійснюється як цілісний, безперервний процес, в основі якого лежить комплекс механізмів, які розвиваються, взаємодіють між собою і послідовно змінюють один одного. Запропоновано видову характеристику компетентностей фахівців публічного управління базуючись на дослідженні питань компетентності та професіоналізму кадрів управління. На основі комплексного теоретико-методологічного та науково-практичного аналізу визначено пріоритетні напрями формування професійної компетенції фахівців сфери публічного управління, зокрема визначено сутнісні ознаки та складові професійної компетентності; окреслено компетентнісні ознаки фахівця зі стратегічного публічного управління. Крім того, авторами сформульовано сутнісні ознаки професійної компетентності фахівця сфери публічного управління та доведено, що основними дієвими напрямами формування та підвищення рівня професійної компетентності фахівців публічного управління варто вважати розроблення й обґрунтування нових критеріїв оцінювання якостей, результативності в сфері публічної управління, стимулювання професійного зростання в процесі щорічного оцінювання, участі у відкритих конкурсах. Ухвалення системи підбору кадрів в органах публічної влади, головними пріоритетами якої має стати професійна компетентність персоналу в цій сфері. The article examines the competence of future specialists in public administration as a complex of personal and professional resources, which provides the possibility of an effective solution of professional tasks by a specialist in the future. It was found that the formation of public competence of future public administration specialists requires the development of a model, the implementation of which will make it possible to make the process of professional training more targeted, effective, adequate to the requirements for the level of qualification of a modern specialist in this field. It was determined that professionalization is carried out as a complete, continuous process, which is based on a complex of mechanisms that develop, interact with each other and successively change each other. A specific characteristic of the competencies of public administration specialists is proposed, based on the study of issues of competence and professionalism of management personnel. On the basis of a complex theoretical-methodological and scientific-practical analysis, the priority directions of the formation of professional competence of specialists in the field of public administration have been determined, in particular, the essential features and components of professional competence have been determined; the competence characteristics of a specialist in strategic public management are outlined. In addition, the authors formulated the essential signs of the professional competence of a specialist in the field of public administration and proved that the main effective directions of formation and improvement of the professional competence of public administration specialists should be considered the development and justification of new criteria for evaluating qualities, effectiveness in the field of public administration, stimulating professional growth in the process annual assessment, participation in open competitions. Adoption of the recruitment system in public authorities, the main priorities of which should be the professional competence of personnel in this area.Item Штучний інтелект у публічному управлінні: вимоги, проблеми та риз(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Оболенський, Олексій Юрійович; Obolenskyi, Oleksii; Оболенский, Алексей Юрьевич; Косицька, Вікторія; Kosytska, Viktoriia; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, AndriiШтучний інтелект (ШІ) відіграє все важливішу роль у вдосконаленні процесів прийняття рішень, оптимізації ресурсів і забезпеченні ефективного публічного управління. Стаття досліджує перспективи використання ШІ в публічному управлінні та розглядає етичні аспекти цього застосування. Результати дослідження підкреслюють використання ШІ для покращення ефективності, прозорості та інноваційності в системі публічного управління. Ця тема є водночас дуже актуальною та майже нерозкритою в Україні. Вже є перші наукові праці з актуальних проблем публічного управління у сфері реалізації інноваційного соціально-економічного розвитку України О. Карпенка, Л. Арсеновича, В. Гавриляка, С. Квітки, І. Малого, А. Осьмака, Н. Савченко, О. Скибуна, С. Шайхета та П. Шпиги. Дослідженням проблематики використання штучного інтелекту в різних сферах життєдіяльності суспільства займались чимало зарубіжних науковців таких як А. Агравала, Н. Бострома, Е. Венса, Т. Мітчела, Л. Перрі, К. Пола, Х. Прайса, С. Рассела, М. Тегмарка, Т. Філера та П. Хайхема. Проте, невирішеною частиною загальної проблеми залишається наукове обґрунтування ролі та значення штучного інтелекту в публічному управлінні. Метою статті є дослідження та аналіз застосування штучного інтелекту в системі публічного управління. Стаття має на меті виявити потенціал і можливості, які надає ШІ для покращення ефективності та якості процесів у публічному управлінні. Вона спрямована на визначення ключових сфер застосування ШІ, виявлення викликів та розгляд можливостей використання ШІ для забезпечення ефективнішого публічного управління. Узагальнення досвіду впровадження ШІ як інноваційної технології публічного управління на теренах України, існуючих і передбачуваних ризиків застосування ШІ в системі публічного управління є актуальною науковою і практичною проблемою для військового розвитку України. Artificial intelligence (AI) plays an increasingly important role in improving decision -making processes, optimizing resources and ensuring effective public administration.The article examines the challenges and prospects of using AI in public administration and considers the ethical aspects of this application. The results of the research highlight the potential of AI to improve efficiency, transparency, and innovation in the public administration system. This topic is both very relevant and almost unexplored in Ukraine. There are scientific works on the current problems of public administration in the sphere of implementation of innovative socio-economic development in Ukraine, by authors of O. Karpenko, L. Arsenovych, V. Havrylak, S. Kvitka, I. Maluy, A. Osmak, N. Savchenko, O. Skibun, S. Shaikhet, and P. Shpyga. Many foreign scientists were engaged in the research of the problems of the use of artificial intelligence in various spheres of society, such as A. Agrawala, N. Bostroma, E. Venca, T. Mitchell, L. Perry, K. Pola, H. Praice, S. Rassell, M. Tegmark, T. Filer, and P. Highchem. However, the scientific substantiation of the role and significance of AI in the public administration system remains an unresolved part of the general problem. The purpose of the article is research and analysis of the use of AI in the public administration system. The article aims to reveal the potential and opportunities provided by AI to improve the efficiency and quality of public administration processes. It is aimed at identifying the key areas of application of AI, identifying challenges, and considering the possibilities of using AI to ensure more effective public administration. Summarizing the experience of implementing AI as an innovative technology of public administration on the territory of Ukraine, the existing and foreseeable risks of using AI in the system of public administration is an urgent scientific and practical problem for the military development of Ukraine.