Browsing by Author "Strilchuk, Yuliia"
Now showing 1 - 20 of 24
Results Per Page
Sort Options
Item Bank lending during the COVID-19 crisis: evidence from Switzerland(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Стрельчук, Юлия Игоревна; Cherkashyna, K.; Черкашина, К. Ф.; Krasnovа, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Arzhevitin, Stanislav; Аржевітін, Станіслав Михайлович; Аржевитин, Станислав Михайлович; Semenenko, T.; Семененко, Т. О.This paper is devoted to the analysis of the influence of bank lending on the economy in Switzerland during COVID-19 pandemic. Analysis of the main economic indicators (GDP and its components, inflation, monetary supply) before and during corona-crisis proves that the impact of corona-crisis is stronger than that of the 2008—2009 financial crisis. A sharp decline of GDP, exports and imports is underlined. The components of GDP that were most stable over the last 12 years and did not decrease during the 2008—2009 financial crisis, namely «Households Consumption Expenditures» and «Total Consumption Expenditures», had a negative trend in 2020. It outlines the non-economic nature of the crisis. The pandemic period is characterized by growth of inflation and changes of the money supply structure, such as a reduction of deposits in transaction accounts by half. The most vulnerable economic entity was the population, whose solvency decreased significantly. It led to the consumption and transactions reduction. It is underlined that in such conditions bank lending can be used to boost consumption, consumer demand, stimulate economic growth. The authors’ analysis demonstrates that the amounts of credit lines and utilisation were higher in 2020 during ongoing pandemic compared to the previous year. Loans to individuals remain the most significant in banks credit portfolio, its share was 66 % at the end of 2020. At the same time corporate loans grow faster during the crisis, which indicates businesses have higher demand for credit and use it as a crisis management tool. Contrary to the existing opinion on the negative impact of bank lending on inflation, the article proves that the increase of bank lending as part of fiscal and monetary policy measures has a positive impact on economic recovery during and after the crisis. The analysed Swiss experience can be used in Ukrainian realities. Присвячена аналізу впливу банківського кредитування на економіку під час пандемії COVID-19 на прикладі швейцарського досвіду. За результатами дослідження динаміки основних макроекономічних індикаторів (ВВП і його складових, рівня інфляції, показників грошової маси) до і під час коронакризи доведено, що вплив поточної кризи на економіку є сильнішим, аніж вплив фінансової кризи 2008—2009 рр. Зокрема виявлено різке падіння ВВП Швейцарії 2020 року, зниження обсягів експорту та імпорту. Складові ВВП, які були найбільш стабільними протягом останніх 12 років і не знижувалися під час фінансової кризи 2008—2009 рр., а саме «Споживчі витрати домогосподарств» і «Загальні споживчі витрати», показали спадну динаміку 2020 року, що підкреслює неекономічний характер кризи. Період пандемії охарактеризувався зростанням інфляції та зміною структури грошової маси, а саме зменшенням обсягів депозитів на поточних рахунках майже удвічі. Найбільш вразливим економічним суб’єктом виявилося населення, рівень платоспроможності якого значно знизився, що спричинило скорочення обсягів споживання і безготівкових розрахунків. Зростанню обсягів попиту і споживання, пожвавленню ділової активності, стимулюванню економічного зростання в умовах, що склалися, сприятиме активізація банківського кредитування. Проведений аналіз дозволив констатувати, що обсяги кредитування у Швейцарії протягом 2020 року були вищими порівняно з попереднім роком. Найбільш значущим у структурі кредитного портфеля банків залишається кредит для населення, частка якого становила 66 % на кінець 2020-го. Водночас же час корпоративний кредит характеризується швидшими темпами зростання з початку кризи, що свідчить про вищий попит на кредит з боку бізнесу та використання його у складі антикризового менеджменту. На противагу наявній думці щодо негативного впливу банківського кредитування на рівень інфляції доведено, що пожвавлення банківського кредитування у складі комплексу заходів фіскально-бюджетної та монетарної політики має позитивний вплив на відновлення економіки під час і після кризи. Проаналізований досвід Швейцарії може бути використаний в українських реаліях.Item Digital economy: the impact of ICT on human capital and the formation of future competencies(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Sevastiuk, Alina; Севастюк, Аліна Олексіївна; Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис Александрович; Lihonenko, Larysa; Лігоненко, Лариса Олександрівна; Лигоненко, Лариса Александровна; Denysova, Olha; Денісова, Ольга Олександрівна; Денисова, Ольга Александровна; Horbova, Yuliia; Горбова, Юлія Сергіївна; Горбова, Юлия Сергеевна; Drobotiuk, Olha; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Дроботюк, Ольга Владимировна; Zhyber, Tetiana; Жибер, Тетяна Василівна; Жибер, Татьяна Васильевна; Kulaga, Iryna; Кулага, Ірина Володимирівна; Кулага, Ирина Владимировна; Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Стрельчук, Юлия ИгоревнаThe mission of the university is to make a significant contribution to social development through research, generation of new knowledge, dissemination and training of competitive professionals and creative individuals. The scientific-analytical report systematizes the patterns, features and preconditions and consequences of the processes of digital transformation of national economic models. The models of the digital economy, needs and opinions of citizens on the impact of ICT on human capital and the formation of skills of the future are analyzed. This report was compiled as part of the research project, the key task of which is to prepare recommendations for creating a roadmap for human capital development and the formation of future competencies. Designed for heads of government, companies and institutions of higher education, researchers, entrepreneurs, managers, teachers, students and a wide range of readers interested in the competitiveness of the national economy and the development of the digital economy of Ukraine.Item Key determinants of the Ukrainian financial ecosystem transformation in the context of modern challenges(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Sandul, Mariia; Сандул, Марія Станіславівна; Bielinskyi, Andrii; Бєлінський, АндрійThe transformation of Ukraine’s financial ecosystem has become a defining process in the country’s adaptation to the turbulent geopolitical, economic, and technological environment of recent years. The study aims to identify the key determinants of the financial ecosystem transformation in Ukraine under the combined influence of wartime risks, regulatory reforms, and global digitalization trends. A mixed methodological approach was applied, integrating: (1) bibliometric mapping of global research using the Scopus database and VOSviewer software; (2) comparative analysis of financial ecosystems across countries; and (3) empirical assessment of Ukraine’s financial sector dynamics based on official statistics from the National Bank of Ukraine, the World Bank, etc. The results indicate that the transformation of Ukraine’s financial ecosystem is driven by multidimensional determinants operating at technological, institutional, regulatory, and behavioural levels. Digitalization has significantly expanded access to financial services and enhanced resilience during wartime, while institutional and regulatory reforms, particularly those aligned with EU standards on ESG and digitalization, have strengthened transparency, governance, and investor confidence. Ukraine’s financial ecosystem remains bank-dominated, yet non-bank financial institutions are gaining a growing strategic role, especially in consumer lending and SME finance. At the same time, behavioural determinants such as financial literacy and public trust can either reinforce or constrain transformational processes. The study concludes that the transformation of Ukraine’s financial ecosystem is not a situational response to shocks but a policy-driven, digitally oriented, and institutionally anchored process unfolding within the broader trajectory of post-war recovery and European integration. The findings contribute to the academic understanding of financial ecosystem transformation in conflictaffected economies and provide an evidence-based summary of its key determinants aimed at ensuring long-term financial stability. Трансформація фінансової екосистеми України стала визначальним процесом в адаптації країни до турбулентного геополітичного, економічного та технологічного середовища останніх років. Метою дослідження є визначення ключових детермінант трансформації фінансової екосистеми в Україні під спільним впливом ризиків воєнного часу, регуляторних реформ і глобальних тенденцій цифровізації. У роботі застосовано змішаний методологічний підхід, що інтегрує: (1) бібліометричне картування глобальних досліджень із використанням бази даних Scopus і програмного забезпечення VOSviewer; (2) порівняльний аналіз фінансових екосистем у різних країнах; і (3) емпіричну оцінку динаміки фінансового сектора України на основі офіційної статистики Національного банку України, Світового банку тощо. Результати показують, що трансформація фінансової екосистеми України зумовлена багатовимірними детермінантами, що діють на технологічному, інституційному, регуляторному та поведінковому рівнях. Цифровізація значно розширила доступ до фінансових послуг і підвищила стійкість під час воєнного часу, водночас інституційні та регуляторні реформи, зокрема ті, що відповідають стандартам ЄС щодо ESG та цифровізації, посилили прозорість, управління й довіру інвесторів. Фінансова екосистема України залишається переважно банківською, проте небанківські фінансові установи відіграють дедалі більшу стратегічну роль, особливо в споживчому кредитуванні та фінансуванні малого й середнього бізнесу. Водночас поведінкові детермінанти, такі як фінансова грамотність і громадська довіра, можуть і посилювати, і стримувати трансформаційні процеси. Висновки дослідження свідчать, що трансформація фінансової екосистеми України є не ситуативною реакцією на шоки, а політично обумовленим, цифрово орієнтованим та інституційно закріпленим процесом, що розгортається в рамках ширшої траєкторії майбутнього повоєнного відновлення та європейської інтеграції. Результати дослідження сприяють академічному розумінню трансформації фінансової екосистеми в економіках, що постраждали від конфліктів, та надають обґрунтований доказами виклад її ключових детермінант для забезпечення тривалої фінансової стабільності.Item Stock market prediction with complexity indicators and deep learning approaches(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-04) Bielinskyi, A.; Soloviev, V.; Matviichuk, Andrii; Матвійчук, Андрій Вікторович; Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія ІгорівнаItem Sustainable development determinants in the context of digital transformation(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергій Іванович; Metsher, Yevhen; Мецгер, Євген Володимирович; Stryzhak, Artur; Стрижак, Артур Петрович; Dubas, Andrii; Дубас, Андрій БогдановичProgress towards sustainable development is the priority for countries all over the globe. Understanding the essence of sustainable development is a basis for conducting research and practical actions. The aim of the article is to find out the global determinants of sustainable development in the context of digital transformation. The era of digital technologies creates new approaches to solving available issues and challenges. New normality requires defining global determinants of sustainable development and creating new tools for achieving its goals. The study has provided empirical evidence and proved that ICT is one of the important drivers of sustainable development. The conducted analysis shows that there is a direct impact of ICT development and digitisation on achieving SDG 9 "Industry, Innovations and Infrastructure”. The indirect impact of digitalisation on the SDGs is analysed. It is proved that the implementation of digital technologies in business processes and digitalisation of non-IT sectors of the economy will contribute to the comprehensive implementation of a number of SDGs, such as SDGs 3, 4, 8, 9, 11, 12, and will give impetus to the achievement of other goals, which will generally have a synergistic effect. Benchmarking of practices used by well-developed countries enabled the identification of a number of priority areas related to the digitisation of the economy, namely, the development of digital skills among the population for entrepreneurial activities, state support for the digitalisation of business, especially SMEs, promotion of e-commerce, electronic payments. This study makes multiple contributions namely to academic debate on the influence of digitisation on sustainable development, demonstrates the interrelations between SDGs and highlights evidence on the global determinants of sustainable development. Conducted research outlines 4 groups of factors to enhance achieving SDGs in terms of digital transformation: 1) network coverage; 2) the number of Internet users; 3) affordability of access to the Internet; 4) digital literacy. Сьогодні просування до сталого розвитку є пріоритетом для країн по всьому світу. Розуміння сутності сталого розвитку є основою для проведення необхідних досліджень і практичних дій. Метою дослідження є виявлення глобальних детермінант сталого розвитку в контексті цифрової трансформації. Ера цифрових технологій створює нові підходи до розв’язання наявних проблем і викликів. Тому життя в новій нормальності вимагає визначення глобальних детермінант сталого розвитку й створення нових інструментів для досягнення його цілей. Дослідження надало емпіричні докази та довело, що інформаційно-комунікаційні технології є одним із важливих драйверів сталого розвитку. Проведений аналіз показав, що існує прямий вплив розвитку ІКТ й цифровізації на швидкість досягнення ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура». У дослідженні проведено аналіз опосередкованого впливу диджиталізації на цілі сталого розвитку. Доведено, що впровадження цифрових технологій у бізнес-процеси компаній і цифровізація секторів економіки, не пов'язаних з ІТ, сприятимуть комплексній реалізації низки цілей сталого розвитку, таких як ЦСР 3 «Гарне здоров’я та благополуччя», ЦСР 4 «Якісна освіта», 8 «Гідна праця та економічне зростання», 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура», 11 «Сталі міста», 12 «Відповідальне споживання та виробництво», а також дасть поштовх для досягнення інших цілей, що загалом матиме синергетичний ефект. Бенчмаркінг практик розвинутих країн дозволив визначити низку пріоритетних напрямів, пов’язаних із цифровізацією економіки, а саме: розвиток цифрових навичок населення для підприємницької діяльності; державна підтримка цифровізації бізнесу, особливо МСБ; просування електронної комерції, електронних платежів. Дослідження робить внесок у наукову дискусію щодо впливу цифровізації на сталий розвиток, демонструє взаємозв’язок між Цілями сталого розвитку та висвітлює отримані результати щодо глобальних детермінант сталого розвитку. Проведене дослідження окреслює 4 групи факторів для посилення досягнення ЦСР в умовах цифрової трансформації: 1) покриття мережі; 2) кількість користувачів інтернету; 3) доступність інтернету; 4) цифрова грамотність.Item Банки у розвитку «зеленої» економіки(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020-11-18) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия ИгоревнаItem Банківське кредитування в Україні: посткризове перезавантаження(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Аржевітін, Станіслав Михайлович; Arzhevitin, Stanislav; Аржевитин, Станислав Михайлович; Алексеєнко, Максим Дмитрович; Alekseienko, Maksym; Алексеенко, Максим Дмитриевич; Баріда, Надія Петрівна; Barida, Nadiia; Барида, Надежда Петровна; Бернацька, Ольга Олександрівна; Bernatska, Olha; Бернацкая, Ольга Александровна; Білошапка, Вікторія Степанівна; Biloshapka, Viktoriia; Белошапка, Виктория Степановна; Брегеда, Олена Анатоліївна; Breheda, Olena; Брегеда, Елена Анатольевна; Войтов, Сергій Вікторович; Денисенко, Антоніна Валентинівна; Denysenko, Antonina; Денисенко, Антонина Валентиновна; Заболотна, Наталія Григорівна; Zabolotna, Nataliia; Заболотная, Наталия Григорьевна; Івасів, Ігор Богданович; Ivasiv, Ihor; Ивасив, Игорь Богданович; Коваленко, Марина Олександрівна; Kovalenko, Maryna; Коваленко, Марина Александровна; Коптюх, Олена Григорівна; Koptiukh, Olena; Коптюх, Елена Григорьевна; Корнилюк, Роман Васильович; Kornyliuk, Roman; Корнилюк, Роман Васильевич; Костенко, Валентина Володимирівна; Kostenko, Valentyna; Костенко, Валентина Владимировна; Марчук, Тетяна Сергіївна; Marchuk, Tetiana; Марчук, Татьяна Сергеевна; Остапишин, Тетяна Петрівна; Ostapyshyn, Tetiana; Остапишин, Татьяна Петровна; Охрименко, Ірина Борисівна; Okhrymenko, Iryna; Охрименко, Ирина Борисовна; Приходько, Є. А.; Prykhodko, Y.; Приходько, Е. А.; Ситник, Олександр Васильович; Sytnyk, Oleksander; Сытник, Александр Васильевич; Стрільчук, Любов Василівна; Strilchuk, Liubov; Стрельчук, Любовь Васильевна; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия Игоревна; Фридель, Володимир Ігорович; Frydel, Volodymyr; Фридель, Владимир Игоревич; Фуксман, Олександр Ю.; Fuksman, Oleksander; Фуксман, Александр Ю.; Харевич, Андрій Сергійович; Harevych, Andrii; Харевич, Андрей Сергеевич; Ходакевич, Сергій Іванович; Hodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Циганова, Надія Вікторівна; Tsyhanova, Nadiia; Цыганова, Надежда Викторовна; Чуб, Павло Михайлович; Chub, Pavlo; Чуб, Павел Михайлович; Шемет, Тетяна Станіславівна; Shemet, Tetiana; Шемет, Татьяна СтаниславовнаУ монографії досліджуються особливості формування макроекономічного середовища діяльності вітчизняних банків. Аналізуються актуальні проблеми теорії і практики банківського кредитування в Україні в умовах виходу з кризи. Методологічні аспекти антикризового регулювання кредитної діяльності банків розглядаються на макро- й мікроекономічному рівнях. Обґрунтовуються теоретико-концептуальні засади та методичні підходи до оптимізації управління кредитним портфелем банку.Item Банківське кредитування населення у контексті екологічної та соціальної складових сталого розвитку(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-03-19) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия ИгоревнаItem Валютні обмеження в Україні у сучасних умовах(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-04-12) Повидиш, А. О.; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия ИгоревнаItem Використання контролінгу в процесі банківського кредитування(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-12-04) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия ИгоревнаItem Використання концепції біхевіоризму в управлінні банківським кредитуванням населення(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2017-06-21) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, YuliiaItem Вплив фінансових механізмів сталого розвитку на еволюцію глобальних ланцюгів доданої вартості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Прімєрова, Олена Костянтинівна; Primierova, OlenaУ статті досліджено розвиток міжнародної кліматичної політики та роль Конференції Сторін (COP) у формуванні сучасної архітектури сталого фінансування та зеленої трансформації глобальних ланцюгів постачання. Висвітлено ключові рішення COP21–COP30, що визначили параметри глобальних зобов՚язань щодо пом՚якшення наслідків зміни клімату, мобілізації фінансування для країн, що розвиваються, та впровадження механізмів низьковуглецевого розвитку. Окреслено основні фінансові інструменти сучасної системи сталого розвитку (так, як зелені облігації, облігації, пов՚язані зі сталістю/ екологічною стійкістю, ESG-інвестування, кліматичні фонди та програми міжнародних фінансових організацій), проаналізовано їхній зв՚язок із досягненням Цілей сталого розвитку. Значну увагу приділено трансформації стратегій банків та інституційних інвесторів, які, інтегруючи екологічні критерії у процеси оцінки ризиків і прийняття рішень, стають ключовими каталізаторами переходу до більш стійких моделей виробництва та логістики. У роботі здійснено аналіз динаміки глобальних викидів парникових газів у розрізі регіонів і груп країн за рівнем доходів, що дозволило ідентифікувати нерівномірність кліматичного прогресу та відмінності у впливі регуляторних стимулів на траєкторії розвитку. Показано, що трансформація глобальних ланцюгів доданої вартості після COP21 визначається поєднанням регуляторних, ринкових та технологічних чинників: посиленням екологічних вимог (зокрема CBAM, вимог щодо звітності про викиди парникових газів (Обсяги 1–3) та про результати екологічного, соціального й корпоративного управління), зростанням очікувань споживачів, акціонерів і ширшого кола стейкголдерів щодо сталості, появою нових конкурентних моделей (recycle, upcycle), а також необхідністю підвищення енерго- та ресурсоефективності і модернізації виробництва й логістики в умовах обмеженості природного капіталу, конкуренцією за доступ до фінансових ресурсів за зниженими ставками. Окрему увагу приділено аналізу сучасного стану розвитку інструментів сталого фінансування в Україні. Наведено приклади успішних кейсів інтеграції зелених інструментів у корпоративний та банківський сектори, підкреслено роль міжнародної технічної допомоги, а також окреслено ключові бар՚єри: недостатню стандартизацію, обмежений доступ до капіталу та високі транзакційні витрати. Зроблено висновок, що успішність екологічної трансформації глобальних ланцюгів доданої вартості визначається синергією між державами, міжнародними організаціями, фінансовими установами та приватним сектором. Водночас у нинішніх умовах геополітичної та макрофінансової нестабільності ринкові стимули, як-от потреба підвищення ефективності, стійкості та конкурентоспроможності, стають домінуючими чинниками інтеграції практик сталого розвитку у ланцюги постачання.Item Глобальні тренди та виклики цифрової трансформації фінансової екосистеми(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, YuliiaУ статті здійснено комплексне дослідження трансформації глобальної фінансової екосистеми під впливом розвитку цифрових інновацій, зокрема FinTech. Мета роботи полягає у виявленні трендів трансформації фінансових екосистем та систематизації ключових драйверів їхнього розвитку, що визначають зміну бізнес-моделей банків та структуру світових інвестицій в умовах цифровізації. Методологічну базу становлять контент-аналіз наукових джерел і деск-аналіз офіційної статистики за 2018–2024 рр. У роботі проаналізовано тенденції розвитку FinTech-стартапів та глобальних інвестиції у фінтех. Результати дослідження показують, що кількість FinTech-стартапів зросла з 12 131 у 2018 р. до 29 955 у 2024 р., причому на США стабільно припадає 41–47 % світового портфеля. Інвестиції досягли піку 239 млрд дол. США у 2021 р., а надалі знизилися до 95,6 млрд дол. США у 2024 р., що свідчить про циклічність капіталопотоку. Визначено, що в умовах стрімкого розвитку FinTech зазнають змін бізнес-моделі учасників фінансової екосистеми, зокрема, FinTech глибоко проникає у банківську сферу, технологічні інновації стають основним активом у фінансовому ландшафті, де FinTech займає центральну роль, пропонуючи банкам інноваційні технологічні рішення для підвищення ефективності фінансових послуг. На основі порівняльного аналізу ринків США, ЄС та України окреслено п’ять ключових драйверів FinTech-експансії: масштабована мобільна платіжна інфраструктура, швидке зростання необанків (у Бразилії та Індії частка клієнтів перевищує 25 %), клієнтоцентричні бізнес-моделі, регуляторний імпульс (RegTech) і поступова інтеграція ESG-метрик у цифрові сервіси. Визначено, що довгострокова конкурентоспроможність банків визначатиметься здатністю інтегрувати FinTech-рішення у власні бізнеспроцеси, переосмислити роль даних і сформувати проактивну культуру інновацій. Отримані результати поглиблюють теоретичне розуміння цифрової еволюції фінансової екосистеми, зокрема банків як провідних її учасників, та формують прикладні рекомендації для фінансових установ щодо підвищення конкурентоспроможності та стійкості в умовах діджиталізації. The article conducts a comprehensive study of the transformation of the global financial ecosystem under the influence of the development of digital innovations, in particular FinTech. The purpose of the work is to identify trends in the transformation of financial ecosystems and systematize the key drivers of their development, which determine the change in bank business models and the structure of global investments in the context of digitalization. The methodological basis is a bibliometric review of scientific sources and desk analysis of official statistics for 2018–2024. The paper analyzes the development trends of FinTech startups and global investments in FinTech. The results of the study show that the number of FinTech startups increased from 12,131 in 2018 to 29,955 in 2024, with the United States steadily accounting for 41–47% of the global portfolio. Investments reached a peak of $239 billion. USA in 2021, and then decreased to 95.6 billion USD in 2024, which indicates the cyclical nature of capital flows. It was determined that in the conditions of rapid development of FinTech, the business models of participants in the financial ecosystem are undergoing changes, in particular, FinTech deeply penetrates the banking sector, technological innovations are becoming the mainasset in the financial landscape, where FinTech plays a central role, offering banks innovative technological solutions to improve the efficiency of financial services. Based on a comparative analysis of the US, EU and Ukrainian markets, five key drivers of FinTech expansion are outlined: scalable mobile payment infrastructure, rapid growth of neobanks (in Brazil and India the share of clients exceeds 25%), customer-centric business models, RegTech and gradual integration of ESG metrics into digital services. It is determined that the long-term competitiveness of banks will be determined by the ability to integrate FinTech solutions into their own business processes, rethink the role of data and form a proactive culture of innovation. The results obtained deepen the theoretical understanding of the digital evolution of the financial ecosystem, in particular banks as its leading participants, and form practical recommendations for financial institutions to increase competitiveness and resilience in the context of digitalization.Item Комплаєнс: сутність, міжнародні стандарти та перспективи розвитку для банків України(Хмельницький національний університет, 2025) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, YuliiaУ статті досліджено сутність комплаєнсу в банківській сфері України, проаналізовано міжнародні стандарти та визначено перспективи розвитку комплаєнс-менеджменту в умовах цифрових трансформацій та євроінтеграції. На основі теоретичного узагальнення виокремлено системний, процесний, ціннісний і функціональний підходи до розуміння комплаєнсу, що формують його комплексне визначення. Проведено огляд міжнародних стандартів, зокрема Базельських рекомендацій, ISO-37301-2021 та настанов Групи Світового банку, які визначають принципи організації комплаєнс-функції. Визначено ключові напрями розвитку комплаєнс-менеджменту в українських банках: розробка внутрішніх документів, формування культури доброчесності, протидія злочинним операціям, оцінка репутаційних ризиків, розвиток комплаєнс-мислення та стратегії комплаєнс-відповідальності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з формуванням комплаєнс-культури та вдосконаленням корпоративного управління. Compliance with the law is crucial to prevent legal, financial, and reputational risks, especially in the digital age. Ukrainian banks are looking for effective tools to develop compliance management systems. The theoretical generalisation enabled identifying the following approaches to understanding the essence of ‘compliance’: systemic, process, value, and functional. The presented approaches form a comprehensive understanding of the essence of the ‘compliance in a bank’ concept. An analytical review of international regulatory documents on the basics of integrity is carried out. The key principles of compliance management are highlighted in the Basel Recommendations. These principles define the basis for the activities of the compliance unit and establish the most important principles for introducing the compliance function into corporate banking governance practices. In the context of European integration, international standards should become an integral part of compliance management development in all Ukrainian banks. The review of the international standards and guidelines allowed us to determine the prospects for the development of compliance management in Ukrainian banks. The development of compliance management in a bank should be based on a system of norms, rules, requirements, and standards set out in the relevant internal documents in written form and approved by the authorised departments. Interaction between employees, managers, top executives, and owners should be based on practice-oriented standards and rules. The key role of compliance procedures in internal conflicts is to minimise ‘grey areas’ and to protect the rights and interests of each party of the conflict. The bank should become a reliable partner and a space where stakeholders can achieve other important economic and/or social effects through synergy. Banks should prevent the achievement of criminal goals and counteract cash flows that may violate the rules of other areas of legislation. The formation of a compliance mindset among the population and the introduction of a compliance strategy into the bank's corporate governance should become long-term trends in the development of effective compliance management systems.Item Місце банків у розбудові зеленої економіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03-31) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия ИгоревнаТези присвячено проблемі становлення та розвитку зеленої економіки, що сприяє досягненню Цілей сталого розвитку ООН. Визначено важливу роль фінансового сектору в цілому та банків зокрема у переході до зеленої економіки та фінансуванні екологічних проектів. This paper is devoted to the problem of the development of green economy that encourages achievement of sustainable development goals. The importance of financial sector as well as banks in the transition to green economy and financing of ecological projects is underlined.Item Місце банківського кредитування у вирішенні сучасних екологічних викликів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-10-30) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия ИгоревнаItem Особливості ведення бухгалтерського обліку в Україні в умовах воєнного стану(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-12-08) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия Игоревна; Прилуцький, Богдан ВіталійовичItem Особливості забезпечення фінансової стійкості банку в сучасних умовах(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-04-12) Нерод, А. Г.; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия ИгоревнаItem Соціально відповідальний банкінг в Україні(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Стрільчук, Любов Василівна; Strilchuk, Liubov; Стрельчук, Любовь Васильевна; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия ИгоревнаItem Стратегічні напрями забезпечення стабільності фінансової екосистеми України(Хмельницький національний університет, 2025) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Литвиненко, Олексій Костянтинович; Lytvynenko, OleksiiУ статті досліджено трансформацію фінансової екосистеми України в сучасних умовах та систематизовано ключові чинники її стійкості. Показано, що поєднання монетарних і регуляторних заходів, стійкості банківського сектору, розвитку фінансових технологій, безперервності платіжної інфраструктури та масштабної міжнародної фінансової підтримки забезпечило збереження функціональності фінансової системи в умовах екстремальних шоків. Особливу увагу приділено ролі цифровізації, фінтех-рішень та євроінтеграційних процесів у підтриманні довіри та доступу до фінансових послуг. Узагальнено стратегічні напрями зміцнення стійкості фінансової екосистеми та обґрунтовано доцільність формування інтегрального індексу її стійкості як напряму подальших досліджень. The article examines the transformation of Ukraine’s financial ecosystem under the conditions of a full-scale war and identifies the key drivers of its resilience. The study argues that, despite severe economic shocks, infrastructure destruction, and heightened uncertainty, Ukraine’s financial system has demonstrated a remarkable capacity to maintain core functions. This resilience has been ensured through a combination of unconventional monetary and regulatory measures implemented by the National Bank of Ukraine, institutional strength of the banking sector, rapid digitalization of financial services, operational continuity of payment infrastructure, and unprecedented international financial assistance. The paper emphasizes that digital finance and FinTech solutions have played a critical role in preserving access to financial services for households and businesses amid population displacement, power outages, and security risks. The widespread adoption of cashless payments, mobile banking, digital government platforms, and emergency initiatives such as «Power Banking» significantly enhanced the adaptive capacity of the financial ecosystem. At the same time, the study highlights the trade-offs between macrofinancial stabilization and long-term credit expansion, underlining the constraints imposed on investment and reconstruction financing. Special attention is given to Ukraine’s ongoing regulatory convergence with the European Union, including the harmonization of payment systems, financial monitoring standards, and sustainable finance regulations. The integration of ESG principles and the expansion of green and social finance instruments are considered essential components of post-war recovery and long-term competitiveness. Based on the synthesis of empirical evidence and policy analysis, the article systematizes strategic directions for strengthening financial ecosystem resilience in conflict-affected economies. Furthermore, it introduces a conceptual framework for a Financial Ecosystem Resilience Index (FERI), which aggregates macrofinancial, institutional, digital, and behavioral dimensions of resilience. Although the index is not empirically estimated in this study, its formalization and quantitative application are proposed as promising avenues for future research. The Ukrainian case provides valuable insights for policymakers and researchers seeking to design resilient financial systems under conditions of prolonged crisis and uncertainty.