Вплив фінансових механізмів сталого розвитку на еволюцію глобальних ланцюгів доданої вартості
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
У статті досліджено розвиток міжнародної кліматичної політики та роль Конференції Сторін (COP) у формуванні сучасної архітектури сталого фінансування та зеленої трансформації глобальних ланцюгів постачання. Висвітлено ключові рішення COP21–COP30, що визначили параметри глобальних зобов՚язань щодо пом՚якшення наслідків зміни клімату, мобілізації фінансування для країн, що розвиваються, та впровадження механізмів низьковуглецевого розвитку. Окреслено основні фінансові інструменти сучасної системи сталого розвитку (так, як зелені облігації, облігації, пов՚язані зі сталістю/ екологічною стійкістю, ESG-інвестування, кліматичні фонди та програми міжнародних фінансових організацій), проаналізовано їхній зв՚язок із досягненням Цілей сталого розвитку. Значну увагу приділено трансформації стратегій банків та інституційних інвесторів, які, інтегруючи екологічні критерії у процеси оцінки ризиків і прийняття рішень, стають ключовими каталізаторами переходу до більш стійких моделей виробництва та логістики. У роботі здійснено аналіз динаміки глобальних викидів парникових газів у розрізі регіонів і груп країн за рівнем доходів, що дозволило ідентифікувати нерівномірність кліматичного прогресу та відмінності у впливі регуляторних стимулів на траєкторії розвитку. Показано, що трансформація глобальних ланцюгів доданої вартості після COP21 визначається поєднанням регуляторних, ринкових та технологічних чинників: посиленням екологічних вимог (зокрема CBAM, вимог щодо звітності про викиди парникових газів (Обсяги 1–3) та про результати екологічного, соціального й корпоративного управління), зростанням очікувань споживачів, акціонерів і ширшого кола стейкголдерів щодо сталості, появою нових конкурентних моделей (recycle, upcycle), а також необхідністю підвищення енерго- та ресурсоефективності і модернізації виробництва й логістики в умовах обмеженості природного капіталу, конкуренцією за доступ до фінансових ресурсів за зниженими ставками. Окрему увагу приділено аналізу сучасного стану розвитку інструментів сталого фінансування в Україні. Наведено приклади успішних кейсів інтеграції зелених інструментів у корпоративний та банківський сектори, підкреслено роль міжнародної технічної допомоги, а також окреслено ключові бар՚єри: недостатню стандартизацію, обмежений доступ до капіталу та високі транзакційні витрати. Зроблено висновок, що успішність екологічної трансформації глобальних ланцюгів доданої вартості визначається синергією між державами, міжнародними організаціями, фінансовими установами та приватним сектором. Водночас у нинішніх умовах геополітичної та макрофінансової нестабільності ринкові стимули, як-от потреба підвищення ефективності, стійкості та конкурентоспроможності, стають домінуючими чинниками інтеграції практик сталого розвитку у ланцюги постачання.
Description
Keywords
глобальна економіка, глобальні ланцюги постачання, Індустрія 4.0, міжнародні конвенції, регулювання, ESG, цифровізація, фінанси, міжнародні розрахунки, фінтех, зелені кредити, зелені облігації, global economy, global supply chains, Industry 4.0, international conventions, regulation, digitalisation, finance, international settlements, fintech, green loans, green bonds
Citation
Сандул М. Вплив фінансових механізмів сталого розвитку на еволюцію глобальних ланцюгів доданої вартості / Сандул Марія, Стрільчук Юлія, Прімєрова Олена // Міжнародна економічна політика. – 2025. – № 1. – С. 27–58.
Sandul M. The Iimpact of Financial Mechanisms for Sustainable Development on the Evolution of Global Value Chains / Mariia Sandul, Yuliia Strilchuk, Olena Primierova // International Economic Policy. – 2025. – № 1. – P. 26–56.
Sandul M. The Iimpact of Financial Mechanisms for Sustainable Development on the Evolution of Global Value Chains / Mariia Sandul, Yuliia Strilchuk, Olena Primierova // International Economic Policy. – 2025. – № 1. – P. 26–56.