Browsing by Author "Tymchenko, Andrii"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Економічні важелі та особливості розвитку підприємницького середовища в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Тимченко, Андрій О.; Tymchenko, AndriiСтруктурні перетворення, поступова трансформація інституційного середовища в нашій державі визначили напрями подальшого соціально-економічного розвитку села та в цілому сприяли реалізації підприємницької ініціативи. Проте усталені наразі організаційно-економічні постулати ведення бізнесу часто не враховують іманентні особливості провадження такого виду діяльності аграрних підприємствах. Активізація підприємництва як наймобільнішої частини ринку праці, що залучає основну масу трудових ресурсів села, розглядається нині як одна з основних детермінант комплексного вирішення ключових організаційно-економічних проблем у сільській місцевості, передусім за рахунок диверсифікації економічної складової та нівелювання негативних тенденцій щодо зайнятості сільських жителів тощо. Поступова трансформація організаційно-правових форм, бізнес-функцій, масштабів і сфер застосування підприємництва суттєво вплинули на термінологічну сутність, яка вкладається в його тлумачення. Активізація бойових дій та введення воєнного стану значно дестабілізувало діяльність вітчизняних бізнес-суб’єктів. Результати проведених досліджень свідчать, що внаслідок загострення збройної агресії майже 50 % підприємств фактичного зупинили економічну діяльність, 20 % — здійснили релокацію всередині України, а 4,4 % — за кордон. У міжнародних рейтингах Україна має найнижчі оцінки за кількома показниками: зовнішнього середовища, пов’язаних з якістю управління, захистом прав власності, рівнем корупції, ефективністю судової системи. Сформованорекомендації щодо методичних засад державного регулювання малого та середнього підприємництва з урахуванням глобальних тенденцій розвитку суб’єктів цієї сфери і можливостей підвищення їх конкурентоспроможності на національному та світовому ринках. Structural transformations, the gradual transformation of the institutional environment in our country determined the direction of further socio-economic development of the village and generally contributed to the implementation of the entrepreneurial initiative. However, currently established organizational and economic postulates of business conduct often do not take into account the inherent features of this type of activity in agricultural enterprises. The activation of entrepreneurship as the most mobile part of the labor market, which attracts the bulk of the labor resources of the village, is currently considered as one of the main determinants of the comprehensive solution of key organizational and economic problems in rural areas, primarily due to the diversification of the economic component and the leveling of negative trends regarding the employment of rural residents etc. The gradual transformation of organizational and legal forms, business functions, scales and areas of application of entrepreneurship significantly influenced the terminological essence that is included in its interpretation. The intensification of hostilities and the introduction of martial law significantly destabilized the activities of domestic business entities. The results of the conducted research show that as a result of the escalation of armed aggression, almost 50 % of enterprises actually stopped their economic activity, 20 % — relocated within Ukraine, and 4.4 % — abroad. In international rankings, Ukraine has the lowest scores for several indicators. Namely: the external environment related to the quality of management, the protection of property rights, the level of corruption, and the effectiveness of the judicial system. Recommendations on the methodological principles of state regulation of small and medium-sized enterprises, taking into account the global trends in the development of subjects of this sphere and the possibilities of increasing their competitiveness on the national and world markets, have been formed.Item Оцінка діяльності структур агробізнесу та перспективи зміцнення позицій на ринку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Тимченко, Андрій О.; Tymchenko, AndriiАгробізнес, як складова сільськогосподарської сфери, визначається як система господарських відносин, що охоплює виробництво, переробку та збут сільськогосподарської продукції, яка впливає на соціально-економічний розвиток країни. Його важливість полягає не лише у забезпеченні населення продовольством, а й у створенні робочих місць, формуванні експортного потенціалу та стабілізації аграрного сектору. Високий рівень конкурентоспроможності агробізнесу є стратегічним завданням для забезпечення сталого розвитку економіки та підвищення життєвого рівня населення. У сучасних умовах глобалізації та швидкої зміни ринкових тенденцій, оцінка діяльності структур агробізнесу стає критичною для успіху підприємств. Це важливий етап стратегічного планування, який дозволяє ідентифікувати основні фактори, що впливають на конкурентоспроможність, зрозуміти ризики та можливості, а також розробити ефективні стратегії розвитку. Оцінка діяльності структур агробізнесу залежить від використання різноманітних методів, включаючи аналіз фінансових показників, визначення ринкової конкурентоспроможності, оцінку інноваційного потенціалу та аналіз ефективності управлінських процесів. Стаття акцентує увагу на важливості оцінки діяльності агробізнесу в контексті його конкурентоспроможності та сталого розвитку. Зокрема, розглядаються стратегічні фактори успіху, методи оцінки ефективності, а також роль управління та інновацій у зміцненні конкурентоспроможності агробізнесу. У статі також вказано на необхідність міжнародного співробітництва для розвитку аграрного сектору України, що сприяє поширенню інновацій та підвищенню конкурентоспроможності. Основний акцент роботи аналіз змін у сільському господарстві після початку війни в 2022 році та шляхів подальшого відновлення та розвитку сектору. Незважаючи на негативні наслідки війни, важливо активізувати заходи щодо відновлення та модернізації галузі. Після закінчення конфлікту передбачається зростання доданої вартості у сільському господарстві, розвиток садівництва, тваринництва та біоенергетики. Цифрові технології в сільському господарстві є ключовим інструментом для підвищення продуктивності та конкурентоспроможності сектору. Загальна увага до створення сприятливих умов для сільськогосподарського землекористування, модернізація логістики та зберігання врожаю, а також надійний доступ до фінансових ресурсів є ключовими пріоритетами для подальшого розвитку аграрного сектору. Ураховуючи зазначені фактори, перспективи зміцнення позицій на ринку після війни в Україні визначаються активною підтримкою реформ, співпрацею з міжнародними партнерами та впровадженням інноваційних підходів у сільському господарстві. Висновки статті надають підстави для розробки практичних рекомендацій та стратегій, спрямованих на підвищення ефективності та стабільності агробізнесу в умовах сучасного ринкового середовища, а також для подальшого зміцнення його позицій на ринку. Agribusiness, as a component of the agricultural sector, is defined as a system of economic relations encompassing the production, processing, and marketing of agricultural products, which influences the socio-economic development of the country. Its importance lies not only in providing food for the population but also in creating jobs, forming export potential, and stabilizing the agrarian sector. Ensuring a high level of competitiveness of agribusiness is a strategic task for ensuring sustainable economic development and improving the living standards of the population. In the modern conditions of globalization and rapid changes in market trends, evaluating the performance of agribusiness structures becomes critical for the success of enterprises. This is an important stage of strategic planning, which allows identifying key factors influencing competitiveness, understanding risks and opportunities, and developing effective development strategies. Evaluating the performance of agribusiness structures depends on the use of various methods, including analysis of financial indicators, determining market competitiveness, assessing innovation potential, and analyzing the efficiency of management processes. The article emphasizes the importance of evaluating agribusiness activity in the context of its competitiveness and sustainable development. In particular, strategic success factors, methods of performance evaluation, and the role of management and innovation in strengthening agribusiness competitiveness are considered. The article also highlights the need for international cooperation for the development of Ukraine's agricultural sector, which contributes to the dissemination of innovations and increasing competitiveness. The main focus of the work is the analysis of changes in agriculture after the start of the war in 2022 and ways of further recovery and development of the sector. The conclusions of the article provide grounds for developing practical recommendations and strategies aimed at increasing the efficiency and stability of agribusiness in the conditions of the modern market environment, as well as for further strengthening its positions in the market.Item Інноваційний підхід до формування системи управління підприємством агробізнесу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Тимченко, Андрій О.; Tymchenko, AndriiУ статті з’ясовано особливості застосування інновацій під час формування системи управління в підприємствах агробізнесу. Доведено, що в інфраструктуру підприємств агробізнесу входять елементи зовнішнього середовища; ринки, а саме ресурсні та збутові; інститути та агенти; суспільні відносини; релевантні соціально-економічні процеси та явища; система державної підтримки підприємств агробізнесу. Виявлено, що до стадій управління інноваційною привабливістю підприємств агробізнесу належать прогнозування та ціле покладання, планування, організація, координація, виконання, моніторинг, корекція та контроль. Складовими частинами управління інноваційною діяльністю підприємств агробізнесу є управління фінансовим та економічним станом, організаційне управління, управління персоналом, постачальницько-збутове управління, управління маркетингом та іміджем, управління виробництвом та інноваційне управління. Процес управління інноваційною діяльністю здійснюється за стадіями, які перебувають у взаємній залежності із завданнями. Результати отримані в ході дослідження полягають в тому, що запропонована методика оцінки якості системи управління підприємством агробізнесу дозволить чітко виявити проблеми функціонування існуючої структури і дозволить сформувати напрями підвищення ефективності організаційно-економічного механізму управління на шляху до досконалості, а залучення закордонного досвіду сприятиме веденню підприємства на вищій рівень функціонування. The article clarifies the peculiarities of the application of innovations during the formation of the management system in agribusiness enterprises. It has been proven that the infrastructure of agribusiness enterprises includes elements of the external environment; markets, namely resource and sales markets; institutions and agents; public relations; relevant socio-economic processes and phenomena; system of state support for agribusiness enterprises. It was found that the stages of managing the innovative attractiveness of agribusiness enterprises include forecasting and goal setting, planning, organization, coordination, implementation, monitoring, correction and control. The components of managing the innovative attractiveness of agribusiness enterprises are financial and economic management, organizational management, personnel management, supply and sales management, marketing and image management, production management and innovation management. The process of managing innovative attractiveness is carried out in stages that are interdependent with tasks. The results obtained during the research are that the proposed methodology for assessing the quality of the management system of an agribusiness enterprise will allow to clearly identify the problems of the functioning of the existing structure and will allow to form directions for increasing the efficiency of the organizational and economic management mechanism on the way to perfection, and the involvement of foreign experience will contribute to the management of the enterprise at a higher level level of functioning.