Browsing by Author "Verba, Denys"
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Budgetary and household expenditures as a factor of education availability for Ukrainian population(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Verba, Denys; Верба, Денис Володимирович; Верба, Денис Владимирович; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Izbash, S.; Ізбаш, С. С.; Bunchuk, O.; Бунчук, О. В.; Samborskyi, Oleksandr; Самборський, Олександр Володимирович; Самборский, Александр ВладимировичThis article contains a results of testing the analytical techniques, designed to assess the contribution of budgetary sectors of the social industries to the dynamics of household well-being. Whereas the real consumption of free-to-use goods may be measured only conditional (by the amount of resources spent on creating such goods), we estimated the contribution of the budgetary education sector to the well-being of Ukrainian households through the dynamics of demand for goods, provided by commercial sector of education. We assume from the hypothesis about interchangeability of the goods, which received by households through the budgetary and commercial sectors of education. For empirically testing of this hypothesis, the article examines the functional relationship between the rate of extension of the budgetary education sector resource provision (as a factor) and the demand of households for the goods, supplied by the commercial sector of this industry (as a dependent value). For investigating such a functional dependence, the article evaluates the parameters of the function, where the dependent variable is the basic growth rate of real consumption of goods, which is provided to Ukrainian households by the commercial sector of education. Factor variables are the basic growth rates of real resources of the commercial and budgetary sectors of the Ukrainian educational industry. According to the logic of setting, this model is similar to the Working model, but does not provide a logarithmic form of the representation of the factor variables. The latter is predetermined by that fact, that both explanatory and dependent variables are expressed as growth rates, which significantly increases the likelihood of the hypothesis about linear nature of the connection between variables and the stability in time of absolute increments of the dependent variable value. The Working model was actively used to explain the dependence of changes in the pattern of household’s consumption on household income, before it was developed by Taylor, who incorporated in that model a term to reflect the impact of relative prices. We turned to the primary form of the Working model because we have add to it a factor, whose nature of connection with dependence variable is similar wit impact made by total household incomes. The simulation results have not empirically confirmed the inverse relationship between the expansion of the resource provision of the budgetary education sector and the growth rate of consumption of goods supplied by the commercial sector of the industry. At the same time, there are signs that during the retrospective period, the expansion of the budgetary education sector’s resource provision was accompanied by an increase in pressure on the commercial sector’s resource potential: there is a crowding out effect known in the macroeconomics of public and private investment. We have not received empirical evidence of the ability of budget expenditures to replace consumption of goods, provided by the commercial education sector in Ukraine. Both sectors of education are forced to operate in a mode of resources scarcity and adverse dynamics of resource provision, which threatens to erode the quality of educational services and undermines the fundamental foundations of commercial education financing: the connection «investments to education — income growth». The social performances of both the budgetary and commercial education sectors are clearly deteriorating due to the chronically negative tendencies in resource provision. Increasing the rigidity of education financing conditions, both at the expense of household incomes and at the expense of the budget, limits the choice of consumers so much that it is more correct to interpret our results as forms of adaptation to the negative dynamics of well-being, rather than as a manifestation of rational consumer choice. In this context that we interpret the lack of indications of households’ attitude to the goods, supplied by the commercial education sector, as to the goods of luxury: during the retrospective period, the share of education expenditures in household income declines. It is an expression of extremely low economic opportunities, not of consumer preferences of Ukrainian households, who are forced to spend about half of their individual consumer spending on meeting primary needs (food and utilities). Cтаття містить апробацію аналітичних прийомів, призначених для оцінки внеску бюджетних секторів соціальних галузей економіки в динаміку добробуту домогосподарств. Оскільки реальні масштаби споживання благ, що надаються безоплатно, підлягають лише умовній оцінці (за обсягами ресурсів, витрачених на їх створення), ми оцінюємо внесок бюджетного сектору освіти у добробут домогосподарств опосередковано: через динаміку попиту на послуги комерційного сектору освіти. Ми виходимо з гіпотези про взаємозамінність благ, що домогосподарства одержують від бюджетного і комерційного секторів освіти. Для емпіричної перевірки цієї гіпотези досліджується функціональний зв’язок між масштабами ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти і попитом домогосподарств на блага, що постачає комерційний сектор цієї галузі. Для дослідження такого функціонального зв’язку оцінено параметри функції, де залежна змінна — базисні темпи зростання фізичних обсягів споживання благ, що постачає українським домогосподарствам комерційний сектор освіти. Факторні змінні — базисні темпи зростання реальних ресурсів комерційного і бюджетного секторів української освітньої галузі. За логікою побудови ця модель аналогічна моделі Воркінга, але не передбачає логарифмічної форми представлення значень факторних змінних, бо і пояснюючі, і залежні змінні виражені в темпах зростання, що значно підвищує вірогідність гіпотези про лінійний характер зв’язку і сталість у часі абсолютних приростів значення залежної змінної. Модель Воркінга активно застосовувалась для пояснення залежності змін у структурі споживання від доходів домогосподарств до того, як була розвинута в роботах Тейла, який інкорпорував до моделі терм для відображення впливу відносних цін. Ми звернулись до первинної форми моделі Воркінга, бо додаємо до неї чинник, характер зв’язку якого з масштабами споживання аналогічний характерові впливу загальних доходів домогосподарств. Результати моделювання емпірично не підтвердили наявність оберненого зв’язку між розширенням ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти і темпами зростання обсягів споживання благ, що постачає комерційний сектор галузі. Водночас виявлено ознаки того, що протягом ретроспективного періоду, розширення ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти супроводжувалося зростанням тиску на ресурсні можливості комерційного сектору: спостерігається ефект витіснення, відомий у макроекономіці стосовно державних і приватних інвестицій. Ми не отримали емпіричного підтвердження здатності бюджетних витрат заміщати споживання благ, створюваних комерційним сектором освіти в Україні. Обидва сектори освіти вимушені функціонувати в режимі дефіциту ресурсів і несприятливої динаміки ресурсного забезпечення, що створює загрози розмивання якості освітніх послуг і підриває фундаментальні основи комерційного фінансування освіти: зв’язок «витрати на освіту – зростання доходів». Суспільні результати функціонування і бюджетного і комерційного секторів освіти явно погіршуються через хронічно негативні тенденції ресурсного забезпечення. Зростання суворості умов фінансування освіти як за рахунок доходів домогосподарств, так і за рахунок коштів бюджету, настільки обмежує вибір споживачів, що отримані нами результати коректніше трактувати як форми адаптації до негативної динаміки добробуту, а не як прояв раціонального вибору споживачів. Саме в такому контексті ми трактуємо і відсутність ознак ставлення домогосподарств до благ, що постачаються комерційним сектором освіти як до благ розкоші: протягом ретроспективного періоду питома вага видатків на освіту в складі доходів домогосподарств скорочується. Це вираження вкрай низьких економічних можливостей, а не споживчих уподобань українських домогосподарств, які вимушені витрачати близько половини своїх індивідуальних споживчих витрат на задоволення першочергових потреб (їжа і комунальні послуги).Item Evaluation of the key commodities availability for Ukrainian households with different average per capita equivalent income(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Verba, Denys; Верба, Денис Володимирович; Верба, Денис Владимирович; Lopukh, Kseniia; Лопух, Ксенія Володимирівна; Лопух, Ксения Владимировна; Mykhailiuk, Mykhailo; Михайлюк, Михайло Андрійович; Михайлюк, Михаил Андреевич; Melnyk, Oleksii; Мельник, Олексій Михайлович; Мельник, Алексей МихайловичThe article is devoted to the development of tools for evaluating the level and dynamics of Ukrainian households' well-being, by considering the availability of key groups of goods for households with different levels of per capita income. The results should contribute to taking into account a greater number of essential aspects of the households lifestyle and economic capabilities for assessing the achieved level of well-being, its dynamics, the differences of its components for different population groups, allowing to make policy and programs for its implementation more sensitive to the real needs of different aim groups. Engel's curves (defined by the linear form of consumption dependence on income – Working's function) and income elasticity of consumption were used to assess the degree of satisfaction of needs in two commodities, which are key for assessing the households' well-being. It was evidenced, that the still high (more than two times higher than in developed countries) income elasticity of food consumption indicates the extreme limitation of the resource provision for investing in the development of human capital by the households. At the same time, the propensity of households to invest additional income in the purchase of goods created in healthcare is quite high – at the level of developed countries. More affluent households (which were expected to have a higher income elasticity of healthcare goods consumption) are more actively using the advances of insurance medicine, while less affluent households still rely only on "out-of-pocket" healthcare costs. So, relatively poorer households are faced a clear lack of resources to meet their needs: the absolute amount of healthcare goods consumption for the least wealthy households is reduced against the background of the increase in the share of relevant expenses in the composition of consumer spending. Стаття присвячена розвиткові інструментарію оцінювання рівня й динаміки добробуту українських домогосподарств за допомогою врахування доступності ключових груп благ для домогосподарств із різним рівнем душового доходу. Результати мають сприяти врахуванню більшої кількості суттєвих аспектів способу життя та економічних можливостей домогосподарств у процесі оцінювання досягнутого рівня добробуту, його динаміки, відмінностей окремих його компонентів для різних груп населення, дозволяючи робити політику та програми з її реалізації чутливішими до реальних потреб різних груп домогосподарств. Для оцінки міри задоволення потреб у двох ключових для оцінки добробуту домогосподарств благах використані криві Енгеля (лінійна форма залежності – функція Воркінга) та відповідні таким функціям коефіцієнти еластичності споживання за доходом. Установлено, що досі висока (більш ніж у два рази вища за відповідну в розвинутих країнах) еластичність споживання харчових продуктів свідчить про граничну обмеженість ресурсної бази інвестування в розвиток людського капіталу з боку домогосподарств. При цьому схильність домогосподарств інвестувати додаткові доходи в придбання благ, створюваних у сфері охорони здоров’я досить висока – на рівні розвинутих країн. При цьому більш заможні домогосподарства (щодо яких очікувалася вища еластичність споживання благ охорони здоров’я за доходом) активніше користуються перевагами страхової медицини, у той час як менш заможні домогосподарства досі спираються лише на «out-of-pocket» витрати на охорону здоров’я, стикаючись із явною нестачею ресурсів для задоволення потреб: фізичні обсяги споживання благ охорони здоров’я для найменш заможних домогосподарств скорочуються на тлі зростання частки відповідних видатків у складі споживчих витрат.Item Factors of the gender wage gap at Ukrainian energy enterprises(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Tyshchenko, Mariia; Тищенко, Марія Петрівна; Тищенко, Мария Петровна; Verba, Denys; Верба, Денис Володимирович; Верба, Денис Владимирович; Harashchenko, Svitlana; Гаращенко, Світлана В.; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина СергеевнаUsing the results of the sample survey, conducted among the energy companies during the fourth quartal of 2020 within the grant, provided by ESP USAID we have obtained new empirical evidence of size and factors of the gender wage gap in Ukrainian energetics and about spreading of that phenomenon among different professions groups. As the main factors, determining the size of wage were considered the educational level (four groups were identified), length of service in the company (five groups were identified), and respondent’s position / workplace in the company’s qualification hierarchy (eight groups were identified). The results obtained evidences, that leading factor in the gender pay gap in Ukrainian energetics is the unequal access of women and men to gaining the characteristics necessary for increasing wages. In particular, the disparity in the distribution of the total number of female and male respondents between the qualification levels (the average qualification level of women is 4.8 vs. 5.4 for men). Gender gap formation through unequal remuneration of labour of women and men who have similar characteristics of experience, qualifications and complexity of the work is localized in the lower qualification levels (from the 2nd to the 4th), and through inequality of access to high-paying work is manifested in the absence of women at the highest (8th) qualification level, a clear predominance of men at the 7th qualification level and a noticeable predominance at the third qualification level, which in terms of payment outscores both the 5th and 6th qualification levels. Accordingly, the leading factor in the gender pay gap is the predominance of men at the three highest paid qualification levels. Localization of differences in remuneration of similar characteristics of qualifications, experience and complexity of work at lower levels of the qualification hierarchy, as well as the weakening of such inequality as the experience of employees increases, indicates that the problem of gender inequality is more inherent in the segment of «peripheral» employment. As the skills and experience grow (respectively, the value of employees to employers), the problem of gender pay inequality becomes less noticeable. However, the number of women who reach a level in their career growth where gender pay inequality is almost not observed is less than the number of men. На ґрунті результатів вибіркового обстеження, проведеного серед працівників українських енергетичних компаній протягом четвертого кварталу 2020 року в рамках гранту, наданого ESP USAID, оцінено розміри і фактори гендерного розриву в заробітній платі в українській енергетиці та поширення цього явищ серед різних професій. Основними детермінантами розмірів заробітної плати розглядались освітній рівень (респонденти були розділені на чотири групи за цим критерієм), стаж роботи на підприємстві (п’ять груп) і позиція респондента у кваліфікаційній ієрархії компанії (усі респонденти ідентифіковані за належністю до одного з восьми кваліфікаційних рівнів). Отримані результати свідчать про те, що провідним чинником гендерного розриву в оплаті праці в українській енергетиці є нерівномірний доступ жінок і чоловіків до набуття характеристик, потрібних для збільшення заробітної плати. Зокрема, нерівність у розподілі загальної кількості респондентів жіночої і чоловічої статі між кваліфікаційними рівнями (середній рівень кваліфікації жінок становить 4,8 проти 5,4 для чоловіків). Частка гендерного розриву, обумовлена неоднаковою оплатою аналогічної праці жінок і чоловіків (відмінності в оплаті жінок і чоловіків, які мають аналогічні характеристики досвіду, кваліфікації та складності роботи) локалізується на нижчих кваліфікаційних рівнях (з ІІ до IV). Частка розриву, обумовленого нерівністю доступу до високооплачуваної праці, проявляється у відсутності жінок на найвищому (VIII) кваліфікаційному рівні, явній перевазі чоловіків на VII кваліфікаційному рівні та помітному переваженні на третьому кваліфікаційному рівні, працівники якого одержують більшу компенсацію, ніж зайняті на V та VI кваліфікаційних рівнях. Відповідно, провідним чинником гендерного розриву в оплаті праці є переважання чоловіків на трьох найбільш високооплачуваних кваліфікаційних рівнях. Локалізація відмінностей в оплаті аналогічної праці жінок і чоловіків на нижчих рівнях кваліфікаційної ієрархії, а також ослаблення такої нерівності зі збільшенням досвіду працівників свідчить про те, що проблема гендерної нерівності більше притаманна сегментові «периферійної» зайнятості. У міру зростання кваліфікації та досвіду (відповідно, цінності працівників для роботодавця) проблема гендерної нерівності в оплаті праці стає менш помітною. Однак чисельність жінок, які досягають того рівня кар’єрного зростання, коли гендерна нерівність майже не спостерігається, суттєво менша за чисельність чоловіків.Item Resources of Educational and Healthcare Industries and Population Welfare: Comparative Analysis in Post-socialist and OECD Countries(WSEAS, 2021) Syniaieva, Liudmyla; Синяєва, Людмила Василівна; Verba, Denys; Верба, Денис Володимирович; Верба, Денис Владимирович; Yarchuk, Angelina; Ярчук, Ангеліна В.; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина Сергеевна; Aleksandrov, DenysThis article is devoted to defining Ukraine’s position among 28 OECD countries relative to the averaged line of connection between resources of the social sphere and the society achievements in terms of human development index. Such positioning allows us to obtain a comparative assessment of the effectiveness of usage resource, directed to funding the education and healthcare by OECD countries and Ukraine. The model that expresses the HDI dependence on three main groups of factors was used. First – the amount of education and healthcare resources (evaluated by private and public spending on education and healthcare per capita). The second – is the way of rationing the population's access to these industries products (evaluated by coefficients of inequality of life expectancy and inequality in education). The third – is the indicators, displaying the efficiency of resources using within the industry (estimated as a result of modeling). Our results have confirmed that the resources, allocated to the public sector of education have the most significant impact on HDI size and this indicator is more dependent on the amount of social sphere resources in post-socialist countries than in "old" OECD members. The actual level of HDI in Ukraine is lower than estimated by model-averaged for countries, included in the sample. This means that Ukraine uses resources of its social sphere with lower efficiency than observed as average for countries, included in the sample. Such results allow us to obtain assessment which part of restrictions and problem experienced by national social spheres is caused by the scarcity of resources, divided to social sphere funding, and which – by imperfections, inherent to the regulative institutions of the social sphere. Such results may serve as a significant precondition of social policy development, especially for post-soviet countries.Item Аналітка гендерно дезагрегованих показників ринку праці української енергетики(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Ніколаєнко, Дмитро В.; Nikolaienko, DmytroСтаття присвячена оцінці потенціалу поліпшення забезпеченості української енергетики ресурсами праці завдяки розширенню сфери зайнятості в галузі, що характеризуватиметься гендерно збалансованими попитом і пропозицією праці та визначенню можливостей сприяння вирівнюванню навантаження на вільні робочі місця з боку жіночої й чоловічої пропозиції праці. У статті використовується авторський метод поєднання результатів вибіркового дослідження (його результати дозволили методом експертних розбити специфічні для енергетики професії на три групи: «такі, де домінує чоловіча зайнятість»; такі, де домінує жіноча зайнятість» та «такі, де спостерігається збалансована гендерна структура зайнятості») і даних державної служби зайнятості про обсяги попиту і пропозиції робочої сили на зареє-строваному ринку праці. В результаті були отримані оцінки масштабів попиту і пропозиції праці в секторах переважно чоловічої, переважно жіночої праці й у секторі гендерно збалансованої зайнятості в енергетиці України. Були розраховані середньозважені гендерно дезагреговані показники навантаження на наявні вільні робочі місця в енергетиці України. В результаті отримала емпіричне підтвердження для випадку України гіпотеза, сформульована ще на початку ХХІ ст. стосовно розвинутих країн, про взаємопідтримуючий характер процесів підвищення організаційно-технічного рівня економічної діяльності й поліпшення гендерної збалансованості зайнятості. Також підтвердилась теза, що має критичне значення для визначення шляхів забезпечення стійкості вітчизняної енергетики в умовах військової агресії росії та мобілізації: гармонізація умов праці та зайнятості на підприємствах енергетики з потребами жінок, зокрема усунення факторів важкості й шкідливості праці у сфері переважної фізичної роботи, створення організаційно-технічних умов для поєднання професійних і родинних обов’язків, усунення інституціональних (нормативно-правових і поведінкових) обмежень доступу жінок до зайнятості в енергетиці та динамічної кар’єри мають вагомий потенціал поліпшення забезпечення потреби підприємств енергетики в персоналі. The article is devoted to the assessment of the potential for improving the provision of labor resources in the Ukrainian energy industry due to the expansion of the employment sphere in the industry, which will be characterized by gender-balanced demand and supply of labor and the determination of the possibilities of facilitating the equalization of the load on vacant jobs from the side of female and male labor supply. The article uses the author’s method of combining the results of a sample study (its results made it possible to divide professions specific to energy into three groups using the expert method: «those where male employment dominates», those where female employment dominates» and «those where a balanced gender structure of employment is observed «) and data from the state employment service on the volume of demand and supply on the registered labor market. As a result, estimates of the scale of demand and supply of labor in the sectors of predominantly male, predominantly female labor and in the sector of gender-balanced employment in the Ukrainian energetic were obtained. Average weighted gender-disaggregated load indicators for available vacancies in the energy industry of Ukraine were calculated. As a result, the hypothesis formulated in relation to developed countries, at the beginning of the 21st century received empirical confirmation for the case of Ukraine. about the mutually supportive nature of the processes of raising the organizational and technical level of economic activity and improving the gender balance of employment. The thesis was also confirmed, which is of critical importance for determining the ways to ensure the sustainability of the domestic energy industry in the conditions of russia’s military aggression and mobilization: harmonization of working conditions and employment at energy enterprises with the needs of women, in particular, the elimination of factors of difficulty and harmfulness of work in the field of predominantly physical work, the creation of organizational and technical conditions for the combination of professional and family responsibilities, the elimination of institutional (legal and behavioral) restrictions on women’s access to employment in the energy sector and a dynamic career have a significant potential to improve the provision of personnel needs of energy enterprises.Item Державні освітні видатки та доступність освіти для українських домогосподарств(ВНЗ ТОВ «Бердянський університет менеджменту і бізнесу», 2019) Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ирина СергеевнаСтаття містить апробацію аналітичних прийомів, призначених для оцінювання внеску бюджетних секторів соціальних галузей економіки в динаміку добробуту домогосподарств. Оцінено внесок бюджетного сектору освіти у добробут домогосподарств опосередковано: через динаміку попиту на комерційний сектор освіти. Вважаючи послуги комерційного і бюджетного секторів освіти щільно пов’язаними в процесі задоволення потреб домогосподарств, на прикладі України було досліджено відносини взаємозамінності й взаємодоповнюваності між благами, що постачають бюджетний і комерційний сектори освіти. Для цього було досліджено функціональний зв’язок між масштабами ресурсного забезпечення бюджетного сектору галузі і попитом на блага (товари і послуги), що постачає її комерційний сектор. Результати моделювання емпірично підтвердили здатність обмежувати темпи зростання цін на послуги освітньої галузі, розширення ресурсного забезпечення комерційного сектору і не виявили такої здатності у розширенні ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти. Виявлені ознаки того, що розширення ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти супроводжується зростанням тиску на ресурсні можливості комерційного сектору: спостерігається ефект витіснення, відомий у макроекономіці стосовно державних і приватних інвестицій. The article contains a test of analytical techniques intended to assess the contribution of budgetary sectors of social sectors of the economy to the dynamics of household welfare. The article estimates the contribution of the budgetary education sector to the welfare of households indirectly: due to the dynamics of demand for the commercial education sector. Considering the services of the commercial and budgetary education sectors are tightly coupled in the process of meeting the needs of households, Ukraine has explored the interchangeability and complementarity relationships between the goods supplying the budgetary and commercial education sectors. To this end, a functional relationship was explored between the size of the sector’s budgetary resources and the demand for goods (goods and services) supplied by its commercial sector. The simulation results have empirically confirmed the ability to limit the pace of price increases for educational services, expand the resource provision of the commercial sector, and have not shown such ability in expanding the resource provision of the budgetary education sector. Signs have been identified that the expansion of resource provision to the budgetary education sector is accompanied by an increase in pressure on the resources of the commercial sector: there is a crowding-out effect known in the macroeconomics regarding public and private investment.Item Залежність споживання благ «розкоші» та «першої необхідності» від доходів українських домогосподарств(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Лопух, Ксенія Володимирівна; Lopukh, Kseniia; Лопух, Ксения Владимировна; Михайлюк, Михайло Андрійович; Mykhailiuk, Mykhailo; Михайлюк, Михаил Андреевич; Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Мельник, Алексей МихайловичСтаттю присвячено уточненню важливих характеристик добробуту українських домогосподарств: рівню задоволення потреб у продуктах харчування та благах, що створюються в сфері охорони здоров’я. Підходи статті ґрунтуються на закономірності деконцентрації споживчих видатків в міру зростання добробуту домогосподарств. Відповідно, скорочення еластичності споживання продуктів харчування за доходом тлумачиться як критично важлива ознака тенденцій змін добробуту, спричинених розширенням чи скороченням споживання благ певної групи. Розрахунки проводились окремо для групи домогосподарств з еквівалентними доходами на особу до 7 тис. грн на місяць і для тих домогосподарств, чиї доходи на одну особу вищі від 8 тис. грн. Результати оцінювання коефіцієнтів еластичності дозволили обґрунтувати, що нерівність доступу до харчових продуктів не зазнала вагомих змін протягом досліджуваного періоду, проте найбідніші домогосподарства скоротили фізичні обсяги споживання продуктів харчування на тлі зростання частки видатків на цю товарну групу в складі сукупних споживчих витрат. Фізичні обсяги споживання благ товарної групи «охорона здоров’я» за період 2014–2022 рр. у середньому по усіх домогосподарствах України зросли, суттєво випереджаючи зростання реального доходу (150,6 % зростання фізичних обсягів споживання проти 118,7 % темпів зростання реального доходу), що характерно для благ, які належать до категорії «luxuries». При цьому обсяги споживання цих благ стосовно бідніших домогосподарств зростали швидше за аналогічні обсяги стосовно заможніших. Проте більш виважена оцінка змін нерівності доступу до платного сектору охорони здоров’я вимагає подальших досліджень, через те що використана база даних відображає лише витрати «out of pocket», що занижує масштаби споживання і витрат групи заможніших домогосподарств. The article is devoted to clarifying the important characteristics of the Ukrainian households’ well-being: the degree of satisfaction of needs in food and in goods created in the health care. The approaches of the article are based on the regularity of the deconcentration of consumer expenditures through the welfare of households increasing. Accordingly, the reduction in the income elasticity of food consumption is interpreted as a critically important sign of trends in changes in well-being caused by the expansion or reduction in the consumption of a certain goods. Calculations were made separately for a group of households with equivalent per-capita incomes up to UAH 7,000 per month and for those households whose per capita income is higher than UAH 8,000. The results of the elasticity coefficients estimation made it possible to substantiate that the inequality of access to food did not undergo significant changes during the studied period, however, the poorest households reduced the absolute amount of food consumption against the background of the increase in the share of expenditures on this product group as a part of aggregate consumer expenditures. Absolute amount of consumption of goods, created by "health care" for the period 2014–2022 on average across all households in Ukraine was increased significantly outpacingthe growth of real income (150.6 % growth in amounts of consumption against 118.7 % growth rates of real income), which is characteristic of goods that belong to the "luxuries" category. At the same time, the consumption of these goods concerning to the poorer households grew faster than similar indicator for wealthier ones. However, a more balanced assessment of changes in the inequality of access to the paid healthcare sector requires further research, due to the fact that the database used reflects only "out-of-pocket" spending, which underestimates the scale of consumption and relevant spending of wealthier households.Item Оцінювання добробуту українських домогосподарств за допомогою побудови кривих Енгеля на основі статистики споживчих видатків(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Кудінова, Алевтина Віталіївна; Kudinova, Alevtyna; Кудинова, Алевтина Витальевна; Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Самійленко, Андрій Петрович; Samiilenko, Andrii; Самойленко, Андрей ПетровичСтаттю присвячено удосконаленню аналітичного забезпечення оцінювання добробуту українських домогосподарств. Методологічні підходи статті будуються на законах Енгеля в слабкому та сильному формулюванні і передбачають, що задоволення потреб в нормальному харчуванні є необхідною умовою активізації участі домогосподарств у фінансуванні галузей соціальної сфери у формі розширення видатків на освіту, охорону здоров’я та інші види благ, споживання яких має характер інвестицій в людський капітал. Відповідно, скорочення еластичності споживання продуктів харчування за доходом є важливою ознакою наявності економічних можливостей для позитивних зрушень в структурі споживчих видатків. За результатами побудови функції Енгеля оцінено еластичність фізичних обсягів споживання харчових продуктів від зміни реального доходу: додатковий відсоток доходів спонукає домогосподарства на 0,47 % збільшувати обсяги споживання продуктів харчування. Досягнутий рівень задоволення потреб у продуктах харчування для переважної більшості українських домогосподарств не дозволяє розраховувати на вивільнення їх коштів від задоволення базових поточних потреб і розширення тих витрат, які мають характер інвестування в людський капітал та мають виражений позитивний вплив на кваліфікаційний рівень ресурсів праці та продуктивність їх використання в національній економіці. Коефіцієнт еластичності обсягів споживання благ освітньої галузі від доходу за нашими розрахунками дорівнює 0,928 (додатковий відсоток реального доходу спонукає українські домогосподарства збільшувати фізичні обсяги споживання благ освітньої галузі на 0,93 %). Отже, українські домогосподарства достатньо цінують освіту та схильні користуватись можливостями, які вона надає. Проте занизькі доходи, притаманні переважній більшості домогосподарств, обмежують можливості виділяти помітну частку своїх споживчих видатків на освітні цілі. Така ситуація вкрай загрозлива, як через позбавлення значної частки населення можливості поліпшувати власне становище на ринку праці інвестуючи в освіту, так і через позбавлення бюджетної освіти нормальної конкурентної взаємодії з освітою платною, що надається на комерційній основі. The article is devoted to the improvement of analytical support for assessing the Ukrainian households’ well-being. The methodological approaches of the article are based on Engel’s laws in a weak and strong formulation and assume that meeting the needs for normal nutrition is a necessary condition for intensifying the participation of households in the financing of social spheres in the form of expanding expenditures on education, health care and other types of goods, the consumption of which is related with investment in human capital. Accordingly, the reduction in the income elasticity of food consumption is an important sign of the presence of economic opportunities for positive changes in the structure of consumer spending. According to the results of the Engel line plotting, the income elasticity of the real amounts of food consumption was estimated: an additional percentage of income encourages households to increase the volumes of food consumption by 0.47 %. The achieved level of meeting food needs for the vast majority of Ukrainian households does not allow them to count on the release of their funds from meeting basic current needs and the expansion of those expenses that have the character of investing in human capital and have a pronounced positive effect on the qualification level of labor resources and the productivity of their use in the national economy. According to our calculations, the income elasticity of the educational goods consumption is equal 0.928 (an additional percentage of real income encourages Ukrainian households to increase the real amounts of educational goods consumption by 0.93 %). Therefore, Ukrainian households value education enough and tend to use the opportunities it provides. However, the low incomes of the vast majority of households limit the ability to allocate a significant share of their consumer spending to education. Such a situation is extremely threatening, both because of the deprivation of a significant part of the population of the opportunity to improve their own position on the labor market by investing in education, and because of the public education releasing from normal competitive interaction with paid education provided on a commercial basis.Item Принципи удосконалення теоретичних засад політики регулювання і розвитку соціальної сфери(Florence, Italy, 2020) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ирина Сергеевна; Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис ВладимировичУ статті наведено фактори, що визначають відмінності у вимогах до організації ресурсного забезпечення соціальної сфери. Складено перелік найбільш загальних принципів адаптації політики розвитку соціальної сфери до специфічних умов певної країни. The factors have been led upon in the article which are determined the contracts in the requirements of the organization of the resource providing of the social sphere. The list of the most general principles of the adaptation of the policy of the development of the social sphere to the specific conditions of the certain country is made.Item Становлення мережевої економіки та оновлення рушійних сил макроекономічних коливань(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис ВладимировичУ статті вдосконалено теоретичне відображення механізмів, які забезпечують біфуркацію макроекономічної динаміки завдяки врахуванню відмінностей, властивих механізмам циклічності індустріальної економіки, де економічна координація здійснюється через стихію ринку та ієрархію організації, і мережевої господарської системи, де рух інформації, управлінських імпульсів та реакцій об’єктів управління організовано за функціонування нової системи ролей. Зокрема, якісна зміна відносин між «іноватором» і «пасивним господарським середовищем» трансформує основи конфлікту, який Й. А. Шумпетер вважав центральним для механізму економічного циклу індустріальної економіки: накопичення надлишкових передумов «прориву інновацій», що виражається у понаднормовій інтенсивності експлуатації техніки, вбудованої в «усталені ланцюжки створення вартості». Стаття містить теоретичне обґрунтування гіпотези про те, що поширення мережевих зв’язків і форм організації господарської взаємодії створює додатковий «вбудований стабілізатор» у механізмах економічної циклічності, завдяки рівномірнішому розподілу витрат і виграшів від інноваційної діяльності: ролі «інноватора» і «наслідувача» розмиваються, згладжуючи коливання загального рівня економічної активності в періоди затухання і активізації інноваційної активності та поширення нових тех-нічних основ для «ланцюжків створення вартості». That article is devoted to improving the theoretical views of mechanisms that ensure the bifurcation of macroeconomic dynamics, taking into account the differences inherent to the cyclical mechanisms of the industrial economy (where economic coordination is through the market element and hierarchy of organizations) and in the networked economic system, where information movement, management impetus, and reactions of objects of managerial impact are organized through the new system of roles. In particular, a qualitative change in the relationship between the «innovator» and the «passive economic environment» transforms the foundations of the conflict that J. A. Schumpeter considered central to the mechanism of the economic cycle in the industrial economy: the accumulation of redundant preconditions for the «breakthrough of innovation», which is expressed in the excessive intensity of usage of technic, embedded in «established value chains». The article contains a theoretical substantiation of the hypothesis that the spread of networking and appropriate forms of economic interaction creates an additional «built-in stabilizer» in the mechanisms of economic cyclicality, due to a more equitable distribution of costs and benefits, caused by innovation. The role of «innovator» is blurred, smoothing fluctuations in the general level of economic activity in periods of attenuation and intensification of innovation activity and the spreading of new technical bases for «value chains».Item Теоретичні основи оцінювання масштабів соціальної сфери національної економіки та її ресурсного забезпечення(ТОВ «Бердянський університет менеджменту і бізнесу», 2020-04) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ирина Сергеевна; Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис ВладимировичItem Фактори гендерного розриву в оплаті праці на підприємствах енергетики України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Тищенко, Марія Петрівна; Tyshchenko, Mariia; Тищенко, Мария Петровна; Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Гаращенко, Світлана В.; Harashchenko, SvitlanaЗа результатами вибіркового обстеження енергетичних компаній з гендерних аспектів зайнятості проведеного протягом четвертого кварталу 2020 року в рамках гранту, наданого ESP USAID, отриманоі статистично значущі характеристики розміру та факторів гендерного розриву в заробітній платі на підприємствах української енергетики. Оцінено поширеність і розмір гендерного розриву для різних професійно-кваліфікаційних груп персоналу підприємств енергетики. Виділена частина гендерного розриву, пов’язана з нерівністю доступу до робочих місць з відносно вищим рівнем оплати і частина такого розриву, зумовлена нерівністю оплати жінок і чоловіків з аналогічними характеристиками виконуваної роботи, досвіду та кваліфікації. В якості основних факторів, що визначають розмір заробітної плати, розглядалися рівень освіти (було виділено чотири групи персоналу за рівнем освіти), стаж роботи в компанії (виділено п’ять груп) та посада (позиція) респондента в кваліфікаційній ієрархії компанії (виділено вісім груп). Отримані результати свідчать, що провідним фактором гендерного розриву оплати праці в українській енергетиці є нерівний доступ жінок і чоловіків до отримання характеристик, необхідних для збільшення заробітної плати. Зокрема, невідповідність розподілу загальної кількості респондентів жінок і чоловіків між кваліфікаційними рівнями (середній рівень кваліфікації жінок становить 4,8 проти 5,5 для чоловіків), а також різниця в освіті та досвіді зумовлюють переважну частину фактично зафіксованого гендерного розриву. Формування гендерного розриву через нерівну оплату праці жінок і чоловіків, які мають аналогічні характеристики досвіду, кваліфікації та складності роботи локалізовані на нижчих кваліфікаційних рівнях (з 2-го по 4-й). Using the results of the sample survey, conducted among the energy companies during the fourth quartal of 2020 within the grant, provided by ESP USAID we have obtained new empirical evidence of size and factors of the gender wage gap in Ukrainian energetics and about spreading of that phenomenon among different professions groups. As the main factors, determining the size of wage were considered the educational level (four groups were identified), length of service in the company (five groups were identified), and respondent’s position/workplace in the company’s qualification hierarchy (eight groups were identified). The results obtained evidences, that leading factor in the gender pay gap in Ukrainian energetics is the unequal access of women and men to gaining the characteristics necessary for increasing wages. In particular, the disparity in the distribution of the total number of female and male respondents between the qualification levels (the average qualification level of women is 4.8 vs. 5.5 for men), together with differences in education and experience, cause the main part of the total size of the actually observed gender gap. The formation of the gender gap through unequal remuneration of women and men who have similar characteristics of experience, qualifications and complexity of the work is localized in the lower qualification levels (from the 2nd to the 4th).