Browsing by Author "Verkhovod, Iryna"
Now showing 1 - 20 of 81
Results Per Page
Sort Options
Item Analysis of dependence in Ukrainian enterprises’ economic indicators from measure of their innovation activism(Centre of Sociological Research, 2014) Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина Сергеевна; Petrenko, VolodymyrThe paper presents the results of an empirical analysis of differences between the economic activity indicators of enterprises with unequal innovative activity. On the basis of a sample survey of Ukrainian enterprises we attempted to verify the theoretical thesis about the relatively higher profitability of the more innovative companies. Revealed that the average of profitability and return on investment for a group of the most innovative companies are lower than for firms with less innovation activity. We have proposed the thesis of the laws of innovative activity reduction in the Ukrainian economy, as long as the main factor of business profitability is not innovation activity, but other reasons.Item Assessment of the social protection system reform in the context of achieving the sustainable development goals(Universidad del Zulia, 2024) Lopushniak, Halyna; Лопушняк, Галина Степанівна; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Oleksenko, Roman; Vonberh, Tetiana; Вонберг, Тетяна ВікторівнаThe purpose of this study is to assess the reform of the social protection system. To conduct the study and achieve this goal, the necessary research methods were used: abstraction, graphical method, deduction, systematization and generalization. The SDG goals that contribute to the achievement of universal social protection have been identified, namely: goal 1.3; goal 5.4; and goal 10.4. In addition, social protection has been identified as fundamental to the achievement of several SDGs, in particular: Goal 1.5; Goal 3.8 and Goal 8.2. The study found that, according to global panels, the level of efficiency of social protection in Ukraine is 73%. In the European region, this figure is 83.9%, which is 10.90% higher than in Ukraine. The study concluded that the social protection system in Ukraine is currently in a difficult state and requires the development of a comprehensive social protection strategy to meet the long-term needs of the most vulnerable categories of citizens and achieve the SDGs. El objetivo de este estudio es evaluar la reforma del sistema de protección socialen Ucrania. Para realizar el estudio y alcanzar este objetivo, se han utilizado los métodos de investigación necesarios: abstracción, método gráfico, deducción, sistematización y generalización. Se han identificado las metas de los ODS que contribuyen a la consecución de la protección social universal, a saber: meta 1.3; meta 5.4; y meta 10.4. Además, la protección social se ha identificado como fundamental para la consecución de varios ODS, en particular: el objetivo 1.5; el objetivo 3.8;y el objetivo 8.2. El estudio constató que, según los paneles mundiales, el nivel de eficiencia de la protección social en Ucrania es del 73%. En la región europea, esta cifra es del 83,9%, lo que supone un 10,90% más que en Ucrania. El estudio concluye que el sistema de protección social en Ucrania se encuentra actualmente en una situación difícil y requiere el desarrollo de una estrategia integral de protección social para satisfacer las necesidades a largo plazo de las categorías más vulnerables de ciudadanos y alcanzar los ODS.Item Budgetary and household expenditures as a factor of education availability for Ukrainian population(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Verba, Denys; Верба, Денис Володимирович; Верба, Денис Владимирович; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Izbash, S.; Ізбаш, С. С.; Bunchuk, O.; Бунчук, О. В.; Samborskyi, Oleksandr; Самборський, Олександр Володимирович; Самборский, Александр ВладимировичThis article contains a results of testing the analytical techniques, designed to assess the contribution of budgetary sectors of the social industries to the dynamics of household well-being. Whereas the real consumption of free-to-use goods may be measured only conditional (by the amount of resources spent on creating such goods), we estimated the contribution of the budgetary education sector to the well-being of Ukrainian households through the dynamics of demand for goods, provided by commercial sector of education. We assume from the hypothesis about interchangeability of the goods, which received by households through the budgetary and commercial sectors of education. For empirically testing of this hypothesis, the article examines the functional relationship between the rate of extension of the budgetary education sector resource provision (as a factor) and the demand of households for the goods, supplied by the commercial sector of this industry (as a dependent value). For investigating such a functional dependence, the article evaluates the parameters of the function, where the dependent variable is the basic growth rate of real consumption of goods, which is provided to Ukrainian households by the commercial sector of education. Factor variables are the basic growth rates of real resources of the commercial and budgetary sectors of the Ukrainian educational industry. According to the logic of setting, this model is similar to the Working model, but does not provide a logarithmic form of the representation of the factor variables. The latter is predetermined by that fact, that both explanatory and dependent variables are expressed as growth rates, which significantly increases the likelihood of the hypothesis about linear nature of the connection between variables and the stability in time of absolute increments of the dependent variable value. The Working model was actively used to explain the dependence of changes in the pattern of household’s consumption on household income, before it was developed by Taylor, who incorporated in that model a term to reflect the impact of relative prices. We turned to the primary form of the Working model because we have add to it a factor, whose nature of connection with dependence variable is similar wit impact made by total household incomes. The simulation results have not empirically confirmed the inverse relationship between the expansion of the resource provision of the budgetary education sector and the growth rate of consumption of goods supplied by the commercial sector of the industry. At the same time, there are signs that during the retrospective period, the expansion of the budgetary education sector’s resource provision was accompanied by an increase in pressure on the commercial sector’s resource potential: there is a crowding out effect known in the macroeconomics of public and private investment. We have not received empirical evidence of the ability of budget expenditures to replace consumption of goods, provided by the commercial education sector in Ukraine. Both sectors of education are forced to operate in a mode of resources scarcity and adverse dynamics of resource provision, which threatens to erode the quality of educational services and undermines the fundamental foundations of commercial education financing: the connection «investments to education — income growth». The social performances of both the budgetary and commercial education sectors are clearly deteriorating due to the chronically negative tendencies in resource provision. Increasing the rigidity of education financing conditions, both at the expense of household incomes and at the expense of the budget, limits the choice of consumers so much that it is more correct to interpret our results as forms of adaptation to the negative dynamics of well-being, rather than as a manifestation of rational consumer choice. In this context that we interpret the lack of indications of households’ attitude to the goods, supplied by the commercial education sector, as to the goods of luxury: during the retrospective period, the share of education expenditures in household income declines. It is an expression of extremely low economic opportunities, not of consumer preferences of Ukrainian households, who are forced to spend about half of their individual consumer spending on meeting primary needs (food and utilities). Cтаття містить апробацію аналітичних прийомів, призначених для оцінки внеску бюджетних секторів соціальних галузей економіки в динаміку добробуту домогосподарств. Оскільки реальні масштаби споживання благ, що надаються безоплатно, підлягають лише умовній оцінці (за обсягами ресурсів, витрачених на їх створення), ми оцінюємо внесок бюджетного сектору освіти у добробут домогосподарств опосередковано: через динаміку попиту на послуги комерційного сектору освіти. Ми виходимо з гіпотези про взаємозамінність благ, що домогосподарства одержують від бюджетного і комерційного секторів освіти. Для емпіричної перевірки цієї гіпотези досліджується функціональний зв’язок між масштабами ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти і попитом домогосподарств на блага, що постачає комерційний сектор цієї галузі. Для дослідження такого функціонального зв’язку оцінено параметри функції, де залежна змінна — базисні темпи зростання фізичних обсягів споживання благ, що постачає українським домогосподарствам комерційний сектор освіти. Факторні змінні — базисні темпи зростання реальних ресурсів комерційного і бюджетного секторів української освітньої галузі. За логікою побудови ця модель аналогічна моделі Воркінга, але не передбачає логарифмічної форми представлення значень факторних змінних, бо і пояснюючі, і залежні змінні виражені в темпах зростання, що значно підвищує вірогідність гіпотези про лінійний характер зв’язку і сталість у часі абсолютних приростів значення залежної змінної. Модель Воркінга активно застосовувалась для пояснення залежності змін у структурі споживання від доходів домогосподарств до того, як була розвинута в роботах Тейла, який інкорпорував до моделі терм для відображення впливу відносних цін. Ми звернулись до первинної форми моделі Воркінга, бо додаємо до неї чинник, характер зв’язку якого з масштабами споживання аналогічний характерові впливу загальних доходів домогосподарств. Результати моделювання емпірично не підтвердили наявність оберненого зв’язку між розширенням ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти і темпами зростання обсягів споживання благ, що постачає комерційний сектор галузі. Водночас виявлено ознаки того, що протягом ретроспективного періоду, розширення ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти супроводжувалося зростанням тиску на ресурсні можливості комерційного сектору: спостерігається ефект витіснення, відомий у макроекономіці стосовно державних і приватних інвестицій. Ми не отримали емпіричного підтвердження здатності бюджетних витрат заміщати споживання благ, створюваних комерційним сектором освіти в Україні. Обидва сектори освіти вимушені функціонувати в режимі дефіциту ресурсів і несприятливої динаміки ресурсного забезпечення, що створює загрози розмивання якості освітніх послуг і підриває фундаментальні основи комерційного фінансування освіти: зв’язок «витрати на освіту – зростання доходів». Суспільні результати функціонування і бюджетного і комерційного секторів освіти явно погіршуються через хронічно негативні тенденції ресурсного забезпечення. Зростання суворості умов фінансування освіти як за рахунок доходів домогосподарств, так і за рахунок коштів бюджету, настільки обмежує вибір споживачів, що отримані нами результати коректніше трактувати як форми адаптації до негативної динаміки добробуту, а не як прояв раціонального вибору споживачів. Саме в такому контексті ми трактуємо і відсутність ознак ставлення домогосподарств до благ, що постачаються комерційним сектором освіти як до благ розкоші: протягом ретроспективного періоду питома вага видатків на освіту в складі доходів домогосподарств скорочується. Це вираження вкрай низьких економічних можливостей, а не споживчих уподобань українських домогосподарств, які вимушені витрачати близько половини своїх індивідуальних споживчих витрат на задоволення першочергових потреб (їжа і комунальні послуги).Item Clasterization tendences of Ukraine's tourismsphere and way out of the COVID-19 pandemic crisis(Universidad del Zulia, 2021) Rybalchenko, Nina; Bilohur, Stanislav; Oleksenko, Roman; Voronkova, Valentyna; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина СергеевнаThe article considers the clustering trends in ukraine's tourism sector, aimed at a further rise of the tourism industry, overcoming its negative effects of the COVID-19 pandemic and achieving sustainable development. The need to create tourism clusters and other topics on the organization of tourism with state executive authorities as well as professional tourism associations on attracting investment and providing institutional and consulting assistance to small tourism enterprises is being investigated. The foreign experience was analyzed, as well as the distribution of tourist groups in Ukraine by tourist types in the period 2019-2020. Method: analysis and synthesis, systematization of materials, historical and logical, comparative, systemic and structural, which allowed to study the trends in the tourism industry.Conclusions. The grouping of the sphere of tourism in Ukraine must be developed under the close attention of the government, state and local authorities, public figures, civil society, companies, because it requires not only the containment of the pandemic, but also the development of forms of tourism competitiveness, investment in this industry, the provision of jobs for workers dismissed during the pandemic, the use of the most advanced innovative technologies for the development of creative tourism industries, which will help to get the industry out of the crisis. El artículo considera las tendencias de agrupamientoen el sector turístico de Ucrania, dirigidas a un nuevo ascenso de la industria del turismo, superando losefectos negativos de la pandemia del COVID-19 y logrando el desarrollo sostenible. Se investiga la necesidad de crear agrupaciones turísticas y otros temas sobre la organización del turismo con las autoridades ejecutivas estatales, así como las asociaciones profesionales de turismo sobre la atracción de inversiones y la prestación de asistencia institucional y de consultoría a las pequeñas empresas turísticas.Se analizó la experiencia extranjera, así como la distribución de los grupos turísticos en Ucrania por tipos turísticos en el período 2019-2020. Método: análisis y síntesis, sistematización de materiales, histórico y lógico, comparativo, sistémico y estructural, que permitió estudiar las tendencias en la industria del turismo. Conclusiones. La agrupación de la esfera del turismo en Ucrania debe desarrollarse bajo la estrecha atención del gobierno, las autoridades estatales y locales, las figuras públicas, la sociedad civil, las empresas, porque requiere no solo la contención de la pandemia, sino también el desarrollo de formas de competitividad turística, la inversión en esta industria, la provisión de empleos para los trabajadores despedidos durante la pandemia, el uso de las tecnologías innovadoras más avanzadas para el desarrollo de las industrias de turismo creativo, que ayudará a sacar a la industria de la crisis.Item Development of environmental projects at the level of public administration(IOP Publishing, 2021-06-15) Oleksenko, R.; Voronina, Yu.; Nesterenko, O.; Horbova, N.; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина СергеевнаThe article is devoted to the issues of improving the ecological condition of territories. territorial development is a complex and multifaceted issue. One of the main priorities of territorial development today is the issue of ecology. Environmental problems are global in nature. However, their solution belongs to the competence not only of international environmental organizations, but, first of all, of central authorities at the state level and territorial communities at the local level. One of the effective methods of analysis of the ecological condition of the territory for further development of mechanisms for cleaning the environment is the Habitat method. The methodology is proposed by the UN and is actively implemented to analyze the ecological status of territories. The article analyzes some elements of the methodology of assessment of territories, gives an example of analysis of territorial development of one of the cities of Ukraine. Based on the analysis, an algorithm for assessing the ecological condition of the territory has been developed and ways to form environmental policy at the territorial level through the formation of effective mechanisms for public management of territorial development have been proposed.Item Distance education in the system of factors of adaptability of the social sphere of Ukraine(Universidad del Zulia, 2025) Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Oleksenko, Karina; Chernenko, Oleksandr; Mazurenko, Yanina; Мазуренко, ЯнінаDue to the decreasing accessibility of the educational process under the current restrictions (which, together with COVID and martial law, are continuing for the fourth year), critical processes are taking place that directly affect the decline in the quality of education, which, in turn, does not allow to form the necessary competencies in modern schoolchildren. The purpose of the study is to assess the complex consequences of the spread of distance education in Ukrainian secondary schools regarding the ability of the Ukrainian social sphere in general and the educational sphere in particular to adapt to the conditions and challenges of modern life. We used the methods of analytical grouping, factor analysis of time series, structural-functional analysis and other scientific methods. The study concludes that the current conditions of compromise between accessibility (prevalence) and quality of education in Ukraine imply a shift towards preserving accessibility at the cost of a forced reduction in quality, as well as potential distance. education as a factor in improving its quality is not fully utilized. Debido a la reducida accesibilidad del proceso educativo bajo las restricciones actuales (que, junto con el COVID y la ley marcial, continúan por cuarto año), se están produciendo procesos críticos que afectan directamente a la disminución de la calidad de la educación, lo que, a su vez, no permite la formación de las competencias necesarias en los escolares modernos. El objetivo del estudio es evaluar las complejas consecuencias de la difusión de la educación a distancia en las escuelas secundarias ucranianas en relación con la capacidad de la esfera social ucraniana en general y de la esfera educativa en particular para adaptarse a las condiciones y desafíos de la vida moderna. Utilizamos los métodos de agrupación analítica, análisis factorial de series temporales, análisis estructural-funcional y otros métodos científicos. El estudio concluye que las actuales condiciones de compromiso entre la accesibilidad (prevalencia) y la calidad de la educación en Ucrania implican un giro hacia la preservación de la accesibilidad a costa de una reducción forzosa de la calidad, así como una potencial distancia. educación como factor de mejora de su calidad no se aprovecha plenamente.Item Factors of the gender wage gap at Ukrainian energy enterprises(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Tyshchenko, Mariia; Тищенко, Марія Петрівна; Тищенко, Мария Петровна; Verba, Denys; Верба, Денис Володимирович; Верба, Денис Владимирович; Harashchenko, Svitlana; Гаращенко, Світлана В.; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина СергеевнаUsing the results of the sample survey, conducted among the energy companies during the fourth quartal of 2020 within the grant, provided by ESP USAID we have obtained new empirical evidence of size and factors of the gender wage gap in Ukrainian energetics and about spreading of that phenomenon among different professions groups. As the main factors, determining the size of wage were considered the educational level (four groups were identified), length of service in the company (five groups were identified), and respondent’s position / workplace in the company’s qualification hierarchy (eight groups were identified). The results obtained evidences, that leading factor in the gender pay gap in Ukrainian energetics is the unequal access of women and men to gaining the characteristics necessary for increasing wages. In particular, the disparity in the distribution of the total number of female and male respondents between the qualification levels (the average qualification level of women is 4.8 vs. 5.4 for men). Gender gap formation through unequal remuneration of labour of women and men who have similar characteristics of experience, qualifications and complexity of the work is localized in the lower qualification levels (from the 2nd to the 4th), and through inequality of access to high-paying work is manifested in the absence of women at the highest (8th) qualification level, a clear predominance of men at the 7th qualification level and a noticeable predominance at the third qualification level, which in terms of payment outscores both the 5th and 6th qualification levels. Accordingly, the leading factor in the gender pay gap is the predominance of men at the three highest paid qualification levels. Localization of differences in remuneration of similar characteristics of qualifications, experience and complexity of work at lower levels of the qualification hierarchy, as well as the weakening of such inequality as the experience of employees increases, indicates that the problem of gender inequality is more inherent in the segment of «peripheral» employment. As the skills and experience grow (respectively, the value of employees to employers), the problem of gender pay inequality becomes less noticeable. However, the number of women who reach a level in their career growth where gender pay inequality is almost not observed is less than the number of men. На ґрунті результатів вибіркового обстеження, проведеного серед працівників українських енергетичних компаній протягом четвертого кварталу 2020 року в рамках гранту, наданого ESP USAID, оцінено розміри і фактори гендерного розриву в заробітній платі в українській енергетиці та поширення цього явищ серед різних професій. Основними детермінантами розмірів заробітної плати розглядались освітній рівень (респонденти були розділені на чотири групи за цим критерієм), стаж роботи на підприємстві (п’ять груп) і позиція респондента у кваліфікаційній ієрархії компанії (усі респонденти ідентифіковані за належністю до одного з восьми кваліфікаційних рівнів). Отримані результати свідчать про те, що провідним чинником гендерного розриву в оплаті праці в українській енергетиці є нерівномірний доступ жінок і чоловіків до набуття характеристик, потрібних для збільшення заробітної плати. Зокрема, нерівність у розподілі загальної кількості респондентів жіночої і чоловічої статі між кваліфікаційними рівнями (середній рівень кваліфікації жінок становить 4,8 проти 5,4 для чоловіків). Частка гендерного розриву, обумовлена неоднаковою оплатою аналогічної праці жінок і чоловіків (відмінності в оплаті жінок і чоловіків, які мають аналогічні характеристики досвіду, кваліфікації та складності роботи) локалізується на нижчих кваліфікаційних рівнях (з ІІ до IV). Частка розриву, обумовленого нерівністю доступу до високооплачуваної праці, проявляється у відсутності жінок на найвищому (VIII) кваліфікаційному рівні, явній перевазі чоловіків на VII кваліфікаційному рівні та помітному переваженні на третьому кваліфікаційному рівні, працівники якого одержують більшу компенсацію, ніж зайняті на V та VI кваліфікаційних рівнях. Відповідно, провідним чинником гендерного розриву в оплаті праці є переважання чоловіків на трьох найбільш високооплачуваних кваліфікаційних рівнях. Локалізація відмінностей в оплаті аналогічної праці жінок і чоловіків на нижчих рівнях кваліфікаційної ієрархії, а також ослаблення такої нерівності зі збільшенням досвіду працівників свідчить про те, що проблема гендерної нерівності більше притаманна сегментові «периферійної» зайнятості. У міру зростання кваліфікації та досвіду (відповідно, цінності працівників для роботодавця) проблема гендерної нерівності в оплаті праці стає менш помітною. Однак чисельність жінок, які досягають того рівня кар’єрного зростання, коли гендерна нерівність майже не спостерігається, суттєво менша за чисельність чоловіків.Item Innovative tourism and hospitality marketing strategies through the social ethics and social policy prisms(Universidad del Zulia, 2023) Bortnykov, Yevhenii; Zakharova, Svitlana; Marchenko, Oksana; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина Сергеевна; Harbar, HalynaThrough a metrodology close to social philosophy, the purpose of the article was to outline the perspectives for the construction of innovative marketing strategies for the field of tourism on the basis of social ethics and social policy. Business theory and methodology show a tendency to change conceptual approaches - from pragmatic to ethical - and business discourse attests to the activation of innovative business models of management, ethically marked, under the tendency to fill marketing strategies with social accents and the ever wider introduction of the categories of ethics and social responsibility. The concept of socially responsible business is gaining particular importance. It is concluded that the creation of an acceptable ethical marketing concept for the field of tourism and hospitality requires the modernization of the methodological basis. Dealing not with an abstract consumer of services, but with a concrete person, hospitality cannot be limited to generally recognized principles of social responsibility; it needs also, methodological consolidation of human-oriented principles, in addition to the ideas of social ethics by the experience of ethos ethics. Mediante una metrodologia proxima a la filosofia social, el propósito del artículo fue esbozar las perspectivas para la construcción de estrategias de marketing innovadoras, para el campo del turismo sobre la base de la ética social y la política social. La teoría y la metodología de los negocios muestran una tendencia a cambiar los enfoques conceptuales --de pragmáticos a éticos-- y el discurso empresarial da fe de la activación de modelos empresariales innovadores de gestión, marcados éticamente, bajo la tendencia a llenar las estrategias de marketing con acentos sociales y la introducción cada vez más amplia de las categorías de ética y responsabilidad social. El concepto de empresa socialmente responsable está cobrando especial importancia. Se concluye que la creación de un concepto de marketing ético aceptable para el campo del turismo y la hospitalidad requiere la modernización de la base metodológica. Al tratarse no de un consumidor abstracto de servicios, sino de una persona concreta, la hospitalidad no puede limitarse a principios generalmente reconocidos de la responsabilidad social; necesita tambien, la consolidación metodológica de los principios orientados hacia el ser humano, además de las ideas de la ética social por la experiencia de la ética del ethos.Item Methodological foundations for assessing the transformation of the ecosystem of the social sphere of Ukraine on the basis of architectonics of global recovery(Universidad del Zulia, 2025) Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Lopushniak, Halyna; Лопушняк, Галина Степанівна; Bondarenko, Svitlana; Бондаренко, Світлана Анатоліївна; Bilohur, Stanislav; Riabokon, Ivan; Рябоконь, Іван ОлександровичThe article examines the architecture of the social sector ecosystem in Ukraine, with emphasis on glocal transformations in the context of post-conflict recovery. It is dedicated to the most important issues for understanding the adaptability of a social system, digital transformation, and institutional sustainability under conditions of war. The methodology employs the innovative Composite Index of Glocal Transformation (CIGT), which combines structural, functional, and adaptive dimensions in the analysis of social ecosystems. A mixed-method approach was used, combining quantitative and qualitative research methods across all regions of Ukraine. The results show significant regional differences in institutional adaptation and social transformation. The western regions demonstrated the highest institutional plasticity and social cohesion, which is explained by the lower direct impact of military conflicts and a well-developed civil society infrastructure. Digital transformation has revealed systemic limitations characterized by unequal access to digital services, low levels of digital literacy, and institutional barriers to implementation. Digital transformation and social aspects were identified as key factors in the sustainability of the system. A unique aspect is the phenomenon of social cohesion as the most stable parameter of transformation, which is especially evident during periods of military conflict, when Ukrainian society demonstrates a high potential for adaptation and self-organization. The study provides a comprehensive framework for understanding the architectural concepts of the social ecosystem, offering practical recommendations for social governance and systematic transformation strategies in post-conflict situations. El artículo examina la arquitectura del ecosistema del sector social en Ucrania con énfasis en las transformaciones glocales en el contexto de la recuperación posterior al conflicto. Está dedicado a los problemas más importantes para comprender la adaptabilidad de un sistema social, la transformación digital y la sostenibilidad institucional en condiciones de guerra. La metodología utiliza el innovador Índice Compuesto de Transformación Glocal (CIGT), que combina dimensiones estructurales, funcionales y adaptativas del análisis de los ecosistemas sociales. Se utilizó un enfo- que mixto, combinando métodos de investigación cuantitativos y cualitativos en todas las regiones de Ucrania. Los resultados muestran diferencias regionales significativas en la adaptación institucional y la transformación social. Las regiones occidentales demostraron la mayor plasticidad institucional y cohesión social, lo que se explica por el menor impacto directo de los conflictos militares y una infraestructura de sociedad civil desarrollada. La transformación digital ha puesto de manifiesto limitaciones sis- témicas caracterizadas por un acceso desigual a los servicios digitales, bajos niveles de alfabetización digital y barreras institucionales para su implementación. Se identificó la transformación digital y los aspectos sociales como factores clave en la sostenibilidad del sistema. Un aspecto único es el fenómeno de la cohesión social como el parámetro más estable de transformación, que es especialmente evidente durante los períodos de conflicto militar, cuando la sociedad ucraniana demuestra un alto potencial de adaptación y capacidad de autoorganización. Se proporciona un marco integral para comprender los conceptos arquitectónicos del ecosistema social, ofreciendo recomendaciones prácticas para la gobernanza social y estrategias de transformación sistemática en situaciones de posconflicto.Item Problems and principles of optimizing the socio-economic effect of the personal income tax in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2020) Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина Сергеевна; Hurbyk, Yu.; Гурбик, Ю. Ю.; Voronina, Yu.; Вороніна, Ю. Є.; Izbash, S.; Ізбаш, С. С.; Sharova, T.; Шарова, Т. М.This article is devoted to estimating and explaining the extent of social priority implementation in fiscal policy in Ukraine and defining the reserves, caused by placing the personal income tax in Ukrainian tax system, which would be used to improve taxing impact on social welfare. The comparative analysis was used as key method for estimate the actual tax pressure level and its structure deviation from desired, based on OECD countries experience, indicators of aggregate tax burden on economy and its structure. Based on the results conducted comparative analysis, the vision of the disadvantages, inherent to Ukrainian current tax system was defined. First, a rather high level of tax pressure (Ukraine is positioned above the trend line expressing dependence «GDP per capita — the share of taxes in GDP»), our country combines with the unfavorable tax structure to ensure the «targeting» of the tax burden distribution. As a result, the governability of the tax pressure distribution is reduced and the government loses the ability to implement social priorities in fiscal regulation. Second, there are two parameters, which are the determining factors for the distribution of tax burdens between groups of taxpayers on personal income in Ukraine: the minimum amount of non-taxable income and the absence of rising tax rates for incomes far higher than average in economy. Their effect causes that even income in the size of the subsistence minimum is liable for significant taxation, but for income much higher average size tax burden remains very low compared to European countries. In Ukraine, to compensate for the underutilization of the fiscal potential of high-income recipients, the tax burden is shifted to broad sections of wage earners in the formal sector of the economy (who have minimal opportunities to evade income tax and social security contributions). This, in turn, exacerbates the negative impact of taxation on the growth rate of wages and the conditions for the reproduction of economic activity of the general population. We tend to consider the only possible means to overcome these two disadvantage of Ukrainian tax system is to increase the differentiation of tax pressure (in particular, by introducing additional differentiation of income tax rates for various taxpayers groups), which should ensure that the actual tax pressure is brought into line with the solvency (fiscal potential) of taxpayers. Присвячено оцінці та поясненню ступеня реалізації соціального пріоритету у фіскальній політиці в Україні і визначенню резервів, спричинених розміщенням податку на доходи фізичних осіб в українській податковій системі, який буде використаний для поліпшення впливу оподаткування на соціальний добробут. Порівняльний аналіз був використаний як ключовий метод для оцінки фактичного рівня податкового тиску і відхилення його структури від бажаного на основі досвіду країн ОЕСР, показників сукупного податкового навантаження на економіку та її структуру. На основі результатів проведеного порівняльного аналізу було визначено бачення недоліків, властивих сучасній українській податковій системі. По-перше, досить високий рівень податкового тиску (Україна розташована над лінією тренду, що виражає залежність «ВВП на душу населення — частка податків у ВВП»), наша країна поєднується з несприятливою податковою структурою, щоб забезпечити «цільову спрямованість» податку розподіл навантаження. Як результат, керованість розподілом податкового тиску зменшується, і уряд втрачає здатність реалізовувати соціальні пріоритети у фіскальному регулюванні. По-друге, є два параметри, які є визначальними факторами розподілу податкового тягаря між групами платників податку на доходи фізичних осіб в Україні: мінімальна сума неоподатковуваного доходу і відсутність підвищення податкових ставок для доходів, значно вищих за середній в економіці. Їхній ефект спричиняє те, що навіть доходи в розмірі прожиткового мінімуму підлягають значному оподаткуванню, проте для доходів значно вищий середній розмір податкового навантаження залишається дуже низьким порівняно з європейськими країнами. В Україні для компенсації недовикористання фіскального потенціалу отримувачів високих доходів податковий тягар перекладається на широкі верстви отримувачів заробітної плати в офіційному секторі економіки (які мають мінімальні можливості ухилення від сплати податку на доходи і соціального внеску). Це, у свою чергу, посилює негативний вплив оподаткування на темпи зростання рівня оплати праці та умови відтворення економічної активності широких верств населення. Ми схильні вважати, що єдиним можливим засобом подолання цих двох недоліків української податкової системи є посилення диференціації податкового тиску (зокрема, шляхом запровадження додаткової диференціації ставок податку на прибуток для різних груп платників податків), що має забезпечити, аби фактичний податок тиск приведений у відповідність із платоспроможністю (фіскальним потенціалом) платників податків.Item Reflexiones filosóficas sobre la relación turismo, crecimiento económico y desarrollo sostenible en el siglo XXI(Universidad del Zulia, 2022) Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина Сергеевна; Donetc, Iryna; Arsenenko, Iryna; Donchenko, Larysa; Havrylova, OlenaEl propósito del editorial fue presentar el Volumen 40, Numero 75 de la edición de diciembre de 2022 de Cuestiones Políticas. Los indicadores macroeconómicos de organismos internacionales como la ONU, el fondo monetario internacional y el Banco mundial, demuestran que el turismo significa una industria estratégica para el desarrollo integral de las naciones con una capacidad formidable para generar fuentes de empleo y desarrollo sostenible, siempre y cuando se realicen las políticas necesarias. En este sentido, el objetivo del trabajo fue reflexionar filosóficamente sobre la relación turismo, crecimiento económico y desarrollo sostenible en el siglo XXI. Para el logro del objetivo planteado se utilizó una combinación del método fenomenológico y hermenéutico, los cuales describen e interpretan la realidad de forma rigurosa, mediante el examen de fuentes documentales en formato digital, como: artículos científicos, notas de prensa e informes de organismo internacionales. Se concluye que el turismo sostenible es definitivamente aquel que combina en igual de condiciones el crecimiento económico con los requerimientos de justicia social, equidad, derechos humanos y equilibrio del ambiente, en sintonía con los objetivos del desarrollo sostenible promovidos por la agenda 2023 de Naciones Unidas y que, además, la filosofía tiene mucho que aportar sobre el tema. The purpose of the editorial was to present Volume 40, Number 75 of the December 2022 edition of Cuestiones Políticas. Macroeconomic indicators from international organizations such as the UN, the International Monetary Fund and the World Bank show that tourism is a strategic industry for the integral development of nations with a formidable capacity to generate sources of employment and sustainable development, as long as the necessary policies are implemented. In this sense, the objective of this work was to reflect philosophically on the relationship between tourism, economic growth and sustainable development in the 21st century. In order to achieve the stated objective, a combination of the phenomenological and hermeneutic method was used, which describe and interpret reality in a rigorous way, through the examination of documentary sources in digital format, such as: scientific articles, press releases and reports of international organizations. It is concluded that sustainable tourism is definitely that which combines in equal conditions economic growth with the requirements of social justice, equity, human rights and environmental balance, in tune with the objectives of sustainable development promoted by the United Nations agenda 2023 and that, in addition, philosophy has much to contribute on the subject.Item Resources of Educational and Healthcare Industries and Population Welfare: Comparative Analysis in Post-socialist and OECD Countries(WSEAS, 2021) Syniaieva, Liudmyla; Синяєва, Людмила Василівна; Verba, Denys; Верба, Денис Володимирович; Верба, Денис Владимирович; Yarchuk, Angelina; Ярчук, Ангеліна В.; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина Сергеевна; Aleksandrov, DenysThis article is devoted to defining Ukraine’s position among 28 OECD countries relative to the averaged line of connection between resources of the social sphere and the society achievements in terms of human development index. Such positioning allows us to obtain a comparative assessment of the effectiveness of usage resource, directed to funding the education and healthcare by OECD countries and Ukraine. The model that expresses the HDI dependence on three main groups of factors was used. First – the amount of education and healthcare resources (evaluated by private and public spending on education and healthcare per capita). The second – is the way of rationing the population's access to these industries products (evaluated by coefficients of inequality of life expectancy and inequality in education). The third – is the indicators, displaying the efficiency of resources using within the industry (estimated as a result of modeling). Our results have confirmed that the resources, allocated to the public sector of education have the most significant impact on HDI size and this indicator is more dependent on the amount of social sphere resources in post-socialist countries than in "old" OECD members. The actual level of HDI in Ukraine is lower than estimated by model-averaged for countries, included in the sample. This means that Ukraine uses resources of its social sphere with lower efficiency than observed as average for countries, included in the sample. Such results allow us to obtain assessment which part of restrictions and problem experienced by national social spheres is caused by the scarcity of resources, divided to social sphere funding, and which – by imperfections, inherent to the regulative institutions of the social sphere. Such results may serve as a significant precondition of social policy development, especially for post-soviet countries.Item Sectoral analysis and critical challenges in the social sphere of Ukraine(Universidad del Zulia, 2025) Lopushniak, Halyna; Лопушняк, Галина Степанівна; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Pospielova, Tetiana; Marukhlenko, Oksana; Mykhatska, AllaThe objective of this article is to analyze the challenges faced by the social sphere in its various sectors. To this end, several research methods were employed, such as sectoral analysis, deduction, generalization, and systematization. As a result, the specific challenges in each area of the social sphere in Ukraine were examined: cultural and educational complex: faces difficulties related to insufficient funding, especially in a context of budgetary constraints due to defense needs. Medical and health complex: Specialist shortages and staffing problems are a consequence of both internal and external migration, exacerbated by large-scale invasion. Social and welfare complex: The protracted war has led to the growth of vulnerable categories of the population, including wounded soldiers and civilians, internally displaced persons and the unemployed. Social and labour relations system: destruction and damage to infrastructure and facilities also require urgent attention. All these current challenges in the social sphere demand greater consideration and efforts to address them. El objetivo de este artículo es analizar los desafíos que enfrenta la esfera social en sus diversos sectores. Para ello, se emplearon varios métodos de investigación, como el análisis sectorial, la deducción, la generalización y la sistematización. Como resultado, se examinaron los retos específicos en cada área de la esfera social en Ucrania. El complejo cultural y educativo se enfrenta a dificultades relacionadas con la financiación insuficiente, especialmente en un contexto de restricciones presupuestarias debido a las necesidades de defensa. Complejo médico y sanitario: la escasez de especialistas y los problemas de personal son consecuencia de la migración tanto interna como externa, agravada por la invasión a gran escala. Complejo social y de bienestar: La prolongada guerra ha llevado al crecimiento de categorías vulnerables de la población, incluyendo soldados y civiles heridos, desplazados internos y desempleados. Sistema de relaciones sociales y laborales: la destrucción y los daños en infraestructuras e instalaciones también requieren atención urgente. Todos estos desafíos actuales en la esfera social demandan una mayor consideración y esfuerzos para abordarlos.Item Social policy in the organization: problems and trends(Universidad del Zulia, 2024) Lopushniak, Halyna; Лопушняк, Галина Степанівна; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Lipskyi, Roman; Gorokhovska, Olena; Kliuienko, EduardThe purpose of the study is to develop guidelines for the implementation of social policy in Ukrainian organizations based on current trends. The article uses research methods that allowed to achieve this goal. The article allocates 4 types of social policies in organizations: environmental, ethical, philanthropic and economic. It is determined that the social policy of an organization should be based on 5 main areas: business ethics; transparency; employee relations; human rights; public investment. The problematic issues in the implementation and realization of social policy are investigated: lack of a clear framework for implementing and measuring initiatives; lack of transparency and accountability; difficulties in balancing short-term economic considerations with the need to implement sustainable, long-term social policy initiatives. The author presents 6 recent trends in the field of social policy in the organization: virtual volunteering for employees; support for small businesses; greening; equality, integration and diversity; localization of the business model. The study concludes that in order to implement an effective social policy, it is important for organizations to cooperate and develop clear guidelines and rules for social responsibility initiatives. El propósito del estudio es desarrollar pautas para la implementación de la política social en las organizaciones ucranianas basadas en las tendencias actuales. El artículo utiliza métodos de investigación que permitieron alcanzar el objetivo. El artículo distingue 4 tipos de política social en las organizaciones: ambiental, ética, filantrópica y económica. Se determina que la política social de la organización debe basarse en 5 ejes principales: ética empresarial; transparencia; Relaciones laborales; derechos humanos; inversión del gobierno. Se investigan los temas problemáticos de la implementación e implementación de la política social: la falta de un marco claro para la implementación y medición de iniciativas; falta de transparencia y rendición de cuentas; dificultades para equilibrar las consideraciones económicas a corto plazo con la necesidad de iniciativas de política social sostenibles a largo plazo. El autor presenta 6 tendencias recientes en el campo de la política social en la organización: voluntariado virtual para empleados; apoyo a las pequeñas empresas; paisajismo; igualdad, inclusión y diversidad; localización del modelo de negocio. El estudio concluye que, para implementar políticas sociales efectivas, es importante que las organizaciones colaboren y desarrollen pautas y reglas claras para las iniciativas de responsabilidad social.Item Socialization of Income Distribution: the Contradictions of the Present Stage(Centre of Sociological Research, 2014) Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина Сергеевна; Danylova, Olena; Petrenko, VolodymyrThe article describes the relationship between the additional costs allocated by society to the educational sphere and the dynamics of labor productivity and the distribution of the factor incomes. The article identifies institutional constraints to economic growth and social return on investment in education, and the social conditions that enhance the contribution of education to the welfare of society.Item The ecological component of agrotourism development under the COVID-19 pandemic(Universidad del Zulia, 2021) Oleksenko, Roman; Bilohur, Stanislav; Rybalchenko, Nina; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина Сергеевна; Harbar, HalinaThe study was conducted to identify the environmental component in the development of agrotourism and its impact on the psychological state of society in the COVID-19 pandemic. The experience of European countries shows the environmental, economic, and social benefits of agrotourism. The methodological basis of the study is the general scientific methods of cognition and social processes (analysis, synthesis, generalization, classification) together with sociological methods of obtaining empirical data. The National Tourism Organization of Ukraine has declared 2020 as the year of green rural tourism, an important component from which agrotourism arises. It is concluded that, la peculiarity of the development of agrotourism in Ukraine at the current stage is the acquisition of innovative forms of organization according to the growing needs of consumers, the efficient use of the natural, ecological, socioeconomic, and historical-cultural potential of the territory and the achievement of the required level of profitability. The situation of crisis and instability is accompanied by the presence of uncertainty associated with the COVID-19 pandemic; the need to form the concept of tourism development 4.0; introduction of ICT and development of innovative technologies in agrotourism in rural areas; training of professionals in the field of agrotourism. El estudio se realizó para identificar el componente ambiental en el desarrollo del agroturismo y su impacto en el estado psicológico de la sociedad en la pandemia COVID-19. La experiencia de los países europeos muestra los beneficios ambientales, económicos y sociales del agroturismo. La base metodológica del estudio son los métodos científicos generales de cognición y procesos sociales (análisis, síntesis, generalización, clasificación) junto a métodos sociológicos de obtención de datos empíricos. La Organización Nacional de Turismo de Ucrania ha declarado 2020 como el año del turismo rural verde, un componente importante del cual surge el agroturismo. Se concluye que, la peculiaridad del desarrollo del agroturismo en Ucrania en la etapa actual es la adquisición de formas innovadoras de organización de acuerdo con las crecientes necesidades de los consumidores, el uso eficiente del potencial natural, ecológico, socioeconómico e histórico-cultural del territorio y el logro del nivel requerido de rentabilidad. La situación de crisis e inestabilidad se acompaña de la presencia de incertidumbre asociada a la pandemia de COVID-19; la necesidad de formar el concepto de desarrollo turístico 4.0; introducción de TIC y desarrollo de tecnologías innovadoras en agroturismo en áreas rurales; formación de profesionales en el campo del agroturismo.Item The influence of information and communication technologies on the development of social and political structures of the network society(Universidad del Zulia, 2024) Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Haponenko, Vira; Гапоненко, Віра Анатоліївна; Kravtsov, Oleh; Kravtsova, Тetiana; Bulbeniuk, Svitlana; Бульбенюк, Світлана СтепанівнаThe purpose of the study is to analyze the transformation of the socio-political structures of the network society, taking into account the influence of globalization processes and the development of information and communication technologies. Since we live in a networked society where information and communication technologies play a key role, it is important to examine how these factors shape the socio-political landscape. To achieve this goal, it is necessary to study the relationship between social and political structures, globalization processes and the development of information and communication technologies. We used the following methods: abstraction, deduction, systematization and generalization. It has been determined that the emergence of a network society causes a restructuring of socio-political institutions, which leads to the emergence of new structures and determines the specifics of the functioning of socio-political networks in the context of globalization. The influence of social institutions on digitalization is analyzed. The study of the representation of social interests at the network level was conducted in Ukraine in 2022. The transformation of the influence of information and communication networks on the development of socio-political structures of the network society and the formation of approaches to the interaction of the political apparatus with citizens is investigated. El objetivo del estudio es analizar la transformación de las estructuras sociopolíticas de la sociedad red, teniendo en cuenta la influencia de los procesos de globalización y el desarrollo de las tecnologías de la información y la comunicación. Dado que vivimos en una sociedad interconectada donde las tecnologías de la información y la comunicación desempeñan un papel clave, es importante examinar cómo estos factores configuran el panorama sociopolítico. Para lograr este objetivo, es necesario estudiar la relación entre las estructuras sociales y políticas, los procesos de globalización y el desarrollo de las tecnologías de la información y la comunicación. Se utilizaron los siguientes métodos: abstracción, deducción, sistematización y generalización. Se ha determinado que el surgimiento de una sociedad en red provoca una reestructuración de las instituciones sociopolíticas, lo que conduce al surgimiento de nuevas estructuras y determina las características específicas del funcionamiento de las redes sociopolíticas en el contexto de la globalización. Se analiza la influencia de las instituciones sociales en la digitalización. En 2022 se llevó a cabo en Ucrania un estudio sobre la representación de los intereses sociales a nivel de red. Se investiga la transformación de la influencia de las redes de información y comunicación en el desarrollo de las estructuras sociopolíticas de la sociedad red y la formación de enfoques para la interacción del aparato político con los ciudadanos. Метою дослідження є аналіз трансформації соціально-політичних структур мережевого суспільства з урахуванням впливу процесів глобалізації та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Оскільки ми живемо у взаємопов'язаному суспільстві, де інформаційно-комунікаційні технології відіграють ключову роль, важливо дослідити, як ці фактори формують соціально-політичний ландшафт. Для досягнення цієї мети необхідно дослідити взаємозв'язок між соціальними та політичними структурами, процесами глобалізації та розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Були використані такі методи: абстракція, дедукція, систематизація та узагальнення. Було визначено, що виникнення мережевого суспільства спричиняє перебудову соціально-політичних інститутів, що призводить до появи нових структур та визначає специфічні особливості функціонування соціально-політичних мереж в умовах глобалізації. Проаналізовано вплив соціальних інститутів на цифровізацію. Дослідження представництва соціальних інтересів на мережевому рівні було проведено в Україні у 2022 році. Досліджено трансформацію впливу інформаційно-комунікаційних мереж на розвиток соціально-політичних структур мережевого суспільства та формування підходів до взаємодії політичного апарату з громадянами.Item The Potential of Small Business to Improve the Qualitative Characteristics of Employment Problems of Estimation and Realization in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Marchenko, Oksana; Марченко, Оксана А.; Khitsenko, Liudmyla; Хіценко, Людмила І.; Malii, A.; Малій, А. С.; Chernenko, Kseniia; Черненко, Ксенія В.; Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина СергеевнаThis main objective of this article is defining capacity of small business to act as compensator of negative trends, emerging in sphere of employment in large and medium sized business of Ukrainian economy. Authors are focused not only on the availability of working places created in small business for persons, vacated from large and medium sized enterprises, but on the small business capacity to create economic preconditions for improving qualitative characteristics of employment in this sector and in whole economy.Authors have built the multiplicative term, which expresses impact, caused by different characteristics of economic activity in small and large and medium sized business on the payroll dynamics as main indicator of economic potential for improvement characteristics of employment in appropriate economy’s sector. The first factor — is the total number of enterprises, as the expression of entrepreneurs’ economic activity and their preference to working in the official (registered) sector of the national economy. Second factor — is the average number of employees in enterprise of certain sector, as the expression of scale of resources, accumulated by average entity for economic activity. Third, the scale of output, created by unit employee in certain sector, as the expression of productivity level of labor resource, involved in this sector. Fourth, the volume of payroll is affected by the distribution of total output (which was used for estimation of labor productivity) between different directions of productive consumption, i.e. the share of payroll in the total revenue of small enterprises. The results obtained by factors analysis didn’t prove the thesis about small business capacity to compensate the negative trends, observed concerning employment in sectors of large and middle business of Ukrainian economy. The trends prevailing in creation and distribution of added value in small business does not contribute to improvement of quantitative and qualitative characteristics of employment in small business and whole Ukrainian economy. This situation indicates that small businesses in the face of negative macroeconomic dynamics have been unable to accumulate resources (at least by concentrating resources on fewer businesses that will be able to ensure higher efficiency) needed to improve the impact of the small business sector on the reproduction of employment in the economy of Ukraine. In addition, the significant lag in the level of wages in small business from large and medium and from the average level of the economy remains an important element of the mechanism for reproducing the low level of wages in Ukraine. Основна мета статті — визначення здатності малого бізнесу виступати компенсатором негативних тенденцій, що виникають у сфері зайнятості у великому і середньому бізнесі української економіки. Орієнтовано не лише на наявність робочих місць, створених у малому бізнесі для осіб, які звільняються з великих і середніх підприємств, а й на спроможність малого бізнесу створити економічні передумови для поліпшення якісних характеристик зайнятості в цій галузі та в цілому в економіці. Побудовано мультиплікативний термін, який виражає вплив, спричинений різними характеристиками економічної діяльності в малому, великому і середньому бізнесі, на динаміку заробітної плати як основний показник економічного потенціалу для поліпшення характеристик зайнятості у відповідному секторі економіки. Перший фактор — це загальна кількість підприємств як вираження економічної діяльності підприємців та їхньої переваги роботі в офіційному (зареєстрованому) секторі національної економіки. Другий фактор — це середня кількість працівників на підприємстві певного сектору як вираження масштабу ресурсів, накопичених середнім суб’єктом господарської діяльності. По-третє, масштаб випуску, створений підрозділом працівника в певному секторі, як вираження рівня продуктивності праці, задіяного в цьому секторі. По-четверте, на обсяг заробітної плати впливає розподіл загальної продукції (яка використовувалась для оцінки продуктивності праці) між різними напрямами продуктивного споживання, тобто частка заробітної плати в загальному доході малих підприємств. Результати, отримані факторним аналізом, не підтвердили тезу про спроможність малого бізнесу компенсувати негативні тенденції, що спостерігаються щодо зайнятості в секторах великого і середнього бізнесу української економіки. Тенденції, що склалися у створенні та розподілі доданої вартості в малому бізнесі, не сприяють поліпшенню кількісних та якісних характеристик зайнятості в малому бізнесі та в цілому в українській економіці. Така ситуація свідчить, що малий бізнес в умовах негативної макроекономічної динаміки виявився неспроможним накопичувати ресурси (хоча б шляхом концентрації ресурсів на меншій кількості суб’єктів господарювання, що виявляться здатними забезпечувати вищу ефективність їх використання) потрібні для поліпшення впливу сектору малого бізнесу на відтворення зайнятості в економіці України. Крім того, вагоме відставання рівня оплати праці в малому бізнесі від великого і середнього та від середнього в економіці рівня залишається важливим елементом механізму відтворення заниженого рівня оплати праці в Україні.Item The spreading of small business and the dynamics of wage share in the value added by sectors in the Ukrainian economy(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Верховод, Ирина Сергеевна; Hrybova, Diana; Грибова, Діана В.; Chernenko, Kseniia; Черненко, Ксенія В.; Khitsenko, Liudmyla; Хіценко, Людмила І.; Biliaiev, Serhii; Біляєв, Сергій С.; Bunchuk, Oksana; Бунчук, Оксана В.The article has been devoted to the assessment of the impact of the spreading of the small business on the position of the employees in the relationship of the distribution of the added value. It has been researched how the potential of the small business as for the mitigation of the negative social consequences of the deterioration of the macroeconomic situation has been realized in the different types of the economic activity. As the indicator of the spreading of the small business, the part of the small business in the general number of the employees has been used. As the indicator for the assessment of the position of the employees, it is the part of the wages consisting of the added value. The limitation of the domestic statistics does not allow modeling the dependence of these indicators neither with the help of the constructing of the panel (the necessary data is available only for ten types of the economic activity) nor the dynamic database (the data is available only from 2012 to 2015). Accordingly, we have resorted to the grouping of the types of the economic activity using the average of the geometric tempos of the growth of both indicators. For 2012 and 2015, the dramatic reduction of the part of the value for the wages in the complex of the added value of the economy as a whole and all, except only one of the types of the economic activities has been taken place in the Ukrainian economy. Such tendency suggests that the burden of the deterioration of the macroeconomic dynamics puts, mainly, on the employees, the recipients of the wages, depriving the domestic economy of the important sources of the resources for the investing in the development of the human capital. Using as the indicator of the spreading of the small business of its part in the general number of the employees, we haven’t got the empirical confirmation that the growth of the part of the small business in the structure of the employment improves the economic situation of the employees as for the proportion of the distribution of the added costs value (the growth of the part of the value on the wages in the complex of the added value of the generated types of the economic activity). Accordingly, we consider that in itself the redistribution of the general number of the employees in favor of the small business is not a sufficient condition for the improving of the features of the conditions of the reproduction of the personal resources of the Ukrainian economy. The results of the research haven’t confirmed the positive impact of the spreading of the small business on the realization of the economic interests of the employees in the process of the distribution of the added value between the wages and other elements. Стаття присвячена оцінці впливу поширення малого бізнесу на положення найманих працівників у відносинах розподілу доданої вартості. Досліджено, як в різних видах економічної діяльності реалізується потенціал малого бізнесу щодо пом’якшення негативних суспільних наслідків погіршення макроекономічної ситуації. В якості показника поширення малого бізнесу використана частка малого бізнесу в загальній чисельності зайнятих. В якості показника для оцінки положення найманих працівників – частка заробітної плати в складі доданої вартості. Обмеженість вітчизняної статистики не дозволяє здійснити моделювання залежності цих показників ні за допомогою побудови панельної (необхідні дані доступні лише за десятьма видами економічної діяльності), ні динамічної бази даних (дані доступні лише з 2012 по 2015 рр.). Відповідно, ми вдались до групування видів економічної діяльності із використанням середніх геометричних темпів зростання обох показників. За період 2012 – 2015 рр. в українській економіці відбулось драматичне скорочення частки витрат на оплату праці в складі доданої вартості економіки загалом і всіх, за винятком лише одного з видів економічної діяльності. Така тенденція свідчить, що тягар погіршення макроекономічної динаміки покладається, переважно, на найманих працівників, отримувачів заробітної плати, позбавляючи вітчизняну економіку важливого джерел ресурсів для інвестування в розвиток людського капіталу. Використавши в якості ознаки поширення малого бізнесу його частку в загальній чисельності зайнятих ми не отримали емпіричного підтвердження того, що зростання частки малого бізнесу в структурі зайнятих сприяє поліпшенню економічного становища найманих працівників щодо пропорцій розподілу доданої вартості (зростанню частки витрат на оплату праці в складі доданої вартості генерованої ВЕД). Відповідно, вважаємо, що сам по собі перерозподіл загальної чисельності зайнятих на користь малого бізнесу не є достатньою умовою поліпшення характеристик умов відтворення особистісного ресурсу української економіки. Результати дослідження не підтверджують позитивний вплив поширення малого бізнесу на реалізацію економічних інтересів найманих працівників в процесі розподілу доданої вартості між заробітною платою та іншими елементами.Item Transformation processes in the social sphere under martial law: challenges and opportunities(Universidad del Zulia, 2025) Verkhovod, Iryna; Верховод, Ірина Сергіївна; Sysoiev, Oleksii; Marukhlenko, Oksana; Haleta, Yaroslav; Polishchuk, NataliiaThe purpose of the study is to analyze the transformational changes in the social sphere of Ukraine and to identify current challenges and opportunities for the development of the social sphere. The approximate number of refugees from Ukraine registered in Europe and Asia as of March 12, 1023, by country of destination is given. It is established that martial law slows down the economy, leading to an increase in unemployment and a decrease in living standards. The dynamics of GDP per capita for 2013-2022 and the dynamics of unemployment in Ukraine in 2019–2023 are analyzed. It is determined that the military events in Ukraine create a number of complex problems, ranging from traumatic impact on the population to significant challenges in the field of socio-economic recovery and humanitarian assistance. The author analyzes the damage to the social sphere as of January 1, 2023, and presents the regional structure of the affected social institutions. Attention is focused on the significant increase in social security costs. Despite the difficulties of martial law in Ukraine, the main opportunities for the development of the social sphere include the restoration of infrastructure, reform of the educational system, development of medical rehabilitation and psychological support. Ukraine can become a center for psychological services and humanitarian support, as well as develop social services for vulnerable groups. The involvement of citizens and volunteers will contribute to the stable development of the social sphere in the context of post-war recovery. El propósito del estudio es analizar los cambios transformadores en la esfera social de Ucrania e identificar los desafíos y oportunidades actuales para el desarrollo de la esfera social. Se da el número aproximado de refugiados de Ucrania registrados en Europa y Asia a 12 de marzo de 1023, por país de destino. Se establece que la ley marcial ralentiza la economía, lo que provoca un aumento del desempleo y una disminución del nivel de vida. Se analiza la dinámica del PIB per cápita para 2013-2022 y la dinámica del desempleo en Ucrania en 2019–2023. Se determina que los acontecimientos militares en Ucrania crean una serie de problemas complejos, que van desde el impacto traumático en la población hasta desafíos significativos en el ámbito de la recuperación socioeconómica y la asistencia humanitaria. El autor analiza el daño a la esfera social a partir del 1 de enero de 2023 y presenta la estructura regional de las instituciones sociales afectadas. La atención se centra en el aumento significativo de los costos de la seguridad social. A pesar de las dificultades de la ley marcial en Ucrania, las principales oportunidades para el desarrollo de la esfera social incluyen la restauración de la infraestructura, la reforma del sistema educativo, el desarrollo de la rehabilitación médica y el apoyo psicológico. Ucrania puede convertirse en un centro de servicios psicológicos y apoyo humanitario, así como desarrollar servicios sociales para grupos vulnerables. La participación de los ciudadanos y de los voluntarios contribuirá al desarrollo estable de la esfera social en el contexto de la recuperación de la posguerra.