Browsing by Author "Volkovskyi, Yevgen"

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Environmental risks and sustainable development indicators: determinants of impact
    (Institute of Society Transformation, 2020) Sushchenko, Oleksandr; Сущенко, Олександр Миколайович; Сущенко, Александр Николаевич; Volkovskyi, Yevgen; Волковський, Євген Ігорович; Волковский, Евгений Игоревич; Fedosov, Viktor; Федосов, Віктор Михайлович; Федосов, Виктор Михайлович; Riazanova, Nadiia; Рязанова, Надія Сергіївна; Рязанова, Надежда Сергеевна
    The concept of sustainable development brought new constraints for the old-fashioned business models. At the same time, it created new opportunities for those who have a forward-looking strategy and strive to overcome «the limits to growth», in other words, to ensure a long-term blended value creation with economic and non-economic benefits. There are numerous sets of the sustainable development indicators and indices, but the weights of each particular component are different and need further clarification. Nowadays, the environmental risks in general and climate-related in particular are priced (e.g. environmental taxes) and have a strong impact on the social and economic relations by creating negative and positive externalities for our daily life. For this reason, economic agents are forced to become sustainable to the non-financial risks through switching to the new environmental and social business models. For this reason, better sustainable development indicators are crucial for an improved management of the non-financial risks and sustainable blended value creation. Hence, the aim of this paper is to examine the role of environmental risks in shaping sustainable development conditions on the macrolevel and to elaborate the ways for a better management of the non-financial risks (Environmental, Social and Governance - ESG). For this purpose, the impact of the most important environmental risks on the main economic and social indicators has been examined (e.g. Human Development Index and GDP per capita). Such an approach allowed us to identify the extent to which specific environmental factors influencing social and economic development can reshape the sustainable development conditions. In course of research, two sets of countries have been singled out to verify statistical significance of elaborated models. To achieve this goal, the authors have split an available dataset into two groups: EU and non-EU countries. The reason behind it is the fact that EU countries are among the leaders in the area of sustainable development and have already undertaken related environmental improvements in the last decades. Moreover, the above-mentioned countries are continuing such successful pathways today and with the new European Green Deal could go even far beyond this frontier. The results of current research suggest that existing indicators cannot fully encompass all the aspects of sustainable development and should be revised. Such findings relate both to the composition of the indicators and the weights attributed to each particular component. The application of regression analysis showed that such factors as water and air quality and biodiversity have the strongest explanatory power - 67% of the fluctuations in GDP per capita and 87% in case of HDI. The R -squared is ranging from 0.7 to 0.8 in both cases and confirms consistency of the elaborated models. To verify the results achieved, the similar models have been prepared only for the EU countries. As a result, all independent variables demonstrated the same significant impact on GDP per capita also for the EU countries. However, in this case the R -squared is only 0.27 due to the fact that ESG indicators within the EU area are rather homogenous. The impact of environmental factors on the level of HDI for the EU countries is much stronger comparing to GDP per capita. An overall explanatory power of the model for the EU countries exceeds 0.45 (R -squared). The most influential factor is the quality of water resources. Other important independent variables in the model for the EU member states are biodiversity and air quality. The authors argue that it is necessary to incorporate the above-mentioned environmental factors into the updated version of the Human Development Index as the most appropriate indicators of sustainable development. Consequently, the weights of the components should be recalculated to improve management of the non-financial risks on macrolevel, facilitating the blended value creation process. Метою даної статті є дослідження ролі екологічних ризиків у створенні умов для сталого розвитку на макрорівні та розробка рекомендацій, спрямованих на покращення менеджменту нефінансових ризиків (екологічні, соціальні та управлінські, або ЕСУ). З цією метою було проаналізовано вплив найбільш вагомих екологічних факторів на основні показники соціального й економічного розвитку (Індекс людського розвитку та ВВП на душу населення). Такий підхід дозволив ідентифікувати міру, до якої екологічні фактори впливають на соціальний та економічний розвиток та можуть змінювати умови для сталого розвитку. Результати даного дослідження засвідчили, що чинні індикатори не дають можливості в повній мірі охопити всі аспекти сталого розвитку, а тому повинні бути переглянуті. Одержані результати стосуються як складу таких індикаторів, так і ваги, яку мають окремі їх складові. Застосування регресійного аналізу дозволило виявити найбільш суттєвий вплив якості води та повітря, а також біорізноманіття на коливання рівня ВВП на душу населення (67%) та Індекс людського розвитку (87%). Коефіцієнт детермінації в обох випадках варіюється між 0,7 та 0,8, що свідчить про прийнятність розроблених моделей. Для перевірки отриманих результатів моделі також було протестовано на показниках розвитку країн ЄС. У підсумку, всі залежні змінні продемонстрували подібний суттєвий рівень впливу на рівень ВВП на душу населення в країнах ЄС. Проте коефіцієнт детермінації становив лише 0,27 у зв’язку з тим, що нефінансові показники для цих країн є майже однорідними. Вплив екологічних факторів на рівень Індексу людського розвитку в країнах ЄС є більш відчутним у порівнянні з ВВП на душу населення. При цьому показник детермінації становить 0,45, а найбільш впливовим фактором є якість водних ресурсів. Також суттєвий вплив на показники соціального та економічного розвитку країн ЄС мають стан біорізноманіття та якість повітря. Автори стверджують, що необхідним є включити зазначені у дослідженні екологічні фактори до оновленої версії Індексу людського розвитку. Також є потреба у перерахунку ваги складових індексу з метою покращення менеджменту нефінансових ризиків на макрорівні, а саме – покращити процес створення змішаної вартості з урахуванням поліпшення екологічних і соціальних результатів. Целью данной статьи является исследование роли экологических рисков в процессе создания условий для устойчивого развития на макроуровне и разработка рекомендаций, направленных на улучшение менеджмента нефинансовых рисков (экологические, социальные и управленческие, или ЭСУ). С этой целью было проанализировано влияние наиболее значимых экологических факторов на основные показатели социального и экономического развития (Индекс человеческого развития и ВВП на душу населения). Такой подход позволил идентифицировать меру, до которой экологические факторы влияют на социальное и экономическое развитие и могут изменять условия для устойчивого развития. Результаты данного исследования показали, что существующие индикаторы не могут в полной мере раскрыть все аспекты устойчивого развития, и поэтому должны подлежать пересмотру. Результаты касаются как состава таких индикаторов, так и веса отдельно взятых их компонентов. Использование регрессионного анализа позволило выявить наиболее существенное влияние качества воды и воздуха, а также биологического разнообразия на уровень ВВП на душу населения (67%) и Индекс человеческого развития (87%). Коэффициент детерминации в обоих случаях колеблется между 0,7 и 0,8, что свидетельствует о состоятельности разработанных моделей. Для проверки полученных результатов модели были протестированы на показателях развития стран ЕС. В итоге, все зависимые переменные продемонстрировали подобный существенный уровень влияния на ВВП на душу населения и на примере стран ЕС. В то же время коэффициент детерминации составил только 0,27 в связи тем, что нефинансовые показатели развития этих стран являются практически однородными. Влияние экологических факторов на уровень Индекса человеческого развития в странах ЕС является более существенным в сравнении с ВВП на душу населения. При этом показатель детерминации составляет 0,45, а наиболее влиятельным фактором является качество воды. Также существенное влияние на показатели социального и экономического развития ЕС имеют биологическое разнообразие и качество воздуха. Авторы утверждают, что указанные в исследовании экологические факторы следует включить в обновленную версию Индекса человеческого развития в качестве наиболее важных показателей устойчивого развития. Также необходимым является пересчет весов для составляющих элементов индекса с целью улучшения менеджмента нефинансовых рисков на макроуровне, а именно – улучшить процесс создания смешанной стоимости с учетом экономических и неэкономических результатов.
  • Thumbnail Image
    Item
    Базисна складова бюджетного потенціалу столичного міста
    (Харківський національний економічний університет, 2014) Волковський, Євген Ігорович; Volkovskyi, Yevgen; Волковский, Евгений Игоревич; Котіна, Ганна Михайлівна; Kotina, Hanna; Котина, Анна Михайловна; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайловна
    Метою статті є визначення базисної складової та фіскальних протиріч формування бюджетного потенціалу столичного міста. У статті проаналізовано основні складові формування доходної частини бюджету міста Києва, встановлено відсоток доходів, що залишаються в розпорядженні місцевих органів влади із суми згенерованих бюджетних доходів міста Києва. Оцінено бюджетну спроможність міста Києва, окремо досліджено вплив фіскальних інструментів на формування різних видів доходів міського бюджету. На основі економіко-статистичного аналізу основних показників бюджетного потенціалу території виявлено недоліки та фіскальні протиріччя існуючої системи бюджетного регулювання. У процесі дослідження обґрунтована необхідність перегляду параметрів перерозподілу бюджетоформуючих податків між різними рівнями бюджетів з урахуванням останніх змін податкового законодавства та позитивного досвіду європейських країн, що є основною зміцнення бюджетної спроможності міста Києва. The article is aimed to define the basic component and fiscal contradictions of budget potential of a capital city. In the article, the basic components of formation a profitable part of budget of the city of Kiev are analyzed, percentage of revenues remaining at the disposal of the local authorities from the amount of the budget generating revenues of the city of Kiev is determined. The capacity of budget of the city of Kyiv has been estimated, and separately influence of fiscal instruments on formation of different types of income to the city budget has been explored. On the basis of economic and statistical analysis of the main indicators of the budget potential of the territory, the deficiencies and fiscal contradictions in the existing system of budget management have been disclosed. During the research, necessity of reviewing the parameters of redistribution of the budget generating taxes between different levels of budgets was substantiated, taking into account the latest changes in the tax legislation and the positive experience of European countries as a basis for strengthening the budget capacity of the city of Kiev. Целью статьи является определение базовой составляющей и фискальных противоречий формирования бюджетного потенциала столичного города. В статье проанализированы основные составляющие формирования доходной части бюджета города Киева, установлен процент доходов, остающихся в распоряжении местных органов власти из суммы сгенерированных бюджетных доходов города Киева. Оценена бюджетная способность Киева, отдельно исследовано влияние фискальных инструментов на формирование различных видов доходов городского бюджета. На основе экономико-статистического анализа основных показателей бюджетного потенциала территории обнаружены недостатки и фискальные противоречия существующей системы бюджетного регулирования. В процессе исследования обоснована необходимость пересмотра параметров перераспределения бюджетообразующих налогов между различными уровнями бюджетов с учетом последних изменений налогового законодательства и положительного опыта европейских стран как основы укрепления бюджетной способности города Киева.
  • Thumbnail Image
    Item
    Бюджетний потенціал та потенціал бюджету території: методичні аспекти
    (Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2014) Волковський, Євген Ігорович; Volkovskyi, Yevgen; Волковский, Евгений Игоревич; Котіна, Ганна Михайлівна; Kotina, Hanna; Котина, Анна Михайловна; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайловна
    Мета статті полягає у виявленні структурних взаємозв’язків між поняттями «бюджетний потенціал території» та «потенціал бюджету території» на основі аналізу та дослідження фінансового потенціалу, фіскального простору та бюджетного потенціалу. На основі аналізу, систематизації й узагальнення наукових праць багатьох учених було розглянуто погляди щодо трактування дефініцій «фінансовий потенціал», «фіскальний простір» і «бюджетний потенціал» та встановлено взаємозв’язки між ними. У результаті дослідження було виділено три вихідні позиції, які варто враховувати під час визначення потенціалу бюджету території: наявні фіскальні можливості, модель фіскального федералізму та ефективна діяльність урядових структур. Перша та друга позиції описуються бюджетними ресурсами, які умовно можливо акумулювати для виконання повноважень територіальних органів управління. Третя ж характеризує наявність додаткових джерел для фінансування місцевих владних ініціатив. Визначено, що тлумачення бюджетного потенціалу відрізняється від потенціалу бюджету території. Останній являє собою частину бюджетного потенціалу території та її фіскального простору. Ієрархія та взаємозв’язок даних понять надали можливість побудувати графічно залежність між цими дефініціями, ввести математичний апарат їх взаємовідносин та здійснювати подальший аналіз можливостей акумулювання фінансових ресурсів території в місцевому бюджеті. The objective of the article consists in identifying the structural interconnections between the notions of «the budgetary capacity of the area» and «the capacity of the budget of the area» on the basis of analysis and study of the financial capacity, fiscal space, and the budgetary capacity. The article uses analysis, systematization, and generalization of research findings of numerous scientists for discussion of the perspectives on the interpretation of the definitions of «financial capacity», «fiscal space», and «budgetary capacity » and establishment of the interconnections among them. The study allowed singling out three points of reference which should be taken into account while assessing the capacity of the budget of the area: the available fiscal possibilities, the fiscal federalism model, and effective operations of the governmental bodies. The first two points are described by the budgetary resources which can presumably be accumulated in order to exercise the authority of local governing bodies. The third point characterizes the availability of additional sources for funding of local government initiatives. The interpretation of the budgetary capacity was found to be different from that of the capacity of the budget of the area. The latter is essentially a part of the budgetary capacity of the area and its fiscal space. The hierarchy and interconnection between these notions allowed graphical construction of the dependence between the definitions, introduction of mathematical tools for their interrelations and further analysis of the possibilities for accumulation of financial resources of the area in the local budget. Цель статьи заключается в выявлении структурных взаимосвязей между понятиями «бюджетный потенциал территории» и «потенциал бюджета территории» на основе анализа и исследования финансового потенциала, фискального пространства и бюджетного потенциала. На основе анализа, систематизации и обобщения научных трудов многих ученых были рассмотрены взгляды относительно трактовки дефиниций «финансовый потенциал», «фискальное пространство» и «бюджет потенциал» и установлены взаимосвязи между ними. В результате исследования были выделены три исходные позиции, которые следует учитывать при определении потенциала бюджета территории: имеющиеся фискальные возможности, модель фискального федерализма и эффективная деятельность правительственных структур. Первая и вторая позиции описываются бюджетными ресурсами, которые условно можно аккумулировать для выполнения полномочий территориальных органов управления. Третья же характеризует наличие дополнительных источников для финансирования местных властных инициатив. Определено, что толкование бюджетного потенциала отличается от потенциала бюджета территории. Последний представляет собой часть бюджетного потенциала территории и ее фискального пространства. Иерархия и взаимосвязь данных понятий предоставила возможность построить графически зависимость между этими дефинициями, ввести математический аппарат их взаимоотношений и осуществлять дальнейший анализ возможностей аккумулирования финансовых ресурсов территории в местном бюджете.
  • Thumbnail Image
    Item
    Оптимізація структури бюджетного потенціалу м. Києва в умовах політики децентралізації
    (Український культурологічний центр, 2015-01) Волковський, Євген Ігорович; Volkovskyi, Yevgen; Волковский, Евгений Игоревич; Котіна, Ганна Михайлівна; Kotina, Hanna; Котина, Анна Михайловна; Степура, Марина Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайловна
    У статті розроблена модель оптимізації потенціалу бюджету м. Києва відповідно до нових реалій бюджетної децентралізації в Україні. На основі ретроспективного аналізу бюджетних ресурсів та повноважень міста Києва, змін бюджетного та податкового законодавства виділено три вихідні позиції, які варто враховувати під час перебудови структури потенціалу бюджету території: наявні фіскальні можливості, обмеженість бюджетними витратами та зміна пріоритетів міжбюджетних відносин. У процесі дослідження визначені критерії для двох сценаріїв ("сталого розвитку" та "стабілізації") та побудовані альтернативні структури потенціалу бюджету м. Києва, встановлено взаємозв'язки між складовими. The article aims to develop a model Kyiv budget potential optimization under the new realities of fiscal decentralization in Ukraine. Analyzing, summarizing and systematizing regulations that were adopted in the context of local government reforms during 2012 and early 2015, considered and constructed criteria for the two scenarios Kyiv budget potential alternative structure and established relationships between them. The study had identified three initial positions, which should be considered during the restructuring of potential budget areas: fiscal opportunities available, limited budget costs and changing priorities of intergovernmental relations. In the process of constructing a model Kyiv budget potential structure optimization found that innovation fiscal decentralization should strengthen the capacity of the tax component of the city budget by 15-20 percent compared to previous years. At the same time when modeling two scenarios of further development ("sustainable development" and "stability") real priorities of strengthening local financial base are precisely excise retailers who shall produce a tenth of the city budget total revenues. In addition, analysis income tax revenue share entities showed a robust dependence and may prevent the planned budget revenue for the city in terms of a significant deterioration in the economic situation.Amore rational option would be consolidation of value added tax in the same proportion (3-5 percent) produced in Ukraine goods (works, services),which provides roughly the same potential revenues to the city budget,but they are much less dependent fromshort-termfluctuations in the economy. В статье разработана модель оптимизации потенциала бюджета г. Киева в соответствии с новыми реалиями бюджетной децентрализации в Украине. На основе ретроспективного анализа бюджетных ресурсов и полномочий Киева, изменений бюджетного и налогового законодательства выделены три исходные позиции, которые следует учитывать при перестройке структуры потенциала бюджета территории: имеющиеся фискальные возможности, ограниченность бюджетными расходами и изменение приоритетов межбюджетных отношений. В ходе исследования определены критерии для двух сценариев ("устойчивого развития" и "стабилизации") и построены альтернативные структуры потенциала бюджета г. Киева, установлены взаимосвязи между его составляющими.