Environmental risks and sustainable development indicators: determinants of impact
Date
2020
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Institute of Society Transformation
Abstract
The concept of sustainable development brought new constraints for the old-fashioned business models. At the same time, it created new opportunities for those who have a forward-looking strategy and strive to overcome «the limits to growth», in other words, to ensure a long-term blended value creation with economic and non-economic benefits.
There are numerous sets of the sustainable development indicators and indices, but the weights of each particular component are different and need further clarification. Nowadays, the environmental risks in general and climate-related in particular are priced (e.g. environmental taxes) and have a strong impact on the social and economic relations by creating negative and positive externalities for our daily life. For this reason, economic agents are forced to become sustainable to the non-financial risks through switching to the new environmental and social business models. For this reason, better sustainable development indicators are crucial for an improved management of the non-financial risks and sustainable blended value creation.
Hence, the aim of this paper is to examine the role of environmental risks in shaping sustainable development conditions on the macrolevel and to elaborate the ways for a better management of the non-financial risks (Environmental, Social and Governance - ESG). For this purpose, the impact of the most important environmental risks on the main economic and social indicators has been examined (e.g. Human Development Index and GDP per capita). Such an approach allowed us to identify the extent to which specific environmental factors influencing social and economic development can reshape the sustainable development conditions.
In course of research, two sets of countries have been singled out to verify statistical significance of elaborated models. To achieve this goal, the authors have split an available dataset into two groups: EU and non-EU countries. The reason behind it is the fact that EU countries are among the leaders in the area of sustainable development and have already undertaken related environmental improvements in the last decades. Moreover, the above-mentioned countries are continuing such successful pathways today and with the new European Green Deal could go even far beyond this frontier.
The results of current research suggest that existing indicators cannot fully encompass all the aspects of sustainable development and should be revised. Such findings relate both to the composition of the indicators and the weights attributed to each particular component. The application of regression analysis showed that such factors as water and air quality and biodiversity have the strongest explanatory power - 67% of the fluctuations in GDP per capita and 87% in case of HDI. The R -squared is ranging from 0.7 to 0.8 in both cases and confirms consistency of the elaborated models. To verify the results achieved, the similar models have been prepared only for the EU countries. As a result, all independent variables demonstrated the same significant impact on GDP per capita also for the EU countries. However, in this case the R -squared is only 0.27 due to the fact that ESG indicators within the EU area are rather homogenous. The impact of environmental factors on the level of HDI for the EU countries is much stronger comparing to GDP per capita. An overall explanatory power of the model for the EU countries exceeds 0.45 (R -squared). The most influential factor is the quality of water resources. Other important independent variables in the model for the EU member states are biodiversity and air quality.
The authors argue that it is necessary to incorporate the above-mentioned environmental factors into the updated version of the Human Development Index as the most appropriate indicators of sustainable development. Consequently, the weights of the components should be recalculated to improve management of the non-financial risks on macrolevel, facilitating the blended value creation process.
Метою даної статті є дослідження ролі екологічних ризиків у створенні умов для сталого розвитку на макрорівні та розробка рекомендацій, спрямованих на покращення менеджменту нефінансових ризиків (екологічні, соціальні та управлінські, або ЕСУ). З цією метою було проаналізовано вплив найбільш вагомих екологічних факторів на основні показники соціального й економічного розвитку (Індекс людського розвитку та ВВП на душу населення). Такий підхід дозволив ідентифікувати міру, до якої екологічні фактори впливають на соціальний та економічний розвиток та можуть змінювати умови для сталого розвитку.
Результати даного дослідження засвідчили, що чинні індикатори не дають можливості в повній мірі охопити всі аспекти сталого розвитку, а тому повинні бути переглянуті. Одержані результати стосуються як складу таких індикаторів, так і ваги, яку мають окремі їх складові. Застосування регресійного аналізу дозволило виявити найбільш суттєвий вплив якості води та повітря, а також біорізноманіття на коливання рівня ВВП на душу населення (67%) та Індекс людського розвитку (87%). Коефіцієнт детермінації в обох випадках варіюється між 0,7 та 0,8, що свідчить про прийнятність розроблених моделей. Для перевірки отриманих результатів моделі також було протестовано на показниках розвитку країн ЄС. У підсумку, всі залежні змінні продемонстрували подібний суттєвий рівень впливу на рівень ВВП на душу населення в країнах ЄС. Проте коефіцієнт детермінації становив лише 0,27 у зв’язку з тим, що нефінансові показники для цих країн є майже однорідними. Вплив екологічних факторів на рівень Індексу людського розвитку в країнах ЄС є більш відчутним у порівнянні з ВВП на душу населення. При цьому показник детермінації становить 0,45, а найбільш впливовим фактором є якість водних ресурсів. Також суттєвий вплив на показники соціального та економічного розвитку країн ЄС мають стан біорізноманіття та якість повітря.
Автори стверджують, що необхідним є включити зазначені у дослідженні екологічні фактори до оновленої версії Індексу людського розвитку. Також є потреба у перерахунку ваги складових індексу з метою покращення менеджменту нефінансових ризиків на макрорівні, а саме – покращити процес створення змішаної вартості з урахуванням поліпшення екологічних і соціальних результатів.
Целью данной статьи является исследование роли экологических рисков в процессе создания условий для устойчивого развития на макроуровне и разработка рекомендаций, направленных на улучшение менеджмента нефинансовых рисков (экологические, социальные и управленческие, или ЭСУ). С этой целью было проанализировано влияние наиболее значимых экологических факторов на основные показатели социального и экономического развития (Индекс человеческого развития и ВВП на душу населения). Такой подход позволил идентифицировать меру, до которой экологические факторы влияют на социальное и экономическое развитие и могут изменять условия для устойчивого развития.
Результаты данного исследования показали, что существующие индикаторы не могут в полной мере раскрыть все аспекты устойчивого развития, и поэтому должны подлежать пересмотру. Результаты касаются как состава таких индикаторов, так и веса отдельно взятых их компонентов. Использование регрессионного анализа позволило выявить наиболее существенное влияние качества воды и воздуха, а также биологического разнообразия на уровень ВВП на душу населения (67%) и Индекс человеческого развития (87%). Коэффициент детерминации в обоих случаях колеблется между 0,7 и 0,8, что свидетельствует о состоятельности разработанных моделей. Для проверки полученных результатов модели были протестированы на показателях развития стран ЕС. В итоге, все зависимые переменные продемонстрировали подобный существенный уровень влияния на ВВП на душу населения и на примере стран ЕС. В то же время коэффициент детерминации составил только 0,27 в связи тем, что нефинансовые показатели развития этих стран являются практически однородными. Влияние экологических факторов на уровень Индекса человеческого развития в странах ЕС является более существенным в сравнении с ВВП на душу населения. При этом показатель детерминации составляет 0,45, а наиболее влиятельным фактором является качество воды. Также существенное влияние на показатели социального и экономического развития ЕС имеют биологическое разнообразие и качество воздуха.
Авторы утверждают, что указанные в исследовании экологические факторы следует включить в обновленную версию Индекса человеческого развития в качестве наиболее важных показателей устойчивого развития. Также необходимым является пересчет весов для составляющих элементов индекса с целью улучшения менеджмента нефинансовых рисков на макроуровне, а именно – улучшить процесс создания смешанной стоимости с учетом экономических и неэкономических результатов.
Description
Keywords
Sustainable Development, Environmental Risks, Blended Value Creation, Human Development Index, Environmental Performance Index, сталий розвиток, екологічні ризики, створення змішаної вартості, Індекс людського розвитку, Індекс екологічної ефективності, устойчивое развитие, экологические риски, создание смешанной стоимости, Индекс человеческого развития, Индекс экологической эффективности
Citation
Environmental risks and sustainable development indicators: determinants of impact / Oleksandr Sushchenko, Ievgen Volkovskyi, Viktor Fedosov, Nadiya Ryazanova // Economic Annals-XXI. – 2020. – № 185. – P. 4–14.