Browsing by Author "Yurchenko, Kristina"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Клієнтоорієнтоване публічне управління у відновлених містах, як фактор відповідності України критеріям повноправного членства в ЄС(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Юрченко, Кристина МихайловнаПроаналізовано принципи та ознаки клієнторієнтованості та можливості і тенденції розвитку такого підходу в публічному управлінні при відновленні міст.Item Методологія оцінки економічної безпеки підприємництва на різних рівнях ієрархії управління економікою(Видавництво «Міленіум», 2022) Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Громоздова, Лариса Васильевна; Ілляшенко, Інна Олегівна; Illiashenko, Inna; Ильяшенко, Инна Олеговна; Довгенко, Яна Олексіївна; Dovhenko, Yana; Довгенко, Яна Алексеевна; Царук, Володимир Васильович; Tsaruk, Volodymyr; Царук, Владимир Васильевич; Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Юрченко, Кристина МихайловнаМета статті полягає у визначенні методичних підходів, методів і методології оцінки, прийнятних для аналізу економічної безпеки підприємництва. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових і специфічних методів, зокрема: аналізу та синтезу, індукції і дедукції, моделювання, систематизації та узагальнення. Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні взаємообумовленості та рівня понять економічної безпеки підприємницької діяльності, підприємства та підприємництва як сектору економіки. Висновки. В умовах ринкової трансформації економіки модель зміцнення економічної безпеки (на всіх рівнях ієрархії управління) варто формувати на засадах забезпечення нарощування потенціалу економічної безпеки, обґрунтування пріоритетів економічного розвитку в умовах обмеженості ресурсів. методичні підходи (засади) оцінки рівня економічної безпеки підприємництва мають характеризувати наявний її рівень, імовірність настання небажаних загрозливих щодо життєздатності підприємництва змін. The purpose of the article is to determine the methodological approaches, methods and methodology of assessment that are acceptable for assessing the economic security of entrepreneurship. The research methodology is based on the use of general scientific and specific methods, in particular: analysis and synthesis, induction and deduction, modeling, systematization and generalization. The scientific novelty of the obtained results lies in the substantiated interdependence and level of concepts of economic security of business, enterprise and entrepreneurship as a sector of the economy. The article substantiates the view of economic security as a scientific category, considers the mega, macro, meso and micro levels of economic security. Threats to the economic security of entrepreneurship in Ukraine have been identified. The dependence of economic security of entrepreneurship on economic, social, political, historical, technological, psychological, religious and other factors of society development has been clarified. Different approaches to the understanding of «economic security» have been studied, which made it possible to systematize all directions in line with the two main ones: philosophical and organizational approach. Conclusions. In the conditions of market transformation of the economy, the model of strengthening economic security (at all levels of the management hierarchy) should be formed on the basis of building the potential of economic security, justifying the priorities of economic development in resource constraints. Methodological approaches (principles) for assessing the level of economic security of entrepreneurship should characterize its existing level, the likelihood of undesirable changes threatening the viability of entrepreneurship. Цель статьи состоит в определении методических подходов, методов и методологии оценки, приемлемых для анализа экономической безопасности предпринимательства. Методология исследования базируется на использовании общенаучных и специфических методов, в частности: анализа и синтеза, индукции и дедукции, моделирования, систематизации и обобщения. Научная новизна полученных результатов заключается в обосновании взаимообусловленности и уровня понятий экономической безопасности предпринимательской деятельности, предприятия и предпринимательства как сектора экономики. Выводы. В условиях рыночной трансформации экономики модель укрепления экономической безопасности (на всех уровнях иерархии управления) следует формировать на основе обеспечения наращивания потенциала экономической безопасности, обоснования приоритетов экономического развития в условиях ограниченности ресурсов.Item Напрями публічного управління повоєнного відновлення сфери туризму: досвід Хорватії(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Олійник, А. А.; Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Юрченко, Кристина МихайловнаПроаналізовано історію Хорватії у посткризовий період у контексті відновлення її туристичної привабливості та становлення як «нової туристичної зірки Європи». Розглянуто заходи, які були залучені для досягнення такого результату та можливість їх застосування в Україні для максимально швидкого та ефективного відновлення сфери туризму після закінчення воєнних дій.Item Особливості взаємодії влади, туристичного бізнесу та споживачів під час військового стану(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Юрченко, Кристина МихайловнаПроаналізовано принципи та ознаки клієнторієнтованості та можливості і взаємодії під час військового стану між владою туристичним бізнесом та споживачами послугItem Протекційні заходи держави для підтримки туристичного бізнесу в умовах пандемії: світовий досвід та українські реалії(Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, 2021-04) Богославець, Оксана Григорівна; Bohoslavets, Oksana; Богославец, Оксана Григорьевна; Ілляшенко, Інна Олегівна; Illiashenko, Inna; Ильяшенко, Инна Олеговна; Опанащук, Юрій Якович; Opanashchuk, Yurii; Опанащук, Юрий Яковлевич; Царук, Володимир Васильович; Tsaruk, Volodymyr; Царук, Владимир Васильевич; Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Юрченко, Кристина МихайловнаДослідження спрямоване на виявлення особливостей державної підтримки туристичного бізнесу урядами країн світу, метою якої є подолання наслідків кризи пандемії «COVID-19» для галузі. Встановлено, що розроблені урядами держав та міжнародними профільними інституціями заходи, мають протекційний характер і передбачають допомогу туристичному бізнесу за наступними напрямами – управління кризою і пом’якшення її наслідків; забезпечення стимулів для прискорення відновлення галузі. Визначено, що найбільшу ефективність в реалізації зазначеного, мають методи правової та економічної спрямованості, серед яких податкова та фінансово-кредитна політика. В дослідженні узагальнено досвід державної підтримки туристичного сектору низки країн, зокрема Німеччини, Польщі, Грузії, Австрії, Словаччини. Акцентовано, що в Україні насьогодні спостерігається значне відставання у темпах впровадження заходів на підтримку туристичного сектора, що ставить під серйозну загрозу конкурентоспроможність галузі на глобальному ринку впродовж 2021 року. Проаналізовано напрями підтримки урядом вітчизняного туристичного підприємництва, визначено їх ефективність та особливості впровадження. Висновки полягають у наступному: підприємства цієї сфери було звільнено від податку на додану вартість, податку на прибуток та ЄСВ (єдиний соціальний внесок), земельного податку та податку на нежитлову нерухомість, також припинено нарахування туристичного збору до 31 грудня 2020 року, введено податкові пільги на оплату оренди і землі комунальної та державної власності, введено 10-відсоткову ставку ПДВ для туристичних послуг. Кабінетом міністрів виділено 1 млрд гривень з фонду боротьби з COVID-19 на підтримку культури і туризму. На жаль, зазначені заходи майже не торкнулись малого і середнього підприємництва, задіяного у сфері туроперейтингу (тур агентські підприємства). Окреслену підтримку отримали лише тур операторські компанії, підприємства готельного бізнесу та креативної індустрії і культури. Туристичні агентства, за КВЕДАми туристичної діяльності 79.11. та 79.90, не ввійшли до Переліку підприємств, на яких розповсюджувались головні податкові послаблення та фінансова допомога з боку держави. Також, на більшість з них не змогли розраховувати туристичні агентства, що працюють за 3 групою ФОП. Саме для зазначених підприємств відсутність або неможливість отримання пільг стали головними у процесі прийняття рішення про припинення бізнесу. У роботі наголошується на необхідності прийняття програми підтримки українського туристичного бізнесу не залежно від його розміру; висунуто пропозиції щодо поглиблення соціального діалогу між профільним міністерством, бізнесом та працівниками галузі на шляху реформування туристичного підприємництва. The research is aimed at revealing the peculiarities of state support of tourist business by the governments of the world, which aims to overcome the consequences of the pandemic crisis “COVID-19” for the industry. It has been established that the measures developed by the governments and international profile institutes have a patronizing character and provide assistance to the tourist business in the following directions – management of the crisis and mitigation of its consequences; providing incentives to accelerate the recovery of the industry. It is determined that the methods of legal and economic orientation, among which tax and financial and credit policy have the greatest effectiveness in the implementation of the specified. The study summarizes the experience of state support of the tourism sector in several countries, in particular Germany, Poland, Georgia, Austria and Slovakia. It’s accented that today there is a significant lag in implementation of measures to support the tourism sector in Ukraine, which seriously threatens the competitiveness of the industry on the global market in 2021. The directions of government support of domestic tourist entrepreneurship are analyzed, their effectiveness and specifics of implementation are defined. The conclusions are as follows: the enterprises of this sphere were exempted from the value added tax, income tax and ЕСВ (single social tax), land tax and tax on nonresidential real estate, also the tourist tax was stopped till December 31, 2020, tax privileges for rent and land rent of municipal and state property were introduced, 10 % VAT rate for tourist services was introduced. The Cabinet of Ministers has allocated 1 billion hryvnia from the fund to fight against COVID-19 to support culture and tourism. Unfortunately, the above measures have not touched small and medium-sized businesses involved in touroperating (travel agencies). The outlined support received only tour operator companies, enterprises of the hotel business and creative industries and culture. Travel agencies, according to the classification of economic activity – 79.11. and 79.90, were not included in the list of businesses that were subject to major tax breaks and financial assistance from the state. Also, travel agencies operating under group 3 Individual entrepreneur could not count on most of them. Exactly for these enterprises the absence or impossibility to obtain benefits became the main factor in the decision-making process of quitting the business. The paper emphasizes the need to adopt a program to support the Ukrainian tourist business, regardless of its size; proposals to deepen the social dialogue between the relevant ministries, businesses and industry workers on the path of reforming tourism entrepreneurship are put forward.Item Публічне управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням регіональних особливостей(Видавництво «Міленіум», 2021) Дербеньова, Яна Валеріївна; Derbenova, Yana; Дербёнева, Яна Валерьевна; Артеменко, Антоніна Іванівна; Artemenko, Antonina; Артеменко, Антонина Ивановна; Маляревський, Віктор Миколайович; Maliarevskyi, Viktor; Маляревский, Виктор Николаевич; Царук, Володимир Васильович; Tsaruk, Volodymyr; Царук, Владимир Васильевич; Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Юрченко, Кристина МихайловнаМетою статті є аналіз напрямів публічного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні та визначення регіональних особливостей організації зовнішньоекономічної діяльності. Методологія дослідження передбачала використання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, конкретизація, класифікація) і спеціальних (системно-структурні дослідження, економічний аналіз). Наукова новизна отриманих результатів полягає у встановленні необхідності публічного управління зовнішньоекономічною діяльністю в контексті регіональних особливостей як вагомого аспекту зовнішньоекономічної політики регіону. Висновки. У статті з’ясовано, що доцільно розглядати публічне управління як організаційний і регулятивний вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з метою її впорядкування, збереження чи перетворення, базуючись на владній силі, яка не обмежує дієвий суспільний контроль. Встановлено, що зовнішньоекономічні зв’язки будь-якої країни повинні регулювати й держава, і громадськість. Визначено, що окремі регіони мають певні особливості розвитку та спеціалізації, а отже, володіють різним експортним потенціалом, а від його реалізації залежить стан зовнішньоекономічної діяльності регіону. Вказано, що основні цілі регіональної зовнішньоекономічної діяльності такі: підтримка та розвиток наявних форм і напрямів зовнішньоекономічної політики; просування нових форм зовнішньоекономічної діяльності; формування та вдосконалення зовнішньоекономічної інфраструктури; залучення як національних, так й іноземних інвестицій; розвиток експортного потенціалу регіонів; підвищення конкурентоспроможності регіонів як необхідної передумови їх міжнародної інтеграції. The aim of the article is to analyze the directions of public management of foreign economic activity in Ukraine and to determine the regional features of the organization of foreign economic activity. The research methodology included the use of general scientific methods (analysis, synthesis, specification, classification) and special (system-structural research, economic analysis). The scientific novelty of the obtained results is to establish the need for public management of foreign economic activity in the context of regional features as an important aspect of foreign economic policy of the region. Conclusions. The article clarifies that it is expedient to consider public administration as an organizing and regulating influence of the state on the social life of people in order to organize, preserve or transform it, based on the power that limits effective social control. It is established that the foreign economic relations of any country should be regulated by the state and regulated by the public. It is determined that some regions have certain features of development and specialization, and therefore have different export potential, and the state of foreign economic activity of the region depends on its implementation. The main goals of regional foreign economic activity are: support and development of existing forms and directions of foreign economic policy; development of new forms of foreign economic activity; formation and development of foreign economic infrastructure; attracting both national and foreign investments; development of export potential of regions; increasing the competitiveness of regions as a necessary prerequisite for their international integration. Цель статьи – анализ направлений публичного управления внешнеэкономической деятельностью в Украине и определение региональных особенностей организации внешнеэкономической деятельности. Методология исследования предполагала использование общенаучных методов (анализ, синтез, конкретизация, классификация) и специальных (системно-структурные исследования, экономический анализ). Научная новизна полученных результатов заключается в установлении необходимости публичного управления внешнеэкономической деятельностью в контексте региональных особенностей как значимого аспекта внешнеэкономической политики региона. Выводы. Определено, что отдельные регионы имеют определенные особенности развития и специализации, а значит, владеют разным экспортным потенциалом, а от реализации зависит состояние внешнеэкономической деятельности региона. Рассмотрены основные цели региональной внешнеэкономической деятельности: поддержание и развитие существующих форм и направлений внешнеэкономической политики; продвижение новых форм внешнеэкономической деятельности; формирование и усовершенствование внешнеэкономической инфраструктуры; привлечение как национальных, так и иностранных инвестиций; развитие экспортного потенциала регионов; повышение конкурентоспособности регионов как необходимой предпосылки их международной интеграции.Item Розвиток партнерства публічної влади та бізнесу в умовах діджиталізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Юрченко, Кристина МихайловнаВ умовах діджиталізації суспільства одним з сучасних трендів виступає проблематика партнерства та співпраці публічної влади і бізнесу. У статті розкрито актуальність досліджуваної проблематики, що обумовлено новітніми трендами в діяльності політичної та економічної систем держав. Проаналізовано праці іноземних вчених, які висвітлюють питання партнерства публічної влади та бізнесу. Зазначено, що в сучасних умовах покращуються надання послуг публічною владою. Діджиталізація сприяє розвитку електронного урядування, а цифровий уряд сприяє співпраці з бізнесом. Проаналізовано та виявлено глобальні та регіональні тренди на основі середнього значення індексу розвитку електронного уряду. Потреби в цифровій трансформації діяльності органів публічної влади обумовлено як зовнішніми, так і внутрішніми викликами. Партнерство публічної влади та бізнесу розкрито через три виміри — політичний, економічний і соціальний. Визначено основні напрями партнерства публічної влади і бізнесу. Розкрито проблеми в партнерстві публічної влади і бізнесу. Показано основний результат діджиталізації у партнерських відносинах публічної влади і бізнесу через ефективність, вплив та наслідок. Розкрито характеристику цінності діджиталізації у розвитку партнерства публічної влади та бізнесу. Запропоновано основні напрями покращення партнерства публічної влади і бізнесу та заходи як інструмент партнерства публічної влади і бізнесу, що підвищує ефективність та результативність. The issue of partnership and cooperation between public authorities and business is one of the modern trends in the conditions of digitization of society. The article reveals the relevance of this issue, which is due to the latest trends in the activity of political and economic systems of states. The works of foreign scientists were analyzed, which shed light on the issue of partnership between public authorities and business. It is noted that the provision of services by public authorities is improving in modern conditions. Digitalization promotes the development of e-government, and digital government promotes cooperation with business. The need for digital transformation of the activities of public authorities is due to both external and internal challenges. Partnership between public authorities and business is revealed through three dimensions — political, economic and social. The main areas of partnership between public authorities and business are defined and the open problems faced by such a partnership. The main result of digitalization in partnership relations of public authorities and business is shown through efficiency, impact and consequence. Shown characteristic of the value of digitization in the development of partnership between public authorities and business. Suggested the main directions for improving the partnership between public authorities and business and measures as a tool of partnership between public authorities and business, which increases efficiency and effectiveness.