Випуск № 1 (12)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 1 (12) by Issue Date
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Political economy of modern strategic management(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Зайцев, Юрій Кузьмич; Zaitsev, Yurii; Зайцев, Юрий КузьмичУ статті досліджена актуальна проблема розвитку нової архітектоніки світової економіки та світового суспільства, проблема теоретико-методологічних, парадигмальних змін у системі управління цими процесами на мікро- та макро- рівнях. Метою дослідження є комплексне вивчення сучасного стратегічного менеджменту з позицій політико-економічної спрямованості його функцій, що дозволяє по новому визначити роль стратегічного менеджменту в управлінні майбутнім конкретних об’єктів в умовах нової реальності, яка народжується внаслідок стрімкої інтеграції у виробничі та управлінські процеси штучного інтелекту та у розв’язанні суперечностей управління об’єктами на платформі глобалізованої цифрової економіки. Використання філософського, інституційного, системного, цивілізаційного, міждисциплінарного підходів до аналізу соціально-економічної природи сучасного стратегічного менеджменту та його функцій, дозволило окреслити та визначити їх плюралістичну, полісистемну сутність і роль, обгрунтувати можливість визнання нового напряму у сучасній політичній економії – політичної економії сучасного стратегічного менеджменту. У статті наводиться система аргументів на користь такої наукової позиції. The article explores the actual problem of the development of a new architectonics of the world economy and the world community, the problem of theoretical, methodological, paradigmatic changes in the system of managing these processes at the micro and macro levels. The aim of the article is a comprehensive study of modern strategic management from the standpoint of the political and economic orientation of its functions, which allows us to redefine the role of strategic management in managing the future of specific objects in a new reality that is born as a result of the rapid integration of artificial intelligence into production and management processes and in resolving contradictions of object management on the platform of the globalized digital economy. The use of philosophical, institutional, systemic, civilization, and interdisciplinary approaches to the analysis of the socio-economic nature of modern strategic management and its functions made it possible to outline and define their pluralistic, polysystemic essence and role, to substantiate the possibility of recognizing a new direction in the modern political economy of management. The article accumulates a system of arguments in favor of such a scientific position.Item Цифровий соціальний захист в Україні: передумови та стратегічні виклики(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаЗа сучасних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій цифрова трансформація стає ключовою вимогою в багатьох суспільних сферах. Цифрові технології довели свою значущість не лише суттєвим підвищенням ефективності діяльності, але і їх загальною зручністю та широкими можливостями для користувачів. Особливого значення перехід на цифрові засади набуває у сфері соціального захисту, оскільки вона визначає добробут населення, соціальну безпеку та суспільну стійкість країни, особливо в кризових умовах. Метою дослідження є обґрунтування стратегічних засад формування цифрового соціального захисту населення в Україні, а його об’єктом ‒ система соціального захисту. Методологія дослідження базується на компаративному аналізі світової та вітчизняної практики соціального захисту на цифрових засадах та контент-аналізі нормативно-правової бази цифрової трансформації соціальної сфери в Україні. Дослідження показало, що глобальні передумови цифровізації соціального захисту та національні чинники, з одного боку, активізували впровадження цифрових технологій для надання соціальної допомоги в Україні, а з іншого ‒ гальмують та занижують можливості їх успішного використання. Цифрові технології, які широко застосовуються у наданні державних послуг, також доводять свою ефективність в практиці соціального захисту та мають суттєві переваги порівняно з традиційною його формою. Втім, процеси цифровізації фінансової та нефінансової складових соціального захисту ‒ соціальних виплат та соціальних послуг, мають певні відмінності через різні організаційні процедури та технологічні процеси. Створені в Україні соціальні е-сервіси лише фрагментарно охоплюють компоненти існуючої в Україні системи соціального захисту. Тому результати дослідження спрямовані на побудову успішної системи соціального захисту на базі єдиної цифрової системи. According to the current trends of the ICT development, digital transformation is becoming a key requirement in many social spheres. Digital technologies have proven their importance not only by significantly increasing efficiency of activities, but also by their general convenience and broad opportunities for users. The transition to digital principles is especially important in the field of social protection as it determines the welfare of the population, social security and social stability of the country, especially in crisis conditions. The purpose of the study is to substantiate the strategic foundations of the formation of digital social protection of the population in Ukraine, and its object is the system of social protection. The research methodology is based on a comparative analysis of the global and domestic practices of social protection on a digital basis and content analysis of the legal framework for the digital transformation of the social sphere in Ukraine. The study showed that the global prerequisites for the digitalization of social protection, as well as national factors, on the one hand, accelerated the implementation of digital technologies for the provision of social assistance in Ukraine, and on the other hand, inhibited and underestimated the possibilities of their successful use. Digital technologies, which are widely used in the provision of public services, also prove their effectiveness in the practice of social protection and have significant advantages compared to its traditional form. However, the processes of digitalization of financial and non-financial components of social protection – social payments and social services – have certain differences due to different organizational procedures and technological processes. Social e-services created in Ukraine only partially cover the components of the social protection system that exist in Ukraine. Therefore, the results of the study are aimed at building a successful social protection system based on a single digital system.Item Цифрові інстументи дистанційного навчання в системі корпоративного навчання та розвитку персоналу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Варіс, Ірина Олександрівна; Варіс, (Волобоєва) Ірина Олександрівна; Varis, Iryna; Варис, Ирина Александровна; Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, Oksana; Кравчук, Оксана Ивановна; Бурда, Анастасія В.; Burda, AnastasiaАктуальність дослідження визначена потребою вибору оптимальних способів реалізації процесів корпоративного навчання у екстремальних умовах. Адаптація звичних для всіх інструментів опанування знань для дистанційного навчання із використанням різних методів та навчальних програм є необхідною зараз. Мета дослідження є визначення оптимальних цифрових інструментів (прикладного програмного забезпечення та онлайн платформ) для ефективної реалізації процесу корпоративного навчання та розвитку персоналу в дистанційному форматі в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні. Автори розглянули основні підходи до впровадження та проведення дистанційного корпоративного навчання, виділили потребу у проактивному ведення такого навчання. Дослідження узагальнює види дистанційного навчання, методи професійного навчання, основні фактори впливу на дистанційне навчання, а також основні онлайн-платформи для його навчання. Проведення опитування виділило сучасні тенденції використання дистанційного навчання в українській бізнесовій практиці та його ефективності. Результати опитування дозволили сформувати висновки про сучасну роль дистанційного навчання персоналу у сучасній бізнесовій практиці, розставити пріоритетність між формами навчання та засобами його впровадження. Висновки підтверджують, що більшість компаній в сучасних умовах націлена на утримання персоналу та підтримку його високої кваліфікації для підвищення ефективності діяльності та збереження людського ресурсу навіть під час пандемії та війни. Для цього цифрові інструменти дистанційного навчання використовуються все частіше в системі корпоративного навчання та розвитку персоналу. The need to choose the best ways to implement corporate training processes in extreme conditions determines the relevance of research. The adaptation of traditional learning tools to distance learning using various methods and training programs is relevant. The aim is to determine the optimal digital tools (software and online platforms) for the successful implementation of the corporate training process in a remote format in the conditions caused by the COVID-19 pandemic and martial law in Ukraine. The main approaches to the implementation and conduct of distance corporate training are considered and the need for its proactive management is highlighted. The study summarizes the types of training, vocational training methods, the main factors influencing distance learning, and online training platforms. The survey highlighted current trends in the use of distance learning in Ukrainian business practice and its effectiveness. The survey results made it possible to draw a conclusion about the current role of distance personnel learning in business practices, as well as to determine the priority of forms of training and means of its implementation. The data obtained confirm that most companies in modern world are focused on retaining staff and maintaining their high skills to improve efficiency and conserve human resources even during a pandemic and war. Digital distance learning tools should be increasingly used in the corporate training and development system.Item Аналіз впливу диджиталізації на попит і пропозицію на ринку праці України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Бараш, Аліна Ю.; Barash, Alina; Петрова, Ірина Леонідівна; Petrova, Iryna; Петрова, Ирина ЛеонидовнаУ статті визначено вплив цифровізації та автоматизації виробничих процесів на попит і пропозицію на ринку праці України. Встановлено позитивні наслідки оцифривізації, які стабілізують ситуацію на вітчизняному ринку праці, зокрема в екстремальних умовах пандемії і війни, це: поява нових цифрових професій, можливість віддаленої роботи, індивідуалізація форм зайнятості і умов співпраці під особисті потреби суб’єктів ринку праці. Введено поняття цифрові професії, як креативної трудової діяльності, яка пов’язана з впровадженням, забезпеченням функціонування і поширенням працівником цифрових технологій у виробничих процесах в будь-якій сфері економічної діяльності. Обґрунтовано тенденцію збільшення чисельності цифрових працівників внаслідок загальносвітової тенденції побудування глобального інформаційного суспільства. Показано наслідки диджиталізації, які заважають ефективному функціонуванню ринку праці і проявляються у збільшенні безробіття через появу зайвих працівників, навички яких є недоцільними у оцифрованій реальності, відплив кадрів на зарубіжні ринки праці, посилення нерівності населення у трудових можливостях. Зроблено висновок про необхідність взаємодії освітніх закладів, бізнесу і держави у досягненні збалансування попиту і пропозиції на ринку праці України в умовах диджиталізації. The article indicates the impact of digitalization and automation of manufacturing processes on demand and supply on the Ukrainian labor market. The analysis showed the positive effects of digitization, which stabilize the situation in the domestic labor market. In particular, in the extreme conditions of the pandemic and war, these are the emergence of new digital professions, the possibility of remote work, the individualization of forms of employment and conditions of cooperation for the personal needs of labor market entities. The concept of digital professions has been introduced as a creative labor activity, since it is associated with the promotion, security of functioning and the expanded practice of digital technologies in manufacturing processes in any sphere of economic activity. The trend of increasing the number of digital practitioners in the wake of the worldwide trend of inducing a global information society has been grounded. The consequences of digitalization are shown that hinder the effective functioning of the labor market and manifest themselves in the increase in unemployment due to the emergence of unnecessary workers whose skills are impractical in digitized reality, the outflow of personnel to foreign labor markets, and the increase in inequality of the population in labor opportunities. The necessity of interaction between educational institutions, business and the state in achieving a balance of supply and demand in the labor market of Ukraine in the context of digitalization is emphasized.Item Проблеми та перспективи розвитку дистанційного HRM в Україні у воєнний та післявоєнний час(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Середа, Ганна В.; Sereda, HannaРозвиток інформаційно-комунікаційних технологій в новій, цифровій економіці закономірно трансформує сферу менеджменту та соціально-трудових відносин – поширюються нетрадиційні формі зайнятості та організації роботи. Карантинні заходи, вжиті урядами у зв’язку з пандемією COVID-19, а також війна на території України стали каталізаторами поширення дистанційного формату роботи. Функція управління людськими ресурсами (HRM), виконуючи важливу сполучну роль узгодження інтересів роботодавців та працівників, організатора трудової діяльності персоналу, сама стає об’єктом трансформації режимів роботи, що потребує оперативних досліджень цього явища. Проведене опитування HR-фахівців України з різних галузей, професійних спеціалізацій, вікових груп виявило перспективність дистанційного HRM через доступність матеріально-технічних ресурсів, програмного забезпечення та наявного досвіду «аварійного» переведення на дистанційний режим. Водночас, наявні бар’єри соціально-психологічного характеру (упередження керівництва, брак неформальних комунікацій, емоційні вади комунікацій в онлайн форматі роботи) сприятимуть в подальшому, на думку більшості HR-професіоналів, поширення змішаного формату роботи в різних його формах: розподіл робочого часу на роботу в офісі та поза ним; закріплення за окремими категоріями персоналу дистанційного формату роботи, збереження за іншими традиційного формату; перехід окремих індустрій на дистанційну зайнятість. Виявлені результати актуалізують необхідність пошуку науково-теоретичних та практичних рішень щодо подолання перешкод розвитку дистанційної роботи (в тому числі і HRM) в новій економіці. The development of information and communication technologies in the conditions of a new, digital economy naturally transforms the sphere of management and social and labor relations, and non-traditional forms of employment and labor organization are spreading. Quarantine measures taken by governments in connection with the COVID-19 pandemic, as well as the war on the territory of Ukraine, have become catalysts for the spread of remote work. The function of human resource management (HRM), performing an important connecting role of coordinating the interests of employers and employees, organizing the labor activity of personnel, itself becomes an object of transformation of labor modes, which requires prompt study of this phenomenon. A survey of HR-specialists of Ukraine in various industries, professional specializations and age groups revealed the prospects of remote HRM due to the availability of material and technical base, software and existing experience of “emergency” transfer to remote mode. At the same time, the existing socio-psychological barriers (prejudices of management, lack of informal communication, emotional defects in communication in the online work format) will contribute in the future, according to the majority of HR specialists, to the spread of a mixed work format in its various forms: distribution of working time for work in the office and outside the office; fixing the format of remote work for some categories of personnel and maintaining the traditional format for others; transition of some industries to remote employment. The results revealed actualize the need to search for scientific, theoretical and practical solutions to overcome obstacles to the development of remote work (including HRM) in the new economy.