2024 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/44121

Browse

Now showing 1 - 20 of 94

Фінансова складова стратегії розбудови водневої економіки України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Халатур, Світлана Миколаївна; Khalatur, Svitlana
Актуальність дослідження визначається необхідністю деталізації фінансового обґрунтування розвитку водневої економіки в Україні з огляду на потребу забезпечення енергонезалежності та диверсифікації енергоресурсів. При достатній кількості публікацій щодо інноваційності водневих технологій, світових трендів їх використання та значення щодо декарбонізації суспільного виробництва, питання фінансового забезпечення розвитку водневої економіки залишається недостатньо висвітленим. Метою статті є виокремлення та характеристика фінансової складової стратегії розбудови водневої економіки України. Для досягнення мети було використано загальні та спеціальні методи наукових досліджень: абстрагування, декомпозиції, порівняння, аналізу, екстраполяції. За результатами дослідження виявлено похідний взаємозв’язок між кількістю наукових досліджень щодо розвитку водневих технологій та станом ринку енергоресурсів, що дало змогу висунути гіпотезу щодо інтенсивності досліджень перспектив розвитку водневої економіки у контексті достатності її фінансування. Існуючі водневі технології можуть бути застосовані тільки у взаємозвʼязку із розвитком відновлюваної енергетики, потребують збільшення інновацій у виробництво, інфраструктуру, споживання водню, отже, потребують посиленого фінансування. Виокремлено фінансову складову Водневої стратегії України (до 2050 року), розробленої Міністерством енергетики, на кожному етапі її реалізації. Представлено зарубіжний досвід Стратегій розвитку водневої економіки та констатовано недостатність фінансових ресурсів для забезпечення досягнення цільових показників української стратегії, особливо в умовах війни. Охарактеризовано звʼязок між Водневою стратегією України та Планом відновлення України до 2032 року. Визначено загальну потребу у фінансуванні розвитку водневої економіки на другому етапі реалізації Водневої стратегії у взаємозвʼязку із змістом пілотних проєктів. Відповідно, існує потреба у деталізації спрямованості та джерел фінансування стратегії розбудови водневої економіки в Україні, потенційних джерел надходження грошових коштів, змін в інституційному та нормативному забезпеченні водневої стратегії. The relevance of the study is determined by the need to detail the financial justification of the development of the hydrogen economy in Ukraine, taking into account the need to ensure energy independence and diversification of energy resources. With a sufficient number of publications on the innovativeness of hydrogen technologies, global trends in their use and the importance of decarbonization of public production, the issue of financial support for the development of the hydrogen economy remains insufficiently covered. The purpose of the article is to highlight and characterize the financial component of the strategy for building the hydrogen economy of Ukraine. To achieve the goal, general and special methods of scientific research were used: abstraction, decomposition, comparison, analysis, extrapolation. According to the results of the study, a derived relationship between the number of scientific studies on the development of hydrogen technologies and the state of the energy market was revealed, which made it possible to put forward a hypothesis about the intensity of research on the prospects for the development of the hydrogen economy in the context of the adequacy of its financing. The existing hydrogen technologies can be applied only in connection with the development of renewable energy, they require increased innovations in production, infrastructure, and consumption of hydrogen, therefore, they require increased financing. The financial component of the Hydrogen Strategy of Ukraine (until 2050), developed by the Ministry of Energy, is highlighted at each stage of its implementation. The foreign experience of strategies for the development of the hydrogen economy is presented and the insufficiency of financial resources to ensure the achievement of the target indicators of the Ukrainian strategy, especially in the conditions of war, is stated. The relationship between the Hydrogen Strategy of Ukraine and the Recovery Plan of Ukraine until 2032 is characterized. The general need for financing the development of the hydrogen economy at the second stage of the implementation of the Hydrogen Strategy was determined in connection with the content of the pilot projects. Accordingly, there is a need to detail the focus and sources of funding for the hydrogen economy development strategy in Ukraine, potential sources of cash receipts, changes in institutional and regulatory support for the hydrogen strategy.
Розвиток економіки та малого агробізнесу України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Сас, Ірина Сергіївна; Sas, Iryna; Куріпко, Павло Володимирович; Kuripko, Pavlo
У статті аналізується сучасний стан розвитку економіки України з акцентом на значення малого агробізнесу як одного з ключових факторів регіонального та національного економічного зростання. Розглянуто особливості функціонування малих агропідприємств у контексті трансформації аграрного сектора, економічних реформ та змін у глобальній економічній кон’юнктурі. Особлива увага приділяється ролі малого агробізнесу у забезпеченні продовольчої безпеки країни, створенні нових робочих місць у сільській місцевості, стимулюванні розвитку місцевих громад та скороченні соціально-економічних дисбалансів між регіонами. У дослідженні виокремлено основні виклики, з якими стикаються малі агропідприємства. Серед них: обмежений доступ до фінансових ресурсів, недостатній рівень технологічного забезпечення, низька інтеграція у глобальні ланцюги постачання, нестабільність аграрної політики та значний вплив зовнішніх ризиків, зокрема геополітичних. Проведено аналіз ефективності чинних державних механізмів підтримки, таких як програми кредитування, дотації, податкові пільги, а також виявлено прогалини у їх реалізації. Окремий акцент зроблено на перспективах впровадження інноваційних підходів, зокрема цифрових технологій, органічного виробництва та розвитку сільськогосподарської кооперації. Ці напрями визначено як стратегічно важливі для підвищення конкурентоспроможності малих агропідприємств та їхньої інтеграції у сучасний ринок. Також досліджено, як активна участь місцевих громад і розвиток інфраструктури можуть сприяти створенню сприятливого бізнес-середовища. Результати дослідження підтверджують, що розвиток малого агробізнесу є невід’ємним компонентом економічного відновлення України, який потребує комплексного підходу. Ефективна державна політика, що враховує специфіку функціонування малого агробізнесу, у поєднанні з ініціативами місцевих громад, може стати каталізатором сталого економічного зростання, розвитку регіонів і зміцнення продовольчої безпеки країни. The article analyzes the current state of Ukraine’s economic development, emphasizing the significance of small agribusiness as one of the key drivers of regional and national economic growth. It examines the specific features of small agricultural enterprises within the context of agricultural sector transformation, economic reforms, and shifts in the global economic environment. Particular attention is paid to the role of small agribusiness in ensuring the country’s food security, creating new jobs in rural areas, fostering local community development, and reducing socio-economic disparities between regions.The study identifies the main challenges faced by small agricultural enterprises. These include limited access to financial resources, insufficient technological support, low integration into global supply chains, instability in agricultural policy, and significant external risks, particularly geopolitical ones. The article also analyzes the effectiveness of existing government support mechanisms such as credit programs, subsidies, and tax benefits, highlighting gaps in their implementation.A special focus is placed on the prospects of introducing innovative approaches, including digital technologies, organic production, and the development of agricultural cooperatives. These areas are identified as strategically important for enhancing the competitiveness of small agricultural enterprises and integrating them into modern markets. Additionally, the study explores how active participation of local communities and infrastructure development can contribute to creating a favorable business environment. The findings confirm that the development of small agribusiness is an essential component of Ukraine’s economic recovery, requiring a comprehensive approach. Effective state policies that consider the specific needs of small agribusiness, combined with local community initiatives, can serve as catalysts for sustainable economic growth, regional development, and the strengthening of the country’s food security.
Вплив стандартів сталого розвитку на стратегічну стійкість корпорацій з урахуванням чинника війни
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ходзицька, Валентина Василівна; Khodzytska, Valentyna
Для досягнення успіху, особливо в умовах воєнних дій, корпораціям необхідно впроваджувати стратегії сталого розвитку на доповнення до вже існуючої системи стратегічного управлінського обліку. Стратегічні стратегії впливають на інтегроване мислення, яке дозволяє аналізувати повний спектр даних, необхідних для оптимальної стратегії. Сучасні реалії визнають соціальний дисбаланс і фінансові кризи, на сьогодні їх негативні наслідки стають очевиднішими. Руйнівний спосіб господарювання людства загрожує екології та справедливості, тому актуалізується відмова від політики недалекоглядних вигод. Спосіб життя та організаційні системи, які завдають шкоду планетним ресурсам, відносяться до факторів кризи. Тому актуальними є забезпечення соціальної, екологічної та економічної сталості та перехід до сталих систем. Корпорації грають ключову роль у сталому розвитку. Сталий облік залишається ключовим інструментом для ефективного прийняття рішень, але потребує адаптації до нових реалій. Потреба врахування екологічних, економічних та соціальних аспектів стає загальноприйнятою, але практики сталого обліку та підзвітності можуть потребувати часу для повної ефективності в сталому світі. Стаття описує питання важливості використання стандартів сталого розвитку для складання нефінансової звітності, якісним маркером якої є впровадження стратегічного курсу. З огляду на актуальні виклики, корпораціям слід не лише інтегрувати стратегії сталого розвитку, а й активно інвестувати у вдосконалення інструментів управлінського обліку. Це дозволить враховувати довгострокові ризики та позитивний вплив сталих практик на репутацію та економічну стабільність. Сучасний підхід до сталого обліку також включає зниження негативного впливу на довкілля, підтримку соціальної справедливості та дотримання принципів прозорості, що є важливим для збереження довіри серед зацікавлених сторін. У цьому контексті формування нефінансової звітності, яка відповідає стандартам ESG (екологічним, соціальним і управлінським аспектам), є важливим елементом успішної адаптації до вимог сталого розвитку. To achieve success, especially in the conditions of military operations, corporations need to implement sustainable development strategies to supplement the already existing system of strategic management accounting. Strategic strategies influence integrated thinking, which allows the analysis of the full range of data necessary for optimal strategy. Modern realities recognize social imbalances and financial crises, today their negative consequences are becoming more obvious. The destructive way of managing humanity threatens ecology and justice, therefore the rejection of the policy of short-sighted benefits is becoming more relevant. Lifestyles and organizational systems that harm the planet’s resources are among the factors of the crisis. Therefore, ensuring social, ecological and economic sustainability and the transition to sustainable systems are urgent. Corporations play a key role in sustainable development. Sustainable accounting remains a key tool for effective decision-making, but needs adaptation to new realities. The article describes the issue of the importance of using sustainable development standards for the preparation of non-financial reporting, the quality marker of which is the implementation of a strategic course. Given the current challenges, corporations should not only integrate sustainable development strategies, but also actively invest in improving management accounting tools. This will take into account long-term risks and the positive impact of sustainable practices on reputation and economic stability. A modern approach to sustainable accounting also includes reducing the negative impact on the environment, supporting social justice and adhering to the principles of transparency, which is important for maintaining trust among stakeholders. In this context, the formation of non-financial reporting that meets ESG standards (environmental, social and governance aspects) is an important element of successful adaptation to the requirements of sustainable development
Вплив міжнародних стандартів фінансової звітності на розвиток національних систем обліку та звітності України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Роєва, Ольга Сергіївна; Roieva, Olha; Шепелюк, Віра Анатоліївна; Shepeliuk, Vira
Мета дослідження полягає в усебічному аналізі впливу МСФЗ на національні системи обліку та звітності в Україні. Зокрема, дослідження охоплює історичний контекст розвитку облікових систем в Україні до впровадження міжнародних стандартів, аналіз законодавчої й нормативної бази, що регламентує застосування МСФЗ, а також виявлення основних переваг, викликів і проблем, з якими стикаються українські підприємства під час адаптації МСФЗ. Методи дослідження охоплюють аналіз історичних джерел, законодавчих і нормативних актів, що регулюють впровадження МСФЗ в Україні, а також вивчення наукових праць і літератури з цієї тематики. Результатом дослідження є рекомендації щодо покращення адаптації МСФЗ, які включають розробку комплексних програм навчання для підприємств, створення інформаційної платформи для підтримки впровадження стандартів, а також підвищення співпраці між державними органами й бізнесом для моніторингу ефективності впровадження. Практична значимість дослідження полягає у розробці пропозицій з удосконалення процесу впровадження міжнародних стандартів, що дозволить підвищити рівень прозорості й довіри до українських компаній з боку міжнародних інвесторів та сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в країні. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні шляхів вдосконалення процесу впровадження МСФЗ в Україні для малих і середніх підприємств. Потрібно також розробити стратегії державної підтримки для спрощення цього процесу й підвищення ефективності застосування міжнародних стандартів у національних системах обліку та звітності. До того ж подальші дослідження можна пов’язати з аналізом впливу МСФЗ на інші аспекти фінансового регулювання в Україні й на перспективи їхньої інтеграції з європейськими стандартами. In the context of globalization and increasing integration of national economies into global markets, the issue of harmonization of accounting standards is becoming particularly relevant. The implementation of IFRS not only improves the quality of financial reporting and transparency of information for international investors, but also contributes to the development of the national business environment and enhances confidence in Ukrainian companies on the global stage. The purpose of the study is to comprehensively analyze the impact of IFRS on national accounting and reporting systems in Ukraine.In particular, the study covers the historical context of the development of accounting systems in Ukraine before the introduction of international standards, analysis of the legislative and regulatory framework governing the application of IFRS, as well as identification of the main advantages, challenges and problems faced by Ukrainian companies in adapting IFRS. The research methods include analysis of historical sources, legislative and regulatory acts governing the implementation of IFRS in Ukraine, as well as study of scientific papers and literature on this topic. The result of the study is a set of recommendations for improving the adaptation of IFRS, which include the development of comprehensive training programs for enterprises, the creation of an information platform to support the implementation of standards, as well as enhancing cooperation between government bodies and businesses to monitor the effectiveness of the implementation. The practical significance of the study lies in the development of proposals for improving the process of implementing international standards, which will increase the level of transparency and trust in Ukrainian companies from international investors and contribute to the improvement of the investment climate in the country. Prospects for further research are to identify ways to improve the process of implementing IFRS in Ukraine, mainly for small and medium-sized enterprises. It is also necessary to develop government support strategies to simplify this process and increase the effectiveness of the application of international standards in national accounting and reporting systems. Furthermore, further research could be linked to an analysis of the impact of IFRS on other aspects of financial regulation in Ukraine and the prospects for their integration with European standards.
Відновлення міжнародної торгівлі туристичними послугами в Україні у повоєнний період
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Остіан, Зденек З.; Ostian, Zdenek; Ніколаєнко, Дмитро В.; Nikolaienko, Dmytro
В статті піднімаються питання відновлення та розвитку міжнародного туризму після пандемії Covid-19 в світлі загострення геополітичної напруженості та зростання загрози військових конфліктів у різних частинах світу. Розглянуті основні економічні та геополітичні фактори, які гальмують зростання міжнародного туризму до позицій, втрачених після 2019 року. Досліджена важливість зменшення негативного впливу від зростання цін на викопні енергоносії в світлі загальної динаміки відновлення світової економіки після пандемії Covid-19 через диверсифікацію дже-рел енергоносіїв і збільшення інвестицій у відновлювальну енергетику. Висвітлено питання дезінформації та фейків щодо вакцинації, як фактор негативного впливу на відновлення туристичного сектору через перешкоди для успішної вакцинації в різних регіонах світу, зокрема в Китаї та інших країнах Азійсько-тихоокеанського регіону. Проведений аналіз виявляє слабкі сторони в захисті економік різних країн перед глобальними економічними і геополітичними викликами, не залежно від ступені розвитку. Збройні конфлікти завжди призводять до руйнівних наслідків для міжнародного туризму. В статті проведено аналіз різних сценаріїв розвитку війни РФ проти України, розглянуто вплив на відновлення та розвиток міжнародного туризму для обох сторін конфлікту з метою виявлення найкращих позицій для припинення бойових дій з відновленням територіальної цілісності України в кордонах 1991 року. На основі ретроспективного аналізу відновлення країн Європи після Другої світової війни доведено безальтернативність шляху поглибленого співробітництва України з країнами блоку НАТО для забезпечення довготривалого миру в центральній Європі. Окремо висвітлено необхідність розробки планів з повоєнного відновлення України в тісній співпраці з західними партнерами, який передбачатиме не тільки відновлення інфраструктури, але, більшою мірою, поглибленого реформування інститутів влади та економіки, зокрема, туристичного сектору. Впровадження передумов для створення цифрового середовища та ефективної взаємодії між суб’єктами туристичного бізнесу, який включає комплекс програмних засобів для адміністрування, регулювання та інформаційного забезпечення, а також навчання суб’єктів малого та середнього підприємництва в туристичній галузі дозволить отримати пропорційний приріст надходжень від туризму. Article highlights several issues of recovery and develop in international tourism after the Covid-19 pandemic in conditions of growth war tension in the world. Considered main economic and geopolitical factors what brakes growth of international tourism up to positions, which loss after 2019. Reviewed importance of reducing the negative impact of rising prices for fossil energy due to the overall dynamics of global economic recovery after the Covid-19 pandemic through the diversification of energy sources and increased investment in renewable energy. Highlighted are several issues of disinformation and vaccine-related fake news as negatively impacting factors on the recovery of the tourism sector due to obstacles to successful vaccination in various regions of the world, particularly in China and other countries in the Asia-Pacific region. The analysis conducted reveals weaknesses in protecting the economies of different countries against global economic and geopolitical challenges, regardless of their level of development. Armed conflicts always lead to detrimental consequences for international tourism. The article conducts an analysis of various scenarios of Russia’s war against Ukraine, considering the impact on the recovery and development of international tourism for both sides of the conflict with the aim of identifying the best positions to cease hostilities and restore Ukraine’s territorial integrity within the borders of 1991. Based on a retrospective analysis of Europe’s recovery after World War II, the indispensability of deepened cooperation between Ukraine and NATO bloc countries to ensure long-term peace in Central Europe has been proven. It also highlights the necessity of developing post-war recovery plans for Ukraine in close collaboration with Western partners, which would entail not only infrastructure restoration but, to a greater extent, the profound reform of governance and economic institutions, particularly the tourism sector. Implementing prerequisites for creating a digital environment and effective interaction among tourism business entities, including a complex of software tools for administration, regulation, and information provision, as well as training for small and medium-sized enterprises in the tourism industry, will enable a proportional increase in tourism revenue.
Оцінка масштабів і глибини бідності в контексті аналітичного забезпечення політики сталого розвитку в Україні
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Котенок, Михайло Григорович; Kotenok, Mykhailo
Стаття присвячена апробації інструментарію емпіричного оцінювання адекватності розмірів і структури споживчих видатків домогосподарств, вимогам сталого розвитку національної економіки. Також автори прагнули оцінити можливості розширення участі домогосподарств у фінансуванні розвитку соціальної сфери, нарощенні темпів накопичення людського капіталу та наближенні України до траєкторії сталого розвитку економіки. Теоретичний бекграунд дослідження утворюють «мікроекономічні моделі розвитку», що започатковані роботами Е. Енгеля, а надалі стали основою оцінювання тих результатів державної політики, що безпосередньо проявляються в зміні рівня життя, обсягах і структурі споживчих витрат, економічному добробуті домогосподарств. Для оцінки масштабів бідності використано два показники, запропоновані методикою комплексної оцінки бідності: частка домогосподарств, чиї еквівалентні загальні середньодушові доходи менші фактичного прожиткового мінімуму, та середній дефіцит (відставання) споживчих витрат «бідних домогосподарств» порівняно з розмірами фактичного прожиткового мінімуму. Для оцінки міри концентрації споживчих витрат українських домогосподарств розраховано індекси Херфіндаля-Хіршмана та показники Ентропії. Отримані емпіричні підтвердження тези, що власне економічні механізми участі домогосподарств у формуванні передумов та імпульсів зростання і розвитку залишаються заблокованими, що робить зовнішні інвестиції чи державні бюджетні витрати практично єдиним джерелом зростання та розвитку. Але така виняткова роль державного бюджету чи зовнішніх інвестицій, що не мають позитивного впливу на економічну роль домогосподарств, прямо суперечить принципам стійкості розвитку: сконцентрованість джерел зростання веде до концентрації його вигід та блокує подолання бідності. The article is devoted to the approbation of the tools for empirical assessment of the adequacy of the size and structure of household consumer expenditures to the requirements of sustainable development of the national economy. The authors also sought to assess the possibilities of expanding the participation of households in financing the development of the social sphere, increasing rates of human capital accumulation, and Ukraine’s approach to the trajectory of sustainable economic development. The theoretical background of the study created by «microeconomic development models», which were initiated by the works of E. Engel, and then became the basis for evaluating the state policy results, which operate with the change in the standard of living, the volume and structure of consumer spending, and the economic well-being of households. To assess the scale of poverty, two indicators proposed by the poverty assessment methodology are used: the share of households whose equivalent total average per capita income is less than the actual cost of living minimum and the average deficit (gap) of consumer spending of the «poor households» comparing with the size of the actual cost of living minimum. To assess the degree of concentration of consumer spending by Ukrainian households, the Herfindahl-Hirschman indices and Entropy indices were calculated. Empirical confirmation was obtained of the thesis that the economic mechanisms of household participation in the formation of preconditions and impulses for growth and development remain blocked, which makes foreign investments or state budget expenditures practically the only source of growth and development. But such a role of the state budget or external investments, which do not have a positive effect on the economic role of households, directly contradicts the principles of sustainable development: the concentration of sources of growth leads to the concentration of its benefits and blocks the overcoming of poverty.
Міжнародна та національна система регулювання ринку нематеріальних активів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Єременко, Андрій Валерійович; Yeremenko, Andrii
В рамках дослідження визначено, що підвищення конкурентоспроможності бізнес-структур за рахунок інтелектуалізації їх торговельно-економічної діяльності призвело до суттєвого зростання обсягів світового ринку нематеріальних активів. Зростання світового ринку нематеріальних активів супроводжується підвищенням уразливості його об’єктів з точки зору можливих порушень їх прав. В основі порушень щодо нематеріальних активів нами виділено наступні причини: правове поле, що регулює торговельні відносини в галузі операцій з нематеріальними активами, створено національними законодавствами різних країн, що можуть істотно відрізнятися; зростання обсягів торгівлі фальсифікованими товарами та піратство. Показано, що основною метою створення в рамках Світової організації торгівлі Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності стало усунення розбіжностей щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності в законодавчих системах окремих країн; значення цієї Угоди в контексті подальшого розвитку світового ринку об’єктів інтелектуальної власності полягає в створенні принципів та стандартів стосовно існування, обсягу та використання прав інтелектуальної власності, а також в розробці ефективних засобів дотримання цих прав. З’ясовано, що подальший розвиток ринку об’єктів інтелектуальної власності вимагає підвищення ефективності правового забезпечення та необхідність створення нових підходів до вирішення, насамперед, правових та організаційних проблем регулювання прав інтелектуальної власності на регіональному та національному рівнях у зв’язку із розширенням можливостей використання об’єктів права інтелектуальної власності у нових високотехнологічних сферах, у тому числі в умовах глобальних мереж, а також у зв’язку із появою нових об’єктів інтелектуальної власності. Зроблено висновок, що ефективність системи охорони нематеріальних активів безпосередньо пов’язана з існуючою законодавчою базою, а напрямками подальшого вдосконалення законодавчого забезпечення охорони нематеріальних активів в галузі міжнародного бізнесу слід вважати такі: визначення механізмів охорони нематеріальних активів в галузі інформаційних технологій, перш за все вдосконалення нормативно-правової бази в галузі охорони прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет; розробка положень щодо захисту прав на комерційну таємницю та санкцій за привласнення авторства на чужий об’єкт інтелектуальної власності; розробка більш досконалої протидії переміщенню через митну територію країни товарів, які порушують права інтелектуальної власності; створення нормативно-правового регулювання питань, пов’язаних з необхідністю здійснення оцінювання вартості нематеріальних активів. As part of the study, it was determined that increasing the competitiveness of business structures due to the intellectualization of their trade and economic activities led to a significant increase in the volume of the world market of intangible assets. The growth of the world market of intangible assets is accompanied by an increase in the vulnerability of its objects from the point of view of possible violations of their rights. We have identified the following reasons as the basis for violations regarding intangible assets: the legal field regulating trade relations in the field of transactions with intangible assets is created by the national legislation of different countries, which may differ significantly; growing trade in counterfeit goods and piracy. It is shown that the main purpose of creating the Agreement on Trade Aspects of Intellectual Property Rights within the framework of the World Trade Organization was the elimination of disagreements regarding the trade aspects of intellectual property rights in the legislative systems of individual countries; the importance of this Agreement in the context of the further development of the world market of intellectual property objects consists in the creation of principles and standards regarding the existence, scope and use of intellectual property rights, as well as in the development of effective means of compliance with these rights. It was found that the further development of the market of intellectual property objects requires an increase in the effectiveness of legal support and the need to create new approaches to solving, first of all, legal and organizational problems of the regulation of intellectual property rights at the regional and national levels in connection with the expansion of opportunities for the use of objects of intellectual property rights in new high-tech areas, including in the conditions of global networks, as well as in connection with the emergence of new objects of intellectual property. It was concluded that the effectiveness of the system of protection of intangible assets is directly related to the existing legal framework, and the directions for further improvement of the legislative support for the protection of intangible assets in the field of international business should be considered as follows: definition of mechanisms for the protection of intangible assets in the field of information technology, first of all, improvement of normative and legal framework in the field of protection of intellectual property rights on the Internet; development of provisions on the protection of commercial secret rights and sanctions for appropriating the authorship of someone else’s intellectual property; development of a more sophisticated counteraction to the movement through the customs territory of the country of goods that violate intellectual property rights; creation of normative and legal regulation of issues related to the need to carry out valuation of the value of intangible assets.
Фактори впливу та перспективи китайських зовнішніх прямих іноземних інвестицій в сільське господарство
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ду, Вей; Du, Vei
На тлі тенденції до економічної та торговельної інтернаціоналізації, прямі іноземні інвестиції Китаю за кордон демонструють стабільне зростання протягом останніх років. Зокрема, Китай співпрацює у сільськогосподарській сфері з понад 100 країнами, ставши провідним донором прямих іноземних інвестицій у сільське господарство та п'ятим за величиною імпортером сільськогосподарської продукції у світі. У цій статті розкрито структуру китайських прямих іноземних інвестицій у сільське господарство з метою узагальнення етапів їх розвитку та факторів впливу. Дослідження використовує дані про прямі іноземні інвестиції Китаю за період з 2014 по 2023 роки для оцінки етапу інвестицій та аналізу майбутніх тенденцій розвитку сільськогосподарської торгівлі Китаю. Результати дослідження свідчать, що, незважаючи на певний спад у 2021 та 2022 роках, прямі іноземні інвестиції Китаю в сільське господарство перебувають на етапі швидкого розвитку. Можна зробити висновок, що рівень розвитку сільського господарства, його державна підтримка та сільськогосподарські технології покращилися. Однак на структуру суттєво впливають глобальні зовнішні фактори, хоча загальна тенденція залишається сприятливою і має значний потенціал для подальшого розвитку. Результати також можуть мати важливе практичне значення для подальшого сприяння зростанню масштабів сільськогосподарських інвестицій за кордоном та підвищення міжнародної конкурентоспроможності сільського господарства Китаю. Against the backdrop of global economic and trade internationalization, China's outward foreign direct investment has exhibited consistent growth over the years. Notably, China has engaged in agricultural cooperation with over 100 countries, becoming the global leading donor of foreign direct investment in agriculture and the world's fifth-largest importer of agricultural products. This paper reveals the structure of Chinese agricultural outward foreign direct investment to summarize their developmental stages and influencing factors. The study utilizes relevant data on China's foreign direct investment from 2014 to 2023 to assess the investment stage and analyze the future development trends in China's agricultural trade. The research results indicate that currently, despite some decline in 2021 and 2022, China's agricultural foreign direct investment is in a stage of rapid development. It can be concluded that the levels of agricultural economic development, national policy support for agriculture, and agricultural technology have all improved. However, the structure is significantly influenced by global external factors, although the overall trend remains favorable, with significant potential for advancement. The results could also have important practical significance for further promoting the growth of the scale of agricultural foreign investment and enhancing the international competitiveness of China's agriculture.
Ринок освітніх послуг на сучасному етапі в Україні
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Лисечко, Євген Г.; Lysechko, Yevhen
В сучасних умовах роль освіти зростає разом з розвитком людської діяльності. Проблематика подальшого розвитку ринку освітніх послуг стає ще більш актуальною, і особливо в умовах війни в Україні. У статті акцентується увага на важливій ролі ринку освітніх послуг у наданні альтернативних можливостей навчання, що обумовлено безпековими заходами. Проаналізовано поняття ринку освітніх послуг та визначені його основні суб’єкти. Зазначається, що ринок освітніх послуг існує в умовах жорсткої конкурентної боротьби. Автором визначені чинники, які впливають на ринок освітніх послуг. Акцентована увага на тому, що ринко освітніх послуг є провідним чинником економічного зростання, зайнятості та доходів. Проаналізовано кількість студентів ЗВО в Україні, кількість студентів-іноземців та інші показники ринку освітніх послуг. Зазначено і доведено, що освіта виступає стабілізуючою силою, і особливо вагомого значення набуває у роки війни в Україні, незважаючи на те, що частина студентів перебуває за кордоном. Автором виокремлені серйозні виклики з якими зіштовхнувся ринок освіти в Україні у мовах військової агресії росії. Запропоновані напрямки вирішення викликів в Україні на сучасному етапі. Доведено, що освіта сприяє підвищенню продуктивності праці; сприяє передачі знань про нову інформацію, продукти та технології; та сприяє підвищенню креативності, що у свою чергу підвищує власну здатність країни створювати нове знання, продукти та технології. Якісна освіта призводить до вищого індивідуального доходу і є необхідною передумовою для довгострокового економічного зростання. Ринок освітніх послуг відіграє життєво важливу роль у наданні альтернативних можливостей навчання, включаючи онлайн-освіту, що може допомогти подолати розрив у доступі до формальної освіти. Отже, освіти впливає на зростання продуктивності праці та загалом на економічне зростання держав. In modern conditions, the role of education is growing along with the development of human activity. The issue of the further development of the educational services market is becoming even more urgent, and especially in the conditions of the war in Ukraine. The article focuses attention on the important role of the market of educational services in providing alternative learning opportunities due to security measures. The concept of the market of educational services was analyzed and its main subjects were determined. It is noted that the market of educational services exists in conditions of fierce competition. The author identified the factors affecting the market of educational services. Emphasis is placed on the fact that the educational services market is a leading factor in economic growth, employment and income. The number of students of higher education institutions in Ukraine, the number of foreign students and other indicators of the educational services market were analyzed. It has been noted and proven that education acts as a stabilizing force, and it is especially important during the years of war in Ukraine, despite the fact that some students are abroad. The author singled out serious challenges faced by the education market in Ukraine in the context of Russia’s military aggression. Proposed directions for solving challenges in Ukraine at the current stage. It has been proven that education helps increase labor productivity; facilitates the transfer of knowledge about new information, products and technologies; and promotes creativity, which in turn increases the country’s own ability to create new knowledge, products and technologies. Quality education leads to higher individual income and is a necessary prerequisite for long-term economic growth. The education market plays a vital role in providing alternative learning opportunities, including online education, that can help bridge the gap in access to formal education.
Сучасні міські процеси як основа для стратегічного управління розвитком міст: внесок до методології наукових досліджень
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шевченко, Ольга Валеріївна; Shevchenko, Olha; Шевченко, Ольга Валерьевна; Шевчук, Олег Анатолійович; Shevchuk, Oleh; Шевчук, Олег Анатольевич
Усталені та тривалі тенденції міського розвитку зумовлюють необхідність оновлення методології дослідження міських процесів. Цифровізація суспільного простору, зростаючі масштаби урбанізації, посилення вимог до екологічної безпеки міського простору становлять виклики для міської влади і спричинюють зміни підходів до стратегування розвитку міст. Актуальність статті визначена слабкістю наукових засад управління простором міста та звуженою методологією дослідження сучасних міських процесів. Доведено, що неспроможність чинним інструментарієм регулювати міський розвиток у стратегічному вимірі обумовлена відсутністю наукового підґрунтя для стратегічного управління розвитком міст. У статті виконані завдання щодо висвітлення сучасних міських процесів, розкриття підходів стратегічного управління містами в Україні. Рекомендовано модифікувати систему стратегічного управління розвитком міст в Україні на основі посилення імпліцитності міської політики та осучаснення методології дослідження міських процесів. Steady and long-term trends in urban development require an update of the methodology for studying urban processes. The digitalization of public space, the growing scale of urbanization and the increasing requirements for the environmental safety of urban space pose a challenge to city authorities and lead to changes in approaches to urban development strategy. The relevance of the article is determined by the weakness of the scientific foundations of urban space management and the narrow methodology of researching modern urban processes. It is proved that the inability of the existing tools to regulate urban development in the strategic dimension is due to the lack of a scientific basis for the strategic management of urban development. The aim of the article is to highlight modern urban processes and to reveal approaches to strategic urban management in Ukraine. It is recommended to modify the system of strategic management of urban development in Ukraine on the basis of strengthening the implicit nature of urban policy and modernizing the methodology of urban processes research.
Управління підприємствами морського транспорту в умовах невизначеності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Бабаченко, Марина Вікторівна; Babachenko, Maryna; Голубкова, Ірина Анатоліївна; Holubkova, Iryna; Яворська, Анастасія Федорівна; Yavorska, Anastasiia; Лисенко, Наталія Степанівна; Lysenko, Nataliia; Кучер, Інга Сергіївна; Kucher, Inha
У науковій роботі представлено функціонування підприємств морського транспорту у мовах невизначеності. Метою дослідження є визначення умов невизначеності та їх аналіз в умовах невизначеності. Україна має потужний потенціал щодо відтворення, розбудови та розвитку морегосподраського комплексу. Для цього є усі необхідні умови. Зокрема розголджена мережа морських торгових портів на території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, стивідорних компаній, логістично-транспортних підприємств тощо, що разом утворюють загальнонаціональну морську логістично-транспортну інфраструктуру. Морегосподарський комлекс має відчутну перевагу перед сухопутним чи потвітряним варіантом доставки вантажів чи пасажирів, оскільки собівартість витрат на одиницю вантажу чи одного пасажира більше, ніж удвічі нижча. Важлива роль морського транспорту у зовнішньоекономічній діяльності, частка продукції якого у структурі загального товарообороту понад 60 %, а по таким товарним групам як зернові — 90 %, чорні метали — 85 %, заліна руда — 70 %. Підприємства морського транспорту функціонують в умовах тривалого періоду невизначеності. Першим етапом став карантин, запроваджений у країні на протязі 2020–2022 та другим, його продовженням, — 2022–по нині — віськова агресія РФ проти України. Якщо у першому періоді зменшилися обсяги перевезень вантажів і пасажирів, то у другому ще додалися пошкодження та часткова чи повна руйнація інфраструктурних обєктів, їх захоплення, окупація й блокада роботи морських портів та портових операторів, підвищення ризику втрати вантажів тощо. Проведені дослідження показали глибинну кризу, що охопила усю економіку країни, про що свідчить відємний зовнішньоторговий баланс, який досяг найвищого розриву між експортом й імпортом й сягнув 24 млрд дол. Найбільший вклад у розвиток зовнішьоторгівельної діяльності зробили порти на Дунаї та Одеські порти (Одеса, Чорноморськ та Південний) через які підприємствами морського транспорту обробили 90 % усіх вантажів. Не дивлячись на закінчення дії «зернового коридору» (2022–2023 рр.), за час дії якого вдалося експортувати 19 млн т вантажів, українській владі вдалося налагодити експорт й імпорт вантажів в рамках дійючого наразі «морського коридору» (2023–2024 рр.), обсяг еспорту вантажів зріс на 0,5 млн т порівняно з попереднім рівнем. Уряд України після виходу РФ з «зернового коридору», а також зростання ризиків пошкодження суден та втрати вантажів, виходу P&I з ринку страхування через територіальні ризики та можливих великих втрат, виділив з державного бюджету на потреби страхування 20 млрд грн з Дорожнього фонду України. The scientific work presents the functioning of maritime transport enterprises in the languages of uncertainty. The purpose of the study is to determine the conditions of uncertainty and their analysis under conditions of uncertainty. Ukraine has a strong potential for reproduction, development and development of the maritime complex. There are all necessary conditions for this. In particular, the network of sea trade ports on the territory of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions, stevedore companies, logistics and transport enterprises, etc., which together form a national maritime logistics and transport infrastructure, is open. The maritime complex has a significant advantage over the land or air delivery options for cargo or passengers, as the cost per unit of cargo or one passenger is more than twice as low. The role of sea transport in foreign economic activity is important, the share of its products in the structure of the total turnover is more than 60 %, and in such commodity groups as grain — 90 %, ferrous metals — 85 %, railway ore — 70 %. Maritime transport companies operate in conditions of a long period of uncertainty. The first stage was the quarantine introduced in the country during 2020–2022, and the second, its continuation — from 2022 to the present — Russian aggression against Ukraine. If the volume of cargo and passenger transportation decreased in the first period, then in the second, damage and partial or complete destruction of infrastructure facilities, their seizure, occupation and blockade of seaports and port operators, increased risk of cargo loss, etc., were added. The conducted research showed a deep crisis that covered the entire economy of the country, as evidenced by the negative foreign trade balance, which reached the highest gap between export and import and reached 24 billion dollars.The greatest contribution to the development of foreign trade was made by the ports on the Danube and Odessa ports (Odesa, Chornomorsk and Pivdenny), through which 90 % of all cargoes were handled by sea transport enterprises. Despite the expiration of the «grain corridor» (2022–2023), during which it was possible to export 19 million tons of goods, the Ukrainian authorities managed to establish the export and import of goods within the framework of the currently active «sea corridor» (2023–2024), the volume of cargo e-export increased by 0.5 million tons, compared to the previous level. The Government of Ukraine, after the exit of the Russian Federation from the «grain corridor», as well as the increase in the risks of ship damage and cargo loss, P&I’s exit from the insurance market due to territorial risks and possible large losses, allocated UAH 20 billion from the Road Fund of Ukraine from the state budget for insurance needs.
Інституційне забезпечення регулювання міжнародної цифрової торгівлі на сучасному етапі
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Осадчук, Валерія Євгеніївна; Osadchuk, Valeriia
Актуальність теми дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрової економіки та зростанням значення цифрової торгівлі, що потребує вдосконалення інституційного забезпечення її регулювання. Багатостороння система регулювання міжнародної цифрової торгівлі стикається з численними викликами, такими як різниця у підходах до регулювання, цифровий розрив між розвиненими та країнами, що розвиваються, а також невизначеність у термінології. У статті вивчаються ключові інституції та їхня роль у регулюванні цифрової торгівлі, проблеми внутрішнього регулювання та вплив законодавства на глобальному рівні. Метою статті є виявлення та аналіз існуючих проблем у регулюванні міжнародної цифрової торгівлі, а також розробка рекомендацій для покращення інституційного забезпечення цієї сфери. Акцент робиться на необхідності детального дослідження впливу внутрішніх регулювань і міжнародних інституцій на розвиток цифрової торгівлі, що дозволить виявити ключові фактори, які сприяють або заважають її зростанню. Порівняльний аналіз впливу законодавства ЄС на цифрову торгівлю в різних регіонах світу надає цінну інформацію про глобальний вплив європейських регулювань. Розглядаються ефективність різних шаблонів правил цифрової торгівлі, запропонованих як розвиненими країнами-членами СОТ, так і країнами, що розвиваються. Значна увага приділяється проблемам, пов’язаним з розбіжностями у регулюванні конфіденційності, захисту даних, доступу правоохоронних органів та національної безпеки. Обговорюються виклики, з якими стикається режим СОТ, зокрема питання мораторію на митні збори на електронні передачі та вплив цифрового податку на послуги. Стаття також розглядає швидку цифрову трансформацію як нові можливості для економічного розвитку, а також регуляторні виклики, що можуть затьмарити ці можливості. Підкреслюється важливість міжнародного співробітництва, діалогу та регуляторної гармонізації для забезпечення інклюзивного та стабільного цифрового розвитку в усіх країнах світу. The relevance of the research topic is determined by the rapid development of the digital economy and the increasing significance of digital trade, which necessitates the improvement of institutional support for its regulation. The multilateral system for regulating international digital trade faces numerous challenges, such as differences in regulatory approaches, the digital divide between developed and developing countries, and uncertainty in terminology. The article examines key institutions and their roles in regulating digital trade, as well as issues related to internal regulation and the impact of legislation at the global level. The aim of the article is to identify and analyze existing problems in the regulation of international digital trade and to develop recommendations for improving the institutional support of this area. Emphasis is placed on the need for a detailed investigation into the impact of internal regulations and international institutions on the development of digital trade, which will help identify key factors that either promote or hinder its growth. A comparative analysis of the impact of EU legislation on digital trade in various regions of the world provides valuable insights into the global influence of European regulations. The effectiveness of various digital trade rule templates proposed by both developed WTO member countries and developing countries is examined. Significant attention is paid to issues related to discrepancies in the regulation of privacy, data protection, law enforcement access, and national security. The challenges faced by the WTO regime are discussed, particularly regarding the issue of a moratorium on customs duties on electronic transmissions and the impact of digital taxes on services. The article also considers the rapid digital transformation as both new opportunities for economic development and regulatory challenges that could overshadow these opportunities. The importance of international cooperation, dialogue, and regulatory harmonization is emphasized to ensure inclusive and stable digital development in all countries around the world.
Інструменти та джерела венчурного фінансування
(2024) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Мykhailo; Дыба, Михаил Иванович
У статті обґрунтовано сутність і роль різних інструментів венчурного фінансування для стимулювання розвитку інноваційних підприємств. Зокрема, звернуто увагу на еволюцію венчурного фінансування, його сутнісні характеристики та функції. Розглянуто низку ключових інструментів та джерел венчурного фінансування, зокрема: бутстрепінг, венчурні фонди, бізнес-ангели та краудфандингові платформи. У статті запропоновані детальні характеристики кожного з цих джерела фінансування, вказуючи на їх переваги та недоліки. Зокрема, існують перспективи використання бутстрепінгу на початковому етапі реалізації інноваційного проекту. Венчурні фонди можуть запропонувати відчутну матеріальну підтримку, яка має потенціал для того, щоб бути систематичною. Бізнес ангели здатні надати підтримку для реалізації проектів з надвисоким рівнем ризику. Відповідно, підприємці можуть використовувати різноманітні джерела венчурного фінансування для залучення капіталу на різних етапах розвитку свого бізнесу. Зокрема, розглядаються стратегії вибору оптимального джерела фінансування залежно від конкретних потреб і характеристик підприємства. Ця стаття є корисним джерелом інформації для підприємців, які прагнуть зрозуміти та застосувати венчурне фінансування для успішного розвитку своїх інноваційних проектів. This article substantiates the essence and role of various venture capital financing instruments for stimulating the development of innovative enterprises. In particular, attention is paid to the evolution of venture capital financing, its essential characteristics and functions. A number of key instruments and sources of venture capital financing are considered, in particular: bootstrapping, venture capital funds, business angels and crowdfunding platforms. The article offers detailed characteristics of each of these sources of financing, pointing out their advantages and disadvantages. In particular, there are prospects for the use of bootstrapping at the initial stage of implementation of an innovative project. Venture capital funds can offer tangible financial support that has the potential to be systematic. Business angels are able to provide support for the implementation of projects with an ultra-high level of risk. Accordingly, entrepreneurs can use various sources of venture capital financing to raise capital at different stages of their business development. In particular, strategies for choosing the optimal source of financing depending on the specific needs and characteristics of the enterprise are discussed. This article is a useful source of information for entrepreneurs seeking to understand and apply venture capital financing for the successful development of their innovative projects.
Принципи ESG-стратегії в управлінні судноплавними компаніями
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ястребний, Владислав Михайлович; Yastrebnyi, Vladyslav
У роботі систематизовано основні чинники, що впливають на формування ефективних стратегічних рішень у галузі, такі як екологічні виклики, міжнародний контекст діяльності, інноваційний розвиток та управлінська ефективність. На основі проведеного дослідження запропоновано нові підходи, які допоможуть компаніям підвищити стійкість, операційну ефективність та відповідність сучасним вимогам корпоративної відповідальності. Основною новизною статті є запропонована класифікація ESG-принципів, адаптованих до специфіки судноплавної галузі. На відміну від традиційних моделей ESG, наша класифікація акцентує увагу на специфічних екологічних, соціальних та управлінських викликах, з якими стикаються судноплавні компанії, що дозволяє їм адаптуватися до нових регуляторних та ринкових умов. Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для підвищення конкурентоспроможності та довгострокової стійкості судноплавних компаній завдяки ефективній інтеграції ESG-принципів у їхнє стратегічне управління. Пропоновані підходи та принципи мають потенціал сприяти зменшенню екологічних ризиків, залученню інвесторів та покращенню корпоративної репутації. Використання розроблених принципів може значно полегшити процес прийняття рішень у компаніях, забезпечуючи їхню відповідність сучасним викликам та тенденціям сталого розвитку. The paper systematizes the key factors influencing the formation of effective strategic decisions in the industry, such as environmental challenges, the international context of operations, innovation development, and management efficiency. Based on the conducted research, new approaches are proposed that will help companies improve resilience, operational efficiency, and compliance with modern corporate responsibility requirements. The main novelty of the article is the proposed classification of ESG principles adapted to the specifics of the shipping industry. Unlike traditional ESG models, our classification focuses on the specific environmental, social, and governance challenges faced by shipping companies, enabling them to adapt to new regulatory and market conditions.The practical value of the research lies in its potential to enhance the competitiveness and long-term sustainability of shipping companies through the effective integration of ESG principles into their strategic management. The proposed approaches and principles have the potential to reduce environmental risks, attract investors, and improve corporate reputation. The implementation of these principles can significantly facilitate decision-making processes in companies, ensuring their alignment with contemporary challenges and sustainable development trends.
Механізми міжнародної економічної співпраці для підтримки глобального енергетичного переходу: шляхи вдосконалення
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Онисюк, Сергій Валерійович; Onysiuk, Serhii
Глобальний енергетичний перехід є складним процесом і вимагає глибокого міжнародного економічного співробітництва та спільних зусиль для досягнення сталого розвитку. Ефективна взаємодія між країнами, фінансовими установами та приватним сектором має важливе значення для забезпечення достатніх інвестицій у відновлювану енергетику та технологічні інновації. Міжнародні фінансові механізми, такі як «зелені» облігації, можуть суттєво сприяти прискоренню цього процесу, але вони повинні забезпечити доступ до ресурсів для всіх учасників, особливо країн, що розвиваються. Реформування міжнародної фінансової системи та розробка нових інструментів залучення приватного капіталу є важливим кроком на шляху до зниження ризиків та підвищення інвестиційної привабливості проектів відновлюваної енергетики. Усунення бар’єрів для інвестицій в країни з нестабільною економікою шляхом розвитку програм технічної допомоги та фінансових гарантій також є важливою умовою успіху. Енергетичний перехід може бути успішно реалізований лише за умови узгоджених міжнародних зусиль за участю як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Стале енергетичне майбутнє та амбітні цілі щодо зміни клімату можуть бути досягнуті лише завдяки глобальному співробітництву, інноваційним фінансовим рішенням та обміну технологіями. The global energy transition is a complex process and requires deep international economic cooperation and joint efforts to achieve sustainable development. Effective interaction between countries, financial institutions and the private sector is essential to ensure sufficient investment in renewable energy and technological innovation. International financial mechanisms, such as green bonds, can significantly contribute to accelerating this process, but they must ensure access to resources for all participants, especially developing countries. Reforming the international financial system and developing new instruments for attracting private capital is an important step towards reducing risks and increasing the investment attractiveness of renewable energy projects. Removing barriers to investment in countries with unstable economies through the development of technical assistance programs and financial guarantees is also an important condition for success. The energy transition can only be successfully realized through a concerted international effort involving both developed and developing countries. A sustainable energy future and ambitious climate change targets can only be achieved through global cooperation, innovative financial solutions and technology sharing.
Концептуальні основи впровадження європейських та міжнародних стандартів нефінансового звітування
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ходзицька, Валентина Василівна; Khodzytska, Valentyna
За останні роки нефінансове звітування зазнало стрімкого розвитку, набувши проявів як у міжнародних основах від неурядових організацій, так і через національні або регіональні (європейські) стандарти. Міжнародні стандарти звітності грають важливу роль у забезпеченні ефективності міжнародних ринків капіталу та задоволенні потреб користувачів у порівнянності даних. Стаття аналізує теоретичні засади та положення впровадження стандартів нефінансової звітності в ЄС і на міжнародному рівні, висвітлюючи особливості врахування компонентів сталого розвитку. Обговорюється значення істотності для фінансової і ESG-інформації, а також важливість включення діяльності, продукції, послуг та ризиків, що виходять за межі компанії, для забезпечення ланцюжків створення вартості. Звертається увага на різні рівні представлення нефінансової інформації, визначаються види розкриття та вирішальні принципи сталого звітування з акцентом на суттєву інформацію та орієнтацію на зацікавлені сторони. Для більшості стандартів та основ потрібні ключові елементи звітності, такі як політика, результати, вплив, ризики, цілі та прогрес у досягненні цілей за кожною категорією. Наприклад, загальний стандарт (S1) РМСС надає компаніям основу для звітування на всі відповідні теми, пов’язані зі сталістю, у сферах управління, стратегії, ризик-менеджменту, а також показників і цілей.. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу, теоретико-прикладний аналіз джерел, індуктивно-дедуктивний підхід, узагальнення та абстрагування, сходження від абстрактного до конкретного. Також розглядається внесок бізнесу у глобальну політику сталого розвитку та роль корпоративної соціальної відповідальності. Обґрунтовано, що оцінка суттєвості визначає зміст нефінансових звітів, але постають виклики через відсутність рекомендацій і урахування перспективи зацікавлених сторін. Поточні дослідження стимулюють подальші наукові розробки у галузі НФЗ. Throughout the current years, non-financial reporting has undergone rapid development, manifesting both in international frameworks by non-governmental organizations and via national or regional (European) standards. However, internationallystandardised reporting standards play a crucial role in ensuring the efficiency of international capital markets and satisfying users’ needs for data comparability. This article aims to examine the theoretical foundations and principles underlying the implementation of non-financial reporting standards in the EU and at the international level. The study explores the nuances of incorporating sustainable development components into non-financial reporting standards.The significance of materiality is defined for prioritizing information from the financial aspect and ESG concerns. It has been contemplated that the scope of reporting encompasses activities, products, services, and risks extending beyond a company, encouraging the consideration of value creation chains. Emphasis is placed on the potential to present non-financial information at various levels of consolidation, aiming for relevance and compatibility. Types of information subject to disclosure are disclosed.Crucial principles of sustainable reporting are highlighted, considering a focus on essential information and stakeholder orientation. Global policy priorities are noted to expect business contributions towards achieving sustainable development goals and corporate social responsibility. Standards and frameworks are shown to be pivotal in presenting non-financial information related to sustainable development, facilitating its digitization. It has been accentuated that the assessment of materiality defines the content of non-financial reports, yet challenges arise due to the absence of recommendations and stakeholder perspectives. Sustainability information should encompass the company’s value creation chain with guidance for priorities and impact assessment to enhance the effectiveness of actions and reporting. General scientific and special methods are used: analysis and synthesis, theoretical-applied analysis of sources, inductive-deductive approach, generalization and abstraction, ascent from the abstract to the concrete. The contribution of business to the global policy of sustainable development and the role of corporate social responsibility are also considered. It is substantiated that the assessment of materiality determines the content of non-financial reports, but challenges arise due to the lack of recommendations and taking into account the perspective of interested parties. The current research stimulates further scientific developments in the field of NFZ.
Ефективна реалізація зеленої енергетики в Україні: теоретико-прикладні аспекти
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шкварилюк, Марта Володимирівна; Shkvaryliuk, Marta
В сучасних реаліях особливо очевидною стає неможливість подальшого сталого економічного прогресу без урахування найважливіших проблем глобального сталого розвитку. Подальше ігнорування проблем навколишнього середовища та стрімкого виснаження природних ресурсів у довгострокових стратегіях розвитку,особливо в такій важливій галузі, як енергетика, загрожує порушенням еволюційної стійкості та безпеки майбутніх поколінь. Тому ресурсозберігаючу та екологічно чисту альтернативну енергетику слід розглядати як неминучу для сталого розвитку як енергетичної галузі, так і економіки країни в цілому. Оптимізація раціонального вико-ристання обмежених ресурсів є основою не тільки стратегічного управління країною, регіонами та галузями, але й соціально-економічного розвитку, ефективність якого виявляється лише в умовах сталого зростання. У статті визначено, що сучасні турбулентні умови та активний розвиток науково-технічного прогресу призводить до виникнення викликів, пов’язаних зі споживанням енергії та її впливом на навколишнє середовище. У цьому контексті зелена енергетика визначається як ключовий елемент стратегії для зменшення відповідальності перед природою та перехід до сталого господарювання. Не дивлячись на значні переваги, зелена енергетика супроводжується рядом серйозних проблем, які вимагають уваги та системного вирішення. Технічні труднощі та недоліки пов’язані з проблемами ефективного зберігання енергії, залежності від погодних умов та технологічних обмежень. Однією з ключових проблем є нестабільність виробництва сонячної та вітрової енергії через пряму залежність від погодних умов. Недостатня передбачуваність може призвести до збоїв у постачанні електроенергії, тобто це фактор нестабільності та високого ризику. Великі труднощі виникають із зберіганням зеленої енергії для забезпечення її постійного доступу. Існуючі технології зберігання енергії не завжди відповідають вимогам стабільності та ефективності, тобто науковцям необхідно додатково проєктувати альтернативні «сховища» для енергії. Також проблеми зеленої енергетики пов’язані з існуючими технічними обмеженнями виробництва та експлуатації екологічно чистих технологій, що потребує подальших інноваційно-наукових досліджень та залученням додаткових інвестицій. Економічні виклики пов’язані з великими витратами на встановлення обладнання, з низьким рівнем конкурентоспроможності. Отже, однією перешкодою для реалізації програм впровадження технологій для вироблення зеленої енергетики є високі витрати на встановлення обладнання для їх вироблення. Зелена енергетика є ключовим напрямом у стратегії сталого розвитку країни, галузей та регіонів, але не завжди має достатній рівень конкурентоспроможності з економічної точки зору, порівняно із традиційними джерелами енергії. In today’s realities, the impossibility of further sustainable economic progress without taking into account the most important problems of global sustainable development becomes especially obvious. Continuing to ignore environmental problems and the rapid depletion of natural resources in long-term development strategies, especially in such an important field as energy, threatens to undermine the evolutionary sustainability and security of future generations. Therefore, resource-saving and ecologically clean alternative energy should be considered as inevitable for the sustainable development of both the energy industry and the country’s economy as a whole. Optimizing the rational use of limited resources is the basis not only of strategic management of the country, regions and industries, but also of socio-economic development, the effectiveness of which is manifested only in conditions of sustainable growth. The article determined that modern turbulent conditions and the active development of scientific and technical progress lead to the emergence of challenges related to energy consumption and its impact on the environment. In this context, green energy is defined as a key element of the strategy to reduce responsibility towards nature and transition to sustainable management. Despite the significant advantages, green energy is accompanied by a number of serious problems that require attention and a systematic solution. Technical difficulties and shortcomings are related to the problems of efficient energy storage, dependence on weather conditions and technological limitations.
Формування ефективного механізму інноваційного менеджменту на підприємствах
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шовкун-Заблоцька, Людмила Володимирівна; Shovkun-Zablotska, Liudmyla
У статті розглядається важливість формування ефективного механізму інноваційного менеджменту в умовах сучасної глобальної економіки та військового стану. Акцентується увага на сутності інноваційного менеджменту, його основних завданнях та елементах, таких як стратегія, організаційна структура, інноваційні процеси, культура інновацій, управління знаннями та фінансування. Окремо висвітлюються проблеми та виклики, що виникають під час реалізації інноваційного менеджменту в умовах війни, зокрема, необхідність адаптації стратегій до змінюваного середовища та обмежень ресурсів. Також розглядаються перспективи розвитку інноваційних механізмів в контексті цифрових технологій і штучного інтелекту, що можуть сприяти швидкій адаптації до нових умов. Стаття підкреслює, що ефективний інноваційний механізм є ключем до досягнення високих результатів і конкурентоспроможності організацій навіть у складних умовах. The article examines the importance of the formation of an effective mechanism of innovative management in the conditions of the modern global economy and the state of war. Attention is focused on the essence of innovation management, its main tasks and elements, such as strategy, organizational structure, innovation processes, innovation culture, knowledge management and financing. The problems and challenges that arise during the implementation of innovative management in the conditions of war are highlighted separately, in particular, the need to adapt strategies to the changing environment and resource limitations. The prospects for the development of innovative mechanisms in the context of digital technologies and artificial intelligence, which can contribute to rapid adaptation to new conditions, are also considered. The article emphasizes that an effective innovation mechanism is the key to achieving high results and competitiveness of organizations even in difficult conditions.
Оцінка ринку програмного забезпечення для управління взаємовідносинами з клієнтами на основі функціонального підходу
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Прощенко, Андрій К.; Proshchenko, Andrii
Оскільки ефективне управління взаємовідносинами з клієнтами стає все більш важливим для бізнесу, виникає проблема вибору правильного програмного забезпечення. З різноманіттям програмних рішень стає важко визначити найкращий варіант, який би відповідав конкретним потребам підприємства. Швидкий розвиток цього сектору в поєднанні з різноманітністю програмних продуктів ускладнює пошук правильного рішення, яке відповідає потребам бізнесу та дозволяє ефективно керувати відносинами з клієнтами. Недостатнє розуміння ринку програмного забезпечення для управління взаємовідносинами з клієнтами призвело до нездатності використати його потенціал. Відсутність консенсусу щодо оптимальних стратегій використання CRM-систем та обмеженість досліджень у цій сфері вимагають активного пошуку рішень для оптимізації управління взаємовідносинами з клієнтами. Метою статті є дослідження та аналіз ринку програмного забезпечення для управління взаємовідносинами з клієнтами на основі функціонального підходу для визначення перспективного напряму розвитку даного сектору. У статті висвітлено можливості CRM-систем та основні завдання, які вони вирішують. Проведено аналіз динаміки доходів на світовому ринку програмного забезпечення для управління взаємовідносинами з клієнтами. Визначено прогнозні значення виручки на світовому ринку ПЗ для управління взаємовідносинами з клієнтами на 2024–2026 роки. Визначено ключових гравців світового ринку програмного забезпечення для управління взаємовідносинами з клієнтами. Проведено порівняльний аналіз типів CRM систем. Визначено етапи впровадження CRM-систем на підприємстві. Проведено порівняльний аналіз стратегій впровадження CRM систем. Впровадження CRM-систем і програмного забезпечення для управління взаємовідносинами з клієнтами – це стратегічно важливий процес, спрямований на підвищення ефективності бізнесу та задоволення потреб клієнтів, що передбачає грамотне планування та стратегічний підхід до вибору та впровадження системи. Розглядаючи відмінності між різними типами CRM-систем, можна виділити їх переваги та особливості, але при виборі відповідного варіанту слід враховувати конкретні потреби та особливості компанії. With the ever-increasing importance of effective customer relationship management for businesses, the problem of choosing the right software arises. With the variety of software solutions, it becomes difficult to determine the best option that would meet the specific needs of the enterprise. The rapid development of this sector, coupled with the variety of software products, makes it difficult to find the right solution that meets business needs and allows for effective customer relationship management. A lack of understanding of the customer relationship management software market has led to a failure to utilize its potential. Lack of consensus on the optimal strategies for using CRM systems and limited research in this area require an active search for solutions to optimize customer relationship management. The purpose of the article is to study and analyze the market for customer relationship management software based on a functional approach to identify a promising direction for the development of this sector. The article highlights the capabilities of CRM systems and the basic tasks they solve. An analysis of revenue dynamics in the global market for customer relationship management software is carried out. The forecasted values of revenue in the global customer relationship management software market for 2024–2026 are determined. The key players in the global customer relationship management software market are identified. A comparative analysis of the types of CRM systems is carried out. The stages of implementation of CRM systems at the enterprise are defined. A comparative analysis of strategies for implementing CRM systems is carried out. The implementation of CRM systems and customer relationship management software is a strategically important process aimed at improving business efficiency and meeting customer needs, which involves sound planning and a strategic approach to selecting and implementing a system. Considering the differences between different types of CRM systems, we can identify their advantages and features, but choosing the right option should take into account the specific needs and characteristics of the company.
Смартизація та цифровізація як теоретичний концепт розвитку економіки на сучасному етапі
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla
лючові тренди розвитку економіки на початку ХХІ століття відображають значні зміни, що відбуваються під впливом новітніх технологій, глобалізації та соціальних змін. Вони сприяють підвищенню ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності економік, а також створюють нові можливості та виклики для бізнесу та суспільства. Ключовими трендами розвитку економіки на цьому етапі є смартизація та цифровізація, що стали передумовою економічного розвитку в усіх сферах виробництва та життя. Цифрова трансформація передбачає впровадження цифрових технологій у всі аспекти бізнесу та суспільного життя. Це включає автоматизацію бізнес-процесів, розвиток електронної комерції та використання великих даних. В той же час смартизація міст та економіки передбачає використання інтелектуальних систем для підвищення ефективності міського управління, енергетики, транспорту та інших секторів. Розвиток інформаційних технологій і зростання штучного інтелекту створюють умови для трансформації економіки, інтеграція цифрових технологій у всі сфери життя і господарства може призвести до змін, аналогічних до тих, які відбулися в результаті промислової революції. У перспективі смарт економіка може змінити не лише способи виробництва і споживання, але й соціальні структури і взаємодію між людьми і машинами. Однак це викликає потребу адаптації суспільства до швидко змінюваної технологічної реальності і на важливості розвитку навичок, які будуть потрібні в майбутньому цифровому світі. У статті визначено особливості цифровізації та смартизації як соціально-економічних явищ, що характеризують сучасний етап розвитку глобальної економіки, проаналізовано концептуальні відмінності між цифровізацією та смартизацією як базовими концепціями розвитку економіки та сучасному етапі її розвитку та визначено ключові характеристики їх реалізації. The principal trends in economic development at the advent of the 21st century evince substantial alterations occurring as a consequence of the advent of cutting-edge technologies, globalization, and social transformation. These developments contribute to the efficiency, productivity, and competitiveness of economies, while simultaneously creating new opportunities and challenges for business and society. The principal trends in economic development at this juncture are the processes of «smartization» and «digitalization,» which have become indispensable prerequisites for economic advancement across all sectors of production and social activity. The digital transformation entails the integration of digital technologies into all facets of business and social activities. This includes the automation of business processes, the development of e-commerce, and the use of big data. At the same time, the smartization of cities and economies involves the use of intelligent systems to improve the efficiency of urban management, energy, transportation, and other sectors. The development of information technologies and the growth of artificial intelligence create conditions for economic transformation, and the integration of digital technologies into all spheres of life and economy can lead to changes similar to those that occurred as a result of the Industrial Revolution. In the long run, the smart economy may change not only the ways of production and consumption, but also social structures and the interaction between humans and machines. However, this raises the need for society to adapt to the rapidly changing technological reality and the importance of developing the skills that will be needed in the future digital world.The article identifies the features of digitalization and smartization as socio-economic phenomena that characterize the current stage of development of the global economy. The article analyzes the conceptual differences between digitalization and smartization as basic concepts of economic development and the current stage of its development and identifies the key characteristics of their implementation.

Browse

Browsing 2024 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options