2024 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/44121

Browse

Now showing 1 - 20 of 94

Механізми міжнародної економічної співпраці для підтримки глобального енергетичного переходу: шляхи вдосконалення
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Онисюк, Сергій Валерійович; Onysiuk, Serhii
Глобальний енергетичний перехід є складним процесом і вимагає глибокого міжнародного економічного співробітництва та спільних зусиль для досягнення сталого розвитку. Ефективна взаємодія між країнами, фінансовими установами та приватним сектором має важливе значення для забезпечення достатніх інвестицій у відновлювану енергетику та технологічні інновації. Міжнародні фінансові механізми, такі як «зелені» облігації, можуть суттєво сприяти прискоренню цього процесу, але вони повинні забезпечити доступ до ресурсів для всіх учасників, особливо країн, що розвиваються. Реформування міжнародної фінансової системи та розробка нових інструментів залучення приватного капіталу є важливим кроком на шляху до зниження ризиків та підвищення інвестиційної привабливості проектів відновлюваної енергетики. Усунення бар’єрів для інвестицій в країни з нестабільною економікою шляхом розвитку програм технічної допомоги та фінансових гарантій також є важливою умовою успіху. Енергетичний перехід може бути успішно реалізований лише за умови узгоджених міжнародних зусиль за участю як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Стале енергетичне майбутнє та амбітні цілі щодо зміни клімату можуть бути досягнуті лише завдяки глобальному співробітництву, інноваційним фінансовим рішенням та обміну технологіями. The global energy transition is a complex process and requires deep international economic cooperation and joint efforts to achieve sustainable development. Effective interaction between countries, financial institutions and the private sector is essential to ensure sufficient investment in renewable energy and technological innovation. International financial mechanisms, such as green bonds, can significantly contribute to accelerating this process, but they must ensure access to resources for all participants, especially developing countries. Reforming the international financial system and developing new instruments for attracting private capital is an important step towards reducing risks and increasing the investment attractiveness of renewable energy projects. Removing barriers to investment in countries with unstable economies through the development of technical assistance programs and financial guarantees is also an important condition for success. The energy transition can only be successfully realized through a concerted international effort involving both developed and developing countries. A sustainable energy future and ambitious climate change targets can only be achieved through global cooperation, innovative financial solutions and technology sharing.
Концептуальні основи впровадження європейських та міжнародних стандартів нефінансового звітування
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ходзицька, Валентина Василівна; Khodzytska, Valentyna
За останні роки нефінансове звітування зазнало стрімкого розвитку, набувши проявів як у міжнародних основах від неурядових організацій, так і через національні або регіональні (європейські) стандарти. Міжнародні стандарти звітності грають важливу роль у забезпеченні ефективності міжнародних ринків капіталу та задоволенні потреб користувачів у порівнянності даних. Стаття аналізує теоретичні засади та положення впровадження стандартів нефінансової звітності в ЄС і на міжнародному рівні, висвітлюючи особливості врахування компонентів сталого розвитку. Обговорюється значення істотності для фінансової і ESG-інформації, а також важливість включення діяльності, продукції, послуг та ризиків, що виходять за межі компанії, для забезпечення ланцюжків створення вартості. Звертається увага на різні рівні представлення нефінансової інформації, визначаються види розкриття та вирішальні принципи сталого звітування з акцентом на суттєву інформацію та орієнтацію на зацікавлені сторони. Для більшості стандартів та основ потрібні ключові елементи звітності, такі як політика, результати, вплив, ризики, цілі та прогрес у досягненні цілей за кожною категорією. Наприклад, загальний стандарт (S1) РМСС надає компаніям основу для звітування на всі відповідні теми, пов’язані зі сталістю, у сферах управління, стратегії, ризик-менеджменту, а також показників і цілей.. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу, теоретико-прикладний аналіз джерел, індуктивно-дедуктивний підхід, узагальнення та абстрагування, сходження від абстрактного до конкретного. Також розглядається внесок бізнесу у глобальну політику сталого розвитку та роль корпоративної соціальної відповідальності. Обґрунтовано, що оцінка суттєвості визначає зміст нефінансових звітів, але постають виклики через відсутність рекомендацій і урахування перспективи зацікавлених сторін. Поточні дослідження стимулюють подальші наукові розробки у галузі НФЗ. Throughout the current years, non-financial reporting has undergone rapid development, manifesting both in international frameworks by non-governmental organizations and via national or regional (European) standards. However, internationallystandardised reporting standards play a crucial role in ensuring the efficiency of international capital markets and satisfying users’ needs for data comparability. This article aims to examine the theoretical foundations and principles underlying the implementation of non-financial reporting standards in the EU and at the international level. The study explores the nuances of incorporating sustainable development components into non-financial reporting standards.The significance of materiality is defined for prioritizing information from the financial aspect and ESG concerns. It has been contemplated that the scope of reporting encompasses activities, products, services, and risks extending beyond a company, encouraging the consideration of value creation chains. Emphasis is placed on the potential to present non-financial information at various levels of consolidation, aiming for relevance and compatibility. Types of information subject to disclosure are disclosed.Crucial principles of sustainable reporting are highlighted, considering a focus on essential information and stakeholder orientation. Global policy priorities are noted to expect business contributions towards achieving sustainable development goals and corporate social responsibility. Standards and frameworks are shown to be pivotal in presenting non-financial information related to sustainable development, facilitating its digitization. It has been accentuated that the assessment of materiality defines the content of non-financial reports, yet challenges arise due to the absence of recommendations and stakeholder perspectives. Sustainability information should encompass the company’s value creation chain with guidance for priorities and impact assessment to enhance the effectiveness of actions and reporting. General scientific and special methods are used: analysis and synthesis, theoretical-applied analysis of sources, inductive-deductive approach, generalization and abstraction, ascent from the abstract to the concrete. The contribution of business to the global policy of sustainable development and the role of corporate social responsibility are also considered. It is substantiated that the assessment of materiality determines the content of non-financial reports, but challenges arise due to the lack of recommendations and taking into account the perspective of interested parties. The current research stimulates further scientific developments in the field of NFZ.
Формування ефективного механізму інноваційного менеджменту на підприємствах
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шовкун-Заблоцька, Людмила Володимирівна; Shovkun-Zablotska, Liudmyla
У статті розглядається важливість формування ефективного механізму інноваційного менеджменту в умовах сучасної глобальної економіки та військового стану. Акцентується увага на сутності інноваційного менеджменту, його основних завданнях та елементах, таких як стратегія, організаційна структура, інноваційні процеси, культура інновацій, управління знаннями та фінансування. Окремо висвітлюються проблеми та виклики, що виникають під час реалізації інноваційного менеджменту в умовах війни, зокрема, необхідність адаптації стратегій до змінюваного середовища та обмежень ресурсів. Також розглядаються перспективи розвитку інноваційних механізмів в контексті цифрових технологій і штучного інтелекту, що можуть сприяти швидкій адаптації до нових умов. Стаття підкреслює, що ефективний інноваційний механізм є ключем до досягнення високих результатів і конкурентоспроможності організацій навіть у складних умовах. The article examines the importance of the formation of an effective mechanism of innovative management in the conditions of the modern global economy and the state of war. Attention is focused on the essence of innovation management, its main tasks and elements, such as strategy, organizational structure, innovation processes, innovation culture, knowledge management and financing. The problems and challenges that arise during the implementation of innovative management in the conditions of war are highlighted separately, in particular, the need to adapt strategies to the changing environment and resource limitations. The prospects for the development of innovative mechanisms in the context of digital technologies and artificial intelligence, which can contribute to rapid adaptation to new conditions, are also considered. The article emphasizes that an effective innovation mechanism is the key to achieving high results and competitiveness of organizations even in difficult conditions.
Міжнародна та національна система регулювання ринку нематеріальних активів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Єременко, Андрій Валерійович; Yeremenko, Andrii
В рамках дослідження визначено, що підвищення конкурентоспроможності бізнес-структур за рахунок інтелектуалізації їх торговельно-економічної діяльності призвело до суттєвого зростання обсягів світового ринку нематеріальних активів. Зростання світового ринку нематеріальних активів супроводжується підвищенням уразливості його об’єктів з точки зору можливих порушень їх прав. В основі порушень щодо нематеріальних активів нами виділено наступні причини: правове поле, що регулює торговельні відносини в галузі операцій з нематеріальними активами, створено національними законодавствами різних країн, що можуть істотно відрізнятися; зростання обсягів торгівлі фальсифікованими товарами та піратство. Показано, що основною метою створення в рамках Світової організації торгівлі Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності стало усунення розбіжностей щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності в законодавчих системах окремих країн; значення цієї Угоди в контексті подальшого розвитку світового ринку об’єктів інтелектуальної власності полягає в створенні принципів та стандартів стосовно існування, обсягу та використання прав інтелектуальної власності, а також в розробці ефективних засобів дотримання цих прав. З’ясовано, що подальший розвиток ринку об’єктів інтелектуальної власності вимагає підвищення ефективності правового забезпечення та необхідність створення нових підходів до вирішення, насамперед, правових та організаційних проблем регулювання прав інтелектуальної власності на регіональному та національному рівнях у зв’язку із розширенням можливостей використання об’єктів права інтелектуальної власності у нових високотехнологічних сферах, у тому числі в умовах глобальних мереж, а також у зв’язку із появою нових об’єктів інтелектуальної власності. Зроблено висновок, що ефективність системи охорони нематеріальних активів безпосередньо пов’язана з існуючою законодавчою базою, а напрямками подальшого вдосконалення законодавчого забезпечення охорони нематеріальних активів в галузі міжнародного бізнесу слід вважати такі: визначення механізмів охорони нематеріальних активів в галузі інформаційних технологій, перш за все вдосконалення нормативно-правової бази в галузі охорони прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет; розробка положень щодо захисту прав на комерційну таємницю та санкцій за привласнення авторства на чужий об’єкт інтелектуальної власності; розробка більш досконалої протидії переміщенню через митну територію країни товарів, які порушують права інтелектуальної власності; створення нормативно-правового регулювання питань, пов’язаних з необхідністю здійснення оцінювання вартості нематеріальних активів. As part of the study, it was determined that increasing the competitiveness of business structures due to the intellectualization of their trade and economic activities led to a significant increase in the volume of the world market of intangible assets. The growth of the world market of intangible assets is accompanied by an increase in the vulnerability of its objects from the point of view of possible violations of their rights. We have identified the following reasons as the basis for violations regarding intangible assets: the legal field regulating trade relations in the field of transactions with intangible assets is created by the national legislation of different countries, which may differ significantly; growing trade in counterfeit goods and piracy. It is shown that the main purpose of creating the Agreement on Trade Aspects of Intellectual Property Rights within the framework of the World Trade Organization was the elimination of disagreements regarding the trade aspects of intellectual property rights in the legislative systems of individual countries; the importance of this Agreement in the context of the further development of the world market of intellectual property objects consists in the creation of principles and standards regarding the existence, scope and use of intellectual property rights, as well as in the development of effective means of compliance with these rights. It was found that the further development of the market of intellectual property objects requires an increase in the effectiveness of legal support and the need to create new approaches to solving, first of all, legal and organizational problems of the regulation of intellectual property rights at the regional and national levels in connection with the expansion of opportunities for the use of objects of intellectual property rights in new high-tech areas, including in the conditions of global networks, as well as in connection with the emergence of new objects of intellectual property. It was concluded that the effectiveness of the system of protection of intangible assets is directly related to the existing legal framework, and the directions for further improvement of the legislative support for the protection of intangible assets in the field of international business should be considered as follows: definition of mechanisms for the protection of intangible assets in the field of information technology, first of all, improvement of normative and legal framework in the field of protection of intellectual property rights on the Internet; development of provisions on the protection of commercial secret rights and sanctions for appropriating the authorship of someone else’s intellectual property; development of a more sophisticated counteraction to the movement through the customs territory of the country of goods that violate intellectual property rights; creation of normative and legal regulation of issues related to the need to carry out valuation of the value of intangible assets.
Відновлення міжнародної торгівлі туристичними послугами в Україні у повоєнний період
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Остіан, Зденек З.; Ostian, Zdenek; Ніколаєнко, Дмитро В.; Nikolaienko, Dmytro
В статті піднімаються питання відновлення та розвитку міжнародного туризму після пандемії Covid-19 в світлі загострення геополітичної напруженості та зростання загрози військових конфліктів у різних частинах світу. Розглянуті основні економічні та геополітичні фактори, які гальмують зростання міжнародного туризму до позицій, втрачених після 2019 року. Досліджена важливість зменшення негативного впливу від зростання цін на викопні енергоносії в світлі загальної динаміки відновлення світової економіки після пандемії Covid-19 через диверсифікацію дже-рел енергоносіїв і збільшення інвестицій у відновлювальну енергетику. Висвітлено питання дезінформації та фейків щодо вакцинації, як фактор негативного впливу на відновлення туристичного сектору через перешкоди для успішної вакцинації в різних регіонах світу, зокрема в Китаї та інших країнах Азійсько-тихоокеанського регіону. Проведений аналіз виявляє слабкі сторони в захисті економік різних країн перед глобальними економічними і геополітичними викликами, не залежно від ступені розвитку. Збройні конфлікти завжди призводять до руйнівних наслідків для міжнародного туризму. В статті проведено аналіз різних сценаріїв розвитку війни РФ проти України, розглянуто вплив на відновлення та розвиток міжнародного туризму для обох сторін конфлікту з метою виявлення найкращих позицій для припинення бойових дій з відновленням територіальної цілісності України в кордонах 1991 року. На основі ретроспективного аналізу відновлення країн Європи після Другої світової війни доведено безальтернативність шляху поглибленого співробітництва України з країнами блоку НАТО для забезпечення довготривалого миру в центральній Європі. Окремо висвітлено необхідність розробки планів з повоєнного відновлення України в тісній співпраці з західними партнерами, який передбачатиме не тільки відновлення інфраструктури, але, більшою мірою, поглибленого реформування інститутів влади та економіки, зокрема, туристичного сектору. Впровадження передумов для створення цифрового середовища та ефективної взаємодії між суб’єктами туристичного бізнесу, який включає комплекс програмних засобів для адміністрування, регулювання та інформаційного забезпечення, а також навчання суб’єктів малого та середнього підприємництва в туристичній галузі дозволить отримати пропорційний приріст надходжень від туризму. Article highlights several issues of recovery and develop in international tourism after the Covid-19 pandemic in conditions of growth war tension in the world. Considered main economic and geopolitical factors what brakes growth of international tourism up to positions, which loss after 2019. Reviewed importance of reducing the negative impact of rising prices for fossil energy due to the overall dynamics of global economic recovery after the Covid-19 pandemic through the diversification of energy sources and increased investment in renewable energy. Highlighted are several issues of disinformation and vaccine-related fake news as negatively impacting factors on the recovery of the tourism sector due to obstacles to successful vaccination in various regions of the world, particularly in China and other countries in the Asia-Pacific region. The analysis conducted reveals weaknesses in protecting the economies of different countries against global economic and geopolitical challenges, regardless of their level of development. Armed conflicts always lead to detrimental consequences for international tourism. The article conducts an analysis of various scenarios of Russia’s war against Ukraine, considering the impact on the recovery and development of international tourism for both sides of the conflict with the aim of identifying the best positions to cease hostilities and restore Ukraine’s territorial integrity within the borders of 1991. Based on a retrospective analysis of Europe’s recovery after World War II, the indispensability of deepened cooperation between Ukraine and NATO bloc countries to ensure long-term peace in Central Europe has been proven. It also highlights the necessity of developing post-war recovery plans for Ukraine in close collaboration with Western partners, which would entail not only infrastructure restoration but, to a greater extent, the profound reform of governance and economic institutions, particularly the tourism sector. Implementing prerequisites for creating a digital environment and effective interaction among tourism business entities, including a complex of software tools for administration, regulation, and information provision, as well as training for small and medium-sized enterprises in the tourism industry, will enable a proportional increase in tourism revenue.
Вплив міжнародних стандартів фінансової звітності на розвиток національних систем обліку та звітності України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Роєва, Ольга Сергіївна; Roieva, Olha; Шепелюк, Віра Анатоліївна; Shepeliuk, Vira
Мета дослідження полягає в усебічному аналізі впливу МСФЗ на національні системи обліку та звітності в Україні. Зокрема, дослідження охоплює історичний контекст розвитку облікових систем в Україні до впровадження міжнародних стандартів, аналіз законодавчої й нормативної бази, що регламентує застосування МСФЗ, а також виявлення основних переваг, викликів і проблем, з якими стикаються українські підприємства під час адаптації МСФЗ. Методи дослідження охоплюють аналіз історичних джерел, законодавчих і нормативних актів, що регулюють впровадження МСФЗ в Україні, а також вивчення наукових праць і літератури з цієї тематики. Результатом дослідження є рекомендації щодо покращення адаптації МСФЗ, які включають розробку комплексних програм навчання для підприємств, створення інформаційної платформи для підтримки впровадження стандартів, а також підвищення співпраці між державними органами й бізнесом для моніторингу ефективності впровадження. Практична значимість дослідження полягає у розробці пропозицій з удосконалення процесу впровадження міжнародних стандартів, що дозволить підвищити рівень прозорості й довіри до українських компаній з боку міжнародних інвесторів та сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в країні. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні шляхів вдосконалення процесу впровадження МСФЗ в Україні для малих і середніх підприємств. Потрібно також розробити стратегії державної підтримки для спрощення цього процесу й підвищення ефективності застосування міжнародних стандартів у національних системах обліку та звітності. До того ж подальші дослідження можна пов’язати з аналізом впливу МСФЗ на інші аспекти фінансового регулювання в Україні й на перспективи їхньої інтеграції з європейськими стандартами. In the context of globalization and increasing integration of national economies into global markets, the issue of harmonization of accounting standards is becoming particularly relevant. The implementation of IFRS not only improves the quality of financial reporting and transparency of information for international investors, but also contributes to the development of the national business environment and enhances confidence in Ukrainian companies on the global stage. The purpose of the study is to comprehensively analyze the impact of IFRS on national accounting and reporting systems in Ukraine.In particular, the study covers the historical context of the development of accounting systems in Ukraine before the introduction of international standards, analysis of the legislative and regulatory framework governing the application of IFRS, as well as identification of the main advantages, challenges and problems faced by Ukrainian companies in adapting IFRS. The research methods include analysis of historical sources, legislative and regulatory acts governing the implementation of IFRS in Ukraine, as well as study of scientific papers and literature on this topic. The result of the study is a set of recommendations for improving the adaptation of IFRS, which include the development of comprehensive training programs for enterprises, the creation of an information platform to support the implementation of standards, as well as enhancing cooperation between government bodies and businesses to monitor the effectiveness of the implementation. The practical significance of the study lies in the development of proposals for improving the process of implementing international standards, which will increase the level of transparency and trust in Ukrainian companies from international investors and contribute to the improvement of the investment climate in the country. Prospects for further research are to identify ways to improve the process of implementing IFRS in Ukraine, mainly for small and medium-sized enterprises. It is also necessary to develop government support strategies to simplify this process and increase the effectiveness of the application of international standards in national accounting and reporting systems. Furthermore, further research could be linked to an analysis of the impact of IFRS on other aspects of financial regulation in Ukraine and the prospects for their integration with European standards.
Релокація бізнесу: економічна природа та причини
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Воротнікова, Марина Сергіївна; Vorotnikova, Maryna
У статті розглянуто економічну природу та основні причини релокації бізнесу в умовах глобалізації та технологічних змін. Досліджено еволюцію поняття релокації, її вплив на діяльність компаній і процес прийняття рішень щодо переміщення виробничих потужностей або бізнес-процесів. Розглянуто основні наукові підходи до визначення релокації, аналізуються фактори, що впливають на процес релокації, зокрема економічні, технологічні та політичні чинники. Особливу увагу приділено ризикам, які виникають під час релокації, і методам управління цими ризиками. У статті систематизовано наукові погляди на релокацію таких дослідників, як Рональд Коуз, Йозеф Шумпетер і Майкл Портер, які внесли значний вклад у розвиток економічних підходів до релокації. Таким чином, розглядається, як глобалізація сприяла релокації бізнесу, дозволяючи підприємствам використовувати нові ринкові можливості та зменшувати витрати на робочу силу. Разом із тим, висвітлено сучасні виклики, зокрема глобальні ланцюги постачання, політичні конфлікти, а також зростання конкуренції на міжнародних ринках, що створюють нові ризики для компаній. У статті наголошується на важливості подальших досліджень ефективності стратегій релокації в умовах економічних трансформацій, а також на необхідності адаптації бізнес-моделей для підвищення стійкості компаній у відповідь на глобальні виклики. Запропоновано рекомендації для підприємств щодо управління ризиками та стратегії адаптації до змін у глобальній економіці. The article examines the economic nature and key reasons for business relocation in the context of globalization and technological changes. It explores the evolution of the concept of relocation, its impact on company operations, and the decision-making process regarding the relocation of production facilities or business processes. The article reviews the main scientific approaches to defining relocation and analyzes the factors that influence the relocation process, including economic, technological, and political factors. Particular attention is given to the risks associated with relocation and the methods of managing these. The article systematizes the scientific views on relocation from researchers such as Ronald Coase, Joseph Schumpeter, and Michael Porter, who have made significant contributions to the development of economic approaches to relocation. It highlights how globalization has facilitated business relocation by allowing companies to take advantage of new market opportunities and reduce labor costs. At the same time, modern challenges are also addressed, such as global supply chains, political conflicts, and the increasing competition in international markets, which create ne The article emphasizes the importance of further research into the effectiveness of relocation strategies in the context of economic transformations, as well as the need for adapting business models to enhance companies’ resilience to global challenges. Recommendations are proposed for businesses on risk management and strategies for adapting to changes in the global economy.
Стратегічний розвиток підприємства в умовах нової нормальності: цифрові трансформації та інноваційні підходи в адаптації до змін та стійкості до ентропії
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Сергієнко, Марія Олександрівна; Serhiienko, Mariia; Кирилюк, Оксана Василівна; Kyryliuk, Oksana
Стаття присвячена аналізу стратегічного розвитку підприємств в умовах нової нормальності, що сформувалася під впливом пандемії COVID-19, війни в Україні та глобальних економічних криз. Автори висвітлюють ключові аспекти адаптації підприємств до змін, зокрема, цифровізацію, інновації, сталий розвиток і стійкість до ризиків. Обґрунтовано, що у сучасному світі, що характеризується онтологічною невизначеністю, підприємства змушені діяти в умовах нової нормальності, яка диктується глобальними викликами, зокрема: пандемією, економічними кризами, екологічними загрозами, військовими діями та галопуючою цифровізацією. Визначено, що ключова проблема полягає в тому, що традиційні стратегічні підходи більше не забезпечують адекватної відповіді на динаміку буття, що трансформується з шаленою швидкістю. Розглянуто важливість гнучкого стратегічного підходу, що забезпечує довгострокову конкурентоспроможність підприємств у динамічному середовищі. Акцент зроблено на цифровій трансформації як основі підвищення ефективності бізнес-процесів, використанні екологічно раціональних рішень для сталого розвитку та інтеграції до глобальних ланцюгів постачання. Автори досліджують вплив державної підтримки, ментального добробуту працівників та інноваційних підходів на стійкість підприємств у період кризи. Проаналізовано макроекономічні показники, зокрема відновлення ринку праці, фіскальну стабільність та зовнішню торгівлю, що формують базу для стратегічного розвитку. Дискусійними є питання адаптації підприємств до довготривалих кризових умов, балансу між екологічною відповідальністю та економічною вигодою, а також ефективної інтеграції до міжнародних ринків. У статті наголошується на необхідності системного підходу до управління змінами, що передбачає використання інновацій, цифрових технологій і стратегії сталого розвитку для збереження конкурентоспроможності у постійно змінному світі. The article is devoted to the analysis of the strategic development of enterprises in the conditions of the new normality, which was formed under the influence of the COVID-19 pandemic, the war in Ukraine and global economic crises. The authors highlight the key aspects of enterprises’ adaptation to changes, in particular, digitalization, innovation, sustainable development and risk resistance. It is substantiated that in the modern world, characterized by ontological uncertainty, enterprises are forced to operate in the conditions of the new normality, which is dictated by global challenges, in particular: pandemic, economic crises, environmental threats, military actions and galloping digitalization. It is determined that the key problem is that traditional strategic approaches no longer provide an adequate response to the dynamics of being, which is transforming at breakneck speed. The importance of a flexible strategic approach that ensures the long-term competitiveness of enterprises in a dynamic environment is considered. The emphasis is on digital transformation as a basis for increasing the efficiency of business processes, using environmentally sound solutions for sustainable development and integration into global supply chains. The authors investigate the impact of government support, employee mental well-being and innovative approaches on the resilience of enterprises during the crisis. Macroeconomic indicators are analyzed, in particular, labor market recovery, fiscal stability and foreign trade, which form the basis for strategic development. The issues of enterprise adaptation to long-term crisis conditions, the balance between environmental responsibility and economic benefit, as well as effective integration into international markets are discussed. The article emphasizes the need for a systemic approach to change management, which involves the use of innovations, digital technologies and sustainable development strategies to maintain competitiveness in an ever-changing world.
Фактори впливу та перспективи китайських зовнішніх прямих іноземних інвестицій в сільське господарство
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ду, Вей; Du, Vei
На тлі тенденції до економічної та торговельної інтернаціоналізації, прямі іноземні інвестиції Китаю за кордон демонструють стабільне зростання протягом останніх років. Зокрема, Китай співпрацює у сільськогосподарській сфері з понад 100 країнами, ставши провідним донором прямих іноземних інвестицій у сільське господарство та п'ятим за величиною імпортером сільськогосподарської продукції у світі. У цій статті розкрито структуру китайських прямих іноземних інвестицій у сільське господарство з метою узагальнення етапів їх розвитку та факторів впливу. Дослідження використовує дані про прямі іноземні інвестиції Китаю за період з 2014 по 2023 роки для оцінки етапу інвестицій та аналізу майбутніх тенденцій розвитку сільськогосподарської торгівлі Китаю. Результати дослідження свідчать, що, незважаючи на певний спад у 2021 та 2022 роках, прямі іноземні інвестиції Китаю в сільське господарство перебувають на етапі швидкого розвитку. Можна зробити висновок, що рівень розвитку сільського господарства, його державна підтримка та сільськогосподарські технології покращилися. Однак на структуру суттєво впливають глобальні зовнішні фактори, хоча загальна тенденція залишається сприятливою і має значний потенціал для подальшого розвитку. Результати також можуть мати важливе практичне значення для подальшого сприяння зростанню масштабів сільськогосподарських інвестицій за кордоном та підвищення міжнародної конкурентоспроможності сільського господарства Китаю. Against the backdrop of global economic and trade internationalization, China's outward foreign direct investment has exhibited consistent growth over the years. Notably, China has engaged in agricultural cooperation with over 100 countries, becoming the global leading donor of foreign direct investment in agriculture and the world's fifth-largest importer of agricultural products. This paper reveals the structure of Chinese agricultural outward foreign direct investment to summarize their developmental stages and influencing factors. The study utilizes relevant data on China's foreign direct investment from 2014 to 2023 to assess the investment stage and analyze the future development trends in China's agricultural trade. The research results indicate that currently, despite some decline in 2021 and 2022, China's agricultural foreign direct investment is in a stage of rapid development. It can be concluded that the levels of agricultural economic development, national policy support for agriculture, and agricultural technology have all improved. However, the structure is significantly influenced by global external factors, although the overall trend remains favorable, with significant potential for advancement. The results could also have important practical significance for further promoting the growth of the scale of agricultural foreign investment and enhancing the international competitiveness of China's agriculture.
Оцінка масштабів і глибини бідності в контексті аналітичного забезпечення політики сталого розвитку в Україні
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Котенок, Михайло Григорович; Kotenok, Mykhailo
Стаття присвячена апробації інструментарію емпіричного оцінювання адекватності розмірів і структури споживчих видатків домогосподарств, вимогам сталого розвитку національної економіки. Також автори прагнули оцінити можливості розширення участі домогосподарств у фінансуванні розвитку соціальної сфери, нарощенні темпів накопичення людського капіталу та наближенні України до траєкторії сталого розвитку економіки. Теоретичний бекграунд дослідження утворюють «мікроекономічні моделі розвитку», що започатковані роботами Е. Енгеля, а надалі стали основою оцінювання тих результатів державної політики, що безпосередньо проявляються в зміні рівня життя, обсягах і структурі споживчих витрат, економічному добробуті домогосподарств. Для оцінки масштабів бідності використано два показники, запропоновані методикою комплексної оцінки бідності: частка домогосподарств, чиї еквівалентні загальні середньодушові доходи менші фактичного прожиткового мінімуму, та середній дефіцит (відставання) споживчих витрат «бідних домогосподарств» порівняно з розмірами фактичного прожиткового мінімуму. Для оцінки міри концентрації споживчих витрат українських домогосподарств розраховано індекси Херфіндаля-Хіршмана та показники Ентропії. Отримані емпіричні підтвердження тези, що власне економічні механізми участі домогосподарств у формуванні передумов та імпульсів зростання і розвитку залишаються заблокованими, що робить зовнішні інвестиції чи державні бюджетні витрати практично єдиним джерелом зростання та розвитку. Але така виняткова роль державного бюджету чи зовнішніх інвестицій, що не мають позитивного впливу на економічну роль домогосподарств, прямо суперечить принципам стійкості розвитку: сконцентрованість джерел зростання веде до концентрації його вигід та блокує подолання бідності. The article is devoted to the approbation of the tools for empirical assessment of the adequacy of the size and structure of household consumer expenditures to the requirements of sustainable development of the national economy. The authors also sought to assess the possibilities of expanding the participation of households in financing the development of the social sphere, increasing rates of human capital accumulation, and Ukraine’s approach to the trajectory of sustainable economic development. The theoretical background of the study created by «microeconomic development models», which were initiated by the works of E. Engel, and then became the basis for evaluating the state policy results, which operate with the change in the standard of living, the volume and structure of consumer spending, and the economic well-being of households. To assess the scale of poverty, two indicators proposed by the poverty assessment methodology are used: the share of households whose equivalent total average per capita income is less than the actual cost of living minimum and the average deficit (gap) of consumer spending of the «poor households» comparing with the size of the actual cost of living minimum. To assess the degree of concentration of consumer spending by Ukrainian households, the Herfindahl-Hirschman indices and Entropy indices were calculated. Empirical confirmation was obtained of the thesis that the economic mechanisms of household participation in the formation of preconditions and impulses for growth and development remain blocked, which makes foreign investments or state budget expenditures practically the only source of growth and development. But such a role of the state budget or external investments, which do not have a positive effect on the economic role of households, directly contradicts the principles of sustainable development: the concentration of sources of growth leads to the concentration of its benefits and blocks the overcoming of poverty.
Постнеоліберальна модель світового економічного порядку
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, Volodymyr
Останні десятиліття характеризуються розвитком міжнародних відносин у загальному руслі неоліберальної моделі світового економічного порядку. Вона ґрунтується на повній абсолютизації механізмів ринкової економіки, значному послабленні національного економічного суверенітету країн, делегуванні ними частини традиційних функцій державного управління на міжнародний і наднаціональний рів-ні, дотриманні усіма державами світу «правил гри», запроваджених міжнародними організаціями, а також орієнтації глобальної бізнес-діяльності на максимізацію акціонерної вартості компаній і фірм як загального мірила внеску бізнесу у світовий соціально-економічний прогрес. У статті розкрито засадничі принципи неоліберальної моделі світового економічного порядку, її «вузькі місця» та дестабілізуючі для між-народних відносин наслідки. Доведено, що пануюча неоліберальна модель світового економічного порядку досягла у сучасних умовах своїх граничних меж, а відтак — її докорінна трансформація у постнеоліберальний формат є імперативно насущною. Констатовано, що постнеоліберальна модель світового економічного порядку має передбачати не стільки зміну конфігурації балансу сил найпотужніших держав, скільки зміну самої політико-економічної системи світового суспільства у зв’язку з наростаючим державним протекціонізмом, значним посиленням конфліктного потенціалу міжнародних відносин, суттєвим послабленням регуляторних можливостей міжнародних організацій, а також «розмиванням» домінуючої ролі західних країн у міжнародних фінансових інститутах у міру формування нових організацій. Зроблено висновок щодо доцільності реконфігурації світового економічного порядку на основі розбудови його «гібридних» форматів, котрі не мали аналогів у минулому. Констатовано, що навіть попри певну нестійкість гібридних форматів світового порядку та їх чітко виражений перехідний характер, вони відкривають величезні ресурсні можливості щодо конкурентного розвитку країн з різним рівнем соціально-економічного розвитку в силу своєї високої гнучкості та адаптації до щонайменших змін у їх диспозиції на глобальних ринках. The last decades have been characterized by the development of international relations in the general direction of the neoliberal model of the world economic order. It is based on complete absolutizing of market economy mechanisms, significant weakening of national economic sovereignty of countries, delegation of some traditional functions of state administration to the international and supranational levels, compliance by all countries of the world with the «rules of the game» established by international organizations, and orientation of global business activities towards maximization of shareholder value of companies and firms as a general measure of business contribution to global socio-economic progress. The article reveals the fundamental principles of the neoliberal model of the world economic order, its bottlenecks and destabilizing consequences for international relations. It is proved that the dominant neoliberal model of the world economic order has reached its limits in modern conditions, and therefore its radical transformation into a post-neoliberal format is imperative. It is stated that the post-neoliberal model of the world economic order should involve not so much a change in the configuration of the balance of power of the most powerful states as a change in the political and economic system of the world society itself due to the growing state protectionism, a significant increase in the conflict potential of international relations, a significant weakening of the regulatory capabilities of international organizations, and the «erosion» of the dominant role of Western countries in international financial institutions as new organizations are formed. The author concludes that it is expedient to reconfigure the world economic order on the basis of developing its «hybrid» formats, which had no analogues in the past. It is stated that even despite a certain instability of the hybrid formats of the world order and their clearly expressed transitional nature, they open up enormous resource opportunities for the competitive development of countries with different levels of socio-economic development due to their high flexibility and adaptation to the slightest changes in their disposition in global markets.
Фінансова складова стратегії розбудови водневої економіки України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Халатур, Світлана Миколаївна; Khalatur, Svitlana
Актуальність дослідження визначається необхідністю деталізації фінансового обґрунтування розвитку водневої економіки в Україні з огляду на потребу забезпечення енергонезалежності та диверсифікації енергоресурсів. При достатній кількості публікацій щодо інноваційності водневих технологій, світових трендів їх використання та значення щодо декарбонізації суспільного виробництва, питання фінансового забезпечення розвитку водневої економіки залишається недостатньо висвітленим. Метою статті є виокремлення та характеристика фінансової складової стратегії розбудови водневої економіки України. Для досягнення мети було використано загальні та спеціальні методи наукових досліджень: абстрагування, декомпозиції, порівняння, аналізу, екстраполяції. За результатами дослідження виявлено похідний взаємозв’язок між кількістю наукових досліджень щодо розвитку водневих технологій та станом ринку енергоресурсів, що дало змогу висунути гіпотезу щодо інтенсивності досліджень перспектив розвитку водневої економіки у контексті достатності її фінансування. Існуючі водневі технології можуть бути застосовані тільки у взаємозвʼязку із розвитком відновлюваної енергетики, потребують збільшення інновацій у виробництво, інфраструктуру, споживання водню, отже, потребують посиленого фінансування. Виокремлено фінансову складову Водневої стратегії України (до 2050 року), розробленої Міністерством енергетики, на кожному етапі її реалізації. Представлено зарубіжний досвід Стратегій розвитку водневої економіки та констатовано недостатність фінансових ресурсів для забезпечення досягнення цільових показників української стратегії, особливо в умовах війни. Охарактеризовано звʼязок між Водневою стратегією України та Планом відновлення України до 2032 року. Визначено загальну потребу у фінансуванні розвитку водневої економіки на другому етапі реалізації Водневої стратегії у взаємозвʼязку із змістом пілотних проєктів. Відповідно, існує потреба у деталізації спрямованості та джерел фінансування стратегії розбудови водневої економіки в Україні, потенційних джерел надходження грошових коштів, змін в інституційному та нормативному забезпеченні водневої стратегії. The relevance of the study is determined by the need to detail the financial justification of the development of the hydrogen economy in Ukraine, taking into account the need to ensure energy independence and diversification of energy resources. With a sufficient number of publications on the innovativeness of hydrogen technologies, global trends in their use and the importance of decarbonization of public production, the issue of financial support for the development of the hydrogen economy remains insufficiently covered. The purpose of the article is to highlight and characterize the financial component of the strategy for building the hydrogen economy of Ukraine. To achieve the goal, general and special methods of scientific research were used: abstraction, decomposition, comparison, analysis, extrapolation. According to the results of the study, a derived relationship between the number of scientific studies on the development of hydrogen technologies and the state of the energy market was revealed, which made it possible to put forward a hypothesis about the intensity of research on the prospects for the development of the hydrogen economy in the context of the adequacy of its financing. The existing hydrogen technologies can be applied only in connection with the development of renewable energy, they require increased innovations in production, infrastructure, and consumption of hydrogen, therefore, they require increased financing. The financial component of the Hydrogen Strategy of Ukraine (until 2050), developed by the Ministry of Energy, is highlighted at each stage of its implementation. The foreign experience of strategies for the development of the hydrogen economy is presented and the insufficiency of financial resources to ensure the achievement of the target indicators of the Ukrainian strategy, especially in the conditions of war, is stated. The relationship between the Hydrogen Strategy of Ukraine and the Recovery Plan of Ukraine until 2032 is characterized. The general need for financing the development of the hydrogen economy at the second stage of the implementation of the Hydrogen Strategy was determined in connection with the content of the pilot projects. Accordingly, there is a need to detail the focus and sources of funding for the hydrogen economy development strategy in Ukraine, potential sources of cash receipts, changes in institutional and regulatory support for the hydrogen strategy.
Особливості застосування державами санкційного інструментарію фінансової дипломатії
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, Volodymyr
Стаття присвячена комплексному дослідженню сучасної практики застосування державами санкційного інструментарію фінансової дипломатії та оцінці його політико-економічної результативності. Визначено роль економічних санкцій у системі фінансових інструментів дипломатичної діяльності держав та досягненні ними стратегічних цілей щодо прискорення макроекономічного зростання та підвищення матеріального добробуту населення. Значну увагу приділено ідентифікації функціонального призначення економічних санкцій та розкриттю їх місця у сучасному регуляторному інструментарії міжнародних організацій, регіональних інтеграційних угрупувань та національних урядів. Доведено, що економічні санкції активно впроваджуються в останні десятиліття в якості одного із засобів політичного тиску на ті держави, котрі порушують систему міжнародного порядку та загрожують національним інтересам значної кількості суверенних країн. Економічні санкції кваліфікуються також як важливий механізм досягнення державами цілої низки політичних та економічних цілей, деескалації світових і регіональних конфліктів, а також стримування країн від агресивної поведінки на міжнародному поприщі. Виявлено, що останні роки характеризуються значним посиленням уваги дослідників до питання щодо підвищення ефективності застосовуваного державами санкційного інструментарію фінансової дипломатії. Розкрито тенденції щодо значного зростання абсолютної та відносної поширеності санкційного інструментарію у фінансовій дипломатії країн; диверсифікації застосовуваних у цій сфері важелів та механізмів; поетапної ескалації накладання економічних санкцій на окремі країни; масштабності їх наслідків для держав-агресорів щодо відтоку капіталу та гальмівного впливу на структурну динаміку окремих секторів їх національних економік. Доведено, що попри відсутність миттєвого економічного ефекту у застосуванні країнами санкційних заходів фінансової дипломатії та доволі високу їх ціну для приватного бізнесу, у більшості випадків вони є доступним механізмом реагування світової спільноти на агресію, а також гідною альтернативою військовим методам розв’язання різного роду конфліктів на регіональному і міжнародному рівнях. Зроблено висновок щодо доцільності застосування економічних санкцій у комплексі взаємопов’язаних дипломатичних стратегічних заходів. Доведено, що економізація класичного інструментарію дипломатичної діяльності держав обумовлює доцільність включення до нього диверсифікованих механізмів фінансової дипломатії з метою посилення країнами геополітичного і геоекономічного впливу на своїх партнерів. Особливої уваги у майбутніх дослідженнях потребує запровадження контролю за процесом імплементації економічних санкцій із застосуванням значних обмежувальних заходів щодо унеможливлення їх обходу, ускладнення пошуку альтернативних фінансових донорів та стримуванням інвесторів з нейтральних країн. The article is devoted to a comprehensive study of the modern practice by states of the sanctions toolkit of financial diplomacy and an assessment of its political and economic effectiveness. The role of economic sanctions in the system of financial instruments of diplomatic activity of states and their achievement of strategic goals related to accelerating macroeconomic growth and improving the material well-being of the population are defined. Considerable attention is paid to identifying the functional purpose of economic sanctions and revealing their place in the modern regulatory toolkit of international organizations, regional integration groups, and national governments. It has been proven that economic sanctions have been actively implemented in recent decades as one of the means of political pressure on those states that violate the system of international order and threaten the national interests of a significant number of sovereign states. Economic sanctions are also qualified as an important mechanism for states to achieve a number of political and economic goals, de-escalation of global and regional conflicts, as well as deterring countries from aggressive behavior in the international arena. It was found that recent years have been characterized by a significant increase in the attention of researchers to the issue of increasing the effectiveness of the sanctions tools of financial diplomacy used by states. Various trends have been revealed regarding a significant increase in the absolute and relative prevalence of sanctions instruments in the financial diplomacy of countries; diversification of levers and mechanisms used in this field; gradual escalation of the imposition of economic sanctions on individual countries; the scale of their consequences for the aggressor states in terms of capital outflow and the inhibitory effect on the structural dynamics of individual sectors of their national economies. It has been proven that despite the lack of immediate economic effect in the application of financial diplomacy sanctions by countries and their rather high price for private business, in most cases they are a negotiable mechanism for the world community to respond to aggression, as well as a worthy alternative to military methods of resolving various types of conflicts on regional and international levels. A conclusion was made regarding the expediency of applying economic sanctions in a complex of interconnected diplomatic strategic measures. It has been proven that the economization of the classical instruments of diplomatic activity of states determines the expediency of enrichment them by diversified mechanisms of financial diplomacy in order to strengthen countries’ geopolitical and geoeconomic influence on their partners. Special attention in future research should be paid to the introduction of control over the process of implementation of economic sanctions with the use of significant restrictive measures aimed at preventing their circumvention, complicating the search for alternative financial donors and deterring investors from neutral countries.
Принципи ESG-стратегії в управлінні судноплавними компаніями
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ястребний, Владислав Михайлович; Yastrebnyi, Vladyslav
У роботі систематизовано основні чинники, що впливають на формування ефективних стратегічних рішень у галузі, такі як екологічні виклики, міжнародний контекст діяльності, інноваційний розвиток та управлінська ефективність. На основі проведеного дослідження запропоновано нові підходи, які допоможуть компаніям підвищити стійкість, операційну ефективність та відповідність сучасним вимогам корпоративної відповідальності. Основною новизною статті є запропонована класифікація ESG-принципів, адаптованих до специфіки судноплавної галузі. На відміну від традиційних моделей ESG, наша класифікація акцентує увагу на специфічних екологічних, соціальних та управлінських викликах, з якими стикаються судноплавні компанії, що дозволяє їм адаптуватися до нових регуляторних та ринкових умов. Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для підвищення конкурентоспроможності та довгострокової стійкості судноплавних компаній завдяки ефективній інтеграції ESG-принципів у їхнє стратегічне управління. Пропоновані підходи та принципи мають потенціал сприяти зменшенню екологічних ризиків, залученню інвесторів та покращенню корпоративної репутації. Використання розроблених принципів може значно полегшити процес прийняття рішень у компаніях, забезпечуючи їхню відповідність сучасним викликам та тенденціям сталого розвитку. The paper systematizes the key factors influencing the formation of effective strategic decisions in the industry, such as environmental challenges, the international context of operations, innovation development, and management efficiency. Based on the conducted research, new approaches are proposed that will help companies improve resilience, operational efficiency, and compliance with modern corporate responsibility requirements. The main novelty of the article is the proposed classification of ESG principles adapted to the specifics of the shipping industry. Unlike traditional ESG models, our classification focuses on the specific environmental, social, and governance challenges faced by shipping companies, enabling them to adapt to new regulatory and market conditions.The practical value of the research lies in its potential to enhance the competitiveness and long-term sustainability of shipping companies through the effective integration of ESG principles into their strategic management. The proposed approaches and principles have the potential to reduce environmental risks, attract investors, and improve corporate reputation. The implementation of these principles can significantly facilitate decision-making processes in companies, ensuring their alignment with contemporary challenges and sustainable development trends.
Соціальний статус кваліфікованих робітників в Україні під час військового конфлікту
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Герасименко, Юлія С.; Herasymenko, Yuliia; Велієва, Вікторія О.; Veliieva, Viktoriia; Остапенко, Роман М.; Ostapenko, Roman
У статті досліджується соціальний статус кваліфікованих робітників в Україні під час військового конфлікту. Автори аналізують різні аспекти, такі як вплив рівня освіти на соціально-економічний статус населення, вплив рівня освіти на заняття спортом та фізичним вихованням, вплив рівня освіти на паління, розподіл робітників за типом зайнятості, відповідність розподілу робітників по професії за основним місцем роботи, розподіл робітників по фактично відпрацьованому часі за тиждень на основній роботі, розподіл робітників за тривалістю пошуку роботи. У зв’язку з військовим конфліктом, що триває на території України, ситуація з соціальним статусом кваліфікованих робітників стає особливо актуальною та складною. Війна призводить до змін в економіці, соціальній сфері та інфраструктурі країни, що відби-вається на житті кожного громадянина, зокрема робітників. Однією з головних проблем є збереження працездатності та здоров’я кваліфікованих працівників в умовах військових дій. Підвищений ризик поранень, стресу та інших психологічних та фізичних навантажень негативно позначилося на їхньому професійному та особистому житті. Також важливо враховувати можливість втрати робочих місць та зменшення заробітної плати через загальну нестабільність економічної ситуації в країні під час війни. Це призвело до погіршення матеріального стану працівників та їхньої соціальної дискримінації. Аналіз цієї статті допоможе виявити важливі аспекти, які допоможуть у формулю-ванні ефективних політик та програм соціального захисту, спрямованих на забезпечення захисту, підтримки та підвищення соціального статусу кваліфікованих робітників в умовах військового конфлікту. The article examines the social status of skilled workers in Ukraine during the military conflict. The authors analyse various aspects, such as the impact of education on the socio-economic status of the population, the impact of education on sports and physical education, the impact of education on smoking, the distribution of workers by type of employment, the correspondence of the distribution of workers by profession to the main place of work, the distribution of workers by actual hours worked per week at the main job, the distribution of workers by the duration of job search. Due to the ongoing military conflict in Ukraine, the situation with the social status of skilled workers is becoming particularly relevant and complex. The war leads to changes in the economy, social sphere and infrastructure of the country, which affects the lives of every citizen, including workers. One of the main challenges is maintaining the performance and health of skilled workers in the context of military operations. The increased risk of injuries, stress and other psychological and physical stress has had a negative impact on their professional and personal lives. It is also important to take into account the possibility of job losses and salary cuts due to the overall instability of the economic situation in the country during the war. This led to a deterioration in the financial situation of employees and their social discrimination. The analysis of this article will help to identify important aspects that will assist in the formulation of effective social protection policies and programmes aimed at ensuring the protection, support and improvement of the social status of skilled workers in the context of military conflict.
Інструменти та джерела венчурного фінансування
(2024) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Мykhailo; Дыба, Михаил Иванович
У статті обґрунтовано сутність і роль різних інструментів венчурного фінансування для стимулювання розвитку інноваційних підприємств. Зокрема, звернуто увагу на еволюцію венчурного фінансування, його сутнісні характеристики та функції. Розглянуто низку ключових інструментів та джерел венчурного фінансування, зокрема: бутстрепінг, венчурні фонди, бізнес-ангели та краудфандингові платформи. У статті запропоновані детальні характеристики кожного з цих джерела фінансування, вказуючи на їх переваги та недоліки. Зокрема, існують перспективи використання бутстрепінгу на початковому етапі реалізації інноваційного проекту. Венчурні фонди можуть запропонувати відчутну матеріальну підтримку, яка має потенціал для того, щоб бути систематичною. Бізнес ангели здатні надати підтримку для реалізації проектів з надвисоким рівнем ризику. Відповідно, підприємці можуть використовувати різноманітні джерела венчурного фінансування для залучення капіталу на різних етапах розвитку свого бізнесу. Зокрема, розглядаються стратегії вибору оптимального джерела фінансування залежно від конкретних потреб і характеристик підприємства. Ця стаття є корисним джерелом інформації для підприємців, які прагнуть зрозуміти та застосувати венчурне фінансування для успішного розвитку своїх інноваційних проектів. This article substantiates the essence and role of various venture capital financing instruments for stimulating the development of innovative enterprises. In particular, attention is paid to the evolution of venture capital financing, its essential characteristics and functions. A number of key instruments and sources of venture capital financing are considered, in particular: bootstrapping, venture capital funds, business angels and crowdfunding platforms. The article offers detailed characteristics of each of these sources of financing, pointing out their advantages and disadvantages. In particular, there are prospects for the use of bootstrapping at the initial stage of implementation of an innovative project. Venture capital funds can offer tangible financial support that has the potential to be systematic. Business angels are able to provide support for the implementation of projects with an ultra-high level of risk. Accordingly, entrepreneurs can use various sources of venture capital financing to raise capital at different stages of their business development. In particular, strategies for choosing the optimal source of financing depending on the specific needs and characteristics of the enterprise are discussed. This article is a useful source of information for entrepreneurs seeking to understand and apply venture capital financing for the successful development of their innovative projects.
Управління підприємствами морського транспорту в умовах невизначеності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Бабаченко, Марина Вікторівна; Babachenko, Maryna; Голубкова, Ірина Анатоліївна; Holubkova, Iryna; Яворська, Анастасія Федорівна; Yavorska, Anastasiia; Лисенко, Наталія Степанівна; Lysenko, Nataliia; Кучер, Інга Сергіївна; Kucher, Inha
У науковій роботі представлено функціонування підприємств морського транспорту у мовах невизначеності. Метою дослідження є визначення умов невизначеності та їх аналіз в умовах невизначеності. Україна має потужний потенціал щодо відтворення, розбудови та розвитку морегосподраського комплексу. Для цього є усі необхідні умови. Зокрема розголджена мережа морських торгових портів на території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, стивідорних компаній, логістично-транспортних підприємств тощо, що разом утворюють загальнонаціональну морську логістично-транспортну інфраструктуру. Морегосподарський комлекс має відчутну перевагу перед сухопутним чи потвітряним варіантом доставки вантажів чи пасажирів, оскільки собівартість витрат на одиницю вантажу чи одного пасажира більше, ніж удвічі нижча. Важлива роль морського транспорту у зовнішньоекономічній діяльності, частка продукції якого у структурі загального товарообороту понад 60 %, а по таким товарним групам як зернові — 90 %, чорні метали — 85 %, заліна руда — 70 %. Підприємства морського транспорту функціонують в умовах тривалого періоду невизначеності. Першим етапом став карантин, запроваджений у країні на протязі 2020–2022 та другим, його продовженням, — 2022–по нині — віськова агресія РФ проти України. Якщо у першому періоді зменшилися обсяги перевезень вантажів і пасажирів, то у другому ще додалися пошкодження та часткова чи повна руйнація інфраструктурних обєктів, їх захоплення, окупація й блокада роботи морських портів та портових операторів, підвищення ризику втрати вантажів тощо. Проведені дослідження показали глибинну кризу, що охопила усю економіку країни, про що свідчить відємний зовнішньоторговий баланс, який досяг найвищого розриву між експортом й імпортом й сягнув 24 млрд дол. Найбільший вклад у розвиток зовнішьоторгівельної діяльності зробили порти на Дунаї та Одеські порти (Одеса, Чорноморськ та Південний) через які підприємствами морського транспорту обробили 90 % усіх вантажів. Не дивлячись на закінчення дії «зернового коридору» (2022–2023 рр.), за час дії якого вдалося експортувати 19 млн т вантажів, українській владі вдалося налагодити експорт й імпорт вантажів в рамках дійючого наразі «морського коридору» (2023–2024 рр.), обсяг еспорту вантажів зріс на 0,5 млн т порівняно з попереднім рівнем. Уряд України після виходу РФ з «зернового коридору», а також зростання ризиків пошкодження суден та втрати вантажів, виходу P&I з ринку страхування через територіальні ризики та можливих великих втрат, виділив з державного бюджету на потреби страхування 20 млрд грн з Дорожнього фонду України. The scientific work presents the functioning of maritime transport enterprises in the languages of uncertainty. The purpose of the study is to determine the conditions of uncertainty and their analysis under conditions of uncertainty. Ukraine has a strong potential for reproduction, development and development of the maritime complex. There are all necessary conditions for this. In particular, the network of sea trade ports on the territory of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions, stevedore companies, logistics and transport enterprises, etc., which together form a national maritime logistics and transport infrastructure, is open. The maritime complex has a significant advantage over the land or air delivery options for cargo or passengers, as the cost per unit of cargo or one passenger is more than twice as low. The role of sea transport in foreign economic activity is important, the share of its products in the structure of the total turnover is more than 60 %, and in such commodity groups as grain — 90 %, ferrous metals — 85 %, railway ore — 70 %. Maritime transport companies operate in conditions of a long period of uncertainty. The first stage was the quarantine introduced in the country during 2020–2022, and the second, its continuation — from 2022 to the present — Russian aggression against Ukraine. If the volume of cargo and passenger transportation decreased in the first period, then in the second, damage and partial or complete destruction of infrastructure facilities, their seizure, occupation and blockade of seaports and port operators, increased risk of cargo loss, etc., were added. The conducted research showed a deep crisis that covered the entire economy of the country, as evidenced by the negative foreign trade balance, which reached the highest gap between export and import and reached 24 billion dollars.The greatest contribution to the development of foreign trade was made by the ports on the Danube and Odessa ports (Odesa, Chornomorsk and Pivdenny), through which 90 % of all cargoes were handled by sea transport enterprises. Despite the expiration of the «grain corridor» (2022–2023), during which it was possible to export 19 million tons of goods, the Ukrainian authorities managed to establish the export and import of goods within the framework of the currently active «sea corridor» (2023–2024), the volume of cargo e-export increased by 0.5 million tons, compared to the previous level. The Government of Ukraine, after the exit of the Russian Federation from the «grain corridor», as well as the increase in the risks of ship damage and cargo loss, P&I’s exit from the insurance market due to territorial risks and possible large losses, allocated UAH 20 billion from the Road Fund of Ukraine from the state budget for insurance needs.
Сучасні міські процеси як основа для стратегічного управління розвитком міст: внесок до методології наукових досліджень
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шевченко, Ольга Валеріївна; Shevchenko, Olha; Шевченко, Ольга Валерьевна; Шевчук, Олег Анатолійович; Shevchuk, Oleh; Шевчук, Олег Анатольевич
Усталені та тривалі тенденції міського розвитку зумовлюють необхідність оновлення методології дослідження міських процесів. Цифровізація суспільного простору, зростаючі масштаби урбанізації, посилення вимог до екологічної безпеки міського простору становлять виклики для міської влади і спричинюють зміни підходів до стратегування розвитку міст. Актуальність статті визначена слабкістю наукових засад управління простором міста та звуженою методологією дослідження сучасних міських процесів. Доведено, що неспроможність чинним інструментарієм регулювати міський розвиток у стратегічному вимірі обумовлена відсутністю наукового підґрунтя для стратегічного управління розвитком міст. У статті виконані завдання щодо висвітлення сучасних міських процесів, розкриття підходів стратегічного управління містами в Україні. Рекомендовано модифікувати систему стратегічного управління розвитком міст в Україні на основі посилення імпліцитності міської політики та осучаснення методології дослідження міських процесів. Steady and long-term trends in urban development require an update of the methodology for studying urban processes. The digitalization of public space, the growing scale of urbanization and the increasing requirements for the environmental safety of urban space pose a challenge to city authorities and lead to changes in approaches to urban development strategy. The relevance of the article is determined by the weakness of the scientific foundations of urban space management and the narrow methodology of researching modern urban processes. It is proved that the inability of the existing tools to regulate urban development in the strategic dimension is due to the lack of a scientific basis for the strategic management of urban development. The aim of the article is to highlight modern urban processes and to reveal approaches to strategic urban management in Ukraine. It is recommended to modify the system of strategic management of urban development in Ukraine on the basis of strengthening the implicit nature of urban policy and modernizing the methodology of urban processes research.
Інституційне забезпечення регулювання міжнародної цифрової торгівлі на сучасному етапі
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Осадчук, Валерія Євгеніївна; Osadchuk, Valeriia
Актуальність теми дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрової економіки та зростанням значення цифрової торгівлі, що потребує вдосконалення інституційного забезпечення її регулювання. Багатостороння система регулювання міжнародної цифрової торгівлі стикається з численними викликами, такими як різниця у підходах до регулювання, цифровий розрив між розвиненими та країнами, що розвиваються, а також невизначеність у термінології. У статті вивчаються ключові інституції та їхня роль у регулюванні цифрової торгівлі, проблеми внутрішнього регулювання та вплив законодавства на глобальному рівні. Метою статті є виявлення та аналіз існуючих проблем у регулюванні міжнародної цифрової торгівлі, а також розробка рекомендацій для покращення інституційного забезпечення цієї сфери. Акцент робиться на необхідності детального дослідження впливу внутрішніх регулювань і міжнародних інституцій на розвиток цифрової торгівлі, що дозволить виявити ключові фактори, які сприяють або заважають її зростанню. Порівняльний аналіз впливу законодавства ЄС на цифрову торгівлю в різних регіонах світу надає цінну інформацію про глобальний вплив європейських регулювань. Розглядаються ефективність різних шаблонів правил цифрової торгівлі, запропонованих як розвиненими країнами-членами СОТ, так і країнами, що розвиваються. Значна увага приділяється проблемам, пов’язаним з розбіжностями у регулюванні конфіденційності, захисту даних, доступу правоохоронних органів та національної безпеки. Обговорюються виклики, з якими стикається режим СОТ, зокрема питання мораторію на митні збори на електронні передачі та вплив цифрового податку на послуги. Стаття також розглядає швидку цифрову трансформацію як нові можливості для економічного розвитку, а також регуляторні виклики, що можуть затьмарити ці можливості. Підкреслюється важливість міжнародного співробітництва, діалогу та регуляторної гармонізації для забезпечення інклюзивного та стабільного цифрового розвитку в усіх країнах світу. The relevance of the research topic is determined by the rapid development of the digital economy and the increasing significance of digital trade, which necessitates the improvement of institutional support for its regulation. The multilateral system for regulating international digital trade faces numerous challenges, such as differences in regulatory approaches, the digital divide between developed and developing countries, and uncertainty in terminology. The article examines key institutions and their roles in regulating digital trade, as well as issues related to internal regulation and the impact of legislation at the global level. The aim of the article is to identify and analyze existing problems in the regulation of international digital trade and to develop recommendations for improving the institutional support of this area. Emphasis is placed on the need for a detailed investigation into the impact of internal regulations and international institutions on the development of digital trade, which will help identify key factors that either promote or hinder its growth. A comparative analysis of the impact of EU legislation on digital trade in various regions of the world provides valuable insights into the global influence of European regulations. The effectiveness of various digital trade rule templates proposed by both developed WTO member countries and developing countries is examined. Significant attention is paid to issues related to discrepancies in the regulation of privacy, data protection, law enforcement access, and national security. The challenges faced by the WTO regime are discussed, particularly regarding the issue of a moratorium on customs duties on electronic transmissions and the impact of digital taxes on services. The article also considers the rapid digital transformation as both new opportunities for economic development and regulatory challenges that could overshadow these opportunities. The importance of international cooperation, dialogue, and regulatory harmonization is emphasized to ensure inclusive and stable digital development in all countries around the world.
Еволюція підходів до вивчення інновацій: від класичних до сучасних моделей
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Корж, Роман Віталійович; Korzh, Roman
Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні інноваційних моде-лей у часі та концептуальному опрацюванню еволюції підходів до вивчення класичних та сучасних моделей інновацій, щоб розв’язати виклики інноваційного розвитку економічних систем на глобальних ринках. Для досягнення цілей статті застосовуються методи теоретичного аналізу, включаючи методи аналізу та синтезу; індукції та дедукції; порівняння; абстрагування; формалізації; логічний та історичний методи. У статті проаналізовано еволюцію підходів до дослідження класичних і сучасних моделей інновацій; узагальнено наукові думки й теоретичні погляди на пізнавальне значення динамічності інновацій у процесі еволюції, яка показує як система економічного розвитку розвиває інноваційні властивості кількісно та переходить на інноваційний рівень якості. Дано розуміння ефективності класичних управлінських стратегій у керуванні інноваціями у контексті технологічних та економічних процесів. Інтерпретовано схему лінійної моделі інновацій у базових інноваційних концепціях. Сформульовано, що продовження вивчення та аналіз інноваційної діяльності допоможуть практичному розвитку економіки, застосуванню знань в економічних процесах. Проаналізовано бачення вчених щодо визначення ефективності класичної моделі інновацій у технологічному та економічному контексті. Акцентовано увагу на лінійних моделях інновацій, що були адаптовані у програмах R&D та обґрунтували структурований підхід до вивчення інновацій, всупереч нединамічності. Визначено зміст та роль відкритих інновацій, що контрастують із класичною концепцією інновацій тому, що відкрита інновація передбачає партнерство, співпрацю, обмін знаннями у створенні інноваційних продуктів і нових процесів. Запропоновано до вивчення моделі відкритих інновацій на глобальному ринку, що оптимізують витрати на ресурси; автоматизують працю, захищають права інтелектуальної власності, а також, розвивають світовий ринок управління інноваційними технологіями The purpose of the article is the theoretical substantiation of innovation models over time and the conceptual elaboration of the evolution of approaches to the study of classical and modern innovation models in order to solve the challenges of innovative development of economic systems in global markets. To achieve the goals of the article, methods of theoretical analysis are used, including methods of analysis and synthesis; induction and deduction; comparison; abstraction; formalization; logical and historical methods. The article analyzes the evolution of approaches to the study of classic and modern innovation models; scientific opinions and theoretical views on the cognitive significance of the dynamism of innovations in the process of evolution are summarized, which shows how the system of economic development develops innovative properties quantitatively and moves to the innovative level of quality. An understanding of the effectiveness of classical management strategies in managing innovations in the context of technological and economic processes is provided. The diagram of the linear model of innovation in basic innovation concepts is interpreted. It is formulated that the continuation of the study and analysis of innovative activity will help the practical development of the economy, the application of knowledge in economic processes. The vision of scientists regarding the determination of the efficiency of the classic innovation model in the technological and economic context is analyzed. Attention is focused on linear models of innovation, which were adapted in R&D programs and substantiated a structured approach to the study of innovation, contrary to non-dynamics. The content and role of open innovation is defined, which contrasts with the classical concept of innovation, because open innovation involves partnership, cooperation, knowledge exchange in the creation of innovative products and new processes. It is proposed to study the model of open innovation in the global market, which optimizes the cost of resources; automate work, protect intellectual property rights, and also develop the global market for management of innovative technologies.

Browse

Browsing 2024 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options