Випуск № 2 (10)

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37291

Browse

Browsing Випуск № 2 (10) by Issue Date

Filter results by year or month
Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Освітньо-науковий потенціал Запорізької області: характеристика та орієнтири його формування
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Антонюк, Валентина П.; Antoniuk, Valentyna; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmila; Щетинина, Людмила Валерьевна
    Для України принципово важливим є подолання дисбалансу в розвитку регіонів, серед яких і Запорізька область. Її інноваційний розвиток можливий лише завдяки формуванню і реалізації освітньо-наукового потенціалу. Тому метою статті є аналіз стану освіти і науки у Запорізькій області та обґрунтування необхідності розробки програми їх розвитку. Об’єктом дослідження є освітньо-науковий потенціал Запорізької області. Аналіз стану середньої освіти проводився за результатами проходження ЗНО порівняно з результатами ЗНО в країні. Так, було встановлено, що: значна частка випускників шкіл не подолали визначений мінімальний поріг; високий рівень оцінювання (160-200 балів) з більшості предметів отримали менше 20% учнів; зменшується частка осіб, які складають ЗНО з таких важливих дисциплін як фізика, хімія; частка тестів з високими оцінками в Україні є більшою, ніж в Запорізькій області. Рейтинг Запорізької області за станом середньої та професійно-технічної освіти зменшився за 2013–2016 рр. з 3 місця до 6 місця. Зміни в стані вищої освіти стосувалися зменшення чисельності абітурієнтів та кількості закладів. В цілому, Запорізька область має задовільний інноваційний потенціал, але перешкодами у його реалізації є: недостатнє фінансування науково-дослідної роботи, наукова пасивність молоді, а також зменшення кадрового потенціалу у науковій сфері. Ці перешкоди дають можливість конкретизувати орієнтири розвитку освітньо-наукового потенціалу. В стратегії розвитку регіону визначено загальні напрями розвитку системи освіти, але досягнення її реального розвитку вимагає визначення програми заходів. В програмі слід приділити увагу модернізації матеріально-технічної та навчально-методичної бази шкіл, забезпеченню повної укомплектованості шкіл високопрофесійними педагогічними кадрами, підвищенню рівня їх кваліфікації і матеріального стимулювання, підтримці та розвитку STEM-освіти. It is fundamentally important for Ukraine to overcome the imbalance in the development of regions, including Zaporizhzhia region. Its innovative development is possible only through the formation and implementation of educational and scientific potential. Therefore, the article aims to analyze the state of education and science in the Zaporizhzhia region and justify the need to develop a program for their development. The object of research is the educational and scientific potential of Zaporizhzhia region. The analysis of the state of secondary education was carried out based on the results of the independent external evaluation in comparison with the results of the independent external evaluation in the whole country. Thus, it was found out that: a significant proportion of school graduates did not exceed a certain minimum threshold; less than 20% received a high level of assessment (160-200 points) in most subjects; the share of pupils who make IET in such important disciplines as physics, chemistry decreases; the share of tests with high scores in Ukraine is higher than in Zaporizhzhia region. The rating of Zaporizhzhia region according to the state of secondary and professional education is decreased in 2013–2016 from 3rd to 6th place. Changes in the state of higher education concerned a decrease in the number of applicants and the number of institutions. In general, Zaporizhzhia region has a satisfactory innovation potential, but obstacles to its implementation are insufficient funding for research, scientific passivity of young people, as well as a decrease in human resources in the scientific field. The development strategy of the region defines the general directions of development of the education system, but the achievement of its real development requires the specification of measures in the relevant program. The program should pay attention to the modernization of material, technical and educational base of schools, ensuring full staffing of schools with highly professional teachers, improving their skills and material incentives, support and development of STEM education.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цифрова економіка та поява цифрової зайнятості
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Петрова, Ірина Леонідівна; Petrova, Iryna; Петрова, Ирина Леонидовна; Балика, Олена Г.; Balyka, Olena; Качан, Ганна М.; Kachan, Hanna
    У статті виявлено центральну роль інформаційно-комунікаційних технологій в економіці країни, які вже давно стали важливою складовою життя кожної людини і є визначальною характеристикою цифрової трансформації. Основа цифровізації – цифрове подання даних, що призводить до поліпшення якості життя та підвищення ефективності економіки як окремої країни, так і світу в цілому. В ході дослідження проаналізовано характерні особливості цифрової економіки та обґрунтовано закономірність утворення цифрової зайнятості. Визначено, що розвиток цифрової економіки і цифрових технологій призводить до змін у всіх сферах людського життя, насамперед, у відносинах зайнятості, що виявляється у виникненні цифрових робочих місць, працівників з цифровими компетенціями, специфічних відносин в цифровому сегменті ринку праці. Результатами праці у цифровому сегменті є технології, продукти і послуги, деякі з яких розглянуто у статті (eHealth, Digital-страхування, е-безпека, е-права та е-техпаспорт, розумні міста, SmartFactory – розумне виробництво, цифрове робоче місце, блокчейн, «GAFAноміка»). В процесі цифровізації зайнятість набуває багатовекторної гнучкості, має як позитивні, так і негативні наслідки. Врахування цих наслідків є необхідним для регулювання економічної та соціальної сфери. The article reveals the central role of information and communication technologies in the economy of the country, which have long become an important component of each person’s life and is a defining characteristic of digital transformation. The basis of digitalization is the digital presentation of data, which leads to better quality of life and economic efficiency of the individual country and the world as a whole. The article analyzes the specific features of digital economy and stipulates the consistency of creating the digital employment. It has been determined that the development of the digital economy and digital technologies leads to changes in all spheres of human life, predominantly in employment relations, manifested in the appearance of digital workplaces, workers with digital competencies, specific relations in the digital segment of labor market. The results of the work in the digital segment are the technologies, products, and services, some of which are analyzed in the article (eHealth, digital insurance, e-security, e-rights and e-technical passport, smart cities, SmartFactory – smart production, digital workplace, blockchain, “GAFAnomy”). In the digitalization process, the employment acquires the multivector flexibility, and has both positive and negative consequences. Taking these consequences into consideration is necessary for regulating the economic and social sphere.
  • Thumbnail Image
    Item
    Якість трудового життя і нерівність: гендерний аспект
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Рябоконь, Іван Олександрович; Riabokon, Ivan; Рябоконь, Иван Александрович
    У статті досліджено вплив гендерної нерівності на якість трудового життя, проаналізовано процеси і фактори, що формують гендерні проблеми в Україні. Метою дослідження є оцінка гендерної нерівності в процесі реалізації трудового потенціалу та людського капіталу, розробка заходів щодо вирішення проблем гендерної нерівності у сфері зайнятості і обґрунтування позитивного впливу запропонованих заходів на якість трудового життя. Для досягнення поставленої мети використано аналіз статистичних даних та опитування громадської думки, які лягли в основу запропонованих методів вирішення виявлених проблем. Визначено детермінанти гендерної нерівності, основними з яких є гендерний розрив в оплаті праці, дисбаланс гендерної структури зайнятості, нерівність можливостей доступу жінок до гідної праці через гендерні стереотипи суспільства, недосконалість механізмів контролю гендерно-чутливих статистичних даних. Визначено і розширено можливі напрямки гендерної політики держави для досягнення гендерного балансу через комплекс заходів, що включатимуть вдосконалення механізму контролю гендерно-чутливих статистичних даних у формі моніторингу на рівні організацій та на державному рівні, бюджетне планування з урахуванням гендерних аспектів. Запропоновано власне бачення змісту і сутності гендерної політики на інституційному рівні в розрізі трансформації цінностей та гендерної культури суспільства. The paper explores the impact of gender inequality on the quality of working life and analyzes the processes and factors that shape gender issues in Ukraine. The aim of the study is to assess gender inequality in the process of labor potential and human capital implementation, develop measures that would solve gender inequality problems in employment, and justify the positive impact of the proposed measures on the quality of working life. To achieve the abovementioned goal, statistical data and public opinion polls, which formed the basis of the proposed methods for solving the identified problems, have been analyzed. Determinants of gender inequality have been identified, the main of which are the gender wage gap, gender structure of employment imbalance, inequality of women’s access to decent work due to gender stereotypes, and imperfect control mechanisms for gender-sensitive statistics. Possible approaches of the state`s gender policy to achieve gender balance have been identified and expanded through a set of measures that would include improving the mechanism for controlling gender-sensitive statistical data in the form of monitoring at the organizational and state levels, budget planning with due consideration of gender dimension. The author’s vision of the content and essence of gender policy at the institutional level in the context of transformation of values and gender culture of society has been shared.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ментальне здоров’я персоналу в умовах карантинних обмежень
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmila; Щетинина, Людмила Валерьевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Касяненко, Ярослав Анатолійович; Kasianenko, Yaroslav; Касяненко, Ярослав Анатольевич; Кицак, Тарас Григорович; Kytsak, Taras; Кицак, Тарас Григорьевич
    У статті розглядаються підходи до управління станом ментального здоров’я персоналу в умовах карантинних обмежень на основі людиноорієнтованих цінностей. Мета дослідження – провести аналіз сучасних факторів впливу на стан ментального здоров’я персоналу як важливої управлінської проблеми, вирішення якої передбачає використання інноваційних методів та управлінських практик щодо його збереження та поліпшення. У процесі проведеного дослідження обґрунтовано необхідність оцінювання факторів негативного впливу на ментальне здоров’я персоналу з метою їх усунення або зниження їх дії. Доведено, що забезпечення ментального здоров’я персоналу є одним з головних завдань організацій, оскільки соціально-економічні втрати від його погіршення є значними. В ході дослідження теоретичних підходів до оцінювання показників стану ментального здоров’я персоналу сформовано власну точку зору на цінність та актуальність його збереження для організацій; визначено вагомість його впливу на продуктивності праці персоналу. Методом соціологічного дослідження визначено, що в умовах дистанційного режиму в період карантину поширені такі фактори (причини) стресу як: понаднормова робота, робота без перерв, низький рівень визнання та винагороди, відсутність гарантій зайнятості, недостатня підтримка керівників, менеджерів та\або колег, висока емоційна включеність працівників, погана комунікація, негативно впливають на стан ментального здоров’я та продуктивність праці персоналу. Розроблені підходи до поліпшення ментального здоров’я персоналу на основі інноваційних управлінських практик. The article considers the approaches to the management of the mental health of staff in the context of quarantine restrictions based on human-oriented values. The purpose of the study is to analyze the current factors influencing the mental health of staff as an important management problem, the solution of which involves the use of innovative methods and management practices for its preservation and improvement. The study substantiated the need to assess the factors of negative impact on the mental health of staff in order to eliminate them or reduce their effects. It has been proven that ensuring the mental health of staff is one of the main tasks of organizations, as the socio-economic losses from its deterioration are significant. In the course of research of theoretical approaches to an estimation of indicators of a condition of mental health of the personnel the own point of view on value and urgency of its preservation for the organizations is formed; the importance of its impact on staff productivity is determined. The method of sociological research determined that in the conditions of remote regime during quarantine such factors (causes) of stress as: overtime, work without breaks, low level of recognition and remuneration, lack of employment guarantees, insufficient support of managers, managers and / or colleagues, high emotional involvement of employees, poor communication, negatively affect the mental health and productivity of staff. Approaches to improving the mental health of staff based on innovative management practices have been developed.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування компетенцій інтернаціонального працівника в умовах трансформації глобального ринку праці
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Смалійчук, Ганна Володимирівна; Smaliichuk, Hanna; Смалийчук, Анна Владимировна
    Актуальний світовий ринок трудових ресурсів висуває до праці високі вимоги. Нові критерії якості трудового потенціалу особистості, яка імплементована у світогосподарські відносини визначаються не лише кваліфікацією і здібностями працівника, а й ставленням до праці, інноваційністю та рівнем розвитку його соціального і економічного мислення. Глобалізація ринку праці, розвиток інноваційного міжнародного виробництва із залученням інтернаціональних факторів виробництва активізують процес формування сучасного типу працівника – інтернаціонального працівника. У зв’язку з цим метою статті є дослідження питання якостей та компетенцій інноваційного інтернаціонального працівника, а також вимог до його рівня підготовки. Автором визначено ключові фактори процесу формування інтернаціонального працівника, серед яких варто виділити такі: поява уніфікованих міжнародних вимог до освіти та кваліфікації працівника, формування глобальних інформаційно-комунікаційних мереж, розвиток діяльності ТНК тощо. У процесі дослідження було обґрунтовано вплив вище зазначених факторів на якість трудових ресурсів міжнародного ринку праці, яка включає у себе такі характеристики як наявність міжнародного трудового досвіду, освоєння національних особливостей різних країн, значення культури міжнародного спілкування тощо, що мінімально присутні у характеристиках трудових ресурсів на національному рівні. Методи аналізу і узагальнення наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних авторів щодо актуальних вимог до працівників та тенденцій міжнародного ринку праці уможливили визначити, що основними складовими інтеркультурного профілю компетентності інтернаціонального працівника є професійна, соціальна, підприємницька компетентність та особистісна компетентності, здібності до вивчення іноземних мов, поточна сімейна ситуація. Globalization of the labor market and development of international innovative cooperation, taking into account international production factors, intensify the process of forming a modern type of a migrant worker - an international worker. Today’s global market of labor resources places high requirements to the workforce. New criteria appear in relation to the quality of the individual’s labor potential implemented in global economic relations, and the quality of labor, determined by the worker’s qualification and skills, work attitude and sophistication of social and economic thinking, becomes the most important criterion. The quality of labor resources in the international labor market includes many characteristics, such as availability of international work experience, knowledge of the national specifics of various countries, the importance of international communication culture, etc., which are minimally present in the characteristics of labor resources at the national level. Given the above, the purpose of this article is to study the qualities, competencies and level of training of an innovative international worker. The study characterized key factors of the process of developing an international worker, some of which are worth noting: the appearance of unified international requirements to the worker’s education and qualification, formation of global information and communication networks, growth of transnational corporations. It was concluded that the success of a worker of an international enterprise depends on the worker’s professional, social, entrepreneurial and personal competencies, etc., while the key indicators of the worker’s different-culture competence profile are professional, social, entrepreneurial and personal competences, ability to learn foreign languages and current family situation.