2019 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2019 рік by Subject "330.341.1:004.75]:330.46]](043.3)"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Системний аналіз організації моніторингу хмарних платформ(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Галіцин, Володимир Костянтинович; Halitsin, Volodymyr; Галицын, Владимир Константинович; Галиціна, Ольга Володимирівна; Halitsina, O. V.; Галицына, Ольга Владимировна; Камінський, Олег Євгенович; Kaminsky, Oleg; Каминский, Олег ЕвгеньевичУ статті досліджено теоретичні засади та інструментарій організації систем моніторингу хмарних платформ у сучасних умовах, із застосуванням системного підходу в якості методологічної бази дослідження моніторингу хмарних технологій. Запропоновано узагальнену модель поведінки користувачів та взаємодії суб’єктів у системі хмари в якості нечіткого недетермінованого цифрового автомата. Проаналізовано архітектуру хмарних платформ. Розроблено структурну схема взаємодії хмарної платформи і підсистеми моніторингу поведінки користувачів і взаємодії суб’єктів, яка контролює всі вхідні і вихідні значення користувачів, суб’єктів і систем як ціле, веде звіт про свою роботу та реалізує дозволені переходи відповідно до правил моніторингу. Дана модель аналізу дій користувачів і акторів хмарних платформ є елементом системи моніторингу хмарної платформи і буде сприяти підвищенню рівня захищеності систем хмарних обчислень. Модель для моніторингу поведінки користувачів та взаємодії суб’єктів у системі хмари являє собою сигнатурну модель для пошуку заборонених дій у системі хмарної платформи. Запропоновано алгоритм аналізу поведінки користувача в системі хмарної платформи призначений для розробки системи моніторингу. Запропонований підхід дозволить підвищити безпеку платформи за рахунок підвищення надійності виявлення несанкціонованих запитів і дій користувачів, а також учасників взаємодії в системі хмари. Експертно-аналітичні методи дозволять визначати загальний рівень критичності системи захисту хмарної платформи, її слабкі місця, для того, щоб отримати загальну суму оцінок по всіх інформаційних ресурсах. Зазначені методи допомагають виявити елементи, що потребують максимального захисту. Подальші дослідження мають концентруватися на доповненні даної моделі розрахунком факторів ризику при моніторингу хмарних сервісів, розгорнутих в хмарі. The theoretical bases and tools of the organization of cloud platform monitoring systems in modern conditions are investigated in the article, using the system approach as a methodological basis for the study of cloud technology monitoring. A generalized model of user behavior and interaction of entities in the cloud system is proposed as a fuzzy undetermined digital automaton The architecture of cloud platforms is analyzed. A block diagram of the cloud platform and subsystem monitoring of user behavior and entity interaction has been developed, which monitors all inputs, outputs of users, entities and systems as a whole, keeps track of its operations, and implements permitted transitions in accordance with monitoring rules. This model of analysis of actions of users and actors of cloud platforms is an element of the monitoring system of the cloud platform and will help to increase the level of security of cloud computing systems. A model for monitoring user behavior and the interaction of entities in the cloud system is a signature model for looking for prohibited activities in the cloud platform system. The proposed algorithm for analyzing user behavior in the cloud platform system is designed to develop a monitoring system. The proposed approach will improve the security of the platform by increasing the reliability of detection of unauthorized requests and actions of users, as well as participants of interaction in the cloud system. Expert-analytical methods will allow to determine the general level of criticality of the system of protection of the cloud platform, its weaknesses, in order to obtain the total sum of estimates for all information resources. These methods help identify items that need maximum protection. Further studies should focus on complementing this model with the calculation of risk factors in monitoring cloud-deployed cloud services.Item Системний аналіз цифрової трансформації транскордонної торгівлі(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Галіцин, Володимир Костянтинович; Halitsin, Volodymyr; Галицын, Владимир Константинович; Дем’яненко, Володимир Віталійович; Demyanenko, V. V.; Демьяненко, Владимир Витальевич; Камінський, Олег Євгенович; Kaminsky, Oleg; Каминский, Олег ЕвгеньевичУ статті досліджено теоретичні засади та інструментарій формування цифрової торгівлі в сучасних умовах, із застосуванням системного підходу як методологічної бази дослідження глобальних ланцюгів вартості. Доведена центральна, інтеграційна роль цифровізації і пов’язаних з нею технологій в четвертій промислової революції. Масштаби цифровізації в світовій економіці і міжнародній торгівлі швидко наростають, а цифровий простір стає ключовим критерієм для глобальної комерції. Проаналізовано нові формати і можливості міжнародної торгівлі в умовах цифрової трансформації. Інформаційні технології знижують вартість обміну ідеями через кордони та поєднуючі різні суб’єкти в рамках ланцюжка створення вартості допомагають подолати багато обмежень, пов’язаних із залученням товарів і послуг на міжнародні ринки та прийняттям нових бізнес-моделей. Вплив нових цифрових технологій на глобальний ланцюг вартості, призвів до зниження витрат на координацію та посилення міжнародної мобільності управлінських та виробничих інновацій. Інформаційна економіка започаткувала нові комплекти товарів, послуг та ідей, що постачаються через кордони підприємствами та споживачами за допомогою фізичних пристроїв, підключених до хмарних платформ, і їх розвиток одночасно призводить до появи нових проблем внутрішньої та міжнародної торговельної політики у світі, де залишаються кордони між країнами. Метою статті є дослідження ролі нових технологій в контексті розвитку цифрової торгівлі, та виявлення деяких ключових змін, які хмарні технології та цифрова економіка вносять до процесів міжнародної торгівлі. Вибір правильного варіанту торгівельної політики дозволить краще скористатися перевагами цифрових перетворень, а також вплине на те, наскільки наша держава зможе брати участь у майбутній системі цифрової світової торгівлі. The theoretical bases and tools of digital trade formation in modern conditions are investigated in the article, using the systematic approach as a methodological basis for the study of global value chains. The central, integrative role of digitalisation and related technologies in the fourth industrial revolution has been proven. The scale of digitalization in the global economy and international trade is growing rapidly, and digital space is becoming a key criterion for global commerce. New formats and opportunities of international trade in the conditions of digital transformation are analyzed. Information technologies reduce the cost of exchanging ideas across borders and combining different actors within the value chain help overcome many of the constraints associated with bringing goods and services to international markets and adopting new business models. The impact of new digital technologies on the global value chain has led to lower costs for coordination and increased international mobility for management and product innovation. The information economy has created new sets of goods, services and ideas delivered across borders by businesses and consumers through physical devices connected to cloud platforms, and their development is simultaneously leading to new challenges for domestic and international trade policies in a world where borders between countries remain. The purpose of the article is to explore the role of digital transformation in the context of international trade development, and to identify some of the key changes that new technologies and the digital economy are making to international trade processes. Choosing the right trade policy option will allow you to better reap the benefits of digital transformation, as well as influence how much our country can participate in the future digital trade system.