2020 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/35420

Browse

Browsing 2020 рік by Subject "339.92"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблемні аспекти класифікації країн в глобальній торговельній системі
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Тананайко, Тетяна С.; Tananaiko, Tetiana
    Глобальна торговельна система, сформована під впливом лібералізації, цифровізації та безпрецедентного збільшення кількості регіональних угод, може рівномірно та ефективно зростати виключно за умови одночасного розвитку всіх її учасників: як країн-світових економічних лідерів, так і найменш розвинених країн. Водночас ключовий інституційний регулятор такої системи — Світова організація торгівлі — наразі зіткнулася з необхідністю модернізації принципу самовизначення її членами власного статусу економічного розвитку через недобросовісного користування рядом країн пільг, бенефіціарами яких мають бути члени з набагато меншим торговельним потенціалом і спроможністю. У такому контексті надважливим стає перегляд підходів Організації до класифікації її членів з метою недопущення нецільового користування пільгами, передбаченими багатосторонніми торговельними угодами СОТ, зокрема, спеціальним та диференційним режимом, розвиненими країнами, які свідомо занижують свій статус. Наразі в світі відсутня єдина універсальна система класифікації країн за рівнем економічного розвитку, на основі якої можливо було б розробити підхід до справедливого розподілу країн на групи відповідно, до їхніх ролі та здатності брати участь у глобальній торговельній системі. У статті проаналізовано загально визнані підходи до класифікації країн, розроблені Організацією Об’єднаних Націй, Світовим банком, Міжнародним валютним фондом тощо. Метою дослідження є проведення ґрунтовного аналізу підходів до класифікації країн-учасниць глобальної торговельної системи за рівнем економічного розвитку, а також розробка пропозиції стосовно розподілу країн за групами: розвинених, тих, що розвиваються, та наймеш розвинених країн. Описано процес еволюції класифікаційних категорій, охарактеризовано критеріальну базу віднесення країни до тієї чи іншої категорії та наведено перелік країн, що відповідають зазначеним вимогам. Крім того, продемонстровано, що в сучасних умовах недоцільно використовувати окремо жодну з існуючих класифікаційних систем. У рамках дослідження розроблено пропозиції до розподілу країн на три групи за рівнем економічного розвитку. The global trading system, influenced a lot by the processes of liberalization, digitalization and an unprecedented increase in the number of regional trade agreements, can grow evenly and effectively only if all its participants develop simultaneously: both world economic leaders and least developed countries. At the same time, the key institutional regulator of such a system, the World Trade Organization, is now faced with the need to modernize its members’ self-declaration status through the unfair use of benefits by a number of countries whose beneficiaries should be members with less trade potential and capacity. In this context, it is crucial to review the Organization’s approaches to the classification of its members in order to prevent misuse of benefits provided by WTO multilateral trade agreements, in particular, special and differential treatment, by the developed countries that deliberately underestimate their status. Currently, there is no single universal classification system of countries by level of economic development, based on which it would be possible to develop an approach to the equitable division of countries into groups according to their role and ability to participate in the global trading system. The article analyzes the generally accepted approaches to the classification of countries developed by the United Nations, the World Bank, the International Monetary Fund, etc. The purpose of the study is to conduct a thorough analysis of approaches to the classification of countries participating in the global trading system by the level of economic development, as well as to develop proposals for the division of countries into groups: developed, developing and least developed countries. The process of evolution of classification categories is described, the criterion base of assigning a country to one or another category is shown and the list of countries that meet the specified requirements is given. In addition, it is demonstrated that in modern conditions it is impractical to use any of the existing classification systems separately. The study developed proposals for the division of countries into three groups according to the level of economic development.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток національної економіки здоров’я в умовах глобальних трансформацій
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Заліська, О. М.; Zaliska, O. M.; Іринчина, Інна Борисівна; Irynchyna, Irynchyna; Иринчина, Инна Борисовна
    Статтю присвячено науково-практичному обґрунтуванню напрямів розвитку та засадам формування національних економік здоров’я. Сучасні глобалізаційні трансформації актуалізують знаходження оптимальної моделі взаємодії систем охорони здоров’я держав у межах світо господарської системи. Дослідження висвітлило, що нерівність розвитку системи охорони здоров’я країн за наявною фінансово-економічною, технологічною, інформаційною базою, обсягом фармацевттичного ринку, інноваційним розвитком, бюджетними асигнуваннями у сферу здоров’я, соціальним забезпеченням медичними послугами населення, унеможливлює швидке та ефективне реагування на глобальні загрози й формування ефективно діючої Глобальної економіки здоров’я. У статті доводиться необхідність відповідальності національного господарства за якісні та кількісні показники здоров’я населення. Пропонуються чинники, що мають бути підґрунтям формування унікальних моделей національної економіки здоров’я, з урахуванням особливостей розвитку національних систем охорони здоров’я та глобальних трендів. В основі функціонування структурних одиниць моделі економіки здоров’я доцільно покласти: 1)показники медичної ефективності (effectiveness), 2) економічної ефективності (cost effectiveness), 3)необхідності (necessity) та 4) вірогідності реалізації/здійсненності (feasibility) її складових та їх наповнення. В роботі представлено аналіз трендів глобального розвитку у сфері здоров’я на основі даних ISPOR(International Society Pharmacoeconomic and outcome research), моніторинг яких має відбуватися на постійній основі. Висвітлюється роль колобарації як найрезультативнішої технології взаємодії науковців і практиків багатьох сфер народногосподарської та міжнародної економічної системи задля збалансованості підходів при прийняті рішень. Співробітництво сфер економіки та медицини при вирішенні проблематики конкурентоспроможності національної економіки здоров’я, спроможне вирішити кризу взаємодії національних економік у багатьох інших напрямках, зокрема, зовнішньоекономічної, зовнішньоторговельної. The abstract is devoted to the scientific and practical substantiation of the directions of development and principles of formation of national health economies. Modern globalization transformations actualize the finding of the optimal model of interaction of the health care systems of the countries within the world economic system.Top-level research that the likelihood of developing systems evolving in order for people to work in the economy using a technology database, using an efficient market, innovatively developed, budget-allocated health care, well-known health professionals, requires rapid and effective responses to Global threats and various actions of the Global Health Economy. The article proves the need for responsibility of the national economy for qualitative and quantitative indicators of public health. The factors that should be the basis for the formation of unique models of the national health economy are proposed, taking into account the peculiarities of the development of national health care systems and global trends. The functioning of the structural units of the health economy model should be based on: 1) indicators of medical efficiency, 2) economic efficiency, 3) necessity and 4) probability of realization/feasibility of its components and their filling. The paper presents an analysis of global health development trends based on ISPOR (International Society of Pharmacoeconomic and outcome research) data, which should be monitored on an ongoing basis. The role of collaboration as the most effective technology of interaction of scientists and practitioners of many spheres of the national and international economic system for the sake of balance of approaches at decision-making is covered. Cooperation between the spheres of economy and medicine in solving the problem of competitiveness of the national health economy is able to solve the crisis of interaction of national economies in many other areas, in particular, foreign economic, foreign trade.