2020 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/35420

Browse

Now showing 1 - 20 of 25

Фінансово-валютні чинники розвитку офшорингових операцій
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Туролєв, Гліб; Turoliev, Hlib
У статті конкретизовано ключові фінансово-валютні чинники, що справляють визначальний вплив на масштаби і векторну спрямованість бізнес-офшорингових операцій. Доведено, що механізми впливу фінансових чинників на структурну динаміку бізнес-офшорингу у глобальних умовах пов’язані з системною лібералізацією національних фінансових ринків і дерегулюванням міжнародних банківських операцій, відміною діючих обмежень на процентні ставки за депозитами, усуненням існуючих транскордонних бар’єрів у русі міжнародних фінансових трансферів, широким допуском нерезидентів до операцій фондового ринку та ін. Своєю чергою, головними каналами впливу валютних чинників є скасування валютних обмежень і запровадження режиму взаємної конвертованості ключових резервних валют, послаблення міждержавного контролю за валютним обміном, інтернаціоналізація низки національних валют держав-колишніх аутсайдерів світогосподарських процесів, наростання нестабільності світової економічної динаміки, перманентні боргові і валютні кризи у країнах Латинської Америки, мегаазійському регіоні, державах з новостворюваними ринками та ін. Обґрунтовується, що синергійний вплив фінансово-валютних чинників на масштаби і векторну спрямованість бізнес-офшорингу є головним рушієм «автономізації» діяльності офшорних фінансових центрів, їх об’єднання у єдину глобальну мережу та поступового перетворення останньої на самостійну й невід’ємну підсистему глобального фінансового ринку. The article specifies the key financial and monetary factors that have a decisive influence on the scale and vector orientation of business offshoring operations.It is proved that the mechanisms of financial factors influence on the structural dynamics of business offshoring in global conditions are related to the systemic liberalization of national financial markets and deregulation of international banking operations, abolition of existing restrictions on interest rates on deposits, elimination of existing cross-border barriers in the move of international financial transfers, wide admission of non-residents to stock market operations, etc. In its turn, the main channels of influence of monetary factors are the abolition of currency restrictions and the introduction of a regime of mutual convertibility of key reserve currencies, weakening of interstate control over currency exchange, internationalization of a number of national currencies of former countriesoutsiders of global economic processes, growing instability of global economic dynamics, permanent debt and currency crises in Latin America, the Mega-Asian region, countries with emerging markets, etc. It is substantiated that the synergistic influence of financial and monetary factors on the scale and vector orientation of business offshoring is the main driver of «autonomization» of offshore financial centers activity, their integration into a single global network and the gradual transformation of the latter into an independent and integral subsystem of the global financial market.
Удосконалення діяльності підприємства на основі логістики
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Городецька, Т. Б.; Horodetska, T.; Іващенко, А. Г.; Ivashchenko, А.
У статті запропоновано методичний підхід, який визначає економічну результативність оптимізаційної процедури. Вона виражається через транспортний виграш — потенційне зменшення маршруту перевезення продукції порівняно з початковою схемою транспортування. З урахуванням відстані між підприємством виробником — ТОВ «Тростянецький м’ясокомбінат» — та пунктами поставок крупнооптових партій товарів, а також зважаючи на обсяги однієї поставки, автором запропоновано оптимальну маршрутиризацію фізичного розподілу за критерієм мінімуму витрат. У ході проведення наукового дослідження було визначено, що за сучасних умов на результативність роботи виробничого підприємства значною мірою впливають саме транспортні витрати. Тому є потреба в оптимізації транспортних потоків. Запропоновано структурно-логічну схему процесу вибору ресурсозберігаючої технології при організації перевезень вантажів дрібними партіями у міському сполученні для мясопереробного підприємства. Такий механізм забезпечить виконання ключових правил логістики та сприятиме, в подальшому, нарощуванню власного автотранспортного парку. Економічна результативність оптимізаційної процедури виражається через транспортний виграш — потенційне зменшення маршруту перевезення продукції в порівнянні з початковою схемою транспортування. За сформованими чотирма кільцевими маршрутами транспортний виграш склав 2260 км. При тарифі перевезення в середньому 18 грн/км (за даними операторів ринку), економія затрат загальна склала 40 680 грн. The article proposes a methodical approach that determines the economic efficiency of the optimization procedure. It is expressed through transport gain — a potential reduction in the route of transportation of products compared to the initial transport scheme. Taking into account the distance between the manufacturing company — Trostyanetsky meat-packing plant LLC — and the delivery points of large-scale consignments of goods, as well as considering the volumes of one delivery, the author proposed the optimal routing of physical distribution by the criterion of minimum cost. In the course of scientific research it was determined that in modern conditions the productivity of the production enterprise is largely influenced by transport costs. Therefore, there is a need to optimize traffic flows. The structural-logical scheme of the process of choosing the resource-saving technology for the organization of cargo transportation in small lots in the city connection for the meat processing enterprise is proposed. Such a mechanism will ensure compliance with the key rules of logistics and further enhance its own fleet of vehicles. The economic efficiency of the optimization procedure is expressed through the transport benefit — a potential reduction in the route of transportation of products compared to the initial scheme of transportation. For the four ring routes formed, the transport gain was 2260 km. With an average fare of 18 UAH / km (according to market operators), the total cost savings amounted to 40680 UAH.
Прогноз розвитку туристичної галузі в Україні
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Карасьова, Наталія А.; Karasova, Nataliia; Радзявичюс, Гедаминас; Radzevicius, Gediminas
Протягом останніх десятиліть міжнародний туризм відрізняється найбільш швидкими темпами зростання у порівнянні із іншими секторами економіки, займаючи четверте місце за показником світового експорту після паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування та продукції машинобудування. Однак, велика кількість країн, що розвиваються при наявності значного туристичного потенціалу і досі продовжує ігнорувати стратегічні можливості даної галузі, що пов’язано, певною мірою, із наявністю причинно-наслідкових в’язків між рівнем економічного розвитку країни та рівнем розвитку туристичного сектору. Метою даної статті є оцінка впливу макроекономічних факторів на розвиток і фінансові надходження від туризму в Україні та розрахунок прогнозних даних розвитку галузі. Для аналізу впливу макроекономічних факторів на обсяг та темпи зростання надходжень від туризму було використано методи множинної лінійної регресії та парної кореляції. У якості залежної змінної було прийнято показник обсягу надходжень від міжнародного туризму. У якості незалежних змінних було обрано: обсяг пасажирських авіаперевезень, якість доріг, індекс споживчих цін, експорт товарів та послуг, потік прямих іноземних інвестицій, ВНД на одну особу, офіційний курс національної валюти, темпи приросту ВВП, показник врахування думки населення та підзвітність державних органів, політична стабільність, рівень сприйняття корупції, обсяг експорту товарів креативних галузей, обсяг імпорту товарів креативних галузей. Застосування парного кореляційного аналізу залежної та незалежних змінних дало можливість визначити між якими показниками існує суттєвий зв’язок, а які показники можна не брати до уваги. Дослідження показало, що в Україні найвагоміший вплив на надходження від туризму мають такі показники, як індекс споживчих цін, врахування думки населення та підзвітність державних органів, політична стабільність, сприйняття корупції, реальний обмінний курс і потік прямих іноземних інвестицій. For the last decades, the international tourism has demonstrated the fastest growth rates in comparison with the other industries, and it ranks fourth by the world export indicator, following fuel and lubricating materials, food products and machine building products. However, a great number of developing countries with the considerable tourism potential keep ignoring the strategic opportunities of the industry, which is associated with the cause-and-effect relationship between the level of the country’s economic development and the level of development of the tourist industry to some extent. The purpose of this article is to assess the impact of the macroeconomic factors on development and financial proceeds from tourism in Ukraine and to forecast development of the industry. The multiple linear regression and pair correlation methods were used in order to analyse the impact of the macroeconomic factors on the scope and rates of growth in the tourism proceeds. The value of the proceeds from international tourism was used as a dependent variable. The independent variables were the scope of passenger air traffic, the quality of roads, the consumer price index, export of goods and services, the direct foreign investment flow, gross national income per person, the official exchange rate of the national currency, GDP growth rates, the public opinion polling factor and accountability of government authorities, political stability, the corruption perceptions index, the scope of export of creative-industry products, and the scope of import of creative-industry products. The pair correlation analysis of the dependent and independent variables enabled determining the material connection between the indicators as well as the indicators to be omitted. The study demonstrated that such indicators as the consumer price index, the public opinion polling factor and accountability of government authorities, political stability, the corruption perceptions index, the actual exchange rate of the national currency, and the direct foreign investment flow had the most considerably impact on the tourism proceeds in Ukraine.
Теоретичні концепції промислової політики Європейського Союзу в науковій літературі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Скорік, Ксенія А.; Skorik, Kseniya
Питання промислової політики останні десять років широко обговорюється. Сьогодні спостерігається поновлення інтересу до теорії промислової політики в країнах заходу, оскільки існує бачимо брак теоретичного підґрунтя для прийняття рішень. Цей огляд теоретичних концепцій був підготовлений з використанням наукових статей і книг іноземних американських та європейських авторів за останні десять років для пошуку різноманітних поглядів на промислову політику Європейського Союзу та методів, якими вона може бути здійснена. Головна мета публікації подати основні теоретичні концепції щодо промислової політики Європейського Союзу в сучасній західній науковій літературі. У статті розглянуто основні пропозиції до побудови промислової політики в Європейському Союзі західними авторами. В цьому напрямі також розглянуто визначення основних сфер взаємодії промислової політики способи її проведення. У статті розкрито теорії в роботах західних авторів, такі як нова промислова політика, Системна промислова політика, матричний спосіб проведення, трикутник промислової політики (політика конкуренції, технологічна, торговельна); роль інновацій, технологічної політики, освітньої політики; поняття «широкої промислова політика» та інструменти для вертикального/горизонтального способу проведення тощо. Ціль сьогоднішнього жвавого діалогу про проблеми з теми промислової політики є покращення конкуренції вітчизняних економік і презентація широкого набору можливих коротко- і довгострокових наслідків. Після детального перегляду наукової літератури, ми можемо прийти до висновку, що процес прийняття рішень щодо промислової політики є високо дискусійним питанням у всіх розвинутих країнах. Це підтверджено наявністю великої кількості авторів, публікації і теоретичним надбанням у сучасній науковій літературі. The topic of industrial policy is widely discussed last ten years. We see the renewed interest to theory of industrial policy in western countries, even nowadays we see lack of theoretical background for current industrial policy decisions.The chapter was prepared using statements, journal articles, and terms from original publications according to the topic review in foreign European and American scientific literature for the last ten years to find various views about industrial policy of the European Union and methods how it could be realize. The main purpose of the article is to wrap up analytics of theory and concepts for industrial policy practice and to show its objectives. Article information is followed by review of literature of western authors how industrial policy in the European Union could be built, structured and realized. In this respect, we also try to define main spheres that have influence on industrial policy of the European Union. Also we reviewtwo approaches to industrial policy have been elaborated: sectorial and horizontal, wide concept to industrial policy; theoretical concept of industrial policy «triangle» (competition, trade and technology policy). Article in particular reviews theories — new industrial policy, role of innovations, education and technology policy. An extensive discussion of the consequences of a policy aimed at the improving competitiveness of domestic industry allows for the presentation of a wide range of short- and long-term effects of traditional industrial policy. So that we could come to conclusion that industrial policy-making process is highly discussed in scientific literature by researches from many countriesand there is no one vision in side European Union how it should be. And each country could select type and approach to policy that fit it`s tradition and further society goals.
Структура українського експорту як виклик регуляторній політиці держави
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Потапенко, Д. О.; Potapenko, D.
У центрі уваги статті — проблема товарної структури українського експорту, передумови та суспільні наслідки переважання сировинних товарів і продуктів їх первинної обробки в складі вартості зовнішньої торгівлі товарами. Стаття тлумачить структуру зовнішньої торгівлі як, по-перше, важливий фактор соціально-економічного розвитку України, по-друге — закономірну рису моделі функціонування її економіки, що передбачає генерацію доходів для доволі обмеженого кола бенефіциарів за стагнації попиту на висококваліфіковану працю та мінімальних стимулів до якісного оновлення капіталу. Автор обґрунтовує центральну тезу свого дослідження — саме висока прибутковість технологічно відсталого сировинного експорту створює суспільні умови для відтворення технічної відсталості національного виробництва і використовує для цього дані сільського господарства — галузі, з найбільш динамічним зростанням обсягів експорту за останні роки. Застосування комплексу теоретичних (зокрема концепції «Мальтузіанських» і «Шумпетеріанських» видів економічної діяльності) та емпіричних підходів (методи аналітичного групування та ранжування панельних даних, а також індикатори концентрації економічної активності: показники ентропії, та коефіцієнти ринкових часток У. Шепарда) дозволило обґрунтувати такі основні результати. Структура українського експорту суттєво обмежує можливості розвитку національної економіки та сприяє граничній концентрації вигід від зовнішньої торгівлі у вкрай вузькому колі бенефіціарів з мінімальними позитивними ефектами для широких верств населення та галузей, пов’язаних з експортерами в «ланцюжках створення цінності». Пріоритетним напрямом регуляторної політики, адекватної викликам, що формують проблеми структури експорту України визначено підвищення вибірковості дії важелів регуляторного впливу. Зокрема, запровадження диференціації доступу до прямих дотацій за ознакою пропорцій розподілу доданої вартості, створеної експортером, за напрямами використання. Крім того, обмеження можливості повернення ПДВ експортерам сировини та продуктів її первинної обробки. The article focuses on the problem of the commodity structure of Ukrainian exports, the preconditions and social consequences of the predominance of raw materials and products of their primary processing in the value of foreign trade in goods. The article interprets the structure of foreign trade as, firstly, an important factor, causing the socio-economic development of Ukraine, and secondly — as a significant feature of its economy’s model, which provides high incomes for a fairly limited number of beneficiaries, while the demand for highly skilled labour is stagnated and minimal incentives for quality capital renewal are formed. The author substantiates the central thesis of his research — it is the high profitability of technologically backward raw material exports creates social conditions for reproducing the technical backwardness of national production, using as a sample the performance of agriculture — industry, with the most dynamic export growth in recent years. The using of a set of theoretical (including the concept of «Malthusian» and «Schumpeterian» types of economic activity) and empirical approaches (methods of analytical grouping and ranking of panel data, as well as indicators of concentration of economic activity: entropy, and market share ratios U. Shepard) allowed us to gain such main results. The structure of Ukrainian exports significantly limits the opportunities for national economic development and promotes the maximum concentration of benefits from foreign trade in a very narrow circle of beneficiaries with minimal positive effects for the general population and industries related to exporters in the «value chain». The priority direction of regulatory policy, adequate to the challenges posed by the problems of the structure of Ukraine’s exports, is to increase the selectivity of the levers of regulatory influence. In particular, the introduction of differentiation of access to direct subsidies on the basis of the proportions of the distribution of value-added, created by the exporter, by directions of use. In addition, limiting the possibility of VAT refunds to exporters of raw materials and products of its primary processing.
Сутнісне наповнення понятійного апарату бізнес-процесів підприємства
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Чебаков, Денис О.; Chebakov, Denys
У статті досліджено ряд ключових передумов щодо функціонування зовнішнього середовища, визначено, що для підприємств необхідно модернізувати власні погляди та методи покращення ефективності діяльності компанії. Проаналізовано досвід успішних компаній і зазначено, що розвиток має випереджу-вальний характер по відношенню до адаптації (пристосування) до змін зовнішнього середовища. Саме тому було визначено, що керована еволюція підприємства створює передумови до підсилення конкурентоспроможності компанії на ринку. Новітнім поглядом на ефективність діяльності підприємства є його спроможність швидко змінювати внутрішню структуру у відповідь умовам функціонування. Створення гнучких організаційних структур у виробництві і сфері послуг можливо саме в результаті переходу до процесного управління. За наявності значного наукового доробку з процесного підходу до управління підприємством, певне коло теоретичних і методологічних питань даного підходу, а саме методів удосконалення бізнес-процесів, у тому числі реінжинірингу бізнес-процесів і способів оцінювання даного інструменту залишаються не повністю висвітленими. Практично підтвердити думки про бізнес-процес, моделі його побудови та методи вдосконалення, проаналізувати вплив елементів зовнішнього середовища при проведенні реінжинірингу та оцінювання ефективності даного методу можливо лише вивчивши весь механізм функціонування підприємства на основі процесного підходу на конкретному суб’єкті господарювання. Все це разом дозволить провести практичну імплементацію ідей щодо покращення ефективності та результативності діяльності підприємства. Our century is a time of transformation and innovation. As the general economic situation in the world is constantly updated, changes are taking place in organizations. To survive in an actively changing environment, companies need to modernize their views and methods of improving the efficiency of the company. From the experience of successful companies, development should be proactive in relation to adaptation (adaptation) to changes in the external environment. It is the managed evolution of the enterprise that creates the preconditions for strengthening the company’s competitiveness in the market. The latest view of the efficiency of the enterprise is its ability to quickly change the internal structure in response to operating conditions. The creation of flexible organizational structures in production and services is possible as a result of the transition to process management. The world experience of progressive development of enterprises has many positive examples of the use of this tool to improve economic activity. The success of its application in the practice of the enterprise will be characterized by significant improvements in the system of indicators that characterize the efficiency and effectiveness of business processes. The main factor of success is the process of restructuring and reorganization of business processes, where one of the most modern and fastest in achieving the desired results, but also the most risky, of the tools of process management is the reengineering of both business processes and business in general. Our research indicates that business process reengineering is the evolution of the concept of process management, the main task of which is to effectively bring the company out of crisis, or improve the existing system of business processes, which will allow effective and long-term existence of the enterprise; The use of the latest information technologies as the core of business process reengineering, has allowed to use this tool in almost all areas of business.
Визначення перспективних напрямів диверсифікації експорту України
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Яценко, Олена Олександрівна; Iatsenko, Olena; Яценко, Елена Александровна
Проаналізовано основні торговельно-економічні показники України (кількість населення; обсяг, реальний темп росту, структура валового внутрішнього продукту, ВВП на душу населення; рівень безробіття; обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ); обсяги експорту/імпорту, сальдо торговельного балансу; питома вага вітчизняної торгівлі у глобальній, експортна та імпортна квоти) у динаміці за останні п’ять років. Визначено основні проблеми торговельно-економічного розвитку України (негативне сальдо торговельного балансу, переважання у експорті значної частки переробної продукції, високий рівень безробіття, недостатній розмір залучення ПІІ тощо), а також обсяг невикористаного експортного потенціалу. На підставі отриманих результатів запропоновано та обґрунтовано основні перспективні напрями географічної диверсифікації для розвитку українського експорту (США, Китай, Туреччина, Японія, Грузія) татоварної диверсифікації (для аналізу були обрані наступні галузі економіки: машини та апарати для паяння і зварювання (код 8515 за УКТЗЕД), трансмісійні вали і корпуси підшипників (код 8483), машини та механізми для збирання й обмолоту сільськогосподарських культур (код 8433), запчастини та агрегати до металообробного обладнання (код 8466), насоси для рідин (код 8413), пальники для твердого палива чи газу (код 8416), обладнання для фільтрування і очищення рідин та газів (код 8421), деревообробні верстати (код 8465), запчастини до засобів автомобільного транспорту (код 8708), електричні трансформатори (код 8504)). Оцінено, наскільки запропонована товарна структура експорту відповідає структурі попиту визначених перспективних ринків. Major trade economic indices of Ukraine of the last five years (population; volume, real growth tempo, GDP structure, GDP per capita; unemployment rate; direct foreign investment (DFI) volume; export/import volumes, trade balance; specific gravity weight of domestic trade within global trade, export and import quotas) have been analyzed dynamically. Main issues of trade economic development of Ukraine (negative trade balance, prevailing of greater part of remade goods in export, high unemployment rate, insufficient DFI use, etc.) as well as volume of unexploited export potential have been identified. Based on the received data, major perspective directions of geographical diversification for development of Ukrainian export (USA, China, Turkey, Japan, Georgia) and trade diversification (the following industries have been selected to be analyzed: machines and solder and welding devices (code 8515 at Ukrainian classification of foreign economic activity goods), transmission shafts and bearing bodies (code 8483), machines and mechanisms for collecting and threshing of agricultural crops (code 8433), parts and units for metal-working equipment (code 8466), liquid pumps (code 8413), solid fuel and gas burners (code 8416), filtering and liquid and gas cleaning equipment (code 8421), woodworking workbenches (code 8465), parts for motor machines (code 8708), electric transformers (code 8504)) have been suggested and grounded. It has been estimated how suggested goods export structure complies with the structure of definite perspective markets’ demand.
Детермінанти корпоративної соціальної відповідальності бізнесу
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Смерека, Наталя С.; Smereka, Natal’ya
Стаття присвячена дослідженню детермінант корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Проаналізовано три моделі, які пояснюють природу КСВ (модель концентричних кругів, піраміда Керрола, модель Дж. Елкінгтона) і запропоновано розроблену автором модель. Зазначено, що в уже існуючих моделях, які пояснюють природу КСВ бізнесу, основою є економічна відповідальність — прибутковість. Автором розділені детермінанти на зовнішні, які нав’язуються бізнесу із зовні (правова, етична, соціальна детермінанти), та внутрішні (фінансові). Аналізуючи чинники впливу на необхідність прийняття участі бізнесу в програмах КСВ, автором зроблено висновок, що виключно ідеологічними та моральними закликами до бізнесу, вирішувати екологічні та соціальні проблеми суспільства не можливо. З найвпливовіших чинників впливу на КСВ бізнесу виділена фінансова детермінанта. Проаналізовано аргументи мотивації участі людей у бізнесі. Доведено, що більшість людей, у тому числі власників бізнесу, є про-соціальними, однак, 97 % з них обирають стратегію особистого збагачення та ставлять свої економічні інтереси вище соціальних. Аргументовано важливість фінансових детермінант для розвитку КСВ бізнесу. Проаналізовано загальносвітові тенденції розвитку великого та малого бізнесу та доведено на цій основі, необхідність збалансування громадських і бізнесових інтересів в програмах з КСВ. The article is devoted to the determinates researching of the corporate social responsibility (CSR). Three models that explain the nature of the CSR, including the concentric zone model, Carroll’s pyramid, John Elkington’s model are analyzed. The model suggested and developed by the author is also studied. It is noted that the basis of the already existing models is profitability. The determinants are divided into external (juridical, moral and social determinants) and internal (financial). The factors that stimulate business to participate in the CSR programs are examined. It is concluded that it is impossible to solve environmental and social problems of the society only with the help of ideological and moral appeal to business. It is revealed that the most influential factor for the business CSR is financial one. The reasons why people take part in business are investigated. It is proved that the majority of people, including business owners, are prosocial but 97 % of them adhere to the personal enrichment strategy and set personal interest higher than social interest. The importance of the financial determinants development for the business CSR is proved. The global trends of the large and small businesses are analyzed and consequently the necessity to balance social and business interests in the CSR programs.
Зміни навколишнього середовища: аналіз потенційних викликів та можливостей для українських страховиків
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Димніч, Ольга Володимирівна; Dymnich, Olga; Дымнич, Ольга Владимировна; Гаманков, Дмитро Володимирович; Hamankov, Dmytro; Гаманков, Дмитрий Владимирович
Природні лиха завжди залишаються такими, що мають найнесподіваніший вплив на збалансованість розвиток світового господарства. Передбачити та запобігти подібним подіям надзвичайно важко, тому страхування від таких ризиків стає все поширенішим інструментом боротьби з ними. Окремі роки виявляються вкрай несприятливими щодо впливу природних умов. Саме в такі моменти переважна більшість населення замислюється про необхідність страхування, яке в подібних ризиках підтримується за рахунок світового ринку перестрахування. Згідно зі звітом Швейцарського перестрахового товариства Swiss Re, глобальні збитки від застрахованих природних катастроф у 2018 р. досягли 85 млрд доларів. Економічні втрати від природних та техногенних катастроф у 2019 р. склали близько 140 млрд дол.; глобальні страхові збитки в 2019 р. оцінюються приблизно в 56 млрд дол. Разом з тим страхове покриття подібних ризиків навіть на світовому рівні залишається недостатнім: страховими та перестрахувальними компаніями було покрито лише 30 % збитків. Захист населення та територій від стихійних лих у даний час залишається дуже актуальною проблемою. Вона пов’язана із щорічним збільшенням кількості природних катастроф, що виникають, та їх інтенсивністю. Як зазначено у Програмі розвитку ООН від 2011 р., населення в менш розвинених країнах із нижчим показником людського розвитку більше страждає від стихійних лих. Попередній 2019 р. в Україні ознаменувався природними явищами: шквальним вітром, градом, сильними грозами та спекою. Варто також зазначити, що спалювання сухої трави та деревини вже стало майже стихійним лихом: кожної весни в Україні палають десятки і сотні гектарів. У той же час не меншої згуби приносять повені. В останні роки повені на Закарпатті стали найпоширенішим природним лихом, що спричиняє катастрофічні матеріальні збитки, іноді з людськими жертвами. Їх причиною, за думкою експертів, є не лише природні, але й людські фактори, в першу чергу, вирубка лісів. Україна належить до групи «менш розвинених країн», тому виникнення різних стихійних лих завдає значної шкоди її економіці та добробуту населення. Природні явища, такі як повені, хуртовини, урагани, землетруси, лісові пожежі, морози, град тощо, знищують майно за дуже короткий час. Наразі питанням недопущення та подолання наслідків стихійних лих і їх вплив на населення країни повинні займатися не тільки на державному рівні, повинно відбуватися активне залучення українських страхових компаній, які на даний час стикаються з широким колом проблем при наданні послуги страхування майна: починаючи від слабко розвиненого ринку перестрахування й до відсутності системного підходу до самої проблеми. Natural disasters will always be one of the most unexpected influence on the balanced world development. It is extremely difficult to anticipate and prevent such events, which is why insurance against such risks is becoming more and more common. Some years prove to be extremely unfavorable to the influence of nature. It is at these moments that the vast majority think about the need for insurance, which in these cases is supported by the global reinsurance market. According to Swiss Re’s report, the global losses from insured natural disasters in 2018 reached an amount of $85 billion. The economic losses from natural and man-made disasters in 2019 totaled around $140 billion. Natural catastrophes accounted for $133 billion economic losses in 2019; Global insured losses in 2019 estimated to be around $ 56 billion. However, the insurance coverage on the global level remains insufficient: only 30 % of losses were covered by insurance and reinsurance companies Protection of population and territories from natural disasters at present continues to be a very pressing problem. This is due to the annual increase in number of emerging natural disasters and their intensity. As United Nations Development Program suggests (2011), populations in less developed countries with a lower Human Development Index are more affected by natural disasters. Previous 2019 year in Ukraine was marked by natural phenomena: storms of wind, hail, heavy thunderstorms and heat. It is worth also to say that burning of deadwood has become almost a natural disaster: tens and hundreds of acres are burning in Ukraine every spring. At the same time, no less damaging bring floods. In recent years, floods in Transcarpathia have become the most widespread natural disaster, causing catastrophic material damage, sometimes with human casualties. The reason, according to experts, is not only a natural factor, but also a human one. And this, first of all, is deforestation. Ukraine is sitting within such «less developed countries» group so the impact of various natural disasters can cause significant damage to its economy and welfare. Natural phenomena such as floods, blizzards, hurricanes, earthquakes, wild fires, frosts, hail, etc. can destroy property at very short terms. In Ukraine, insurance companies face the wide range of problems. Raging from an underdeveloped reinsurance market to the lack of the systematic approach to the problem.
Теоретичні аспекти діджитал-маркетингу
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Дерев’янченко, Тетяна Єгорівна; Dereviyanchenko, Tetyana; Деревянченко, Татьяна Егоровна; Бенівська, Інна Володимирівна; Benivska, Inna; Беновская, Инна Владимировна
Ефективний маркетинг є одним із головних чинників успішної діяльності підприємства на високо конкурентних сучасних ринках. Мінливе зовнішнє середовище підприємств вимагає коригування існуючих і запровадження сучасних методів просування. За рахунок розвитку цифрових засобів передачі даних, активного їх використання населенням, актуальним стає просування товарів і послуг інструментами digital-маркетингу. Комп’ютерні та маркетингові технології, а також способи взаємодії з цільовою аудиторією в інтернет-середовищі динамічно прогресують. Digital-маркетинг — це маркетинг, який забезпечує взаємодію зі споживачами і бізнес-партнерами за рахунок використання цифрових інформаційно-комунікаційних технологій та електронних пристроїв, тобто використання усіх можливих форм цифрових каналів для просування підприємства та його товарів. Як і будь-який інший вид, цифровий маркетинг обумовлює досягнення максимального результату оптимальним шляхом, тобто надає можливості економії коштів і уникнення неефективних витрат. Цифровий маркетинг вирішує щонайменш такі завдання, як підтримка іміджу (підприємства, товару, бренду); підтримка виведення нового бренду або товару на ринок; підвищення пізнаваності; стимулювання продажів тощо. Для вирішення цих завдань digital-маркетинг використовує необмежені можливості мережі Інтернет, мобільних і цифрових технологій. Частка інтернет-користувачів у Україні становить 71 %, а 65 % мають дома Інтернет [1]. Тож сьогодні найважливішим завданням для українських маркетологів постає необхідність дослідження рівня інтернет-проникнення, смаків споживачів при здійсненні купівель онлайн, ефективних онлайн-платформ тощо. Підприємствам необхідно усвідомити, що темпи цифрової революції визначаються здатністю споживачів до розуміння новинок, а не швидкістю розвитку технологій. У статті визначено зміст digital (інтерактивного, цифрового) маркетингу та його переваги (інтерактивність, відсутність територіальних обмежень, легкий доступ до ресурсів, широке залучення цільової аудиторії, можливість оперативного оцінювання системи просування підприємства, управління подіями в режимі реального часу тощо). Крім того схарактеризовано канали просування digital-маркетингу, його основні інструменти та ресурси. Використання digital-маркетингу надає підприємствам можливості доступу до світового ринку, сучасні засоби просування продукції, нові важелі конкуренції за ціною, якістю та товарною номенклатурою. Цифровий маркетинг — це комплекс інформаційних рішень, який за сучасних ринкових умов, є базовим складником розвитку сучасного бізнесу. У зв’язку з розвитком інтегрованих маркетингових комунікацій з використанням цифрових технологій та електронних пристроїв, цифровий маркетинг постійно розвивається і розширює сфери свого використання. Можливості digital-маркетингу безперервно удосконалюються під впливом ринкових, технологічних, соціальних та інших чинників. Для України дана проблема особливо актуальна у зв’язку з прогресивністю інтерактивних інструментів маркетингу, здатних як ефективно позиціювати підприємство, його товари, бренд, так і формувати лояльність споживачів на основі цифрових технологій. Effective marketing is one of the main factors of successful enterprise activity in highly competitive modern markets. The changing external environment of enterprises requires the adjustment of existing and the introduction of modern methods of promotion. Due to the development of digital means of data transmission, their active use by the population, the promotion of goods and services with digital marketing tools becomes relevant. Computer and marketing technologies, as well as ways to interact with the target audience in the Internet environment are progressing dynamically. Digital marketing is marketing that provides interaction with consumers and business partners through the use of digital information and communication technologies and electronic devices, i.e. the use of all possible forms of digital channels to promote the company and its products. Like any other type, digital marketing determines the achievement of maximum results in the optimal way, i.e. provides opportunities to save money and avoid inefficient costs. Digital marketing solves at least such tasks as image support (enterprise, product, brand); support for bringing a new brand or product to market; raising awareness; sales promotion, etc. To solve these problems, digital marketing uses the unlimited possibilities of the Internet, mobile and digital technologies. The share of Internet users in Ukraine is 71 %, and 65 % have Internet at home [1]. Therefore, today the most important task for Ukrainian marketers is the need to study the level of Internet penetration, consumer tastes when shopping online, effective online platforms and more. Businesses need to realize that the pace of the digital revolution is determined by consumers’ ability to understand innovations, not by the speed of technology. The article defines the content of digital (interactive, digital) marketing and its advantages (interactivity, lack of territorial restrictions, easy access to resources, wide involvement of the target audience, the ability to quickly evaluate the promotion system, real-time event management, etc.). In addition, the channels of digital marketing promotion, its main tools and resources are characterized. The use of digital marketing provides companies with access to the world market, modern means of product promotion, new levers of competition in price, quality and product range. Digital marketing is a set of information solutions, which in today’s market conditions, is a basic component of modern business development. Due to the development of integrated marketing communications using digital technologies and electronic devices, digital marketing is constantly evolving and expanding its scope. Opportunities for digital marketing are constantly improving under the influence of market, technological, social and other factors. For Ukraine, this problem is especially relevant in connection with the progress of interactive marketing tools that can effectively position the company, its products, brand, and to form consumer loyalty based on digital technologies.
Інтернет-маркетинг як ефективний інструмент налагодження комунікацій з цільовою аудиторією
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Віннікова, Інна Ігорівна; Vinnikova, Inna; Винникова, Инна Игоревна; Пономаренко, І. В.; Ponomarenko, I.
Виходячи з діджиталізації ключових процесів на глобальному та національному рівнях доведено доцільність вивчення інтернет-маркетингу, який виступає у якості важливого напряму діяльності компанії. Встановлено наявність певних ризиків для економічної системи, які можуть призвести до необхідності трансформації діяльності компаній у мережі Інтернет. Пандемія коронавірусу COVID-19 призвела до нестабільності в економіці та вимушеного перебування на карантині значної чисельності населення у країнах світу. Наведені умови призвели до негативних наслідків для бізнесу, поряд з цим виникли нові перспективи для розвитку в окремих видах економічної діяльності завдяки активізації відносин між компаніями та виробниками у цифровому середовищі. Станом на ІІ квартал 2020 р. роль інтернет-маркетингу істотно зросла під впливом епідемії та супутніх факторів. В даних умовах доведено доцільність проведення комплексного дослідження щодо необхідності активізації використання компаніями різноманітних інструментів інтернет-маркетингу. В науковій роботі наведено специфіку дослідження поведінки потенційних клієнтів у мережі Інтернет, що виражається у відповідності з певними алгоритмами послідовних дій. Доведено доцільність розробки та використання комплексної маркетингової інтернет-стратегії компаніями, що дозволить оптимізувати їх діяльність та отримати максимально ефективний результат. Встановлено необхідність адаптації відповідних маркетингових стратегій у цифровому середовищі до умов навколишнього середовища на постійні основі, що пов’язано з інтенсивною зміною ситуації у глобальній економічній системи. Компаніям в Україні для посилення конкурентних позицій на національному та міжнародному ринках також доцільно активізувати використання інноваційних підходів у сфері інтернет-маркетингу. В процесі дослідження встановлено три основні принципи інтернет-маркетингу: оперативність; персоналізація; актуальність. Виділено основні тенденції розвитку інтернет-маркетингу. В першу чергу необхідно звернути увагу на соціальні мережі, що використовуються значної кількістю потенційних клієнтів. Для досягнення максимально можливого результату необхідно виокремити цільову аудиторію та ідентифікувати соціальні медіа, що використовуються зазначеною групою споживачів. На наступному етапі передбачається вибір маркетингових інструментів у рамках певної соціальної мережі, що дозволять досягти максимально можливого рівня конверсії. До сучасних ефективних напрямів взаємодії слід також віднести вірусний маркетинг, який орієнтується на соціальні зв’язки між користувачами у цифровому середовищі та їх бажання ділитись унікальним контентом. Поряд з унікальним контентом може бути використаний Wow-ефект, що також спонукає до швидкого розповсюдження інформаційних матеріалів між користувачами. Характерною ознакою сучасності є функціонування бренду як продукту, що пояснюється створення певних торговельних марок окремими особистостями. Свідченням зазначеного підходу є популярність бренду серед певної цільової аудиторії, зацікавленої у ознайомленні з пов’язаними з певною персоною матеріальними та нематеріальними речами. Доведено доцільність застосування моделі AIDA (Attention, Interest, Desire, Action) для налагодження комунікацій з потенційними клієнтами. Based on the digitization of key processes at the global and national levels, it is proved the feasibility of studying Internet marketing, which serves as an important area of the company. There are certain risks to the economic system, which may lead to the need to transform the activities of companies on the Internet. The COVID-19 pandemic has led to instability in the economy and forced the quarantine of a large population in countries around the world. These conditions have led to negative consequences for business, and at the same time there are new prospects for development in certain types of economic activity due to the intensification of relations between companies and manufacturers in the digital environment. As of Q2 2020, the role of Internet marketing has increased significantly under the influence of the epidemic and its related factors. In these circumstances, it was proved that a comprehensive study on the need to intensify the use of various Internet marketing tools by companies. The scientific work presents the specificity of the study of potential customers behavior on the Internet, which is expressed in accordance with certain algorithms of sequential actions. The expediency of developing and using complex marketing Internet strategy by the companies has been proved, which will allow to optimize their activity and get the most effective result. There is a need to adapt relevant marketing strategies in the digital environment to environmental conditions on an ongoing basis, which is due to the intense change in the global economic system. For companies in Ukraine to strengthen their competitive position in the national and international markets, it is also advisable to intensify the use of innovative approaches in the field of Internet marketing. In the course of the research three basic principles of Internet marketing are established: efficiency; personalization; topicality. The main trends in the development of Internet marketing are highlighted. The first is to pay attention to the social networks used by a large number of potential customers. In order to achieve the best possible result, it is necessary to isolate the target audience and identify the social media used by the specified consumer group. The next step involves choosing marketing tools within a particular social network to reach the highest possible conversion rate. Today’s effective engagement areas also include viral marketing, which focuses on social connections between users in the digital environment and their desire to share unique content. In addition to unique content, a Wow effect can be used, which also leads to the rapid dissemination of information material to users. A characteristic feature of the present is the functioning of the brand as a product, which explains the creation of certain brands by individuals. This is evidenced by the popularity of the brand among a specific target audience interested in learning about tangible and intangible things related to a particular person. The expediency of using AIDA (Attention, Interest, Desire, Action) model for establishing communications with potential clients has been proved.
Організаційно-економічний механізм регіонального публічного управління житлово-комунальним господарством
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Оболенський, Олексій Юрійович; Obolenskyi, Oleksii; Оболенский, Алексей Юрьевич; Базарна, Ольга Вікторівна; Bazarna, Olga
Актуальність статті полягає у досліджені сутнісних засад організаційно-економічного механізму регіонального публічного управління галуззю, що є основою для формування відповідного механізму управління житлово-комунальним господарством на рівні регіону. Проаналізовано роботи вчених щодо регіонального розвитку країни та регіонів, регіонального управління, щодо механізмів регіонального публічного управління, щодо організаційно-економічних механізмів у підгалузях і за напрямками розвитку. На підставі аналізу літературних джерел запропоновані формулювання таких понять як: механізм регіонального публічного управління, механізм регіонального публічного управління галуззю, організаційно-економічним механізм публічного регіонального управління галуззю, у тому числі житлово-комунального господарства, суб’єкти регіонального публічного управління галуззю, об’єкти регіонального публічного управління галуззю. Обґрунтована модель організаційно-економічного механізму регіонального публічного управління галуззю на прикладі житлово-комунального господарства, необхідна для модернізації управління житлово-комунальним господарством. Результати дослідження можуть бути корисними як для зацікавлених органів публічної влади, що стосуються управління галузями економіки, у тому числі житлово-комунальним господарством, на регіональному рівні, так і для працівників житлово-комунальної галузі, вчених і дослідників управління галузями. The relevance of the article lies in the study of the essential principles of organizational and economic mechanism of regional public management of the industry, which is the basis for the formation of an appropriate mechanism for managing housing and communal services at the regional level. The works of scientists on regional development of the country and regions, regional management, on mechanisms of regional public management, on organizational and economic mechanisms in subsectors and by directions of development are analyzed. On the basis of the analysis of literature sources formulations of such concepts as are offered: the mechanism of regional public management, the mechanism of regional public management of branch, organizational and economic mechanism of public regional management of branch, including housing and communal services, subjects of regional public management of branch, objects regional public management of the industry. The model of organizational and economic mechanism of regional public management of the branch on the example of housing and communal services, necessary for modernization of management of housing and communal services is substantiated. The results of the study can be useful both for interested public authorities related to the management of sectors of the economy, including housing and communal services, at the regional level, and for housing and communal services workers, scientists and researchers in the management of industries.
Місце долара США та криптовалют у контексті глобальних змін у світовій економіці
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Загреба, Максим М.; Zahreba, Maksym; Загреба, Юлія О.; Zahreba, Yuliia
У статті досліджено сучасні фінансові інструменти, зокрема криптовалюти, а також вказано на можливі недоліки їх оцінювання через долар США. Також розглянуто негативні аспекти використання індексу долара USDX як міри вартості американської валюти в періоди глобальних економічних і фінансових кризових процесів. Адже починаючи з 1973 року американський долар фактично втратив прив’язку до золота та став оцінюватися через вартість кошику шести інших валют, а отже може демонструвати хибне зростання при загальному падінні світової економіки, що спостерігалося зокрема і цього року. Тому в якості альтернативи USDX та долара як глобальної міри вартості було запропоновано своєрідний «ринковий золотий стандарт», в основу якого покладено ринкову вартість золота як товару. Найбільш цікавим результатом при цьому став повний розворот кореляції долара США та євро: якщо з індексом долара у євро сильна від’ємна кореляція, що значною мірою випливає з механізму розрахунку USDX, то при покладенні в основу золота кореляція стає ще більш вираженою, проте додатною. Це значно точніше відбиває ситуацію на глобальному фінансовому ринку. При цьому інші кореляції в системі досліджуваних інструментів суттєво не змінилися, що говорить про те, що роль долара США серед фінансових інструментів сильно перебільшена. Окремо розглянуто криптовалюти як відносно новий фінансовий інструмент, що поступово перетворюється з другорядного та маловідомого на все стійкіший та високо капіталізований. А в умовах глобальної кризи світової економіки Біткоїн, Етеріум та інша «крипта» перетворилися на потужну альтернативу традиційним валютам, про що свідчить чітка обернена кореляція як з доларом США, так і з євро, яка в період останньої кризи тільки посилилася. Криптовалюти мають широкий спектр переваг, зокрема незалежність від екстрених непопулярних кроків центральних банків країн, обмежену емісію тощо, що робить їх перспективним інструментом на сучасному фінансовому ринку. The article examines modern financial instruments, in particular cryptocurrencies, as well as points out the possible shortcomings of their valuation through the US dollar. The negative aspects of using the U.S. Dollar Index as a measure of the value of the US currency during periods of global economic and financial crisis are also considered. Since 1973, the US dollar has actually lost its peg to gold and is valued through a basket of six other currencies, so may show a false rise during the global economic downturn, which was observed this year as well. Therefore, as an alternative to the USDX and the dollar as a global measure of value, a kind of «market gold standard» was proposed, which is based on the market value of gold as a commodity. The most interesting result was the complete reversal of the correlation between the US dollar and the euro: whereas the USDX-euro has a strong negative correlation, which largely follows from the USDX calculation mechanism, the gold-based correlation becomes even more expressed but positive. This more accurately reflects the situation in the global financial market. At the same time, other correlations in the system of studied instruments have not changed significantly, which suggests that the role of the US dollar among financial instruments is greatly exaggerated. Cryptocurrencies are considered separately as a relatively new financial instrument that is gradually evolving from secondary and little-known to increasingly stable and highly capitalized. And in the context of the global economic crisis, Bitcoin, Ethereum and other «crypts» have become a powerful alternative to traditional currencies, as evidenced by a clear inverse correlation with both the US dollar and the euro, which only intensified during the last crisis. Cryptocurrencies have a wide range of advantages, including independence from the unpopular steps of central banks, limited issuance, etc., which makes them a promising tool in today’s financial market.
Траєкторія дистанційної освіти у змінюваному світі: погляд у майбутнє
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Гаращук, Олена В.; Harashchuk, Olena; Куценко, Віра І.; Kutsenko, Vira
Стаття присвячена проблемам розвитку дистанційної освіти. Вказана проблематика є особливо актуальною сьогодні, коли у зв’язку з карантинними заходами, викликаним пандемією коронавірусу, дистанційна освіта стає фактично єдиною можливою формою організації навчального процесу. В цьому зв’язку розкриваються основні переваги дистанційного навчання, серед яких виділяється можливість забезпечити людині умови для безперервної освіти протягом усього життя. Також зазначається, що здійснення дистанційного навчання потребує новітніх технічних засобів і передусім тих, які ґрунтуються на інтерактивних мультимедійних технологіях. Подається огляд основних технічних ресурсів дистанційного навчання. Серед цих ресурсів особлива увага приділяється навчальним програмам і відмічається, що розробка навчальних програм для дистанційного навчання є однією з найскладніших проблем, вирішення якої потребує значних матеріальних та інтелектуальних витрат. Поряд із тим підкреслюється, що досягнення належної результативності дистанційного навчання є неможливим без сумлінного ставлення до нього студентів і викладачів, які мають досконало володіти технічними засобами використовуваними в навчальному процесі. При цьому важливе місце у статті відводиться розгляду значення праці викладачів, розкривається сутність методів освітньої діяльності заснованих на системній взаємодії та модульного навчання, що мають застосовуватись у процесі дистанційного навчання. Відтак зазначається, що у дистанційній формі навчання існують великі, нерозкриті до цього часу, можливості, на виявлення яких має бути спрямовано подальше вдосконалення дистанційної освіти. Серед перспективних напрямів розвитку дистанційної освіти відмічається об’єднання закладів вищої освіти у центри дистанційного навчання. Надалі у статті формулюються підходи до забезпечення розвитку дистанційної освіти в Україні, що має забезпечити якість підготовки кадрів з характеристиками відповідними вимогам економіки та суспільства знань за якими майбутнє. The article is devoted to the problems of distance education development. This issue is especially relevant today, when due to quarantine measures caused by the coronavirus (COVID-19) pandemic, distance education is actually the only possible form of organization of the educational process. In this regard, the main advantages of distance learning are revealed, among which is the ability to provide a person with conditions for lifelong learning. It is also noted that the implementation of distance learning requires the latest technical means and especially those based on interactive multimedia technologies. An overview of the main technical resources of distance learning is given. Among these resources, special attention is paid to training programs and it is noted that the development of training programs for distance learning is one of the most difficult problems, the solution of which requires significant material and intellectual costs. At the same time, it is emphasized that achieving the proper effectiveness of distance learning is impossible without the conscientious attitude of students and teachers, who must have a thorough knowledge of the technical means used in the educational process. An important place in the article is given to the importance of teachers, reveals the essence of methods of educational activities based on systematic interaction and modular learning, which should be used in the process of distance learning. Therefore, it is noted that in the form of distance learning there are great, still undiscovered, opportunities to identify which should be aimed at further improvement of distance education. Among the promising areas of distance education is the unification of higher education institutions into distance learning centers. In the future, the article formulates approaches to ensuring the development of distance education in Ukraine, which should ensure the quality of training with characteristics that meet the requirements of the economy and knowledge society for which the future.
Теоретичні основи ідентифікації соціальної сфери національної економіки та розробки політики її розвитку
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, Irina; Верба, Денис Володимирович; Denys, Verba; Верба, Денис Владимирович
Стаття присвячена формулюванню концептуальних підходів до організації ресурсного забезпечення соціальної сфери і містить спробу теоретичного узгодження та гармонізації поширених у вітчизняній науковій літературі підходів до диференціації масштабів ресурсного забезпечення соціальних галузей із принципами сучасних досліджень внеску соціальної сфери у примноження суспільного добробуту. Зокрема, досліджуються обмеження, що накладаються принципами управління ресурсним забезпеченням соціальної сфери на можливості розвитку національної економіки та характер розподілу вигід і тягот її функціонування між економічними суб’єктами. Обґрунтовано, що одним з провідних обмежень розвитку вітчизняної соціальної сфери виступає повсюдне порушення принципу диференціації масштабів ресурсного забезпечення її установ, залежно від суспільних результатів їх діяльності. Принципово, що поширені в Україні механізми ресурсного забезпечення ґрунтуються, переважно на формальній оцінці таких результатів державними чиновниками, що позбавляє установи соціальної сфери залежності від ставлення споживачів створюваних ними благ. Це робить соціальну сферу неконкурентною, що власне і породжує стимули і мотиви до неефективної, з огляду на потреби суспільства, діяльності в соціальній сфері. Підтвердження такого бачення автори вбачають у характеристиках інституціональної якості, які явно вищі в секторі, що на комерційній основі створює блага аналогічні с установами бюджетної сфери. Відповідно, саме в поширенні принципів конкурентного розподілу ресурсів соціальної сфери та в наданні споживачам її продуктів важелів впливу на масштаби ресурсного забезпечення належних до неї установ ми вбачаємо пріоритетний напрям розвитку концепції управління ресурсним забезпечення вітчизняної соціальної сфери. Для цього запропоновано організаційні механізми забезпечення вагомості споживацької оцінки благ, створюваних у соціальній сфері як фактору диференціації масштабів фінансування (ресурсного забезпечення) її установ. Підкреслена критична важливість наявності у споживачів достатньо широкого вибору установи (осередку використання ресурсів) соціальної сфери. Нарешті, обґрунтовано бажаність уникнення монополії певного механізму фінансування для установ соціальної сфери. Останній принцип відображає необхідність конкуренції не лише між установами соціальної сфери, а і між альтернативними (чи взаємодоповнюючими) механізмами їх фінансування. The article is devoted to the formulation of conceptual approaches to the organization of social sphere resource provision and contains an attempt to harmonize spread in the domestic scientific literature theoretical approaches to differentiating the scale of resource provision of social sectors with the modern principles of investigation the social sphere’s contribution to population welfare. In particular, the limitations imposed by the principles of resource management of the social sphere on the possibilities of the national economy for development and the features of the distribution of benefits and burdens of its operation between economic entities are studied. It is substantiated that one of the important limitations of the domestic social sphere development is the widespread violation of such principle as the differentiation of the scale of resource provision of social sphere entities, depending on the social results of their activities. The mechanisms of resource provision common in Ukraine are based mainly on the formal assessment of such results by government officials, which deprives social institutions of dependence on the attitude of consumers to the benefits they create. This makes the social sphere non-competitive, which in fact creates incentives and motives for inefficient activities in the social sphere. The authors have found the confirmation of this vision in the characteristics of institutional quality, which are clearly higher in the sector, which on a commercial basis creates goods similar to the institutions of the budget sphere. Accordingly, it is in the dissemination of the principles of competitive distribution of social sphere’s resources and in providing to consumers of their products leverage for influence the scale of resource provision of its institutions, we see a priority for the concept of resource management of the domestic social sphere. The organizational mechanisms are proposed to ensure the importance of consumer assessment of goods created in the social sphere, as a factor in differentiating the scale of funding (resource provision) of its institutions. The critical importance of providing to consumers a wide enough choice of the entity (center of resource use) of the social sphere is emphasized. Finally, the desirability of avoiding a monopoly of a certain funding mechanism for social institutions is substantiated. The latter principle reflects the need for competition not only between the social sphere’s entities but also between alternative (or complementary) mechanisms for their funding.
Еволюція децентралізованих платіжних систем як інноваційного виду грошей
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Бойко, Віктор Петрович; Boiko, Viktor
Стаття присвячена дослідженню передумов появи децентралізованих платіжних систем. Історичні події та наукові досягнення було поділено на періоди за технологічними прийомами шифрування, що застосовувались в різні часи. Перший період (приблизно з 3-го тисячоліття до нашої ери) — це період моноалфавітних шифрів, основний принцип яких полягав у заміні алфавіту вихідного тексту іншим алфавітом через заміну букв іншими буквами або символами. Другий період (приблизно з ІХ століття нашої ери) пов’язаний з появою різних варіантів поліалфавітних шифрів. Третій період (перша половина XX століття) характеризується впровадженням електромеханічних пристроїв. При цьому тривало використання поліалфавітних шифрів. Наступним є період переходу до математичної криптографії (з середини 1970-х до кінця 1990-х років XX століття) завдяки поширенню способу криптографії з відкритим ключем. У статті досліджено історію руху Шифропанків та ідеологію, яка була проголошена у маніфестах Тімоті Мея та Еріка Хьюза. У цих маніфестах визнається, що приватність — це сила вибіркового розкриття особистості світу і діяльність руху Цифропанків спрямована на побудову анонімних систем для захисту конфіденційності, анонімних систем пересилання пошти, цифрових підписів і електронних грошей. Також проаналізовано роботу сучасних децентралізованих платіжних систем і визначено, що системи на основі алгоритму Proof-of-work засновані на обчислювальній потужності обладнання. Більшість нових блокчейн проектів йдуть дешевшим шляхом і використовують алгоритм Proof-of-stake. Функціональні криптоактиви — це лише операційне середовище, що дозволяє передачу певної вартості між користувачами без будь-яких посередників та без необхідності довіряти один одному або надавати персональні дані. Гібридні (змішані) криптоактиви — це змішані концепції, які можуть мати або гібридну систему консенсусу в мережі, або можуть поєднувати два чи навіть кілька функціональних криптоактива. А от цифрова валюта центральних банків поки що не має практичної реалізації, але її запровадження активно просувається. The article is devoted to the research of prerequisites for the emergence of decentralized payment systems. Historical events and scientific developments have been divided into periods by technological encryption techniques used at different times. The first period (from about the 3rd millennium BC) is the period of mono-alphabetic ciphers, the basic principle of which is to replace the alphabet of the original text with another alphabet by replacing letters with other letters or symbols. The second period (approximately from the 9th century AD) is associated with the emergence of different variants of polyalphabetic ciphers. The third period (the first half of the XX century.) is characterized by the introduction of electromechanical devices. At the same time, the use of poly-alphabetic ciphers continued. The next is the period of transition to mathematical cryptography (from the mid-1970s to the end of the 1990s) due to the spread of open-key cryptography. This article has analyzed the history of the Cypherpunk’s movement and ideology, which was proclaimed by Timothy May and Eric Hughes. In their manifestos acknowledge that privacy is the power to selectively reveal oneself to the world and the activities of the Cypherpunk’s movement are aimed at building anonymous privacy protection systems, anonymous mail forwarding systems, digital signatures and electronic money. Also has been analyzed the modern decentralized payment systems and it is determined that the systems on the Proof-of-work algorithm are based on the computing power of the equipment. Most new blockchain projects go the cheaper way and use the Proof-of-stake algorithm. Functional crypto-assets are just an operating environment that allows the transfer of value between users without any intermediaries and without the need to trust one another or provide personal information. Hybrid (mixed) crypto-assets are mixed concepts and can either have a hybrid network consensus system or can combine two or even several functional crypto-assets. Currently the digital currency of the central banks has not been practically implemented, but its introduction is actively advancing.
Вразливість національних економічних систем до понижувальної фази циклу в процесі становлення постіндустріальної моделі економіки
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Дроб’язко, Марія М.; Drobiazko, Mariia
Стаття присвячена уточненню поширеної в науковій літературі тези про те, що інтенсивність структурних постіндустріальних трансформацій пов’язана зі стійкістю економічної системи до зовнішніх і внутрішніх збурень економічної кон’юнктури. Вихідна гіпотеза полягає в тому, що інтенсивніше формування «постіндустріальної» структури національної економіки пов’язане із скороченням амплітуди негативних циклічних коливань і послабленням їх впливу на добробут широких верств населення. Для перевірки цієї гіпотези сформовано динамічні ряди основних макроекономічних показників, що відображають довгострокові коливання як загального рівня економічної активності, так і характер розподілу «тягаря» негативної економічної динаміки між верствами населення (показники стійкості національних економічних систем до циклічних коливань). Як характеристики інтенсивності постіндустріальних структурних трансформацій використаноі показники розвитку фінансових ринків і рівня софістикації національного виробництва за даними звітів про глобальну конкурентоспроможність. За результатами аналітичного групування та порівняльного аналізу вдалось уточнити вихідну гіпотезу дослідження, виявивши, що в країнах, з меншим рівнем розвитку фінансових ринків і нижчим рівнем софістикації виробництва спади виявлялись більш руйнівними для умов відтворення ресурсного потенціалу суспільства та добробуту широких верств населення. Крім того, спади, здебільшого, не несли конструктивного елементу очищення від застарілих неефективних господарських форм, а виражали процеси звуження як масштабів економічної діяльності, так і руйнування тих осередків якісного розвитку виробничого середовища й якісного поліпшення інститутів, що могли закласти основи майбутньої трансформації країн до ефективнішої моделі економічного відтворення. The article is devoted to clarifying the thesis, which is widely spread in the scientific literature that the intensity of structural post-industrial transformations is associated with the strengthening of economic system resilience to the external and internal macroeconomic deviances. The initial hypothesis is that the more intensive formation of the «post-industrial» structure of the national economy is associated with a reduction in the amplitude of negative cyclical fluctuations and a weakening of their impact on the welfare of the population. To test this hypothesis, time series of key macroeconomic indicators were formed, reflecting longterm fluctuations in both the general level of economic activity and the parameters of the «burden» of negative economic dynamics distribution among the social groups (indicators of resilience of national economic systems to cyclical fluctuations). Indicators of the development of financial markets and the level of national production «sophistication», obtained from Global Competitiveness Reports were used as characteristics of the intensity of post-industrial structural transformations. Analytical grouping and comparative analysis clarified the initial hypothesis of the study, finding that in countries with lower levels of financial markets developing and lower levels of sophistication, downturns were more destructive for the reproduction of resource potential of society and the welfare of the population. In addition, the recessions, for the most part, did not carry a constructive element of cleansing from outdated inefficient economic forms, but expressed the processes of narrowing both the scale of economic activity and the reduction of qualitative development.
Розвиток національної економіки здоров’я в умовах глобальних трансформацій
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Заліська, О. М.; Zaliska, O. M.; Іринчина, Інна Борисівна; Irynchyna, Irynchyna; Иринчина, Инна Борисовна
Статтю присвячено науково-практичному обґрунтуванню напрямів розвитку та засадам формування національних економік здоров’я. Сучасні глобалізаційні трансформації актуалізують знаходження оптимальної моделі взаємодії систем охорони здоров’я держав у межах світо господарської системи. Дослідження висвітлило, що нерівність розвитку системи охорони здоров’я країн за наявною фінансово-економічною, технологічною, інформаційною базою, обсягом фармацевттичного ринку, інноваційним розвитком, бюджетними асигнуваннями у сферу здоров’я, соціальним забезпеченням медичними послугами населення, унеможливлює швидке та ефективне реагування на глобальні загрози й формування ефективно діючої Глобальної економіки здоров’я. У статті доводиться необхідність відповідальності національного господарства за якісні та кількісні показники здоров’я населення. Пропонуються чинники, що мають бути підґрунтям формування унікальних моделей національної економіки здоров’я, з урахуванням особливостей розвитку національних систем охорони здоров’я та глобальних трендів. В основі функціонування структурних одиниць моделі економіки здоров’я доцільно покласти: 1)показники медичної ефективності (effectiveness), 2) економічної ефективності (cost effectiveness), 3)необхідності (necessity) та 4) вірогідності реалізації/здійсненності (feasibility) її складових та їх наповнення. В роботі представлено аналіз трендів глобального розвитку у сфері здоров’я на основі даних ISPOR(International Society Pharmacoeconomic and outcome research), моніторинг яких має відбуватися на постійній основі. Висвітлюється роль колобарації як найрезультативнішої технології взаємодії науковців і практиків багатьох сфер народногосподарської та міжнародної економічної системи задля збалансованості підходів при прийняті рішень. Співробітництво сфер економіки та медицини при вирішенні проблематики конкурентоспроможності національної економіки здоров’я, спроможне вирішити кризу взаємодії національних економік у багатьох інших напрямках, зокрема, зовнішньоекономічної, зовнішньоторговельної. The abstract is devoted to the scientific and practical substantiation of the directions of development and principles of formation of national health economies. Modern globalization transformations actualize the finding of the optimal model of interaction of the health care systems of the countries within the world economic system.Top-level research that the likelihood of developing systems evolving in order for people to work in the economy using a technology database, using an efficient market, innovatively developed, budget-allocated health care, well-known health professionals, requires rapid and effective responses to Global threats and various actions of the Global Health Economy. The article proves the need for responsibility of the national economy for qualitative and quantitative indicators of public health. The factors that should be the basis for the formation of unique models of the national health economy are proposed, taking into account the peculiarities of the development of national health care systems and global trends. The functioning of the structural units of the health economy model should be based on: 1) indicators of medical efficiency, 2) economic efficiency, 3) necessity and 4) probability of realization/feasibility of its components and their filling. The paper presents an analysis of global health development trends based on ISPOR (International Society of Pharmacoeconomic and outcome research) data, which should be monitored on an ongoing basis. The role of collaboration as the most effective technology of interaction of scientists and practitioners of many spheres of the national and international economic system for the sake of balance of approaches at decision-making is covered. Cooperation between the spheres of economy and medicine in solving the problem of competitiveness of the national health economy is able to solve the crisis of interaction of national economies in many other areas, in particular, foreign economic, foreign trade.
Диджіталізація як основа розвитку smart-економіки в глобальному просторі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna
Безпрецедентне поширення інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) виступає визначальним процесом становлення Smart-економіки, корінним чином змінює технологічний базис і всю систему економічних відносин у суспільстві. Колосальне прискорення всіх трансакцій трансформує всі взаємодії, механізми та інструменти реалізації економічної діяльності. Під впливом активізації уваги до екологічних і соціальних проблем від нових технологій уже вимагається розумне керування всіма пов’язаними з ними процесами. Залежність соціально-економічного розвитку країн не стільки від ресурсних, скільки від технологічних, інноваційних чинників зумовлює особливу актуальність процесів диджіталізації для кожної країни. Міжнародними організаціями велика увага приділяється аналізу поширення процесів диджіталізації на рівні окремих країн, регіонів, глобальному рівні. Проведений аналіз дозволив виявити наступні тенденції: у країнах світу скорочується споживання фіксованими телефонами, стрімко зростає кількість користувачів мобільного зв’язку та Інтернету, кількість домогосподарств з комп’ютерами та домашнім доступом до Інтернету. Разом з тим, у світі залишаються великі диспропорції щодо доступу до сучасних ІКТ. Україна займає середні позиції серед країн світу щодо охоплення населення Інтернетом і мобільним зв’язком, але відстає за показниками більш високоякісних послуг. Поширення ІКТ у глобальних торгових потоках наочно спостерігається в структурі виробництва, структурі світової торгівлі, зростанні частки знаннємісткої продукції. Частка знаннємісткої та технологічно насиченої продукції є найвагомішою у торгівлі товарами і становить майже третину світового ВВП. Найвищу частку (15 % ВВП) мають комерційні наукоємні послуги — бізнес, фінансові та інформаційні. Такі наукомісткі сектори, як освіта та охорона здоров’я займають друге місце (9 % ВВП). До інтелектуальноємних секторів економіки з 2018 року відносять також і виробничі галузі середнього та високотехнологічного виробництва (автотранспорт, електричні машини та обладнання, хімічні речовини, за винятком фармацевтичних препаратів, залізничного та іншого транспортного обладнання), на які припадає частка в 4 % ВВП. Високотехнологічні виробничі галузі — літаки та космічні апарати; комунікації; комп’ютери; фармацевтичні препарати; напівпровідники; інструменти для випробувань, вимірювань та контролю — мають частку 2 %. На глобальному рівні ставиться питання про необхідність прискорення цифрових інноваційних екосистем з метою забезпечення цифрової трансформації. Дослідження МСЕ показали, що в основі інноваційного розриву між країнами лежить цифровий розрив. Саме тому основними цілями визначено посилення можливостей країн щодо інтеграції інновацій в галузі ІКТ у свої національні програми розвитку та сприяння культурі інновацій. The unprecedented spread of information and communication technologies (ICT) is a defining process in the formation of the Smart-economy, radically changing the technological basis and the entire system of economic relations in society. The colossal acceleration of all transactions transforms all interactions, mechanisms and tools for the implementation of economic activity. Under the influence of increasing attention to environmental and social issues, new technologies are already required to intelligently manage all related processes. The dependence of socio-economic development of countries not so much on resources as on technological, innovative factors determines the special relevance of digitalization processes for each country. International organizations pay great attention to the analysis of the spread of digitalization processes at the level of individual countries, regions, and the global level. The analysis revealed the following trends: the consumption of fixed telephones is declining in the countries of the world, the number of mobile and Internet users is growing rapidly, the number of households with computers and home access to the Internet is growing. At the same time, there are still large disparities in the world regarding access to modern ICT. Ukraine ranks middle among the world’s countries in terms of Internet and mobile coverage, but lags behind in terms of higher quality services. The spread of ICT in global trade flows is clearly observed in the structure of production, the structure of world trade, the growing share of knowledge-intensive products. The share of knowledge-intensive and high-technological products is the most important in trade in goods and accounts for almost a third of world GDP. The highest share (15 % of GDP) has commercial science-intensive services — business, financial and information. Science-intensive sectors such as education and health care rank second (9 % of GDP). The intellectually intensive sectors of the economy from 2018 also include medium and high-tech industries (vehicles, electrical machinery and equipment, chemicals, excluding pharmaceuticals, railway and other transport equipment), which account for 4 % of GDP. High-tech industries — aircraft and spacecraft; communications; computers; pharmaceuticals; semiconductors; instruments for testing, measurement and control — have a share of 2 %. At the global level, there is a question of the need to accelerate digital innovation ecosystems in order to ensure digital transformation. ITU research has shown that the innovation gap between countries is based on the digital divide. That is why the main goals are to strengthen the capacity of countries to integrate ICT innovation into their national development programs and promote a culture of innovation.
Внутрішня структура та функції людського капіталу
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Руженський, Максим Миколайович; Ruzhenskyi, Maksym; Руженский, Максим Николаевич
Серед соціально-економічних проблем сучасного етапу розвитку України значної ваги набуває дослідження теоретичних і прикладних аспектів внутрішньої структури людського капіталу. На основі аналізу сучасних уявлень про компоненти останнього встановлено функціональний зв’язок з інтелектуальним капіталом, а також представлено його авторське трактування як економічної категорії. Сутнісно-змістовні характеристики структурних елементів людського капіталу ґрунтуються на відмінах у їх функціональному призначенні порівняно з фізичним капіталом з одночасним виокремленням подібності їх впливу на стадії суспільного відтворення. Вони розглядаються як результат інвестування у його розвиток на індивідуальному та макроекономічному рівні, що стимулює економічне зростання та підвищує конкурентоспроможність національної економіки. Наголошується на актуалізації мотивації інтелектуальної праці в постіндустріальному суспільстві. Among the socio-economic problems of the present stage of development of Ukraine, considerable importance is given to the study of theoretical and applied aspects of the internal structure of human capital. Based on an analysis of current perceptions of the latter’s components, functional communication with intellectual capital is established and its author’s interpretation as an economic category. The substantive and substantive characteristics of the structural elements of human capital are based on differences in their functional purpose in comparison with physical capital, while at the same time distinguishing the similarity of their influence at the stage of social reproduction. They are seen as a result of investing in its development at the individual and macroeconomic levels, which stimulates economic growth and enhances the competitiveness of the national economy. Emphasis is placed on the actualization of the motivation of intellectual work in post-industrial society.

Browse

Browsing 2020 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options