Випуск № 28

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/38827

Browse

Browsing Випуск № 28 by Subject "China"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Сучані проблеми розвитку Азіатсько-тихоокеанського регіону
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Іщук, Юлія А.; Ishchuk, Yuliia; Чайковська, Маргарита В.; Chaikovska, Marharyta
    У статті обґрунтовано різні підходи до структури Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР). Визначено статус країн у складі АТР. Досліджено, що економічні процеси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні характеризуються зростанням ролі Китаю та Індії, посиленням ролі росії на перерозподіл балансу в регіоні та військова агресія рф проти України. Запропоновано авторський четвертний підхід до визначення АТР — військово-політичний, що викликаний останніми подіями у регіоні, за яким країни, що входять до складу АТР, пропонується розділити на три напрями: країни, що розділяють інтереси Китаю; країни — союзники США; країни, які тримають нейтралітет. Досліджено, подальший розвиток суперечок між провідними країнами регіону може перерости в ескалацію перегонів озброєння. Як наслідок, це загрожуватиме започаткуванню спільних угод та проєктів і суттєво знизить шлях до тісного партнерства в усій зоні АТР. Окреслено можливі загрози в економіко-політико-воєнному середовищі регіону. На підставі проведеного дослідження зроблено висновок, що бажання провідних держав продемонструвати власні домінантні позиції через розбіжні інтереси та темпераменти на світовій арені шляхом повного домінування можуть поставити під загрозу безпеку та мир у світі. Захід і Китай мають визнати, що для високого рівня безпеки потрібно поглиблювати співпрацю шляхом тісних зв’язків між регіонами і не вдаватись до гонки озброєння, яка може призвести до суперечок та конфліктів. Кожна держава має прагнути до стратегії підтримки спільних потреб у сфері безпеки і не робити дій, які будуть спрямовані на послаблення та дестабілізацію миру. У перспективі стабільність у світі може бути досягнуто лише за рахунок спільного бажання держав підтримувати стабільність, а не повного домінування провідних держав. Країнам — членам союзу потрібно буде обрати дієві інструменти щодо протистояння економічному поглинанню з боку Китаю та США, а також покращити власну обороноздатність. The article substantiates various approaches to the structure of the Asia-Pacific region (APR), defines the status of the countries in the APR. It has been studied that the economic processes in the Asia-Pacific region are characterized by the growing role of China and India, the strengthening of the role of Russia in the redistribution of the balance in the region, and the military aggression of the Russian Federation against Ukraine. The author’s fourth approach to the definition of the APR is proposed — a military-political one, caused by recent events in the region, according to which it is proposed to divide the countries that are part of the APR into 3 directions: countries that share the interests of China, countries that are allies of the United States, and countries that maintain neutrality. It has been investigated that the further development of disputes between the leading countries of the region may turn into an escalation of the arms race. As a result, this will threaten the initiation of joint agreements and projects and significantly reduce the path to close partnership in the entire Asia Pacific region. Possible threats in the economic, political and military environment of the region are outlined. On the basis of the conducted research, it can be concluded that the desire of the leading states to demonstrate their dominant positions due to diverging interests and temperaments on the world stage through complete dominance can endanger security and peace in the world. The West and China must recognize that for a high level of security, it is necessary to deepen cooperation through close ties between regions and not engage in an arms race that can lead to disputes and conflicts. Each state should strive for a strategy of supporting common needs in the field of security, and not take actions aimed at weakening and destabilizing peace. In the future, stability in the world can be achieved only at the expense of the joint desire of states to maintain stability, and not by the complete dominance of the leading states. The member countries of the union will need to choose effective tools to resist economic takeover by China and the United States, as well as improve their defense capabilities.