2022 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2022 рік by Subject "330.3"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Sustainable directions of increasing scientific and innovative authorities in reforming the national economy(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Abdullayeva, Madina; Абдулаєва, Мадіна К.; Nasirkhodjaeva, Dilafruz; Насірходжаєва, Ділафруз СабітхановнаThe development of environmental problems, the emergence of environmental crises and catastrophes, and the rise in global problems observed today need immediate resolution. The issues related to the human factor and its activation in innovative development play an important role in the development of programs for socio-economic development of the country, the deepening of reforms. This article provides views on the development of competitive training for innovation in the context of globalization, increasing the prestige of scientific work, as well as scientifically based recommendations for capacity building. The reason for applying the cluster approach in the context of this work is the absence of effective organizational and economic mechanisms of interaction between special protection enterprises, enterprises for the production of environmentally-oriented products, processing enterprises, trading companies, authorities and scientific organizations. World experience shows the effectiveness of the creation and functioning of clusters in different segments of the economy. Their common feature is productivity gains in the cluster itself and in related sectors due to the synergistic effect. The analysis shows that clustering is one of the promising models of development and can provide the necessary dynamics of economic growth.Item Мікрокваліфікації як інноваційна технологія підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання за сучасних соціально-економічних умов(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Олексюк, Олексій Іванович; Oleksiuk, Oleksii; Олексюк, Алексей Иванович; Галиця, Ігор; Halytsia, IhorЗростання динаміки соціально-економічного розвитку визначає необхідність створення нових механізмів адаптації персоналу на нарощування трудового потенціалу на всіх рівнях, а особливо на рівні суб’єктів господарювання. Робота присвячена розвитку методичних підходів до використання мікрокваліфікацій з метою підвищення ефективності процесів навчання фахівців, прискорення засвоєння нових знань у динамічних професійних сферах, створення передумов для інноваційних процесів і розвитку кваліфікацій працівників суб’єктів господарювання. Конструктивний аналіз наукового доробку у цій проблемній області дозволив виділити ключові характеристики мікрокваліфікацій, етапи їх формування та встановити взаємозв’язки з етапами інноваційних процесів на рівні суб’єкта господарювання. На цій основі проведено узагальнення пошукової статистики платформи Google і виділено сфери найбільшого поширення концепції мікрокваліфікацій за різними країнами світу. Узагальнено декілька ключових тенденцій та напрямків подальших досліджень: необхідність розвитку існуючих та пошуку нових підходів до гнучкого навчання працівників, наявність взаємозв’язку між інтенсивністю розвитку мікрокваліфікацій та інноваційною активністю в регіонах, необхідність проектування освітнього процесу поряд з розробкою інновацій, необхідність перегляду освітніх програм внаслідок зміни способів та підходів до навчання за сучасних умов. Повна чи часткова реалізація вказаних висновків сприятиме підвищенню конкурентоспроможності суб’єктів господарювання у стратегічній перспективі. The increased dynamic of the social-economic development leads to the necessity of creating new mechanisms of personnel’s adaptation and human capacity development at all levels and particularly at the level of economic agents. The study is devoted to the development of methodical approaches to micro-credential implementation for improving the efficiency of training of specialists, facilitating new knowledge acquiring in the highly dynamic professional areas, establishment of preconditions of innovations and upskilling of employees of economic agents. Constructive analysis of existed scientific studies in this area lets us to define key characteristics of micro-credentials, stages of development and relationships with the stages of the innovation processes of economic agents. The brief analysis of the Google searching statistic was done and the micro-credentials’ domination in the regions of the world was identified on this basis. The study includes several key trends or conclusions prepared by authors for further research in this area: the necessity of developing existing and exploring new approaches for the agile training of the staff, the research opportunity in regards to the relationship of micro-credential and innovations in the regions, the necessity of the education with the reference to innovation’s planning process, the necessity of the adaptation of educational programs due to changes in approaches and tools of education nowadays. The full or partial implementation of the developed conclusions and recommendations will support the increasing competitiveness of economic agents in line with strategic prospects.Item Порівняльний аналіз економічної динаміки України та країн ЄС і ОЕСР(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Махонін, Владислав І.; Makhonin, VladyslavЗ огляду на незавершену трансформацію глобальної соціально-економічної парадигми у бік сталості та соціальної інклюзії, питання напрацювання, по-перше, стандартів переорієнтації, та, по-друге, інструментарію оцінювання успішності імплементації нових стратегій — сталого розвитку та насамперед інклюзивного зростання — із поступовим відходом від аналізу виключно крізь призму індикатору ВВП продовжує залишатися відкритим і для розвинутих країн, і для країн, які розвиваються. Останнім із інструментів економічного аналізу, покликаних замінити ВВП як основний — щоправда, водночас не виключаючи його — орієнтир світової громадськості в останні десятиліття, виступив запропонований у 2017 році ВЕФ Індекс інклюзивного розвитку (з англійської — Inclusive Development Index, або IDI). Структурний аналіз даного композитного індексу став предметом у дисертаційному дослідженні автора в рамках виконання програми PhD, тоді як дана стаття є елементом вищезгаданого дослідження автора й розкриває окрему частину отриманих результатів. У статті з метою отримання уявлення про загальний стан орієнтованого на ВВП світу з урахуванням соціально-історичного контексту презентовано порівняльно-описовий статистичний аналіз положення основних світових економічних об’єднань — Євро-пейського союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку, офіційних країн-партнерів ЄС і претендентів на вступ до складу останнього і офіційних країн-партнерів ОЕСР — на тлі стану України за трьома головними типами ВВП на душу населення: реальним (який, відповідно до методології Всесвітнього економічного форуму, входить до композиції Індексу інклюзивного розвитку), номінальним і ВВП за паритетом купівельної спроможності. Аналіз було проведено шляхом застосуванням засобів описової статистики пакету Statistica. Отримані результати дозволяють говорити зокрема про те, що за всіма трьома типами індикатору ВВП ОЕСР як економічне об’єднання має найвищий рейтинг, порівняно з ЄС та іншими групами. Україна, зі свого боку, загалом (за винятком порівняльного рейтингу з країнами-партнерами ОЕСР за ВВП за паритетом купівельної спроможності) демонструє найнижчі показники з-поміж обраних для аналізу груп, однак в усіх випадках її динаміка має висхідний характер. Крім того, попри багаторічні намагання провідних наднаціональних інститутів змістити акценти у соціально-економічного розвитку з оцінки об’ємів виробництва на оцінку рівня добробуту, аналіз на прикладі різкого росту усіх трьох типів ВВП на рубежі XX та XXI століть і протягом безпосередньо XXI вказує на те, що ВВП залишається основним мірилом економічного розвитку для урядів країн світу. Given the ongoing transformation of the global social and economic paradigm towards sustainability and social and economic inclusion, the issue of developing, firstly, reorientation standards and, secondly, tools for assessing the success of the implementation of new strategies–of sustainable development and, above all, inclusive growth–with a gradual alienation from analysis only through the prism of GDP continues to be open to both developed and developing countries. The latest of these tools of economic analysis, designed to replace GDP as the main–but at the same time not excluding the last–benchmark of the world community in recent decades, was the Inclusive Development Index (or IDI) proposed by the World Economic Forum in 2017. Structural analysis of this composite index became the goal of the author’s dissertation research within the framework of the PhD program. In turn, this article is an element of the above-mentioned research of the author and part of the results obtained. In order to get an idea of the general state of the GDP-oriented world, taking into account the social and economic context, the article presents a comparative and descriptive statistical analysis of the position of the main world economic organisations–the EU, the OECD, the official partner countries of the EU, as well as partner countries OECD–against the background of the state of Ukraine in terms of three main types of GDP per capita: constant GDP (which, according to the WEF methodology, is included in the composition of the Inclusive Development Index), current GDP and GDP based on purchasing power parity. The analysis was carried out using the descriptive statistics tools of Statistica software package. The results obtained allow us to say, in particular, that within all three types of GDP, the Organization for Economic Cooperation and Development, as an economic association, has the highest rating in comparison with the EU and other groups. Ukraine, in turn, as a whole (with the exception of a comparative rating with OECD partner countries in terms of GDP based on PPP) demonstrates the lowest performance among the selected groups. At the same time, the dynamics of Ukraine in all cases has an upward character. In addition, despite many years of attempts by leading supranational institutions to shift the focus in social and economic development from assessing production volumes towards assessing the level of well-being, the example of a sharp increase in all three types of GDP at the turn of the 20th and 21st centuries and during the immediate 21st century, identified in the analysis, indicates the fact that GDP continues to be the main measure of economic development for the governments of the countries of the world.Item Цифрові комунікації в системі управління бізнес-організацією(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Сагайдак, Михайло Петрович; Sahaidak, Mykhailo; Сагайдак, Михаил Петрович; Андрющенко, Анастасія Р.; Andryshchenko, AnastasiiaУ статті досліджено передумови і визначено та структуровано технологічно-інструментальні аспекти розвитку систем цифрових комунікації у світі й Україні, які зазнають суттєвих змін під впливом сучасних інноваційних тенденцій і трансформаційних процесів. Визначено сучасні тренди цифрової трансформації бізнесу, а також стратегічні орієнтири розвитку вітчизняних бізнес-організацій з використанням цифрових інструментів, налаштованих за сучасними цифровими технологіями, такими як Інтернет речей, роботизація та кіберсистеми, штучний інтелект, великі дані й безпаперовий документообіг, адаптивне моделювання, хмарні та туманні обчислення, блокчейн тощо. Доведено, що сучасною обґрунтованою потребою українського бізнесу стає побудова якісних цифрових комунікаційних формацій, якими виступають своєрідні цифрові екосистеми взаємодій різних господарських рівнів. З огляду на потребу сучас-них вітчизняних бізнес-організацій у вибудові інформаційно-комунікаційних екосис-тем, що матимуть здатність до функціонування в умовах мінливого стану середо-вища, авторами були запропоновані оригінальні релевантні, ефективні та дієві підходи до побудови екосистем цифрових комунікацій, орієнтованих на реалізацію управлінських процесів у бізнес-моделях. У цьому аспекті запропоновано авторський підхід до використання цифрових комунікацій у системі управління бізнес-організацією та їх поділу на основні три сектори, що мають бути зорієнтовані окремо для вирішення потреб на макро-, мезо- і мікрорівнях. Запропонований підхід передбачає, що на макрорівні бізнес-організація, завдяки певним цифровим шлюзам, має змогу підтримувати зв’язок із некомерційними й іншими комерційними установами, на мезорівні — із ключовими стейкхолдерами та кінцевими споживачами, на мікрорівні — із керівниками й виконавцями безпосередньо залученими до операційних процесів системи у рамках здійснення господарської діяльності. The article examines the prerequisites and defines and structures the technological and instrumental aspects of digital communication systems development in the world and in Ukraine. Which are undergoing significant changes under the influence of modern innovative trends and transformational processes. Modern trends in the business digital transformation are defined, as well as strategic guidelines for the domestic business organizations development using digital tools configured according to modern digital technologies, such as the Internet of Things, robotics and cyber systems, artificial intelligence, big data and paperless document flow, adaptive modeling, cloud and fog computing, block chain, and more. It has been proven that the construction of high-quality digital communication formations, which act as a kind of interactions digital ecosystems at various economic levels, is a modern justified need of Ukrainian business. Taking into account the need of modern domestic business organizations to build information and communication ecosystems that will have the ability to function in conditions of a changing environment, the authors proposed original relevant, effective and efficient approaches to the digital communications ecosystems construction, focused on the management processes implementation in business models. In this aspect, the author’s approach to the use of digital communications in the business organization management system and their division into three main sectors, which should be oriented separately to address needs at the macro-, meso-, and micro-levels, is proposed. The proposed approach assumes that at the macro-level, a business organization, thanks to certain digital gateways, is able to maintain contact with non-commercial and other commercial institutions, at the meso-level with key stakeholders and end users, at the micro-level with managers and executives directly involved in operations system processes within the economic activity framework.