2022 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/38443

Browse

Now showing 1 - 20 of 48

Інноваційні підходи формування бізнес-моделі підприємства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Чебакова, Тетяна Олександрівна; Chebakova, Tetiana; Чебакова, Татьяна Александровна; Чебаков, Денис О.; Chebakov, Denys; Лобойко, Варвара І.; Loboiko, Varvara; Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Теплюк, Мария Анатольевна
На сьогоднішній день актуальними є питання функціонування підприємств та забезпечення їх конкурентних позицій, бізнес-модель підприємства як інструмент для опису створення цінності підприємства та його продукту, у цьому питанні займає чи не найпершу роль. Бізнес-модель — це частина стратегії ведення бізнесу, тому не дивно що це проблемне питання хвилює багатьох підприємців, економістів, вчених. Метою дослідження слід вважати визначення теоретичної бази понять бізнес-моделі підприємства та формування пропозицій щодо підвищення ефективності бізнес-моделей підприємства. Відповідно до зазначеної мети у ході дослідження поставлено та вирішено основні завдання, серед яких дослідження сутності основних понять та складових бізнес-моделі, визначення методичних підходів та елементів що впливають на формування бізнес-моделі. Основне проблемне питання полягає у забезпеченні ефективного функціонування бізнес-моделі підприємства, а також у відповідності методів для побудови та аналізу підприємства та його бізнес-моделі як умови конкурентоспроможності до ринкової ситуації, її зміни із часом. На цій проблемі також наголошували такі автори — Г. Хамел та К. К. Прахалад. Бізнес-моделі не є орієнтованими на майбутні ринки, тобто по суті розраховані на існуючі умови ринків. З одного боку це значно спрощує поняття підприємством основних аспектів формування бізнес-стратегії, але не готує її до створення інноваційного продукту, виходу у так званий блакитний океан, де розвиток відбувається із меншою кількістю конкурентів. Запропонована модель — «Модель перспектив бізнес-моделі підприємства» дозволить вирішити цю проблему, та розглянути у комплексі поняття сучасна та майбутня або прогнозована бізнес-модель підприємства. В основу моделі було покладено поняття змін, руху, інноваційності, модернізації. Обрані блоки досить влучно відбивають основні процеси, діяльність, що відбуваються на підприємстві, а тому запропоновані рішення направлені на оновлення елементів бізнес-моделі підприємства. Оновлення усіх блоків, або основних елементів бізнес-моделі, дозволить щоразу змінювати, корегувати, модернізувати діяльність компанії та підходи до визначення цієї діяльності. Передбачається що зміни в усіх запропонованих блоках по перше допоможуть підприємству краще орієнтуватись в потребах споживачів, по друге часта зміна елементів моделі допоможе підприємству у разі непередбачуваних ситуацій, таких як зміна ринку, ринкового попиту — мобілізувати свої зусилля, як воно робило коли змінювало елементи бізнес-моделі. Today the issues of functioning of enterprises and ensuring their competitive positions are relevant, the business model of the enterprise as a tool to describe the value creation of the enterprise and its product, in this issue is perhaps the most important role. The business model is part of the business strategy, so it is not surprising that this problem worries many entrepreneurs, economists and scientists. The purpose of the study should be to determine the theoretical basis of the business model of the enterprise and the formation of proposals to improve the efficiency of business models of the enterprise. In accordance with this goal, the study set and solved the main tasks, including the study of the essence of the basic concepts and components of the business model, the definition of methodological approaches and elements influencing the formation of the business model. The main problem is to ensure the effective functioning of the business model of the enterprise, as well as compliance with methods for building and analyzing the enterprise and its business model as a condition of competitiveness in the market situation, its change over time. This problem was also emphasized by the following authors — G. Hamel and K. K. Prahalad. Business models are not focused on future markets, ie they are essentially designed for existing market conditions. On the one hand, it greatly simplifies the company’s understanding of the main aspects of business strategy, but does not prepare it to create an innovative product, access to the so-called blue ocean, where development takes place with fewer competitors. The proposed model — «Model of prospects of the business model of the enterprise» will solve this problem, and consider in a complex concept of current and future or projected business model of the enterprise. The model was based on the concepts of change, movement, innovation, modernization. The selected blocks quite accurately reflect the main processes, activities taking place in the enterprise, and therefore the proposed solutions are aimed at updating the elements of the business model of the enterprise. Updating all the blocks, or the main elements of the business model, will allow you to change, adjust, modernize the company’s activities and approaches to defining these activities. It is assumed that changes in all proposed units will help the company to better navigate the needs of consumers, and secondly, frequent changes in the elements of the model will help the company in case of unforeseen situations such as changes in the market, market demand. models.
Особливості розрахунку маржинальних викликів
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Білоус, Костянтин І.; Bilous, Kostiantyn
У статті узагальнено процес використання одного з елементів заставного менеджменту у структурі фінансового управління підприємства, а саме процесу щоденного розрахунку маржинальних викликів, у зв’язку зі зростанням волатильності фінансового ринку, посиленням глобального регулювання операцій, які несуть ризик контрагента, і вимушеним впровадженням заставного менеджменту у ширшого кола учасників фінансового ринку. Через відсутність загального алгоритму розрахунку маржинальних викликів, проаналізовано матеріали Міжнародної асоціації свопів цінних паперів і деривативів, зокрема, стандартні угоди про кредитну підтримку (SCSA) і вже існуючі угоди про кредитну підтримку (CSA) між Wachovia Bank, National Association та Gold Bank, а також між The Bank of New York і Wells Fargo Bank. Виокремлено основні елементи розрахунку маржинальних викликів. Розроблено універсальний покроковий алгоритм розрахунку маржинальних викликів. Виокремлено основні правила розрахунку маржинальних викликів, такі як розмір маржі на незахищений кредитний ризик, дисконти на активи забезпечення залежно від якості застави, календарні дати розрахунку маржинальних викликів, порогові значення розміру виникання маржинального виклику, мінімальні суми переказів (MTAs) та правила округлення сум виклику. Автором розроблено, з урахуванням ринкової практики, загальний універсальний алгоритм розрахунку розміру і напряму маржинальних вимог як різниці між ринковою вартістю ризику (ринковою експозицією) та загальною заставною вартістю активів, переданих у заставу, з використанням лімітів і правил округлення. Сформовано і запропоновано автором кроки для розрахунку маржинального платежу. По-перше, розраховується ринкова вартість зобов’язань щодо забезпечення кредитної підтримки (ризику), враховуючи початкову маржу. По-друге, розраховується ринкова вартість заставного портфеля, враховуючи урізання його елементів. По-третє, обчислюється різниця між ринковою вартістю зобов’язань, скоригованої на початкову маржу, і загальної вартістю заставного портфеля з урахуванням дисконтів урізання на його елементи. Останній етап — на отриману різницю застосовуються порогові значення щодо розміру мінімального виклику, параметр мінімальної суми переказів і правила округлення. В результаті, залежно від сторони кредитних відносин, можна вирахувати направлення та характер дії маржинального виклику, яка може бути як вхідною (відправлення або повернення застави контрагенту), або вихідною (отримання або відкликати заставу від контрагента). Due to the rising volatility of the financial market and increased global regulation, collateral management has become a crucial part of the daily routine of financial institutions. The article summarizes and describes a managing procedure of one of the elements of collateral management in the financial management structure as a daily calculation and a process of initializing margin calls. Due to the lack of a general algorithm for calculating margin calls, there were analyzed materials from International Securities Swaps and Derivatives Association materials, especially Standard Credit Support Applications (SCSA), and existing Credit Support Agreement (CSA) between Wachovia Bank, National Association, and Gold Bank and the agreement between The Bank of New York and Wells Fargo Bank. The aim is to distinguish general features which impact margin calls calculations and create a general algorithm for their calculation. As a result, the basic rules for calculating margin calls were considered as the size of the margin on the unprotected credit risk, collateral haircuts of the assets depending on the quality of the pledges, calculation dates of margin calls, thresholds, minimum transfer amounts (MTAs), and rounding rules. According to the market practices, the author derived a general algorithm for calculating the size and direction of margin calls as a difference between the market value of the risk (market exposure) and the total collateral value of the assets transferred as collateral using limits and rounding rules. The suggested steps for margin call calculation are the following. At first, calculate market exposure and adjust it with margin. Then, calculate the market collateral total value of pledged assets adjusted by haircuts. After that, calculate the difference between market exposure adjusted by margin and collateral value with haircuts. Then, apply thresholds, minimum transfer amounts, and rounding rules. Finally, derive the margin call action, which can be by direction incoming (deliver or return collateral to counterparty) or, on the other hand, outgoing (receive or recall collateral from counterparty).
Factors and motives for the formation and transformation of the Eurasian strategy of China
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Chzhou, Venlian; Чжоу, Веньлян
У цій статті аналізуються мотиви Китаю запропонувати «Пояс і шлях» з трьох рівнів: внутрішнього, регіонального та глобального. До основних мотивів у Китаї належать надмірні потужності у вітчизняній промисловості Китаю, дисбаланс економічного розвитку між Сходом та Заходом та захист попиту на енергію. З точки зору регіону, він в основному аналізує Південно-Східну Азію, Центральну Азію, Південну Азію, Близький Схід тощо. До основних мотивів відносяться: забезпечення енергопостачання, безпека кордонів, захист суверенітету та територіальної цілісності Китаю та захист закордонних інвестицій та інтересів Китаю; на глобальному рівні: Основні мотиви впровадження стратегії «Один пояс-один шлях» включають сприяння інтернаціоналізації юаня, протистояння американській стратегії віднов-лення балансу між Азіатсько-Тихоокеанським регіоном Китаю тощо. Водночас, шляхом аналізу «мотивація формування євразійської стратегії», зроблено висновки щодо євразійської стратегії Китаю з виділенням внутрішніх, регіональних та глобальних цілей.
Постіндустріальна трансформація механізмів економічної циклічності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Дроб’язко, Марія М.; Drobiazko, Mariia
У статті уточнено теоретичне бачення механізмів економічної циклічності в умовах постіндустріальної трансформації економічної системи, зокрема, вплив постіндустріальних трансформацій виробництва на характеристики економічних систем, що перебувають у фокусі інституціональних теорій. Обґрунтовано, що зниження сили впливу відтворення фізичного капіталу на формування імпульсів циклічності, вимагає не абсолютного зниження капіталомісткості національного продукту, а відносного. Це означає, що навіть за зростання капіталомісткості випуску, вагомість фізичного капіталу може скорочуватись унаслідок того, що інформаційна, чи наукова місткість продукції зростає швидше, отже питома вага належної капіталу складової нової вартості скорочується. Визначено, що оскільки нематеріальні активи не підлягають фізичному зношенню, а заміщуються лише в міру морального старіння, то інтенсивність використання таких активів не впливає на швидкість їх зношення. Така властивість нематеріальних активів сприяє обмеженню амплітуди циклічних колиань, тобто виступає «вбудованим стабілізатором», на відміну від механізмів відтворення фізичного капіталу, що сприяли її зростанню. That article is devoted to clarifying the theoretical vision of the economic cyclicality under the conditions of economic systems post-industrial transformation. In particular, taking into account the impact of post-industrial transformations (The increasing in the share of intangible production in gross value added and an increasing of the weight of intangible assets in gross capital formation were used as the indicators of such transformations) on the characteristics of economic systems, which are in focus of institutional theories (in particular the size of transactional costs, the costs and duration, inherent to processes of «imitation of leaders», the strength of motives and incentives for entrepreneurs’ innovation activities). It is substantiated that the reduction of the impact force, which the reproduction of physical capital has on the formation of cyclical impulses does not require an absolute reduction in the capital intensity of the national product (which is not observed in developed countries), but relative. This means that even with increasing capital intensity of output, the weight of physical capital may decrease due to the fact that information or scientific capacity of products grows faster, so the share of physical capital in the new value structure is reduced. It is also determined that since intangible assets are not subject to physical wear and tear, and are replaced only as they age, the intensity of its using does not affect the rate of capital depreciation. This property of intangible assets helps to limit the amplitude of cyclical fluctuations, i.e. acts as a «built-in stabilizer», in contrast to the mechanisms of reproduction of physical capital, which contributed to the increase in the amplitude of cyclical fluctuations.
Сервісна економіка в сучасних геотрансформаційних процеса
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Грущинська, Наталія М.; Hrushchynska, Nataliia; Румянцев, Анатолій П.; Rumiantsev, Anatolii; Пічкурова, Зоя В.; Pichkurova, Zoia
У статті розглядається мережева економіка з кількох точок зору: перехід від індустріальної економіки до постіндустріальної, як цифрова та інформаційна інфраструктура, з точки зору прав інтелектуальної власності. Зазначено, що мережева економіка є лідером постіндустріального суспільства, і водночас її можна вважати каталізатором технологічного розвитку країни. Також вказано, що мережева економіка розглядається як еволюційний фактор, що впливає на геоспеціалізацію. Певні відмінності у визначеннях постіндустріального суспільства, економіки знань як теоретичних побудов і реальності свідчать про необхідність обговорення окремих проблем, пов’язаних зі становленням і розвитком постіндустріальної цивілізації. Настання постіндустріальної фази і становлення відповідного суспільства характеризуються процесом створення постійно зростаючої частки ВВП у сфері послуг і збільшенням концентрації зайнятих у цій сфері людської діяльності. У країнах з високим рівнем розвитку в структурі ВВП переважає третинний сектор, вторинний сектор представлений переробною промисловістю, тоді як частка первинного сектора невелика. Дведено, що перехід до нового технологічного способу виробництва супроводжується глибокими структурними змінами у галузях виробництва. Показано, що техніка як важливий елемент продуктивних сил завжди існує в певній соціально-економічній формі, яка визначається панівними виробничими відносинами. Зроблено висновок, що, незважаючи на єдність технологічної та економічної складових суспільного виробництва, між ними неминуче виникають неузгодженості та суперечності. Накопичення капіталу і науково-технічний прогрес змінюють структуру капіталу, підвищується технічна озброєність праці, а отже, змінюється технічна вартісна структура капіталу, що визначає тенденцію до зниження норми прибутку. The article examines the network economy from several points of view: the transition from an industrial economy to a post-industrial one, as a digital and information infrastructure, from the point of view of intellectual property rights. It is noted that the network economy is the leader of the post-industrial society, and at the same time it can be considered a catalyst for the technological development of the country. It should also be noted that the network economy is considered as an evolutionary factor influencing geo-specialization. Certain differences in the definitions of the post-industrial society, the economy of knowledge as theoretical constructs and reality testify to the need of discussing individual problems associated with the formation and development of post-industrial civilization. The onset of the post-industrial phase and the formation of the corresponding society are characterized by the process of creating an everincreasing share of GDP in the services sector and the increasing concentration of employment in this area of human activity. In countries with high levels of development, the tertiary sector predominates in the structure of GDP, the secondary sector is represented by the processing industry, while the share of the primary sector is small. The transition to a new technological mode of production is accompanied by profound structural changes in the production sectors. Technology as an important element of productive forces always exists in a certain socio-economic form, which is determined by the prevailing industrial relations. Therefore, notwithstanding the unity of the technological and economic components of social production, there inevitably are inconsistencies and contradictions among them. Capital accumulation and scientific and technological progress change the structure of capital, the technical equipment of labor increases, and, consequently, the technical value structure of capital changes, which determines the tendency of the profit rate to decrease.
Improvement of the work of project coordinators in consulting companies
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Velbrok, Vandzha; Wellbrock, Wanja; Велброк, Ванджа; Myslavska, Oleksandra; Миславська, Олександра Г.
Coordination is an iterative process of gradually trust building, understanding, and working relationships. The purpose of this study was to review the experience of project coordination in consulting companies and construction industry. To analyze the difference between the role of coordinator and project manager, their main responsibilities and success factors in project management. For a deeper understanding of the issues and application of the applied nature of the study, interviews were conducted with coordinators and project managers at SIS, LLC. Based on the results of the interviews, it was proposed to standardize project management procedures for coordinators. SOPs are an important area of an effective coordination system to help develop transparent systems, implement error prevention measures, and facilitate corrective actions. Given that SIS, LLC provides its services in project implementation to companies in various business areas — all team members and managers must understand and know their responsibilities to make project management effective — without wasting time, money, and resources. Координація — це повторюваний процес поступового встановлення довіри, розуміння і робочих стосунків. У статті вивчено досвід координації проєктів у консалтингових компаніях і будівельній галузі. Проаналізовано різницю між роллю координатора і керівника проєкту, їх основні обов’язки та фактори успіху в управлінні проєктом. Проведено співбесіди з координаторами та керівниками проєктів ТОВ «СІС» для глибшого розуміння проблематики та застосування прикладного характеру дослідження. За результатами співбесід запропоновано стандартизувати процедури управління проєктами для координаторів. Доведено, що СОП — важлива сфера ефективної системи координації, яка допомагає розвивати прозорі системи, впроваджувати заходи запобігання помилкам і сприяти коригувальним діям. Як результат, ураховуючи те, що ТОВ «СІС» надає послуги з реалізації проєктів компаніям у різних сферах діяльності, показано, що усі члени команди та менеджери повинні розуміти та знати свої обов’язки, щоб управління проєктами було ефективним — без зайвих затрат часу, грошей і ресурсів.
Sustainable directions of increasing scientific and innovative authorities in reforming the national economy
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Abdullayeva, Madina; Абдулаєва, Мадіна К.; Nasirkhodjaeva, Dilafruz; Насірходжаєва, Ділафруз Сабітхановна
The development of environmental problems, the emergence of environmental crises and catastrophes, and the rise in global problems observed today need immediate resolution. The issues related to the human factor and its activation in innovative development play an important role in the development of programs for socio-economic development of the country, the deepening of reforms. This article provides views on the development of competitive training for innovation in the context of globalization, increasing the prestige of scientific work, as well as scientifically based recommendations for capacity building. The reason for applying the cluster approach in the context of this work is the absence of effective organizational and economic mechanisms of interaction between special protection enterprises, enterprises for the production of environmentally-oriented products, processing enterprises, trading companies, authorities and scientific organizations. World experience shows the effectiveness of the creation and functioning of clusters in different segments of the economy. Their common feature is productivity gains in the cluster itself and in related sectors due to the synergistic effect. The analysis shows that clustering is one of the promising models of development and can provide the necessary dynamics of economic growth.
Динаміка розвитку глобального ринку послуг з інтеграції даних в умовах становлення цифрового суспільства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Осадчук, Валерія Євгенівна; Osadchuk, Valeriia
Із процесом цифровізації суспільства дані, безсумнівно, стають одним із найцінніших активів бізнесу. Оскільки системи та їх зв’язок надзвичайно важливі для сучасних організацій, глобальний ринок інтеграції даних швидко зростає. У статті здійснено комплексне дослідження стану, кон’юнктури та ключових тенденції розвитку глобального ринку послуг з інтеграцію даних, що нарощує значення на міжнародній арені та відкриває нові можливості зростання для іноземних та українських компаній в умовах становлення цифрового суспільства. Проаналізовано динаміку розвитку та місткість глобального ринку послуг із інтеграції даних за роками. Систематизовано та доповнено схему аналізу глобального та регіонального ринків, їх сегментацію та розрахунку частки компанії на них за допомогою початкового визначення материнського та цільового ринків. Визначено основні сегменти за компонентами, розгортаннями, розміром організацій, бізнес-додатками, кінцевими користувачами і регіонами, їх динаміку зростання та прогнозовані їх ринкові розміри у період 2018–2022 рр. Розраховано сукупний середньорічний темп зростання станом на прогнозований 2029 р. для різних регіонів та бізнес-додатків. Виявлено основних перспективних лідерів, ключових продавців, лідерів ніші, новаторів ринку та глобальних гравців в цілому, серед яких є й українські фірми; частки компаній на ринку станом на 2021 р. Проаналізовано їх діяльність щодо конкурентних розробок, таких як спільні підприємства, злиття і поглинання, розробка нових продуктів, розширення та науково-дослідна діяльність на глобальному ринку інтеграції даних. Досліджено потенціал розвитку вітчизняного ринку ІТ-технологій, даних та послуг щодо їх інтеграції. Проведено SWOT-аналіз ринку із виокремленням сильних і слабких сторін функціонування ринку, а також загроз та можливостей впливу на нього факторів зовнішнього середовища, з’ясовано основні фактори, що впливають на розвиток ринку, а саме — рушійні сили, обмеження та специфічні для галузі виклики. With the process of digitization of society, data is undoubtedly becoming one of the most valuable business assets. As systems and their communication are extremely important to today’s organizations, the global data integration market is growing rapidly. The issue of the development of innovations in the IT sector, the digital economy, and its impact on changes in people’s lives is being dealt with by both domestic and foreign scientists, among whom we can distinguish L. Antoniuk, V. Bazilevich, O. Drobotiuk, Z. Kanbolat, S. Moro, F. Pinarbazi, M. Porata, T. Tsygankova, A. Shemeta, O. Yaremenko, O. Yatsenko, and others. In the article, it goes about a comprehensive study of the state, conjuncture, and key trends in the development of the global market of data integration services, which is increasing its importance in the international arena and opens up new growth opportunities for foreign and domestic companies, in the conditions of the formation of a digital society, is carried out. The dynamics of development and the capacity of the global data integration services market by years are analyzed. Systematized and supplemented the scheme of analysis of global and regional markets, their segmentation, and calculation of the company’s share in them using the initial definition of parent and target markets. The main segments by components, deployments, size of organizations, business applications, end users, and regions are determined, as their growth dynamics and their projected market sizes in the period 2018-2022. The cumulative average annual growth rate as of forecasted 2029 is calculated for various regions and business applications. The main prospective leaders, key sellers, niche leaders, market innovators, and global players, in general, have been identified, including Ukrainian firms; market shares of companies as of 2021, their activities for competitive developments such as joint ventures, mergers and acquisitions, new product development, expansions, and research activities in the global data integration market are analyzed. The development potential of the domestic market of IT technologies, data, and services regarding their integration has been studied. A SWOT analysis of the market was carried out, highlighting the strengths and weaknesses of the market functioning, as well as threats and opportunities for the influence of external factors on it, the main factors affecting the development of the market, namely driving forces, limitations, and challenges specific to the industry, were clarified.
Антикризове державне управління: удосконалення понятійно-категоріального апарату та класифікації видів криз
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Буркова, Людмила Анатоліївна; Burkova, Liudmyla; Поросла, Поліна Вадимівна; Porosla, Polina
З’ясовано за результатами проведеного дослідження, що у трактуванні поняття «криза» існує величезна кількість визначень, що вже вказує на складність у розумінні досліджуваного питання. Показано, що у літературі синонімом до поняття «криза» досить часто використовують такі терміни, як «небезпека», «непередбачувані обставини», «надзвичайна ситуація», «лихо», що є недостатньо коректним. Здебільшого дослідники характеризують кризу, розглядаючи її виникнення на рівні підприємства, пов’язуючи з впливом на регіон або галузь. Досліджено, що сутність кризи, різноманіття її проявів і характеристик знаходять відображення в класифікаціях кризи. При цьому серед науковців немає єдності поглядів ані щодо видів кризи, ані щодо її типів. Показано, що в питаннях класифікації, найбільш вдалим є поділ кризи на такі види: фінансова, економічна, соціальна, екологічна, корпоративна та репутаційна. Однак ця класифікація не ураховує кризи, що стосується держави, а її ліквідація потребує залучення державних органів. Запропоновано класифікацію видів кризи розширити, доповнюючи її кризою державного управління та кризою політичною. Зауважено, що питанням дослідження видів кризи приділяється недостатньо уваги, а іноді у літературних джерелах ці поняття навіть ототожнюються, що вважаємо недостатньо коректним. Встановлено, що сучасні дослідження поняття «криза державного управління» досить фрагментарні, а існуючі не повною мірою розкривають зміст. Уточнено, з урахуванням цього, що дефініцію категорії «криза державного управління». Показано, що в Україні усталеність терміна «антикризове управління» відбулося з прийняттям Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Це сприяло розумінню дослідниками антикризового управління здебільшого як інструменту оздоровлення підприємства, що перебуває у процедурі банкрутства. Згодом науковці та практики багатьох країн застосування антикризового управління виключно на рівні підприємства розширили й на інші сфери зокрема й на державне управління. Проаналізовано дослідження у сфері державного управління та визначено, що освітлення можливих антикризових технологій у державному управлінні є дещо поверховим. Здебільшого пропозиції зводяться до застосування системного підходу до управління державою, що характеризується зміною системи державного управління у цілому та кадровими зміни. Підтверджено, що категорію «антикризове державне управління» дослідники розглядають окремо два поняття: «антикризове управління» та «державне управління». Вважаємо це недостатньо коректним. Показано, що наявні визначення не повною мірою розкривають сутність досліджуваної категорії. Уточнено дефініцію категорії «антикризове державне управління». According to the results of the conducted research, it was found that in relation to the understanding of the essence of the concept of «crisis», there is a huge number of its definitions, which is already a recognition of the complexity in understanding this concept. In addition, quite often in the literature, the following terms are used as synonyms for the concept of «crisis»: «danger», «unforeseen circumstances», «emergency situation» and «disaster», which is not correct enough. In addition, most researchers characterize the crisis by considering its occurrence at the enterprise level, linking it to the impact on the region or industry. The essence of the crisis, the variety of its manifestations and characteristics are reflected in the classifications of the crisis. At the same time, there is no unity of opinion among scientists either regarding the types of crisis or its types. Regarding the classification, it is determined that the most successful is the division of the crisis by scientists into the following types: financial, economic, social, environmental, corporate and reputational. However, at the same time, this classification does not take into account the crisis that concerns the state, and its elimination requires the involvement of state bodies. Therefore, it is proposed to expand the classification of types of crisis by supplementing it with a crisis of public administration and a political crisis. It is worth noting that currently insufficient attention is paid to research issues of these types of crisis, and sometimes in literary sources these concepts are even equated, which is not correct enough. It has been established that today the research into the essence of the concept of «crisis of public administration» is quite fragmentary, and the existing definitions do not fully reveal its meaning. Taking this into account, the definition of the category «public administration crisis» has been clarified. Regarding the sustainability of the term «anti-crisis administration», it began to be actively used in Ukraine with the adoption of the Law of Ukraine «On restoring the debtor’s solvency or declaring him bankrupt». As a result, this led researchers to understand anti-crisis management mostly as a tool for improving the company undergoing bankruptcy proceedings. Subsequently, scientists and practitioners of many countries extended the application of anti-crisis management exclusively at the enterprise level to other areas, including public administration. Research in the field of public administration was analyzed and it was determined that the illumination of possible anti-crisis technologies in public administration is somewhat superficial. For the most part, the proposals are reduced to the application of a systemic approach to state management, which is characterized by a change in the system of state management as a whole and personnel changes. As for the category «anti-crisis state administration», researchers mostly consider two concepts separately: «anti-crisis administration» and «state administration», which is not correct enough. Existing definitions do not fully reveal the essence of this category. Taking into account the above, the definition of the category «anti-crisis public administration» has been clarified.
Гібридні оцінки результативності маркетингу та комерційної діяльності підприємств
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Олексюк, Олексій Іванович; Oleksiuk, Oleksii; Олексюк, Алексей Иванович; Шафалюк, Олександр Казимирович; Shafaliuk, Oleksandr; Шафалюк, Александр Казимирович
Критично проаналізовано ключові проблеми і підходи щодо оцінювання результативності маркетингової та комерційної діяльності підприємств. Визначено перспективні напрямки їх еволюції і прогресу за умов нової економіки та розвитку бізнес-моделей сучасних компаній. Досліджено передумови та оцінено результативність класичних і сучасних підходів конструктивного обґрунтування та долання суб’єктивності у прийнятті управлінських рішень, пов’язаних з розвитком маркетингової і комерційної діяльності підприємств, у тому числі з урахуванням нових передумов ефективності бізнесу, інформаційно-сервісної домінанти глобальних економічних систем. Доведено доцільність конструктивного наукового й практичного опрацювання існуючих і популярних сьогодні підходів до аналітичного оцінювання ефективності комерційних і маркетингових проектів/операцій на базі трьох фундаментальних блоків використання інформації людиною: єдиного часового горизонту узагальнення та оцінювання, когнітивного наповнення та порівняльної логіки. Це забезпечує правильне розуміння відмінностей і корисності усіх KPI в управлінні розвитком комерційної діяльності, маркетингового менеджменту компаній. Показано і доведено перспективність сприйняття та застосування індикаторів результативності комерційної діяльності та маркетингу, за конструктивної систематизації оцінок із використанням гібридних характеристик задіяних показників. Розроблено й обґрунтовано практичні рекомендації та удосконалені методичні алгоритми гібридних оцінок результативності маркетингової і комерційної діяльності, у тому числі з комплексним урахуванням нефінансових її аспектів. Здійснено показову апробацію використання показників, що інтегрують у собі ресурсну, інформаційну та часову ефективність щодо процесів створення маркетингових повідомлень цільовим аудиторіям підприємства, з підтвердженням їх комерційної та економічної результативності. Демонструється значущість методологічної цілісності і чистоти, а також системності у розвитку концепцій та підходів в оцінюванні потенційних і фактичних ефектів управління діяльністю підприємств, визначено вектори прогресу за цим напрямком. The key problems and approaches to evaluating the effectiveness of marketing and commercial activities of enterprises are critically analyzed. The perspective directions of their evolution and progress under the conditions of the new economy and development of business models of modern companies are determined. The article examines the prerequisites and evaluates the effectiveness of classical and modern approaches to constructive justification and overcoming subjectivity in making management decisions related to the development of marketing and commercial activities of enterprises, including new prerequisites for business efficiency, information and service dominance of global economic systems. The expediency of constructive scientific and practical elaboration of existing and popular approaches to analytical evaluation of efficiency of commercial and marketing projects / operations on the basis of three fundamental blocks of human information use is proved: single time horizon of generalization and evaluation, cognitive content and comparative logic. This provides a correct understanding of the differences and usefulness of all KPIs in the management of business development, marketing management of companies. The prospects of perception and application of indicators of efficiency of commercial activity and marketing, at constructive systematization of estimations with use of hybrid characteristics of the involved indicators are shown and proved. Practical recommendations and methodical algorithms of hybrid estimations of efficiency of marketing and commercial activity are developed and proved, including with the complex consideration of its nonfinancial aspects. Demonstrative approbation of the use of indicators that integrate resource, information and time efficiency of the processes of creating marketing messages to target audiences of the enterprise, with confirmation of their commercial and economic effectiveness. The importance of methodological integrity and purity, as well as systematization in the development of concepts and approaches in assessing the potential and actual effects of enterprise management, demonstrates the vectors of progress in this area.
Концептуалізація ризиків та особливості їх прояву в інноваційній діяльності підприємств
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Шовкун, Людмила В.; Shovkun, Liudmyla; Гребенюк, Яна О.; Hrebeniuk, Yana
Сучасний етап розвитку економіки характеризується посиленням кризових явищ. У цих умовах основою успішного функціонування підприємств постає інноваційна діяльність. Доведено, що інноваційна діяльність завжди є необхідною і важливою умовою для успішного розвитку підприємства, а також основою для досягнення стійких конкурентних переваг в умовах глобального ринкового середовища, тому її виконання супроводжується низкою специфічних інноваційних ризиків, а дослідження їх природи є актуальним. Показано, що повної гарантії того, що результат застосування інноваційної діяльності буде позитивним, немає, тому така діяльність, порівнюючи з іншими видами діяльності, більшою мірою пов’язана з ризиком. Ризик є постійним супутнім фактором будь-якої інноваційної діяльності і його неможливо уникнути в практичній діяльності підприємств. Простежено, що інноваційна діяльність як процес набуває смислових значень лише тоді, коли ефективність бажаного результату перевищує якомога більше можливих ризиків в процесі його досягнення. Зроблено висновок, що чим більше бажаний ефект від очікуваного результату, тим вище ризик, якому будуть піддаватися учасники досягнення цього результату. Доведено постійність взаємозалежності категорій ризику та інновацій є, тому в цій діяльності повністю запобігти ризиків неможливо. Звідси постає пробле-ма в мінімізації ризику для збільшення ефективності бажаного результату. Показано, що це питання стосується не тільки інноваційної діяльності, а й загалом господарювання. Узагальнено, що забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств полягає в тому, щоб належним чином враховувати усі заходи, спрямовані на запобігання ризику та зменшення його наслідків. The current stage of economic development is characterized by an increase in crisis phenomena. In these conditions, innovative activity becomes the basis of the successful functioning of the enterprise. Innovative activity is always a necessary and important condition for the successful development of the enterprise, as well as the basis for achieving sustainable competitive advantages in the global market environment, therefore its implementation is accompanied by a number of specific innovative risks, and the study of their nature is relevant. There is no full guarantee that the result of the application of innovative activity will be positive, therefore, compared to other types of activity, such activity is more associated with risk. Risk is a constant concomitant factor of any innovative activity and it cannot be avoided in the practical activities of enterprises. In general, as a process, innovative activity acquires meaning only when the effectiveness of the desired result exceeds as many possible risks as possible in the process of achieving it. It follows that the greater the desired effect of the expected result, the higher the risk to which the participants of achieving this result will be exposed. Risk and innovation are always interdependent categories, so it is impossible to completely prevent risks in this activity. Then the problem arises in minimizing the risk to increase the efficiency of the desired result. This problem concerns not only innovative activities, but also business as a whole. Therefore, ensuring the effectiveness of innovative activities of enterprises consists in properly taking into account all measures
Порівняльний аналіз економічної динаміки України та країн ЄС і ОЕСР
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Махонін, Владислав І.; Makhonin, Vladyslav
З огляду на незавершену трансформацію глобальної соціально-економічної парадигми у бік сталості та соціальної інклюзії, питання напрацювання, по-перше, стандартів переорієнтації, та, по-друге, інструментарію оцінювання успішності імплементації нових стратегій — сталого розвитку та насамперед інклюзивного зростання — із поступовим відходом від аналізу виключно крізь призму індикатору ВВП продовжує залишатися відкритим і для розвинутих країн, і для країн, які розвиваються. Останнім із інструментів економічного аналізу, покликаних замінити ВВП як основний — щоправда, водночас не виключаючи його — орієнтир світової громадськості в останні десятиліття, виступив запропонований у 2017 році ВЕФ Індекс інклюзивного розвитку (з англійської — Inclusive Development Index, або IDI). Структурний аналіз даного композитного індексу став предметом у дисертаційному дослідженні автора в рамках виконання програми PhD, тоді як дана стаття є елементом вищезгаданого дослідження автора й розкриває окрему частину отриманих результатів. У статті з метою отримання уявлення про загальний стан орієнтованого на ВВП світу з урахуванням соціально-історичного контексту презентовано порівняльно-описовий статистичний аналіз положення основних світових економічних об’єднань — Євро-пейського союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку, офіційних країн-партнерів ЄС і претендентів на вступ до складу останнього і офіційних країн-партнерів ОЕСР — на тлі стану України за трьома головними типами ВВП на душу населення: реальним (який, відповідно до методології Всесвітнього економічного форуму, входить до композиції Індексу інклюзивного розвитку), номінальним і ВВП за паритетом купівельної спроможності. Аналіз було проведено шляхом застосуванням засобів описової статистики пакету Statistica. Отримані результати дозволяють говорити зокрема про те, що за всіма трьома типами індикатору ВВП ОЕСР як економічне об’єднання має найвищий рейтинг, порівняно з ЄС та іншими групами. Україна, зі свого боку, загалом (за винятком порівняльного рейтингу з країнами-партнерами ОЕСР за ВВП за паритетом купівельної спроможності) демонструє найнижчі показники з-поміж обраних для аналізу груп, однак в усіх випадках її динаміка має висхідний характер. Крім того, попри багаторічні намагання провідних наднаціональних інститутів змістити акценти у соціально-економічного розвитку з оцінки об’ємів виробництва на оцінку рівня добробуту, аналіз на прикладі різкого росту усіх трьох типів ВВП на рубежі XX та XXI століть і протягом безпосередньо XXI вказує на те, що ВВП залишається основним мірилом економічного розвитку для урядів країн світу. Given the ongoing transformation of the global social and economic paradigm towards sustainability and social and economic inclusion, the issue of developing, firstly, reorientation standards and, secondly, tools for assessing the success of the implementation of new strategies–of sustainable development and, above all, inclusive growth–with a gradual alienation from analysis only through the prism of GDP continues to be open to both developed and developing countries. The latest of these tools of economic analysis, designed to replace GDP as the main–but at the same time not excluding the last–benchmark of the world community in recent decades, was the Inclusive Development Index (or IDI) proposed by the World Economic Forum in 2017. Structural analysis of this composite index became the goal of the author’s dissertation research within the framework of the PhD program. In turn, this article is an element of the above-mentioned research of the author and part of the results obtained. In order to get an idea of the general state of the GDP-oriented world, taking into account the social and economic context, the article presents a comparative and descriptive statistical analysis of the position of the main world economic organisations–the EU, the OECD, the official partner countries of the EU, as well as partner countries OECD–against the background of the state of Ukraine in terms of three main types of GDP per capita: constant GDP (which, according to the WEF methodology, is included in the composition of the Inclusive Development Index), current GDP and GDP based on purchasing power parity. The analysis was carried out using the descriptive statistics tools of Statistica software package. The results obtained allow us to say, in particular, that within all three types of GDP, the Organization for Economic Cooperation and Development, as an economic association, has the highest rating in comparison with the EU and other groups. Ukraine, in turn, as a whole (with the exception of a comparative rating with OECD partner countries in terms of GDP based on PPP) demonstrates the lowest performance among the selected groups. At the same time, the dynamics of Ukraine in all cases has an upward character. In addition, despite many years of attempts by leading supranational institutions to shift the focus in social and economic development from assessing production volumes towards assessing the level of well-being, the example of a sharp increase in all three types of GDP at the turn of the 20th and 21st centuries and during the immediate 21st century, identified in the analysis, indicates the fact that GDP continues to be the main measure of economic development for the governments of the countries of the world.
Інклюзивність професійно-кваліфікаційного розвитку персоналу підприємств енергетики України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Самборський, Олександр Володимирович; Samborskyi, Oleksandr; Самборский, Александр Владимирович; Самійленко, Андрій Петрович; Samiilenko, Andrii; Самойленко, Андрей Петрович; Михайлюк, Михайло Андрійович; Mykhailiuk, Mykhailo; Михайлюк, Михаил Андреевич; Мельник, Вадим В.; Melnyk, Vadym
Стаття присвячена оцінці інклюзивності кар’єрного зростання працівників енергетичних компаній України. Для оцінки такої динаміки розроблено показники швидкості пересування по рівнях професійно-кваліфікаційної ієрархії (кількість рівнів, пройдених за одиницю часу) та амплітуди зростання кваліфікаційного рівня зайнятості (кількість рівнів пройдених за час зайнятості на підприємстві) по рівнях кваліфікаційно-професійної ієрархії. Порівнюючи ці показники для жінок і чоловіків, працівників з різним родинним станом одержано порівняльну характеристику інклюзивності кар’єрних можливостей, створених підприємствами енергетичного сектору (наявності передумов для поєднання родинних і професійних обов’язків). Одержані оцінки засвідчили наяшляхивність вагомих проблем та обмежень, що існують стосовно певних категорій працівників. Зокрема, частка жінок, працюючих в енергетичних компаніях, які не здійснюють жодного переходу на вищий рівень кваліфікації (амплітуда кар’єри «0» за 10-20 років роботи на підприємстві), значно перевищує частку чоловіків із подібною стагнацією професійного розвитку; Крім того, працівники енергетичних компаній, які займаються доглядом за дітьми, мають навіть вищі середні показники амплітуди та швидкості своєї кар’єри, ніж усі респонденти та респонденти, які не займаються вихованням дітей. Це можна пояснити більшими кар’єрними амбіціями людей, які почали сімейне життя і взяли на себе відповідальність за дітей. The article is devoted to the assessment of the inclusiveness of employees’ career growth by materials of Ukrainian energy companies. To assess such dynamics, indicators of speed of movement by levels of professional qualification hierarchy (number of levels passed per unit of time) and amplitude of growth (number of levels passed during employment at the enterprise) by levels of qualification and professional hierarchy were developed. Comparing these indicators for women and men, workers with different family status allow us to obtain a comparative description of the inclusiveness of career opportunities created by enterprises in the energy sector (the presence of prerequisites for combining family and professional responsibilities). The received assessments evidenced about existence of significant problems and restrictions that exist for certain categories of workers. In particular, the share of women working in energy companies who do not make any transition to a higher qualification level (career amplitude is «0» for 10 — 20 years of work at the enterprise) is much higher than the share of men with similar stagnation career. Employees of energy companies involved in the childcare have even higher averages of the amplitude and speed of their careers than the all respondents and respondents who are not involved in parenting. This can be explained by the greater career ambitions of people who have started a family-life and taken responsibility for the children
Розвиток електовантажних перевезень — як інноваційний тренд екологізації логістичної сфери
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Лігоненко, Лариса Олександрівна; Lihonenko, Larysa; Лигоненко, Лариса Александровна; Яковчук, В. В.; Yakovchuk, V.
У статті узагальнено сучасне розуміння концепції «зелена логістика», яка розглядається у науковій спільноті як сукупність різноманітних ініціатив, спрямованих на застосування енерго- і ресурсозберігаючих технологій логістики та сучасного обладнання в усіх ланках ланцюга поставок з метою мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище та підвищення сукупної споживчої цінності продукції для споживачів. Форми прояву концепції, як свідчить практичний досвід, вельми різноманітні. Одним з інноваційних трендів її реалізації, який ще недостатньо представлений у науковій літературі, є розвиток перевезень з використанням е-вантажівок. На основі систематизації наявної статистичної інформації та експертних оцінок у статті наве-дено докази актуальності та перспективності розвитку логістичної діяльності на основі е-вантажівок із врахуванням загальносвітового курсу на озеленення економіки та з урахуванням шкоди, яка наноситься навколишньому середовищу використанням транспорту з бензиновими двигунами. Продаж електричних транспортних засобів останні 3 роки демонструє надзвичайно високі темпи зростання, що є результатом рішень та ініціатив урядів багатьох країн стосовно декарбонізації економіки та обмеженнями на продаж авто з бензиновими двигунами до 2030–2035 року. Виробниками електричних вантажівок уже організовано масове виробництво різноманітних е-вантажівок, техніко-експлуатаційні характеристики яких (грузопідйомність, дальність поїздки без заправки, ємкість батареї, час заправки тощо) є цілком прийнятними для використання в логістичній діяльності. Наявні успішні приклади комерційного використання е-вантажівок. Логістичні оператори України також можуть ефективно для себе (економічність перевезень) та суспільства (мінімізація шкоди навколишньому середовищу) використовувати е-вантажівки при умові розв’язання 3-х основних лімітуючих обмежень — цінового, техніко-експлутаційного та інфраструктурного. По кожному з обмежень визначені конкретні пропозиції та рекомендації. The article provides a general modern understanding of the concept of «green logistics», which is considered in the scientific community to be a set of various initiatives aimed at energy and resources saving technologies of logistics and modern equipment in all supply chains using minimization of negative environmental impact and aggregate resource consumption. product values for consumers. Forms of manifestation of the concept, depending on practical experience, are very diverse. One of the innovative trends in its implementation, which is still insufficiently represented in the scientific literature, is the development of transport movement using electronic trucks. Based on the systematization of some available statistical information and expert assessments, the article gives evidence of relevance and prospects for the development of logistics based on electronic trucks, taking into account the global greening of the economy and taking into consideration the damage caused to the environment by gasoline engines. The number of sales of electric vehicles over the last 3 years has shown extremely high growth, as a result of government decisions and initiatives in majority of countries to decarbonize the economy and limit sales of cars with gasoline engines until 2030–2035. Manufacturers of electric trucks are organized mass production of various electronic trucks, technical and operational characteristics of which (load capacity, range without refueling, battery capacity, charging time, etc.) are appropriate for use in logistics. Successful examples of commercial use of e-trucks are also available. Logistics operators in Ukraine can as well effectively use e-trucks for themselves (cost-effectiveness of transportation) and society (minimizing environmental damage) under the condition of solving 3 main obstacles — price, technical-operational and infrastructure. Specific recommendations are identified for each of the constraints.
Інновації сфери транспортного підприємництва при реалізації концепції смарт-міст
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Маценко, Олександр М.; Matsenko, Oleksandr; Рєпіна, Інна Миколаївна; Riepina, Inna; Репина, Инна Николаевна; Пронович, Анна Р.; Pronovych, Anna; Чорна, Я. В.; Chorna, Yaroslava
Обрана тема є досить актуальною, оскільки національні уряди все активніше відіграють стимулюючу роль у підтримці введення інноваційних рішень, нарощування потенціалу та масштабування, де створення розумних міст є мейнстрімом сучасності. У статті розкрито сучасні процесі урбаністичного планування, де задіяні місцеві органи влади, приватні підприємства, які в свою чергу прогнозують, які заходи можуть покращити будні городян. Авторами узагальнено приклади урбаністичного прогнозування, зокрема: впровадження системи, яка може в режимі реального часу оголошувати розклад руху громадського транспорту на кожній станції; введення екологічно чистих транспортних систем (громадські системи прокату велосипедів, зарядні станції для електричних і гібридних авто); впровадження інтелектуальних систем світлофорів і паркінгу; імплементація вуличного освітлення з використанням альтернативних джерел енергії та smart-датчиків. У статті узагальнено, що концепція розумного міста поєднує технології, уряд та різні верстви суспільства, з використанням технологічних інструментів (наприклад, Інтернет-речей (IoT) і штучний інтелект (AI)). Зокрема, автори наголошують, що задіяні технологічні інструменти сприяють розвитку різних аспектів розумного міста, особливо транспортну сферу, безпеку та зв’язок, що підтверджує актуальність даного дослідження. Разом з тим, автори відзначають, що саме пріоритизація транспортних ініціатив є один з основних способів підвищення операційної ефективності розумних міст по всьому світу, а рівень досконалості розробки та управління транспортними системами нині досягається масштабним впровадженням передових технологій, що сприяють імплементації та підтримці smart-рішень у сфері транспортного підприємництва: ШІ (AI), Інтернет-речей (IoT), 5G, BigData, цифрові близнюки та багато інших. The chosen topic is quite relevant, as national governments are increasingly playing a stimulating role in supporting the introduction of innovative solutions, capacity building and scaling, where the creation of smart cities is the mainstream of today. The article reveals the current process of urban planning, which involves local authorities, private enterprises, which in turn predict what measures can improve the lives of citizens. The authors summarize examples of urban forecasting, in particular: the introduction of a system that can announce in real time the schedule of public transport at each station; introduction of environmentally friendly transport systems (public bicycle rental systems, charging stations for electric and hybrid cars); introduction of intelligent traffic light and parking systems; implementation of street lighting using alternative energy sources and smart sensors. The article summarizes that the concept of a smart city combines technology, government and different segments of society, using technological tools (such as the Internet of Things (IoT) and artificial intelligence (AI)). In particular, the authors emphasize that the involved technological tools contribute to the development of various aspects of a smart city, especially transport, security and communications, which confirms the relevance of this study. However, the authors note that the prioritization of transport initiatives is one of the main ways to increase the operational efficiency of smart cities around the world, and the level of excellence in the development and management of transport systems is now achieved by large-scale implementation of advanced technologies. transport business: AI (AI), Internet of Things (IoT), 5G, BigData, digital twins and many more.
Новітні імперативи та правила міжнародної торгівлі зерновими в умовах геополітичної нестабільності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Хорошун, Олександр І.; Khoroshun, Oleksandr
Механізми регулювання міжнародної торгівлі зерновими знаходяться під впливом перманентно змінюваних екстернальних чинників формування глобального торговельного середовища та є особливо чутливими до таких глобальних викликів як поширення пандемії чи окремий військовий конфлікт. Російське військове вторгнення в Україну поставило під загрозу не тільки геополітичну стабільність, а й глобальну продовольчу безпеку. Метою статті є ідентифікація та критичний аналіз глобальних імперативів розвитку ринку зернових, виокремлення особливостей міжнародної торгівлі зерновими в умовах численних загроз глобальній продовольчій безпеці та обґрунтування стратегічних напрямів ефективної участі України в міжнародній торгівлі зерновими. У статті проаналізовано ступінь залежності країн з різних регіонів світу та відмінним рівнем економічного розвитку від імпорту окремих товарних груп та позицій зернових культур зі сторін-учасниць збройного конфлікту, а також динаміку зміни світових цін на зазначену продукцію. Охарактеризовано вектори зміни торговельних політик країн-учасниць глобальної торговельної системи стосовно регулювання міжнародної торгівлі зерновими, а також виокремлено проблемні аспекти експорту Україною продовольчої продукції з урахуванням неможливості користування традиційними шляхами постачання товарів закордон. Ключовою ідеєю статті є те, що інструментарій регулювання міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема зерновими та олійними культурами, змінюється в бік нетарифного регулювання. В сучасних умовах серед найбільш поширених інструментів регулювання торгівлі є кількісна обмеження, включаючи повну заборону експорту (експортний бан), а також вимоги щодо ліцензування та суб-сидування національного виробництва. Водночас на рівні з обмежувальними торговельними заходами країни вдаються до запровадження лібералізаційних заходів торгівлі зерновими з метою забезпечення продовольчої безпеки навіть най-менш розвинених країн. Для України, незважаючи на зменшення посівних площ, спричинених російською військовою агресією, обсягів власного виробництва зернових та олійних культур достатньо як для забезпечення власних потреб, так й експорту задля уникнення глобальної продовольчої кризи. При цьому світовий супротив продукції російського походження є відмінною нагодою для розширення географії та частки українського експорту в загальносвітовому за умови вирішення логістичних проблем, викликаних блокуванням діяльності чорноморських портів. Mechanisms for regulating international grain trade are under the influence of permanently changing external factors shaping the global trade environment and are particularly sensitive to such global challenges as the spread of a pandemic or a separate military conflict. The Russian military invasion of Ukraine threatened not only world geopolitical stability, but also global food security. The purpose of the article is to identify and critically analyze the global imperatives for the development of the grain market, to highlight the imperatives of international grain trade in the face of numerous threats to global food security and to substantiate the strategic directions of Ukraine’s effective participation in international grain trade. The article analyzes the degree of dependence of countries from different regions of the world with a various level of economic development on the import of certain product groups and positions of grain crops from the parties to the armed conflict, as well as the dynamics of changes in world prices for the specified products. The vectors of changes in the trade policies of the countries participating in the global trade system regarding the regulation of international grain trade are characterized, as well as the problematic aspects of Ukraine’s export of food products are highlighted, taking into account the impossibility of using traditional ways of supplying goods abroad. The key idea of the article is that the toolkit for regulating international trade in agricultural products, in particular grain and oil crops, is changing towards non-tariff regulation. Under current circumstances, among the most common instruments of trade regulation are quantitative restrictions, including a complete export ban, as well as requirements for licensing and subsidizing national production. At the same time, together with trade-restrictive measures, countries resort to the introduction of grain trade liberalization measures in order to ensure food security of even the least developed countries. For Ukraine, despite the decrease in cultivated areas caused by Russian military aggression, the volume of its own production of grain and oil crops is sufficient both to meet its own needs and to export in order to avoid a global food crisis. At the same time, global opposition to products of Russian origin is an excellent opportunity to expand the geography and share of Ukrainian exports in the world, provided that the logistical problems caused by the blockade of the Black Sea ports are solved.
Особливості організації облікової політики підприємства
(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Дунаєва, Марія Віталіївна; Dunaieva, Mariia; Дунаева, Мария Витальевна
Ефективне управління на рівні держави та на рівні кожного підприємства напряму залежить від розробленої ефективної облікової політики. В українських реаліях процесу формування облікової політики на підприємствах приділяється недостатня увага як з боку держави, так і з боку власників підприємств і бухгалтерської служби. Облікова політика є першою і однією із головних складових обліку та дає розуміння змісту фінансової звітності підприємств. Основна проблема формування облікової політики, яка ще повністю не вирішена в Україні, полягає в нормативних документах, які регламентують облікову політику. Відсутній єдиний підхід до структури, нерозкритий вплив її елементів на формування показників у фінансових звітах. Облікова політика — один із головних інструментів управління процесом ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Саме облікова політика має визначати стратегію розвитку підприємства на тривалу перспективу. Для ефективного формування облікової політики потрібно враховувати стратегічні, оперативні, пріоритетні цілі діяльності підприємства. Облікова політика має вирішувати поставлені завдання апарату управління щодо управлінського обліку для прийняття рішень, забезпечувати єдині вимоги до формування фінансової звітності для привабливості інвесторів. Облікова політика має великий вплив на показники собівартості продукції, показники фінансового стану підприємства, управління витратами, фінансовими результатами та нарахованими податками. Effective management at the state level and at the level of each enterprise directly depends on the developed effective accounting policy. In Ukrainian realities, insufficient attention is paid to the process of accounting policy formation at enterprises, both from the side of the state and from the side of the owners of enterprises and the accounting service. Accounting policy is the first and one of the main components of accounting and provides an understanding of the content of financial statements of enterprises. The main problem of the formation of the accounting policy, which has not yet been fully resolved in Ukraine, lies in the regulatory documents that regulate the accounting policy. There is no unified approach to the structure, the undisclosed influence of its elements on the formation of indicators in financial reports. Accounting policy is one of the main tools for managing the accounting and reporting process. It should determine the company’s long-term development strategy. For the effective formation of the accounting policy, it is necessary to take into account the strategic, operational, priority goals of the enterprise. It should solve the tasks set by the management apparatus regarding management accounting for decision-making, provide uniform requirements for the formation of financial statements for the attractiveness of investors. Accounting policy has a great influence on indicators of the cost of production, indicators of the financial state of the enterprise, management of costs, financial results and accrued taxes.
Проблемні аспекти обліку основних засобів та напрями їх вирішення
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Буркова, Людмила А.; Burkova, Liudmyla; Зволь, Владислав О.; Zvol, Vladyslav
Основні засоби є одним із головних елементів діяльності підприємства. Для забезпечення та підтримки своєї діяльності на високому рівні кожне підприємства повинно слідкувати за кількістю та станом основних засобів, щоб забезпечувати потреби виробництва. Наявність у достатній кількості таких об’єктів є одним із факторів, що впливають на ефективність виробництва. Застосування оптимального методу амортизації основних засобів становить підґрунтя для оптимізації оподаткування підприємств і збалансування відповідних сум сплачених податків і отримання чистого фінансового результату діяльності — прибутку. Достовірна оцінка стану і вартості основних засобів є предметом пильної уваги керівництва підприємства, його засновників, акціонерів, інвесторів тощо. На підставі цих даних можна зробити висновки про стан підприємства та приймати обґрунтовані управлінські рішення. Наявність у достатній кількості таких об’єктів є одним із факторів, що впливають на ефективність виробництва. Застосування оптимального методу амортизації є одним із елементів оптимізації податкового тягаря підприємства. Однак, на жаль, в Україні нині відсутня цілеспрямована державна амортизаційна політика, не розроблена концепція відновлення, ефективного використання фінансових ресурсів і їх накопичення. У результаті, велика кількість українських підприємств розглядають амортизаційну політику здебільшого як другорядну. Одним із шляхів вирішення проблем обліку основних засобів є розробка методології нарахування амортизації об’єктів основних засобів виробничого призначення на підприємстві у випадку їх тимчасового не використання (модернізація, реконструкція, добудова, дообладнання, консервація) та вдосконалення класифікації основних засобів шляхом вилучення з їх складу в окрему групу інших необоротних матеріальних активів із розробкою відповідного П(С)БО щодо їх обліку внаслідок того, що їх сума не ураховується під час визначення податкових різниць при коригуванні фінансового результату до оподаткування, а їх застосування, на відміну від міжнародної практики обліку, є характерним для вітчизняної практики обліку та оподаткування. У рамках даного дослідження запропоновано зміни до: форми № 1 «Баланс (звіт про фінансовий стан)», Плану рахунків бухгалтерського обліку та методологію обліку зносу (амортизації) основних засобів. Fixed assets are one of the main elements of the enterprise. To ensure and maintain its activities at a high level, each company must monitor the quantity and condition of fixed assets to meet production needs. The availability of a sufficient number of such facilities is one of the factors influencing the efficiency of production. The application of the optimal method of depreciation of fixed assets is the basis for optimizing the taxation of enterprises and balancing the corresponding amounts of taxes paid and obtaining a net financial result — profit. A reliable assessment of the condition and value of fixed assets is the subject of attention of both the administration and the founders, shareholders and investors. Based on these data, it is possible to draw conclusions about the state of the enterprise and make informed management decisions. The availability of such facilities is one of the factors that affect the efficiency of production. The use of the optimal method of depreciation is one of the elements of optimizing the tax burden of the enterprise. However, unfortunately, in Ukraine there is currently no purposeful state depreciation policy, the concept of recovery, efficient use of financial resources and their accumulation has not been developed. As a result, a large number of Ukrainian companies view depreciation policy as mostly secondary. One of the ways to solve the problems of accounting for fixed assets is to develop a methodology for depreciation of fixed assets at the enterprise in case of their temporary non-use (modernization, reconstruction, completion, equipment, conservation) and improve the classification of fixed assets by removing them from their composition. a separate group of other non-current tangible assets with the development of the relevant UAS for their accounting due to the fact that their amount is not taken into account when determining tax differences in adjusting the pre-tax financial result, and their use, unlike international accounting practice, is typical for domestic practice of accounting and taxation. In the framework of this study, changes were proposed to: Form № 1 «Balance Sheet (statement of financial position)», the Chart of Accounts and the methodology of accounting for depreciation (amortization) of fixed assets.
Оптимізація зайнятості в умовах цифровізації як форсайт-інструмент стратегічного планування розвитку робочих місць: сценарії для економіки України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Колот, Анатолій Михайлович; Kolot, Anatolii; Герасименко, Оксана Олександрівна; Herasymenko, Oksana; Шатарська, Інна Федорівна; Shatarska, Inna
Стаття містить аргументацію форсайт-горизонтів розвитку системи робочих місць в економіці України в контексті інноваційного зростання та посилення конкурентоспроможності на основі оптимізації зайнятості з використанням економіко-математичного інструментарію прогнозування макроекономічних показників. Квінтесенція статті — дослідження впливу параметрів зайнятості у сфері високо-технологічної діяльності на індикатори макроекономічної динаміки з використанням інструментарію багатофакторної регресії для валового внутрішнього продукту та валової доданої вартості як результуючих показників у високотехнологічних галузях промисловості та сферах високотехнологічних послуг з використанням екзогенних змінних, що відображують чисельність і структуру зайнятості з урахуванням кваліфікаційного рівня працівників. Актуальність дослідження зумовлена загостренням наукової полеміки в царині соціально-трудової проблематики щодо переміщення акценту з традиційних питань зайнятості — зміни попиту та пропонування робочої сили, дисбалансу ринку робочої сили і ринку робочих місць, затребуваності чи незатребуваності окремих професій — до питань іншого порядку, серед яких — прогнози кардинальних змін потреби у робочих місцях, формування політики зайнятості за переформатування системи робочих місць в нинішніх та майбутніх реаліях цифровізації економіки. За результатами узагальнення наявного наукового доробку доведено, що в науковому середовищі бракує досліджень щодо оптимізації зайнятості, результати яких можуть слугувати прогностичною платформою у визначенні стратегічних напрямів розвитку системи робочих місць. Доводиться авторська гіпотеза про можливості посилення вірогідності оптимістичного сценарію динаміки макроекономічних показників шляхом економіко-математичного моделювання їх залежності від чисельності та структури зайнятих у високотехнологічному сегменті економіки. Наведено формалізацію залежності валового внутрішнього продукту та валової доданої вартості з визначенням рівня впливу екзогенних факторів за досліджуваними сферами діяльності порівняно з окремими експортоорієнтованими галузями промисловості. Висвітлено авторське бачення суперечливого впливу масштабного й інтенсивного застосування цифрових технологій на світ праці та зайнятості у професійному його вимірі. На основі дослідження стратегічних можливостей розвитку сфери праці та зайнятості в контексті наявних прогнозів щодо «майбутнього постпраці» внесено пропозицію стосовно заміни стратегії розвитку робочих місць в умовах становлення нової (цифрової) економіки та мережевого суспільства на стратегію розвитку трудових практик (форм трудової діяльності, форм докладання праці). The article contains argumentation of foresight horizons for the development of jobs system in Ukrainian economy in the context of innovative growth and strengthening of competitiveness on the basis of employment optimization using economic and mathematical tools for macroeconomic indicators forecasting. The quintessence of the article is the study of employment parameters’ impact in the sphere of high-tech activities on the indicators of macroeconomic dynamics with the use of multivariate regression tools for gross domestic product and gross value added as the resulting indicators in high-tech industries and high-tech services using exogenous variables that reflect employment numbers and structure, taking into account employees’ qualification level. The relevance of the study is caused by the aggravation of scientific controversy in the field of social and labor issues regarding the shift of emphasis from traditional employment issues - changes in labor supply and demand, imbalance of the labor market and the job market, demand or lack of demand for certain professions - to issues of a different order, including forecasts of fundamental changes in the need for jobs, formation of employment policy for reformatting job system in current and future realities of economy digitalization. According to results of existing scientific achievements’ generalization, it is proved that there is a lack of research on employment optimization in the scientific environment, the results of which can serve as a predictive platform in determining the strategic directions for jobs system development. The authors’ hypothesis about the possibility of strengthening the probability of the optimistic scenario of the dynamics of macroeconomic indicators by economic and mathematical modeling of their dependence on the number and structure of those employed in the high-tech segment of the economy has been proven. Formalization of gross domestic product and gross value added dependence and determination of the degree of influence of exogenous factors in the studied spheres of activity in comparison with individual export-oriented industries has been presented. The authors’ vision of the contradictory impact of the large-scale and intensive use of digital technologies on the world of labor and employment in its professional dimension has been highlighted. A proposal to replace the strategy of job development in the context of the formation of a new (digital) economy and network society with a strategy for the development of labor practices (forms of labor activity, forms of labor application) was made based on the study of strategic opportunities for the development of labor and employment in the context of existing forecasts for the «future of post-labor».
Мікрокваліфікації як інноваційна технологія підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання за сучасних соціально-економічних умов
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Олексюк, Олексій Іванович; Oleksiuk, Oleksii; Олексюк, Алексей Иванович; Галиця, Ігор; Halytsia, Ihor
Зростання динаміки соціально-економічного розвитку визначає необхідність створення нових механізмів адаптації персоналу на нарощування трудового потенціалу на всіх рівнях, а особливо на рівні суб’єктів господарювання. Робота присвячена розвитку методичних підходів до використання мікрокваліфікацій з метою підвищення ефективності процесів навчання фахівців, прискорення засвоєння нових знань у динамічних професійних сферах, створення передумов для інноваційних процесів і розвитку кваліфікацій працівників суб’єктів господарювання. Конструктивний аналіз наукового доробку у цій проблемній області дозволив виділити ключові характеристики мікрокваліфікацій, етапи їх формування та встановити взаємозв’язки з етапами інноваційних процесів на рівні суб’єкта господарювання. На цій основі проведено узагальнення пошукової статистики платформи Google і виділено сфери найбільшого поширення концепції мікрокваліфікацій за різними країнами світу. Узагальнено декілька ключових тенденцій та напрямків подальших досліджень: необхідність розвитку існуючих та пошуку нових підходів до гнучкого навчання працівників, наявність взаємозв’язку між інтенсивністю розвитку мікрокваліфікацій та інноваційною активністю в регіонах, необхідність проектування освітнього процесу поряд з розробкою інновацій, необхідність перегляду освітніх програм внаслідок зміни способів та підходів до навчання за сучасних умов. Повна чи часткова реалізація вказаних висновків сприятиме підвищенню конкурентоспроможності суб’єктів господарювання у стратегічній перспективі. The increased dynamic of the social-economic development leads to the necessity of creating new mechanisms of personnel’s adaptation and human capacity development at all levels and particularly at the level of economic agents. The study is devoted to the development of methodical approaches to micro-credential implementation for improving the efficiency of training of specialists, facilitating new knowledge acquiring in the highly dynamic professional areas, establishment of preconditions of innovations and upskilling of employees of economic agents. Constructive analysis of existed scientific studies in this area lets us to define key characteristics of micro-credentials, stages of development and relationships with the stages of the innovation processes of economic agents. The brief analysis of the Google searching statistic was done and the micro-credentials’ domination in the regions of the world was identified on this basis. The study includes several key trends or conclusions prepared by authors for further research in this area: the necessity of developing existing and exploring new approaches for the agile training of the staff, the research opportunity in regards to the relationship of micro-credential and innovations in the regions, the necessity of the education with the reference to innovation’s planning process, the necessity of the adaptation of educational programs due to changes in approaches and tools of education nowadays. The full or partial implementation of the developed conclusions and recommendations will support the increasing competitiveness of economic agents in line with strategic prospects.

Browse

Browsing 2022 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options