2022 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/38443

Browse

Browsing 2022 рік by Subject "331.5:330.4](477)"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Оптимізація зайнятості в умовах цифровізації як форсайт-інструмент стратегічного планування розвитку робочих місць: сценарії для економіки України
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Колот, Анатолій Михайлович; Kolot, Anatolii; Колот, Анатолий Михайлович; Герасименко, Оксана Олександрівна; Herasymenko, Oksana; Герасименко, Оксана Александровна; Шатарська, Інна Федорівна; Shatarska, Inna; Шатарская, Инна Фёдоровна
    Стаття містить аргументацію форсайт-горизонтів розвитку системи робочих місць в економіці України в контексті інноваційного зростання та посилення конкурентоспроможності на основі оптимізації зайнятості з використанням економіко-математичного інструментарію прогнозування макроекономічних показників. Квінтесенція статті — дослідження впливу параметрів зайнятості у сфері високо-технологічної діяльності на індикатори макроекономічної динаміки з використанням інструментарію багатофакторної регресії для валового внутрішнього продукту та валової доданої вартості як результуючих показників у високотехнологічних галузях промисловості та сферах високотехнологічних послуг з використанням екзогенних змінних, що відображують чисельність і структуру зайнятості з урахуванням кваліфікаційного рівня працівників. Актуальність дослідження зумовлена загостренням наукової полеміки в царині соціально-трудової проблематики щодо переміщення акценту з традиційних питань зайнятості — зміни попиту та пропонування робочої сили, дисбалансу ринку робочої сили і ринку робочих місць, затребуваності чи незатребуваності окремих професій — до питань іншого порядку, серед яких — прогнози кардинальних змін потреби у робочих місцях, формування політики зайнятості за переформатування системи робочих місць в нинішніх та майбутніх реаліях цифровізації економіки. За результатами узагальнення наявного наукового доробку доведено, що в науковому середовищі бракує досліджень щодо оптимізації зайнятості, результати яких можуть слугувати прогностичною платформою у визначенні стратегічних напрямів розвитку системи робочих місць. Доводиться авторська гіпотеза про можливості посилення вірогідності оптимістичного сценарію динаміки макроекономічних показників шляхом економіко-математичного моделювання їх залежності від чисельності та структури зайнятих у високотехнологічному сегменті економіки. Наведено формалізацію залежності валового внутрішнього продукту та валової доданої вартості з визначенням рівня впливу екзогенних факторів за досліджуваними сферами діяльності порівняно з окремими експортоорієнтованими галузями промисловості. Висвітлено авторське бачення суперечливого впливу масштабного й інтенсивного застосування цифрових технологій на світ праці та зайнятості у професійному його вимірі. На основі дослідження стратегічних можливостей розвитку сфери праці та зайнятості в контексті наявних прогнозів щодо «майбутнього постпраці» внесено пропозицію стосовно заміни стратегії розвитку робочих місць в умовах становлення нової (цифрової) економіки та мережевого суспільства на стратегію розвитку трудових практик (форм трудової діяльності, форм докладання праці). The article contains argumentation of foresight horizons for the development of jobs system in Ukrainian economy in the context of innovative growth and strengthening of competitiveness on the basis of employment optimization using economic and mathematical tools for macroeconomic indicators forecasting. The quintessence of the article is the study of employment parameters’ impact in the sphere of high-tech activities on the indicators of macroeconomic dynamics with the use of multivariate regression tools for gross domestic product and gross value added as the resulting indicators in high-tech industries and high-tech services using exogenous variables that reflect employment numbers and structure, taking into account employees’ qualification level. The relevance of the study is caused by the aggravation of scientific controversy in the field of social and labor issues regarding the shift of emphasis from traditional employment issues - changes in labor supply and demand, imbalance of the labor market and the job market, demand or lack of demand for certain professions - to issues of a different order, including forecasts of fundamental changes in the need for jobs, formation of employment policy for reformatting job system in current and future realities of economy digitalization. According to results of existing scientific achievements’ generalization, it is proved that there is a lack of research on employment optimization in the scientific environment, the results of which can serve as a predictive platform in determining the strategic directions for jobs system development. The authors’ hypothesis about the possibility of strengthening the probability of the optimistic scenario of the dynamics of macroeconomic indicators by economic and mathematical modeling of their dependence on the number and structure of those employed in the high-tech segment of the economy has been proven. Formalization of gross domestic product and gross value added dependence and determination of the degree of influence of exogenous factors in the studied spheres of activity in comparison with individual export-oriented industries has been presented. The authors’ vision of the contradictory impact of the large-scale and intensive use of digital technologies on the world of labor and employment in its professional dimension has been highlighted. A proposal to replace the strategy of job development in the context of the formation of a new (digital) economy and network society with a strategy for the development of labor practices (forms of labor activity, forms of labor application) was made based on the study of strategic opportunities for the development of labor and employment in the context of existing forecasts for the «future of post-labor».