2022 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/38443

Browse

Browsing 2022 рік by Subject "338"

Now showing 1 - 4 of 4
  • No Thumbnail Available
    Item
    Factors and motives for the formation and transformation of the Eurasian strategy of China
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Chzhou, Venlian; Чжоу, Веньлян
    У цій статті аналізуються мотиви Китаю запропонувати «Пояс і шлях» з трьох рівнів: внутрішнього, регіонального та глобального. До основних мотивів у Китаї належать надмірні потужності у вітчизняній промисловості Китаю, дисбаланс економічного розвитку між Сходом та Заходом та захист попиту на енергію. З точки зору регіону, він в основному аналізує Південно-Східну Азію, Центральну Азію, Південну Азію, Близький Схід тощо. До основних мотивів відносяться: забезпечення енергопостачання, безпека кордонів, захист суверенітету та територіальної цілісності Китаю та захист закордонних інвестицій та інтересів Китаю; на глобальному рівні: Основні мотиви впровадження стратегії «Один пояс-один шлях» включають сприяння інтернаціоналізації юаня, протистояння американській стратегії віднов-лення балансу між Азіатсько-Тихоокеанським регіоном Китаю тощо. Водночас, шляхом аналізу «мотивація формування євразійської стратегії», зроблено висновки щодо євразійської стратегії Китаю з виділенням внутрішніх, регіональних та глобальних цілей.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз процесу цифрової трансформації в У країні: сучасні тенденції та перспективи розвитку
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Вридник, Володимир О.; Vrydnyk, Volodymyr
    У статті розглянуто стан ринку інформаційних технологій на сучасному етапі та визначено топ інформаційних послуг, які користуються найбільшою популярністю. Проаналізовано ринок діджитал-технологій в Україні та визначено ключові показники його росту та проаналізовані сучасні технології, які застосовують підприємства у своїй діяльності. На основі дослідження інформаційних технологій в державному управлінні України проведено SWOT-аналіз і визначено основні перспективи державної політики цифрової трансформації в Україні. Глобальна технологічна революція визначає появу нових моделей ведення бізнесу та державного управління, у тому числі заснованих на цифрових платформах та інструментах. Яскравими характеристиками цифрової трансформації виступають: можливість швидкого масштабування, створення нової цінності продукту чи послуги за рахунок передових техноголій, оптимізація коштів, технологічні цикли виробництва послуг і взаємозв’язку з кінцевими споживачами та ін. Інновації XXI століття визначили появу нового економічного феномену — трансформації усталених соціальних відносин за допомогою еволюції технологій, що є в інформаційну епоху головним драйвером змін глобальної економіки, зокрема на рівні розвинутих держав, транснаціональних компаній чи маленьких стартапів. Цифрова трансформація знаменує переосмислення того, як організація або держава використовує технології, людей і процеси для пошуку нових моделей розвитку. Цей процес є динамічним, адже на сучасному технологічному етапі розвитку глобальних економічних систем ще не існує єдиного стандартизованного плану або фреймворку, який би регламентував послідовний алгоритм впровадження цифрових змін, їх адаптацію до різних сфер соціально-економічних відносин. На даному етапі, ми маємо лише кілька вдалих прикладів і досвід піонерів цифрової трансформації, а саме серед країн: Естонії, Канади та Швеції, та серед компаній — Samsung, Grammarly і Tesla. Здебільшого, саме першопрохідники мають змогу бути на передовій і вирішувати проблеми, які в майбутньому допоможуть оптимізувати процес цифрової трансформації. The article examines the state of the information technology market at the present stage and identifies the top information services that are most popular. The market state of digital technologies in Ukraine and technologies used by enterprises in their activities were analyzed. Also, key indicators of growth were identified. Based on the study of information technologies in the public administration of Ukraine, a SWOT analysis was conducted and the main prospects of the state policy of digital transformation in Ukraine were determined. The global technological revolution is driving new models of business and governance, including those based on digital platforms and tools. Prominent characteristics of digital transformation are: the ability to quickly scale, create new value of a product or service through advanced technology, optimization of funds, technological cycles of production of services and relationships with end users, and others. 21st century innovation has marked the emergence of a new economic phenomenon — the transformation of established social relations through the evolution of technology, which in the information age is the main driver of change in the global economy, including developed countries, multinationals or small startups. Digital transformation marks a rethinking of how an organization or state uses technology, people and processes to find new models of development. This process is dynamic, because at the current technological stage of development of global economic systems there is no yet single standardized plan or framework that would regulate a consistent algorithm for implementing digital changes, their adaptation to different areas of socio-economic relations. At this stage, we have only a few successful examples and experiences of the pioneers of digital transformation, namely among the countries: Estonia, Canada and Sweden, and among the companies — Samsung, Grammarly and Tesla. For the most part, it is pioneers who have the opportunity to be at the forefront and solve problems that will help optimize the process of digital transformation in the future.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Антикризове державне управління: удосконалення понятійно-категоріального апарату та класифікації видів криз
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Буркова, Людмила Анатоліївна; Burkova, Liudmyla; Поросла, Поліна Вадимівна; Porosla, Polina
    З’ясовано за результатами проведеного дослідження, що у трактуванні поняття «криза» існує величезна кількість визначень, що вже вказує на складність у розумінні досліджуваного питання. Показано, що у літературі синонімом до поняття «криза» досить часто використовують такі терміни, як «небезпека», «непередбачувані обставини», «надзвичайна ситуація», «лихо», що є недостатньо коректним. Здебільшого дослідники характеризують кризу, розглядаючи її виникнення на рівні підприємства, пов’язуючи з впливом на регіон або галузь. Досліджено, що сутність кризи, різноманіття її проявів і характеристик знаходять відображення в класифікаціях кризи. При цьому серед науковців немає єдності поглядів ані щодо видів кризи, ані щодо її типів. Показано, що в питаннях класифікації, найбільш вдалим є поділ кризи на такі види: фінансова, економічна, соціальна, екологічна, корпоративна та репутаційна. Однак ця класифікація не ураховує кризи, що стосується держави, а її ліквідація потребує залучення державних органів. Запропоновано класифікацію видів кризи розширити, доповнюючи її кризою державного управління та кризою політичною. Зауважено, що питанням дослідження видів кризи приділяється недостатньо уваги, а іноді у літературних джерелах ці поняття навіть ототожнюються, що вважаємо недостатньо коректним. Встановлено, що сучасні дослідження поняття «криза державного управління» досить фрагментарні, а існуючі не повною мірою розкривають зміст. Уточнено, з урахуванням цього, що дефініцію категорії «криза державного управління». Показано, що в Україні усталеність терміна «антикризове управління» відбулося з прийняттям Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Це сприяло розумінню дослідниками антикризового управління здебільшого як інструменту оздоровлення підприємства, що перебуває у процедурі банкрутства. Згодом науковці та практики багатьох країн застосування антикризового управління виключно на рівні підприємства розширили й на інші сфери зокрема й на державне управління. Проаналізовано дослідження у сфері державного управління та визначено, що освітлення можливих антикризових технологій у державному управлінні є дещо поверховим. Здебільшого пропозиції зводяться до застосування системного підходу до управління державою, що характеризується зміною системи державного управління у цілому та кадровими зміни. Підтверджено, що категорію «антикризове державне управління» дослідники розглядають окремо два поняття: «антикризове управління» та «державне управління». Вважаємо це недостатньо коректним. Показано, що наявні визначення не повною мірою розкривають сутність досліджуваної категорії. Уточнено дефініцію категорії «антикризове державне управління». According to the results of the conducted research, it was found that in relation to the understanding of the essence of the concept of «crisis», there is a huge number of its definitions, which is already a recognition of the complexity in understanding this concept. In addition, quite often in the literature, the following terms are used as synonyms for the concept of «crisis»: «danger», «unforeseen circumstances», «emergency situation» and «disaster», which is not correct enough. In addition, most researchers characterize the crisis by considering its occurrence at the enterprise level, linking it to the impact on the region or industry. The essence of the crisis, the variety of its manifestations and characteristics are reflected in the classifications of the crisis. At the same time, there is no unity of opinion among scientists either regarding the types of crisis or its types. Regarding the classification, it is determined that the most successful is the division of the crisis by scientists into the following types: financial, economic, social, environmental, corporate and reputational. However, at the same time, this classification does not take into account the crisis that concerns the state, and its elimination requires the involvement of state bodies. Therefore, it is proposed to expand the classification of types of crisis by supplementing it with a crisis of public administration and a political crisis. It is worth noting that currently insufficient attention is paid to research issues of these types of crisis, and sometimes in literary sources these concepts are even equated, which is not correct enough. It has been established that today the research into the essence of the concept of «crisis of public administration» is quite fragmentary, and the existing definitions do not fully reveal its meaning. Taking this into account, the definition of the category «public administration crisis» has been clarified. Regarding the sustainability of the term «anti-crisis administration», it began to be actively used in Ukraine with the adoption of the Law of Ukraine «On restoring the debtor’s solvency or declaring him bankrupt». As a result, this led researchers to understand anti-crisis management mostly as a tool for improving the company undergoing bankruptcy proceedings. Subsequently, scientists and practitioners of many countries extended the application of anti-crisis management exclusively at the enterprise level to other areas, including public administration. Research in the field of public administration was analyzed and it was determined that the illumination of possible anti-crisis technologies in public administration is somewhat superficial. For the most part, the proposals are reduced to the application of a systemic approach to state management, which is characterized by a change in the system of state management as a whole and personnel changes. As for the category «anti-crisis state administration», researchers mostly consider two concepts separately: «anti-crisis administration» and «state administration», which is not correct enough. Existing definitions do not fully reveal the essence of this category. Taking into account the above, the definition of the category «anti-crisis public administration» has been clarified.
  • Thumbnail Image
    Item
    Становлення мережевої економіки та оновлення рушійних сил макроекономічних коливань
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович
    У статті вдосконалено теоретичне відображення механізмів, які забезпечують біфуркацію макроекономічної динаміки завдяки врахуванню відмінностей, властивих механізмам циклічності індустріальної економіки, де економічна координація здійснюється через стихію ринку та ієрархію організації, і мережевої господарської системи, де рух інформації, управлінських імпульсів та реакцій об’єктів управління організовано за функціонування нової системи ролей. Зокрема, якісна зміна відносин між «іноватором» і «пасивним господарським середовищем» трансформує основи конфлікту, який Й. А. Шумпетер вважав центральним для механізму економічного циклу індустріальної економіки: накопичення надлишкових передумов «прориву інновацій», що виражається у понаднормовій інтенсивності експлуатації техніки, вбудованої в «усталені ланцюжки створення вартості». Стаття містить теоретичне обґрунтування гіпотези про те, що поширення мережевих зв’язків і форм організації господарської взаємодії створює додатковий «вбудований стабілізатор» у механізмах економічної циклічності, завдяки рівномірнішому розподілу витрат і виграшів від інноваційної діяльності: ролі «інноватора» і «наслідувача» розмиваються, згладжуючи коливання загального рівня економічної активності в періоди затухання і активізації інноваційної активності та поширення нових тех-нічних основ для «ланцюжків створення вартості». That article is devoted to improving the theoretical views of mechanisms that ensure the bifurcation of macroeconomic dynamics, taking into account the differences inherent to the cyclical mechanisms of the industrial economy (where economic coordination is through the market element and hierarchy of organizations) and in the networked economic system, where information movement, management impetus, and reactions of objects of managerial impact are organized through the new system of roles. In particular, a qualitative change in the relationship between the «innovator» and the «passive economic environment» transforms the foundations of the conflict that J. A. Schumpeter considered central to the mechanism of the economic cycle in the industrial economy: the accumulation of redundant preconditions for the «breakthrough of innovation», which is expressed in the excessive intensity of usage of technic, embedded in «established value chains». The article contains a theoretical substantiation of the hypothesis that the spread of networking and appropriate forms of economic interaction creates an additional «built-in stabilizer» in the mechanisms of economic cyclicality, due to a more equitable distribution of costs and benefits, caused by innovation. The role of «innovator» is blurred, smoothing fluctuations in the general level of economic activity in periods of attenuation and intensification of innovation activity and the spreading of new technical bases for «value chains».