Випуск № 4

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/42985

Browse

Browsing Випуск № 4 by Subject "342"

Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Міжнародно-правова відповідальність при правонаступництві держав
    (Видавничий дім «Гельветика», 2023) Замрига, Артур Вікторович; Zamryha, Artur; Замрыга, Артур Викторович; Падалка, Марія Анатоліївна; Padalka, Mariia; Падалка, Мария Анатольевна
    Стаття розглядає концепцію міжнародної відповідальності держави у міжнародному праві та її ключові аспекти. Стаття наголошує на тому, що міжнародна відповідальність може виникнути у разі порушення міжнародних договорів, звичаїв міжнародного права, прав людини, міжнародного гуманітарного права та правил міжнародного екологічного права. Робота відзначає важливість розуміння цього поняття для забезпечення правопорядку та стабільності в міжнародних відносинах. У статті також звертається увага на взаємозв’язок міжнародної відповідальності держав та концепції правонаступництва, який виникає при зміні уряду чи режиму в державі, що несе відповідальність за порушення міжнародного права, і вимагає продовження виконання зобов’язань, що були накладені на попередній уряд чи режим. Крім того, стаття розглядає історичний контекст розвитку міжнародно-правової відповідальності держав, включаючи процес кодифікації норм, пов’язаних із відповідальністю держав. Дана стаття розглядає питання правонаступництва держав у міжнародному праві, звертаючи увагу на їхню історію та розвиток. Також у роботі виділяються певні аспекти діяльності держави-правонаступниці в міжнародному праві, включаючи прийняття прав та обов’язків, відповідальність за минулі дії, виконання міжнародних зобов’язань. Зазначається, що ці аспекти важливі для забезпечення стабільності та неперервності міжнародних відносин після змін у внутрішній політиці чи уряді держави-попередниці. Визначається, що у разі порушення міжнародних зобов’язань державою-попередницею, держава-правонаступниця може нести відповідальність та зобов’язана виконувати усі зобов’язання, які були передбачені у міжнародних договорах та домовленостях. У статті розглядаються питання міжнародної відповідальності держав-правонаступниць у контексті Проєкту статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні дії. Визначається, що Проєкт не містить прямих норм, які регулюють міжнародну відповідальність держав-правонаступниць. Разом з тим у роботі звертається увага на ст. 10 та 11 Проєкту та відслідковується взаємозв’язок з міжнародною відповідальністю у випадку правонаступництва. Загалом у статті акцентується увага на важливості правонаступництва в забезпеченні безперервності виконання міжнародних зобов’язань та відповідальності держав незалежно від змін урядів чи режимів, і обговорює ключові аспекти цього питання в міжнародному праві. The article considers the concept of international responsibility of the state in international law and its key aspects. The article emphasizes that international responsibility may arise in case of violation of international treaties, customs of international law, human rights, international humanitarian law and rules of international environmental law. The work notes the importance of understanding this concept to ensure law and order and stability in international relations. The article also draws attention to the relationship between the international responsibility of states and the concept of legal succession, which arises when a government or regime changes in a state that is responsible for violations of international law and requires the continuation of the obligations imposed on the previous government or regime. In addition, the article considers the historical context of the development of international legal responsibility of states, including the process of codification of norms related to the responsibility of states. This article examines the issue of legal succession of states in international law, paying attention to their history and development. The work also highlights certain aspects of the activities of the successor state in international law, including acceptance of rights and obligations, responsibility for past actions, and fulfillment of international obligations. It is noted that these aspects are important to ensure the stability and continuity of international relations after changes in the domestic policy or government of the predecessor state. It is determined that in case of violation of international obligations by the predecessor state, the successor state may bear responsibility and is obliged to fulfill all obligations stipulated in international treaties and agreements. The article examines the issue of international responsibility of successor states in the context of the Draft Articles on the Responsibility of States for Internationally Illegal Actions. It is determined that the Project does not contain direct norms that regulate the international responsibility of successor states. At the same time, the work draws attention to Art. 10 and 11 of the Project and the relationship with international responsibility in the case of legal succession is monitored. In general, the article focuses on the importance of legal succession in ensuring the continuity of international obligations and responsibilities of states regardless of changes in governments or regimes, and discusses key aspects of this issue in international law.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Особи похилого віку як вразлива категорія потерпілих від домашнього насильства
    (Видавничий дім «Гельветика», 2023) Панасюк, В. В.; Panasiuk, V.; Комаринська, Ю. Б.; Komarynska, Yu.
    Насильство залишається однією з найпоширеніших форм порушень прав людини. Причини його пов’язані з економічною ситуацією в країні, соціальними нормами і ставленням до насильства. Від домашнього насильства можуть страждати всі члени сім’ї, але найчастіше від нього страждають слабкі, нездатні до самозахисту та залежні члени родини: діти, люди похилого віку, люди з фізичними або розумовими вадами. Іншими словами, такі люди, які є найбільш вразливими. Саме тому багато хто з них не повідомляє про негативне, насильницьке ставлення до них, а сприймають його як невідворотне явище, не знаючи про можливий правовий захист, а в разі звернення по допомогу до органів влади, відчувають, не серйозне сприйняття існуючої проблеми. Це, в свою чергу, тягне за собою замовчування фактів домашнього насильства, тобто латентність цього протиправного діяння. Люди похилого віку, пенсіонери, люди з інвалідністю та самотні люди продовжують залишатися найбільш вразливим сегментом суспільства, що зумовлює необхідність виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню домашнього насильства, та вжиття певних заходів для захисту прав потерпілих. Стаття присвячена виокремленню соціальних та психолого-криміналістичних характеристик осіб похилого віку, що дозволяють визначити їх як вразливу категорію потерпілих. Для досягнення мети статті нами було використано загальнонаукові методи системності та комплексності знань, єдності теорії і практики. За допомогою загальнофілософських методів (аналізу і синтезу, індукції та дедукції) здійснено понятійну ідентифікацію досліджуваних явищ, визначено їх ознаки, узагальнено та сформульовано відповідні дефініції, логічну побудову структури самого дослідження. У дослідженні здійснено аналіз психологічних характеристик особи похилого віку, що слугувало підґрунтям для розслідування домашнього насильства щодо даної категорії осіб. Крім цього, було використано метод порівняння та узагальнення, проаналізовано практику різних країн світу та обрано найбільш відповідний приклад, який можливо застосовувати в Україні. Violence remains one of the most common forms of human rights violations. Its reasons are related to the economic situation in the country, social norms and attitudes to violence. All family members can suffer from domestic violence, but most often it affects the weak, incapable of self-defense, and dependent family members: children, the elderly, and people with physical or mental disabilities. In other words, people who are most vulnerable. That is why many of them do not report the negative, violent attitude towards them, but perceive it as an inevitable phenomenon, not knowing about possible legal protection, and in the case of turning to the authorities for help, they feel that the existing problem is not taken seriously. This, in turn, entails the silencing of the facts of domestic violence, i.e. the latency of this illegal act. The elderly, pensioners, people with disabilities and single people continue to be the most vulnerable segment of society, which makes it necessary to identify the causes and conditions that contribute to domestic violence and to take certain measures to protect the rights of victims. The article is devoted to the identification of social and psychological and forensic characteristics of the elderly, which make it possible to define them as a vulnerable category of victims. To achieve the goal of the article, we used general scientific methods of systematization and complexity of knowledge, unity of theory and practice.With the help of general philosophical methods (analysis and synthesis, induction and deduction), a conceptual identification of the researched phenomena was carried out, their characteristics were determined, relevant definitions were summarized and formulated, and the logical structure of the research itself was constructed. The study analyzed the psychological characteristics of an elderly person, which served as a basis for investigating domestic violence against this category of persons. In addition, the method of comparison and generalization was used, the practice of different countries of the world was analyzed and the most appropriate example was chosen, which can be applied in Ukraine.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Теорія і практика адаптації законодавства України до законодавства ЄС
    (Видавничий дім «Гельветика», 2023) Гуртова, К. М.; Hurtova, K.
    Стаття присвячується осмисленню теоретичних і практичних засад адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу як одного з головних компонентів євроінтеграційного курсу України, визначення рівня нормативно-правового забезпечення євроадаптаційної діяльності, особливостей побудови та функціонування чинного євроадаптаційного інституційного механізму України. Зазначено, що одним із критеріїв надання членства в ЄС є здатність країни-кандидата прийняти на себе зобов’язання, пов’язані з членством у ЄС, тобто на момент вступу до ЄС, імплементувати всі елементи acquis communautaire в свою національну правову систему, адаптувати проєкти нормативних актів і конвенції Євросоюзу та забезпечити їхнє практичне використання в національній правовій системі. Визначено, що концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу визначає відповідні етапи адаптації законодавства. Проаналізовано основні засади вступу України до Євросоюзу, розглянуто аспекти адаптації українського законодавства до вимог та стандартів ЄС, наголошено, що адаптація законодавства України до законодавства ЄС передбачає зближення національного законодавства з сучасною європейською системою права. Вказано, що адаптація є складовою інтеграційних процесів та передумовою гармонізації національного законодавства з законодавством міжнародних організацій, а також відзначено, що адаптація національного законодавства до законодавства міжнародних організацій здійснюється уповноваженими органами державної влади за допомогою правотворчості, планування, координації та контролю. Автор узагальнив дефініцію правової категорії «адаптація законодавства», виокремив ознаки процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу і зробив певні пропозиції щодо удосконалення механізму адаптації національного законодавства. The article is devoted to understanding the theoretical and practical foundations of adaptation of national legislation to the European Union as one of the main components of the European integration course of Ukraine, to determination of the level of the legal provision of Euroadaptive activity, peculiarities of the construction and functioning of the current Euroadaptive institutional mechanism of Ukraine. It is noted that one of the criteria for granting EU membership is the ability of a country-candidate to assume the obligations associated with EU membership, namely at the moment of joining the European Union to implement all elements of the acquis communautaire into its national legal system, adapt projects of regulatory acts and conventions of the European Union and ensure their practical use in the national legal system. It was determined that the concept of adaptation of the legislation of Ukraine to the European Union’s legislation determines the appropriate stages of adaptation of the legislation. The main principles of Ukraineєs accession to the European Union are analyzed, the aspects of the adaptation of Ukrainian legislation to EU requirements and standards are considered. It is emphasized that the adaptation of Ukrainian legislation to EU legislation involves the convergence of the national legislation with the modern European legal system. It is indicated that the adaptation is a component of integration processes and prerequisite for the harmonization of the national legislation with the legislation of international organizations, and it is also noted that the adaptation of the national legislation to the legislation of international organizations is carried out by authorized bodies of state power with the help of law-making, planning, coordination and control. The author generalized the definition of the legal category “adaptation of legislation” singled out the characteristic features of the process of adaptation of the national legislation to EU legislation and made some proposals on ways to improve the adaptive mechanism of national legislation.