Випуск № 2 (39)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 2 (39) by Subject "339"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Цифровий імператив розвитку глобальної економіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Павловський, Дмитро; Pavlovskyi, Dmytro; Сидоренко, Олександр; Sydorenko, OleksandrУ статті обґрунтовується гіпотеза щодо безальтернативності цифрової трансформації бізнесу, державного управління, суспільства у цілому у сучасній композиції науково-технологічних трендів глобального розвитку. Системно ідентифіковано цифрові технології, що базуються на великих даних, грід обчисленнях, блокчейні і реально впроваджуються у глобальному бізнесі як промисловий інтернет, робототехніка, цифровий маркетинг, фінтех, говтех, Е-медицина і освіта тощо. Акцентовано, що саме вони є ключовими драйверами цифрової економіки як новітнього феномену і нової реальності. Узагальнено понятійно-категоріальний апарат і показано архетипи цифрової економіки. Проілюстровано її стан у форматі показників впливових глобальних індексів. Констатовано очевидні позитиви цифровізації економіки — доступність, прозорість і ефективність використання ресурсів, висока продуктивність і здешевлення сервісів, швидкісний доступ до ринків, мобільність комунікації, енергоефективність і екологічність і показано її можливі негативи, внаслідок кіберзлочинності, електроенергетичних шоків, безробіття, незахищеності особистої інформації, дискредитації традиційних культурних і поведінкових цінностей. Проведено СВОТ-аналіз цифровізації української економіки за індексами Глобальної цифрової конкурентоспроможності і мережевої готовності і окреслено шляхи і пріоритетні завдання її інтенсифікації у євроінтеграційному напрямі розвитку — покриття мобільним зв’язком 4G, доступність чистої енергії, нейтралізація високих інвестиційних ризиків, належне правове регулювання інтелектуальної власності та ІКТ-діяльності. Обґрунтовано ключову роль стратегій і практик Е-врядування у процесі цифрової трансформації національних економік на основі порівняльного міжкраїнового аналізу. Представлену авторську логіку трансформації цифрової економіки, виходячи із перспективних науково-технологічних трендів, генерованих нано-, біо-, нейро-, кванто- технологіями та штучним інтелектом. Обґрунтовано об’єктивну зумовленість становлення розумної економіки насамперед у форматі розумних підприємств, міст і спільнот. The article substantiates the hypothesis that there is no alternative to digital transformation of business, public administration, and society as a whole in the current composition of scientific and technological trends in global development. The article systematically identifies digital technologies based on big data, grid computing, blockchain and actually implemented in global business, such as the industrial Internet, robotics, digital marketing, fintech, govtech, e-medicine and education, etc. It is emphasised that they are the key drivers of the digital economy as a new phenomenon and a new reality. The author summarises the conceptual and categorical apparatus and shows the archetypes of the digital economy. Its status is illustrated in the format of indicators of influential global indices. The article states the obvious positive aspects of digitalisation of the economy – accessibility, transparency and efficiency of resource use, high productivity and cheaper services, fast access to markets, communication mobility, energy efficiency and environmental friendliness – and shows its possible negative aspects, such as cybercrime, electricity shocks, unemployment, insecurity of personal information, discrediting traditional cultural and behavioural values. A SWOT analysis of the digitalisation of the Ukrainian economy according to the Global Digital Competitiveness and Network Readiness indices is carried out and the ways and priority tasks of its intensification in the European integration direction of development are outlined – 4G mobile coverage, availability of clean energy, neutralisation of high investment risks, proper legal regulation of intellectual property and ICT activities. The key role of e-governance strategies and practices in the process of digital transformation of national economies is substantiated on the basis of a comparative cross-country analysis. The authorʼs own logic of digital economy transformation is presented, based on promising scientific and technological trends generated by nano-, bio-, neuro-, quantum- and artificial intelligence. The author substantiates the objective conditionality of the formation of a smart economy, primarily in the format of smart enterprises, cities and communities.Item Інноваційна політика країн: аналіз та ключові тренди розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Подзігун, Сніжана Олександрівна; Podzihun, SnizhanaУ роботі комплексно досліджено сутність інноваційної політики та її вплив на конкурентоспроможність країн. Згруповано види інноваційної політики країн за багатьма критеріями, зокрема за стратегією інноваційного розвитку, об’єктом орієнтації, ступенем регулювання та за спрямуванням. У досліджені було зазначено, що для формування ефективної інноваційної політики варто поєднувати різні види, спираючись на ступінь розвитку країни, ресурсний потенціал та цілі країни. Виокремлено та узагальнено інструментарій реалізації інноваційної політики, виявлено тенденцію до зростання застосування непрямих фінансових інструментів. Запропоновано використання низки індексів та баз даних для здійснення оцінки результатів інноваційної політики, а саме — Глобальний інноваційний індекс, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Інноваційна шкала ЄС, Індекс готовності до передових технологій. Проведено аналіз інноваційної політики таких країн як США, Китай та Німеччина, виокремлено їх ключові характеристики та вплив на формування конкурентоспроможності. Інновації формують конкурентні переваги країн, забезпечуючи їх лідерство на світовій арені. Досліджено напівпровідникову галузь як ключову у сфері інноваційної конкурентної боротьби США та Китаю. Проаналізовано показники розвитку інноваційної екосистеми обраних країн за Глобальним індексом конкурентоспроможності. Висвітлено проблеми формування та реалізації інноваційної політики в Україні: недостатнє держане фінансування, формальність законодавства, бюрократичні процедури, несприятливий інвестиційний клімат, відтік мізків та брак знань у сфері управління інноваціями. Висвітлено місце України у глобальних індексах та надано рекомендації щодо покращення інноваційного розвитку та формування інноваційної політики. Підкреслено роль інновацій у соціально-економічному розвитку країн. Порушено основні соціальні проблеми, що варто враховувати під час формування інноваційної політики, зокрема проблема інклюзії, гендерної нерівності в інноваційній сфері, вирішення глобальних проблем. Підкреслено, що інноваційні рішення мають бути покликані допомагати у досягнені цілей сталого розвитку, зокрема декарбонізації та забезпеченні нульових викидів. The article comprehensively studies the essence of innovation policy and its impact on the competitiveness of countries. The types of innovation policy of countries are grouped by many criteria, in particular, by the strategy of innovation development, object of orientation, degree of regulation and direction. The study notes that in order to form an effective innovation policy, it is necessary to combine different types, based on the level of development of the country, resource potential and goals of the country. The instruments for implementing the innovation policy have been allocated and generalised, and a tendency to increase the use of indirect financial instruments has been identified. It is proposed to use a number of indices and databases to evaluate the results of innovation policy, namely the Global Innovation Index, the Global Competitiveness Index, the European Innovation Scoreboard, and the Frontier Technology Readiness Index. The article analyses the innovation policies of such countries as the USA, China and Germany, identifies their key characteristics and impact on competitiveness. Innovations shape the competitive advantages of countries, ensuring their leadership on the world stage. The semiconductor industry is studied as a key one in the field of innovative competition between the USA and China. The indicators of development of the innovation ecosystem of the selected countries according to the Global Competitiveness Index are analysed. The problems of forming and implementing innovation policy in Ukraine are highlighted: insufficient state funding, formal legislation, bureaucratic procedures, unfavourable investment climate, brain drain and lack of knowledge in the field of innovation management. The article highlights Ukraineʼs place in global indices and provides recommendations for improving innovation development and innovation policy. The role of innovation in the socio-economic development of countries is emphasised. The main social problems that should be taken into account when formulating innovation policy are raised, in particular, the problem of inclusion, gender inequality in the innovation sphere, and solving global problems. It is emphasised that innovative solutions should be designed to help achieve the goals of sustainable development, in particular decarbonisation and zero emissions.