Випуск № 2 (39)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 2 (39) by Subject "cryptocurrencies"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Інституційно-регуляторна архітектура глобальної екосистеми фінансових інновацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів розвитку фінансових інновацій та визначенню ефектів їх реалізації, а також характеристиці ключових інституцій, рівнів та інструментів у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків та окресленні трендів розвитку глобальної екосистеми фінансових інновацій. Обґрунтовано, що фінансові інновації не тільки суттєво розширюють ресурсні можливості економічних суб’єктів щодо подолання запроваджених регуляторами ринку дискреційних обмежень, але й забезпечують найбільш продуктивне використання фінансового капіталу та прискорений вихід національних економік з рецесійного стану; крім того, проникаючи на національні ринки спричиняють радикальні модернізації світової фінансової інфраструктури та чинних фінансових сервісів, а також переводять їх на якісно вищий щабель розвитку. Констатовано, що масштабна цифровізація усіх сфер людської життєдіяльності, як одна із всезагальних форм світогосподарського розвитку, упродовж останніх десятиліть справляє потужний вплив на структурну динаміку розвитку фінансових інновацій, що набуває форм прояву у динамічному поширенні діджитал-каналів фінансово-банківського обслуговування суб’єктів господарювання; перетворенні класичних фінансових посередників у високотехнологічні корпоративні структури з диверсифікованим спектром клієнтських сервісів; загальнопланетарному поширенні механізмів дистанційного надання економічним суб’єктам фінансових послуг, електронних комерційних операцій, систем онлайн-кредитів, онлайн-платежів й онлайн-інвестування тощо. Зазначено, що глобальний етап світогосподарського поступу, що базується на цифровій парадигмі, характеризується системним, агаторівневим і багатокомпонентним впливом на розвиток фінансових інновацій цілої системи універсальних та специфічних чинників. Визначено, що глобальна екосистема фінансових інновацій, як якісно нове ціннісне пропонування інноваційних розробок фінансового профілю та група взаємопов’язаних і взаємодіючих інституцій, що забезпечують їх створення і ринковий обіг, в сучасних умовах перебуває на етапі формування своєї інституційно-регуляторної архітектури. За результатами дослідження процесів інноватизації світового фінансового сектору підсумовано, що національні фінансові ринки тяжіють до двох основних й концептуально відмінних між собою моделей, а саме: централізованої та децентралізованої, окремі риси яких нині чітко виявляються у багатьох країнах світу. Підтверджено, що головними інституціями у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків традиційно є, з одного боку, національні (центральні) банки, а з другого — власне фінансові інституції у їх самостійному статусі і у взаємозв’язку зі створеними саморегулівними організаціями. Зазначено, що діюче у різних державах світу фінансове регулювання справляє неоднозначний (а подекуди і чітко виражений дуалістичний) вплив на розвиток фінансових інновацій. Так, з одного боку, жорсткий регуляторний режим може суттєво підвищити довіру ринку до фінансових інновацій, а з другого — послаблення регуляторного тиску здатне активізувати інноваційну діяльність. Наголошено, що попри те, що в останні десятиліття в архітектурі регулювання сфери фінансових інновацій виокремлюють декілька інституційних рівнів — національний, регіональний та наднаціональний — основні зусилля все ж таки докладаються на національному рівні, на якому спостерігається використання регуляторних «пісочниць» в якості інструментів регулювання фінансових інновацій на національному рівні. Підсумовано, що до ключових завдань функціонування інституцій у сфері регулювання ринкового обігу фінансових інновацій слід віднести як традиційне забезпечення цілісності та продуктивності фінансового ринку, так і всебічну підтримку його інноватизації, а також навчання та тестування нових технологій у контрольованому середовищі. The article is devoted to a comprehensive study of the processes of development of financial innovations and determination of the effects of their implementation, as well as to the characterisation of key institutions, levels and instruments in the regulatory architecture of national financial markets and outlining trends in the development of the global financial innovation ecosystem. It is substantiated that financial innovations not only significantly expand the resource capabilities of economic entities to overcome the discretionary restrictions imposed by market regulators, but also ensure the most productive use of financial capital and accelerate the recovery of national economies from recession; in addition, by penetrating national markets, they cause radical modernisation of the global financial infrastructure and existing financial services, and also bring them to a qualitatively higher level of development. It is stated that large-scale digitalisation of all spheres of human life, as one of the universal forms of global economic development, has had a powerful impact on the structural dynamics of financial innovation in recent decades, which takes the form of manifestation in the dynamic spread of digital channels of financial and banking services for business entities; transformation of classical financial intermediaries into high-tech corporate structures with a diversified range of client services; and global spread of It is noted that the global stage of the world economic development based on the digital paradigm is characterised by a systemic, multi-level and multicomponent influence on the development of financial innovations of the whole system of universal and specific factors. It is determined that the global ecosystem of financial innovations, as a qualitatively new value proposition of innovative developments of financial profile and a group of interconnected and interacting institutions that ensure their creation and market circulation, is at the stage of forming its institutional and regulatory architecture in modern conditions. Based on the results of the study of the processes of innovation in the global financial sector, the author concludes that national financial markets tend to follow two main and conceptually different models, namely, centralised and decentralised, some features of which are now clearly manifested in many countries. It is confirmed that the main institutions in the regulatory architecture of national financial markets are traditionally, on the one hand, national (central) banks, and on the other hand, financial institutions in their independent status and in connection with the established self-regulatory organisations. It is noted that financial regulation in different countries of the world has an ambiguous (and sometimes a clearly expressed dualistic) impact on the development of financial innovations. Thus, on the one hand, a strict regulatory regime can significantly increase market confidence in financial innovations, and on the other hand, the easing of regulatory pressure can intensify innovation. It is noted that despite the fact that in recent decades several institutional levels have been distinguished in the architecture of regulation of financial innovation – national, regional and supranational – the main efforts are still made at the national level, where regulatory sandboxes are used as instruments for regulating financial innovation at the national level. It is concluded that the key tasks of institutions in the field of regulating the market circulation of financial innovations should include both traditional ensuring of the integrity and productivity of the financial market and comprehensive support for its innovation, as well as training and testing of new technologies in a controlled environment.