Випуск № 2 (35)

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37280

Browse

Browsing Випуск № 2 (35) by Subject "economic growth"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Взаємозв'язок між розвитком підприємництва та динамікою економічного зростання: досвід окремих країн Близького Сходу та Північної Африки
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Сабра, Махмуд М.; Sabra, Mahmoud; Шретех, Далал; Shretekh, Dalal
    Стаття розглядає підприємництво як одне з ключових джерел, які посилюють і стимулюють економічне зростання; крім того, посилений інтерес до підприємництва розширився і містить концепції сталого розвитку та зростання на основі знань як необхідних умов структурних трансформацій економіки. Також стійке економічне зростання веде до підсилення розвитку перспективних виробничих секторів і підприємств, які нарощують підприємницьку діяльність, підприємства та сектори. Мета роботи — висвітлити взаємозв’язок і взаємний вплив підприємництва та економічного зростання одне на одне. Автори підкреслюють цінність підприємництва як стимулятора економічного зростання, з одного боку, і виявляють вплив економічного зростання на підприємництво в групі країн регіону Близького Сходу та Північної Африки (MENA), з другого. Авторами представлено дані багатовимірного часового ряду (панельні дані) охоплюють вісім країн із середнім рівнем доходу з регіону Близького Сходу та Північної Африки (MENA), а саме — Алжир, Єгипет, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Туніс, Туреччина, за період 2003–2019 рр. Авторами проведено аналіз за новітнім і вартим уваги економетричним методом, який являє собою динамічний панельний аналіз системи даних (метод GMM-система), за підходом Арельяно — Бовера / Бланделла — Бонда. Джерелами даних, що використані в цій статті, є Світовий банк та ЮНКТАД. Емпіричні результати показують, що існує позитивний зв’язок між підприємництвом та економічним зростанням. Крім того, результати підкреслюють той факт, що підприємництво сприяє економічному зростанню. Висновки цієї роботи будуть корисними для фахівців у системі державного управління у визначенні та впровадженні найбільш ефективних заходів з усунення макроекономічних бар’єрів, з якими стикаються підприємці, а також у формуванні комплексу політик для стимулювання інноваційної підприємницької діяльності та підприємництва. У статті також рекомендовано нарощення інвестицій у людський капітал з метою покращення управлінських навичок і продуктивності. На додачу, уряд має нарощувати рівень інвестування у створення високоякісної соціальної та фізичної інфраструктури та альянсів для підтримки сприятливого для бізнесу середовища та забезпечення ефективного доступу до фінансування, зовнішніх ринків і до технологічних методів для вже створених і нових стартапів. Entrepreneurship is suggested to be one of the key sources which promote economic growth and development, the increasing interest in entrepreneurship has expanded to include a sustainable and knowledge enhanced economic growth and development as requirements for the economic structural transformation. Furthermore, sustainable economic growth leads to enhance the promising production sectors and enterprises, which in turn increase entrepreneurial activities, enterprises and sectors. Therefore, the aim of our work is to highlight the nexus relationship and impact of both entrepreneurship and economic growth on each other. Thus, we emphasize the value of entrepreneurship as an economic growth promoter, from one side, and we detect the influence of economic growth on entrepreneurship in a panel of countries in the region of the Middle East and North Africa (MENA). Our panel data is including eight middle income level countries from the Middle East and North Africa (MENA) region, which are (Algeria, Egypt, Jordan, Lebanon, Morocco, Palestine, Tunisia, Turkey) over the period from 2003 to 2019. A recent and notable econometric technique has been run that is a dynamic panel Data System analysis (GMM system technique), ArellanoBond/Blundell-Bond estimators. Data were collected from World Bank and UNCTAD. The empirical findings show that there is a positive association between entrepreneurship and economic growth. Furthermore, the findings emphasize that entrepreneurship promotes economic growth. The findings of this work would be useful to policymakers in identifying and implementing the most effective measures to remove the macroeconomic barriers that entrepreneurs encounter, as well as package of policies have been provided to stimulate innovative entrepreneurial activities and enterprises. The article also recommends to invest more in human capital in order to improve managerial skills and productivity. In addition, government should invest more to create high-quality social and physical infrastructure and alliances to support business friendly environment and to establish efficient access to financing, foreign markets and access to technology methods for established and new start-ups.
  • Thumbnail Image
    Item
    Концептуальні засади глобальної координації стратегій економічного розвитку
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Киян, Єгор Михайлович; Kyian, Yehor; Киян, Егор Михайлович
    Статтю присвячено комплексному дослідженню сутності глобальної координації стратегій економічного розвитку, оцінці новітніх тенденцій координації та можливих сценаріїв. У статті систематизовано понятійний апарат, сформульовано авторське трактування змісту глобальної координації стратегій економічного розвитку. Визначено принципи побудови системи координації. Запропоновано типологію глобальної координації стратегій економічного розвитку, що враховує її рівні, напрями, характер, термін, форму і спеціалізацію. Здійснено періодизацію розвитку теорії координації. Досліджено еволюцію сутності глобальної координації економічних відносин. Визначено детермінанти координації стратегій економічного розвитку. На основі кількісної оцінки впливу офіційної допомоги з метою розвитку на світові показники економічного зростання, бідності та емісії вуглецю за період 1998–2019 рр. показано, що застосування допомоги розвитку потребує вдосконалення для підвищення її впливу на показники економічного зростання, зниження бідності та зменшення негативного впливу на довкілля. Продемонстровано, що офіційна допомога розвитку не корелює (коефіцієнти статистично не значимі) з показником ВВП на душу населення, часткою найбіднішого населення, емісії вуглецю на світовому рівні. Координаційні механізми та інструменти, які спрямовані на зміну структури економіки в бік посилення третинної сфери, економічних можливостей зростання державних витрат і підвищення продуктивності праці, відіграють важливу роль на світовому рівні у вирішення екологічних і соціальних проблем у загальній стратегії сталого розвитку. У роботі показано глобальні координовані зусилля щодо скорочення розриву між країнами-лідерами й аутсайдерами економічного розвитку. Зазначено, що ефективність глобальної координації стратегій характеризується нерівномірністю у країнах із різним рівнем розвитку. Розвинені країни активно використовували можливості міжнародної координації для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, залучали всі доступні можливості з метою підвищення технологічного рівня своєї економіки, зокрема як офіційну допомогу розвитку, так й інші різноманітні канали пільгового фінансування. Наголошується, що у країн з низьким рівнем доходів залишається ризик відставання від розвинених країн, зважаючи на розрив в освоєнні технологічних інновацій. Виявлено й узагальнено геополітичні, організаційноекономічні і процедурно-технологічні проблеми дієвого функціонування традиційних інститутів глобальної координаційно-регулятивної архітектури. Обґрунтовано сценарії розвитку глобальної координації та перспективи координації стратегій економічного розвитку у форматі глобального управління. Запропоновано заходи з підвищення дієвості застосування координаційних інструментів і прийняття обґрунтованих рішень у новітній багатофакторній парадигмі глобального управління. The article is dedicated to a comprehensive study of the essence of global coordination of economic development strategies, estimation of the latest coordination trends and possible scenarios. The article classifies the conceptual apparatus, represents the author's interpretation of the content of global coordination of economic development strategies. The article fixes the principles of developing a coordination system, offers a typology of global coordination of economic development strategies, which considers its levels, directions, nature, term, form and profile. The authors made a periodization of the development of the theory of coordination, studied the evolution of the essence of global coordination of economic relations, fixed the determinants of coordination of economic development strategies. Based on the quantification of the impact of official development assistance on global economic growth, poverty and carbon emissions for the period 1998-2019, the article states that the use of development assistance needs to be improved to increase its impact on economic growth, reduce poverty and the negative impact on environment. The authors demonstrated that official development assistance does not correlate (statistically insignificant coefficients) with GDP per capita, the share of the poorest population, and global carbon emissions. Coordination instruments and tools aimed at changing the structure of the economy towards strengthening the tertiary field, economic options for rising public spending and increasing labor efficiency, play a significant role at the global level to resolve environmental and social issues in the overall strategy of sustainable development. The paper concerns a coordinated global effort to close the gap between leading countries and outsiders in economic development. The authors noted the non-balanced effectiveness of global coordination of strategies in countries with different levels of development. Developed countries have strongly used the opportunities of international coordination to ensure sustainable social and economic development, attracted all available options to improve the technological level of their economy, including both official development assistance and various other channels of preferential financing. It is noted that low-income countries remain at risk of lagging behind developed countries, given the gap in the development of technological innovations. The article fixed and summarized the geopolitical, organizational and economic, procedural and technological problems of effective functioning of traditional institutes of global coordination and regulatory architecture. The paper substantiated scenarios for the development of global coordination and prospects for the coordination of economic growth strategies in the format of global governance, as well as proposed the measures to increase the effectiveness of coordination tools and informed decisions in the latest multifactorial paradigm of global governance.