Випуск № 2 (35)

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37280

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

Боргова стійкість у зміцненні фінансового суверенітету України
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Шемаєва, Людмила Григорівна; Shemaieva, Liudmyla; Онофрійчук. Віталій Петрович; Onofriichuk, Vitalii; Онофрійчук. Андрій Петрович; Onofriichuk.Andrii
У статті розглянуто проблему підвищення боргової стійкості України у контексті збереження фінансового суверенітету країни. Здійснено аналіз боргових процесів в Україні за 30 років Незалежності, визначено вплив сформованих інституційних пасток в економіці на боргову політику. Проявами сформованих в економіці України інституційних пасток (ухиляння від податків та тінізація економіки) визначено: проблеми з наповненням бюджету, його дефіцитністю та фінансуванням переважно за рахунок збільшення держборгу. Встановлено особливості ситуації в сфері державного боргу в сучасних умовах у світі та Україні, визначено існуючі підходи до управління державним боргом в умовах пандемії Covid-19, що супроводжується проблемами боргових ускладнень й може стати причиною погіршення фінансової стійкості країн. Зазначено, що Україна зараз теж стикнулася з проблемою надмірного боргового навантаження за непевних умов економічного зростання й вимушена балансувати між викликами фіскальної консолідації для зменшення обсягу державного боргу та утримання на помірному рівні ризиків рефінансування, з одного боку, і потребами у фіскальних стимулах для пожвавлення економічної діяльності — з другого. Запропоновано пріоритети підвищення рівня боргової стійкості України, що передбачають удосконалення боргової політики, зокрема у напрямі оптимізації структури державного боргу з позицій співвідношення вартості обслуговування та ризиків за збереження прийнятного рівня боргового навантаження з урахуванням принципів управління державним боргом: збільшення частки державного боргу у національній валюті; продовження середнього строку до погашення і забезпечення рівномірного графіка погашення державного боргу; залучення довгострокового пільгового фінансування; продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами. Наголошено також на необхідності вирішення базових завдань щодо розвитку фондового ринку України як джерела доступних ресурсів для фінансування поточної діяльності та інвестиційних вкладень; створення ліквідних ринків фінансових інструментів та механізмів зниження їх ризику; забезпечення модернізації, консолідації і розвитку біржової та депозитарної інфраструктури ринків капіталу. Обґрунтовано, що для забезпечення фінансового суверенітету України в сучасних умовах потрібен перехід від консервативної до прогресивної фінансової стабільності, що має бути результатом досягнення комплексної функціональності фінансової системи. Нагальним є також створення досконалих інституційних механізмів, які забезпечували б координацію дій органів економічного управління щодо подолання наявних дисбалансів і запобігання виникненню нових. This article considers the problem of increasing the debt sustainability of Ukraine in the context of country's financial sovereignty maintenance. The analysis of debt processes in Ukraine for 30 years of independence was carried out, the influence of the existing institutional traps in the economy on the debt policy was determined. The following problems were defined as the institutional traps formed in the Ukrainian economy (tax evasion and shadowing of the economy): problems with pumping up the budget, its deficit and financing mainly due to an increase in government debt. The special aspects of the situation in the field of government debt in modern conditions in the world and in Ukraine were identified, the existing approaches to government debt management in the context of the Covid-19 pandemic were identified, which is accompanied by problems of debt complications and may cause deterioration in the financial stability of countries. It is noted that Ukraine is now faced with the problem of excessive debt burden under uncertain conditions of economic growth and is forced to balance between the challenges of fiscal consolidation to reduce the volume of government debt and keep refinancing risks at a moderate level, on the one hand, and the need for fiscal incentives to revive economic activity, on the other. The priorities for increasing the level of debt sustainability of Ukraine are proposed, providing for the improvement of debt policy, in particular, in the direction of optimization of the structure of government debt in terms of ratio of service costs and risks while maintaining an acceptable level of debt burden, taking into account the principles of government debt management: increasing the share of government debt in national currency; extending the average maturity and ensuring a uniform repayment schedule for government debt; attraction of long-term concessional financing; continuation of strong investor relationships development. It is also noted that it is necessary to solve the basic problems of the development of the stock market of Ukraine as a source of available resources for financing current activities and investments; creation of liquid markets for financial instruments and mechanisms to reduce risk thereof; ensuring the modernization, consolidation and development of exchange and depository infrastructure of capital markets. It is substantiated that in order to ensure the financial sovereignty of Ukraine in modern conditions, a transition from conservative to progressive financial stability is required, which, in turn, should be the result of achieving a comprehensive functionality of the financial system. It is also necessary to create perfect institutional mechanisms to ensure coordination of actions of economic management institutions to overcome existing imbalances and prevent the creation of new ones.
Взаємозв'язок між розвитком підприємництва та динамікою економічного зростання: досвід окремих країн Близького Сходу та Північної Африки
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Сабра, Махмуд М.; Sabra, Mahmoud; Шретех, Далал; Shretekh, Dalal
Стаття розглядає підприємництво як одне з ключових джерел, які посилюють і стимулюють економічне зростання; крім того, посилений інтерес до підприємництва розширився і містить концепції сталого розвитку та зростання на основі знань як необхідних умов структурних трансформацій економіки. Також стійке економічне зростання веде до підсилення розвитку перспективних виробничих секторів і підприємств, які нарощують підприємницьку діяльність, підприємства та сектори. Мета роботи — висвітлити взаємозв’язок і взаємний вплив підприємництва та економічного зростання одне на одне. Автори підкреслюють цінність підприємництва як стимулятора економічного зростання, з одного боку, і виявляють вплив економічного зростання на підприємництво в групі країн регіону Близького Сходу та Північної Африки (MENA), з другого. Авторами представлено дані багатовимірного часового ряду (панельні дані) охоплюють вісім країн із середнім рівнем доходу з регіону Близького Сходу та Північної Африки (MENA), а саме — Алжир, Єгипет, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Туніс, Туреччина, за період 2003–2019 рр. Авторами проведено аналіз за новітнім і вартим уваги економетричним методом, який являє собою динамічний панельний аналіз системи даних (метод GMM-система), за підходом Арельяно — Бовера / Бланделла — Бонда. Джерелами даних, що використані в цій статті, є Світовий банк та ЮНКТАД. Емпіричні результати показують, що існує позитивний зв’язок між підприємництвом та економічним зростанням. Крім того, результати підкреслюють той факт, що підприємництво сприяє економічному зростанню. Висновки цієї роботи будуть корисними для фахівців у системі державного управління у визначенні та впровадженні найбільш ефективних заходів з усунення макроекономічних бар’єрів, з якими стикаються підприємці, а також у формуванні комплексу політик для стимулювання інноваційної підприємницької діяльності та підприємництва. У статті також рекомендовано нарощення інвестицій у людський капітал з метою покращення управлінських навичок і продуктивності. На додачу, уряд має нарощувати рівень інвестування у створення високоякісної соціальної та фізичної інфраструктури та альянсів для підтримки сприятливого для бізнесу середовища та забезпечення ефективного доступу до фінансування, зовнішніх ринків і до технологічних методів для вже створених і нових стартапів. Entrepreneurship is suggested to be one of the key sources which promote economic growth and development, the increasing interest in entrepreneurship has expanded to include a sustainable and knowledge enhanced economic growth and development as requirements for the economic structural transformation. Furthermore, sustainable economic growth leads to enhance the promising production sectors and enterprises, which in turn increase entrepreneurial activities, enterprises and sectors. Therefore, the aim of our work is to highlight the nexus relationship and impact of both entrepreneurship and economic growth on each other. Thus, we emphasize the value of entrepreneurship as an economic growth promoter, from one side, and we detect the influence of economic growth on entrepreneurship in a panel of countries in the region of the Middle East and North Africa (MENA). Our panel data is including eight middle income level countries from the Middle East and North Africa (MENA) region, which are (Algeria, Egypt, Jordan, Lebanon, Morocco, Palestine, Tunisia, Turkey) over the period from 2003 to 2019. A recent and notable econometric technique has been run that is a dynamic panel Data System analysis (GMM system technique), ArellanoBond/Blundell-Bond estimators. Data were collected from World Bank and UNCTAD. The empirical findings show that there is a positive association between entrepreneurship and economic growth. Furthermore, the findings emphasize that entrepreneurship promotes economic growth. The findings of this work would be useful to policymakers in identifying and implementing the most effective measures to remove the macroeconomic barriers that entrepreneurs encounter, as well as package of policies have been provided to stimulate innovative entrepreneurial activities and enterprises. The article also recommends to invest more in human capital in order to improve managerial skills and productivity. In addition, government should invest more to create high-quality social and physical infrastructure and alliances to support business friendly environment and to establish efficient access to financing, foreign markets and access to technology methods for established and new start-ups.
Вплив корпоративної соціальної відповідальності на фінансові показники компаній
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Величко, Олена Георгіївна; Velychko, Olena; Величко, Елена Георгиевна; Прилипко, Сергій Іванович; Prylypko, Serhii; Прилипко, Сергей Иванович; Прилипко, Катерина В’ячеславівна; Prylypko, Kateryna
Досліджено, як корпоративна соціальна відповідальність — екологічна, соціальна, корпоративне управління, впливає на фінансові показники американських компаній за період 2009–2013 рр. Проаналізовано позиції зарубіжних і вітчизняних авторів щодо сутності корпоративної соціальної відповідальність та її значення в розвитку інвестиційної діяльності компаній. Вивчено мотиваційні аспекти компаній стосовно стимулювання діяльності з корпоративної соціальної відповідальності, які мають як деякий негативний, так і позитивний вплив на фінансові показники. Зокрема, серед таких мотивацій: потенційний позитивний вплив на імідж компанії, потенційне підвищення лояльності працівників, покупців і партнерів у ланцюзі постачання, вища довіра з боку державних органів і регуляторів. Зроблено огляд результатів емпіричних досліджень впливу корпоративної соціальної відповідальності на діяльність компаній. Запропоновано систему показників оцінки впливу корпоративної соціальної відповідальності на фінансовий стан компанії, а саме: відношення ринкової вартості компанії до загального обсягу активів; відношення чистого прибутку до загального обсягу активів; відношення чистого прибутку до середнього розміру власного капіталу; відношення EBIT до загального обсягу продажів; сума загальних переваг за мінусом суми загальних проблем у семи категоріях бази даних KLD; кількість сильних сторін за мінусом загальної кількості проблем у категорії навколишнього середовища; кількість сильних сторін за мінусом кількості проблем, пов’язаних із соціальними питаннями (охорона праці, права працівників, відносинами з працівниками та ін.); кількість сильних сторін за мінусом загальної кількості проблем у системі корпоративного управління; обсяг активів; коефіцієнт ризику; витрати на науково-дослідні роботи, розділені на обсяг активів. На цій основі побудовано кореляційну матрицю спостережень, розраховано регресії показників фінансової ефективності щодо змінних як корпоративної соціальної відповідальності, так і окремих її складових. Наголошено, що розвиток корпоративної соціальної відповідальності особливо важливий для інвесторів, оскільки це має прямий вплив на операційні показники діяльності і враховуватися у визначенні корпоративної стратегії. Крім того, багато компаній на сьогодні включають інформацію з цього питання до щорічних звітів та оприлюднюють на веб-сайтах. Це формує відповідні бази даних консалтингових, маркетингових, інвестиційних та інших агенцій. This paper examines how corporate social responsibility — environmental, social, corporate governance — affects the financial performance of American companies for the period from 2009 to 2013. The positions of foreign and domestic authors on the essence of corporate social responsibility and its importance in the development of investment activities of companies have been analyzed. The motivational aspects of companies to stimulate corporate social responsibility activities have been investigated, which have both some negative and positive impact on financial performance. A review of the results of empirical studies of the impact of corporate social responsibility on the activities of companies is carried out. A system of indicators for assessing the impact of corporate social responsibility on the financial condition of a company is proposed, namely: the ratio of the company's market value to total assets; the ratio of net income to total assets; the ratio of net income to the average amount of equity; the ratio of EBIT to total sales; the sum of the total benefits minus the sum of the total problems in the seven categories of the KLD database; the number of strengths minus the total number of problems in the environmental category; the number of strengths minus the number of problems related to social issues (labor protection, workers' rights, relations with workers, etc.); the number of strengths minus the total number of problems in the corporate governance system; volume of assets; risk factor; the cost of research divided by the amount of assets. Based on this, a correlation matrix of observations is built, regressions of financial performance indicators are calculated in relation to variables of both corporate social responsibility and its individual components. It is noted that the development of corporate social responsibility is especially important for investors, since it has a direct impact on operational performance and should be considered when determining the corporate strategy. In addition, many companies today include information on the subject in their annual reports and publish on their websites. This, in turn, forms the corresponding databases of consulting, marketing, investment, etc.
Глобальні трансформації енергетичного ринку
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Бурмака, Микола Олексійович; Burmaka, Mykola; Бурмака, Николай Алексеевич; Рудьковський, Сергій Миколайович; Rudkovskyi, Serhii
Досліджено сучасну термінологічну диспозицію трансформаційних процесів на світовому енергетичному ринку. Узагальнено методологічні засади дослідження світового енергетичного ринку на основі модельного підходу шляхом застосування положень теорії галузевих ринків (модель «Структура — поведінка — результативність — регулювання», СПРР), теорії трансформації соціально-економічних систем, концепції сталого розвитку, що дало змогу структурувати кон’юнктурні, компонентні, організаційні та інноваційно-технологічні характеристики трансформації. Ідентифіковані базові параметри трансформаційних процесів на світовому енергетичному ринку як результат зміни суспільних цінностей у парадигмі сталого розвитку, необхідних передумов, драйверів і стимулів, інструментарію, основних напрямів перетворень. Визначено основних стейкхолдерів, які об’єктивно сприяють або гальмують трансформаційні перетворення; а також стимули трансформації з боку національних і міжнародних регуляторів та появи нових бізнес-моделей та екосистем. Сформульовано методологічні підходи до застосування базової моделі СПР (SCP) з її адаптацією для дослідження трансформації світового енергетичного ринку за напрямами, динамікою, впливом, реакцією та соціально значимими ефектами. Отже, за методологічну основу дослідження глобальних трансформацій світового енергетичного ринку взято модифіковану модель СПР з виокремленням параметру «публічної політики на енергетичному ринку» як однієї з базових умов. Вказано, що адаптація моделі з систематизацією показників та індикаторів за основними параметрами моделі дає змогу проаналізувати взаємозв’язок між структурою ринку, поведінкою суб’єктів, результативністю галузі та отриманням соціально-значимих позитивних ефектів. Подальше удосконалення методології дослідження світового енергетичного ринку на засадах системного підходу може здійснюватися шляхом алгоритмізації трансформаційних змін: кон’юнктурних, структурних, організаційних, техніко-технологічних. Зазначений підхід слугуватиме обґрунтуванню подальшого адресного застосування інструментів публічної політики. Досліджено глобальні тренди трансформації енергетичного ринку у напрямі лібералізації на засадах демонополізації, конкурентної організації ринку, державно-інституційного інструментарію. Доведено незворотність трансформаційних перетворень світового енергетичного ринку, визначено їхні джерела та основні фактори (демонополізація, зниження вхідних / вихідних бар’єрів, децентралізація, лібералізація, корпоративна інтеграція, диверсифікація, екологізація). Проаналізовано структурні трансформації енергоринку через призму змін структури енергоспоживання, рівня концентрації ринку, міжнародних злиттів і поглинань. Обґрунтовано вплив якісних і кількісних змін структури ринку на трансформацію поведінки стейкхолдерів (зміну моделей ціноутворення, зростання сегментації, зменшення ринкової влади природних монополій, зростання глобальної внутрішньогалузевої конкуренції, інтенсифікація впровадження інновацій). Детерміновано параметр «регулювання» в адаптованій моделі СПРР (SCPR) у розрізі заходів впливу, стимулювання, мотивації, оптимізації. Акцентовано увагу на важливості формування і реалізації екологічної парадигми глобальної трансформації енергетичної галузі як основи сталого розвитку у рамках четвертого енергетичного переходу з використанням новітніх технологій і моделей. The up-to-date terminological definition of transformation processes in the global energy market has been investigated. The researchers have been summarized the methodological framework of studying the global energy market on the basis of model approach by application of provisions of the theory of branch markets ("Structure-Conduct-Performance-Regulation" model, SCPR), the theory of transformation of social and economic systems, the concept of sustainable development, which contributed to market-determined, componential, organizational and innovational and technological features of transformation. The key parameters of transformation processes in the global energy market as a result of changing social values in the paradigm of sustainable development, the necessary preconditions, drivers and incentives, techniques, the main directions of transformation have been identified. The experts have been identified the main stakeholders who honestly promote or hinder the transformations, as well as incentives for transformation by national and international regulators and the emergence of new business models and ecosystems. Methodological approaches to the application of the basic SCP model with its adaptation to study the transformation of the global energy market in areas, dynamics, impact, response and socially significant effects have been fixed. The global trends of energy market transformation towards liberalization on the basis of demonopolization, competitive market patterns, state and institutional tools have been studied. The irreversibility of transformations of the global energy market has been proved, their sources and key factors have been determined (demonopolization, reduction of entry/exit barriers, decentralization, liberalization, corporate integration, diversification, and greening). The structural transformations of the energy market through the prism of changes in the structure of energy consumption, the level of market concentration, international mergers and acquisitions have been analyzed. The influence of qualitative and quantitative changes in the market structure on the transformation of stakeholder behavior (change of pricing models, growth of segmentation, reduction of market power of natural monopolies, growth of global intra-industry competition, and stimulation of implementing innovations) has been substantiated. The term of "regulation" in the adapted model of SCPR in the context of measures of influence, stimulation, motivation, optimization has been determined. The focus is made on the importance of developing and implementing the ecological paradigm of the global transformation of the energy sector as a basis for sustainable development in the fourth energy transition using the cutting-edge technologies and models.
Еволюція інноваційної політики ЄС
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна
Статтю присвячено комплексному дослідженню ключових етапів еволюції інноваційної політики Європейського Союзу, умов і чинників трансформації її пріоритетів, а також оцінці основних переваг і недоліків імплементації її поліструктурної інтеграційної моделі. Встановлено, що інноваційна політика ЄС протягом свого розвитку пройшла кілька якісно різнорідних етапів, які характеризувалися взаємодією низки елементів, сукупність яких дала змогу ідентифікувати наукову, технологічну й інноваційну моделі цієї політики. Доведено, що початковий етап спільної науково-дослідної політики ЄС базувався на розвитку великих міжнародних кооперативних проектів фундаментальних і прикладних досліджень, інвестуванні у наукову інфраструктуру, удосконалення систем наукової освіти та підготовки фахівців. На другому етапі інноваційна політика ЄС набула ознак технологічності, що характеризувалася ідентифікацією стратегічних для глобального інноваційного лідерства ЄС секторів промисловості, гармонізацією технологічних стандартів у межах інтеграційного угруповання, поглибленням наукового поділу праці з вузькою спеціалізацією країн-членів на різних технологічних галузях, посиленням міжнародної науково-технічної співпраці, технологічного трансферу й комерціалізації новостворених технологій, а також формуванням сприятливого середовища технологічного розвитку виробничих і сервісних секторів економіки. Сучасний етап інноваційної політики спільноти відображає інноваційну діяльність як системний процес безперервного генерування та комерціалізації інновацій, зорієнтований на розбудову економіки знань, вдосконалення інфраструктури комерціалізації нових технологій, захист прав на інтелектуальну власність, залучення до інноваційної діяльності малого і середнього бізнесу, а також урахування соціальних цінностей. Встановлено, що за мірою поглиблення інтеграційних процесів в ЄС науково-дослідна та інноваційна діяльність набули пріоритетного значення у комплексній стратегії конкурентного розвитку інтеграційної спільноти, що підтверджується постійним зростанням фінансових асигнувань на цілі науковоінноваційного розвитку, залученням дедалі більшого кола стейкхолдерів до наукової співпраці та зміцненням спільного європейського дослідного простору. Інноваційна політика ЄС набула системного, поліструктурного характеру з чітким розподілом цілей і координацією зусиль на наднаціональному, країновому та регіональному рівнях її імплементації. Відкрита модель інноваційної діяльності ЄС, що виявляється у залученні дедалі більш широкого кола асоційованих країн до реалізації європейських коопераційних наукових та інноваційних проектів, створює потужні імпульси для активізації науково-дослідної діяльності установ України, безпрецедентні можливості для формування інноваційного вектору зростання національної економіки, а також віднайдення перспективних ніш у міжнародних ланцюгах високотехнологічного промислового виробництва та надання наукомістких послуг. The article is dedicated to the comprehensive study of the key stages of the evolution of the European Union innovation policy, the conditions and factors of transformation of its priorities, as well as the estimation of the main advantages and disadvantages of implementing its polystructural integration model. It is fixed that in course of its development the EU innovation policy has gone through several qualitatively heterogeneous stages, which tended to the interaction of a number of elements, the combination of which ensured identification of scientific, technological and innovation models of this policy. It is proved that the initial stage of the EU common research policy was based on the development of large international cooperative projects of basic and applied research, investment in scientific infrastructure, improvement of scientific education systems and training. In the second stage, the EU's innovation policy acquired the features of technological effectiveness characterized by the identification of the EU's strategic industrial sectors for global innovation leadership, harmonization of technological standards within the integration group, deepening the scientific division of labor with narrow profile of member states in various technological field, strengthening of international scientific and technical cooperation, technological transfer and commercialization of newly developed technologies, as well as the introduction of a favorable environment for technological development of production and service sectors of the economy. The current stage of community innovation policy reflects innovation practices as a systemic process of continuous generation and commercialization of innovations, focused on building the knowledge economy, improving the infrastructure of commercialization of new technologies, protection of intellectual property rights, involvement of small and medium businesses, and social values. It is outlined that as in line with deepening integration processes in the EU, research and innovation practices have become a priority in the comprehensive strategy of competitive development of the integration community, as confirmed by the constant growth of financial allocations for research and innovation development goals, attraction of more stakeholders to the research work and strengthening of common European research area. The EU's innovation policy has now introduced a regular and polystructural pattern with a clear division of goals and coordination of efforts at the supranational, national and regional levels of its implementation. The open model of EU innovation activity, which tends to the involvement of a wider range of associated countries in the implementation of European cooperation research and innovation projects, significantly triggers the introduction of research activities of domestic institutions of Ukraine, unprecedented opportunities for innovation patterns of national economy growth, as well as finding promising niches in international chains of high-tech industrial production and providing knowledge-intensive services.
Концептуальні засади глобальної координації стратегій економічного розвитку
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Киян, Єгор Михайлович; Kyian, Yehor; Киян, Егор Михайлович
Статтю присвячено комплексному дослідженню сутності глобальної координації стратегій економічного розвитку, оцінці новітніх тенденцій координації та можливих сценаріїв. У статті систематизовано понятійний апарат, сформульовано авторське трактування змісту глобальної координації стратегій економічного розвитку. Визначено принципи побудови системи координації. Запропоновано типологію глобальної координації стратегій економічного розвитку, що враховує її рівні, напрями, характер, термін, форму і спеціалізацію. Здійснено періодизацію розвитку теорії координації. Досліджено еволюцію сутності глобальної координації економічних відносин. Визначено детермінанти координації стратегій економічного розвитку. На основі кількісної оцінки впливу офіційної допомоги з метою розвитку на світові показники економічного зростання, бідності та емісії вуглецю за період 1998–2019 рр. показано, що застосування допомоги розвитку потребує вдосконалення для підвищення її впливу на показники економічного зростання, зниження бідності та зменшення негативного впливу на довкілля. Продемонстровано, що офіційна допомога розвитку не корелює (коефіцієнти статистично не значимі) з показником ВВП на душу населення, часткою найбіднішого населення, емісії вуглецю на світовому рівні. Координаційні механізми та інструменти, які спрямовані на зміну структури економіки в бік посилення третинної сфери, економічних можливостей зростання державних витрат і підвищення продуктивності праці, відіграють важливу роль на світовому рівні у вирішення екологічних і соціальних проблем у загальній стратегії сталого розвитку. У роботі показано глобальні координовані зусилля щодо скорочення розриву між країнами-лідерами й аутсайдерами економічного розвитку. Зазначено, що ефективність глобальної координації стратегій характеризується нерівномірністю у країнах із різним рівнем розвитку. Розвинені країни активно використовували можливості міжнародної координації для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, залучали всі доступні можливості з метою підвищення технологічного рівня своєї економіки, зокрема як офіційну допомогу розвитку, так й інші різноманітні канали пільгового фінансування. Наголошується, що у країн з низьким рівнем доходів залишається ризик відставання від розвинених країн, зважаючи на розрив в освоєнні технологічних інновацій. Виявлено й узагальнено геополітичні, організаційноекономічні і процедурно-технологічні проблеми дієвого функціонування традиційних інститутів глобальної координаційно-регулятивної архітектури. Обґрунтовано сценарії розвитку глобальної координації та перспективи координації стратегій економічного розвитку у форматі глобального управління. Запропоновано заходи з підвищення дієвості застосування координаційних інструментів і прийняття обґрунтованих рішень у новітній багатофакторній парадигмі глобального управління. The article is dedicated to a comprehensive study of the essence of global coordination of economic development strategies, estimation of the latest coordination trends and possible scenarios. The article classifies the conceptual apparatus, represents the author's interpretation of the content of global coordination of economic development strategies. The article fixes the principles of developing a coordination system, offers a typology of global coordination of economic development strategies, which considers its levels, directions, nature, term, form and profile. The authors made a periodization of the development of the theory of coordination, studied the evolution of the essence of global coordination of economic relations, fixed the determinants of coordination of economic development strategies. Based on the quantification of the impact of official development assistance on global economic growth, poverty and carbon emissions for the period 1998-2019, the article states that the use of development assistance needs to be improved to increase its impact on economic growth, reduce poverty and the negative impact on environment. The authors demonstrated that official development assistance does not correlate (statistically insignificant coefficients) with GDP per capita, the share of the poorest population, and global carbon emissions. Coordination instruments and tools aimed at changing the structure of the economy towards strengthening the tertiary field, economic options for rising public spending and increasing labor efficiency, play a significant role at the global level to resolve environmental and social issues in the overall strategy of sustainable development. The paper concerns a coordinated global effort to close the gap between leading countries and outsiders in economic development. The authors noted the non-balanced effectiveness of global coordination of strategies in countries with different levels of development. Developed countries have strongly used the opportunities of international coordination to ensure sustainable social and economic development, attracted all available options to improve the technological level of their economy, including both official development assistance and various other channels of preferential financing. It is noted that low-income countries remain at risk of lagging behind developed countries, given the gap in the development of technological innovations. The article fixed and summarized the geopolitical, organizational and economic, procedural and technological problems of effective functioning of traditional institutes of global coordination and regulatory architecture. The paper substantiated scenarios for the development of global coordination and prospects for the coordination of economic growth strategies in the format of global governance, as well as proposed the measures to increase the effectiveness of coordination tools and informed decisions in the latest multifactorial paradigm of global governance.
Інноваційно-інвестиційне співробітництво України та Китаю
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, Oksana; Осадчук, Валерія Євгенівна; Osadchuk, Valeriia
У статті проаналізовано процес розвитку україно-китайських відносин в інноваційно-інвестиційній сфері за період стратегічного партнерства та можливості подальшого розширення співпраці через покращення інвестиційного клімату та іміджу України. В умовах світової економічної нестабільності, зростання потреби у фінансових ресурсах і за відсутності сильного внутрішнього інвестора постає нагальність у залученні іноземних інвестицій. Нині Китай є не лише країною-лідером, а й найбільшим донором і реципієнтом інвестицій, який проводить політику зовнішньої відкритості, стимулює міждержавне взаємовигідне співробітництво через вкладання власних фінансових ресурсів в їх розбудову. Україно-китайська співпраця не збавляє темпи розвитку, має значний прогрес, вийшла на якісно новий рівень і все ще криє в собі колосальні резерви, з одного боку, проте з другого — має і низку загрози. З огляду на масштаби стратегічних планів Китаю щодо розбудови інфраструктури як України, так і інших держав, значної уваги потребує питання розширення і посилення взаємодії країн та реалізації спільних інноваційно-інвестиційних проектів. Метою роботи є дослідження розвитку інноваційно-інвестиційного співробітництва України та Китаю за десять років стратегічного партнерства, його вплив на позиції Україні на міжнародній арені і визначення подальших напрямів активізації міжнародної співпраці. Досліджено стан співробітництва цих двох країн, структуру надходжень інвестицій в економіки один одного. Визначено перспективні та провальні спільні проекти залучення китайських інвестицій, й ті, які перебувають на стадії реалізації, проаналізовано досвід співпраці з Китаєм інших країн. Встановлено, що дана співпраця має як позитивні, так і негативні наслідки: з одного боку, може стимулювати економічне зростання та посилення конкурентоспроможності України на глобальному ринку, однак, з другого боку, несе загрозу залежності від сильного економічного партнера, погіршення міжнародних зв’язків з іншими країнами. Встановлено залежність між позиціями в рейтингу Doing business і обсягом надходжень китайських інвестицій в українську економіку за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Досліджено інвестиційний клімат України, її імідж через розгляд міжнародних рейтингів, надано рекомендації щодо його покращення. З’ясовано доцільність участі України в ініціативі «Один пояс — один шлях» і визначено сценарії розвитку співробітництва. Обґрунтовано підходи до поглиблення двосторонніх відносин і торговельно-економічної співпраці України з КНР які позитивно впливатимуть на інвестиційний клімат та збільшать інтерес як китайських інвесторів, так і інших країн та сприятимуть виходу вітчизняних суб’єктів ЗЕД на зарубіжний ринок товарів і послуг. The article analyzes the development process of Ukrainian-Chinese relations in the innovation and investment sphere over the period of strategic partnership and the possibility of further expansion of cooperation through the investment climate and image of Ukraine improvement. In the context of global economic instability, growing demand for financial resources and the absence of a strong domestic investor, it becomes necessary to attract foreign investment. Currently, China is not only a leading country, but also the largest donor and recipient of investments, which pursues a policy of external openness, stimulates mutually beneficial interstate cooperation by investing its own financial resources in their development. Ukrainian-Chinese cooperation does not slow down the pace of development, has significant progress, has reached a qualitatively new level and still contains colossal reserves on the one hand, but on the other, it also has threats. Given the scale of China's strategic plans for the development of infrastructure in both Ukraine and other states, expanding and strengthening interaction between countries and the implementation of joint innovation and investment projects require significant attention. The purpose of work is the study of the development of innovation and investment cooperation between Ukraine and China over 10 years of strategic partnership, its impact on Ukraine's position in the international arena and the identification of further directions for enhancing international cooperation. The state of cooperation between these two countries, the structure of investment receipts in each other's economy have been investigated. Promising and failed joint projects for attracting Chinese investments have been identified and the experience of cooperation of other countries with China has been analyzed. It has been established that this cooperation has both positive and negative consequences: on the one hand, it can stimulate economic growth and increase the competitiveness of Ukraine in the global market, however, on the other hand, it carries a threat of dependence on a strong economic partner, deterioration of international relations with other countries. The relationship between the positions in the Doing business rating and the volume of Chinese investments in the Ukrainian economy was established usingcorrelation-regression analysis. The investment climate of Ukraine, its image through the consideration of international ratings have been investigated, recommendations for its improvement are given. The expediency of Ukraine's participation in the One Belt One Road initiative was clarified and scenarios for the development of cooperation were determined. Approaches to deepening bilateral relations and trade and economic cooperation between Ukraine and China have been substantiated, which will have a positive effect on the investment climate and increase the interest of both Chinese investors and other countries and facilitate the entry of domestic subjects of foreign economic activity into the foreign market of goods and services.

Browse

Browsing Випуск № 2 (35) by Title

Results Per Page

Sort Options