Випуск № 3
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 3 by Subject "342.9"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Адміністративно-правові гарантії забезпечення особистої безпеки поліцейських(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Співак, М. В.; Spivak, M.Метою статті є наукове осмислення поняття та системи адміністративно-правових гарантій забезпечення безпеки поліцейського. Актуальність дослідження зумовлена реальними проблемами професійної безпеки поліцейського, яка на сучасному етапі розвитку суспільства характеризується гострими взаємопов’язаними суперечностями – між вимогами щодо забезпечення безпеки професійного середовища як чинника соціально-політичної та національної безпеки і реальним станом функціонування професійної сфери, що не забезпечує такої безпеки. Розглянуто і проаналізовано підхід до особистої безпеки поліцейського у основних нормативно-правових актах. Визначені правові проблеми гарантії особистої безпеки. Наведена статистика та конкретні функції безпеки: аналіз, прогнозування, з’ясування причин, попередження, зниження, послаблення, нейтралізація, припинення, локалізація, протидія усунення загроз, що виникають у процесі здійснення службової діяльності поліцейського. Сфокусовано увагу на множинності визначень поняття «безпека поліцейського» у працях вчених і його відсутність у нормативній площині. Визначено, що право поліцейського на безпеку – це право на такі умови життєдіяльності, при яких існує дієва система гарантій, що забезпечує практичну можливість реалізації прав, виконання обов’язків та задоволення потреб. Встановлено, що метою забезпечення безпеки поліцейського у службовій діяльності є комплексний і системний вплив на потенційні та реальні загрози, що дасть можливість поліцейському успішно функціонувати в нестабільних зовнішніх та внутрішніх умовах, а також зниження та нейтралізація ризик-факторів, що безпосередньо впливають на службово-професійну підготовку. Зроблені висновки про доцільність нормативного закріплення поняття «особиста безпека поліцейського» та системи заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки в законах та підзаконних актах, а також зміни словесних конструкцій, у частині доповнення їх словом «поліцейський» таким чином нормативно закріпивши право останнього на безпеку в усих випадках передбачених законодавцем. The purpose of the article is a scientific understanding of the concept and system of administrative and legal guarantees of ensuring the safety of a police officer. The relevance of the study is determined by the real problems of the professional safety of the policeman, which at the current stage of the development of society is characterized by sharp interrelated contradictions – between the requirements for ensuring the safety of the professional environment as a factor of socio-political and national security and the real state of functioning of the professional sphere, which does not provide such safety. The approach to the personal safety of police officers in the main normative legal acts was considered and analyzed. Identified legal problems of the guarantee of personal safety. The article provides statistics and specific security functions: analysis, forecasting, finding out the causes, prevention, reduction, weakening, neutralization, termination, localization, countermeasures, elimination of threats that arise in the course of the police officerʼs official activities. Attention is focused on the multiplicity of definitions of the concept of “policeman’s safety” in the works of scientists and its absence in the normative plane. It was determined that the police officerʼs right to safety is the right to living conditions in which there is an effective system of guarantees, which ensures the practical possibility of exercising rights, fulfilling duties and meeting needs. It was established that the goal of ensuring the safety of a police officer in official activities is a complex and systematic impact on potential and real threats, which will enable the police officer to function successfully in unstable external and internal conditions, as well as the reduction and neutralization of risk factors that directly affect the official and professional preparation. Conclusions were made on the expediency of normatively enshrining the concept of “policemanʼs personal safety” and the system of measures aimed at ensuring personal safety in laws and by-laws, as well as changing verbal constructions, in the part of supplementing them with the word “policeman”, thereby normatively establishing the latterʼs right to safety in in all cases provided for by the legislator.Item Особливості публічного адміністрування навколишнього природного середовища за рахунок місцевих бюджетів(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Кузьменко, Оксана Володимирівна; Kuzmenko, Oksana; Кузьменко, Оксана Владимировна; Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna Viktoriia; Чорная, Виктория Григорьевна; Островський, С. О.; Ostrovskyi, S.В мовах децентралізації влади, одним з вагомих суб’єктів публічної адміністрації, який наділений правами та обов’язками щодо відновлення та охорони навколишнього природнього середовища є місцеві ради. Саме вони мають забезпечити передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи й повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. На територіях, на яких введено воєнний стан, також можуть утворюватися тимчасові державні органи, а саме військові адміністрації, задля забезпечення дії Конституції та законів України, функціонування зазначених тимчасових державних органів не припиняє діяльність органів місцевого самоврядування. Фінансується діяльність місцевих рад завдяки місцевим бюджетам. Основними надходженнями до місцевих бюджетів є податки, трансферти та доходи з власних джерел, що передбачено Бюджетним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». В умовах воєнного стану низка територій зазнала втрат та значних пошкоджень у зв’язку з тим, що є прифронтовими, на цій території зменшилась кількість підприємств, або зникли взагалі, саме тому ці місцеві громади потребують значної кількості коштів на відновлення як територій, так і інфраструктури. Тобто сьогодні місцеві ради мають різне фінансове забезпечення, стан територій наявність існування бізнесу, який сплачує податки до місцевого бюджету. Одним з обов’язків місцевих рад є охорона навколишнього природнього середовища в межах власних територій. Треба зазначити, що сьогодні від військових дій постраждало 812 природоохоронних зон, загальна площа яких становить майже мільйон гектарів або 20% від загальної площі всіх заповідних територій України. Найбільше зазнали шкоди території, які знаходяться під окупацією та ті, на яких проходили бойові дії. Під загрозою знищення опинились 16 Рамсарських об’єктів (водно-болотні угіддя міжнародного значення), близько 160 територій Смарагдової мережі (мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні) та два біосферні заповідники[1]. Частина національних природних парків знаходиться на межі гуманітарної катастрофи. Зазначені пошкодження повинні бути відновлені державою за допомогою місцевого самоврядування за допомогою державного фінансування та коштів місцевих бюджетів. In the language of decentralization of power, local councils are one of the important subjects of public administration, which is endowed with rights and responsibilities regarding the restoration and protection of the natural environment. It is they who must ensure the measures and powers provided for by the Law of Ukraine “On the Legal Regime of Martial Law” necessary to ensure the defense of Ukraine, the protection of the safety of the population and the interests of the state. Temporary state bodies, namely military administrations, may also be formed in the territories where martial law has been imposed, in order to ensure the operation of the Constitution and laws of Ukraine, the functioning of these temporary state bodies does not stop the activities of local self-government bodies. The activities of local councils are financed thanks to local budgets. The main revenues to local budgets are taxes, transfers and income from own sources, which is provided for by the Budget Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On Local Self-Government in Ukraine”. In the conditions of martial law, a number of territories have suffered losses and significant damage due to the fact that they are near the front, the number of enterprises in this territory has decreased or disappeared altogether, that is why these local communities need a significant amount of funds for the restoration of both territories and infrastructure. That is, today local councils have different financial support, the state of territories, the existence of businesses that pay taxes to the local budget. One of the responsibilities of local councils is to protect the natural environment within their own territories. It should be noted that today 812 nature protection zones, the total area of which is almost one million hectares or 20% of the total area of all protected areas of Ukraine, have been affected by military operations. The territories under occupation and those where hostilities took place suffered the most damage. 16 Ramsar sites (wetlands of international importance), about 160 territories of the Emerald Network (a network of protected areas created for the preservation of species that need protection at the European level) and two biosphere reserves are under threat of destruction. Part of the national natural parks is on the verge of a humanitarian disaster. The specified damage must be restored by the state with the help of local self-government with the help of state funding and funds from local budgets.Item Суб’єкт адміністративної відповідальності за забруднення морського простору: необхідність перегляду законодавчого підходу(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Леусенко, І. В.; Leusenko, I.У статті визначено, що проблема забруднення світового океану та морського простору є актуальною проблемою сучасності. Підкреслено, що антропогенна та урбоекологічна діяльність людини призводить до щоденного забруднення довкілля, і в тому числі водного простору. Акцентовано, що здійснення пошуку напрямів забезпечення ефективності заходів відповідальності за забруднення довкілля є необхідною вимогою сучасного світу, без дотримання якої є неможливим подальше функціонування людства. Наголошено, що в Україні проблема захисту водного простору на рівні науково-практичних розробок залишається дослідженою фрагментарно та характеризується відсутністю комплексності підходів. Метою статті визначено здійснення характеристики суб’єктного складу адміністративних правопорушень у сфері охорони морського простору. Визначено, що однією із тенденцій нормативного закріплення змісту суб’єктного складу механізму адміністративної відповідальності стало застосування професійних характеристик при здійсненні такої характеристики. Підкреслено, що в межах наявних теоретико-правових досліджень спостерігається домінування підходів, зміст яких полягає у доцільності застосування до суб’єктів забруднення морського простору форм кратної відповідальності, що корелюється із існуючими міжнародними правовими стандартами. Зроблено висновок, що запровадження перегляду законодавчого змісту до встановлення розширеного розуміння кола суб’єктного складу адміністративних правопорушень у сфері забруднення морського простору, що вимагає внесення змін до адміністративно-деліктного законодавства, відповідає вимогам Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 р. No 1629-ІV. Обґрунтовано, що задля забезпечення ефективності виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» є необхідним розширене тлумачення кола суб’єктів адміністративних правопорушень у сфері охорони морських вод України, відходу від пріоритетності застосування таких санкцій виключно до службових осіб органів державного влади. The article determines that the problem of pollution of the world’s oceans and marine space is an urgent problem of our time. It is emphasized that anthropogenic and urban-ecological human activities lead to daily pollution of the environment, including water space. It is emphasized that searching for ways to ensure the effectiveness of liability measures for environmental pollution is a necessary requirement of the modern world, without which the further functioning of humanity is impossible. It is noted that in Ukraine the problem of protecting water space at the level of scientific and practical developments remains fragmentarily studied and is characterized by a lack of comprehensiveness of approaches. The purpose of the article is to characterize the subject composition of administrative offenses in the field of protection of maritime space. It was determined that one of the trends in the normative consolidation of the content of the subject composition of the mechanism of administrative responsibility was the use of professional characteristics in the implementation of such characteristics. It is emphasized that within the framework of theoretical and legal research, there is a dominance of approaches, the content of which is the advisability of applying forms of multiple liability to subjects of marine pollution, correlated with existing international legal standards. It is concluded that the introduction of a revision of the legislative content to establish an expanded understanding of the scope of the subject composition of administrative offenses in the field of marine pollution, requiring amendments to administrative tort legislation, meets the requirements of the Law of Ukraine “On the National Program for Adaptation of the Legislation of Ukraine to the Legislation of the European Union” dated 18.03.2004 No. 1629-IV. It is substantiated that in order to ensure the effectiveness of the implementation of the Law of Ukraine “On the National Program for Adaptation of Ukrainian Legislation to the Legislation of the European Union,” an expanded interpretation of the range of subjects of administrative offenses in the field of protection of sea waters of Ukraine is necessary, a departure from the priority of applying such sanctions exclusively to officials of public authorities.Item Тенденції розвитку наукових положень та практики у сфері адміністративної юстиції та адміністративного процесуального права(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Булкат, М. С.; Bulkat, M.Статтю присвячено актуальним тенденціям розвитку наукових положень та практики у сфері адміністративної юстиції та адміністративного процесуального права. Вказано, що методологічними положеннями становлення адміністративної юстиції та адміністративного процесуального права є співвідношення держави та громадянського суспільства, їх дослідження не втрачає актуальності. Визначено, що тримають інтерес питання щодо розуміння адміністративної юстиції у західноєвропейській доктрині. Традиційний попит зберігають питання європеїзації адміністративної юстиції. Надзвичайного значення набуває тенденція розвитку доктрини адміністративного права у форматі розуміння співвідношення вітчизняної адміністративної юстиції (судочинства) та судового права. А також адміністративного процесуального права і перспектив формування адміністративного процедурного права. Актуальність зберігають дослідження поняття «адміністративна юстиція». Визначено, що в практичній площині розуміння адміністративної юстиції в Україні розвивалось у напрямі адміністративного судочинства, значна кількість наукових досліджень у вітчизняній доктрині традиційно була звернена до вивчення поточних питань чинного законодавства. Важливим спрямування наукових пошуків залишається вивчення місця адміністративної юстиції в системі органів судової влади в концепті судової реформи. Не втрачає актуальності обговорення новел кожного етапу судової реформи, хоча науковці вказують на «агресивний динамізм» українського законодавства. На сучасному етапі розвитку адміністративного права розроблено значну кількість навчальної літератури з адміністративного судочинства та адміністративного процесуального права. У вищих школах запроваджені навчальні дисципліни «Адміністративне судочинство», «Адміністративне процесуальне право», «Адміністративний процес». Значний пласт прикладних питань досліджується в адміністративно-процесуальній сфері. На вістрі обговорення залишається розмежування судової юрисдикції. Не втрачають актуальності дослідження електронного судочинства. У цьому контексті набувають актуальності кроссекторальні дослідження щодо безпеки даних. Тенденція вивчення практичних питань діджиталізації судочинства набирає обертів. Традиційно вона отримала крайні позиції обговорення, як і електронне урядування. Науковці обговорюють питання про можливість розуміння електронного судочинства не як форми, а як «нового суб’єкта» здійснення правосуддя. В Україні показав ефективність інститут «зразкових справ», його вивчення продовжується. Окремим блоком актуальних питань залишається медіація. На вістрі обговорення перебуває судочинство, зокрема і адміністративне, під час війни. Новели та процесуальні питання активно вивчаються професійною спільнотою. The article is devoted to current trends in the development of scientific provisions and practice in the field of administrative justice and administrative process law. It is indicated that the methodological provisions of the formation of administrative justice and administrative process law are the relationship between the state and civil society, their research does not lose its relevance. It has been determined that the questions regarding the understanding of administrative justice in the Western European doctrine are of interest. The issue of Europeanization of administrative justice maintains traditional demand. The tendency to develop the doctrine of administrative law in the format of understanding the relationship between domestic administrative justice (judiciary) and judicial law acquires extraordinary importance. As well as administrative process law and prospects for the formation of administrative procedural law. Research on the concept of “administrative justice” remains relevant. It was determined that in the practical sphere, the understanding of administrative justice in Ukraine developed in the direction of administrative justice, a significant amount of scientific research in the national doctrine was traditionally directed to the study of current issues of current legislation. An important direction of scientific research remains the study of the place of administrative justice in the system of judicial authorities in the concept of judicial reform. The discussion of the novelties of each stage of judicial reform does not lose its relevance, although scientists point to the “aggressive dynamism” of Ukrainian legislation. At the current stage of the development of administrative law, a significant amount of educational literature on administrative proceedings and administrative procedural law has been developed. Educational disciplines “Administrative justice”, “Administrative process law”, “Administrative process” have been introduced in higher schools. A significant layer of applied issues is investigated in the administrative and procedural sphere. The demarcation of judicial jurisdiction remains at the forefront of the discussion. Research on electronic justice does not lose its relevance. In this context, cross-sectoral research on data security becomes relevant. The trend of studying practical issues of digitization of the judiciary is gaining momentum. Traditionally, it has received extreme positions in the discussion, as has e-governance. Scientists are discussing the possibility of understanding electronic justice not as a form, but as a “new subject” of the administration of justice. In Ukraine, the institute of “exemplary cases” has shown its effectiveness, its study continues. Mediation remains a separate block of topical issues. At the forefront of the discussion is the judiciary, in particular the administrative one, during the war. Novels and procedural issues are actively studied by the professional community.