Випуск № 35

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/45266

Browse

Browsing Випуск № 35 by Subject "331.5"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Ключова роль соціальної мобільності персоналу під час війни
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Стожок, Аліна Ю.; Stozhok, Alina
    У статті охарактеризовано чинники, які слугували підґрунтям для змін у процесах соціальної мобільності працівників, такі як кризи, революції, політичні зміни, пандемія, війна. Проаналізовано показники України у розрізі складових індексу глобальної соціальної мобільності, що дає підстави для необхідності розглядати соціальну мобільність персоналу як одну із складових розвитку країни, яка нині є актуальною у зв’язку з вторгненням Росії. Обґрунтовано особливості соціальної мобільності для працездатних осіб, зважаючи на гендерну складову у структурі вимушено переміщеного українського населення. Розглянуто фактори впливу на соціальну мобільність працюючого населення у декількох часових вимірах, а саме: за часів довоєнного та допандемічного розвитку країни, який характеризувався економічного нестабільністю та політичними змінами, під час пандемії COVID-19 та у період повномасштабної війни на території України. Проведено ґрунтовний аналіз нових суб’єктів ринку праці та ідентифіковано важелі впливу на соціальну мобільність нових суб’єктів ринку праці, залежно від категорії їхньої вразливості. Детально розглянуто складові чинників соціальної мобільності вимушено переміщених осіб працездатного віку, як за кордон, так і у межах України, виокремлюючи серед них знецінення людського капіталу, мовний бар’єр, перешкоди на шляху до працевлаштування, психологічну втому, складнощі соціально-психологічної адаптації, дефіцит «чоловічої» робочої сили, переривання трудового та страхового стажу, погіршення фізичного та ментального здоров’я, матеріального становища, ризик розпаду родини. Досліджено фактори впливу на соціальну мобільність працівників, які втратили працездатність внаслідок бойових дій, та акцентовано увагу на ймовірності соціальної ізоляції, неможливості повного або відсутність працевлаштування загалом, порушенні соціальної підтримки між поколіннями, труднощах прийняття ситуації, погіршенні фізичного та ментального здоров’я, втраті соціального капіталу. Висвітлено переваги та недоліки соціальної мобільності працюючого населення та наголошено на важливості її ролі для відбудови країни та збереження наступних поколінь шляхом соціального включення всього населення та підтримки осіб, які її потребуватимуть. The article describes the factors that served as the basis for changes in the processes of social mobility of employees, such as crises, revolutions, political changes, pandemics, and war. The article analyses Ukraine’s indicators in the context of the components of the Global Social Mobility Index, which gives grounds for the need to consider the social mobility of personnel as one of the components of the country’s development, which is currently relevant in connection with the Russian invasion. The article substantiates the peculiarities of social mobility for able-bodied persons, taking into account the gender component in the structure of the internally displaced Ukrainian population. The factors influencing the social mobility of the working population in several temporal dimensions are considered, namely: during the pre-war and pre-pandemic development of the country, which was characterised by economic instability and political changes, during the COVID-19 pandemic and during the full-scale war on the territory of Ukraine. A thorough analysis of new labour market actors is carried out, and levers of influence on the social mobility of new labour market actors are identified, depending on their category of vulnerability. The author examines in detail the components of the factors of social mobility of internally displaced persons of working age, both abroad and within Ukraine, highlighting among them the devaluation of human capital, language barriers, obstacles to employment, psychological fatigue, difficulties of social and psychological adaptation, shortage of «male» labour force, interruption of labour and insurance record, deterioration of physical and mental health, financial situation, and the risk of family breakdown. The factors influencing the social mobility of workers who lost their ability to work as a result of hostilities are investigated, with a focus on the likelihood of social isolation, the impossibility of full or no employment in general, disruption of social support between generations, difficulties in accepting the situation, deterioration of physical and mental health, and loss of social capital. The article highlights the advantages and disadvantages of social mobility of the working population and emphasises the importance of its role in rebuilding the country and preserving future generations through social inclusion of the entire population and support for those in need.