Browse
Recent Submissions
Item Вища освіта і соціально-трудова сфера в координатах нової економіки: концепт взаємодії та розвитку(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Колот, Анатолій Михайлович; Kolot, AnatoliiДосліджено діалектику формування нової економіки і провідних суспільних інститутів, якими є вища освіта і соціально-трудова сфера, з акцентом на коеволюції їх трансформації та перспективи узгодженого розвитку. Обґрунтовано необхідність перегляду багатьох наявних засновків, концептів, уявлень щодо векторів розвитку вищої освіти та сфери праці і зайнятості. Розкрито сутність та окреслено сучасні характеристики платформи “Праця 4.0” та наступних поколінь, які дають уявлення про нову соціально-трудову, соціально-економічну реальність. Представлено авторський концепт взаємозв’язку, взаємообумовленості та забезпечення одновекторного розвитку суспільно значимих інститутів, що є об’єктом дослідження. Задеклароване дослідження є новим за постановкою завдань та відкриває простір для подальших міждисциплінарних досліджень, у яких проблематика і вищої освіти, і соціально-трудової сфери розглянута на єдиній методологічній основі з акцентом на спільність природи трансформацій, викликів, завдань, шляхів розвитку. The dialectic of forming a new economy and leading social institutions, such as higher education and the social and labor sphere, is studied, with an emphasis on the co-evolution of their transformation and the prospects for coordinated development. The necessity of revising many existing foundations, concepts, and ideas about the vectors of development of higher education and the sphere of labor and employment is substantiated. The author’s own concept of interconnection, interdependence and ensuring the single-vector development of socially significant institutions that are the object of research is presented. The declared study is new in terms of setting tasks and opens up space for further interdisciplinary research, in which the problems of both higher education and the social and labor sphere are considered on a single methodological basis with an emphasis on the common nature of transformations, challenges, tasks, and ways of development.Item Вплив цифровізації на стратегічне управління персоналом: глобальний та національний контекст(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Панасюк, Олександра О.; Panasiuk, Oleksandra; Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, OksanaУ статті досліджено вплив цифровізації на стратегічне управління персоналом, визначено причинно- наслідкові зв’язки між виявленими тенденціями. Обґрунтовано вплив цифровізації бізнес процесів підприємства на конкурентоспроможність бізнесу та міжнародний імідж країни. Метою дослідження є обґрунтування впливу причинно–наслідкових зв’язків розвитку країни та світу на тенденції цифровізації процесів стратегічного управління персоналом. В процесі дослідження теоретичних підходів щодо розуміння сутності впливу цифровізації на стратегічне управління персоналом визначено власне трактування сутності цього аспекту, вплив на тенденції управління персоналом. Проаналізовано глобальні рейтинги України та провідних країн- аналітики світу по інноваційному розвитку та рейтингу талантів. Визначено, що в умовах цифровізації управління персоналом найбільш активно використовується віддалена робота, штучний інтелект провідні компанії світу використовують для рекрутингу, навчання та HR. Використано кореляційний аналіз для оцінювання зв’язку між інноваційним розвитком і рівнем талантів, в результаті отримано коефіцієнт кореляції 0,791, що вказує на високий та прямий зв’язок між інноваційним розвитком України та рівнем талантів. Обґрунтовано висновки стосовно напрямів поліпшення цифровізації стратегічного управління персоналом. This study investigates the effects of digitalization on strategic human resources management, identifies the cause-and-effect relationships between the identified trends. The impact of digitalization of the enterprise’s business processes on business competitiveness and the country’s international image is substantiated. This investigation seeks to establish how developmental cause-effect relationships at both national and global levels influence the emerging digitalization trends within strategic human resources management frameworks. While analysing theoretical perspectives on digitalization’s influence on strategic human resources management, this research establishes both the authentic interpretation of this phenomenon and its subsequent impact on evolving human resources management trajectories. The global ratings of Ukraine and the world’s leading countriesanalysts on innovative development and talent ratings are analysed. Through this analysis, it has been established that during the era of human resources management digitalization, organizations predominantly implement remote work arrangements, while global industry leaders utilize artificial intelligence technologies for recruitment, training, and general HR functions. The relationship between innovative development and talent level was evaluated through correlation analysis, yielding a coefficient of 0.791, which demonstrates a strong positive correlation between Ukraine’s innovative advancement and its talent capacity. The conclusions regarding the areas of improvement of the digitalization of strategic personnel management are substantiated.Item Working hours of the future: AI technologies, collective synergy, and biorhythms as the foundation for productive work(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Kytsak, Taras; Кицак, Тарас Григорович; Ovsiannykov, Denys; Овсянников, Денис П.This article explores the potential of integrating biological rhythms, artificial intelligence (AI), and collective synergy to create adaptive work schedules that meet both individual needs and organizational objectives. The paper emphasizes the misalignment of traditional static schedules with natural circadian rhythms, highlighting the negative effects on productivity, well-being, and stress levels. The study aims to demonstrate how AI-driven technologies, combined with biometric data from wearable devices, can optimize work schedules to improve cognitive performance by 20-30%, as evidenced by recent studies. The proposed methodology leverages AI to process physiological and cognitive data, tailoring individual work schedules while ensuring team synchronization through collective synergy. By creating «synchronization windows» for collaborative tasks, AI mitigates the loss of collective efficiency often associated with flexible schedules. The article provides a framework for implementing this model, emphasizing the balance between flexibility and team interaction, supported by technologies such as fitness trackers and machine learning algorithms. The findings underscore the practical value of integrating AI in workforce management, offering organizations a pathway to enhance productivity by 15-20% and reduce employee turnover. This study contributes to the discourse on modern work optimization by bridging individual productivity, technological advancements, and collective efficiency, presenting a dynamic, futureoriented approach to work scheduling. У статті досліджується потенціал інтеграції біологічних ритмів, штучного інтелекту (ШІ) та колективної синергії для створення адаптивних графіків роботи, які відповідають як індивідуальним потребам, так і цілям організації. Наголошується на неузгодженості традиційних статичних графіків із природними циркадними ритмами, підкреслюючи негативний вплив на продуктивність, самопочуття та рівень стресу. Дослідження має на меті продемонструвати, як технології, керовані штучним інтелектом, у поєднанні з біометричними даними з носимих пристроїв можуть оптимізувати робочі графіки для покращення когнітивних здібностей на 20-30%, про що свідчать останні дослідження. Запропонована методологія використовує штучний інтелект для обробки фізіологічних і когнітивних даних, адаптації індивідуальних графіків роботи, забезпечуючи синхронізацію команди через колективну синергію. Створюючи «вікна синхронізації» для спільних завдань, ШІ зменшує втрату колективної ефективності, яка часто пов’язана з гнучкими графіками. У дослідженні наводиться основа для реалізації цієї моделі, наголошується на балансі між гнучкістю та командною взаємодією, що підтримується такими технологіями, як фітнес-трекери та алгоритми машинного навчання. Отримані результати підкреслюють практичну цінність інтеграції ШІ в управління персоналом, пропонуючи організаціям шлях до підвищення продуктивності на 15-20% і зменшення плинності кадрів. Дане дослідження робить внесок у дискурс про сучасну оптимізацію роботи шляхом поєднання індивідуальної продуктивності, технологічного прогресу та колективної ефективності, представляючи динамічний, орієнтований на майбутнє підхід до планування роботи.