Економічні мережі як ефективні механізми координації інноваційної діяльності

Abstract

Виявляючи найбільш сприятливі умови для інноваційної діяльності, автор наводить у статті результати досліджень в контексті координації інноваційної діяльності. Застосування мереж для аналізу та дискусій з координації інноваційних дій корелюється з розвитком кластерів. Отже, кластер розглядається як зразок структури координації економічної мережі. Автор статті ставить за мету показати мережі як координаційні структури, що відкривають перспективи примноження цінностей завдяки функціонуванню логіки об’єднання індивідуальних вигід із вигодами учасників всієї мережі. Теоретичними засадами для будь-яких міркувань є теорія трансакційних витрат, розроблена у рамках нової інституційної економіки. За умов розвитку ІКТ революції поведінка підприємців у межах схем, породжених класичною економікою, змінюється. Застосування застарілих схем підприємцями означало б позбавлення численних корисних факторів, можливих завдяки мережі, яка набуває особливого значення в сфері інноваційної діяльності.