Роль держаних фінансів в економічному зростанні

Abstract

Перехід до розвитку економіки на ринкових принципах, яким характерні внутрішні і зовнішні негативні ефекти господарської і фінансової діяльності, слабка зацікавленість у виробництві і наданні у потрібному обсязі суспільних благ, періодичні виробничі та фінансові кризи, безробіття, надмірна диференціація населення за рівнем доходів тощо, вимагають посиленого впливу держави через свій інструментарій на різні сторони розвитку суспільства. Таким інструментарієм регулювання на макроекономічному рівні є бюджетна система з її ресурсним потенціалом. "Без пильного ока (держави — авт.) ринок може вийти з-під контролю", — відмічає Б. Обама — Президент однієї із самих ліберальних економік у сучасному світі [1, c. 61]. Це підтвердила і практика Індії та Китаю, де лібералізація державного регулювання відбувається еволюційним шляхом і які найменше постраждали від сучасних фінансових криз. Незважаючи на ряд аргументів проти подібних заходів, які приводять авторитетні дослідники [2], більшість вчених в посткризову епоху все більше схиляється до думки про користь такого стимулювання, в першу чергу у формі державних інвестицій в людський капітал та інфраструктуру. Дійсно, як показали узагальнення МВФ, досягнуті в багатьох країнах межі зниження інструментальних процентних ставок центробанків разом із збереженням кредитних обмежень, автоматично збільшують продуктивність кожної додаткової грошової одиниці, яка спрямована в економіку саме через бюджетну систему [3].

Transition to economy development on market principles with inherent internal and external adverse effects of business and financial operation, poor motivation for manufacturing and ensuring of sufficient public benefits, repeating production and financial crises, unemployment, and excessive differentiation of communities in terms of profits level require government's extensive influence on different areas of social development by applying of specific governmental tools. The budget system with its resources potential represents such tools for macroeconomic control. "Without vigilance (of the government — auth.), a market may get out of control", the president of the USA, one of the most liberal economies nowadays [1, p.61], said. It has been also evidenced in practice in India and China where governmental control is subject to evolutionary liberalisation, and which countries have been exposed to the slightest impact of the recent financial crises. Despite numerous arguments against such measures by renowned researches [2], most post-crisis scientists tend to support such motivating, primarily, by way of governmental investments in human capital assets and infrastructure. In deed, according to the IMF summary, the lowered interest rates of central banks in many countries and continuing loan limitations automatically add to the value of each extra monetary unit directed to economy through the budget system [3].