Browse
Recent Submissions
Item Вплив глобальних фінансових дисбалансів на регулювання економічної стабільності країни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-07) Мазур, М.; Луцишин, Зоряна Орестівна; Lutsyshyn, ZorianaItem Міжнародний валютний фонд – один з головних партнерів розвитку України(Західноукраїнський національний університет, 2026-05) Мусієць, Тетяна Вікторівна; Musiiets, TetianaItem Ретроспективний аналіз формування інвестиційної інфраструктури в Україні(Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, 2022) Отченаш, Катерина Георгіївна; Otchenash, Kateryna; Зінченко, Федір Анатолійович; Zinchenko, Fedir; Прісняк, Сергій Олександрович; Prisniak, SerhiiСтаття присвячена дослідженню ролі інституційних інвесторів (інвестиційних фондів та інвестиційних компаній) як складової інфраструктури масової приватизації в Україні у 90-х роках минулого сторіччя. Встановлено, що інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній (відкритого та закритого типу) створювались, в першу чергу, як специфічний інститут та механізм для акумулювання приватизаційних майнових сертифікатів громадян України, що було необхідним для реалізації тієї моделі масової приватизації, яка була запроваджена в Україні. Проаналізовано основні етапи формування цієї групи фінансових посередників, а також специфіку їх діяльності, пов’язану з обмеженістю функцій щодо управління портфелями цінних паперів, придбаними в обмін на приватизаційні майнові сертифікати, позитивні та негативні аспекти їх діяльності. Досліджено питання, пов’язані з держаним регулюванням процесу створення інвестиційних фондів та компаній у різні періоди, а також припинення їх діяльності у постприватизаційний період та основні проблеми, які виникали при ліквідації інвестиційних фондів чи їх реорганізації. The article is devoted to the study of the role for institutional investors (investment funds and investment companies) as an infrastructural component of mass privatization in Ukraine in the 1990s. It is determined and specified that investment funds and mutual funds of investment companies (both open and closed types) were set up, first of all, as a specific institution and mechanism to accumulate the privatization property certificates from citizens of Ukraine, which were necessary for implementation of the mass privatization model that was introduced in Ukraine. The paper analyses the main stages of these financial intermediaries’ formation, as well as the specifics of their activity related to the limitations in portfolio management of securities purchased in exchange for privatization certificates. Also, the positive and negative aspects of their activity, are analyzed. It is researched in the article the issues related to investment funds and investment companies state framework regulation withing different periods, as well as termination of their activities in the post-privatization period and the main problems that emerged during the liquidation of investment funds or their further reorganization.Item До питання розвитку кредитних спілок в Україні(Класичний приватний університет, 2024) Вовк, Євгеній О.; Vovk, Yevhenii; Лаврухін, Владислав Володимирович; Lavrukhin, Vladyslav; Прісняк, Сергій Олександрович; Prisniak, SerhiiВ статті розглядаються актуальні питання розвитку кредитних спілок на фінансовому ринку України. Визначено, що після швидкого розвитку на початку ХХІ ст. кредитні спілки починаючи з 2008 року перебувають у фазі стагнації, що негативно відображається на кількісних показниках розвитку цього сегменту. Зазначається, що на функціонування кредитних спілок в Україні деструктивно впливає цілий ряд чинників. По-перше, державі так і не вдалося створити інституційного середовища, сприятливого для кредитних спілок, значні деформації зберігаються і на рівні регулювання їх діяльності. А ефект від законодавчих змін 2023 року буде помітним лише з певним часовим лагом. По-друге, стратегії діяльності вітчизняних кредитних спілок багато в чому не відповідали світовим стандартам та принципам. По-третє, фінансова грамотність та фінансова культура населення в Україні також не сприяли популяризації послуг кредитних спілок. В статті обґрунтовано заходи, які дадуть можливість сформувати «драйвери» зростання для кредитних спілок в нашій державі. The article deals with the current issues in the development of credit unions in Ukraine’s financial market. It is noted that after rapid growth in the early 21st century, these financial institutions have stagnated since 2008, which negatively affects the quantitative indicators of this sector’s development. The economic crisis of 2008–2009 led to the closure of many credit unions in Ukraine and destroyed trust in these financial institutions for many years. However, in terms of promoting financial inclusion, credit unions hold a special place in the modern financial market, and their potential for development in Ukraine should not be ignored. Credit unions could fill those segments of the credit market that, for various reasons, are not of interest to other financial institutions. It is noted that several factors negatively impact the functioning of credit unions in Ukraine. First, the state has failed to create an institutional environment conducive to credit unions, and significant distortions remain in the regulation of their activities. For decades, there have been discussions about establishing a deposit guarantee fund for credit union members, but this issue has yet to be resolved. Second, the strategies of domestic credit unions often do not align with global standards and principles (especially in terms of credit costs). Intense competition with banks in the deposit market has forced credit unions to unjustifiably raise interest rates on deposits, which has negatively impacted loan costs. Third, the financial literacy and culture of the population in Ukraine have also hindered the popularization of credit union services. The article justifies measures that could create “growth drivers” for credit unions in Ukraine. These measures should primarily focus on changing regulatory approaches by the state; creating an institutional environment that prevents opportunistic strategies by credit unions; and improving the population’s financial literacy, particularly in their interactions with credit institutions.Item Інформаційно-інтегрована модель регуляції фінансового ринку України(Дніпро, 2017-09) Ананьєв, Микола Юрійович; Ananiev, MykolaItem Особливості функціонування фінансових ринків в умовах глобальної нестабільності(Хмельницький національний університет, 2022) Ананьєв, Микола Юрійович; Ananiev, MykolaУ статті досліджено особливості функціонування фінансових ринків в умовах глобальної нестабільності, а також вплив факторів, що сприяють цьому: геополітичні напруження, економічні коливання та системні ризики. Визначено елементи фінансового ринку: сукупність фінансових активів; систему фінансових установ (органи державного управління та контролю і ринкову фінансову інфраструктуру); технології укладання угод купівлі-продажу фінансових активів; сукупність операцій з купівлі-продажу фінансових активів. Проаналізовано сумарні активи українських комерційних банків з 2008 по 2021 рр. Відзначено, що структура активів банків України є досить різноманітною, і включає такі складові, як готівка, банківські вклади, кредитні портфелі, цінні папери, нерухомість та інші активи. Тому при аналізі активів банків важливо звертати увагу на їх структуру та якість, що може суттєво впливати на фінансові результати банків та загальну стабільність фінансової системи країни. The article examines the peculiarities of the functioning of financial markets in conditions of global instability, as well as the influence of factors contributing to this: geopolitical tensions, economic fluctuations and systemic risks. The elements of the financial market are defined: the totality of financial assets; the system of financial institutions (state management and control bodies and market financial infrastructure); technologies for concluding agreements for the purchase and sale of financial assets; the totality of operations on the purchase and sale of financial assets. The total assets of Ukrainian commercial banks were analyzed from 2008 to 2021. It was noted that the structure of the assets of Ukrainian banks is quite diverse and includes such components as cash, bank deposits, loan portfolios, securities, real estate and other assets. Therefore, when analyzing bank assets, it is important to pay attention to their structure and quality, which can significantly affect the financial results of banks and the overall stability of the country's financial system. In order to study the peculiarities of the functioning of financial markets in conditions of global instability, an analysis of the main factors that can affect the stability and risks of financial markets was carried out. The author of the article explored the role of global factors such as economic instability, political and geopolitical risks, trade conflicts, and national and international regulatory policies. The main conclusions of the article show that financial markets are very sensitive to changes in the external environment and economic events, so risk management in financial markets is an extremely important task. The article noted the importance of an effective regulatory policy that can ensure stability and protection of financial markets from threats. The importance of understanding the interrelationships between the financial and real sectors of the economy, as well as the impact of information technologies on financial markets, is emphasized. Research into these aspects can help improve risk management in financial markets and ensure their stability in a global context. In general, the study contributes to the understanding of the complex and important issue of the functioning of financial markets in global conditions of instability, makes it possible to understand the main factors that affect the stability of financial markets, and emphasizes the need for an effective regulatory policy to ensure their stability and protection from various threats. The results of the study can be useful for economic researchers, risk management professionals, as well as for government and regulatory bodies in the field of finance.Item Improvement of the concept of state regulation of the banking system andmodeling its impact on the national economy(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Lomachynska, Iryna; Ломачинська, Ірина; Krukhmal, Olena; Крухмаль, Олена; Ananiev, Mykola; Ананьєв, Микола Юрійович; Rudevska, Viktoriia; Рудевська, Вікторія; Zatonatskyi, Dmytro; Затонацький, Дмитро; Pohorila, Olena; Погоріла, ОленаModelling the impact of state regulation of the banking system to improve the efficiency of the functioning of the national economy is becoming quite important. In the context of constant geopolitical, social, climatic disturbances, hostilities, the need for immediate management decisions, the question of developing new conceptual approaches to the formation of theoretical and methodological foundations and practical measures of state regulation of the influence of the banking system to financially ensure long-term stable development of the country's economy in the face of increasing crisis phenomena. The study pays attention to the essence, main provisions and principles of the concept of state regulation of the banking system as a segment of the national economy. The use of the taxonomic approach and functional and legal modelling of the processes of state regulation of the influence of the banking system on the development of the national economy is considered. The introduction of a taxonomic approach to the description of the regulation of the banking system in the form of a procedure for constructing a taxonomic indicator for the analysis of the relevant regulation on selected features during the studied period of time is proposed; procedures for the distribution of the analyzed features of the taxonomic determination of the content of the impact on the regulation of the banking system in separate groups to determine the content of the relevant regulation in separate time intervals or in the context of individual groups of banks. The study carried out functional and legal modelling of the processes of state regulation of the influence of the banking system on the development of the national economy. Моделювання впливу державного регулювання банківської системи для підвищення ефективності функціонування національної економіки набуває досить важливого значення. В умовах постійних геополітичних, соціальних, кліматичних збурень, воєнних дій, необхідності негайного ухвалення управлінських рішень гостро постає питання розробки нових концептуальних підходів до формування теоретико-методологічних засад і практичних заходів державного регулювання впливу банківської системи для фінансового забезпечення довгострокового стабільного розвитку економіки країни в умовах посилення кризових явищ. У дослідженні увагу приділено сутності, основним положенням і принципам концепції державного регулювання банківської системи як сегмента національної економіки. Розглянуто використання таксономічного підходу та функціонально-правового моделювання процесів державного регулювання впливу банківської системи на розвиток національної економіки. Запропоновано впровадження таксономічного підходу до опису регулювання банківської системи у вигляді: процедури з побудови таксономічного показника для аналізу відповідного регулювання за обраними ознаками впродовж досліджуваного періоду; процедури з розподілу аналізованих ознак таксономічного визначення змістовності впливів на регулювання банківської системи за окремими групами для визначення змістовності відповідного регулювання в окремі часові інтервали або в розрізі окремих груп банків. У ході дослідження здійснено функціонально-правове моделювання процесів державного регулювання впливу банківської системи на розвиток національної економіки.Item Економічні передумови та комерційні аспекти оновлення парку електровозів(Одеський національний морський університет, 2024) Шемаєв, Володимир В.; Shemaiev, Volodymyr; Нємчиков, Юрій М.; Niemchykov, Yurii; Ананьєв, Микола Юрійович; Ananiev, Mykola; Сташенко, Артем В.; Stashenko, ArtemВ рамках Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р. та відповідно до розпорядження Кабінет Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р «Про схвалення Плану України» з метою реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility» потреба АТ «Укрзалізниця» у електровозах до 2033 року складе до 250 одиниць. Одним із важливих поточних завдань АТ «Укрзалізниця є оновлення парку електровозів. Оскільки, товариство продовжує перевозити важливі вантажі (в тому числі гуманітарні та військові), необхідні для продовження захисту країни, та зважаючи на те, що АТ «Укрзалізниця» буде задіяна у післявоєнній відбудові країни, вкрай важливо підтримати оновлення парку магістральних електровозів. Для реалізації вищезазначеного завдання передбачається залучити кошти позики Європейського банку реконструкції та розвитку у розмірі 300 млн євро під гарантію України. Реалізація проєкту дозволить частково оновити парк електровозів подвійного живлення (до 50 одиниць). Крім того, у рамках спільного із Світовим банком проєкту RELINC АТ «Укрзалізниця» планується придбати до 30 електровозів. Це дасть можливість забезпечити логістичну спроможність та безперебійність роботи залізничної галузі для задоволення транспортної потреби держави та населення. У статті висвітлено та проаналізовано одну із методології оцінки та відбору комерційних пропозицій із закупівлі електровозів для потреб товариства. Представлено двофакторну систему оцінки, що враховує цінові та технічні параметри електровозів з превалюючим акцентом на технічну оцінку предмету закупівлі. Аналізуючи сучасні потреби ключової компанії на ринку вантажних залізних перевезень, постає питання не лише у залученні фінансування для оновлення парку електровозів, а й створення ефективної системи оцінки та відбору переможців тендеру для найкращого використання коштів як для товариства, так і для країни в цілому. Більш того, закупівля нових електровозів дозволить зменшити шкідливий вплив на навколишнє природне середовище за рахунок зниження рівня шумів та викидів продуктів згорання дизельного палива в атмосферне повітря, а також експлуатаційні витрати у порівнянні зі старими електровозами. As part of the National Transport Strategy of Ukraine for the period up to 2030, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 430-r dated May 30, 2018, and in accordance with the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 244-r dated 18.03.2024 «On Approval of the Plan of Ukraine» in order to implement the Ukraine Facility initiative of the European Union, the need for electric locomotives of JSC «Ukrainian Railways» will be up to 250 units by 2033. Renewal of the electric locomotive fleet is one of the most important current tasks of JSC «Ukrainian Railways». Taking into account the fact that the company continues to transport important cargo that is necessary for the continued defense of the country and given that Ukrainian Railways will be involved in the post-war reconstruction of the country, it is extremely important to support the renewal of the fleet of mainline electric locomotives. To implement the aforementioned task, it is planned to attract a loan from the European Bank for Reconstruction and Development in the amount of EUR 300 million under the guarantee of Ukraine. The project will allow partial renewal of the fleet of dual-power electric locomotives (up to 50 units). In addition, within the joint World Bank project RELINC, Ukrainian Railways plans to purchase up to 30 electric locomotives. This will make it possible to ensure the logistics capacity and uninterrupted operation of the railway industry to meet the transportation needs of the state and the population. The article highlights and analyzes one of the methodologies for evaluating and selecting the bids for the purchase of electric locomotives for the needs of a company. The article presents a two-factor evaluation system that takes into account the price and technical parameters of electric locomotives with a predominant emphasis on the technical evaluation of the procurement item. Considering the current needs of a key company in the rail freight transportation market, the issue is not only to raise funds to upgrade the electric locomotive fleet, but also to create an effective system for evaluating and selecting tender winners to ensure the best use of funds for both the company and the country as a whole. Moreover, the purchase of new electric locomotives will reduce the harmful impact on the environment by reducing noise levels and emissions of diesel combustion products into the atmosphere, as well as operating costs compared to old electric locomotives.Item Трансформація фінансових послуг під впливом глобальної діджиталізації(Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2021) Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, TetianaУ статті проаналізовано зміни, що відбуваються у фінансових послугах під впливом глобальної діджиталізації, проведено теоретичний бекграунд тематики дослідження, у рамках якого проаналізовано підходи до визначення терміну «фінансова послуга», передумови переходу від традиційних до цифрових фінансових послуг. Розглянуто основні послідовні історичні події, пов’язані з розвитком електронних грошей, які сформулювали етапи трансформації фінансових послуг. Виявлено особливості розвитку національних цифрових валют на прикладі Багамських островів та Китайської Народної Республіки. Проаналізовано стан розвитку цифрових фінансових послуг у вигляді встановлення фінансових додатків для мобільних пристроїв за регіонами світу. Досліджено особливості регіонального попиту цифрових фінансових послуг за категоріями користувачів. Розглянуто основні драйвери розвитку цифрових сервісів для фінансової інфраструктури та сутність ризиків цифрових фінансових послуг. The article analyzes the changes taking place in financial services under the influence of global digitalization, provides a theoretical background for the research topic, within which approaches to the definition of the term "financial service" are analyzed, as well as the prerequisites for the transition from traditional to digital financial services. The main successive historical events associated with the development of electronic money, which formulated the stages of transformation of financial services, are considered. The features of the development of national digital currencies are revealed on the example of the Bahamas and the People's Republic of China. The state of development of digital financial services in the form of installing financial applications for mobile devices in the regions of the world is analyzed. The features of the regional demand for digital financial services by categories of users have been investigated. The main drivers of the development of digital services for financial infrastructure and the essence of the risks of digital financial services are considered.Item Практичні аспекти формування інвестиційних портфелів вітчизняними інституційними інвесторами(Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, 2024) Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, Tetiana; Отченаш, Катерина Георгіївна; Otchenash, Kateryna; Зінченко, Федір Анатолійович; Zinchenko, FedirСтаття присвячена дослідженню зміни структури активів різних видів інституційних інвесторів протягом 2005–2023 років. Для чого проаналізовано динаміку створення різних видів інвестиційних фондів – диверсифікованих, недиверсифікованих та венчурних, проведено порівняльний аналіз структури активів вітчизняних ІСІ та їх європейських аналогів. Встановлено, що перешкодою для оптимізації структури активів вітчизняних ІСІ є недостатня кількість фінансових інструментів, які відповідають вимогам диверсифікації інвестиційних портфелів, що обумовлено особливостями законодавчого регулювання. Основною проблемою для інституційних інвесторів в Україні є недостатня кількість фінансових інструментів, які відповідають встановленим вимогам, особливо корпоративних цінних паперів (акцій та облігацій). Вирішенню цієї проблеми може сприяти внесення змін до законодавства, які передбачають зміну вимог щодо лістингу цінних паперів та корпоративного управління в частині захисту прав міноритарних інвесторів, до яких відносяться й портфельні інвестори. In Ukraine, the activities of institutional investors, in particular investment and non-state pension funds, regarding investment portfolios construction, primarily diversified ones, have certain specifics. The latter is due to the lack of a sufficient number of investment-level financial instruments. Research into the problem of the availability of financial instruments that meet the requirements for diversified investment portfolios will allow us to propose a set of measures, the implementation of which will contribute to the further development of portfolio investment in Ukraine. The purpose of the article and its task is to analyse the structure of portfolios of various groups of portfolio investors in Ukraine - investment and non-state pension funds, determine the main factors that influence the formation of their investment portfolios, and substantiate the directions of optimizing portfolio investments in current conditions. General scientific and special methods were used: analysis, synthesis, description, comparison, theoretical generalization and abstract-logical The paper conducted a retrospective study of the dynamics of changes in the asset structure of various types of institutional investors during period of time from 2005 to 2023. For this, the dynamics of the creation of various types of investment funds was analyzed - corporate and mutual, diversified and non-diversified, open-end, interval and closed-end. A comparative analysis of the asset structure of domestic funds and their European counterparts in the form of UCITS and alternative investment funds was conducted. In particular, differences in the investment policy of domestic non-venture funds and UCITS funds were identified, due to regulatory requirements for the structure of assets. It was established that an obstacle to optimizing the asset structure of domestic finds is, among other things, the insufficient number of financial instruments that meet the requirements for diversification of investment portfolios, which is due to the peculiarities of legislative regulation. One of the main problems for institutional investors in Ukraine is the insufficient number of financial instruments that meet the established requirements, especially corporate securities (equities and bonds). This problem can be solved by amending the legislation, which provides for changes in the requirements for the listing of securities and corporate governance in terms of protecting the rights of minority investors, which include portfolio investors.Item Теоретико-історичні аспекти розвитку ринку криптовалют(Херсонський національний технічний університет, 2023-06-14) Савчук, Наталія Володимирівна; Savchuk, Nataliia; Прісняк, Сергій Олександрович; Prisniak, SerhiiItem Фінансова інтеграція та трансмісія монетарної політики в умовах глобальної невизначеності(Західноукраїнський національний університет, 2025-12-05) Алексеєнко, Л. М.; Савчук, Наталія Володимирівна; Savchuk, Nataliia; Артеменко, Л. Б.Item Фінансові стратегії транснаціональних корпорацій в умовах глобалізаційної нестабільності(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Мозговий, Олег Миколайович; Mozghovyi, Oleh; Швиданенко, Олег Анатолійович; Shvydanenko, Oleh; Швиданенко, В. І.; Shvydanenko, V.У статті досліджено концептуальні засади та практичні аспекти формування фінансових стратегій транснаціональних корпорацій (ТНК) в умовах глобалізаційної нестабільності. Підкреслено зростання впливу ТНК на світову економіку та їхню подвійну роль як рушіїв інновацій і джерел системних ризиків. Проведено діагностику 20 провідних ТНК зі списку Fortune Global 500 (2024) за абсолютними та відносними показниками. Виявлено домінування торговельно-дистриб’юторського, енергетичного, технологічного та фінансового секторів, а також лідерство компаній США при зростанні ролі державних корпорацій Китаю. Обґрунтовано, що сучасні фінансові стратегії ТНК мають бути адаптивними, цифровізованими та орієнтованими на стійкість і довгострокову конкурентоспроможність у турбулентному глобальному середовищі. The article explores the conceptual foundations and practical aspects of forming financial strategies of transnational corporations (TNCs) under the conditions of globalization instability. It emphasizes the growing influence of TNCs on global economic dynamics and their dual role as drivers of innovation and sources of systemic risks. Based on UNCTAD methodology, the paper interprets the Transnationality Index (TNI) as a criterion for determining the degree of internationalization and integration of corporations into the global economy. A diagnostic analysis of the top 20 global TNCs from the Fortune Global 500 (2024) ranking was conducted according to absolute and relative indicators (sales, assets, profit, revenue growth, return on assets, and labor productivity). The study identifies sectoral patterns of global corporate development, highlighting the dominance of trade-distribution, energy, technological, and financial-investment sectors. The results demonstrate that U.S. corporations retain a leadership position (60%), while the growing share of Chinese state-owned TNCs reflects the shift of economic power toward Asia. The research reveals that technological companies show the highest efficiency due to innovationdriven strategies, whereas resource-based corporations ensure stability but face cyclical constraints. The constructed BCG-type matrix visualizes structural polarization within the global corporate system, where innovative and trade corporations generate growth zones, and energy and industrial companies sustain long-term stability. The findings also highlight the increasing onvergence between financial and technological strategies, as corporations seek to strengthen digitalization, automation, and data-driven decision-making in their financial management models. It is argued that adaptive, flexible, and sustainable financial strategies become decisive for maintaining profitability and competitiveness in an era of global uncertainty. Furthermore, the research underscores the necessity for multinational enterprises to integrate ESG principles and innovation-based investment approaches into their financial architectures.Item Мережеві зв’язки міжнародних фінансових центрів: оцінка інтегрованості на основі методології GFCI(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2025) Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Гурова, Юлія Сергіївна; Hurova, Yuliia; Лавріненко, Олена Валеріївна; Lavrinenko, OlenaСтаття присвячена критичному аналізу методології оцінювання «мережевості» (connectivity) міжнародних фінансових центрів у рамках розрахунку Індексу оцінювання Global Financial Centers Index (GFCI) – провідного рейтингу конкурентоспроможності фінансових центрів світу. Дослідження розкриває філософську основу цього поняття, яке розглядає фінансовий центр не як ізольований кластер, а як вузол у глобальній мережі, сила якого визначається його зв’язками. У статті детально розглянуто джерела даних (експертне опитування), логіку розрахунку та класифікації центрів на глобальні, міжнародні та локальні. Особливу увагу приділено критичному аналізу вад запропонованого підходу, зокрема структурної упередженості вибірки, відсутності об’єктивних мережевих метрик, довільності порогових значень класифікації та обмеженості даних лише сприйняттям, а не реальними потоками. Автори дійшли висновку, що показник «Мережевість» GFCI є цінним індикатором репутації та «м’якої сили», але не може вважатися об’єктивною мірою мережевої інтеграції. Його слід використовувати лише в комплексі з «твердими» даними. У статті також окреслено перспективи подальших досліджень, такі як розробка різноманітних гібридних моделей. The article conducts a comprehensive and critical examination of the methodology used to quantify the “Connectivity” of International Financial Centers (IFCs) within the Global Financial Centers Index (GFCI), the world’s most authoritative benchmark for financial center competitiveness. Moving beyond a mere description, the research delves into the conceptual underpinnings, operational mechanics, and inherent limitations of this pivotal metric. The study posits that the GFCI’s introduction of Connectivity represents a paradigm shift, reframing a financial center from a standalone entity assessed by internal metrics to a dynamic node within a global network, where its power is derived from the quality, quantity, and intensity of its links to other nodes. This theoretical framework is directly borrowed from social and informational network theory, where a node’s centrality dictates its influence and value. The article meticulously reconstructs the GFCI’s measurement logic based on published reports. It establishes that Connectivity is not a singular composite index but a categorical variable (Global/International/Local) determined by a key threshold: the percentage of weighted assessments a center receives from professionals based in other financial centers. Centers with ≥42% external assessments are classified as “Global”, those between 20.5% and 42% as “International”, and those below 20.5% as “Local”. The primary data source is the GFCI’s proprietary biannual survey of financial sector professionals (e.g., bankers, asset managers, regulators). The methodology employs rigorous controls to eliminate “home bias” by excluding self-assessments, applies temporal weighting to prioritize recent opinions, and implements filters to exclude outliers. While innovative, the article identifies and scrutinizes several systemic flaws that challenge the metric’s objectivity and validity. A primary critique is severe structural sampling bias. The respondent pool for GFCI 37 was disproportionately composed of professionals from Asia/Pacific (50%) and Western Europe (32%), with only 3% from North America. This geographic skew means Connectivity scores reflect the perceptions and awareness of a predominantly Asian-European cohort, not a balanced global consensus, potentially overrating centers prominent in these regions. Secondly, the methodology is criticized for its reliance on perception over tangible reality. Connectivity measures reputational flows – “who knows whom” – while completely ignoring objective, verifiable data on real network integration. It does not account for the volume of cross-border capital flows, the density of interbank credit lines, the number of international corporate HQs or legal firm partnerships, or the frequency of direct flights to other financial hubs. A center with deep, substantive business linkages may score poorly if it is not top-of-mind for survey respondents, and vice-versa. Thirdly, the arbitrariness of classification thresholds (42%, 20.5%) is highlighted. The report provides no economic, statistical, or theoretical rationale for these specific cut-off points, rendering the categorization scheme seemingly convenient rather than analytically rigorous. Finally, the survey design is faulted for measuring popularity or awareness rather than the depth or intensity of connections. A respondent’s rating does not distinguish between superficial recognition and a deep, operational business relationship. Consequently, the article concludes that the GFCI Connectivity metric is more accurately a measure of perceived prominence and reputational “soft power” within a specific, potentially biased expert community than an objective assessment of genuine network integration. It argues that the indicator should not be used in isolation as a definitive gauge of a center’s networked strength, as it creates a risk of a self-fulfilling prophecy where a high ranking drives further attention. Instead, it should be employed cautiously as a supplementary, reputational indicator, always triangulated with hard data on financial flows, corporate presence, and physical infrastructure links. The article concludes by proposing avenues for future research, including the development of hybrid models that combine subjective surveys with objective big data to map the global financial architecture and real economic outcomes.Item Імперативність фінансової безпеки держави для сталого повоєнного відродження(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Луцишин, Зоряна Орестівна; Lutsyshyn, Zoriana; Катрич, Олена Дмитрівна; Katrych, Olena; Хлопчик, Валерія Дмитрівна; Khlopchyk, Valeriia; Южаніна, Ніна Петрівна; Yuzhanina, NinaУ статті досліджено фінансову безпеку держави як системну передумову соціально-економічної стійкості та проаналізовано ключові детермінанти забезпечення фінансової безпеки в умовах збройного конфлікту та повоєнного відновлення. Запропоновано авторську класифікацію ризиків фінансової безпеки, що охоплює п՚ять основних груп: макроекономічні, фіскальні, зовнішні, інституційні та соціальні. Ризики розглядаються як багатовимірне поле загроз, що потребує постійного моніторингу та стратегічної реакції з боку державної політики. У межах емпіричного блоку представлено інтегральну модель оцінювання фінансової безпеки, побудовану на основі одинадцяти ключових індикаторів, та здійснено оцінку й порівняльний аналіз дев՚яти еталонних країн у періоди воєнних конфліктів: Україна (2022), В՚єтнам (1975), Ізраїль (1973), Сирія (2015), Ірак (2005), Японія (1945), Індія (1947), Єгипет (1973), Німеччина (1945). Крім того, здійснено історико-порівняльний огляд практик залучення військових облігацій та зовнішніх запозичень у періоди Другої світової та Корейської воєн, а також у сучасних кейсах Іраку, Афганістану й України. Розраховані інтегральні індекси засвідчили високу адаптивність фінансових систем Ізраїлю та України в умовах тривалого конфлікту; різку дестабілізацію з подальшим відновленням Японії та Німеччини у післявоєнний період завдяки масштабній зовнішній допомозі; а також демонстративну залежність Іраку й Афганістану від донорських потоків за умов низької внутрішньої стійкості. Україна (2022–2024) демонструє фіскальну асиметрію: зростання оборонних і соціальних витрат супроводжується зменшенням фінансування освіти, екології та інновацій. На основі результатів індексного аналізу та оцінки ризиків сформовано набір стратегій фінансової безпеки для повоєнного відродження, зокрема: впровадження спеціалізованих фінансових інструментів (військові облігації, резервні фонди), перехід до превентивної моделі соціального захисту, розвиток цифрової та «зеленої» інфраструктури, посилення інституційної спроможності з адміністрування міжнародної допомоги, а також підтримка приватного сектора через державно-приватне партнерство. Запропоновано концептуальну модель розвитку на основі трьох сценаріїв: прямолінійного (лінійне зміцнення), експоненційного (синергія, що виникає у точках прориву), та квантового стрибка (різка інституційна та / або технологічна трансформація). Дослідження підтверджує, що ефективне відновлення фінансової безпеки можливе лише за умов імплементації комплексних стратегій, які поєднують внутрішню мобілізацію ресурсів, гнучку фіскальну політику та збалансовану міжнародну допомогу.Item Фондові механізми фінансування політики зайнятості в умовах воєнного відновлення економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-10) Мозговий, Олег Миколайович; Mozghovyi, OlehItem Масштабування інноваційних технологій в глобальному просторі: фінансові імплікації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-25) Савчук, Наталія Володимирівна; Savchuk, NataliiaItem Соціально-економічна захищеність мігрантів в контексті сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Мусієць, Тетяна Вікторівна; Musiiets, Tetiana; Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, IrynaItem Мультифакторні моделі розрахунку необхідної дохідності(Національний авіаційний університет, 2024-03) Васюк, Євгенія Анатоліївна; Vasiuk, YevheniiaItem Why renewables should be at the center of rebuilding the Ukrainian electricity system(Cell Press, 2024-10-16) Doronina, Iryna; Дороніна, Ірина Ігорівна; Arlt, Marie-Louise; Torres, Marcelo Galleguillos; Doronin, Vasyl; Gret-Regamey, Adrienne; Schmidt, Tobias S.; Egli, FlorianThe war in Ukraine has caused massive destruction of the country’s infrastructure, particularly its electricity system. Discussions on how to rebuild the system are underway within the country and the international community. Yet, major uncertainties about patterns of destruction and rebuilding potential complicate this task. Here, we present the first comprehensive and geo-spatial mapping of the Ukrainian electricity system and its destruction during the ongoing war. We find that virtually all large, centralized power plants have been attacked since February 2022, reducing overall generation capacity to roughly a third of before-war levels and substantially weakening the grid via attacks on transmission lines and substations, particularly in the east. We argue that any effort to rebuild the electricity system should meet four criteria: fast rebuilding, increased resilience, lowered fuel import dependence, and abatement of polluting emissions. Based on an estimation of the country’s wind and solar potential, we argue that these renewables should form the backbone of a future electricity system, as only they meet all four criteria, and we discuss how Ukrainian and international policymakers can facilitate and direct investment. Війна в Україні завдала серйозної шкоди електроенергетиці країни. Зусилля щодо відновлення обговорюються як в Україні, так і за кордоном, але невизначеність ускладнює планування. У цьому дослідженні пропонується детальна карта шкоди електроенергетичній системі України, яка показує, що більшість великих електростанцій зазнали атаки, що призвело до зменшення потужності приблизно до третини. Ми рекомендуємо швидко відновлюватися, зосереджуючись на стійкості, зменшуючи імпорт палива та скорочуючи викиди, наголошуючи на вітровій і сонячній енергії як ключових рішеннях.