Політика керівництва УРСР щодо відбудови Севастополя в 1954 р.

Thumbnail Image
Date
2017
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
КНУ імені Тараса Шевченка
Abstract
Аналізується політика Ради Міністрів УРСР і ЦК КПУ по нормативному забезпеченню відбудови Севастополя у перший рік після передачі Криму до УРСР. Зокрема, досліджується робота Постійного Представництва УРСР у Москві, спрямована на прийняття постанови Ради Міністрів СРСР, відповідно до якої мало бути забезпечено фінансування відбудови міста Севастополя. Висвітлюється активна протидія в Союзному Уряді прийняттю цієї постанови у контексті протистояння в СРСР післясталінського періоду між урядовими структурами і структурами КПРС. Постанова Ради Міністрів СРСР мала визначити обсяги фінансування процесу відбудови Севастополя. Проте, на рівні Держплану Радянського Союзу відбувається протидія прийняттю Радою Міністрів СРСР такої постанови. Прийняття постанови Ради Міністрів СРСР по відбудові Севастополя активно лобіювалося Першим Секретарем ЦК КПУ А. Кириченком. Оскільки адміністративно-політичні позиції керівництва республіканської партійної організації УРСР були дуже міцними, то представник Постійного Представництва Ради Міністрів УРСР у Москві наголошував на необхідності безпосереднього контакту А. Кириченка із Головою Держплану СРСР М. Сабуровим у питанні позитивного висновку щодо рекомендації Раді Міністрів СРСР прийняти постанову по відбудові Севастополя. Як альтернатива прийняттю постанови Ради Міністрів СРСР, щодо відбудови Севастополя розглядалося залучення «зацікавлених» міністерств до участі у цьому процесі. Відбудова міста за участі так званих «зацікавлених» відомств була не надійною альтернативою прийняттю постанови Ради Міністрів СРСР оскільки такий підхід не гарантував виділення ресурсів для відбудови на постійній основі. Проте, Автор звертає увагу також на будівництво Чорноріченського водогону, який мав забезпечити зрошування сільськогосподарських земель в районі Севастополя і водопостачання міста.
In the article made the analysis of the politics of the Council of Ministers of Ukrainian SSR and the Central Committee of Communist party of Ukraine in terms of the normative supply related to the reconstruction of Sevastopol during the fi rst year after the Crimea was taken over to the Ukrainian SSR. In particular, the analysis of the work of Permanent Delegation of the USSR in Moscow has been made, the main goal of which was the regulation of the Council of Ministers of Ukrainian SSR, according to which the fi nancing required for the reconstruction of Sevastopol was made. Active opposition to the Federal Government regarding the accepting of the resolution in the context of the opposition in the Ukrainian SSR in the late Stalinist period between the governmental structures and the structures of the Communist Party of the Soviet Union has been presented in the current article. The resolution of the Council of Ministers of USSR had to identify the amount of funding for the reconstruction of Sevastopol. However, the Gosplan of the Soviet Union initiated the opposition to this resolution supported by the Council of Ministers of USSR. The accepting of the resolution supported by the Council of Ministers of USSR regarding the rebuilding of Sevastopol was actively supported by the first Secretary of Central Committee of the Communist Party of Ukraina A. Kyrychenko. Due to the fact that the administrative-political positions of the management of the republican party organisation of Ukrainian SSR were very strong, the Representative of the Permanent Mission of the USSR Council of Ministers in Moscow stressed the need for direct contact of A. Kyrychenko with the chairman of Gosplan, M. Saburov, regarding the question of the positive opinion in terms of the recommendation of the Council of Ministers to accept the resolution on the reconstruction of Sevastopol. As the alternative to the accepting the resolution by the Council of Ministers of USSR in terms of the reconstruction of Sevastopol, the involving of the so-called «interested» Ministries to the participation in this process was also considered. There was a plan to put the obligation on the Ministry of Defense to reconstruct the monuments of Sevastopol. The rebuilding of the city with the participation of the so-called «interested» agencies was not credible alternative in comparison to the accepting of the resolution by the Council of Ministers of USSR because of the fact that the fi rst approach had no guarantee that the allocation of resources would happen on a constant basis. The author has also paid attention to the building of Chornorichensky water supply system, the goal of which was the melioration of the agricultural lands in the area of Sevastopol and water supply for the city.
Анализируется политика Совета Министров КССР и ЦК КПУ по нормативному обеспечению восстановления Севастополя в первый год после передачи Крыма УССР. В частности, исследуется работа Постоянного Представительства УССР в Москве, направленная на принятие постановления Совета Министров СССР, в соответствии с которой было предусмотрено обеспечение финансирования восстановления города Севастополя. Освещается активное противодействие в Союзном Правительстве принятию этого постановления в контексте противостояния в СССР между правительственными структурами и структурами КПСС послесталинского периода. Постановление Совета Министров СССР должно было определить объемы финансирования процесса восстановления Севастополя. Однако, на уровне Госплана Советского Союза происходит противодействие принятию Советом Министров СССР такого постановления. Принятие постановления Совета Министров СССР по восстановлению Севастополя активно лоббировалось Первым Секретарем ЦК КПУ А. Кириченко. Поскольку административно-политические позиции руководства республиканской партийной организации УССР были очень крепкими то представитель Постоянного Представительства Совета Министров УССР в Москве отмечал необходимость непосредственного контакта А. Кириченка с Председателем Госплана СССР М. Сабуровым в вопросе позитивных выводов относительно рекомендации Совету Министров СССР принять постановление по восстановлению Севастополя. Как альтернатива принятию постановления Совета Министров СССР относительно восстановления Севастополя рассматривалось привлечение «заинтересованных» министерств к участию в этом процессе. Восстановление города при участии так называемых «заинтересованных» ведомств было не надежной альтернативой принятию постановления Совета Министров СССР, поскольку такой подход не гарантировал выделения ресурсов для восстановления на постоянной основе. Автор обращает внимание также на строительство Чернореченского водопровода, который должен был обеспечить орошение сельскохозяйственных земель в районе Севастополя и водоснабжение города.
Description
Keywords
Держплан СРСР, Севастополь, Державний бюджет УРСР, ЦК КПРС, Чорноріченський водогін, Gosplan, Sevastopol, State Budget of the Ukrainian SSR, the Central Committee of Communist Party of USSR, water supply of Chernorechenskaya, Госплан СССР, Севастополь, Государственный бюджет УССР, ЦК КПСС, Чернореченский водопровод
Citation
Сацький П. В. Політика керівництва УРСР щодо відбудови Севастополя в 1954 р. // Часопис української історії / за ред. А. П. Коцура. – Київ, 2017. – Вип. 36. – С. 63-70.