Гібридні ознаки протистояння Польщі із УСРР і РСФРР у контексті дипломатичної боротьби під час Генуезької конференції (1922 р.)

Abstract
У статті здійснено аналіз політики Польщі щодо РСФРР і УСРР у період підготовки і проведення Генуезької конференції (10 квітня – 19 травня 1922 р.). На даний час актуальною є проблема дослідження досвіду ведення гібридних воєн, а такий вже напрацьовано від початку ХХ ст. Зокрема, коли між державами відсутній де-юре стан війни, існують дипломатичні відносини, проте, вони створюють одна одній перманентний стан військової загрози, намагаючись формально зняти із себе відповідальність за створення такого стану. Дана проблематика у контексті міжнародної політики в Європі іще детально не розроблялась. Хронологічно дослідження охоплює період від січня 1922 р. і до кінця травня цього ж року. Об’єктом аналізу також є політика Румунії щодо Радянських Республік в цей же період, оскільки вона обумовлювалась координацією дій із Польщею. Дослідження здійснено на базі аналізу оперативних зведень Відділу по боротьбі із бандитизмом Всеукраїнської Надзвичайної Комісії для ЦК КП(б)У щодо ситуації на кордоні між УСРР і територіями Польщі і Румунії (зокрема, Східною Галичиною, окупованою Польщею і Бессарабією, окупованою Румунією). Особливістю підходу до проведення дослідження є ретроспективний огляд даних оперативних зведень у контексті дипломатичної боротьби в ході Генуезької конференції 1922 р. Паралельно із аналізом політики Польщі щодо територій із радянським суспільним устроєм здійснено аналіз дій радянської делегації під час роботи міжнародної конференції у Генуї, включаючи міжнародно-правові наслідки укладення Рапалльського договору між РСФРР і Німеччиною. Значну увагу в дослідженні присвячено аналізу міжнародного політико-правового становища Польщі й РСФРР та УСРР напередодні Генуезької конференції та його трансформації в результаті укладення Рапалльського договору 16 квітня 1922 р. У цьому ж контексті проведено аналіз трансформації політики Польщі щодо радянський територій на кордонах із ними. Окремо виділено проблему використання Польщею скоординовано із Румунією сил Армії УНР і та білогвардійців у створенні перманентного стану військової загрози для радянських територій. В результаті проведеного дослідження встановлено, що в умовах глобальної капіталістичної економіки 1920-х рр. держави намагалися уникати стану тривалої війни, зважаючи на негативний досвід часів Першої світової війни. Тому основні зусилля по зміні свого міжнародно-політичного становища вони намагалися зосереджувати на дипломатичних заходах, які підсилювали в якості аргументації методами економічного тиску й перманентної військової загрози. Польська політика створення перманентної військової загрози для РСФРР і УСРР виявилась невдалою із-за складного політичного становища Польщі й рішучого настрою РСФРР використати системні суперечності у міжнародній політиці Європи після Першої світової війни. The article analyses the Poland’s policies with regard to the Russin Socialist Federation Soviet Republic and the Ukrainian SSR during the preparation and holding the Genoa Conference (April 10 – May 19, 1922). At present, researches on the hybrid warfare practices are of vital importance, and such practices had already been developed since the beginning of the twentieth century. Of particular importance are the practices when the states have diplomatic relations with each other and do not carry out warfare activities de jure, however, they create a permanent state of military threat to one another and formally deny their own responsibility for creating such a state. Within the context of international politics in Europe, this problematics has not yet been elaborated. This research chronologically covers the period from January 1922 to the end of May of the same year. Additionally, the analysis subject includes the Romania’s policy with regard to the Soviet Republics during the same period, because its policy was conditioned by coordinated actions with Poland. The study is based on the analysis of the operations reports of the Counter-Banditry Division of the All-Ukrainian Extraordinary Commission for the Central Committee of the Communist Party (Bolshevics) of Ukraine regarding the cross-border situation between the Ukrainian SSR and the territories of Poland and Romania (in particular, Eastern Galicia – occupied by Poland, and Bessarabia – occupied by Romania). A peculiarity of the research approach is a retrospective review of these operations reports in the context of the diplomatic struggle during the 1922 Genoa Conference. In parallel with the analysis of Poland’s policies regarding the territories with the Soviet social order, an analysis of the actions of the Soviet delegation during the international conference in Geneva was carried out, including consequences of the Treaty of Rapallo, which was concluded between the RSFSR and Germany. Considerable attention is paid to the analysis of the international political situation of Poland, the RSFSR, and the Ukrainian SSR on the eve of the Genoa Conference and its transformation as a result of the conclusion of the Rapallo Treaty on April 16, 1922. In the same context, an analysis of the transformation of Poland’s policy on the Soviet cross-border territories was carried out. The problematics of the use of Ukrainian People’s Republic military forces and the White Guards by coordinated efforts of Poland and Romania in creating a permanent military threat to the Soviet territories was singled out. The study established that the states tried to avoid the long-term war, given the negative track record of World War I, amidst the global capitalist economy of 1920s. Therefore, they tried to concentrate their major efforts on changing their international political position by means of diplomatic actions, which were reinforced by methods of economic pressure and permanent military threat as a conclusive argument. Poland’s policy of creating a permanent military threat to the RSFSR and the Ukrainian SSR was unsuccessful because of Poland’s complicated political situation and the aggressive actions of the RSFSR to exploit systemic contradictions in the international politics of Europe after the First World War.
Description
Keywords
Польща, Румунія, УСРР, гібридна війна, Генуезька конференція, Poland, Romania, Ukrainian SSR, hybrid war, Genoa conference
Citation
Назарчук О. П. Гібридні ознаки протистояння Польщі із УСРР і РСФРР у контексті дипломатичної боротьби під час Генуезької конференції (1922 р.) / Олександр Назарчук, Сацький Павло // Європейські історичні студії : електр. наук. фах. вид. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка ; [редкол.: О. П. Машевський (голова) та ін.]. – Електрон. текст. дані. – Київ, 2020. – № 16. – С. 93–106. – Назва з титул. екрану.