Концепт "Праця 4.0": теоретико-прикладні засади формування та розвитку
Loading...
Date
2020
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”
Abstract
У статті викладено науково-прикладне обґрунтування конструкту та аргументацію компонент нової ментальної моделі праці та зайнятості "Праця 4.0" як соціально-трудової реальності початку ХХІ століття. Розкрито теоретико-практичні положення, що пояснюють взаємозв'язок змін, які відбуваються у навколишніх світах (техніки, технологій, інститутів тощо) з трансформаціями сфери праці та зайнятості у їх нерозривній цілісності. Окреслено нові грані праці в суспільній діяльності початку ХХІ століття. Викладено авторське бачення нового формату моделі праці та зайнятості, адекватного умовам першої половини ХХІ століття. Виокремлено мегапричини розбудови нової платформи соціально-економічного і соціально-трудового розвитку. Представлено зовнішні умови розвитку та внутрішні характеристики моделі "Праця 4.0". Підкреслюється, що в авторській теоретичній конструкції "Праця 4.0" постає як трудова парадигма, іманентна новій економіці з технологічним базисом "Індустрія 4.0"; як платформа та інститут, що забезпечує використання ресурсів праці в координатах, породжених Четвертою промисловою революцією. Розкрито особливості складових нового типу процесу праці – предметів праці, засобів праці, працюючої людини. Обґрунтовано сутність феномену "Праця 4.0" через призму та соціально-трудовий вимір сукупного працівника нової (цифрової) економіки; глобалізаційних процесів; форм, видів зайнятості та пов'язаних з ними відносин; мережевої організації праці; змісту та траєкторії розвитку процесів праці; трудових до-ходів, а саме їх рівня, диференціації, тенденцій та домінант у цій царині; нового формату соціально-трудових відносин. Розкрито вплив демографічної компоненти стагнації світової економіки на соціально-трудовий розвиток. Визначено виклики для соціально-трудової сфери, зиски та втрати для працівників, нові асиметрії соціально-трудового розвитку, що їх породжує нинішній та майбутній формати глобалізації. Розкрито вплив нового техніко-технологічного базису "Індустрія 4.0" на становлення соціально-трудової платформи "Праця 4.0". Визначено тренди у царині професійно-кваліфікаційної структури робочої сили нової економіки та можливості для розширення професійного поля діяльності. Наголошується на феномені цифрової організації праці. Зроблено акцент на кардинальних змінах усієї соціальної тканини нової (цифрової) економіки і постіндустріального суспільства.
The article presents a scientific and applied substantiation of the construct and argumentation of the components of the new mental model of labor and employment "Labor 4.0"as a social and labor reality of the beginning of the 21st century. Theoretical and practical provisions are explained to explain the relationship between changes occurring in the surrounding realms (technologies, institutions, etc.) with the transformations of the sphere of labor and employment in their indivisible integrity.The authors outline new aspects of labor in social activities of the beginning of the 21st century. Outlined the authors'vision of a new format of the model of labor and employment, which is adequate to the conditions of the first half of the 21st century. Definedthe mega causes of the creation of a new platform of socio-economic and socio-labor development. The authors present external conditions of development and internal characteristics of the model "Labor 4.0". It is emphasized that in the author's theoretical construction "Labor 4.0" appears as a labor paradigm inherent in the new economy on the technological basis of "Industry 4.0"; and as a platform and institution for utilizing labor resources in the coordinates generated by the Fourth Industrial Revolution. Revealed the features of the components of the new type of labor process, that is, objects of labor, means of labor, and the working person.Substantiated: the essence of the phenomenon of "Labor 4.0" through the prism and social and labor dimension of the aggregate worker of the new (digital) economy; globalization processes; forms and types of employment, and related relationships; network based organization of work; content and trajectories of the development of labor processes; labor income, in particular, their level, differentiation, tendencies and dominant; and a new format of social and labor relations. Revealed the influence of demographic component of stagnation of the global economy on social and labor development. Identified the challenges forthe social-labor sphere, benefits and losses for the workers, and the new asymmetries of social-labor development that give rise to the present and future formats of globalization.The authors reveal the influence of the new technical and technological base "Industry 4.0" on the formation of social and labor platform "Work 4.0". Formulated the trends in the area of professional and qualification structure of labor in the new economy and opportunities for expanding the professional field of activity. Emphasized the phenomenon of digital work organization and the dramatic changes in the entire social fabric of the new (digital) economy and post-industrial society.
В статье изложены научно-прикладное обоснование конструкта и аргументация компонент новой ментальной модели труда и занятости "Работа 4.0" как социально-трудовой реальности начала XXI века. Раскрыты теоретико-практические положения, объясняющие взаимосвязь изменений, происходящих в окружающем мире (техники, технологий, институтов и т.п.) с трансформациями сферы труда и занятости в их неразрывной целостности. Определены новые грани труда в общественной деятельности начале XXI века. Изложено авторское видениенового формата модели труда и занятости, адек-ватного условиям первой половины XXI века. Выделены мегапричины развития новой платформы социально-экономического и социально-трудового развития. Представлены внешние условия развития и внутренние характеристики модели "Труд 4.0". Подчеркивается, что в авторской теоретической конструкции "Труд 4.0" предстает как трудовая парадигма, имманентная новой экономике с технологическим базисом "Индустрия 4.0"; как платформа и институт, обеспечивающий использование ресурсов труда в координатах, порожденных Четвертой промышленной революцией. Раскрыты особенности составляющих нового типа процесса труда – предметов труда, средств труда, работающего человека. Обоснована сущность феномена "Труд 4.0" через призму и социально-трудовое измерение совокупного работника новой (цифровой) экономики; глобализационных процессов; форм, видов занятости и связанных с ними отношений; сетевой организации труда; содержания и траектории развития процессов труда; трудовых доходов, а именно их уровня, дифференциации, тенденций и доминант в этой области; нового формата социально-трудовых отношений. Раскрыто влияние демографическойкомпоненты стагнации мировой экономики на социально-трудовое развитие. Определены вызовы для социально-трудовой сферы, выгоды и потери для работников, новые асимметрии социально-трудового развития, порождающие нынешний и будущий форматы глобализации. Раскрыто влияние нового технико-технологического базиса "Индустрия 4.0"на становление социально-трудовой платформы "Труд 4.0". Определены тренды в об-ласти профессионально-квалификационной структуры рабочей силы новой экономики и возможности для расширения профессионального поля деятельности. Отмечен феномен цифровой организации труда. Сделан акцент на кардинальных изменениях всей социальнойтканиновой (цифровой) экономики и постиндустриального общества.
Description
Keywords
нова економіка, нова глобалізація, соціально-трудовий розвиток, чинники соціально-трудового розвитку, модель "Праця 4.0", new economy, new globalization, social and labor development, factors of social and labor development, model "Labor 4.0", новая экономика, новая глобализация, социально-трудовое развитие, факторы социально-трудового развития, модель "Труд 4.0"
Citation
Колот А. М. Концепт "Праця 4.0": теоретико-прикладні засади формування та розвитку / Колот А. М., Герасименко О. О. // Економіка і прогнозування. – 2020. – № 1. – С. 7–31.