Кафедра соціоекономіки та управління персоналом
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Цифрові технології HR маркетингу(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2023) Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, Oksana; Варіс, Ірина Олександрівна; Varis, Iryna; Потоскуєва, Анна Д.; Potoskuieva, AnnaДля ефективного залучення та утримання персоналу в умовах віддаленої та гідридної зайнятості, HR маркетингові стратегії мають орієнтуватися на цифровий формат їх реалізації. Статтю присвячено визначенню можливостей цифровізації основних процесів HR-маркетингу, узагальненню викликів та тенденцій використання цифрових технологій та інструментів для просування роботодавця на ринку праці; систематизації на основі аналізу ринку програмного забезпечення, цифрових технологій з менеджменту персоналу та маркетингу, які оптимально можуть бути імплементовані в практику HR маркетингу. Розглянуто теоретичні основи використання цифрових технологій в HR маркетингу. Виділено основні принципи HR маркетингу, дотримання яких є ключовим при виборі цифрової технології або розроблення цифрової стратегії. Систематизовано інструменти HR-маркетингу та узагальнено тенденції цифровізації HR-маркетингу. На основі аналізу ринку програмного забезпечення та порівняння програмних продуктів Hurma, CleverStaff та PeopleForce виділено ключові функції, які мають бути доступні в програмному забезпеченні для HR маркетингу відповідно до сучасних тенденцій його цифровізації. Обґрунтовано необхідність впровадження цифрового маркетингу в HR практику. The article is concerned with identifying the possibilities of digitalization of the main HR-marketing processes, generalizing the challenges and trends in the use of digital technologies and tools for promoting the employer in the labor market; systematization based on the analysis of the software market, digital technologies for HR management and marketing, which can be optimally implemented in HR marketing practice. Modern digital technologies increase HR marketing efficiency and facilitate the work of recruiters and HR managers, help recruiters attract more candidates, speed up the recruitment process, and reduce the cost of advertising vacancies. The peculiarities of their use depend on the implementation specifics of a particular subprocess, procedure or operation within the HR marketing process. When choosing digital technology or developing a digital strategy, it is necessary to understand that the HR marketing process requires adherence to the basic principles that must be implemented in the digital environment: consistency, simplicity, attractiveness, and segmentation. The theoretical foundations of using digital technologies in HR marketing are considered. The HR marketing tools, such as social media, SEO, corporate blogs, video interviews and analytical system, are analyzed. The HR marketing digitalization trends, such as chatbots, analytics, social media, mobile marketing, etc., are allocated. Based on the analysis of the software market and comparison of Hurma, CleverStaff and PeopleForce software products, the main functions that should be available in HR marketing software are allocated by current trends in its digitalization. The necessity and advantages of introducing digital marketing in HR practice to increase staff engagement is substantiated. The main functions for attracting talents and developing the employer brand have been allocated: publishing vacancies on various sites, creating information or advertising templates for the company; emails and other methods of communication; analytics and reports; integration with other programs; employer brand support; and creating a database of candidates. The need to implement digital HR marketing is explained by the need to implement the results of the latest achievements in the field of Internet marketing in HR practice to increase staff involvement. The advantages of digital HR marketing using in HRM practice were outlined as follows: facilitating the submission of applications for candidates, saving time on low-quality applications, more efficient social media channels than email, working with influencers works better than cold calling, the ability to identify hidden talents in the industry. The directions for further research should be the development of methodological recommendations for the inclusion of digital marketing in the digital HRM strategy.Item Remuneration in science: an analysis from the perspective of the decent work concept(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2024) Tsymbaliuk, Svitlana; Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Vasylyk, Alla; Василик, Алла Володимирівна; Smaliichuk, Hanna; Смалійчук, Ганна Володимирівна; Stoliaruk, Khrystyna; Столярук, Христина СергіївнаDecent wages in science are necessary because the work of scientists is valuable for ensuring a country’s viability and economic growth. This study aims to develop the theoretical and methodological foundations for examining wage policy within the framework of the decent work concept at the sectoral level. Additionally, the study seeks to analyze wage policies within the scientific field to identify areas for enhancement. The authors developed methodological principles for assessing wages in terms of the decent work concept. The assessment of wages confirmed the hypothesis about insufficient wage policy in science, which does not attract new employees to work in scientific institutions, engages scientists in research, and motivates results. The results showed that the science sector belongs to the sectors of the economy with decent wage indicators below the average. An analysis of wage policy in science revealed some positive characteristics and negative trends. Priority objectives were set to raise the prestige and attractiveness of scientific work. These objectives include raising salaries and increasing the minimal guarantees, implementing innovative wage tariffing and bonus schemes, introducing competitive social packages, reducing the gender pay gap, and developing social partnership and wage bargaining regulations. The practical significance of the study is evident in the potential application of the methodology by the National Academy of Sciences of Ukraine. Leaders of scientific institutions and social partners can use this methodology to derive practical benefits. Гідна оплата праці в науці є необхідною тому, що праця науковців має велику цінність для забезпечення життєздатності та економічного зростання країни. Мета дослідження – обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження політики оплати праці в рамках концепції гідної праці на галузевому рівні та проаналізувати політику оплати праці в галузі науки для визначення напрямів її вдосконалення. Авторами розроблено методологічні засади оцінки заробітної плати в рамках концепції гідної праці. Оцінка заробітної плати підтвердила гіпотезу про недостатню політику оплати праці в науці, яка не залучає нових співробітників до роботи в наукових установах, не залучає вчених до наукової роботи, не мотивує на результат. Результати показали, що наукова сфера відноситься до галузей економіки з гідним показником оплати праці, нижчим за середній. Аналіз політики оплати праці в науці виявив як позитивні, так і негативні тенденції. Для підвищення престижу та привабливості наукової роботи визначено першочергові завдання. Вони включають: підвищення заробітної плати та підвищення мінімальних гарантій, впровадження інноваційних систем тарифікації та преміювання, запровадження конкурентоспроможних соціальних пакетів, зменшення гендерного розриву в оплаті праці, розвиток соціального партнерства та положення про оплату праці. Практичне значення здійсненого дослідження полягає у можливості використання методики НАН України, керівниками наукових установ і соціальними партнерами.Item Якість зайнятості за нової соціоекономічної реальності: теоретико-методологічні засади(2024) Колот, Анатолій Михайлович; Kolot, Anatolii; Рябоконь, Іван Олександрович; Riabokon, Ivan; Бабій, Юлія М.; Babii, YuliiaСтаття містить наукову аргументацію загострення соціально-трудової проблематики і передусім зайнятості у різноманітних її проявах. Обґрунтовано необхідність оновлення теоретико-методологічних засадах зайнятості в цілому та її якості зокрема. Представлено сучасний погляд на інститут зайнятості. Розкрито авторський концепт якості зайнятості. Запропонована концептологія якості зайнятості побудована на новітніх теоретико-методологічних засновках та відкриває нові горизонти подальшого науково-прикладного пошуку. Йдеться передусім про розвиток теоретико-методологічних і прикладних засад оцінювання якості зайнятості. Доведено, що новітнім трендом нинішньої цифрової доби є поява та інтенсивне відтворення розривів у якості сумісно розподіленої праці, у складі різноманітних видів як стандартної, так і особливо нестандартної форми зайнятості. Ключова квінтесенція статті – авторське бачення якості зайнятості як передумови стійкого людиновимірного розвитку й обґрунтування потреби у переміщенні інституту якості зайнятості до епіцентру теоретико-прикладних досліджень, що мають стати платформою наукового забезпечення формування і реалізації нової соціально-трудової політики. Отримали наукову інтерпретацію подальші розвідки у царині наукового забезпечення соціально-трудового розвитку. The article contains scientific arguments for aggravating social and labor problems, especially employment in its various manifestations. It substantiates the need to update the theoretical and methodological foundations of employment in general and its quality in particular. A modern view of the employment institute is presented. The author’s concept of employment quality has been revealed. The proposed conceptology of employment quality is based on the latest theoretical and methodological foundations and opens new horizons for further scientific and applied research. First of all, it concerns development of theoretical, methodological and applied principles of employment quality assessment. It is proven that the newest trend of the current digital age is the emergence and intensive reproduction of gaps in the quality of jointly distributed labor as part of various types of both standard and especially non-standard forms of employment. The article’s key quintessence is the authors’ vision of employment quality as a prerequisite for sustainable people-dimensional development and justification of the need to move the institute of employment quality to the epicenter of theoretical and applied research, which should become a platform for scientific support of formation and implementation of a new social and labor policy. Further research in the field of scientific support for social and labor development has received scientific interpretation.Item Сприяння зайнятості молоді в умовах воєнного часу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Чуб, Оксана Володимирівна; Chub, OksanaУ статті розглядаються проблеми, з якими стикаються молодь, яка шукає роботу в Україні під час війни. Зазначається, що молодь належить до однієї з найбільш вразливих категорій на ринку праці, а труднощі з її працевлаштуванням виникають через брак досвіду, недостатню професійну адаптованість, брак якісних робочих місць та невідповідність між потребами молодих людей і пропозиціями роботодавців. Метою дослідження є розгляд практичних аспектів сприяння зайнятості молоді в умовах воєнного стану. Обґрунтовано необхідність співпраці ключових інститутів сфери зайнятості, підтримки стейкхолдерів в напрямі підвищення якості освіти, працевлаштування та соціалізації молоді Акцентовано увагу щодо руйнівного впливу воєнного конфлікту на психоемоційний стан молоді, що потребує подальшого аналізу і розробки програм зі збереження ментального здоров’я. The article examines the problems faced by young people seeking employment in Ukraine during the war. It is noted that young people are one of the most vulnerable categories in the labor market, and difficulties in finding work arise due to lack of experience, professional maladjustment, lack of quality jobs, and a discrepancy between the needs of young people and employers’ offers. The aim of the study is to examine the practical aspects of promoting youth employment under martial law. The study substantiates the need for cooperation between key employment institutions and the support of stakeholders to improve the quality of education, employment, and socialization of young people. Attention is drawn to the destructive impact of military conflicts on the psycho-emotional state of young people, which requires further analysis and development of mental health programs.Item Methodological bases of personnel management in the context of implementation of the “green office” concept(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Bilyk, Olha; Білик, Ольга Миколаївна; Omelchuk, Dmytro; Омельчук, Дмитро С.“Green” human resource management is a strategic approach that recognizes the relationship between environmental sustainability and human resources. This can lead to numerous benefits, including cost savings, improved employee engagement, and long-term organizational sustainability. The article examines the methodological foundations of human resource management in the context of implementing the green office concept. The purpose of the study is to identify the components of the conceptual model for implementing the policy of “green” human resource management at enterprises. The basic procedures of “green” human resource management are researched. It is identified that environmentally oriented HR initiatives can be considered as an organizational mechanism aimed at ensuring that employees behave in a “green” way. It is proved that “green” human resource management plays an important role in shaping the environmental values of employees and improving their environmental behaviour, contributing to the formation of the need to create answers to sustainable development issues in the human resource management systems of organizations. A promising direction for further research is the scientific substantiation of the list of indicators for assessing the effectiveness of the implementation of the “green” policy of an enterprise in terms of personnel management. «Зелене» управління людськими ресурсами – це стратегічний підхід, який визнає взаємозв’язок між екологічною стійкістю та людськими ресурсами. Це може призвести до численних переваг, включаючи економію витрат, покращення залучення працівників та довгострокову організаційну стійкість. У статті досліджено методологічні засади управління персоналом в умовах реалізації концепції «зеленого офісу». Мета дослідження – ідентифікація складових концептуальної моделі реалізації політики «зеленого» управління людськими ресурсами на підприємствах. Досліджено основні процедури «зеленого» управління персоналом. Ідентифіковано, що екологічно орієнтовані кадрові ініціативи можна розглядати як організаційний механізм, спрямований на те, щоб працівники поводилися «по-зеленому». Доведено, що «зелене» управління персоналом відіграє важливу роль у формуванні екологічних цінностей працівників та вдосконаленні їхньої екологічної поведінки, сприяють формуванню потреби у створенні відповідей на питання сталого розвитку в системах управління персоналом організацій. Перспективним напрямом подальших досліджень є наукове обґрунтування переліку індикаторів оцінки ефективності реалізації «зеленої» політики підприємства в частині управління персоналом.Item Регулювання оплати праці: проблеми та шляхи їх вирішення(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2019-01-26) Лопушняк, Галина Степанівна; Lopushniak, Halyna; Лопушняк, Галина Степановна; Нотевський, Є. В.Item Соціальний аудит охорони здоров’я і безпеки праці персоналу в умовах воєнного стану в Україні та постпандемії COVID-19(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2022) Даниленко, Олена Авксентіївна; Danylenko, OlenaПроаналізовано та оцінено стан та рівень охорони здоровʼя і безпеки праці (ОЗіБП) (на прикладі АТ «ПроКредит Банк») за такими складовими: безпека праці персоналу в умовах воєнного стану, ОЗіБП в умовах пандемії COVID-19, заходи щодо збереження здоров’я загалом в умовах постпандемії COVID-19. Як інструмент оцінювання, використано дослідницький підхід (метод експертних оцінок) соціального аудиту. Для цього у листопаді 2022 р. проведено онлайн опитування обраних працівників головного офісу АТ «ПроКредит Банк». Виявлено, що більшість оцінених працівниками критеріїв/показників (дій, заходів) в системі ОЗіБП в умовах воєнного стану та постпандемії COVID-19 є позитивними, адже в банку керуються етичними принципами ведення бізнесу. Разом з тим, виявлено окремі недоліки та запропоновано напрями удосконалення системи ОЗіБП. Обгрунтовано, що результати соціального аудиту ОЗіБП на основі дослідницького підходу можуть сприяти підвищенню високого рівня лояльності та залученості працівників та доповнити комплексну об’єктивну оцінку ступеня відповідності підприємства законодавству та нормативним актам з ОЗіБП. У цьому ми вбачаємо практичну користь дослідження. The purpose of the study is to analyze and assess the state and level of occupational health and safety (OHS) (on the example of JSC «ProCredit Bank») with the help of a social audit, identify the main problems and search for ways to improve the OHS system. The social consciousness of employers can preserve human capital - the driving force of Ukraine's further recovery. The published results of the social audit of OSH contribute to the long-term growth of the organization's image and business reputation. The article is analyzed and evaluated the state and level of occupational health and safety (on the example of JSC «ProCredit Bank») according to the following components: occupational safety of personnel in the conditions of martial law, occupational health and safety in the conditions of the COVID-19 pandemic, measures to preserve health in general in the post-pandemic conditions of COVID- 19. The question of assessing the attitude of employers toward OHS personnel in the difficult times of martial law in Ukraine and post-pandemic COVID-19 is quite relevant. The research approach (method of expert evaluations) of social audit was used as an evaluation tool. For this purpose, in November 2022, an online survey of selected employees of the Head office of JSC «ProCredit Bank» was conducted. It was found that most of the criteria/indicators (actions, measures) evaluated by the employees in the OSH system in the conditions of martial law and the post-pandemic of COVID-19 are positive, because the bank is guided by ethical business principles. At the same time, certain shortcomings were identified and directions for improvement of the OSH system were proposed. It is substantiated that the results of a social audit of OSH based on a research approach can contribute to increasing the high level of loyalty and involvement of employees and supplement a comprehensive objective assessment of the degree of compliance of the enterprise with legislation and normative acts on OSH. In this we see the practical benefit of the research.Item Обґрунтування ризиків у сфері вищої освіти(ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», 2024-05) Шандар, Анна Михайлівна; Shandar, Anna; Болобан, АлінаItem Особливості формування соціального пакету в сучасних соціо-економічних умовах(ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», 2024-05) Василик, Алла Володимирівна; Vasylyk, Alla; Пєркова, МаргаритаItem Human capital investment management based on HR budgeting technology(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-18) Kravchuk, Oksana; Кравчук, Оксана ІванівнаItem Соціальна інклюзія в академічному середовищі: роль та напрями посилення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-30) Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Tsymbaliuk, Svitlana; Цимбалюк, Светлана АлексеевнаItem Ключова роль соціальної мобільності персоналу під час війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Стожок, Аліна Ю.; Stozhok, AlinaУ статті охарактеризовано чинники, які слугували підґрунтям для змін у процесах соціальної мобільності працівників, такі як кризи, революції, політичні зміни, пандемія, війна. Проаналізовано показники України у розрізі складових індексу глобальної соціальної мобільності, що дає підстави для необхідності розглядати соціальну мобільність персоналу як одну із складових розвитку країни, яка нині є актуальною у зв’язку з вторгненням Росії. Обґрунтовано особливості соціальної мобільності для працездатних осіб, зважаючи на гендерну складову у структурі вимушено переміщеного українського населення. Розглянуто фактори впливу на соціальну мобільність працюючого населення у декількох часових вимірах, а саме: за часів довоєнного та допандемічного розвитку країни, який характеризувався економічного нестабільністю та політичними змінами, під час пандемії COVID-19 та у період повномасштабної війни на території України. Проведено ґрунтовний аналіз нових суб’єктів ринку праці та ідентифіковано важелі впливу на соціальну мобільність нових суб’єктів ринку праці, залежно від категорії їхньої вразливості. Детально розглянуто складові чинників соціальної мобільності вимушено переміщених осіб працездатного віку, як за кордон, так і у межах України, виокремлюючи серед них знецінення людського капіталу, мовний бар’єр, перешкоди на шляху до працевлаштування, психологічну втому, складнощі соціально-психологічної адаптації, дефіцит «чоловічої» робочої сили, переривання трудового та страхового стажу, погіршення фізичного та ментального здоров’я, матеріального становища, ризик розпаду родини. Досліджено фактори впливу на соціальну мобільність працівників, які втратили працездатність внаслідок бойових дій, та акцентовано увагу на ймовірності соціальної ізоляції, неможливості повного або відсутність працевлаштування загалом, порушенні соціальної підтримки між поколіннями, труднощах прийняття ситуації, погіршенні фізичного та ментального здоров’я, втраті соціального капіталу. Висвітлено переваги та недоліки соціальної мобільності працюючого населення та наголошено на важливості її ролі для відбудови країни та збереження наступних поколінь шляхом соціального включення всього населення та підтримки осіб, які її потребуватимуть. The article describes the factors that served as the basis for changes in the processes of social mobility of employees, such as crises, revolutions, political changes, pandemics, and war. The article analyses Ukraine’s indicators in the context of the components of the Global Social Mobility Index, which gives grounds for the need to consider the social mobility of personnel as one of the components of the country’s development, which is currently relevant in connection with the Russian invasion. The article substantiates the peculiarities of social mobility for able-bodied persons, taking into account the gender component in the structure of the internally displaced Ukrainian population. The factors influencing the social mobility of the working population in several temporal dimensions are considered, namely: during the pre-war and pre-pandemic development of the country, which was characterised by economic instability and political changes, during the COVID-19 pandemic and during the full-scale war on the territory of Ukraine. A thorough analysis of new labour market actors is carried out, and levers of influence on the social mobility of new labour market actors are identified, depending on their category of vulnerability. The author examines in detail the components of the factors of social mobility of internally displaced persons of working age, both abroad and within Ukraine, highlighting among them the devaluation of human capital, language barriers, obstacles to employment, psychological fatigue, difficulties of social and psychological adaptation, shortage of «male» labour force, interruption of labour and insurance record, deterioration of physical and mental health, financial situation, and the risk of family breakdown. The factors influencing the social mobility of workers who lost their ability to work as a result of hostilities are investigated, with a focus on the likelihood of social isolation, the impossibility of full or no employment in general, disruption of social support between generations, difficulties in accepting the situation, deterioration of physical and mental health, and loss of social capital. The article highlights the advantages and disadvantages of social mobility of the working population and emphasises the importance of its role in rebuilding the country and preserving future generations through social inclusion of the entire population and support for those in need.Item Кар’єрні плани як дієвий інструмент інноваційного управління персоналом в практиці компаній ІТ-сфери(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-03-29) Фридель, Володимир; Frydel, VolodymyrПроаналізовано науково-практичні підходи до створення кар’єрного плану в процесах управління персоналом, визначено ключові складові ефективного кар’єрного плану та запропоновано підходи до побудови кар’єрних планів через встановленні цілей з розвитку. Scientific-practical approaches to career plan development in personnel management processes, key components of an effective career plan, and approaches to constructing career plans through the establishment of development goals.Item Модель досконалості викладання в цифровій екосистемі університету(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Tsymbaliuk, Svitlana; Цимбалюк, Светлана Алексеевна; Артюшина, Марина Віталіївна; Artiushyna, Maryna; Артюшина, Марина ВитальевнаItem Платформи навчального досвіду: вплив на університетську освіту(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, Oksana; Кравчук, Оксана Ивановна; Варіс, Ірина Олександрівна; Varis, Iryna; Варис, Ирина АлександровнаItem Університетська екосистема дистанційної освіти в умовах євроінтеграційних трансформацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Маршавін, Юрій Миколайович; Marshavin, Yurii; Маршавин, Юрий Николаевич; Кицак, Тарас Григорович; Kytsak, Taras; Кицак, Тарас ГригорьевичItem Новий Трудовий кодекс: протиріччя та їх наслідки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана ГригорьевнаItem Соціально відповідальне інвестування як фактор сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Шевердін, ОлександрItem Розвиток soft skills у здобувачів освіти спеціальності «менеджмент»: методичне підгрунтя(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Шандар, Анна Михайлівна; Shandar, Anna; Шандар, Анна МихайловнаItem Заохочення працівників до екологічновідповідальної поведінки: іноземні практики та український досвід(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Tsymbaliuk, Svitlana; Цимбалюк, Светлана Алексеевна