Кафедра соціоекономіки та управління персоналом
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Цифровізація менеджменту персоналу: концептуальні аспекти та тенденції(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2024) Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, Oksana; Варіс, Ірина Олександрівна; Varis, Iryna; Рубель, Ксенія О.; Rubel, KseniiaЦифрова трансформація продовжує перетворювати робоче місце, тому розуміння поточних практик та тенденцій у цифровізації менеджменту персоналу є важливим для успіху організації, які прагнуть пристосуватися до технологічних досягнень, підтримувати віддалені робочі процеси, приймати рішення на основі даних, покращувати досвід та залучення працівників і зберігати конкурентну перевагу на ринку. Цифровізація є ключовим трендом у сучасному бізнес-середовищі, що зумовлює необхідність трансформації підходів до менеджменту персоналу в організаціях. Впровадження цифрових рішень в менеджменті персоналу стає запорукою підвищення конкурентоспроможності компаній. Дослідження досягло узагальнення концептуальних аспектів та тенденцій цифровізації HR бізнес-процесів та формування концепту цифровізації менеджменту персоналу на основі аналізу тенденцій використання цифрових HR технологій. У статті проаналізовано підходи до визначення поняття "цифрова трансформація"; розглянуто основні тренди цифровізації в HR сфері; виділено ключові способи цифровізації HR процесів. На основі узагальнення досліджень обґрунтовано концепт цифровізації менеджменту персоналу як стратегічний підхід до впровадження цифрових технологій. Для досягнення мети використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації. Наведено визначення поняття "цифрова трансформація" в контексті менеджменту персоналу. Охарактеризовано основні тренди та способи цифровізації HR бізнес-процесів. Сформульовано концепт цифровізації менеджменту персоналу та визначено його принципи. Доведено переваги цифровізації для ефективного управління людськими ресурсами. Результати можна використовувати для подальшого розвитку теорії менеджменту персоналу в умовах цифрової трансформації. Висновки та рекомендації можуть бути застосовані HR фахівцями для впровадження цифрових інструментів в управління персоналом організацій. Доведено практичну цінність цифровізації для підвищення ефективності HR процесів. Перспективним є подальше вивчення окремих цифрових інструментів та їх впливу на менеджмент персоналу в різних галузях. Обмеженням є швидка зміна цифрових трендів. Стаття є теоретичною. Digital transformation continues to transform the workplace, so understanding current HR management digitalization practices and trends is essential to the success of organizations looking to adapt to technological advancements, support remote workflows, make data-driven decisions, improve employee experience and engagement, and maintain a competitive edge in the marketplace. Digitalization, as a key trend in today's business environment, necessitates the HR management approaches transformation. The introduction of digital HR solutions is the way to the company’s competitiveness increasing. The study achieved a generalization of conceptual aspects and trends in the HR business processes digitalization; determination of the essence and principles of the HR digitalization concept based on the analysis of digital HR technologies trends use. The article analyzes approaches to the definition of "digital transformation"; the main HR digitalization trends are considered; the HR processes digitalization keyways are highlighted. The HR digitalization concept as a strategic approach to the introduction of digital technologies is substantiated. To achieve the goal, general scientific and special methods were used: analysis and synthesis, comparison, generalization, systematization. A definition of the concept is given "digital transformation" in the context of personnel management. The main trends and ways of HR processes digitalization are characterized. The HR management digitalization concept is formulated, and its principles are defined. The benefits of digitalization for effective HR management have been proven. The results can be used for further development of the HRM theory in the context of digital transformation. Conclusions and recommendations can be applied by HR specialists to implement digital tools in the HR practices. The practical value of digitalization for improving the efficiency of HR processes has been proven. Further study of individual digital HR tools and their impact on personnel management in various industries is promising. The article is theoretical.Item Сучасні практики використання штучного інтелекту для цифровізації рекрутингу(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2023) Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, Oksana; Варіс, Ірина Олександрівна; Varis, Iryna; Пєркова, Маргарита В.; Pierkova, MarharytaМетою статті визначено аналіз сучасних практик використання цифрового інструментарію технологій штучного інтелекту в системі рекрутингу персоналу та подальший розвиток наукових засад щодо цифровізації рекрутингу в українській практиці. Зазначено, що питання ефективності використання сучасних практик цифровізації рекрутингу персоналу потребують подальшого змістовного дослідження, аналізу та уточнення. В роботі розглядаються переваги та виклики впровадження цифрових технологій штучного інтелекту в рекрутингу персоналу. Досліджено зміст професійної діяльності рекрутера та сучасний цифровий інструментарій, який використовується в його роботі. Зазначено, що найсучаснішим механізмом, що має значний потенціал для охоплення широкого спектру завдань рекрутера є штучний інтелект. Систематизовано напрямки застосування технологій штучного інтелекту в діяльності рекрутерів: розміщення та просування вакансій на джоб-порталах; пошук кандидатів та скринінг резюме; застосування чат-ботів для проведення інтерв’ю; відбір кандидатів шляхом оцінки особистісних якостей і здійснення прогнозної аналітики. Доведено, що алгоритми, закладені в механізм роботи штучного інтелекту, здатні самостійно проводити ґрунтовний аналіз даних, оцінювати кандидатів з використанням геймифікації, вести комунікацію з потенційними працівниками компаній і прогнозувати їхню продуктивність на майбутній посаді. Проаналізовано та сформовано можливості використання ChatGPT в рекрутингу. Показано, що використання цифрових технологій може створити ризики, пов’язані з конфіденційністю інформації. Digitalization of recruitment is becoming important and requires a detailed study of the full range of possible methods of implementing digital platforms and technologies in recruiters' activities. Given the growing importance of digitalization and the rapid development of AI technologies, researching current practices for using AI to digitalize recruitment is important for organizations seeking to optimize sourcing, selection and hiring processes, increase efficiency, and ensure successful talent acquisition. Analysis of modern practices of using digital tools of artificial intelligence technologies in the recruitment system and the development of scientific principles for the digitalization of recruitment in Ukrainian practice are the goals of writing an article. It is determined that the issues of efficiency of using modern practices of digitalization of personnel recruitment require further meaningful research, analysis, and clarification. The content of the professional activity of the recruiter and modern digital tools used in his work are investigated. It is noted that the most modern mechanism that has significant potential to cover a wide range of recruiter tasks is artificial intelligence. The paper considers the advantages and challenges of introducing digital technologies of artificial intelligence to automate the processes of recruiting personnel. The directions of application of artificial intelligence technologies in the recruiters' activities are systematized: placement and promotion of vacancies on job portals; search for candidates and CV screening; the use of chatbots for interviews; selection of candidates by assessing personal qualities and implementing predictive analytics. Unlike those available on the software market, artificial intelligence, in addition to transferring typical recruiter tasks into the digital space, does not require the employee to enter large amounts of information into the system. It is proved that the algorithms incorporated in the artificial intelligence mechanism can independently conduct a thorough analysis of data, evaluate candidates using gamification, communicate with potential employees of companies and predict their productivity in future positions. The possibilities of using ChatGPT in recruiting are analysed and formed. It is shown that the use of digital technologies can create risks associated with the confidentiality of information.Item Соціальні стандарти та гарантії для зайнятого населення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-02-26) Ільєнко, Алла В'ячеславівна; Ilienko, Alla; Кондратенко, ЮліяItem Менеджмент якості освіти в умовах воєнного стану: виклики та рішення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-02-26) Іорга, Софія; Даниленко, Олена Авксентіївна; Danylenko, OlenaItem Вплив внутрішньо-корпоративних комунікацій в сучасних умовах на формування корпоративної соціальної відповідальності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-02-26) Ільєнко, Алла В'ячеславівна; Ilienko, Alla; Блажук, МаксимItem Формування КРІ для збалансованої системи показників (BSс) у стратегічному управлінні компанією(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2025) Петрова, Ірина Леонідівна; Petrova, Iryna; Літовченко, Г. С.; Litovchenko, H.У сучасному світі, що характеризується високою динамікою змін, цифровізацією бізнес-середовища та зростанням конкуренції, особливої актуальності набувають питання ефективного стратегічного управління підприємствами. Одним із провідних інструментів, що дозволяє поєднати стратегічні цілі з операційною діяльністю, є Збалансована система показників (Balanced Scorecard, BSс). У статті розглянуто підходи до формування ключових показників ефективності (KPI) у межах BSс на прикладі діяльності компанії «Метінвест-СМЦ» у сфері e-commerce, що спеціалізується на реалізації металопрокату. Метою статті є обґрунтування необхідності адаптації класичної концепції BSс до цифрових умов ведення бізнесу, з урахуванням специфіки електронної комерції та особливостей поведінки споживачів в онлайн середовищі. У процесі дослідження використано загально наукові та спеціальні методи дослідження , а також аналітичні інструменти (Google Analytics, CRM, Microsoft Clarity, Meta Business) для збору, аналізу та систематизації даних, а також кількісні та якісні методи аналізу. Результати дослідження дозволили запропонувати комплексну систему KPI для кожної з чотирьох проекцій BSс: фінансової, клієнтської, внутрішніх процесів, навчання і розвитку. Було розроблено практичні рекомендації щодо впровадження та моніторингу показників ефективності для компанії «Метінвест-СМЦ», які можуть використовуватися і в інших компаніях. In today's world, characterized by rapid change, digitalization of the business environment and increasing competition, issues of effective strategic management of enterprises are becoming particularly relevant. One of the leading tools that allows strategic goals to be combined with operational activities is the Balanced Scorecard (BSс). The article discusses approaches to the formation of key performance indicators (KPIs) within the BSс using the example of Metinvest-SMС, a company specializing in the sale of rolled metal products in the field of e-commerce. The purpose of the article is to justify the need to adapt the classic BSс concept to the digital business environment, taking into account the specifics of e-commerce and the characteristics of consumer behaviour in the online environment. The research process involved the use of general scientific and special research methods, as well as analytical tools (Google Analytics, CRM, Microsoft Clarity, Meta Business) for collecting, analysing and systematizing data, and quantitative and qualitative analysis methods. The results of the study made it possible to propose a comprehensive KPI system for each of the four BSC projections: financial, customer, internal processes, training and development. Practical recommendations were developed for the implementation and monitoring of performance indicators for Metinvest-SMC, which can also be used in other companies. The purpose of the article is to analyse the application and practice of phased implementation of the Balanced Scorecard at Metinvest-SMС and to develop key performance indicators adapted to the conditions of the digital marketing environment and the specifics of e-commerce. The study involved assessing the impact of digital metrics on each of the BSс projections, followed by the formulation of practical recommendations for the implementation of the KPI system at the enterprise. The study used general scientific methods – analysis and synthesis, induction and deduction – to identify and systematise theoretical approaches to building BSс and KPI. Quantitative and qualitative analysis was used to evaluate current marketing indicators. The modelling method was used to build a KPI system for each of the four BSс projections. The object of the study is the activities of Metinvest-SMZ, a company that sells rolled metal products through digital channels.Item Трансформація соціальної політики: соціальне інвестування як чинник демографічної та енергетичної стійкості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-02-26) Рябоконь, Іван Олександрович; Riabokon, IvanItem Норми комунікації журналістів із особами, які втратили майно або житло внаслідок війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-02-26) Полковенко, Тарас Вікторович; Polkovenko, TarasItem Інтеграція технологій штучного інтелекту в освіті та науці: виклики та можливості(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2025) Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, Oksana; Варіс, Ірина Олександрівна; Varis, IrynaПроаналізовано теоретичні засади та практичні аспекти впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) в освітньому та науковому просторі. На основі системного аналізу міжнародних досліджень та емпіричних даних узагальнено основні напрямки застосування ШІ в освіті, зокрема: персоналізацію навчання через адаптивні освітні траєкторії, автоматизацію педагогічних завдань та розвиток ШІ-інтегрованих систем управління навчанням. Особливий акцент зроблено на генеративному штучному інтелекті (GenAI), який має потенціал для трансформації традиційних підходів до навчання та наукових досліджень. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході, що поєднує теоретичний аналіз наукових публікацій, систематизацію підходів до впровадження ШІ, емпіричне дослідження освітніх практик та формулювання практичних рекомендацій. Аналітичний інструментарій дослідження охоплює шість основних теоретичних підходів: системний, діяльнісний, компетентнісний, символічний, коннекціоністський та гібридний, що дозволяє комплексно розглядати процеси інтеграції ШІ в освітній простір. Визначено основні виклики імплементації ШІ у трьох вимірах: технічному (забезпечення точності та масштабованості рішень, інтеграція з існуючими освітніми платформами), педагогічному (збереження людського фактору та розвиток критичного мислення, пошук оптимального балансу між інноваційними та традиційними методами навчання) та етичному (захист даних та забезпечення рівного доступу до технологій). Сформульовано пропозиції щодо структури програми підвищення кваліфікації викладачів з питань використання ШІ в освітньому процесі, яка передбачає модулі з основ ШІ, практичного застосування інструментів, методики викладання, етичних аспектів та проєктної роботи. Запропоновано методичні підходи до системного впровадження ШІ в закладах освіти, що охоплюють розвиток цифрової інфраструктури, підготовку педагогічних кадрів та формування інституційних політик. Наукова новизна дослідження полягає у пропозиції концепції симбіотичного підходу «Людина – ШІ», що орієнтований на гармонійне поєднання людської креативності та емпатії з технологічною ефективністю ШІ. Практична значущість результатів полягає у можливості їх використання закладами вищої освіти (ЗВО) для модернізації освітнього процесу та розроблення рекомендацій щодо впровадження ШІ-технологій. Окреслено перспективні напрями подальших досліджень, зокрема вивчення впливу ШІ на когнітивні процеси здобувачів освіти, розвиток методики забезпечення академічної доброчесності та вдосконалення механізмів захисту персональних даних в освітньому середовищі. The article analyzes the theoretical foundations and practical aspects of implementing artificial intelligence (AI) technologies in educational and scientific space. Based on a systematic analysis of international research and empirical data, the main directions of AI application in education are summarized, in particular: personalization of learning through adaptive educational trajectories, automation of pedagogical tasks, and the development of AI-integrated learning management systems. Special attention is paid to generative artificial intelligence (GenAI), which has the potential to transform traditional approaches to teaching and scientific research. The research methodology is based on a comprehensive approach that combines theoretical analysis of scientific publications, systematization of AI implementation approaches, empirical study of educational practices, and formulation of practical recommendations. The analytical toolkit of the study covers six main theoretical approaches: systemic, activity-based, competency-based, symbolic, connectionist, and hybrid, which makes it possible to comprehensively consider the processes of AI integration into the educational environment. The key challenges of AI implementation are identified in three dimensions: technical (ensuring the accuracy and scalability of solutions, integration with existing educational platforms), pedagogical (maintaining the human factor and developing critical thinking, finding an optimal balance between innovative and traditional teaching methods), and ethical (data protection and ensuring equal access to technologies). Recommendations are provided regarding the structure of a professional development program for teachers on using AI in the educational process, which includes modules on AI fundamentals, practical application of tools, teaching methods, ethical aspects, and project work. Methodological approaches to the systemic implementation of AI in educational institutions are proposed, covering the development of digital infrastructure, training of teaching staff, and the formation of institutional policies. The scientific novelty of the study lies in the proposal of a symbiotic “Human-AI” approach aimed at the harmonious combination of human creativity and empathy with the technological efficiency of AI. The practical significance of the results lies in the possibility of their use by higher education institutions (HEIs) to modernize the educational process and develop recommendations for implementing AI technologies. Prospective areas for further research are outlined, the study of AI’s impact on students’ cognitive processes, the development of methods for ensuring academic integrity, and the improvement of mechanisms for protecting personal data in the educational environment.Item Концептуальна модель екосистеми соціального підприємництва в системі соціального забезпечення оборонно-промислового комплексу України(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, Iryna; Бондаренко, Світлана Анатоліївна; Bondarenko, Svitlana; Поліщук, Анатолій; Polishchuk, AnatoliiПовномасштабна військова агресія росії проти України спричинила глибоку трансформацію оборонно-промислового комплексу (ОПК), який станом на 2025 рік налічує понад 800 підприємств із понад 300 тис. працівників. Паралельно зросли потреби у соціальному забезпеченні категорій населення, які пов’язані з обороною: 1.56 млн ветеранів, 3.7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та членів їхніх родин, потреби яких перевищують спроможність чинних механізмів соціального захисту. В академічній літературі соціальне підприємство (СП) та оборонна промисловість досліджені переважно ізольовано, а потенціал їх взаємодії залишається поза увагою. Мета статті – теоретично обґрунтувати концептуальну модель екосистеми соціального підприємництва в системі соціального забезпечення ОПК України з урахуванням умов воєнного стану. Дослідження базується на систематичному огляді літератури, порівняльному аналізі теоретичних підходів до СП та аналізі вторинних даних щодо оборонного сектору та цільових груп. На основі синтезу екосистемного підходу, теорії гібридних організацій та моделей трудової інтеграції сформульовано авторське визначення екосистеми СП в ОПК та розроблено концептуальну модель, що охоплює трирівневу (макро-, мезо-, мікрорівні), матрицю інтересів п’яти груп стейкхолдерів, чотири типи ресурсних потоків та систему індикаторів зрілості за п’ятьма рівнями архітектури. Порівняння трьох теоретичних шкіл підтвердило найвищу придатність школи EMES та моделі WISE для оборонного сектору. Діагностика фіксувала розриви між потребами та наявними механізмами захисту: безробіття серед ВПО становить 17%, заповненість тимчасового житла сягає 90%, третина ВПО не має доступу до заробітку. За розробленими індикаторами екосистема перебуває на початково-базовому рівні зрілості. Отримані результати обґрунтовують доцільність екосистемного підходу до розвитку СП в оборонному секторі та створюють теоретичне підґрунтя для розробки спеціального закону про СП, запровадження механізмів соціальних закупівель і програм підприємницької освіти ветеранів та працівників ОПК. Russia’s full-scale military aggression against Ukraine has profoundly transformed the defense-industrial complex (DIC), which as of 2025 includes more than 800 enterprises with over 300,000 employees. The social welfare needs of defense-related populations have intensified: 1.56 million veterans, 3.7 million internally displaced persons (IDPs), and their families require support exceeding the capacity of existing protection mechanisms. Social entrepreneurship (SE) and the defense industry have been studied in isolation, while the potential of their interaction lacks theoretical substantiation. The purpose of the article is to theoretically substantiate a conceptual model of the SE ecosystem within the social welfare system of Ukraine’s DIC under martial law conditions. The study employs a systematic literature review, comparative analysis of theoretical approaches to SE (Earned Income, EMES, WISE), and secondary data analysis on the defense sector and target groups. Synthesizing the ecosystem approach, hybrid organization theory, and work integration models, the authors develop a conceptual model encompassing a three-tier architecture (macro, meso, micro levels), a five-group stakeholder interest matrix, four types of resource flows, and a five-level maturity indicator system. Comparison confirmed the highest applicability of EMES and WISE to the defense sector. Diagnostics revealed critical gaps: IDP unemployment stands at 17%, temporary housing occupancy reaches 90%, and one-third of IDPs lack earning opportunities. The developed indicators place the ecosystem at an initial-basic maturity level. The findings substantiate the ecosystem approach to SE in the defense sector and provide a theoretical foundation for specialized SE legislation, social procurement mechanisms, and entrepreneurship education for veterans and DIC employees.Item Mechanisms of socially responsible investment in housing sector decarbonization projects: social, labor, and management aspects(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Riabokon, Ivan; Рябоконь, Іван ОлександровичThe article examines the social, labor, and management dimensions of housing decarbonization processes in the context of socially responsible investment. The relevance of the study is determined by the need to improve the effectiveness of municipal energy efficiency projects in the context of post-war reconstruction, which enhances the role of non-financial factors, in particular human capital and management quality. The purpose of the article is to justify the mechanism of socially responsible investment (Social-ESCO) and to assess the impact of managerial and educational determinants on the effectiveness of housing sector decarbonization projects in 2026. The methodological basis of the study is input-oriented CCR DEA modeling, which allows integrating traditional quantitative performance indicators and the effectiveness of human resource management practices as active input parameters. The empirical basis of the study is a sample of 25 municipal projects for the energy modernization of the housing stock in the cities of Zhytomyr and Lviv. The modeling results showed a nonlinear relationship between the level of reinvestment of energy savings in human capital development and the economic efficiency of projects. It was established that the optimal level of reinvestment is about 15%, which ensures the stabilization of the internal rate of return (IRR) in the range of 12-14% with a simultaneous increase in social effectiveness. The results confirm the feasibility of using the Social-ESCO mechanism as an institutional form of combining the financial, social, and labor interests of key stakeholders. У статті досліджено соціально-трудовий та управлінський виміри процесів декарбонізації житлового фонду в контексті соціально відповідального інвестування. Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення ефективності муніципальних енергоефективних проєктів в умовах повоєнного відновлення, що посилює роль нефінансових чинників, зокрема людського капіталу та якості управління. Метою статті є обґрунтування механізму соціально відповідального інвестування (Social-ESCO) та оцінювання впливу управлінських і освітніх детермінант на ефективність проєктів декарбонізації житлового сектору в умовах 2026 року. Методологічною основою дослідження є input-oriented CCR DEA-моделювання, яке дає змогу інтегрувати традиційні кількісні показники результативності та ефективність практик управління людськими ресурсами як активні вхідні параметри. Емпіричну базу дослідження становить вибірка з 25 муніципальних проєктів з енергомодернізації житлового фонду міст Житомира та Львова. Результати моделювання засвідчили наявність нелінійної залежності між рівнем реінвестування енергоекономії в розвиток людського капіталу та економічною ефективністю проєктів. Встановлено, що оптимальний рівень реінвестування становить близько 15%, що забезпечує стабілізацію внутрішної норми доходності (IRR) у діапазоні 12-14% за одночасного зростання соціальної результативності. Отримані результати підтверджують доцільність використання механізму Social-ESCO як інституційної форми поєднання фінансових, соціальних і трудових інтересів ключових стейкхолдерів.Item Поведінковий профайлінг у менеджменті персоналу: типологічна модель поведінкових векторів(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Варіс, Ірина Олександрівна; Varis, Iryna; Кравчук, Оксана Іванівна; Kravchuk, OksanaАктуальність дослідження зумовлена зростанням потреби в теоретично обґрунтованих типологічних підходах до аналізу особистості в умовах трансформації організаційного середовища, зростання емоційного навантаження та ускладнення командної взаємодії. У результаті це актуалізує переосмислення класичних типологій з позицій їхнього пояснювального потенціалу для дослідження поведінки в професійному контексті. Метою статті є концептуальне обґрунтування можливостей використання типологічного підходу в аналізі організаційної поведінки шляхом розроблення авторської моделі поведінкових векторів. Об’єктом дослідження є типологічні моделі особистості та їхня інтерпретаційна придатність для аналізу міжособистісної взаємодії в організаціях. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять положення психології особистості, типологічного аналізу та теорій організаційної поведінки, що дало змогу здійснити порівняльний аналіз класичних і сучасних типологій та узагальнити їх у межах поведінково орієнтованої аналітичної рамки. У результаті запропоновано концептуальну модель восьми поведінкових векторів, яка дозволяє систематизувати типові патерни мотивації, комунікації та взаємодії в командному середовищі. Таким чином, модель розширює теоретичні можливості аналізу сумісності поведінкових проявів та формування гіпотез щодо командної динаміки, конфліктогенності й синергії. Отримані результати мають теоретичне значення для подальших досліджень у сфері управління персоналом і організаційної поведінки та створюють основу для майбутньої емпіричної верифікації запропонованого підходу. The relevance of the study is determined by the growing need for theoretically grounded typological approaches to personality analysis in the context of organizational transformation, increasing emotional workload, and the growing complexity of team interaction. This necessitates a rethinking of classical typologies in terms of their explanatory potential for understanding behavior in professional settings. The purpose of the article is to conceptually substantiate the applicability of a typological approach to the analysis of organizational behavior through the development of an authorial model of behavioral vectors. The object of the study comprises personality typologies and their interpretative suitability for analyzing interpersonal interaction within organizations. The theoretical framework is based on concepts from personality psychology, typological analysis, and theories of organizational behavior, which made it possible to conduct a comparative analysis of classical and contemporary typological models and to synthesize them within a behavior-oriented analytical framework. As a result, a conceptual model of eight behavioral vectors is proposed, enabling the systematization of typical patterns of motivation, communication, and interaction in team environments. The model expands theoretical possibilities for analyzing behavioral compatibility and for formulating hypotheses regarding team dynamics, conflict potential, and synergy. The findings have theoretical significance for further research in human resource management and organizational behavior and provide a foundation for future empirical validation of the proposed approach.Item Human capital development as an instrument of cultural transformation(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Petrova, Iryna; Петрова, Ірина Леонідівна; Tahikilanidamavandi, Liiusa; Тагікіланідамаванді, ЛіюсаThis paper examines the increasingly complex problem of corporate culture transformation in ever-changing, crisis-prone organizations, where conventional management models do not adequately guarantee the adaptability and stability of personnel. It is intended to explore the role of the effectiveness of human resource (HR) training and human capital development as a link in the transformation of corporate culture and an innovationdriven leadership style. CIIRS is used as the underlying theory that builds on the TEI in assessing the relationship between leadership styles and adaptability that develops in organizations. The paper used comparative techniques to examine the CIIRS factors to determine the most dominant culture transformation patterns among 28 organizations participating in the study and operating in the energy, logistics, and service industries in Ukraine during 2024–2025. Organizations with greater TEI values have greater adaptability, more positive and stable innovation processes, and higher employee engagement. Energy sector organizations tended to have the best combination of innovation leadership and human resource development processes. Logistics organizations had the widest discrepancies between training programs and culture. The findings show that insufficient implementation of innovation leadership strategies in HR training processes significantly hinders corporate culture change. This paper finds that HR training effectiveness has mediating and key significance in corporate culture transformation based on innovation management leadership. The results of this study may provide valuable guidance and recommendations on how companies can improve agility by combining leadership and HR training strategies, and serve as a basis for further analysis and research. Ця стаття досліджує дедалі складнішу проблему трансформації корпоративної культури в динамічних організаціях, що функціонують в умовах криз, за яких традиційні управлінські підходи не забезпечують належного рівня адаптивності та стабільності персоналу. Метою дослідження є аналіз ролі ефективності навчання персоналу та розвитку людського капіталу як зв’язувального елементу між трансформацією корпоративної культури та інноваційно орієнтованим стилем управління. У статті використовується модель CIIRS як теоретична основа дослідження, у межах якої застосовується індекс ефективності навчання (Training Effectiveness Index, TEI) для оцінювання взаємозв’язків між стилями управління та організаційною адаптивністю. Для аналізу показників CIIRS було використано порівняльні методи з метою визначення домінантних моделей трансформації корпоративної культури серед 28 організацій, що працювали у сферах енергетики, логістики та послуг в Україні у 2024–2025 роках. Організації з вищими значеннями індексу TEI, як правило, демонструють вищий рівень адаптивності, більш стабільні та позитивні інноваційні процеси, а також підвищений рівень залученості працівників. Підприємства енергетичного сектору показали найвищий рівень узгодженості між інноваційно орієнтованим управлінням та процесами розвитку людських ресурсів. Водночас у логістичних організаціях виявлено найбільші розриви між програмами навчання та корпоративною культурою. Крім того, результати дослідження свідчать, що недостатня інтеграція інноваційних управлінських стратегій у HR-навчальні процеси суттєво стримує рівень культурних змін в організаціях. У статті зроблено висновок, що ефективність HR-навчання відіграє посередницьку та ключову роль у процесі трансформації корпоративної культури на основі інноваційно орієнтованого управління. Отримані результати можуть слугувати практичним орієнтиром для компаній щодо підвищення організаційної гнучкості шляхом поєднання управлінських та HR-навчальних стратегій, а також створюють підґрунтя для подальших наукових досліджень у цій сфері.Item Consumer behaviour of Ukrainian households: factors, strategies, changes under the influence of war(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Lopushniak, Halyna; Лопушняк, Галина Степанівна; Poliakova, Svitlana; Полякова, Світлана; Kohatko, Yurii; Когатько, Юрій Леонідович; Riabokon, Ivan; Рябоконь, Іван Олександрович; Fomenko, Oleksii; Фоменко, Олексій; Mylianyk, Ruslan; Миляник, РусланThe results of this research are to summarise theoretical approaches to the study of behavioural strategies in consumption and to allocate and describe an approach based on assessing the impact of consumer behaviour strategies on current and future quality of life. In the context of this approach, the most important factors in shaping consumer behaviour (income level, changes in income and prices for goods and services, employment parameters, demographic characteristics, social context, place of residence, attitude to the emergence of new goods and services, consumption culture, life experience) and behavioural options within each factor are identified. Authors have proposed and empirically proven a hypothesis about the dominance of three strategies of consumer behaviour in Ukrainian society (focus on current consumption, using both own and credit resources; minimisation of current consumption; limitation of current consumption in favour of investment in the future), assessed the impact of each strategy on quality of life and other social aspects; substantiated factors of each strategy's spread. Transformations in consumption under the influence of war have been described, and new consumer patterns that formed among different population groups have been identified. Результати цього дослідження полягають в узагальненні теоретичних підходів до вивчення поведінкових стратегій у споживанні, виокремленні й описанні підходу, що ґрунтується на оцінці впливу стратегій споживчої поведінки на поточну та перспективну якість життя. У контексті означеного підходу визначено найбільш вагомі чинники формування споживчої поведінки (рівень доходів, зміна доходів і цін на товари й послуги, параметри зайнятості, демографічні характеристики, місцевість проживання, ставлення до появи нових товарів і послуг, культура споживання, життєвий досвід) і варіанти поведінки в межах кожного чинника. Висунуто й емпірично доведено гіпотезу про домінування трьох стратегій споживчої поведінки в українському суспільстві (орієнтація на поточне споживання з використанням і власних, і кредитних ресурсів; мінімізація поточного споживання; обмеження поточного споживання на користь інвестицій у майбутнє), оцінено вплив кожної зі стратегій на якість життя населення; обґрунтовано чинники поширення кожної зі стратегій. Описано трансформації, які відбулись у царині споживання під впливом війни, визначено нові споживчі патерни, що сформувалися в різних групах населення.Item Цифрова зайнятість: сучасні реалії та фінансово-економічні ризики(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Червінська, Любов Петрівна; Chervinska, Liubov; Каліна, Ірина; Kalina, Iryna; Червінська, Тетяна Михайлівна; Chervinska, Tetiana; Бенедисюк, Марія; Benedysiuk, Mariia; Парфентьєва, Олена; Parfentieva, Olena; Миленький, Владислав; Mylenkyi, VladyslavУ роботі розглянуто важливі питання, пов'язані з основними особливостями цифровізації зайнятості в ринкових умовах. Актуальність цієї статті обґрунтовує те, що внаслідок кардинальних змін у глобальній економіці, швидкого технологічного прориву, диджиталізації бізнесу й системи управління трудовою діяльністю, демографічних процесів, воєнних дій і низки інших різноманітних чинників останнім часом суттєво зростають масштаби цифрової зайнятості. Метою цієї роботи є складання загальної характеристики цифрової зайнятості в умовах України та формування підходів щодо вдосконалення подальшого її розвитку. Автори означили трансформацію сучасних ринкових відносин і зміни в діяльності працівників на онлайн-платформах, систематизували основні особливості роботи на різних видах цифрових платформ, провели їх класифікацію. Також приділили відповідну увагу аналізові основних факторів, що призвело до появи нових нетипових форм зайнятості. У роботі окреслено основні вигоди й недоліки гіг-економіки й для роботодавців, і для працівників. Систематизовано й оцінено основні фінансово-економічні наслідки й ризики, пов'язані з кіберзагрозами внаслідок цифровізації діяльності працівників. Також проаналізовано різні погляди фахівців щодо роботи онлайн-працівників на цифрових платформах, розкрито її позитивні й критичні для суспільства аспекти. Оскільки в процесі дослідження виявлено відповідні наслідки та ризики цифрової зайнятості для суб’єктів ринку праці, держави, роботодавців, цифрових працівників, пов'язані перш за все з порушенням трудових прав працюючих, у роботі запропоновано підходи, спрямовані на розв’язання означених питань. Зокрема на основі: необхідності забезпечення рівності прав віддалених працівників з іншими працівниками; надання певних преференцій і стимулів для суб'єктів бізнесу, які використовують дистанційну форму роботи; гарантування прав на приватне життя, використання процедури відключення від роботи, поліпшення контролю роботодавців, забезпечення швидкісним інтернетом більшості вітчизняних громадян, поліпшення освітнього процесу в напрямі забезпечення кращої цифрової грамотності українців тощо. This paper addresses important issues related to the main features of the digitalization of employment in a market environment. The relevance of this article is substantiated by the fact that due to dramatic changes in the global economy, rapid technological breakthroughs, digitalization of business and labour management systems, demographic processes and military actions, and a number of various factors, the scale of digital employment has been growing significantly in recent years. The purpose of this paper is to provide a general characterization of digital employment in Ukraine and to formulate approaches to improving its further development. The authors outline the transformation of modern market relations and changes in the activities of employees on online platforms, systematize the main features of work on different types of digital platforms, and classify them. The author also pays special attention to the analysis of the main factors that led to the emergence of new atypical forms of employment. The paper outlines the main advantages and disadvantages of the gig economy for both employers and employees. The main financial and economic consequences and risks associated with cyber threats due to the digitalization of employees' activities were systematized and assessed. The author also analyzes different points of view of experts on the work of online workers on digital platforms, and reveals its positive and critical aspects for society. Since the study has identified the relevant consequences and risks of digital employment for labour market actors, the State, employers, and digital workers, primarily related to the violation of workers' labour rights, the paper proposes approaches aimed at addressing these issues. In particular, on the basis of: the need to ensure the equality of rights of remote workers with other workers, to provide certain preferences and incentives for business entities using remote work, to guarantee the right to privacy, to use the procedure of disconnection from work, to improve employer control, to provide high-speed Internet to the majority of domestic citizens, to improve the educational process in order to ensure better digital literacy of Ukrainians, etc.Item Екосистемний аналіз соціальної сфери: методологія оцінювання глокальних трансформацій(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, IrynaУ статті обґрунтовано методологічні засади екосистемного аналізу соціальної сфери в контексті глокальних трансформацій та поствоєнного відновлення. Метою дослідження є розробка структури і методології розрахунку композитного індексу глокальної трансформації (КІГТ) та концептуальної системи детермінант розвитку екосистеми соціальної сфери, що інтегрує структурні, функціональні, ресурсні та соціокультурні виміри трансформаційних процесів. Методологія базується на екосистемному підході, який розглядає соціальну сферу як складну адаптивну систему з динамічними взаємодіями та зворотними зв'язками. Основним результатом дослідження є розроблений КІГТ, що інтегрує п'ять субіндексів: інституційного розвитку (вага 0,25), цифрової трансформації (0,20), резільєнтності (0,20), людського потенціалу (0,20) та культурної адаптивності (0,15). Запропоновано комплексну систему детермінант розвитку екосистеми з відповідним математичним інструментарієм оцінювання. The article substantiates methodological foundations for ecosystem analysis of the social sphere in the context of glocal transformations and post-war recovery. The research objective is to develop the structure and calculation methodology for the Composite Index of Glocal Transformation (CIGT) and a conceptual system of determinants for social ecosystem development that integrates structural, functional, resource-based, and sociocultural dimensions of transformational processes. The methodology is based on an ecosystem approach that considers the social sphere as a complex adaptive system with dynamic interactions and feedback loops. The main research outcome is the developed CIGT, which integrates five sub-indices: institutional development (weight 0.25), digital transformation (0.20), resilience (0.20), human potential (0.20), and cultural adaptability (0.15). Each sub-index is formed based on normalized indicators with differentiated weight coefficients using min-max normalization method. A comprehensive system of ecosystem development determinants is proposed, including structural, functional, resource-based, sociocultural, and transformational components with corresponding mathematical assessment tools. Empirical research included statistical data analysis of Ukraine's social sphere, expert surveys of social institutions managers (n=50), in-depth interviews with NGO representatives (n=25), and case studies of successful social system adaptation practices (15 cases). The results confirmed theoretical patterns and clarified their manifestation mechanisms. The scientific novelty lies in expanding traditional approaches to social sphere research by focusing on complex interactions between components and adaptive system properties. The practical significance is determined by the possibility of applying the developed methodology for evidence-based social policy formation, social infrastructure strategies, substantiation of management decisions at different levels, comparative analysis of social ecosystems, and forecasting trends in the development of the social sphere in the context of transformational challenges and post-war recovery.Item Генезис наукових підходів до сутності соціальної сфери(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, IrynaПроблематика розвитку соціальної сфери стає нагальною проблемою та потребує постійного моніторингу та прийняття швидких і складних рішень в умовах дефіциту фінансування та зростаючих викликів. Важливим аспектом постає ретельне вивчення основних теоретичних концепцій та формування категоріального апарату соціальної сфери. У статті досліджено наукові підходи до визначення сутності соціальної сфери, виділено її основні структурні елементи, які знаходяться у постійній взаємодії взаємовпливі, формуючи складну адаптивну систему, здатну реагувати на зовнішні виклики та трансформуватися відповідно до потреб суспільства. Узагальнена характеристика наукових підходів демонструює багатоаспектність та міждисциплінарність досліджень даного феномену. Аналіз публікаційної активності в базі даних Scopus за ключовими словами «social sphere» демонструє стійку тенденцію до зростання наукового інтересу до даної проблематики. У процесі дослідження ідентифіковано характерні етапи еволюції публікаційної активності. Географічний розподіл публікацій демонструє глобальний характер досліджень даної проблематики. Аналіз галузевого розподілу публікацій підтверджує міждисциплінарний характер досліджень соціальної сфери. Представлена у статті систематизація наукових підходів до розуміння сутності соціальної сфери демонструє еволюцію теоретичної думки від класичних концепцій функціоналізму до сучасних інтегрованих підходів. На основі частотного аналізу ключових слів можна виділити 7 основних тематичних кластерів досліджень соціальної сфери: демографічний, комунікаційний, економічний, освітній, політичний, соціальний та кластер сучасних викликів. У статті схематично представлено комплексну структуру категоріального апарату соціальної сфери. Схема демонструє ієрархічну організацію понятійного апарату, де центральне місце займає базова категорія «соціальна сфера», від якої відходять чотири основні групи категорій, що розкривають різні аспекти її сутності та функціонування. Особливу увагу на схемі приділено п’ятирівневій структурі соціальної сфери, що демонструє її багатошарову організацію. Сучасні категорії розвитку соціальної сфери представлені через трансформаційні аспекти та ключові виклики. Ключові характеристики соціальної сфери розкривають її сутнісні особливості: складність і динамічність процесів життєдіяльності, подвійну природу послуг, здатність відображати рівень соціально-економічного розвитку суспільства, багаторівневу структуру з взаємозалежними компонентами та високий рівень адаптивності. Така концептуальна модель створює теоретико-методологічну основу для комплексного дослідження соціальної сфери як багатоаспектного суспільного феномену, що еволюціонує в умовах сучасних глобальних трансформацій. The development of the social sphere is becoming an urgent issue and requires constant monitoring and rapid and complex decision-making in the face of funding shortages and growing challenges. An important aspect is a thorough study of the basic theoretical concepts and the formation of the categorical apparatus of the social sphere. The article examines the scientific approaches to defining the essence of the social sphere, and highlights its main structural elements which are in constant interaction and mutual influence, forming a complex adaptive system capable of responding to external challenges and transforming in accordance with the needs of society. The generalized characterization of scientific approaches demonstrates the multidimensionality and interdisciplinarity of research on this phenomenon. The analysis of publication activity in the Scopus database using the keywords «social sphere» shows a steady trend of increasing scientific interest in this issue. The study identified the characteristic stages of the evolution of publication activity. The geographical distribution of publications demonstrates the global nature of research on this issue. The analysis of the sectoral distribution of publications confirms the interdisciplinary nature of social science research. The article schematically presents the complex structure of the categorical apparatus of the social sphere. The scheme demonstrates the hierarchical organization of the conceptual apparatus, where the central place is occupied by the basic category «social sphere», from which four main groups of categories are derived, revealing various aspects of its essence and functioning. Particular attention is paid to the five-level structure of the social sphere, which demonstrates its multilayered organization. Modern categories of social sector development are presented through transformational aspects and key challenges The key characteristics of the social sphere reveal its essential features: complexity and dynamism of life processes, dual nature of services, ability to reflect the level of socio-economic development of society, multi-level structure with interdependent components and high level of adaptability. Such a conceptual model creates a theoretical and methodological basis for a comprehensive study of the social sphere as a multidimensional social phenomenon that is evolving in the context of modern global transformations.Item Образ ветерана як феномен соціокультурної ідентифікації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-10) Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, SvitlanaItem The Future of Work through the Lens of Ecosystem Thinking: Ukrainian Experience in a Global Context(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-10) Shevchenko, A.; Шевченко, А.Item Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб: започаткування та динаміка розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-10) Шандар, Анна Михайлівна; Shandar, Anna