Budgetary and household expenditures as a factor of education availability for Ukrainian population
No Thumbnail Available
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»
Abstract
This article contains a results of testing the analytical techniques, designed to
assess the contribution of budgetary sectors of the social industries to the dynamics of household
well-being.
Whereas the real consumption of free-to-use goods may be measured only conditional (by
the amount of resources spent on creating such goods), we estimated the contribution of the
budgetary education sector to the well-being of Ukrainian households through the dynamics of
demand for goods, provided by commercial sector of education. We assume from the hypothesis
about interchangeability of the goods, which received by households through the budgetary and
commercial sectors of education. For empirically testing of this hypothesis, the article examines the
functional relationship between the rate of extension of the budgetary education sector resource
provision (as a factor) and the demand of households for the goods, supplied by the commercial
sector of this industry (as a dependent value).
For investigating such a functional dependence, the article evaluates the parameters of the
function, where the dependent variable is the basic growth rate of real consumption of goods, which
is provided to Ukrainian households by the commercial sector of education. Factor variables are the
basic growth rates of real resources of the commercial and budgetary sectors of the Ukrainian
educational industry. According to the logic of setting, this model is similar to the Working model,
but does not provide a logarithmic form of the representation of the factor variables. The latter is
predetermined by that fact, that both explanatory and dependent variables are expressed as growth
rates, which significantly increases the likelihood of the hypothesis about linear nature of the
connection between variables and the stability in time of absolute increments of the dependent
variable value.
The Working model was actively used to explain the dependence of changes in the pattern
of household’s consumption on household income, before it was developed by Taylor, who
incorporated in that model a term to reflect the impact of relative prices. We turned to the primary
form of the Working model because we have add to it a factor, whose nature of connection with
dependence variable is similar wit impact made by total household incomes.
The simulation results have not empirically confirmed the inverse relationship between the
expansion of the resource provision of the budgetary education sector and the growth rate of
consumption of goods supplied by the commercial sector of the industry. At the same time, there
are signs that during the retrospective period, the expansion of the budgetary education sector’s
resource provision was accompanied by an increase in pressure on the commercial sector’s resource
potential: there is a crowding out effect known in the macroeconomics of public and private
investment.
We have not received empirical evidence of the ability of budget expenditures to replace
consumption of goods, provided by the commercial education sector in Ukraine. Both sectors of
education are forced to operate in a mode of resources scarcity and adverse dynamics of resource
provision, which threatens to erode the quality of educational services and undermines the
fundamental foundations of commercial education financing: the connection «investments to
education — income growth».
The social performances of both the budgetary and commercial education sectors are clearly
deteriorating due to the chronically negative tendencies in resource provision. Increasing the
rigidity of education financing conditions, both at the expense of household incomes and at the
expense of the budget, limits the choice of consumers so much that it is more correct to interpret our
results as forms of adaptation to the negative dynamics of well-being, rather than as a manifestation
of rational consumer choice. In this context that we interpret the lack of indications of households’
attitude to the goods, supplied by the commercial education sector, as to the goods of luxury: during
the retrospective period, the share of education expenditures in household income declines. It is an
expression of extremely low economic opportunities, not of consumer preferences of Ukrainian
households, who are forced to spend about half of their individual consumer spending on meeting
primary needs (food and utilities).
Cтаття містить апробацію аналітичних прийомів, призначених для оцінки внеску бюджетних секторів соціальних галузей економіки в динаміку добробуту домогосподарств.
Оскільки реальні масштаби споживання благ, що надаються безоплатно, підлягають лише умовній оцінці (за обсягами ресурсів, витрачених на їх створення), ми оцінюємо внесок бюджетного сектору освіти у добробут домогосподарств опосередковано: через динаміку попиту на послуги комерційного сектору освіти. Ми виходимо з гіпотези про взаємозамінність благ, що домогосподарства одержують від бюджетного і комерційного секторів освіти. Для емпіричної перевірки цієї гіпотези досліджується функціональний зв’язок між масштабами ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти і попитом домогосподарств на блага, що постачає комерційний сектор цієї галузі.
Для дослідження такого функціонального зв’язку оцінено параметри функції, де залежна змінна — базисні темпи зростання фізичних обсягів споживання благ, що постачає українським домогосподарствам комерційний сектор освіти. Факторні змінні — базисні темпи зростання реальних ресурсів комерційного і бюджетного секторів української освітньої галузі. За логікою побудови ця модель аналогічна моделі Воркінга, але не передбачає логарифмічної форми представлення значень факторних змінних, бо і пояснюючі, і залежні змінні виражені в темпах зростання, що значно підвищує вірогідність гіпотези про лінійний характер зв’язку і сталість у часі абсолютних приростів значення залежної змінної.
Модель Воркінга активно застосовувалась для пояснення залежності змін у структурі споживання від доходів домогосподарств до того, як була розвинута в роботах Тейла, який інкорпорував до моделі терм для відображення впливу відносних цін. Ми звернулись до первинної форми моделі Воркінга, бо додаємо до неї чинник, характер зв’язку якого з масштабами споживання аналогічний характерові впливу загальних доходів домогосподарств.
Результати моделювання емпірично не підтвердили наявність оберненого зв’язку між розширенням ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти і темпами зростання обсягів споживання благ, що постачає комерційний сектор галузі. Водночас виявлено ознаки того, що протягом ретроспективного періоду, розширення ресурсного забезпечення бюджетного сектору освіти супроводжувалося зростанням тиску на ресурсні можливості комерційного сектору: спостерігається ефект витіснення, відомий у макроекономіці стосовно державних і приватних інвестицій.
Ми не отримали емпіричного підтвердження здатності бюджетних витрат заміщати споживання благ, створюваних комерційним сектором освіти в Україні. Обидва сектори освіти вимушені функціонувати в режимі дефіциту ресурсів і несприятливої динаміки ресурсного забезпечення, що створює загрози розмивання якості освітніх послуг і підриває фундаментальні основи комерційного фінансування освіти: зв’язок «витрати на освіту – зростання доходів».
Суспільні результати функціонування і бюджетного і комерційного секторів освіти явно погіршуються через хронічно негативні тенденції ресурсного забезпечення. Зростання суворості умов фінансування освіти як за рахунок доходів домогосподарств, так і за рахунок коштів бюджету, настільки обмежує вибір споживачів, що отримані нами результати коректніше трактувати як форми адаптації до негативної динаміки добробуту, а не як прояв раціонального вибору споживачів. Саме в такому контексті ми трактуємо і відсутність ознак ставлення домогосподарств до благ, що постачаються комерційним сектором освіти як до благ розкоші: протягом ретроспективного періоду питома вага видатків на освіту в складі доходів домогосподарств скорочується. Це вираження вкрай низьких економічних можливостей, а не споживчих уподобань українських домогосподарств, які вимушені витрачати близько половини своїх індивідуальних споживчих витрат на задоволення першочергових потреб (їжа і комунальні послуги).
Description
Keywords
social sectors, education, budget expenditures, goods availability, commercial sector, budget sector, consumption, соціальні галузі, освіта, бюджетні витрати, доступність благ, комерційний сектор, бюджетний сектор, масштаби споживання
Citation
Budgetary and household expenditures as a factor of education availability for Ukrainian population / Verba D., Verkhovod I., Izbash S. [et al.] // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. / Харків. навч.-наук. ін-т ДВНЗ «Ун-т банк. справи» ; [редкол.: Б. Самородов (голов. ред.) та ін.]. – Харків, 2021. – Т. 3, № 38. – С. 474–489.