Людина і нова економіка: теоретико-методологічний аналіз взаємодії та домінант розвитку

Abstract

Стаття містить авторський концепт людини як стратегічного ресурсу і мети соціально-економічного розвитку та теоретико-методологічний аналіз взаємодії людини і нової економіки, домінант їх розвитку. Проведення дослідження переконує в тому, що трансформація індустріальної економіки в нову економіку, відкриває нові можливості для розвитку людини, її самореалізації. Водночас ця трансформація пов'язана з дією цілої низки чинників, за якої розбудова нової економіки здійснюється вкрай суперечливо, через відтворення старих та появу нових суперечностей. Автори доводять необхідність перенесення акценту з констатації "кінця знайомого світу" до окреслення контурів і опрацювання механізмів функціонування "незнайомого світу", яким він стає для більшості населення.

The article contains the authors' concept of man as a strategic resource and goal of socio-economic development and the theoretical-methodological analysis of the interaction between man and the new economy, in terms of the dominants of their development. Authors argue that the transformation of the industrial economy into the new economy opens up new opportunities for man's development and self-realization. At the same time, this transformation is associated with the action of a number of factors making the development of the new economy extremely controversial, due to the reproduction of old contradictlons and the emergence of new ones. Authors prove the need of shifting the emphasis from ascertaining "the end of the familiar world' to outlining and mastering the mechanisms of the functioning of "the unfamiliar world" which it becomes for most people.