Інтеграція зелених практик управління персоналом з цілями сталого розвитку: теоретична модель, заснована на підході AMO
No Thumbnail Available
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
У статті розроблено теоретичну модель інтеграції Green HRM-практик із Цілями сталого розвитку на основі AMO-підходу. Проведено бібліометричний аналіз 484 публікацій Scopus за 2013–2025 роки, що виявив експоненційне зростання наукового інтересу до проблематики та географічну концентрацію досліджень в Азії. Систематизовано Green HRM-практики за компонентами AMO-теорії: здатності (зелений рекрутинг, навчання), мотивація (управління результативністю, компенсація), можливості (залучення, наділення повноваженнями). Обґрунтовано медіаторну роль екологічної поведінки працівників – рольової та добровільної – у зв'язку між Green HRM та організаційними результатами. Побудовано матрицю зв'язків Green HRM-практик із SDG 8, SDG 12, SDG 13. Сформульовано шість пропозицій для емпіричної верифікації моделі.
The article develops a theoretical model for integrating Green Human Resource Management (Green HRM) practices with the Sustainable Development Goals (SDGs) based on the AMO (Ability-Motivation-Opportunity) approach. The relevance of the study is determined by the global crisis in achieving the 2030 Agenda: according to the Sustainable Development Report 2025, none of the 17 SDGs is on track for full achievement, while 18% of indicators show regression compared to the 2015 baseline. A bibliometric analysis of 484 Scopus publications for 2013–2025 revealed an exponential growth of scientific interest in Green HRM: while no more than 20 articles were published annually until 2018, 203 publications (42% of the total) appeared in 2024–2025. The geographical concentration of research in Asia and the Middle East was identified, with Central and Eastern European countries, including Ukraine, remaining underrepresented. Green HRM practices were systematized according to AMO theory components: Ability (green recruitment and selection, green training and development), Motivation (green performance management, green compensation and rewards), and Opportunity (green employee involvement, green empowerment). The synergistic effect of the three components was substantiated: maximum impact on employee environmental behavior is achieved when all three components act simultaneously. The mediating role of employee environmental behavior in the relationship between Green HRM and organizational outcomes was justified. Two types of behavior were distinguished: task-related environmental behavior (compliance with formal environmental requirements) and Organizational Citizenship Behavior for the Environment (voluntary initiatives beyond job duties). Both types are necessary for achieving SDGs but are formed by different AMO components. A matrix of connections between Green HRM practices and SDG 8 (decent work and economic growth), SDG 12 (responsible consumption and production), and SDG 13 (climate action) was constructed. The differentiated impact of AMO components on different SDGs was revealed: Ability has universal significance, while Motivation and Opportunity demonstrate variable impact depending on the target SDG. Six propositions (P1–P6) were formulated for empirical verification of the model. The practical significance of the results lies in the possibility of targeted selection of Green HRM practices depending on the organization's priority SDGs, which is particularly relevant for Ukrainian enterprises implementing ESG standards under resource constraints.
Description
Keywords
Green HRM, зелене управління персоналом, AMO-теорія, Цілі сталого розвитку, екологічна поведінка працівників, ESG, сталий розвиток, green human resource management, AMO theory, Sustainable Development Goals, employee environmental behavior, sustainable development
Citation
Лопушняк Г. С. Інтеграція зелених практик управління персоналом з цілями сталого розвитку: теоретична модель, заснована на підході AMO / Лопушняк Галина Степанівна, Миляник Руслан Васильович // Сталий розвиток економіки : наук.-практ. журн. / [редкол.: Бережнюк І. Г. (голов. ред.) та ін.]. – Хмельницький : Вид. дім «Гельветика», 2026. – № 1. – С. 170–179.