Browse
Recent Submissions
Item Вплив диспропорційності структурних детермінантів на національний інноваційний розвиток(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Парубець, Стефанія Олексіївна; Parubets, StefaniiaВ дослідженні аналізується взаємозв’язок між інноваційною продуктивністю та економічними показниками, досліджуючи структурні асиметрії у рівнях інноваційного потенціалу країн. Використовуючи панельний регресійний аналіз, зокрема моделі фіксованих ефектів та випадкових ефектів, а також їхні розширені версії з логарифмічними перетвореннями та квадратичними членами, в дослідженні виявлено, що зростання ВВП на душу населення та платежі за використання інтелектуальної власності позитивно впливають на рівень інноваційності. Водночас, у високорозвинених країнах спостерігається спадна віддача від подальших інвестицій у ВВП і технологічну інфраструктуру. Індекси людського капіталу, такі як Індекс працівників сфери знань та Індекс людського капіталу та досліджень, стабільно демонструють позитивний вплив на інновації. Однак інфраструктурні показники, включаючи рівень охоплення ІКТ, показали слабшу значущість, що може свідчити про ефект насичення в економіках із високим рівнем розвитку. Включення нелінійних ефектів підтвердило, що взаємозв’язок між інноваційністю та економічними показниками є складнішим, ніж вважалося раніше, з проявами спадної граничної віддачі. Результати дослідження підкреслюють необхідність цільових інноваційних стратегій, особливо для країн із високим рівнем доходу, які повинні акцентувати увагу на нематеріальних активах, фундаментальних дослідженнях та управлінні інтелектуальною власністю замість фокусування лише на базових інфраструктурних проєктах. Отримані висновки мають практичне значення для розробки політик щодо зменшення глобальних інноваційних диспропорцій через підтримку людського капіталу, інституційні реформи та розвиток ринкової складності. Крім того, результати свідчать про необхідність адаптивних підходів до інноваційної політики, які враховують національні особливості та рівень економічного розвитку, що дозволить країнам ефективніше використовувати свої конкурентні переваги в глобальній економіці. This study examines the relationship between innovation performance and economic indicators, exploring structural asymmetries in the levels of countries' innovation potential. Utilizing panel regression analysis, specifically fixed-effects and random-effects models, as well as their extended versions incorporating logarithmic transformations and quadratic terms, the research finds that an increase in GDP per capita and payments for intellectual property positively influence innovation levels. However, in highly developed countries, diminishing returns from further investments in GDP and technological infrastructure are observed. Human capital indices, such as the Knowledge Workers Index and the Human Capital and Research Index, consistently demonstrate a positive impact on innovation. In contrast, infrastructure indicators, including ICT coverage levels, exhibit weaker significance, potentially indicating a saturation effect in highly developed economies. The inclusion of nonlinear effects confirms that the relationship between innovation and economic indicators is more complex than previously assumed, with manifestations of diminishing marginal returns. The findings underscore the necessity of targeted innovation strategies, particularly for high-income countries, which should prioritize intangible assets, fundamental research, and intellectual property management rather than solely focusing on basic infrastructure projects. These conclusions have practical implications for policy development aimed at reducing global innovation disparities through human capital support, institutional reforms, and the advancement of market complexity. In addition, the results indicate the need for adaptive approaches to innovation policy that take into account national characteristics and the level of economic development, which will allow countries to more effectively use their competitive advantages in the global economy.Item Глобальні центри стратегічного партнерства України(Видавництво ТОВ «Інжиніринг»., 2021) Куршутов, Сеяр Османович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Галенко, Оксана Миколаївна; Halenko, Oksana; Зарицька, Наталія Сергіївна; Zarytska, NataliiaМонографія присвячена системному дослідженню теоретичних і практичних питань розвитку стратегічного партнерства України в глобальній економічній системі. У роботі розкрито характер і ключові векторні мегатренди глобальної трансформації світового порядку. Дано системну оцінку сучасних масштабів, структури й тенденцій розвитку стратегічного співробітництва України з державами Європейського Союзу в контексті розбудови європейсько-континентальної моделі міжнародного поділу праці. Значну увагу приділено комплексному дослідженню економічного співробітництва України і Сполучених Штатів Америки в умовах формування глобальної моделі світового економічного порядку з аналізом двосторонньої торговельної, інвестиційно-виробничої та науково-технічної співпраці країн. Обґрунтовано ключові напрями розбудови українсько-американського стратегічного партнерства в контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, визначено механізми удосконалення системи міжнародної технічної допомоги Сполучених Штатів Україні як ключового фактору регіональної безпеки в Європі. На основі комплексного аналізу сучасного стану економічного співробітництва України з державами Азії визначено ключові пріоритети реалізації азійського вектора реалізації міжнародної економічної стратегії України в глобальній економічній системі. Монографія призначена для науковців, економістів-практиків, викладачів, аспірантів, працівників органів державної виконавчої влади та студентів економічних спеціальностей.Item Здоров’я націй і глобальні медичні послуги: економічний вимір(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2021) Поворозник, Микола Юрійович; Галенко, Оксана Миколаївна; Halenko, Oksana; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, YaroslavaМонографія присвячена комплексному дослідженню глобальних трансформаційних змін системи медичних послуг в умовах розбудови сервісної економіки. Особлива увага приділена теоретичній платформі дослідження системи охорони здоров’я у глобальній системі відтворення людського капіталу з розкриттям генезису й еволюційного розвитку теорій людського капіталу та сучасних підходів до оцінки здоров’я як економіко-політичної категорії. У монографії ідентифіковано економічну природу медичних послуг та дано їхню критеріально-класифікаційну ідентифікацію. На основі розкриття диспозиції медичних послуг у структурі глобальних суспільних благ комплексно проаналізовано діючі у міжнародній практиці національні моделі систем охорони здоров’я та оцінено їхні конкурентні переваги. Значна увага приділена розкриттю ключових векторних мегатрендів інституційно-функціональних трансформацій системи медичних послуг у глобальному соціально-економічному просторі та визначенню ролі інноваційних і телекомунікаційних технологій у діджиталізації системи медичних послуг. Системно проаналізовано тенденції розвитку міжнародного медичного туризму як трансфункціонального компоненту формування їхнього глобального сегменту. Монографія містить результати авторських досліджень управлінсько-економічних проблем вітчизняного сектору охорони здоров’я та прогнозування кон’юнктурних параметрів ринку медичних послуг України у контексті макроекономічного зростання. Визначено стратегічні напрями розбудови національної системи медичних послуг у форматі європейських соціальних стандартів. Монографія призначена для науковців, економістів-практиків, викладачів, аспірантів, працівників органів державної виконавчої влади та студентів економічних спеціальностей.Item Маркетингова діяльність підприємств в умовах кризи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-05-08) Швиданенко, Олег Анатолійович; Shvydanenko, Oleh; Талалай, Діана; Talalai, DianaВиявлено ефективний та бюджетний маркетинговий канал комунікації, визначено його переваги та завдання. За підсумками проведених досліджень запропоновано рекомендації щодо напрямку розвитку маркетингової діяльності підприємствам, які функціонують в умовах кризи. An effective and budget-friendly marketing channel of communication has been identified, its advantages and tasks have been determined. Based on the results of the conducted research, recommendations are offered regarding the direction of development of marketing activities for enterprises operating in crisis conditions.Item Ai in digital transformation of higher education in Ukraine: literacy in focus(SciFormat Publishing Inc., 2024) Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Barabas, Dmytro; Барабась, Дмитро ОлександровичThe paper is devoted to overcoming undue address of practical use of AI in society and economy. Last 5 years the number of AI related publications has been growing in geometric progression with huge variety of issues raised which brings in the need for proper priority setting by inertial HE system, institutions, professionals and students. Smart development is one of best examples which could popularise the spread of AI wider usage in sectors of economy. There are challenges and promising areas of application of AI in HE identified in the paper. Finally, authors come to conclusion that it is vital to change the situation with AI literacy in global society.Item Смартизація та цифровізація як теоретичний концепт розвитку економіки на сучасному етапі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmylaлючові тренди розвитку економіки на початку ХХІ століття відображають значні зміни, що відбуваються під впливом новітніх технологій, глобалізації та соціальних змін. Вони сприяють підвищенню ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності економік, а також створюють нові можливості та виклики для бізнесу та суспільства. Ключовими трендами розвитку економіки на цьому етапі є смартизація та цифровізація, що стали передумовою економічного розвитку в усіх сферах виробництва та життя. Цифрова трансформація передбачає впровадження цифрових технологій у всі аспекти бізнесу та суспільного життя. Це включає автоматизацію бізнес-процесів, розвиток електронної комерції та використання великих даних. В той же час смартизація міст та економіки передбачає використання інтелектуальних систем для підвищення ефективності міського управління, енергетики, транспорту та інших секторів. Розвиток інформаційних технологій і зростання штучного інтелекту створюють умови для трансформації економіки, інтеграція цифрових технологій у всі сфери життя і господарства може призвести до змін, аналогічних до тих, які відбулися в результаті промислової революції. У перспективі смарт економіка може змінити не лише способи виробництва і споживання, але й соціальні структури і взаємодію між людьми і машинами. Однак це викликає потребу адаптації суспільства до швидко змінюваної технологічної реальності і на важливості розвитку навичок, які будуть потрібні в майбутньому цифровому світі. У статті визначено особливості цифровізації та смартизації як соціально-економічних явищ, що характеризують сучасний етап розвитку глобальної економіки, проаналізовано концептуальні відмінності між цифровізацією та смартизацією як базовими концепціями розвитку економіки та сучасному етапі її розвитку та визначено ключові характеристики їх реалізації. The principal trends in economic development at the advent of the 21st century evince substantial alterations occurring as a consequence of the advent of cutting-edge technologies, globalization, and social transformation. These developments contribute to the efficiency, productivity, and competitiveness of economies, while simultaneously creating new opportunities and challenges for business and society. The principal trends in economic development at this juncture are the processes of «smartization» and «digitalization,» which have become indispensable prerequisites for economic advancement across all sectors of production and social activity. The digital transformation entails the integration of digital technologies into all facets of business and social activities. This includes the automation of business processes, the development of e-commerce, and the use of big data. At the same time, the smartization of cities and economies involves the use of intelligent systems to improve the efficiency of urban management, energy, transportation, and other sectors. The development of information technologies and the growth of artificial intelligence create conditions for economic transformation, and the integration of digital technologies into all spheres of life and economy can lead to changes similar to those that occurred as a result of the Industrial Revolution. In the long run, the smart economy may change not only the ways of production and consumption, but also social structures and the interaction between humans and machines. However, this raises the need for society to adapt to the rapidly changing technological reality and the importance of developing the skills that will be needed in the future digital world.The article identifies the features of digitalization and smartization as socio-economic phenomena that characterize the current stage of development of the global economy. The article analyzes the conceptual differences between digitalization and smartization as basic concepts of economic development and the current stage of its development and identifies the key characteristics of their implementation.Item Офшорні операції у глобальних бізнес-моделях(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Туролєв, Гліб Олександрович; Turoliev, Hlib; Столярчук, Ярослава МихайлівнаРобота присвячена комплексному дослідженню процесів офшоризації бізнес-діяльності у глобальних умовах та механізмів її реалізації у корпоративних стратегіях і бізнес-моделях БНП. Значна увага приділена обґрунтуванню глобальної теорії офшоризації бізнес-діяльності з розкриттям генезису й еволюції теоретичного арсеналу її дослідження. На основі розкриття каналів впливу глобалізаційних імперативів на розвиток бізнес-офшорингу оцінено ефективність інструментів національного і міжнародного контролінгу за офшоринговими операціями. У дисертації системно проаналізовано домінуючі офшорні моделі глобального корпоративного бізнесу, визначено вплив зовнішнього офшорингу на ефективність реалізації корпоративних бізнес-моделей та розкрито місце офшорного банківництва у структурній динаміці транскордонного руху глобального фінансового капіталу. Дисертація містить результати авторських досліджень масштабів і структурної динаміки офшоризації економіки України, а також економіко-математичне обґрунтування впливу внутрішньої офшоризації економіки України на її макроекономічну динаміку. Обґрунтовано національний і міжнародно-правовий інструментарій деофшоризації вітчизняної бізнес-діяльності у контексті забезпечення національної економічної безпеки нашої держави. The work is devoted to a comprehensive study of the processes of offshore business in global conditions and mechanisms for its implementation in corporate strategies and business models of MNC. Considerable attention is paid to the substantiation of the global theory of offshorization of business activity with the disclosure of the genesis and evolution of the theoretical arsenal of its research. The effectiveness of national and international controlling tools for offshoring operations is assessed based on the disclosure of channels of influence of globalization imperatives on the development of business offshoring. The dissertation systematically analyzes the dominant offshore models of global corporate business, identifies the impact of external offshoring on the effectiveness of corporate business models and reveals the place of offshore banking in the structural dynamics of cross-border movement of global financial capital. The dissertation contains the results of author 's researches of scales and structural dynamics of offshorization of economy of Ukraine, and also economic and mathematical substantiation of influence of internal offshorization of economy of Ukraine on its macroeconomic dynamics. The national and international legal tools of deoffshorization of domestic business activity in the context of ensuring the national economic security of our state are substantiated.Item Конкурентна стратегія Німеччини в умовах інтеграційної модернізації ЄС(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Синянський, Георгій Олегович; Synianskyi, Heorhii; Ільницький, Денис ОлександровичДисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів реалізації Німеччиною конкурентної стратегії в умовах інтеграційної модернізації ЄС. Значна увага приділена розкриттю теоретико-методологічних засад процесів інтеграційної модернізації Європейського Союзу на основі узагальнення теорій регіональної економічної інтеграції, визначення регіональних чинників і викликів інтеграційної модернізації даного угруповання, а також конкретизації її глобалізаційних детермінантів. The dissertation is devoted to a comprehensive study of theoretical, methodological and practical aspects of Germany's implementation of a competitive strategy in the context of EU integration modernization. Considerable attention is paid to the disclosure of the theoretical and methodological foundations of the processes of integration modernization of the European Union based on the generalization of theories of regional economic integration, the definition of regional factors and challenges of integration modernization of this grouping, as well as the specification of its globalization determinants.Item Ukraine 2030. The Doctrine of Sustainable Development(GO «All-Ukrainian civil movement», 2018) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Chala, Nina; Чала, Ніна Дмитрівна; Radchuk, A.; Shnyrkov, O.; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Taruta, S.; Zhylinska, O.; Moscardini, A.; Kharlamova, G.; Melnychuk, O.This book offers, for the first time, the sustainable development model of Ukraine that is based on a human-centred approach and presents new trajectory of economic growth in Ukraine by 2030. It was built in compliance with global megatrends and the goals of the millennium that are expected to affect the global economy in the coming decades. Based on both research and calculations made by the leading scientific institutions of Ukraine, it defines, in detail, a list of six inhibitory factors, which removal will consequently create preconditions for a Ukrainian ambitious economic leap. This book describes the set of actions needed to achieve the horizons that are formulated in the eight mechanisms to become the main tool for further specialized development programs in Ukraine. The key idea of the development strategy, which is based on the identification of Ukraine’s existing economic strengths and capabilities, is to create new strategic capacities by strengthening the existing potential.Item Інституційно-регуляторна архітектура глобальної екосистеми фінансових інновацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів розвитку фінансових інновацій та визначенню ефектів їх реалізації, а також характеристиці ключових інституцій, рівнів та інструментів у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків та окресленні трендів розвитку глобальної екосистеми фінансових інновацій. Обґрунтовано, що фінансові інновації не тільки суттєво розширюють ресурсні можливості економічних суб’єктів щодо подолання запроваджених регуляторами ринку дискреційних обмежень, але й забезпечують найбільш продуктивне використання фінансового капіталу та прискорений вихід національних економік з рецесійного стану; крім того, проникаючи на національні ринки спричиняють радикальні модернізації світової фінансової інфраструктури та чинних фінансових сервісів, а також переводять їх на якісно вищий щабель розвитку. Констатовано, що масштабна цифровізація усіх сфер людської життєдіяльності, як одна із всезагальних форм світогосподарського розвитку, упродовж останніх десятиліть справляє потужний вплив на структурну динаміку розвитку фінансових інновацій, що набуває форм прояву у динамічному поширенні діджитал-каналів фінансово-банківського обслуговування суб’єктів господарювання; перетворенні класичних фінансових посередників у високотехнологічні корпоративні структури з диверсифікованим спектром клієнтських сервісів; загальнопланетарному поширенні механізмів дистанційного надання економічним суб’єктам фінансових послуг, електронних комерційних операцій, систем онлайн-кредитів, онлайн-платежів й онлайн-інвестування тощо. Зазначено, що глобальний етап світогосподарського поступу, що базується на цифровій парадигмі, характеризується системним, агаторівневим і багатокомпонентним впливом на розвиток фінансових інновацій цілої системи універсальних та специфічних чинників. Визначено, що глобальна екосистема фінансових інновацій, як якісно нове ціннісне пропонування інноваційних розробок фінансового профілю та група взаємопов’язаних і взаємодіючих інституцій, що забезпечують їх створення і ринковий обіг, в сучасних умовах перебуває на етапі формування своєї інституційно-регуляторної архітектури. За результатами дослідження процесів інноватизації світового фінансового сектору підсумовано, що національні фінансові ринки тяжіють до двох основних й концептуально відмінних між собою моделей, а саме: централізованої та децентралізованої, окремі риси яких нині чітко виявляються у багатьох країнах світу. Підтверджено, що головними інституціями у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків традиційно є, з одного боку, національні (центральні) банки, а з другого — власне фінансові інституції у їх самостійному статусі і у взаємозв’язку зі створеними саморегулівними організаціями. Зазначено, що діюче у різних державах світу фінансове регулювання справляє неоднозначний (а подекуди і чітко виражений дуалістичний) вплив на розвиток фінансових інновацій. Так, з одного боку, жорсткий регуляторний режим може суттєво підвищити довіру ринку до фінансових інновацій, а з другого — послаблення регуляторного тиску здатне активізувати інноваційну діяльність. Наголошено, що попри те, що в останні десятиліття в архітектурі регулювання сфери фінансових інновацій виокремлюють декілька інституційних рівнів — національний, регіональний та наднаціональний — основні зусилля все ж таки докладаються на національному рівні, на якому спостерігається використання регуляторних «пісочниць» в якості інструментів регулювання фінансових інновацій на національному рівні. Підсумовано, що до ключових завдань функціонування інституцій у сфері регулювання ринкового обігу фінансових інновацій слід віднести як традиційне забезпечення цілісності та продуктивності фінансового ринку, так і всебічну підтримку його інноватизації, а також навчання та тестування нових технологій у контрольованому середовищі. The article is devoted to a comprehensive study of the processes of development of financial innovations and determination of the effects of their implementation, as well as to the characterisation of key institutions, levels and instruments in the regulatory architecture of national financial markets and outlining trends in the development of the global financial innovation ecosystem. It is substantiated that financial innovations not only significantly expand the resource capabilities of economic entities to overcome the discretionary restrictions imposed by market regulators, but also ensure the most productive use of financial capital and accelerate the recovery of national economies from recession; in addition, by penetrating national markets, they cause radical modernisation of the global financial infrastructure and existing financial services, and also bring them to a qualitatively higher level of development. It is stated that large-scale digitalisation of all spheres of human life, as one of the universal forms of global economic development, has had a powerful impact on the structural dynamics of financial innovation in recent decades, which takes the form of manifestation in the dynamic spread of digital channels of financial and banking services for business entities; transformation of classical financial intermediaries into high-tech corporate structures with a diversified range of client services; and global spread of It is noted that the global stage of the world economic development based on the digital paradigm is characterised by a systemic, multi-level and multicomponent influence on the development of financial innovations of the whole system of universal and specific factors. It is determined that the global ecosystem of financial innovations, as a qualitatively new value proposition of innovative developments of financial profile and a group of interconnected and interacting institutions that ensure their creation and market circulation, is at the stage of forming its institutional and regulatory architecture in modern conditions. Based on the results of the study of the processes of innovation in the global financial sector, the author concludes that national financial markets tend to follow two main and conceptually different models, namely, centralised and decentralised, some features of which are now clearly manifested in many countries. It is confirmed that the main institutions in the regulatory architecture of national financial markets are traditionally, on the one hand, national (central) banks, and on the other hand, financial institutions in their independent status and in connection with the established self-regulatory organisations. It is noted that financial regulation in different countries of the world has an ambiguous (and sometimes a clearly expressed dualistic) impact on the development of financial innovations. Thus, on the one hand, a strict regulatory regime can significantly increase market confidence in financial innovations, and on the other hand, the easing of regulatory pressure can intensify innovation. It is noted that despite the fact that in recent decades several institutional levels have been distinguished in the architecture of regulation of financial innovation – national, regional and supranational – the main efforts are still made at the national level, where regulatory sandboxes are used as instruments for regulating financial innovation at the national level. It is concluded that the key tasks of institutions in the field of regulating the market circulation of financial innovations should include both traditional ensuring of the integrity and productivity of the financial market and comprehensive support for its innovation, as well as training and testing of new technologies in a controlled environment.Item Наукова дипломатія у реалізації державами концепту «м’якої сили»(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrРозглянуто форми розвитку концепції публічної дипломатії, яка перетворилась як на ефективний механізм просування національних інтересів держав, так і може розглядатись в якості критерію стратифікації країн за рівнем розвитку. Визначено, що висока інтелектуальна інтенсивність наукової та дипломатичної діяльності виступає тією спільною характеристикою, яка обумовила на певному історичному етапі їх поєднання у вигляді наукової дипломатії, як форми поєднання діяльності держави та управління національним інтелектуальним капіталом та яка класифікується як провідний механізм трансляції державами «м’якої сили». Продемонстровано взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку, обсягами витрат та результативністю зусиль з реалізації інструментів наукової дипломатії, теоретичний дискурс щодо якої розвивається в трьох ключових функціональних вимірах (наука у дипломатії, дипломатія для науки та наука для дипломатії). Окреслено, що інституціоналізація наукової дипломатії відкриває можливість цілеспрямованої діяльності щодо управління науковою дипломатією її акторів, а також підвищення ефективності та результативності цієї діяльності. Узагальнено домінуючі формати наукової дипломатії з фокусуванням на особливостях міжнародних академічних і наукових обмінів, державних програм, міжнародної академічної мобільності, а також емерджентної науково-освітньої дипломатії (на просторах глобального ринку онлайн-освіти, університетів світового класу, міжнародних колективів співавторів). Виявлено новітні інституційні форми конкупераційної взаємодії суб’єктів наукової дипломатії, до яких відносимо платформи професійного співробітництва наукових аташе різних держав, науково-дипломатичні та діаспорські мережі, а також інститут технологічних послів. Запропоновано розглядати домінуючі та новітні формати наукової дипломатії, а також спільну науково-дослідну інфраструктуру та практики гібридного комбінування державами механізмів та інструментів наукової дипломатії в якості компонентів розбудови глобальної моделі міжнародного економічного порядку. Країнам, що розвиваються, запропоновано фокусуватися на використанні потенціалу неінституціоналізованих наукових дипломатів для просування національних інтересів. Підсумовано, що економічний потенціал науки та її інтернаціональна природа знайшли активний прояв у використанні різних інституційних форм міжнародного академічного підприємництва та конкупераційної взаємодії, які розвивають та найбільш активно намагаються скористатись ті країни, які найбільше інвестують в проведення наукових досліджень. Перспективними визначено такі предмети досліджень як кліматична дипломатія, продовольча дипломатія та інші різновиди публічної дипломатії, розвиток яких пов’язано з інтенсифікацією науково-дослідницьких зусиль на шляху до розв’язання глобальних проблем. The article considers the forms of development of the concept of public diplomacy, which has become both an effective mechanism for promoting the national interests of states and can be considered as a criterion for stratifying countries by the level of development. It is determined that the high intellectual intensity of scientific and diplomatic activities is the common characteristic that led to their combination at a certain historical stage in the form of science diplomacy as a form of combining the activities of the state and management of national intellectual capital, and which is classified as a leading mechanism for the transmission of soft power by states. The authors demonstrate the relationship between the level of economic development, the volume of expenditures and the effectiveness of efforts to implement the instruments of science diplomacy, the theoretical discourse on which is developing in three key functional dimensions (science in diplomacy, diplomacy for science, and science for diplomacy). It is outlined that the institutionalisation of science diplomacy opens up the possibility of targeted activities to manage the science diplomacy of its actors, as well as to increase the efficiency and effectiveness of this activity. The article summarises the dominant formats of science diplomacy with a focus on the peculiarities of international academic and scientific exchanges, government programmes, international academic mobility, and emergent science and education diplomacy (in the global online education market, world-class universities, international teams of collaborators). The newest institutional forms of competitive interaction between the subjects of science diplomacy are identified, which include platforms for professional cooperation of scientific attaches of different states, scientific, diplomatic and diaspora networks, as well as the institute of technological ambassadors. It is proposed to consider the dominant and newest formats of science diplomacy, as well as joint research infrastructure and practices of hybrid combination of mechanisms and instruments of science diplomacy by states as components of the development of a global model of the international economic order. The authors suggest that developing countries should focus on using the potential of non-institutionalised science diplomats to promote their national interests. It is concluded that the economic potential of science and its international nature are actively manifested in the use of various institutional forms of international academic entrepreneurship and competitive interaction, which are developed and most actively sought to be used by those countries that invest most in research. The article identifies such research subjects as climate diplomacy, food diplomacy and other types of public diplomacy as promising, the development of which is associated with the intensification of research efforts to solve global problems.Item Розбудова цифрової інфраструктури менеджменту знань наукової діяльності університету(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Решетняк, Тетяна Іванівна; Reshetniak, Tetiana; Решетняк, Татьяна Ивановна; Лозовик, Юрій Миколайович; Lozovyk, Yurii; Лозовик, Юрий НиколаевичItem Особливості сучасних трансміграційних процесів: світовий та український аспекти(ФОП Маслаков, 2019-12-18) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаItem Заходи торговельного захисту товаровиробників металургійної індстурії в умовах екологічних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Логвиненко, Євгеній О.; Lohvynenko, YevheniiУ статті досліджено актуальну проблему загострення екологічних питань і зростання викидів парникових газів, що є наслідком діяльності металургійної індустрії. Ця галузь відіграє значну роль у світових викидах, і, отже, вимагає негайних заходів для зниження негативного впливу на довкілля. У статті аналізується нерівномірний процес декарбонізації металургійних підприємств у різних країнах світу. Перехід до більш екологічного виробництва стає складною задачею, і тому важливо розглянути в рамках СОТ механізми захисту для національних товаровиробників металургійної галузі в умовах зростаючих екологічних викликів. В статті також розглянуто різні види торговельного захисту ринків, які можуть бути використані для підтримки національних виробників у контексті зростаючих екологічних проблем. Автор досліджує винятки з правил СОТ, які дозволяють обмежувати міжнародну торгівлю з метою збереження природних ресурсів та охорони здоров’я людини. Це підкреслює важливість забезпечення екологічної сталості у рамках міжнародних торговельних відносин. Останні рішення органів вирішення спорів у СОТ свідчать про пріоритетність захисту здоров’я і природи перед комерційними інтересами. Це свідчить про необхідність узгоджених дій на міжнародному рівні з метою збереження навколишнього середовища та здоров’я громадян. Заключно, стаття закликає до подальшого розвитку міжнародних механізмів регулювання, спрямованих на забезпечення екологічної сталості та захисту інтересів національних металургійних підприємств у світлі зростаючих екологічних викликів. Враховуючи загальний стан довкілля та його вплив на глобальний екосистемний баланс, ця стаття сприяє поглибленню розуміння можливих рішень у сфері торгівлі та екології для досягнення балансу між промисловістю та природоохоронними цілями. The article explores the pressing issue of the exacerbation of environmental issues and the increase in greenhouse gas emissions as a consequence of metallurgical industry activities. This sector plays a significant role in global emissions and, therefore, requires immediate measures to mitigate its negative impact on the environment. The protection of domestic producers has been discussed by researchers such as A. Harkusha, S. Bilotsky, L. Tykhonchuk, P. Galagher, M. Gerard, and D. Firger. The article analyzes the uneven process of decarbonization of metallurgical enterprises in different countries worldwide. Transitioning to more environmentally friendly production is a complex task, so it is essential to consider within the framework of the WTO mechanisms for protecting national metallurgical industry producers in the face of growing environmental challenges. The article also examines various forms of trade protection for markets that can be used to support domestic producers in the context of increasing environmental problems. The author investigates exceptions to WTO rules that allow for restrictions on international trade to preserve natural resources and human health. This underscores the importance of ensuring environmental sustainability within international trade relations. Recent decisions by WTO dispute settlement bodies emphasize the priority of protecting health and nature over commercial interests, highlighting the need for coordinated international action to preserve the environment and public health. In conclusion, the article calls for further development of international regulatory mechanisms aimed at ensuring environmental sustainability and protecting the interests of national metallurgical enterprises under growing environmental challenges. Considering the overall state of the environment and its impact on the global ecosystem balance, this article contributes to a deeper understanding of possible trade and environmental solutions to achieve a balance between industry and environment conservation goals.Item Трансформація національних пенсійних систем в умовах фінансового глобалізму(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-02-22) Білий, Денис Іванович; Bilyi, Denys; Столярчук, Ярослава МихайлівнаДисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів трансформації національних пенсійних систем в умовах фінансового глобалізму. Значна увага приділена розкриттю теоретико-методологічних засад дослідження національних пенсійних систем з концептуалізацією економічного змісту та еволюції категорії «пенсійне забезпечення», узагальненням теоретичного дискурсу процесів соціалізації економіки через призму пенсійного забезпечення, а також визначенням його ролі у забезпеченні соціальної конкурентоспроможності держав. The dissertation is devoted to a comprehensive study of theoretical, methodological, and practical aspects of the transformation of national pension systems in the conditions of financial globalism. Considerable attention is paid to the disclosure of the theoretical and methodological foundations of the study of national pension systems with the conceptualization of the economic content and evolution of the "pension provision" category, the generalization of the theoretical discourse of the processes of socialization ofthe economy through the prism of pension provision, as well as the definition of its role in ensuring the social competitiveness of states.Item Глобальні фінансові інститути у реалізації національних інтересів держав(2023-09-12) Карпюк, Катерина Іванівна; Karpiuk, Kateryna; Столярчук, Ярослава МихайлівнаДисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів співробітництва держав з глобальними фінансовими інститутами через призму реалізації їх національних економічних інтересів. Значна увага приділена розкриттю змістовної сутності національних інтересів у теоретичному дискурсі дослідження відносин країн з міжнародними фінансовими організаціями. Здійснено класифікацію глобальних фінансових інститутів, дано комплексну характеристику їх сучасної архітектоніки та проаналізовано системні процеси мережевізації інституційної архітектури світової фінансової системи. The dissertation work is dedicated to a comprehensive study of the theoretical, methodological, and practical aspects of cooperation between states and global financial institutions through the prism of their national interests' implementation. Significant attention is given to the disclosure of the substantive essence of national interests in the theoretical discourse of researching countries' relations with international financial organizations. The classification of global financial institutions is conducted, providing a comprehensive characterization of their modern architecture, and the systemic processes of institutional architecture`s networking in the global financial system are analyzed.Item Цифрова трансформація КНР: сприяння сталому розвитку через технології та інновації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Нацвлішвілі, Т. М.; Natsvlishvili, T.У статті розглянуто актуальну тему дослідження «Цифрова трансформація Китаю: сприяння сталому розвитку через технології та інновації». Враховуючи значну роль Китаю у світовій економіці та його лідерство в цифрових технологіях, розуміння взаємодії між цифровою трансформацією та сталим розвитком має вирішальне значення. Однак у цьому ширшому питанні є невивчені аспекти, які потребують подальшого дослідження. Метою дослідження цієї статті є аналіз впливу цифрової трансформації на сталий розвиток Китаю та виявлення можливостей, які вона надає для досягнення цілей сталого розвитку. У дослідженні використовується поєднання огляду літератури, аналізу вторинних даних, щоб забезпечити всебічне розуміння предмета. Огляд літератури встановлює ключові концепції, теорії та основи, пов’язані з цифровою трансформацією та сталим розвитком. Вторинні джерела даних, такі як урядові звіти, галузеві публікації та надійні бази даних, аналізуються для отримання статистичної інформації, економічних показників і відповідних прикладів. Цей аналіз є основою для подальших досліджень. Інтеграція вторинних даних сприяє всебічному розумінню поточного стану, викликів і можливостей, пов’язаних з цифровою трансформацією Китаю та його потенціалом сприяння сталому розвитку. Виходячи з результатів дослідження, очевидно, що цифрова трансформація Китаю пропонує значні можливості для сталого економічного розвитку. Технологічний прогрес у сфері електронної комерції, мобільних платежів і штучного інтелекту здійснив революцію в галузях, розширив доступність фінансів і сприяв підприємництву. Крім того, інтеграція технологій та інновацій у такі сектори, як «розумні» міста, охорона здоров’я, відновлювані джерела енергії та стійкий транспорт, має потенціал для покращення розподілу ресурсів, екологічних практик і загальної якості життя. На завершення ця стаття підкреслює актуальність дослідження взаємозв’язку між цифровою трансформацією Китаю та сталим розвитком. Розкриваючи недосліджені аспекти та використовуючи технології та інновації, Китай може використовувати величезні можливості, які відкриває цифрова трансформація, для сприяння сталому розвитку. Важливо вирішити проблеми, пов’язані з етикою, інклюзивністю та сприянням культурі інновацій, щоб забезпечити успішне впровадження цифрових рішень для сталого розвитку в Китаї. The article examines the topic «China’s Digital Transformation: Promoting Sustainable Development through Technology and Innovation.» Given China’s significant role in the global economy and its leadership in digital technologies, understanding the interaction between digital transformation and sustainable development is critical. However, there are unexplored aspects of this broader issue that require further research. The purpose of this paper’s research is to analyze the impact of digital transformation on China’s sustainable development and identify the opportunities it provides to achieve sustainable development goals. The research uses a combination of literature review, secondary data analysis to provide a comprehensive understanding of the subject. The literature review establishes key concepts, theories and frameworks related to digital transformation and sustainable development. Secondary data sources such as government reports, industry publications and reliable databases are analyzed for statistical information, economic indicators and relevant case studies. This analysis is the basis for further research. The integration of secondary data contributes to a comprehensive understanding of the current state, challenges and opportunities related to China’s digital transformation and its potential to promote sustainable development. Based on the research findings, it is clear that China’s digital transformation offers significant opportunities for sustainable economic development. Technological advances in e-commerce, mobile payments, and artificial intelligence have revolutionized industries, expanded access to finance, and fueled entrepreneurship. Furthermore, the integration of technology and innovation into sectors such as smart cities, healthcare, renewable energy and sustainable transport has the potential to improve resource allocation, environmental practices and overall quality of life. In conclusion, this paper highlights the relevance of research on the relationship between China’s digital transformation and sustainable development. By uncovering unexplored aspects and leveraging technology and innovation, China can harness the enormous opportunities afforded by digital transformation to promote sustainable development. It is important to address issues related to ethics, inclusiveness and fostering a culture of innovation to ensure the successful adoption of digital solutions for sustainable development in China.Item Глобальні фінансові організації в інституційній системі детінізації світової економіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Черницька, Тетяна Володимирівна; Chernytska, Tetiana; Черницкая, Татьяна Владимировна; Рудьковський, Сергій Миколайович; Rudkovskyi, Serhii; Рудьковский, Сергей НиколаевичАктуальність роботи обумовлена тим, що світова економіка з року в рік демонструє усталений тренд щодо розширення тіньового сегмента. Найбільші загрози тінізації світової економіки пов’язані з глобальним ландшафтом реалізації тіньових господарських операцій, який деформує параметри конкурентного середовища та базових ринкових інститутів капіталістичної системи, у докорінний спосіб змінює чинні бізнес-схеми та негативно впливає на економічну поведінку суб’єктів господарювання та психологію homo economicus. Метою статті є розкриття особливостей діяльності глобальних фінансових організацій як важливих компонентів інституційної системи детінізації світової економіки. У роботі розкрито, що визначальне значення у розробленні та впровадженні країнами детінізаційного інструментарію має інституційний механізм детінізації глобальної економіки. Проведено систематизацію суб’єктів детінізації фінансового сектору світової економіки, які в архітектурі відіграють ключову роль на сьогодні, зокрема їх поділ на міжнародні універсальні організації, міжнародні фінансові організації та міжнародні спеціалізовані інституції. Розкрито, що ці інституції пройшли різний шлях еволюції та різняться за масштабами діяльності, рівнем організаційно-мережевого розвитку та продуктивністю зусиль щодо детінізації. Доведено, що офшорний банкінг становить особливий тип інституцій, інструментарій детінізації діяльності яких має враховувати масштаби їх впливу на національні економіки. Виявлено важливу роль нормативних документів, які детермінують як якісні характеристики середовища діяльності фінансових інституцій, так і діяльності з детінізації економічних відносин та систем. Встановлено, що експертиза, якою володіють фахівці, яких залучають до функціонування суб’єктів детінізації фінансового сектору світової економіки, доводить значущість людського капіталу для соціально-економічного розвитку. The relevance of the work is set by the fact that the world economy from year to year demonstrates an established trend in the expansion of the shadow segment. The biggest threats to the shadowing of the world economy are related to the global landscape of the implementation of shadow economic transactions, which deforms the parameters of the competitive environment and the basic market institutions of the capitalist system, fundamentally changes the current business schemes and negatively affects the economic behaviour of business entities and the psychology of homo economicus. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the activities of global financial organizations as important components of the institutional system of unshadowing of the world economy. The work revealed that the institutional mechanism of unshadowing of the global economy is of decisive importance in the development and implementation of unshadowing tools by countries. The subjects of unshadowing of the financial sector of the world economy, which play a key role in architecture today, have been systematized, including their division into universal international organizations, international financial organizations, and international specialized institutions. It is revealed that these institutions have gone through a different path of evolution and differ in the scope of their activities, the degree of organizational and network development, and the productivity of efforts to universal. It has been proven that offshore banking is a special type of institutions, the toolkit of universal of their activities should take into account the scale of their influence on national economies. The important role of normative documents, which determine both the qualitative characteristics of the environment of financial institutions and the activity of universal of economic relations and systems, has been revealed. It has been established that the expertise possessed by specialists who are involved in the functioning of subjects of the financial sector of the world economy proves the importance of human capital for socio-economic development.Item Газовий хаб TTF в умовах глобальної енергетичної кризи та трансформації європейської газової торгівлі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Іщук, Оксана В.; Ishchuk, OksanaВторгнення рф в Україну послугувало тригером для запуску процесу докорінних змін в архітектурі європейського ринку газу. Зменшення обсягів поставок трубопровідного газу з рф призвело до загального зменшення попиту на природний газ в ЄС, а також збільшення частки відновлювальних джерел енергії в енергобалансі. Проявилися досі невідомі приховані недоліки лібералізації, що з 1990-х років була покладена в основу функціонування європейських енергетичних ринків, наслідком чого стало тимчасове повернення жорсткого регулювання обсягів споживання енергоносіїв та цін на них з боку урядів. Система ціноутворення на природний газ на європейських спотових майданчиках з урахуванням лише наявних обсягів вхідного газу в трубопровідній мережі і підземних газових сховищах, без урахування попиту і пропозиції на скраплений газ зі сторони Азії та США відповідно, призвела до того, що газовий хаб TTF (Title Transfer Facility), який вважався еталоном ціноутворення для інших регіональних європейських спотових ринків, перестав відображати ринкові реалії, і ціна на природний газ в ЄС у 2022 досягала рекордних показників. Зі зниженням ціни на природний газ на початку 2023 р., глибинна проблема невідповідного відображення на європейських майданчиках спотової торгівлі динаміки попиту і пропозиції на скраплений газ з боку глобальних газових акторів зберігає актуальність. Допоки більш репрезентативний за газовий хаб TTF бенчмарк не винайдено, в ЄС застосовується механізм корекції цін, вплив якого в періоди рекордно високих цін на природний газ, залишається досі маловивченим. Метою статті є аналіз динаміки ціноутворення на еталонному майданчику спотової газової торгівлі в ЄС в кризовий період 2022–2023 рр. у контексті дослідження ширшого процесу реструктуризації ринку газу ЄС. У статті проаналізовано особливості та можливі наслідки застосовування механізму корекції цін для газової торгівлі в ЄС. Розглянуто актуальні проблеми функціонування європейського еталонного газового хабу TTF. Представлено ретроспективний аналіз формування внутрішнього енергетичного ринку ЄС, в основу якого була покладено лібералізація. Побіжно заторкається процес реструктуризації європейського газового ринку, обумовлений зменшенням частки російського газу в загальній структурі імпорту природного газу в ЄС. Висунуто гіпотезу, що лібералізація, покладена в основу функціонування внутрішнього енергетичного ринку ЄС, є недостатньою умовою досягнення енергетичної безпеки. The invasion of the Russian Federation into Ukraine became the trigger for starting the process of fundamental changes in the architecture of the European gas market. The decrease in pipeline gas supplies from the Russian Federation led to a general decrease in demand for natural gas in the EU, as well as an acceleration of the renewable energy sources input in the energy balance. The hitherto unknown hidden shortcomings of the liberalization that has been the basis for the functioning of European energy markets since the 1990s have been revealed, resulting in the temporary return ofstrict regulation of energy consumption and prices by governments. The natural gas pricing system at the European spot platforms, taking into account only the available volumes of incoming gas in the pipeline network and underground gas storages, without taking into account the demand and supply of liquefied natural gas from Asia and the USA, respectively, led to the fact that the TTF (Title Transfer Facility) gas hub, which was considered a pricing benchmark for other regional European spot markets, ceased to reflect market realities, and the price of natural gas in the EU reached record highs in 2022. With the decrease in the price of natural gas at the beginning of 2023, the deep problem of inappropriate reflection on the European spot trading platforms of the dynamics of demand and supply for liquefied gas on the part of global gas entities remains relevant. Until a benchmark more representative than the TTF gas hub will have been invented, a price correction mechanism is used in the EU, the impact of which during periods of record high prices for natural gas remains poorly studied. The purpose of the article is to analyze the dynamics of pricing on the reference site of spot gas trade in the EU in the crisis period of 2022-2023 in the context of the study of the broader process of restructuring the EU gas market. The article analyzes the features and possible consequences of applying the price correction mechanism for gas trade in the EU. Actual problems of the operation of the European reference TTF gas hub, are considered. A retrospective analysis of the formation of the EU internal energy market, which was based on liberalization, is presented. The process of restructuring the European gas market, caused by the decrease in the share of Russian gas in the overall structure of natural gas imports into the EU, is touched upon briefly. A hypothesis is put forward that liberalization, which is the basis for the functioning of the EU internal energy market, is an insufficient condition for achieving energy security.Item Фреймворк цифрової трансформації університетів(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023-09) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Денісова, Ольга Олександрівна; Denisova, Olha; Денисова, Ольга Александровна