Browse
Recent Submissions
Item Штучний інтелект в системі детермінант конкурентоспроможності сучасного бізнесу(Хмельницький національний університет, 2024) Барабась, Дмитро Олександрович; Barabas, Dmytro; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Андрусик, Владислав; Andrusyk, VladyslavРобота присвячена систематизації наукового доробку в сфері використання потенціалу цифрових технологій для управління конкурентоспроможністю сучасного бізнесу. У статті розглянуто передумови поширення використання штучного інтелекту в діяльності компаній. Наведено приклади ефективної імплементації інструментарію штучного інтелекту для формування конкурентних переваг бізнесу. Узагальнено продуктивні шляхи використання штучного інтелекту для покращення управління знаннями та економії часу. Досліджено інформаційний, часовий та технологічний вимір конкурентоспроможності сучасного бізнесу. Висвітлено важливість для функціонування штучного інтелекту потужної апаратної бази, в якій ключову роль відіграють напівпровідникові технології. Окреслено перспективи використання в найближчому майбутньому квантових технологій. The work is devoted to the systematization of scientific achievements in the field of using the potential of digital technologies to manage the competitiveness of modern business. The article considers the prerequisites for the spread of the use of artificial intelligence in the activities of companies. Examples of effective implementation of artificial intelligence tools for the formation of competitive advantages of business are given. Productive ways of using artificial intelligence to improve knowledge management and save time are summarized. The information, time and technological dimensions of the competitiveness of modern business are studied. It is argued that business organizations, thanks to the large-scale use of artificial intelligence, are able to form competitive advantages based on the simultaneous improvement of knowledge and time management. For customers, the time saving is even more significant due to the acceleration of processing of their requests, personalized recommendations, optimization of service processes through the automation of financial operations and internal business processes. The range of AI tools useful not only for large corporations but also for small businesses is considered. The importance of a powerful hardware base for the functioning of artificial intelligence is highlighted, in which semiconductor technologies play a key role. Innovations in semiconductors enable artificial intelligence to function and expand, which, in turn, helps companies achieve competitive advantages. A new generation of developed semiconductor chips, including graphics processors, specialized chips, and neuromorphic chips, allows companies to achieve significant improvements in the efficiency of their intelligent systems. The prospects for the use of quantum technologies in the near future are outlined.Item Національні уряди та міжнародні фінансові організації: інтереси та конкуперація(Громадська організація «Європейська асоціація економістів», 2024) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Баторшина, Аділя Фатехівна; Batorshyna, Adilia; Карпюк, Катерина Іванівна; Karpiuk, Kateryna; Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrВ умовах браку наукових публікацій, у яких поєднуються питання реалізації національних економічних інтересів та розвитку міжнародних фінансових організацій, в роботі поглиблено розкриття системи чинників, тенденцій та конкурентної взаємодії держав з міжнародними фінансовими організаціями для підвищення ефективності реалізації національних економічних інтересів у процесі загострення кризових, посткризових та трансформаційних викликів. Окреслено теоретико-методологічні рамки, системну трансформацію моделі фінансової трилеми реалізації національних економічних інтересів та запропоновано авторське визначення формули національних економічних інтересів у фінансовому секторі. Визначено, що прагнення реалізації національних економічних інтересів в умовах глобалізації та глобальної конкуренції штовхає держави до взаємодії з іншими державами як на двосторонній основі, так і на платформах міжнародних фінансових організацій. Виявлено, що особливо яскраво виражених кількісних та якісних змін забезпеченість світової економіки фінансовим ресурсами зазнала в останні два десятиліття, коли зросли як обсяги доступних ресурсів, так і різноманіття їх джерел. Продемонстровано, що технології, особливо цифрові, призводять як до зростання кількості та обсягів міжнародних фінансових операцій, так і зменшення їх собівартості, що у сукупності призводить до зростання конкуренції та централізації капіталу у фінансовому секторі. Підсумовано, що міжнародні фінансові організації долучені до створення глобального публічного блага та намагаються діяти в інтересах світової економіки; найбільший внесок у розвиток міжнародних фінансових організацій зробили США, що обумовило їх унікальну лідерську позицію в глобальній фінансовій архітектурі; МВФ робить найбільший внесок у забезпечення глобальної монетарної стабільності. In the context of a shortage of scientific publications that combine the issues of implementing national economic interests and developing international financial organizations, the work provides an in-depth disclosure of the system of factors, trends and competitive interaction of countries with international financial organizations to improve the efficiency of implementing national economic interests in the process of aggravation of crisis, post-crisis and transformation challenges. The theoretical and methodological framework, systemic transformation of the financial trilemma model for implementing national economic interests are outlined, and the author’s definition of the formula for national economic interests in the financial sector is proposed. It is determined that the intention to implement national economic interests in the context of globalization and global competition forces countries to interact with other countries both on a bilateral basis and on the platforms of international financial organizations. It is revealed that the provision of the world economy with financial resources has undergone particularly pronounced quantitative and qualitative changes in the last two decades, when both the volumes of available resources and the diversity of their sources have increased. It is demonstrated that technologies, especially digital ones, lead to both an increase in the number and volume of international financial transactions and a decrease in their cost, which in total leads to an increase in competition and the centralization of capital in the financial sector. It is concluded that international financial organizations are involved in the creation of a global public well-being and try to act in the interests of the world economy; the United States has made the greatest contribution to the development of international financial organizations, which determined its unique leadership position in the global financial architecture; the IMF makes the greatest contribution to ensuring global monetary stability.Item Фінансовий вимір управління глобальними публічними благами: взаємодія національних економік та міжнародних організацій(Громадська організація «Міжнародна асоціація науковців», 2025) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Баторшина, Аділя Фатехівна; Batorshyna, Adilia; Карпюк, Катерина Іванівна; Karpiuk, Kateryna; Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrВступ. Стаття присвячена вивченню конкурентної взаємодії національних економік та міжнародних організацій щодо управління процесами створення та підтримання глобальних публічних благ на прикладі глобальної фінансової стабільності. Мета дослідження – вивчення внеску та переваг участі національних економік у функціонуванні та трансформації світової фінансової системи для обґрунтування шляхів кращої реалізації національних економічних інтересів. Попри прогрес щодо формування світової фінансової архітектури у складі відповідної інфраструктури та міжнародних організацій, реалізація національних економічних інтересів країн стикається з питанням управління фінансовими ресурсами, їх накопичення, визначення пріоритетів, умов використання та розподілу результатів. Матеріали та методи. Дослідження спирається на теоретико-методологічний базис інституційної парадигми, міжнародної політичної економії, концепції національної сили та світового економічного порядку, а також неоконсерватизму та доктрини ліберального інтервенціонізму. Ключовим методичним інструментарієм виступили описова аналітика, смарт-моделювання та використання кейс-методу. Для аргументації поглядів автори використали статистичні бази й аналітичні матеріали експертів міжнародних організацій та національних дослідницьких центрів. Результати і обговорення. Виявлено, що у дослідженнях здебільшого оминається питання конкурентної взаємодії національних економік та міжнародних організацій для підтримання глобальної фінансової стабільності. Продемонстровано, що поділ країн за рольовими типами на донорів та реципієнтів фінансових ресурсів міжнародних організацій має передбачати відповідні підходи до процесів управління фінансовими ресурсами та результатами їх використання, й іншими функціями. Визначено, що глибина участі держав у діяльності міжнародних фінансових організацій детермінується як наявністю фінансових ресурсів, так і рівнем розвитку внутрішніх процесів, що підтримують взаємозв’язок між політикою та економікою. Виявлено, що різна ефективність як міжнародних фінансових організацій, так і національних урядів утворює простір, де накопичуються протиріччя, що стримують підтримання глобальної фінансової стабільності сукупними зусиллями та перекладають на країн-лідерів світової економіки функцію з її підтримання на умовах конкурентної взаємодії. Циклічність розвитку світової економіки утворює додатковий виклик для реалізації національних економічних інтересів, а її масштаби – для ресурсної спроможності міжнародних фінансових організацій. Винесено на обговорення доцільність смартизації процесів ідентифікації національних економічних інтересів та представництва держав у міжнародних фінансових організаціях через підвищення якості інтелектуальної взаємодії між стейкхолдерами. Висновки. Доведено, що конкурентна взаємодія урядів, як представників національних економік, та міжнародних фінансових організацій має підпорядковуватись меті з підтримання глобальної фінансової стабільності, як однієї з форм глобальних суспільних благ. Така взаємодія відповідає 17-й Цілі сталого розвитку ООН та наближатиме світову економіку до ідеалів сталого розвитку. Introduction. The article is devoted to the study of the competitive interaction of national economies and international organizations in managing the processes of creating and maintaining global public goods on the sample of global financial stability. The purpose is to study the distribution of contributions and benefits of national economies’ participation in the functioning and transformation of the global financial system to substantiate recommendations for the better implementation of national economic interests. Despite progress in the formation of the world financial architecture as part of the relevant infrastructure and international organizations, the implementation of national economic interests of countries faces the issue of managing financial resources, their accumulation, determining priorities and conditions of use, as well as the distribution of results. Materials and methods. The study is based on the theoretical and methodological basis of the institutional paradigm, international political economy, concept of national power and world economic order, neoconservatism and the doctrine of liberal interventionism. The key methodological tools were descriptive analytics, smart modeling and the use of the case method. To argue the views the authors used statistical databases and analytical materials of experts from international organizations and national research centers. Results and discussion. It was found that studies mostly bypass the issue of competitive interaction between national economies and international organizations to maintain global financial stability. It was demonstrated that the division of countries by role types into donors and recipients of financial resources of international organizations should provide for appropriate approaches to the processes of managing these financial resources and the results of their use, as well as other functions. It was determined that the depth of state participation in the activities of international financial organizations is determined not only by the availability of financial resources, but also by the level of development of internal processes that support the relationship between politics and economics, which enable high-quality management for national economic interests. It was found that the different efficiency of both international financial organizations and national governments creates a space where contradictions accumulate, which hinder the maintenance of global financial stability through joint efforts and shift the function of maintaining it under competitive interaction to the leading countries of the world economy. The cyclical nature of the development of the world economy creates an additional challenge for the implementation of national economic interests, and its scale - for the resource capacity of international financial organizations. The feasibility of smartizing the processes of identifying national economic interests and representing states in international financial organizations by improving the quality of intellectual interaction between stakeholders is put forward for discussion. Conclusions. It is proven that the competitive interaction of governments, as representatives of national economies, and international financial organizations should be subordinated to the goal of maintaining global financial stability, as one of the forms of global public goods. Such interaction corresponds to the 17th UN Sustainable Development Goal and will bring the world economy closer to the ideals of sustainable development.Item Сценарії розвитку глобального фінансового сектору: озеленення, діджиталізація, інституціоналізація(Institute of Eastern European Research and Consulting, 2025) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Баторшина, Аділя Фатехівна; Batorshyna, Adilia; Карпюк, Катерина Іванівна; Karpiuk, Kateryna; Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrМета. На основі узагальнення сценаріїв розвитку глобальної фінансової архітектури навести додаткові аргументи, які необхідно враховувати в теоретичних та практичних аспектах взаємодії країн у рамках глобального фінансового сектору (ГФС). Результати. Автори узагальнили ключові фінансові та кліматичні сценарії розвитку СГФ; продемонстрували необхідність функціональної та організаційної реформи взаємодії держав з міжнародними фінансовими організаціями. Наголосили на доцільності врахування інституційної зрілості, диверсифікації, фрагментації та конвергенції в процесі вдосконалення архітектури СГФ. Фінансовий націоналізм визначено серед сучасних детермінант розвитку СГФ поряд з правовими, технологічними, знаннєвими та екологічними блоками факторів. Окреслено, що інституційна диверсифікація повинна передбачати інтеграцію як суто спеціалізованих гравців у фінансовому секторі (регіональні банки розвитку, клуби кредиторів, фонди національного добробуту), так і гравців приватного сектору. Зазначено, що очікується зростання значення азійських країн у СГФ через частку розвинених країн з потенційною зміною лідера. Наукова новизна. Подальшого розвитку надано аргументацію іманентних особливостей формування якісно нової, поліцентричної моделі міжнародного фінансового порядку, формування якої відбуватиметься через процеси зеленої та цифрової трансформацій, що мають найбільший вплив на зміни у світовій фінансовій архітектурі шляхом впровадження інституційних інновацій. Практична цінність. Використання результатів дослідження дозволить національним урядам та учасникам інфраструктури світової фінансової системи формулювати більш ефективні стратегії конкурентної поведінки. Світова економіка, завдяки поєднанню фінансових механізмів з ефективним використанням цифровізації для підвищення ефективності світового фінансового сектору, зможе отримати вигоду від покращення регулювання світової економічної діяльності в контексті вирішення глобальних екологічних проблем, зокрема, мінімізації загрози втрати до 2/3 світового ВВП. Purpose. Based on the generalisation of the scenarios for the development of the global financial architecture, to provide additional arguments that need to be taken into account in the theoretical and practical aspects of interaction of countries within the global financial sector (GFS). Results. The authors summarised the key financial and climate scenarios for the development of the GFS; demonstrated the need for functional and organisational reform of the interaction of states with international financial organisations. Emphasised the feasibility of taking into account institutional maturity, diversification, fragmentation and convergence in the process of improving the GFS architecture. Financial nationalism is identified among the current determinants of the development of the GFS along with legal, technological, knowledge and environmental blocks of factors. Outlined that institutional diversification should involve the integration of both purely specialised players in the financial sector (regional development banks, creditor clubs, national welfare funds) and private sector players. It is noted that the importance of Asian countries in the GFS is expected to increase due to the share of developed countries with a potential change of leader. Scientific novelty. It has been further developed the argumentation of immanent features of the formation of a qualitatively new, polycentric model of the international financial order, the formation of which will occur through the processes of green and digital transformations, which have the greatest impact on changes in the global financial architecture by introducing institutional innovations. Practical value. The use of the research results will allow national governments and infrastructure participants in the global financial system to formulate more effective competitive behaviour strategies. The world economy, due to combining of financial mechanisms with the effective use of digitalisation to increase the efficiency of the global financial sector, will be able to benefit from improved regulation of global economic activity in the context of solving global environmental problems, in particular, minimising the threat of losing up to 2/3 of global GDP.Item Диспозиція окремих країн АТЕС в глобальному економічному середовищі(Ужгородський національний університет, 2023) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Москалюк, Наталія Петрівна; Moskaliuk, Nataliia; Громенкова, Світлана Вячеславівна; Hromenkova, SvitlanaФормування нового глобального устрою та системна глобальна взаємозалежність генерує нові чинники конкурентоспроможності суб’єктів ринку, зумовлюючи відповідну їх стратегічну поведінку для забезпечення високих конкурентних позицій та лідерства. Цим обумовлена актуальність теми дослідження. Метою дослідження є визначення особливостей розвитку окремих країн світу та ключових детермінант випереджального розвитку країн Азії, які входять до Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. В статті використовувались наступні методи дослідження: моделі багатофакторної регресії, кластерного аналізу, методи компаративного аналізу. За допомогою моделі багатофакторної регресії та кластерного аналізу виділено чотири кластери країн за ключовими показниками інтелектуального лідерства. На основі авторської методики оцінки інтелектуального лідерства країн визначено кластеризацію країн глобальної економіки та визначено, що країни Азії характеризуються відмінними від інших країн світу особливостями розвитку, що визначаються історичними та економічними передумовами. The formation of a new global system and systemic global interdependence generates new factors of competitiveness of market participants, determining their appropriate strategic behavior to ensure a high competitive position and leadership. This determines the relevance of the research topic. The aim of the study is to determine the peculiarities of the development of individual countries and key determinants of advanced development in Asia which are members of the Asia-Pacific Economic Cooperation. The following research methods were used in the article: models of multifactor regression, cluster analysis, methods of comparative analysis. Method (methodology). Using a multifactor regression model and cluster analysis, four clusters of countries were identified according to key indicators of intellectual leadership. For each cluster, the specialization of the two countries in terms of merchandise exports was analyzed, namely, 1 cluster – the United States and Germany; 2nd cluster – Israel and Italy; 3rd cluster – Brazil and Ukraine; Cluster 4 – China and the Republic of Korea. Based on the author’s methodology for assessing the intellectual leadership of countries, the clustering of countries in the global economy is determined. The evaluation algorithm was based on three stages: first – the resource level; secondly – the level of intermediate results of intellectual activity; third – the level of the final results of overall progress. Based on clustering, it is determined that Asian countries are characterized by different from other countries features of development, determined by historical and economic preconditions. addition, the normative basis for the development of human resources in Asian countries which are members of the Asia-Pacific Economic Cooperation, the peculiarities of the production of high-tech goods and the rating of high-tech exports of selected countries are determined. The superdynamic development of Asian countries indicates the formation of a specific cluster on the global economic map, characterized by faster development, significant attention to the development of key factors of intellectualization and increasing their own positions in global rankings. Формирование нового глобального устройства и системная глобальная взаимозависимость генерирует новые факторы конкурентоспособности субъектов рынка, вызывая соответствующую их стратегическое поведение для обеспечения высоких конкурентных позиций и лидерства. Этим обусловлена актуальность темы исследования. Целью исследования является определение особенностей развития отдельных стран мира и ключевых детерминант опережающего развития стран Азии, входящих в Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество. С помощью модели многофакторной регрессии и кластерного анализа выделены четыре кластера стран по ключевым показателям интеллектуального лидерства. На основе авторской методики оценки интеллектуального лидерства стран определены кластеризацию стран глобальной экономики. На основе кластеризации определено, что страны Азии характеризуются отличными от других стран мира особенностями развития, определяются историческими и экономическими предпосылками.Item Strategy for promoting innovative products in international markets(Akademické sdružení MAGNANIMITAS, 2023) Prygara, Olga; Nagachevska, Tetiana; Starostina, Alla; Kuzioma, Olena; Moskaliuk, Nataliia; Москалюк, Наталія ПетрівнаThe study proposes methodological approaches for promoting innovative products in international markets. Peculiarities of international promotion and barriers to innovation diffusion in the market have been identified. The proposed strategy formation model for promoting innovations in international markets takes into consideration the characteristics of the innovation, consumer behavior patterns, and consumer resistance to innovations. A specific innovative product in the US market is selected to test the model, and marketing research is conducted. The marketing research outcomes include insights into consumer motivations, and perception of innovations in the US plant-based meat market, which can serve as valuable input for companies while their promotion.Item Ключові інструменти озеленення міжнародної торгівлі(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2023) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Рудьковський, Сергій Миколайович; Rudkovskyi, Serhii; Москалюк, Наталія Петрівна; Moskaliuk, NataliiaРоботу присвячено дослідженню інструментів екологізації міжнародної торгівлі, яка в умовах розбудови глобальної зеленої екосистеми демонструє високий ступінь впливу на динаміку макроекономічного зростання держав і регіонів. Доводиться, що саме у міжнародній торгівлі найбільш яскраво виявляються на сьогодні як ключові структурні параметри глобальної моделі міжнародного поділу праці, так і чинні на сьогодні міжкраїнові асиметрії у ресурсному забезпеченні економічної діяльності, динаміці розвитку різних секторів національних економік держав, а також існуючі обмеження платоспроможного попиту на їх внутрішніх ринках. У статті аргументується теза про те, що національні економічні інтереси держав щодо участі у міжнародній торговельній діяльності нині дедалі більшою мірою зміщуються у бік експортної інтернаціоналізації, максимізації отриманої експортерами валютної виручки та імпорту критично важливих для національного економічного розвитку товарів і послуг. Розкрито ключові напрями екологізації міжнародних торговельних відносин у глобальних умовах та оцінено їх ефективність. Особлива увага приділена питанню щодо екологічної сертифікації, стандартизації та маркування товарів, а також екологізації міжнародної торгівлі на інституційній платформі регіональних зон вільної торгівлі. Значний інтерес дослідження акцентовано на питанні розкриття чинного міжнародного інструментарію торгівлі квотами та викидами парникових газів і визначенню особливостей його реалізації у ЄС. Зроблено висновок про необхідність посилення у сучасних умовах міждержавної і міжрегіональної координації у сфері реалізації смарт-принципів справедливої торгівлі, здатних забезпечити глибоку конвергенцію економічних, екологічних та соціальних чинників світогосподарського розвитку. The paper is devoted to the study of tools of international trade greening, which, under the conditions of the development of a global green ecosystem, demonstrates a high degree of influence on the dynamics of macroeconomic growth of states and regions. It is proven that the key structural parameters of the global model of the international division of labor, as well as the current inter-country asymmetries in the resource provision of economic activity, the dynamics of development of various sectors of the national economies of states, as well as the existing limitations of solvent demand for their domestic markets. The article argues the thesis that the national economic interests of states regarding participation in international trade activities are now increasingly shifting towards export internationalization, maximization of foreign exchange earnings received by exporters, and import of goods and services that are critical for national economic development. The key areas of greening of international trade relations in global conditions are revealed and their effectiveness is evaluated. Special attention is paid to the issue of environmental certification, standardization and labeling of goods, as well as greening of international trade on the institutional platform of regional free trade zones. The significant interest of the study is focused on the issue of disclosure of the current international instruments for trading in greenhouse gas reduction quotas and determining the specifics of its implementation in the EU. A conclusion is made about the institutional need to strengthen interstate and interregional coordination in the sphere of implementation of smart principles of fair trade, capable of ensuring deep convergence of economic, ecological and social factors of global economic development.Item Monetary Policy of the National Bank of Ukraine in the Period of war Challenges and Post-War Recovery(Університет імені Миколаса Ромеріса, 2023) Moskaliuk, Nataliia; Москалюк, Наталія ПетрівнаThe article analyzes the monetary policy of the National Bank of Ukraine introduced during martial law and the use of its main instruments. The dynamics of the exchange rate and regulatory instruments, the state of the discount rate were evaluated. The prospects for changes in monetary policy during the postwar reconstruction of Ukraine have been determined.Item Трансформація космічної економіки в контексті сталого розвитку країн(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Нямещук, Ганна Валеріївна; Niameshchuk, HannaМетою наукової статті є обґрунтування необхідності трансформаційних процесів економіки космосу в контексті сталого розвитку країн. Для досягнення визначеної мети поставлено такі завдання: ідентифікувати основних стейкхолдерів, що опікуються питаннями сталого провадження діяльності щодо використання космічного простору, та основні форми їх взаємодії; з’ясувати сутність та основні виклики такої діяльності сучасному глобалізованому суспільству; визначити основні напрями забезпечення сталого розвитку космічної діяльності.Item Економічний механізм державного регулювання трансферу технологій(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2023) Мозговий, Олег Миколайович; Mozghovyi, Oleh; Лихолет, Сергій Ілліч; Lykholet, Serhii; Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, IrynaМетою дослідження є розробка методичних положень щодо формування та розвитку економічного механізму державного регулювання в сфері трансферу технологій в контексті формування інноваційної моделі соціально-економічного розвитку країни. Обґрунтовано методичний підхід щодо оцінки впливу трансферу технологій на підвищення ефективності національного господарства, який дозволив розробити алгоритм та рекомендації моделювання трансферу технологій в національному господарстві, який базується на принципі «Притягнення попиту». Ефективність такого моделювання підтверджується практикою провідних країн світу, що обрали інновації як основу стабільного зростання економіки. Порівняно з моделлю «Відштовхування від технологій» модель «Притягнення попиту» має перевагу в тому, що науковий сектор має в більшій мірі орієнтуватись на потреби підприємницького сектору, нові ідеї мають перетворюватись на ринкові продукти і приносити прибуток. Це особливо актуально за умов обмеженості фінансових ресурсів, що виділяються на інноваційну діяльність в Україні. The purpose of the study is to develop methodological provisions regarding the development of the economic mechanism for state regulation in the field of technology transfer in the context of innovative model for country's socio-economic development. A methodical approach to assessing the impact of technology transfer on improving the efficiency of the national economy is proposed, which made it possible to develop an algorithm and recommendations for modeling technology transfer in the national economy, which based on the principle of “Demand-Pull”. The effectiveness of such modeling is confirmed by the practice of the world's leading countries that have chosen innovation as the basis for stable economic growth. Compared to the “Technology-Push” model, the “Demand-Pull” model has the advantage that the scientific sector should be more oriented to the needs of business sector; new ideas should turn into marketable products and bring profit. This is especially relevant given the limited financial resources allocated to R&D in Ukraine. The organizational and economic mechanism of the state regulation for technology transfer is a set of organizational forms and economic methods, macro and micro level tools with a complex of normative, legal, informational and methodological support for the transfer of new knowledge from scientific development to its implementing into production. Key elements of the organizational and economic mechanism for technology transfer can be considered: forms; methods; tools; levers; regulatory and legal support; information support. Generalization of the forms and methods for regulation of technology transfer makes it possible to suggest the dynamic model scheme of organizational and economic mechanism for technology transfer state regulation approach. The analysis of their advantages and disadvantages makes it possible to form an idea about the possibilities of technology transfer and to draw conclusions about the prospects of introducing such organizational form as a “turnkey business”, which involves innovation projects based on domestic technological universities capable to compete at the international level.Item Стратегічні пріоритети та ключові напрями конкурентного розвитку України в умовах глобальних економічних викликів(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2023) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Анапріюк, Карина А.; Anapriiuk, KarynaУ статті розглянуто актуальність дослідження міжнародної конкурентоспроможності країни, що пов’язана із посиленням конкурентної боротьби та котра спонукає держави до безперервного пошуку нових можливостей економічного зростання та інклюзивного розвитку. Проаналізовано звіти міжнародних інституцій, що досліджують міжнародну конкурентоспроможність, соціальний прогрес країн світу, принципи глобальної конкурентоспроможності у період глобальних економічних трансформацій та дозволяють уряду розробити дорожні карти, а також вжити необхідних заходів для довгострокового планування та відновлення економіки з метою досягнення сталого та всеосяжного розвитку нашої держави. Досліджено питання конкурентоспроможності України в умовах глобальних ризиків сучасного економічного середовища та поглиблено дослідження Індексу соціального прогресу як одного із ключових показників конкурентного розвитку національної економіки. Авторами роботи було розроблено стратегічні рекомендації та пріоритети подальшого конкурентного розвитку держави у післявоєнний період. The article examines the relevance of studying the international competitiveness of a country, which is associated with increased competition and which encourages states to continuously seek new opportunities for economic growth and inclusive development. The article analyses reports of international institutions that study international competitiveness, social progress of countries, principles of global competitiveness in the period of global economic transformations and allow the government to develop roadmaps and take the necessary measures for long-term planning and economic recovery in order to achieve sustainable and comprehensive development of our country. The article pays attention to the work of experts from reputable international organisations that study the competitive positions of countries, provide recommendations for their enhancement and develop reports covering certain aspects of economic development. The article examines the issue of Ukraine's competitiveness in the context of global risks of the current economic environment and provides an in-depth study of the Social Progress Index as one of the key indicators of competitive development of the national economy. As a result of the war, Ukraine has suffered enormous damage to its economy, social welfare and infrastructure, and the country is facing a new reality that requires an adaptive approach to the recovery and development of different regions. The authors of this paper have formed the attributes of a competitive state according to the methodology of the Global Federation of Competitiveness Councils, identified the priorities for sustainable development of Ukraine, highlighted the main areas of encouragement and support for the government Ukraine on the way to a safer, more prosperous and sustainable country and proposed measures to improve the innovative competitiveness of the state. Social progress has become an important factor in economic leadership, comprehensive competitive development and national security. The military situation has increased the importance of innovation and the development of the country's scientific and technological potential and has become an important condition for the country's post-war revival. The analysis in this paper shows that Ukraine has the potential to position itself as a key player in the global economy of the future.Item Priority Areas of Innovation in Corporate Strategies of Multinational Pharmaceutical Companies in Global Coordinates(Publishing House «Baltija Publishing», 2023-05) Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Moskaliuk, Nataliia; Москалюк, Наталія Петрівна; Simonov, Roman; Сімонов, РоманThe purpose of the article is to substantiate global trends in the research and innovation activities of multinational pharmaceutical companies and to identify key directions of transformation in corporate innovation strategies in the context of increased international competition in the global pharmaceutical market. Methodology. The methodological basis of the work is the following methods of scientific research: dialectical, historical-logical, system-structural analysis of economic processes and phenomena, analysis and synthesis, the method of quantitative and qualitative comparisons. Results. One of the key global sustainable development goals of the United Nations for the period up to 2030 is to ensure the health and well-being of nations, which in global terms can be achieved primarily on the basis of the large-scale research activities of multinational pharmaceutical companies and the systematic commercialisation of the results of corporate research and development. In recent decades, under the influence of technoglobalisation processes, the innovatisation of pharmaceutical companies' activities has accelerated. It finds its concentrated expression in the steady increase of R&D costs, diversification of their structure, mass commercialisation of innovative developments and strengthening of their transdisciplinarity, accelerated capitalisation of R&D costs, etc. According to the world experience, the most effective innovative strategies of pharmaceutical companies today are such as mergers and acquisitions, strategic alliances of pharmaceutical and biotechnology companies, innovative outsourcing and insourcing, cointegration and pseudo-concentration, corporatisation of patent portfolios and research technologies, venture financing of R&D of pharmaceutical companies. At the same time, mergers and acquisitions are increasing the capitalisation of the global pharmaceutical industry, strengthening its expansion into global markets, redistributing its regional segments and diversifying the sources of funding for pharmaceutical companies' research activities. Value/originality. Current trends and features of corporate strategy formation in multinational pharmaceutical companies are identified. Strategic orientations of research activities of pharmaceutical companies in specialised areas of clinical research in the context of therapeutic categories are determined. The process of capitalisation of pharmaceutical companies is analysed and the tendency to activate the use of corporate mergers and acquisitions (M&A) strategy in the pharmaceutical business is revealed. It is proposed to create strategic alliances of multifunctional pharmaceutical companies with biotech companies using the M&A strategy. It is recommended that pharmaceutical companies strengthen their innovation orientation in the design of their strategies by combining patent portfolios and research technologies, as well as jointly implementing large-scale innovation programmes and projects.Item Potential for the Space Solar Energy Sector Development in Compliance with the Sustainable Development Principles(Publishing House «Baltija Publishing», 2023-12) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Niameshchuk, Hanna; Anapriiuk, Karyna; Анапріюк, Карина АндріївнаThe subject of the research is the history and peculiarities of the exploration and use of space by governmental institutions and private and commercial entities, which, with the beginning of the space age, has created several significant threats to the further development of humanity, due to non-compliance with the principles of sustainable development. The research methodology is based on reports, guidelines, statistical databases and forecasts of integration groups, specialised governmental and international institutions and their structural units for the study and control of space debris (Organisation for Economic Co-operation and Development, National Aeronautics and Space Administration, European Space Agency, United Nations), as well as the results of research by private companies in the space solar energy sector. The purpose of the paper is to analyse trends in the sustainable development of a globalised society in compliance with the principles of responsible use of outer space and to assess the potential of the space solar energy sector to ensure the sustainability of the competitive position of the world's economies. In today's environment, competitiveness and investment in high-tech industries are the driving forces of development that can lead to a country's transition to a fundamentally new level of development. The issue of efficient use of outer space encourages states to search for new technological opportunities for economic growth and inclusive development. Conclusion. The authors have analysed the trends in the use of space, the prospects for sustainable development of the space economy, its impact on the planet's ecosystem, and the main policy directions to help governments take the necessary measures for long-term planning to achieve sustainable and inclusive development. The publication examines space activities related to space debris reduction policies and sustainable solar energy production from space. The authors of the research developed guidelines for space debris mitigation and considered the benefits of using space solar energy.Item Вплив штучного інтелекту на ринок праці в ІТ-секторі(Видавничий дім «Інтернаука», 2025-08) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, LarysaВступ. Штучний інтелект (ШІ) став найбільш динамічною та трансформаційною з передових технологій, що глибоко змінила глобальний ІТ-сектор. Його стрімкий розвиток не тільки прискорює інновації та продуктивність, але й змінює структури зайнятості та вимоги до кваліфікації, створюючи як можливості, так і ризики для економік та ІКТ-фахівців у всьому світі. Мета. Метою дослідження є визначення впливу ШІ на ринок праці в ІТ-секторі, зосередившись на змінах у структурі зайнятості, попиті на нові навички та появі нових професійних профілів. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є емпіричні дослідження, аналітичні звіти, галузеві опитування та міжнародні прогнози. Для виявлення тенденцій на ринку праці, оцінки трансформацій у кваліфікації та аналізу наслідків для розвитку трудових ресурсів в ІТ-секторі були використані порівняльні та аналітичні методи. Результати. Швидка інтеграція ШІ та пов’язаних з ним цифрових технологій безпосередньо впливає на еволюцію технічних навичок, необхідних ІКТ-фахівцям. У міру того, як системи ШІ все частіше беруть на себе рутинні завдання, такі як програмування, управління даними та створення базового контенту, попит на традиційні технічні компетенції поступово знижується. Натомість нові набори навичок, пов’язані з етикою ШІ, грамотністю, швидким інжинірингом, архітектурою великих мовних моделей та аналітикою даних, стають критично важливими для підтримки інновацій та забезпечення відповідального впровадження нових технологій. Наразі в розвитку ШІ домінують розвинені економіки та провідні корпорації, що створює ризик поглиблення глобальної нерівності. Перспективи подальших досліджень включають більш глибоке емпіричне вивчення довгострокових наслідків автоматизації на основі ШІ для стабільності зайнятості та розподілу доходів в ІТ-секторі; порівняльні дослідження між розвиненими та країнами з перехідною економікою для виявлення розбіжностей у траєкторіях адаптації; а також міждисциплінарний аналіз етичних, регуляторних та соціальних наслідків інтеграції ШІ у професійну практику. Крім того, майбутні дослідження можуть бути присвячені моделям безперервного навчання та адаптивності робочої сили, а також ролі міжнародного співробітництва у зменшенні глобальних асиметрій у розвитку та використанні ШІ. Introduction. Artificial intelligence (AI) has become the most dynamic and transformative of advanced technologies, profoundly changing the global ICT sector. Its rapid development is not only accelerating innovation and productivity, but also changing employment structures and skill requirements, creating both opportunities and risks for economies and ICT professionals around the world. Purpose. The purpose of the study is to determine the impact of AI on the labour market in the ICT sector, focusing on changes in the structure of employment, demand for new skills and the emergence of new professional profiles. Materials and methods. The research materials include empirical studies, analytical reports, industry surveys, and international forecasts. Comparative and analytical methods were used to identify trends in the labour market, assess changes in qualifications, and analyse the implications for human resource development in the IСT sector. Results. The rapid integration of AI and related digital technologies is directly influencing the evolution of the technical skills required of ICT professionals. As AI systems increasingly take over routine tasks such as programming, data management and basic content creation, the demand for traditional technical competencies is gradually declining. Instead, new skill sets related to AI ethics, literacy, rapid engineering, large language model architecture, and data analytics are becoming critical to supporting innovation and ensuring the responsible deployment of new technologies. Currently, developed economies and leading corporations dominate AI development, creating the risk of deepening global inequality. Discussion. Prospects for further research include a deeper empirical examination of the long-term effects of AI-driven automation on employment stability and income distribution in the ICT sector; comparative studies across advanced and emerging economies to identify divergent adaptation trajectories; and interdisciplinary analyses of the ethical, regulatory, and social implications of AI integration into professional practices. Additionally, future studies could explore models of lifelong learning and workforce adaptability, as well as the role of international cooperation in mitigating global asymmetries in AI development and use.Item Компанії-стартапи у сучасній інституційній структурі інноваційної діяльності малих і середніх підприємств(Хмельницький національний університет, 2026) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Солодковський, Юрій Мечиславович; Солодковський, ЮрійСтаття присвячена дослідженню ключових особливостей інноваційної діяльності малих і середніх підприємств (МСП) в якості ключового джерела радикальних інновацій та невід’ємного структурного компоненту світового науково-технологічного поступу світового господарства. Конкретизовано ключові конкурентні переваги інноваційної діяльності МСП та специфіку їх інноваційних стратегій порівняно з великими корпоративними бізнес-структурами. Констатовано, що спеціалізація малих і середніх підприємств на створенні і ринковій комерціалізації наукоємної продукції та проривних технологічних розробок є потужним драйвером технологічної модернізації традиційних секторів національних економік багатьох країн світу. Розкрито роль, позиціонування і конкурентні переваги компаній-стартапів у сучасній інституційній структурі інноваційної діяльності МСП як особливої організаційно-економічної форми інноваційного підприємництва, що функціонує в умовах високої ринкової турбулентності та інвестиційних ризиків. Доведено, що компанії стартапи є, з одного боку, генераторами інноваційних наукових ідей та проривних технологічних розробок, а з другого, потужним драйвером високої динамічності й адаптивності інноваційної діяльності МСП. Визначено місце стартапів у національних інноваційних системах держав та охарактеризовано їх взаємозв’язок з університетами та великими корпоративними бізнес-структурами. Доведено вирішальну роль у підтримці компаній-стартапів диверсифікованих джерел їх фінансування, ефективного регулювання й інфраструктурного забезпечення, доступу до наставництва, а також високоефективного маркетингу і брендингу. Встановлено, що інституційні майданчики університетських стартапів забезпечують нині ефективну роботу команд учених-однодумців щодо генерування проривних інноваційних ідей за найбільш пріоритетними напрямами світового науково-технологічного прогресу, створення на їх базі бізнес-проєктів та залучення зовнішнього фінансування на їх реалізацію від різноманітних інвестиційних фондів та приватних інвесторів. This article investigates the key characteristics of innovation activity of small and medium-sized enterprises (SMEs) as a primary source of radical innovation and a fundamental structural component of global scientific and technological advancement within the world economy. The study delineates the core competitive advantages of SME-driven innovation and highlights the distinctive features of their innovation strategies in comparison with large corporate business structures. It is substantiated that SMEs’ specialization in the development and market commercialization of knowledge-intensive products and breakthrough technological solutions constitutes a significant driver of technological upgrading and structural transformation of traditional sectors across national economies worldwide. The article elucidates the role, positioning, and competitive advantages of startup companies within the contemporary institutional architecture of SMEs’ innovation activity, conceptualizing startups as a specific organizational and economic form of innovative entrepreneurship operating under conditions of pronounced market volatility and heightened investment uncertainty. It is demonstrated that startup firms simultaneously function as generators of novel scientific ideas and disruptive technological developments and as catalysts of enhanced dynamism, flexibility, and adaptive capacity in SME innovation processes. The position of startups within national innovation systems is identified, and their systemic linkages with universities and large corporate enterprises are examined. The analysis substantiates the pivotal role of diversified financing mechanisms, effective regulatory and institutional frameworks, advanced innovation infrastructure, access to mentoring networks, as well as sophisticated marketing and branding capabilities in fostering startup development. Furthermore, it is established that institutional platforms for university-based startups facilitate the effective collaboration of research teams in generating breakthrough innovations in priority domains of global scientific and technological progress, transforming these innovations into viable business projects, and mobilizing external funding from a wide range of investment funds and private investors.Item Діалектика фінансових інновацій в інформаційно-цифрову еру(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Солодковський, Юрій Мечиславович; Solodkovskyi, Yurii; Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoУ статті здійснено комплексне дослідження фінансових інновацій як структурно значущого компонента глобальної інноваційної екосистеми у процесі масштабних трансформацій світового фінансового сектору. Теоретично обґрунтовано, що в умовах становлення інформаційно-цифрової ери фінансові інновації набувають характеру ключового драйвера структурної модернізації фінансових ринків, формуючись під впливом системної цифровізації фінансових послуг, динамічного розвитку фінтех-рішень, активного поширення блокчейн-технологій, штучного інтелекту та цифрових платформ, котрі у докорінний спосіб змінюють традиційні моделі створення, розподілу і споживання фінансових послуг. Конкретизовано і систематизовано ключові детермінанти розвитку фінансових інновацій у глобальному бізнес-середовищі. Доведено, що провідну роль серед них відіграють цифрова та зелена трансформації, які своєю синергетичною дією забезпечують глибоку конвергенцію фінансових, технологічних й екологічних чинників економічного зростання держав і цілих регіонів. Констатовано, що цифрові фінанси й фінтех-інструменти є в сучасних умовах важливим механізмом підтримки сталого розвитку, сприяючи мобілізації інвестиційних ресурсів у екологічно орієнтовані проєкти та підвищенню ефективності фінансового посередництва. Окремий акцент зроблено на криптовалютному сегменті глобальної валютнофінансової системи, який трансформує традиційні механізми платежів, заощаджень і трансфертів та відображає її перехід до децентралізованих фінансових архітектур. Обґрунтовано, що динамічний розвиток криптоактивів і децентралізованих фінансів суттєво підвищує як адаптивність фінансових систем до глобальних викликів, так і рівень регуляторної невизначеності та системних ризиків. У роботі систематизовано технологічні та управлінські ресурси мережевої економіки, що формують нові конфігурації взаємодії між банківськими й небанківськими фінансовими інститутами, фінтех-компаніями та регуляторними органами, утворюючи багаторівневу екосистему фінансових інновацій. Розкрито еволюцію фінансових інновацій від моделі Фінтех 1.0 до Фінтех 4.0 та виокремлено ключові етапи цифрової трансформації фінансового сектору – від автоматизації операційних процесів до становлення децентралізованих фінансів, цифрових валют центральних банків й інтегрованих платформ управління фінансовими даними. Сформовано узагальнену характеристику сучасного технологічного інструментарію фінансових інновацій (штучний інтелект, великі дані, блокчейн, хмарні обчислення, мобільні фінансові застосунки, RegTech), а також визначено його вплив на розширення фінансової інклюзії, підвищення стійкості й конкурентоспроможності фінансових інституцій. Узагальнено ключові напрями і наслідки застосування фінтех-рішень у сфері публічного управління фінансами як чинника зміцнення фіскальної спроможності держави та підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних економік. Зроблено аргументований висновок про те, що діалектика фінансових інновацій в інформаційно-цифрову еру має чітко виражений контрадикторний характер, що породжує якісно нові форми конкуренції за глобальний фінансовий капітал. Отримані наукові результати суттєво поглиблюють теоретичні уявлення про сучасну інституційно-регуляторну архітектуру глобальної екосистеми фінансових інновацій та можуть бути використані для розроблення стратегій цифрової та зеленої трансформації національних фінансових ринків.Item Російсько-українська війна і країни Балтії: гуманітаний аспект(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, IrynaThis text discusses the importance of uniting the democratic world to combat racism, which is currently being used as a tool to enslave people. The author highlights the Baltic countries and Poland for their unwavering commitment to defending Ukraine's freedom and independence. These countries have provided significant military aid to Ukraine and offered legal protections, social services, and guarantees to Ukrainian refugees affected by the war.Item Інноваційні проєкти у формуванні національної економічної безпеки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Черницька, Тетяна Володимирівна; Chernytska, TetianaThe results of this study reflect the importance of innovative projects for the formation of Ukraine's economic security and emphasize their positive impact on various sectors of the national economy. Innovative projects are a key factor in ensuring Ukraine's economic security, as they contribute to the development of competitive sectors of the economy and the creation of new jobs. Implementation of innovative projects contributes to the diversification of the country's economy, reduces its dependence on foreign markets and the risks of foreign economic activity. Innovative projects contribute to the modernization of production and increase its efficiency, which ensures the competitiveness of Ukrainian goods and services in the global market. The implementation of innovative projects helps to reduce Ukraine's energy dependence, develop renewable energy sources and improve energy efficiency. Innovative projects contribute to the creation of a favorable investment climate that attracts foreign investors and promotes the country's economic growth. The implementation of innovative projects contributes to the growth of the national gross domestic product, raising the living standards of the population and ensuring sustainable development of the country.Item Конкурентоспроможність глобальних брендів високотехнологічних секторів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Громенкова, Світлана Вячеславівна; Hromenkova, Svitlana; Фіцак, Поліна Володимирівна; Fitsak, PolinaОсновною метою дослідження є виявлення методів та інструментів маркетингових технологій, які дозволяють досягти світового рівня у створенні брендів, зокрема у високотехнологічних галузях. Методи дослідження полягали у вивченні різноманітних матеріалів, зокрема публікацій, звітів, та аналізі зібраної з них інформації. Для визначення взаємозв’язку між доходами бренду та його витратами на збут і маркетинг було застосовано метод кореляції Пірсона на прикладі материнської компанії Google (Alphabet), що допомогло в подальшому проаналізувати роль маркетингових технологій у побудові глобального бренду. У ході дослідження було встановлено, що маркетингові технології відіграють неоціненну роль у створенні глобальних брендів, оскільки вони допомагають розвивати та просувати індивідуальність бренду та характеристики, які допомагають ідентифікувати бренд. Використовуючи маркетингові технології, бренд має змогу розвивати та позиціонувати себе, відображати свою актуальність, а також здатність відповідати очікуванням споживачів та викликам, які ставить сучасність. У нашому дослідженні ми вивчили важливість маркетингових витрат для бренду, невід’ємною частиною якого є маркетингові технології, на прикладі компанії «Алфавіт», що показало високу позитивну кореляцію між доходами та маркетинговими витратами. Ми також з’ясували, що в сучасному світі використання маркетингових технологій можливе за допомогою інноваційних інструментів, таких як доповнена реальність або голосові асистенти. Використання маркетингових технологій у процесі формування глобальних брендів було проаналізовано на прикладі компаній високотехнологічної галузі. Незважаючи на певну специфіку та особливості просування брендів у цій сфері, більшість висновків можна екстраполювати на інші галузі. У дослідженні систематизовано підходи до трактування поняття «бренд» та технологій, пов’язаних з його створенням; проаналізовано вплив маркетингових технологій на цей процес та стан української індустрії. Це дослідження спрямоване на усунення існуючих прогалин у розумінні впливу сучасних маркетингових технологій на формування глобальних брендів у високотехнологічних галузях. The main purpose of the study is to identify methods and tools of marketing technologies that allow to achieve a global level in creating brands, particularly in high-tech industries. The research methods consisted of studying various materials, including publications, reports, and analysing the information collected from them. To determine the relationship between a brand's revenue and its sales and marketing expenses, the Pearson correlation method was applied to the example of Google's parent company (Alphabet), which helped in further analysis of the role of marketing technologies in building a global brand. In the course of the study, it was established that мarketing technology plays an invaluable role in the creation of global brands, as it helps to develop and promote the brand's personality and characteristics that help to identify the brand. Using marketing technologies, a brand is able to develop and position itself and reflect its relevance, as well as its ability to meet consumer expectations and the challenges posed by modernity. In our research, we studied the importance of marketing spend for a brand, with marketing technology being an integral part of it, using Alphabet as an example, which showed a high positive correlation between revenue and marketing spend. We also found that in today's world, the use of marketing technologies is possible with the help of innovative tools such as augmented reality or voice assistants. The use of marketing technologies in the process of formation of global brands was analyzed on the example of companies in the high-tech industry. Despite certain specifics and features of brand promotion in this area, most of the conclusions can be extrapolated to other industries. The study systematised approaches to the interpretation of "brand" and technologies related to its creation; analysed the impact of marketing technologies on this process and the state of the Ukrainian industry. This study aims to address existing gaps in understanding the impact of modern marketing technologies on the formation of global brands in high-tech industries.Item Зелена та цифрова трансформації глобального ринку фінансових послуг: функціонально-трендові модифікації банківського сектору(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Хоманець, Володимир Анатолійович; Stoliarchuk, Yaroslava; Солодковський, Юрій Мечиславович; Solodkovskyi, Yurii; Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoСтаттю присвячено появі необанкінгу, що стала одним з чинників загострення конкуренції на світовому ринку фінансових послуг (СРФП), а також формою реалізації інноваційного потенціалу нових технологій за умов ліберального регуляторного режиму. В роботі продемонстровано, що зелена та цифрова трансформації світової економіки знаходять прояв у змінах, що спостерігаються в глобальному банківському секторі (ГБС), та які здатні суттєво змінити диспозицію суб’єктів СРФП та архітектуру фінансових екосистем в цілому. Виявлено домінування в науковому дискурсі питань, що пов’язані з цифровою трансформацією ГБС, яка матиме коротко- та середньострокові наслідки, на відміну від зеленої трансформації, вплив якої спостерігатиметься у середньота довгостроковій перспективі. Розкрито, що науковий базис трансформації глобального банківського сектору спирається на широке коло загальних та спеціальних теорій та новітніх концепцій, серед яких провідне місце посідає концепція необанкінгу. Виявлено, що прикладне застосування інструментів цифровізації призводить до диверсифікації та зростання кількості країн-лідерів в структурі ГБС, де за темпами цифровізації переважають ЄС та США. Визначено, що віртуальний режим роботи необанків забезпечує їм значні конкурентні переваги на СРФП та підвищуючи інклюзивність відкриває нові ринкові ніші, одним з свідчень чого є значне розширення кількості клієнтів необанків, а також наведено ключові фактори відповідних трансформацій. Ідентифіковано, що активна конкуренція банків з фінтех-компаніями призводить до змін у структурі робочої сили ГБС, де зростає частка кваліфікованих працівників з навичками програмування, появи різноманітних необанківських сервісів та смарт-рішень. В роботі визначено ряд функціонально-трендових модифікацій ГБС, серед яких динамічне нарощування ринкової капіталізації цифрових банків та концентрації необанківського капіталу; поглиблення екосистемного співробітництва необанків з традиційними банківськими установами та поглиблення конкупераційних форматів взаємодії, включаючи модернізацію бізнес-моделей міжбанківських відносин; активне впровадження необанками в операційну діяльність технологій штучного інтелекту; поглиблення інтеграції криптовалют та блокчейнтехнологій у функціонування необанківських платформ; інтеграція необанківської діяльності з децентралізованими фінансами та динамічне нарощування глобальних масштабів трансакцій відкритого банкінгу; та глибока диверсифікація суб’єктної структури учасників світового ринку необанківських послуг. Виявлено, що в контексті сталого розвитку ключовими трендами трансформації ГБС є зміна етичних засад функціонування банківських установ та організаційних систем інституційного управління, а також запровадження новітніх фінансових інструментів (зелені облігації). Підсумовано, що банківські установи та спеціалізовані фінансові інституції втрачають абсолютну монополію на надання платіжних послуг і дещо витісняються з ринку активними інноваторами — крупними технологічними компаніями і фінтех-стартапами. Визначено, що подальший розвиток СРФП як цілісної екосистеми потребуватиме якісного оновлення принципів і цінностей діяльності банківських установ, а також подальших інвестицій в інноваційні рішення. The article is devoted to the emergence of neobanking, which has become one of the factors of intensified competition in the global financial services market (GFSM), as well as a form of realisation of the innovative potential of new technologies under a liberal regulatory regime. The paper demonstrates that the green and digital transformations of the global economy are manifested in the changes observed in the global banking sector (GBS), which can significantly change the disposition of the GFSM actors, the architecture of financial ecosystems and world financial order in general. Authors reveal the dominance in the scientific discourse of issues related to the digital transformation of the GBS, which will have shortand medium-term consequences, as opposed to the green transformation, which will have an impact in the medium and long term. It is revealed that the scientific basis for the transformation of the global banking sector is based on a wide range of general and special theories and the latest concepts, among which the concept of neobanking occupies a leading place. It is found that the applied use of digitalisation tools leads to diversification and growth in the number of leading countries in the structure of the GBS, where the EU and the USA prevail in terms of digitalisation. It is determined that the virtual mode of operation of neobanks provides them with significant competitive advantages in the GFSM and, by increasing inclusiveness, opens up new market niches, one of the evidences of which is a significant increase in the number of neobank clients, and the key factors of the relevant transformations are presented. It is identified that the active competition of banks with fintech companies leads to changes in the structure of the GBS workforce, where the share of skilled workers with programming skills is growing, and the emergence of various neobanking services and smart solutions. The paper identifies a number of functional and trend modifications of the GBS, including the dynamic increase in the market capitalization of digital banks and the concentration of neobank capital; deepening of ecosystem cooperation between neobanks and traditional banking institutions and deepening of competitive formats of interaction, including modernization of business models of interbank relations; active introduction of artificial intelligence technologies by neobanks into their operations; deepening of integration of cryptocurrencies and blockchain technologies into the functioning of the GBS. It has been found that in the context of sustainable development, the key trends in the transformation of the GBS are changes in the ethical foundations of banking institutions and organisational systems of institutional management, as well as the introduction of new financial instruments (green bonds). It is summarised that banking institutions and specialised financial institutions are losing their absolute monopoly on the provision of payment services and are being somewhat pushed out of the market by active innovators — large technology companies and fintech start-ups. It is determined that further development of the world financial order and the GFSM as an integral ecosystem will require a qualitative update of the principles and values of banking institutions, as well as further investment in innovative solutions.