Browse
Recent Submissions
Item Ukraine 2030. The Doctrine of Sustainable Development(GO «All-Ukrainian civil movement», 2018) Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Chala, Nina; Чала, Ніна Дмитрівна; Radchuk, A.; Shnyrkov, O.; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Taruta, S.; Zhylinska, O.; Moscardini, A.; Kharlamova, G.; Melnychuk, O.This book offers, for the first time, the sustainable development model of Ukraine that is based on a human-centred approach and presents new trajectory of economic growth in Ukraine by 2030. It was built in compliance with global megatrends and the goals of the millennium that are expected to affect the global economy in the coming decades. Based on both research and calculations made by the leading scientific institutions of Ukraine, it defines, in detail, a list of six inhibitory factors, which removal will consequently create preconditions for a Ukrainian ambitious economic leap. This book describes the set of actions needed to achieve the horizons that are formulated in the eight mechanisms to become the main tool for further specialized development programs in Ukraine. The key idea of the development strategy, which is based on the identification of Ukraine’s existing economic strengths and capabilities, is to create new strategic capacities by strengthening the existing potential.Item Інституційно-регуляторна архітектура глобальної екосистеми фінансових інновацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів розвитку фінансових інновацій та визначенню ефектів їх реалізації, а також характеристиці ключових інституцій, рівнів та інструментів у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків та окресленні трендів розвитку глобальної екосистеми фінансових інновацій. Обґрунтовано, що фінансові інновації не тільки суттєво розширюють ресурсні можливості економічних суб’єктів щодо подолання запроваджених регуляторами ринку дискреційних обмежень, але й забезпечують найбільш продуктивне використання фінансового капіталу та прискорений вихід національних економік з рецесійного стану; крім того, проникаючи на національні ринки спричиняють радикальні модернізації світової фінансової інфраструктури та чинних фінансових сервісів, а також переводять їх на якісно вищий щабель розвитку. Констатовано, що масштабна цифровізація усіх сфер людської життєдіяльності, як одна із всезагальних форм світогосподарського розвитку, упродовж останніх десятиліть справляє потужний вплив на структурну динаміку розвитку фінансових інновацій, що набуває форм прояву у динамічному поширенні діджитал-каналів фінансово-банківського обслуговування суб’єктів господарювання; перетворенні класичних фінансових посередників у високотехнологічні корпоративні структури з диверсифікованим спектром клієнтських сервісів; загальнопланетарному поширенні механізмів дистанційного надання економічним суб’єктам фінансових послуг, електронних комерційних операцій, систем онлайн-кредитів, онлайн-платежів й онлайн-інвестування тощо. Зазначено, що глобальний етап світогосподарського поступу, що базується на цифровій парадигмі, характеризується системним, агаторівневим і багатокомпонентним впливом на розвиток фінансових інновацій цілої системи універсальних та специфічних чинників. Визначено, що глобальна екосистема фінансових інновацій, як якісно нове ціннісне пропонування інноваційних розробок фінансового профілю та група взаємопов’язаних і взаємодіючих інституцій, що забезпечують їх створення і ринковий обіг, в сучасних умовах перебуває на етапі формування своєї інституційно-регуляторної архітектури. За результатами дослідження процесів інноватизації світового фінансового сектору підсумовано, що національні фінансові ринки тяжіють до двох основних й концептуально відмінних між собою моделей, а саме: централізованої та децентралізованої, окремі риси яких нині чітко виявляються у багатьох країнах світу. Підтверджено, що головними інституціями у регуляторній архітектурі національних фінансових ринків традиційно є, з одного боку, національні (центральні) банки, а з другого — власне фінансові інституції у їх самостійному статусі і у взаємозв’язку зі створеними саморегулівними організаціями. Зазначено, що діюче у різних державах світу фінансове регулювання справляє неоднозначний (а подекуди і чітко виражений дуалістичний) вплив на розвиток фінансових інновацій. Так, з одного боку, жорсткий регуляторний режим може суттєво підвищити довіру ринку до фінансових інновацій, а з другого — послаблення регуляторного тиску здатне активізувати інноваційну діяльність. Наголошено, що попри те, що в останні десятиліття в архітектурі регулювання сфери фінансових інновацій виокремлюють декілька інституційних рівнів — національний, регіональний та наднаціональний — основні зусилля все ж таки докладаються на національному рівні, на якому спостерігається використання регуляторних «пісочниць» в якості інструментів регулювання фінансових інновацій на національному рівні. Підсумовано, що до ключових завдань функціонування інституцій у сфері регулювання ринкового обігу фінансових інновацій слід віднести як традиційне забезпечення цілісності та продуктивності фінансового ринку, так і всебічну підтримку його інноватизації, а також навчання та тестування нових технологій у контрольованому середовищі. The article is devoted to a comprehensive study of the processes of development of financial innovations and determination of the effects of their implementation, as well as to the characterisation of key institutions, levels and instruments in the regulatory architecture of national financial markets and outlining trends in the development of the global financial innovation ecosystem. It is substantiated that financial innovations not only significantly expand the resource capabilities of economic entities to overcome the discretionary restrictions imposed by market regulators, but also ensure the most productive use of financial capital and accelerate the recovery of national economies from recession; in addition, by penetrating national markets, they cause radical modernisation of the global financial infrastructure and existing financial services, and also bring them to a qualitatively higher level of development. It is stated that large-scale digitalisation of all spheres of human life, as one of the universal forms of global economic development, has had a powerful impact on the structural dynamics of financial innovation in recent decades, which takes the form of manifestation in the dynamic spread of digital channels of financial and banking services for business entities; transformation of classical financial intermediaries into high-tech corporate structures with a diversified range of client services; and global spread of It is noted that the global stage of the world economic development based on the digital paradigm is characterised by a systemic, multi-level and multicomponent influence on the development of financial innovations of the whole system of universal and specific factors. It is determined that the global ecosystem of financial innovations, as a qualitatively new value proposition of innovative developments of financial profile and a group of interconnected and interacting institutions that ensure their creation and market circulation, is at the stage of forming its institutional and regulatory architecture in modern conditions. Based on the results of the study of the processes of innovation in the global financial sector, the author concludes that national financial markets tend to follow two main and conceptually different models, namely, centralised and decentralised, some features of which are now clearly manifested in many countries. It is confirmed that the main institutions in the regulatory architecture of national financial markets are traditionally, on the one hand, national (central) banks, and on the other hand, financial institutions in their independent status and in connection with the established self-regulatory organisations. It is noted that financial regulation in different countries of the world has an ambiguous (and sometimes a clearly expressed dualistic) impact on the development of financial innovations. Thus, on the one hand, a strict regulatory regime can significantly increase market confidence in financial innovations, and on the other hand, the easing of regulatory pressure can intensify innovation. It is noted that despite the fact that in recent decades several institutional levels have been distinguished in the architecture of regulation of financial innovation – national, regional and supranational – the main efforts are still made at the national level, where regulatory sandboxes are used as instruments for regulating financial innovation at the national level. It is concluded that the key tasks of institutions in the field of regulating the market circulation of financial innovations should include both traditional ensuring of the integrity and productivity of the financial market and comprehensive support for its innovation, as well as training and testing of new technologies in a controlled environment.Item Наукова дипломатія у реалізації державами концепту «м’якої сили»(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrРозглянуто форми розвитку концепції публічної дипломатії, яка перетворилась як на ефективний механізм просування національних інтересів держав, так і може розглядатись в якості критерію стратифікації країн за рівнем розвитку. Визначено, що висока інтелектуальна інтенсивність наукової та дипломатичної діяльності виступає тією спільною характеристикою, яка обумовила на певному історичному етапі їх поєднання у вигляді наукової дипломатії, як форми поєднання діяльності держави та управління національним інтелектуальним капіталом та яка класифікується як провідний механізм трансляції державами «м’якої сили». Продемонстровано взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку, обсягами витрат та результативністю зусиль з реалізації інструментів наукової дипломатії, теоретичний дискурс щодо якої розвивається в трьох ключових функціональних вимірах (наука у дипломатії, дипломатія для науки та наука для дипломатії). Окреслено, що інституціоналізація наукової дипломатії відкриває можливість цілеспрямованої діяльності щодо управління науковою дипломатією її акторів, а також підвищення ефективності та результативності цієї діяльності. Узагальнено домінуючі формати наукової дипломатії з фокусуванням на особливостях міжнародних академічних і наукових обмінів, державних програм, міжнародної академічної мобільності, а також емерджентної науково-освітньої дипломатії (на просторах глобального ринку онлайн-освіти, університетів світового класу, міжнародних колективів співавторів). Виявлено новітні інституційні форми конкупераційної взаємодії суб’єктів наукової дипломатії, до яких відносимо платформи професійного співробітництва наукових аташе різних держав, науково-дипломатичні та діаспорські мережі, а також інститут технологічних послів. Запропоновано розглядати домінуючі та новітні формати наукової дипломатії, а також спільну науково-дослідну інфраструктуру та практики гібридного комбінування державами механізмів та інструментів наукової дипломатії в якості компонентів розбудови глобальної моделі міжнародного економічного порядку. Країнам, що розвиваються, запропоновано фокусуватися на використанні потенціалу неінституціоналізованих наукових дипломатів для просування національних інтересів. Підсумовано, що економічний потенціал науки та її інтернаціональна природа знайшли активний прояв у використанні різних інституційних форм міжнародного академічного підприємництва та конкупераційної взаємодії, які розвивають та найбільш активно намагаються скористатись ті країни, які найбільше інвестують в проведення наукових досліджень. Перспективними визначено такі предмети досліджень як кліматична дипломатія, продовольча дипломатія та інші різновиди публічної дипломатії, розвиток яких пов’язано з інтенсифікацією науково-дослідницьких зусиль на шляху до розв’язання глобальних проблем. The article considers the forms of development of the concept of public diplomacy, which has become both an effective mechanism for promoting the national interests of states and can be considered as a criterion for stratifying countries by the level of development. It is determined that the high intellectual intensity of scientific and diplomatic activities is the common characteristic that led to their combination at a certain historical stage in the form of science diplomacy as a form of combining the activities of the state and management of national intellectual capital, and which is classified as a leading mechanism for the transmission of soft power by states. The authors demonstrate the relationship between the level of economic development, the volume of expenditures and the effectiveness of efforts to implement the instruments of science diplomacy, the theoretical discourse on which is developing in three key functional dimensions (science in diplomacy, diplomacy for science, and science for diplomacy). It is outlined that the institutionalisation of science diplomacy opens up the possibility of targeted activities to manage the science diplomacy of its actors, as well as to increase the efficiency and effectiveness of this activity. The article summarises the dominant formats of science diplomacy with a focus on the peculiarities of international academic and scientific exchanges, government programmes, international academic mobility, and emergent science and education diplomacy (in the global online education market, world-class universities, international teams of collaborators). The newest institutional forms of competitive interaction between the subjects of science diplomacy are identified, which include platforms for professional cooperation of scientific attaches of different states, scientific, diplomatic and diaspora networks, as well as the institute of technological ambassadors. It is proposed to consider the dominant and newest formats of science diplomacy, as well as joint research infrastructure and practices of hybrid combination of mechanisms and instruments of science diplomacy by states as components of the development of a global model of the international economic order. The authors suggest that developing countries should focus on using the potential of non-institutionalised science diplomats to promote their national interests. It is concluded that the economic potential of science and its international nature are actively manifested in the use of various institutional forms of international academic entrepreneurship and competitive interaction, which are developed and most actively sought to be used by those countries that invest most in research. The article identifies such research subjects as climate diplomacy, food diplomacy and other types of public diplomacy as promising, the development of which is associated with the intensification of research efforts to solve global problems.Item Розбудова цифрової інфраструктури менеджменту знань наукової діяльності університету(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Решетняк, Тетяна Іванівна; Reshetniak, Tetiana; Решетняк, Татьяна Ивановна; Лозовик, Юрій Миколайович; Lozovyk, Yurii; Лозовик, Юрий НиколаевичItem Особливості сучасних трансміграційних процесів: світовий та український аспекти(ФОП Маслаков, 2019-12-18) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаItem Заходи торговельного захисту товаровиробників металургійної індстурії в умовах екологічних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Логвиненко, Євгеній О.; Lohvynenko, YevheniiУ статті досліджено актуальну проблему загострення екологічних питань і зростання викидів парникових газів, що є наслідком діяльності металургійної індустрії. Ця галузь відіграє значну роль у світових викидах, і, отже, вимагає негайних заходів для зниження негативного впливу на довкілля. У статті аналізується нерівномірний процес декарбонізації металургійних підприємств у різних країнах світу. Перехід до більш екологічного виробництва стає складною задачею, і тому важливо розглянути в рамках СОТ механізми захисту для національних товаровиробників металургійної галузі в умовах зростаючих екологічних викликів. В статті також розглянуто різні види торговельного захисту ринків, які можуть бути використані для підтримки національних виробників у контексті зростаючих екологічних проблем. Автор досліджує винятки з правил СОТ, які дозволяють обмежувати міжнародну торгівлю з метою збереження природних ресурсів та охорони здоров’я людини. Це підкреслює важливість забезпечення екологічної сталості у рамках міжнародних торговельних відносин. Останні рішення органів вирішення спорів у СОТ свідчать про пріоритетність захисту здоров’я і природи перед комерційними інтересами. Це свідчить про необхідність узгоджених дій на міжнародному рівні з метою збереження навколишнього середовища та здоров’я громадян. Заключно, стаття закликає до подальшого розвитку міжнародних механізмів регулювання, спрямованих на забезпечення екологічної сталості та захисту інтересів національних металургійних підприємств у світлі зростаючих екологічних викликів. Враховуючи загальний стан довкілля та його вплив на глобальний екосистемний баланс, ця стаття сприяє поглибленню розуміння можливих рішень у сфері торгівлі та екології для досягнення балансу між промисловістю та природоохоронними цілями. The article explores the pressing issue of the exacerbation of environmental issues and the increase in greenhouse gas emissions as a consequence of metallurgical industry activities. This sector plays a significant role in global emissions and, therefore, requires immediate measures to mitigate its negative impact on the environment. The protection of domestic producers has been discussed by researchers such as A. Harkusha, S. Bilotsky, L. Tykhonchuk, P. Galagher, M. Gerard, and D. Firger. The article analyzes the uneven process of decarbonization of metallurgical enterprises in different countries worldwide. Transitioning to more environmentally friendly production is a complex task, so it is essential to consider within the framework of the WTO mechanisms for protecting national metallurgical industry producers in the face of growing environmental challenges. The article also examines various forms of trade protection for markets that can be used to support domestic producers in the context of increasing environmental problems. The author investigates exceptions to WTO rules that allow for restrictions on international trade to preserve natural resources and human health. This underscores the importance of ensuring environmental sustainability within international trade relations. Recent decisions by WTO dispute settlement bodies emphasize the priority of protecting health and nature over commercial interests, highlighting the need for coordinated international action to preserve the environment and public health. In conclusion, the article calls for further development of international regulatory mechanisms aimed at ensuring environmental sustainability and protecting the interests of national metallurgical enterprises under growing environmental challenges. Considering the overall state of the environment and its impact on the global ecosystem balance, this article contributes to a deeper understanding of possible trade and environmental solutions to achieve a balance between industry and environment conservation goals.Item Трансформація національних пенсійних систем в умовах фінансового глобалізму(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-02-22) Білий, Денис Іванович; Bilyi, Denys; Столярчук, Ярослава МихайлівнаДисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів трансформації національних пенсійних систем в умовах фінансового глобалізму. Значна увага приділена розкриттю теоретико-методологічних засад дослідження національних пенсійних систем з концептуалізацією економічного змісту та еволюції категорії «пенсійне забезпечення», узагальненням теоретичного дискурсу процесів соціалізації економіки через призму пенсійного забезпечення, а також визначенням його ролі у забезпеченні соціальної конкурентоспроможності держав. The dissertation is devoted to a comprehensive study of theoretical, methodological, and practical aspects of the transformation of national pension systems in the conditions of financial globalism. Considerable attention is paid to the disclosure of the theoretical and methodological foundations of the study of national pension systems with the conceptualization of the economic content and evolution of the "pension provision" category, the generalization of the theoretical discourse of the processes of socialization ofthe economy through the prism of pension provision, as well as the definition of its role in ensuring the social competitiveness of states.Item Глобальні фінансові інститути у реалізації національних інтересів держав(2023-09-12) Карпюк, Катерина Іванівна; Karpiuk, Kateryna; Столярчук, Ярослава МихайлівнаДисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів співробітництва держав з глобальними фінансовими інститутами через призму реалізації їх національних економічних інтересів. Значна увага приділена розкриттю змістовної сутності національних інтересів у теоретичному дискурсі дослідження відносин країн з міжнародними фінансовими організаціями. Здійснено класифікацію глобальних фінансових інститутів, дано комплексну характеристику їх сучасної архітектоніки та проаналізовано системні процеси мережевізації інституційної архітектури світової фінансової системи. The dissertation work is dedicated to a comprehensive study of the theoretical, methodological, and practical aspects of cooperation between states and global financial institutions through the prism of their national interests' implementation. Significant attention is given to the disclosure of the substantive essence of national interests in the theoretical discourse of researching countries' relations with international financial organizations. The classification of global financial institutions is conducted, providing a comprehensive characterization of their modern architecture, and the systemic processes of institutional architecture`s networking in the global financial system are analyzed.Item Цифрова трансформація КНР: сприяння сталому розвитку через технології та інновації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Нацвлішвілі, Т. М.; Natsvlishvili, T.У статті розглянуто актуальну тему дослідження «Цифрова трансформація Китаю: сприяння сталому розвитку через технології та інновації». Враховуючи значну роль Китаю у світовій економіці та його лідерство в цифрових технологіях, розуміння взаємодії між цифровою трансформацією та сталим розвитком має вирішальне значення. Однак у цьому ширшому питанні є невивчені аспекти, які потребують подальшого дослідження. Метою дослідження цієї статті є аналіз впливу цифрової трансформації на сталий розвиток Китаю та виявлення можливостей, які вона надає для досягнення цілей сталого розвитку. У дослідженні використовується поєднання огляду літератури, аналізу вторинних даних, щоб забезпечити всебічне розуміння предмета. Огляд літератури встановлює ключові концепції, теорії та основи, пов’язані з цифровою трансформацією та сталим розвитком. Вторинні джерела даних, такі як урядові звіти, галузеві публікації та надійні бази даних, аналізуються для отримання статистичної інформації, економічних показників і відповідних прикладів. Цей аналіз є основою для подальших досліджень. Інтеграція вторинних даних сприяє всебічному розумінню поточного стану, викликів і можливостей, пов’язаних з цифровою трансформацією Китаю та його потенціалом сприяння сталому розвитку. Виходячи з результатів дослідження, очевидно, що цифрова трансформація Китаю пропонує значні можливості для сталого економічного розвитку. Технологічний прогрес у сфері електронної комерції, мобільних платежів і штучного інтелекту здійснив революцію в галузях, розширив доступність фінансів і сприяв підприємництву. Крім того, інтеграція технологій та інновацій у такі сектори, як «розумні» міста, охорона здоров’я, відновлювані джерела енергії та стійкий транспорт, має потенціал для покращення розподілу ресурсів, екологічних практик і загальної якості життя. На завершення ця стаття підкреслює актуальність дослідження взаємозв’язку між цифровою трансформацією Китаю та сталим розвитком. Розкриваючи недосліджені аспекти та використовуючи технології та інновації, Китай може використовувати величезні можливості, які відкриває цифрова трансформація, для сприяння сталому розвитку. Важливо вирішити проблеми, пов’язані з етикою, інклюзивністю та сприянням культурі інновацій, щоб забезпечити успішне впровадження цифрових рішень для сталого розвитку в Китаї. The article examines the topic «China’s Digital Transformation: Promoting Sustainable Development through Technology and Innovation.» Given China’s significant role in the global economy and its leadership in digital technologies, understanding the interaction between digital transformation and sustainable development is critical. However, there are unexplored aspects of this broader issue that require further research. The purpose of this paper’s research is to analyze the impact of digital transformation on China’s sustainable development and identify the opportunities it provides to achieve sustainable development goals. The research uses a combination of literature review, secondary data analysis to provide a comprehensive understanding of the subject. The literature review establishes key concepts, theories and frameworks related to digital transformation and sustainable development. Secondary data sources such as government reports, industry publications and reliable databases are analyzed for statistical information, economic indicators and relevant case studies. This analysis is the basis for further research. The integration of secondary data contributes to a comprehensive understanding of the current state, challenges and opportunities related to China’s digital transformation and its potential to promote sustainable development. Based on the research findings, it is clear that China’s digital transformation offers significant opportunities for sustainable economic development. Technological advances in e-commerce, mobile payments, and artificial intelligence have revolutionized industries, expanded access to finance, and fueled entrepreneurship. Furthermore, the integration of technology and innovation into sectors such as smart cities, healthcare, renewable energy and sustainable transport has the potential to improve resource allocation, environmental practices and overall quality of life. In conclusion, this paper highlights the relevance of research on the relationship between China’s digital transformation and sustainable development. By uncovering unexplored aspects and leveraging technology and innovation, China can harness the enormous opportunities afforded by digital transformation to promote sustainable development. It is important to address issues related to ethics, inclusiveness and fostering a culture of innovation to ensure the successful adoption of digital solutions for sustainable development in China.Item Глобальні фінансові організації в інституційній системі детінізації світової економіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Черницька, Тетяна Володимирівна; Chernytska, Tetiana; Черницкая, Татьяна Владимировна; Рудьковський, Сергій Миколайович; Rudkovskyi, Serhii; Рудьковский, Сергей НиколаевичАктуальність роботи обумовлена тим, що світова економіка з року в рік демонструє усталений тренд щодо розширення тіньового сегмента. Найбільші загрози тінізації світової економіки пов’язані з глобальним ландшафтом реалізації тіньових господарських операцій, який деформує параметри конкурентного середовища та базових ринкових інститутів капіталістичної системи, у докорінний спосіб змінює чинні бізнес-схеми та негативно впливає на економічну поведінку суб’єктів господарювання та психологію homo economicus. Метою статті є розкриття особливостей діяльності глобальних фінансових організацій як важливих компонентів інституційної системи детінізації світової економіки. У роботі розкрито, що визначальне значення у розробленні та впровадженні країнами детінізаційного інструментарію має інституційний механізм детінізації глобальної економіки. Проведено систематизацію суб’єктів детінізації фінансового сектору світової економіки, які в архітектурі відіграють ключову роль на сьогодні, зокрема їх поділ на міжнародні універсальні організації, міжнародні фінансові організації та міжнародні спеціалізовані інституції. Розкрито, що ці інституції пройшли різний шлях еволюції та різняться за масштабами діяльності, рівнем організаційно-мережевого розвитку та продуктивністю зусиль щодо детінізації. Доведено, що офшорний банкінг становить особливий тип інституцій, інструментарій детінізації діяльності яких має враховувати масштаби їх впливу на національні економіки. Виявлено важливу роль нормативних документів, які детермінують як якісні характеристики середовища діяльності фінансових інституцій, так і діяльності з детінізації економічних відносин та систем. Встановлено, що експертиза, якою володіють фахівці, яких залучають до функціонування суб’єктів детінізації фінансового сектору світової економіки, доводить значущість людського капіталу для соціально-економічного розвитку. The relevance of the work is set by the fact that the world economy from year to year demonstrates an established trend in the expansion of the shadow segment. The biggest threats to the shadowing of the world economy are related to the global landscape of the implementation of shadow economic transactions, which deforms the parameters of the competitive environment and the basic market institutions of the capitalist system, fundamentally changes the current business schemes and negatively affects the economic behaviour of business entities and the psychology of homo economicus. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the activities of global financial organizations as important components of the institutional system of unshadowing of the world economy. The work revealed that the institutional mechanism of unshadowing of the global economy is of decisive importance in the development and implementation of unshadowing tools by countries. The subjects of unshadowing of the financial sector of the world economy, which play a key role in architecture today, have been systematized, including their division into universal international organizations, international financial organizations, and international specialized institutions. It is revealed that these institutions have gone through a different path of evolution and differ in the scope of their activities, the degree of organizational and network development, and the productivity of efforts to universal. It has been proven that offshore banking is a special type of institutions, the toolkit of universal of their activities should take into account the scale of their influence on national economies. The important role of normative documents, which determine both the qualitative characteristics of the environment of financial institutions and the activity of universal of economic relations and systems, has been revealed. It has been established that the expertise possessed by specialists who are involved in the functioning of subjects of the financial sector of the world economy proves the importance of human capital for socio-economic development.Item Газовий хаб TTF в умовах глобальної енергетичної кризи та трансформації європейської газової торгівлі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Іщук, Оксана В.; Ishchuk, OksanaВторгнення рф в Україну послугувало тригером для запуску процесу докорінних змін в архітектурі європейського ринку газу. Зменшення обсягів поставок трубопровідного газу з рф призвело до загального зменшення попиту на природний газ в ЄС, а також збільшення частки відновлювальних джерел енергії в енергобалансі. Проявилися досі невідомі приховані недоліки лібералізації, що з 1990-х років була покладена в основу функціонування європейських енергетичних ринків, наслідком чого стало тимчасове повернення жорсткого регулювання обсягів споживання енергоносіїв та цін на них з боку урядів. Система ціноутворення на природний газ на європейських спотових майданчиках з урахуванням лише наявних обсягів вхідного газу в трубопровідній мережі і підземних газових сховищах, без урахування попиту і пропозиції на скраплений газ зі сторони Азії та США відповідно, призвела до того, що газовий хаб TTF (Title Transfer Facility), який вважався еталоном ціноутворення для інших регіональних європейських спотових ринків, перестав відображати ринкові реалії, і ціна на природний газ в ЄС у 2022 досягала рекордних показників. Зі зниженням ціни на природний газ на початку 2023 р., глибинна проблема невідповідного відображення на європейських майданчиках спотової торгівлі динаміки попиту і пропозиції на скраплений газ з боку глобальних газових акторів зберігає актуальність. Допоки більш репрезентативний за газовий хаб TTF бенчмарк не винайдено, в ЄС застосовується механізм корекції цін, вплив якого в періоди рекордно високих цін на природний газ, залишається досі маловивченим. Метою статті є аналіз динаміки ціноутворення на еталонному майданчику спотової газової торгівлі в ЄС в кризовий період 2022–2023 рр. у контексті дослідження ширшого процесу реструктуризації ринку газу ЄС. У статті проаналізовано особливості та можливі наслідки застосовування механізму корекції цін для газової торгівлі в ЄС. Розглянуто актуальні проблеми функціонування європейського еталонного газового хабу TTF. Представлено ретроспективний аналіз формування внутрішнього енергетичного ринку ЄС, в основу якого була покладено лібералізація. Побіжно заторкається процес реструктуризації європейського газового ринку, обумовлений зменшенням частки російського газу в загальній структурі імпорту природного газу в ЄС. Висунуто гіпотезу, що лібералізація, покладена в основу функціонування внутрішнього енергетичного ринку ЄС, є недостатньою умовою досягнення енергетичної безпеки. The invasion of the Russian Federation into Ukraine became the trigger for starting the process of fundamental changes in the architecture of the European gas market. The decrease in pipeline gas supplies from the Russian Federation led to a general decrease in demand for natural gas in the EU, as well as an acceleration of the renewable energy sources input in the energy balance. The hitherto unknown hidden shortcomings of the liberalization that has been the basis for the functioning of European energy markets since the 1990s have been revealed, resulting in the temporary return ofstrict regulation of energy consumption and prices by governments. The natural gas pricing system at the European spot platforms, taking into account only the available volumes of incoming gas in the pipeline network and underground gas storages, without taking into account the demand and supply of liquefied natural gas from Asia and the USA, respectively, led to the fact that the TTF (Title Transfer Facility) gas hub, which was considered a pricing benchmark for other regional European spot markets, ceased to reflect market realities, and the price of natural gas in the EU reached record highs in 2022. With the decrease in the price of natural gas at the beginning of 2023, the deep problem of inappropriate reflection on the European spot trading platforms of the dynamics of demand and supply for liquefied gas on the part of global gas entities remains relevant. Until a benchmark more representative than the TTF gas hub will have been invented, a price correction mechanism is used in the EU, the impact of which during periods of record high prices for natural gas remains poorly studied. The purpose of the article is to analyze the dynamics of pricing on the reference site of spot gas trade in the EU in the crisis period of 2022-2023 in the context of the study of the broader process of restructuring the EU gas market. The article analyzes the features and possible consequences of applying the price correction mechanism for gas trade in the EU. Actual problems of the operation of the European reference TTF gas hub, are considered. A retrospective analysis of the formation of the EU internal energy market, which was based on liberalization, is presented. The process of restructuring the European gas market, caused by the decrease in the share of Russian gas in the overall structure of natural gas imports into the EU, is touched upon briefly. A hypothesis is put forward that liberalization, which is the basis for the functioning of the EU internal energy market, is an insufficient condition for achieving energy security.Item Фреймворк цифрової трансформації університетів(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023-09) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Денісова, Ольга Олександрівна; Denisova, Olha; Денисова, Ольга АлександровнаItem Національна єдність і економічні виклики війни(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина Петровна; Лихолет, Сергій Ілліч; Lykholet, Serhii; Лихолет, Сергей ИльичУ статті наголошується на винятковому значенні єдності як базової цінності в житті людства, а також вказується на цілу низку історичних подій та явищ вітчизняної історії, в розрізі якої непорозуміння між суспільними стратами українського народу нерідко спричинювали фатальні поразки з їх далекосяжними наслідками. Підкреслюється, що роль національної єдності суспільства та його згуртованості довкола спільної мети надзвичайно зростає в часи воєнного лихоліття. Зазначається, що російсько-українська війна не тільки згуртувала український народ, але й надзвичайно згубно позначилася на економічному становищі українців, чимало з яких залишилися без даху над головою та без засобів до існування. Розкрито різні аспекти безпрецедентної економічної допомоги Україні переважною більшістю країн світу як того фактора, що неабияк сприяє стабілізації економічного становища і воднораз не уявляється можливим без максимального залучення усіх наявних внутрішніх ресурсів та ефективного використання тих переваг, які відкриваються перед Україною на шляху її євроінтеграції. Висловлюється впевненість, що, попри труднощі та випробування війною, а також завдяки всебічній фінансово-економічній, військово-технічній, правовій, гуманітарної та іншим формам допомоги країн цивілізованого світу, вільнолюбивій Україні вдасться витримати не тільки горе й лиха війни разом з її тотальними руйнівними наслідками, а й здобути перемогу над силами неоімперського мороку і в у стані політичної стабільності та національної консолідованості піти второваною дорогою демократії до вершин добробуту і процвітання. The article emphasizes the exceptional importance of unity as a basic value in the life of humanity, and also points to a whole series of historical events and phenomena from the history of Ukraine, in terms of which misunderstandings between social strata of the Ukrainian people often caused fatal defeats with far-reaching consequences. It is emphasized that the role of the national unity of the society and its cohesion around a common goal grows extremely in times of war. At the background of the catastrophic consequences of the Russian-Ukrainian war, the beginning of which falls in 2014, and its large-scale manifestation - in February 2022, it is shown that the military aggression of the Russian Federation against Ukraine is a subject of reflection at the highest representative forums of the world (UN, PACE, EU, OSCE ...), and also causes deep reflection and a sense of solidarity at all its possible social segments. It is indicated that as a fact, the war affected, first of all, the fate of millions of Ukrainian citizens, more than 4 million of whom became refugees, and almost seven million internally displaced persons were forced to leave their homes. As for the rest of our compatriots, who either found themselves under occupation or remained in their places of permanent residence, they bore almost the greatest burdens of the war. Nevertheless, it was they who showed admirable courage and resilience, as well as unanimity in opposing a much stronger enemy. It is noted that the war not only united the Ukrainian people, but also had an extremely detrimental effect on the economic situation of Ukrainians, many of whom were left homeless and without means of livelihood. Various aspects of the unprecedented economic aid to Ukraine by the vast majority of the world's countries as a factor designed to prevent the strengthening of disintegration processes in this vitally important sphere of our state's life have been revealed. It is pointed out the need to take preventive measures that would contribute to the stabilization of the economic situation and which cannot be imagined without the maximum involvement of all available internal resources and the effective use of those advantages that are open to Ukraine on the way to its European integration. They mean, first of all, the efforts of parliamentarians to bring Ukrainian legislation into line with EU legal norms and to reform the judicial system, as well as to overcome corruption, adhering to the principles of goodness, justice and truth.Item Зелений механізм детінізації глобальної економіки(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава МихайловнаВизнання об’єктивності існування тіньової економіки відкриває шлях до її використання в інтересах розвитку публічної економіки в національних та глобальних масштабах. Метою статті є окреслення механізму детінізації глобальної економіки, який враховує особливості процесу зеленої трансформації світової економіки та перевірка гіпотези щодо наявності лінійного зв’язку між ключовими індикаторами розвитку зеленої та тіньової економік. Окреслено, що зелений перехід є шляхом підвищення рівня соціально-економічного розвитку суспільств, який спирається на три ключові концепції – біоекономіка, циркулярна економіка та зелена економіка. Повне розуміння концепції тіньової економіки, включаючи такі виміри як неформальна та необлікована частини економіки, підпільне виробництво, сприятиме подоланню їх вад в процесі зеленої трансформації. На виборці даних 145 країн виявлено, що ключові індекси розвитку зеленої економіки мають тісний лінійний зв’язок між собою, а з індикаторами тіньової економіки зв’язки носять як лінійний, так і нелінійний характер. Складено рейтинг країн за їх часткою у глобальній тіньовій економіці та оцінено розмір її частки, який становить близько 16,2% глобального ВВП. Зелений механізм детінізації глобальної економіки включає як екстерналії, глобальні індекси і рейтинги, появу нових ринків і залучення в економічний обіг нових чинників, так і логічну послідовність дій – 1) визнання компонентного складу зеленої та тіньової економік; 2) забезпечення обліку складових; 3) встановлення стратегічних цілей та тактичних пріоритетів розвитку; та 4) управління розвитком зеленої економіки на мікро- і макроекономічному рівнях. Recognition of the objectivity of existence of shadow economy opens a way to its use in interests of development of public economy on a national and global scale. The purpose of the article is to outline the mechanism of unshadowing of global economy, which takes into account features of the process of green transformation of world economy and to test the hypothesis regarding presence of a linear relationship between key indicators of development of green and shadow economies. The hypothesis that green transformation can be effectively used to reduce the level of shadowing of economy is considered. With the use of bibliographic analysis, the relative lagging behind the focus of researchers' attention on study of shadow economy, which lags significantly behind dynamics of study of green economy and economy as a whole, was revealed. It has been demonstrated that despite significant contribution of international organizations to development of concepts of the shadow economy and the green economy, the main efforts should be made at local level and through cooperation of stakeholders. It is outlined that green transition is a way of increasing the level of socio-economic development of societies, which is based on three key concepts - bioeconomy, circular economy and green economy. A full understanding of the concept of the shadow economy, including such dimensions as informal and non-observed parts of economy, underground production, will contribute to overcoming their shortcomings in the process of green transformation. Based on data sample of 145 countries, it was found that the key indicators of development of the green economy have a close linear relationship with each other, and relationships with the indicators of the shadow economy are both linear and non-linear. We propose countries’ ranking according to their share in global shadow economy and the size of its share was estimated, which is about 16.2% of global GDP. The green mechanism of unshadowing of global economy includes both externalities, global indices and ratings, emergence of new markets and involvement of new factors into economic circulation, as well as a logical sequence of actions - 1) recognition of composition of green and shadow economies; 2) ensuring accounting of components; 3) establishment of strategic goals and tactical development priorities; and 4) managing the development of green economy at micro- and macroeconomic levels.Item «Озеленення» енергетики та нова якість глобалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава МихайловнаСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів «озеленення» світового енергетичного комплексу та його переведення на модель сталого розвитку. Обґрунтовано, що цифрова та мережева трансформація світогосподарської системи у першій чверті ХХІ ст. є головними детермінуючими чинниками фундаментального процесу креативізації глобального економічного розвитку, зокрема шляхом нарощування інвестиційних капіталовкладень в інноваційний розвиток зеленої економіки. Констатовано, що «озеленення» світового енергетичного сектору є потужним драйвером глибокої структурної модернізації національних моделей соціально-економічного розвитку та відновлення природного капіталу. Доведено, що значне загострення в останнє десятиліття міжнародної конкуренції між ключовими суб’єктами світової економіки за ресурсні джерела цифрової та зеленої трансформацій вже найближчим часом кардинально змінить конкурентний ландшафт глобальної економіки. Визначено, що постіндустріальна модель глобального технологічного розвитку формує стійкий базис розбудови світової енергетичної системи в діалектичній єдності енергоринку й енергопростору. З урахуванням сучасних процесів реіндустріалізації національних економік, які у глобальних умовах детермінуються спроможністю розбудови інноваційної екосистеми, запропоновано поділ країн на дві групи: ті, що спроможні оперативно змінити національні моделі енергоспоживання на основі енергоефективних і зелених технологій; а також держави, що не готові до подібного роду змін. Виявлено дію глобальних екологічних трендів на структурну та якісну динаміку сучасного світогосподарського розвитку: активний відхід національних економічних моделей від експансіоністського зростання до інтенсифікації використання потенціалу факторів виробництва; трансформація структури національних народногосподарських комплексів держав у бік формування зелених секторів економіки та зелених робочих місць; динамічна реіндустріалізація традиційної промисловості через появу нових технологій та моделей економічної діяльності; глибокі соціальні трансформації капіталістичного суспільства; оновлення суспільних цінностей і комплексу пріоритетів поточної та стратегічної діяльності бізнес-структур. Розкрито вплив пандемії covid-19 на «озеленення» світового енергетичного сектору та його переведення на сталу модель розвитку: стрімке падіння ринкового попиту на викопні види палива; розбалансування глобальних ланцюгів поставок життєво необхідних товарів; стрімке падіння інвестиційних капіталовкладень у нафтогазовий сектор; нарощування обсягів споживання відновлювальних енергоджерел локального походження; підвищення гнучкості управління енергомережами. Конкретизовано сутність кліматичних амбіцій ЄС, які полягають у розбудові моделі конкурентного розвитку, що базується на системній декарбонізації економіки. Визначено пріоритетні напрями розвитку зеленої водневої генерації в Євросоюзі, яка розглядається в рамках реалізації плану з інтеграції національних енергетичних комплексів держав – членів даного інтеграційного угруповання, а також впровадження Зеленого курсу ЄС.Item Міграційні процеси сучасності і українська міграційна криза: до проблеми спільного та специфічного(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина Петровна; Лихолет, Сергій Ілліч; Lykholet, Serhii; Лихолет, Сергей ИльичУ статті розглядається широке коло питань, пов’язаних з міграційними процесами та їх сучасними тенденціями. Зокрема, зауважується на природі цього феномену, який може мати різні форми і масштаби свого прояву, правових механізмах його регулювання (легальна/нелегальна міграція), причинах та мотивах виникнення (економічні/позаекономічні фактори), контекстовій специфіці, темпоральній характеристиці та цільових орієнтирах. Значна увага зосереджена на розкритті причин української міграційної кризи, що викликана широкомасштабною агресією рф проти України і в результаті якої вітчизняні терени залишило близько 7-8-ми млн. громадян України. При цьому зазначається, що йдеться не тільки про найбільшу міграційну хвилю після Другої світової війни, в результаті якої 4-5 млн. осіб опинилися в країнах західної демократії, а й про те, що ця величезна кількість людей отримала всебічну підтримку, допомогу та сприяння з боку урядів та громадськості усіх країн, де тимчасово розселилися українці як втікачі від війни. Безпрецедентність цього шанобливого ставлення до вимушених переселенців з України на цивілізованому Заході пояснюється, насамперед, мотивами російської агресії, один з яких зводиться до настійливого бажання рф будь-що не допустити Україну до реалізації нею євроінтеграційних прагнень українського народу та унеможливити вступ України до НАТО. Наголошується, що російсько-українська війна не тільки спричинила міграційну кризу в Україні, зокрема, втрату державою величезного трудового та інтелектуального ресурсу як однієї із запорук її успішного розвитку, але і може стати своєрідним маркером адаптації українських громадян до європейських вимірів буття. Підсумовується, що з урахуванням всього комплексу допомоги (військової, фінансово-економічної, технічної, правової, гуманітарної тощо), що її отримує Україна в своїй боротьбі за свободу та незалежність, мова наразі може йти про ту українську міграційну потугу, яка з поверненням на рідні терени неабияк сприятиме подальшому цивілізаційному поступу української держави як у середньостроковій, так і далекостроковій перспективах. The article deals with a wide range of issues related to migration processes and its current trends. In particular, the author emphasizes the nature of this phenomenon, which may have different forms and scales of its manifestation, legal regulation (legal/illegal), causes and motives (economic/non-economic): natural disasters, military disasters, crises, diversity of contextual content, etc.; by temporal characteristics (three stages of adaptation), and parameters of countries' success (on the example of the USA, Great Britain and others). Special attention is paid to the target directions of migration flows that coincide/disincide with the interests of the host country, which may be objectively interested in using the resource potential of migrants as professionally competent or highly qualified specialists in various sectors of the national economy. The author focuses on the causes of the Ukrainian migration crisis caused by Russia's large-scale aggression against Ukraine, which led to the departure of 8 million people from Ukraine, of whom, according to various estimates, 4-5 million are currently residing in Western democracies. It is noted that this is not only the largest migration wave since the Second World War, but also that this huge number of people who were forced to leave their homes for various reasons received shelter, as well as comprehensive support, assistance and cooperation from the governments and publics of all countries where Ukrainians temporarily settled. An important aspect of this situation lies in the fact that the disaster of the Russian-Ukrainian war coincided with the European integration strategy of Ukraine's civilizational progress and is connected with Ukraine's constitutionally declared desire to become a NATO member. It is emphasized that the migration crisis in Ukraine has caused not only the loss of a huge labor resource by the State as one of the keys to Ukraine's successful development, but at the same time, it can become a kind of marker of adaptation of Ukrainian citizens related to the European integration choice. Taken together and taking into account the entire range of assistance (military, technical, legal, humanitarian, etc.) that Ukraine receives in its struggle for independence, we can now speak of the Ukrainian power that will greatly contribute to the civilizational progress of the Ukrainian state both now and in the future.Item Проблема єдності українського суспільства і сучасна екзистенційна криза(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03-30) Ольшевська, Ірина Петрівна; Olshevska, Iryna; Ольшевская, Ирина ПетровнаItem Презентація соціального проекту лікування орфанних захворювань OnlineConcilium(Національний університет «Острозька академія», 2018-11-29) Чала, Ніна Дмитрівна; Chala, Nina; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Гуменна, О. В.; Харламова, Г. О.; Осінчук, Т. М.Item Конкурентний розвиток України в новій моделі міжнародного економічного порядку(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018-09-07) Кулаковський, Кирило Олександрович; Kulakovskyi, Kyrylo; Кулаковський, Кирилл Александрович; Поручник, Анатолій МихайловичДисертацію присвячено комплексному дослідженню механізмів конкурентного розвитку України у глобальному середовищі, а також забезпечення її національної економічної безпеки в умовах нового міжнародного порядку. У роботі ідентифіковано критерії і принципи перерозподілу світової економічної влади в умовах глобалізації, досліджено об’єктивні передумови і фактори формування нового міжнародного економічного порядку, а також визначено його інституційно-економічні параметри. Значну увагу приділено аналізу механізмів реалізації Україною мобілізаційної моделі економічного розвитку у контексті досягнення нею економічної самодостатності та інструментарію реалізації її євроінтеграційної стратегії. Розкрито вплив глобальних та регіональних чинників на економічний розвиток України, а також умови та засоби досягнення державою енергетичної незалежності. Конкретизовано головні напрями забезпечення інвестиційно-фінансової безпеки України в умовах глобальної нестійкості, а також оцінено інноваційно-технологічний ресурс забезпечення високого конкурентного статусу держави. The dissertation is a complex research of mechanisms of competitive development of Ukraine in the global environment as well as the ways to ensure Ukraine’s national economic security in the conditions of the new international order. The work identifies the criteria and principles of world economic power redistribution in the globalised setting, examines objective preconditions and factors of the new international economic order and defines its institutional and economic parameters. The thesis substantiates three variable types of mobilisation model of the national economic development under the new international economic order formation. These types include: internal-autarchic, regional-integrational and global-expansionistic mobilisation models. The mechanisms of realisation of national economic interests through the prism of security criteria are provided for each of these models. A significant attention is given to summarising the theoretic approaches to characterisation of the global imperatives of new international economic order formation based on the criteria of the extent and mechanisms of their influence on the transformational processes. The dissertation also provides a complex analysis of realisation mechanisms of the mobilisation model of Ukraine’s economic development in the context of economic self-sufficiency gained by Ukraine as well as defines the instruments for realisation of European integration strategy of Ukraine. The work considers the key components of realisation of Ukraine’s economic self-sufficiency mobilisation model which involves public administration mechanisms that rest on the principles of smart governance, structural modernisation of the national economy based on innovation and cluster principle, stimulation of the national manufacture and internal market, development of national human resources and social capital. With the impact of global and regional factors on the economic development of Ukraine examined, this dissertation discusses the effect of realisation of the Ukraine–European Union Association Agreement in terms of gaining competitive advantages by domestic manufacturers on the global markets. The author specifies the practical economic value of the unfulfilled potential of the Agreement and describes mechanisms of export activity expansion of domestic entities on the European market as well as the prior areas for activisation of their participation in the fragmented international production of TNCs and global value chains. The strategic priorities of ensuring the energy independence of Ukraine in the context of realisation of European integration strategy are discussed in this work. A particular attention is given to the integration of Ukraine to the European energy market based on the country’s integration to the Eastern European Gas Hub, capacity expansion of domestic underground gas storages and their integration to the European gas networks, and implementation of the four “roadmaps” for cooperation with the EU in the energy domain that imply: nuclear security; convergence of electricity and gas markets; energy supply and carbonic (gas) transit safety; restructuring and privatisation in the sector for coal production and heat energy. Finally, the dissertation analyses the scale of national innovation and technology resources of Ukraine, the competitive position of the country in the international science and technology exchange and the key areas for inclusion of Ukraine to the global innovation, science and technology networks. The author also offers deep insight into systemic problems of the national financial sector and considers key areas of the competitive development of Ukraine. Диссертация посвящена комплексному исследованию механизмов конкурентного развития Украины в глобальной среде, а также обеспечения ее национальной экономической безопасности в условиях нового международного порядка. В работе идентифицированы критерии и принципы перераспределения мировой экономической власти в условиях глобализации, исследованы объективные предпосылки и факторы формирования нового международного экономического порядка, а также определены его институционально-экономические параметры. Значительное внимание уделено анализу механизмов реализации Украиной мобилизационной модели экономического развития в контексте достижения экономической самодостаточности и инструментария реализации евроинтеграционной стратегии. Раскрыто влияние глобальных и региональных факторов на экономическое развитие Украины, а также условия и средства достижения государством энергетической независимости. Конкретизированы основные направления обеспечения инвестиционно-финансовой безопасности Украины в условиях глобальной неустойчивости, а также дана оценка инновационно-технологическому ресурсу обеспечения высокого конкурентного статуса государства.Item Імперативи та сценарії формування глобальної валютної системи(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018-10-19) Ковбаса, Владислав Андрійович; Kovbasa, Vladyslav; Ковбаса, Владислав Андреевич; Поручник, Анатолій МихайловичДисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню сценаріїв трансформації світової валютної системи в умовах наростання її внутрішніх суперечностей. Обґрунтовано парадигмальні засади функціонування глобальної валютної системи, детермінанти її формування, стратегічні цілі та концептуальні засади формування нових інститутів глобальної валютної системи. Охарактеризовано сценарії трансформації світової валютної системи на основі домінування долара США, визначено тенденції та перспективи формування глобальної валютної системи на базі існуючих та запланованих регіональних валютних систем, дано комплексну оцінку альтернативних сценаріїв трансформації світової валютної системи. Визначено необхідні напрями та існуючі тенденції модифікації діючих регулюючих інститутів світової валютної системи. Дано характеристику особливостей інституційної взаємодії світової валютної системи з національними. The Dissertation is devoted to the study of the world monetary system transformation in conditions of the internal systemic contradictions deepening. The paradigmatic principles of the global monetary system functioning, determinants of its formation, strategic goals and conceptual foundations of the new international monetary regulators are substantiated. The author gives the characteristic of the world currency system transformation scenarios that are based on the US dollar dominance, existing and prospective regional currency systems development, and alternatives that refer to the complementary currency systems development, including local currency systems, cryptocurrencies, common exchange systems etc. Necessary directions of the existing international monetary regulators reformation are defined. The Postgraduate gives the characteristic of the institutional interaction of the world monetary system with the national one. The thesis deals with the international currency system, its evolutionary development and future prospects. It provides international settlements and its role continues to grow with the globalization process development. Its proper functioning supports the deepening of international division of labor which significantly facilitates political interrelations between countries and modern economic development. The thesis includes determination of the main historical directions of the world currency system regulation through its evolutionary stages and their specific organizational characteristics. At the same time, different scientific views on the international currency system even broader variety of possible ways to organize it. Examination of the main concepts examination of main concepts and influencers of the monetary theory provides ability to consider unimplemented ideas or to adapt them to current economic conditions. Modern world can be characterized by three main centers of economic power that include the USA, the EU, and China. They are able to compete in the monetary field and the thesis examines leadership prospects of the each one. The author examines the US dollar’s strengths and opportunities. Modern international currency system is based on this currency and this fact leads to the ability of the US dollar to become a standard for the prospective currency system in case of its monetary influence significance. Scenario of the further dollar dominance is defined as the most possible due to its market strength, economic power of the USA, its international influence, military strength etc. The thesis also deals with different regional currency system and examines their economic strength and prospects of their existing or planned common currencies to settle the role of the reserve currency. The EU has significant problems with the financial discipline, debt politics, growth prospects that set the limits to the growth of the monetary role of the euro in short- or middle-term. The other expected and existing monetary unions are much smaller and their abilities to grow are low to predict the growth of the monetary role of the currencies emitted by them. At the same time there are the currencies which monetary role reduced, for example, SUCRE that is emitted by the regional trade bloc Bolivarian Alliance for the Americas. Prospects of the common currency in Asia are also low due to the existence of two world leaders – China and Japan, lack of the financial markets infrastructure in China, absence of the optimal currency zone criteria, and early stage of the common currency project development. Alternative scenarios cover development of different complementary currency systems that may develop on both local and global level. These systems have counter-cyclic nature that helps to support depressive territories or to use them with the aim to develop social projects. Prospects of the institutional structure reform of the world currency system are examined in the thesis. Global monetary system demands new institutions that would provide significant level of currency stability and at the same time proper level of system’s flexibility. Modern monetary regulators also need the reformation continuance in the sphere of introduction of the official role of lender of last resort and redistribution of the countries ability to represent their national interests in the IMF. Диссертация посвящена комплексному исследованию сценариев трансформации мировой валютной системы в условиях нарастания ее внутренних противоречий. Обоснованно парадигмальные основы функционирования глобальной валютной системы, детерминанты ее формирования, стратегические цели и концептуальные основы формирования новых институтов глобальной валютной системы. Охарактеризованы сценарии трансформации мировой валютной системы на основе доминирования доллара США, определены тенденции и перспективы формирования глобальной валютной системы на базе существующих и планируемых региональных валютных систем, дана комплексная оценка альтернативных сценариев трансформации мировой валютной системы. Определены необходимые направления и существующие тенденции модификации действующих регулирующих институтов мировой валютной системы. Дана характеристика особенностей институционального взаимодействия мировой валютной системы с национальными.