Відновлення в умовах суверенної стійкості та управлінська адаптація
No Thumbnail Available
Date
2026
Authors
Тимків, Олег Степанович
Tymkiv, Oleh
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Актуальність дослідження зумовлена зростанням масштабів міжнародної фінансової підтримки, що надається державам, які постраждали від збройних конфліктів, а також необхідністю концептуалізації процесів відновлення в умовах, що відрізняються від традиційних постконфліктних моделей. Домінантні парадигми постконфліктного відновлення формувалися переважно на прикладах інституційного колапсу, громадянських війн та крихких державних середовищ. Від Плану Маршалла до операцій з розбудови миру після завершення «холодної війни» теорія відновлення здебільшого виходила з припущення про руйнування державних інститутів або припинення бойових дій як вихідної точки.
Водночас триваюча російсько-українська війна формує конфігурацію, яка не повністю відповідає цим усталеним припущенням. Україна залишається функціонуючою суверенною державою в умовах повномасштабної міждержавної агресії, зберігаючи інституційну безперервність, макроекономічне управління та траєкторії реформ, водночас готуючись до масштабного відновлення. Така ситуація виявляє недостатньо теоретизовані аспекти досліджень відновлення, зокрема щодо інституційної стійкості та нелінійної послідовності відновлювальних процесів.
Метою статті є уточнення домінантних типологій відновлення та визначення наслідків конфігурацій стійких суверенних держав для адаптації систем управління організацією в умовах міжнародної фінансової підтримки.
У статті застосовано структурований аналітичний синтез наявних класифікацій відновлення, розроблених Світовим банком, Міжнародним валютним фондом та у межах літератури з постконфліктного врядування. У результаті аналізу виявлено три імпліцитні припущення, закладені в домінантних моделях: інституційний вакуум, крихкість як базовий стан та лінійна послідовність постконфліктного відновлення. На цій основі запропоновано концепт «контексту суверенної стійкості» для опису держав із високою інституційною спроможністю, в яких процеси відновлення відбуваються одночасно з активною обороною та інституційною адаптацією.
Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації стійких суверенних держав в умовах тривалої міждержавної агресії як окремої аналітичної категорії.
Отримані результати розширюють теорію відновлення та формують теоретичне підґрунтя для подальших досліджень адаптації систем управління організацією в контекстах міжнародної фінансової підтримки.
The urgency of the research is determined by the growing scale of international financial support provided to states affected by armed conflict and the need to conceptualize reconstruction processes under conditions that differ from traditional post-conflict models. Dominant paradigms of post-conflict reconstruction have been shaped primarily by cases of institutional collapse, civil war, and fragile state environments. From the Marshall Plan to post-Cold War peacebuilding operations, reconstruction theory has largely presupposed either the breakdown of state institutions or the termination of hostilities as its starting point.
However, the ongoing Russia–Ukraine war presents a configuration that does not fully align with these established assumptions. Ukraine remains a functioning sovereign state under full-scale interstate aggression, maintaining institutional continuity, macroeconomic governance, and reform trajectories while simultaneously preparing for large-scale reconstruction. This situation reveals insufficiently theorized aspects of reconstruction scholarship, particularly regarding institutional resilience and non-linear sequencing.
The objective of the article is to refine dominant reconstruction typologies and to identify the implications of resilient sovereign state configurations for organizational management system adaptation under international financial support.
The article employs a structured analytical synthesis of prevailing reconstruction classifications developed by the World Bank, the IMF, and post-conflict governance literature. The analysis identifies three implicit assumptions embedded in dominant models: institutional vacuum, fragility as a baseline condition, and linear post-conflict sequencing. On this basis, the concept of a Sovereign Resilient Context is introduced to describe high-capacity states undergoing reconstruction concurrently with active defense and institutional adaptation.
The scientific novelty of the research lies in conceptualizing resilient sovereign states under sustained interstate aggression as a distinct analytical category. The results expand reconstruction theory and provide a theoretical foundation for further investigation of organizational management adaptation in contexts of international financial support.
Description
Keywords
адаптація систем управління, інституційна стійкість, міжнародна фінансова допомога, постконфліктне відновлення, суверенна стійкість, Україна, institutional resilience, international financial assistance, organizational management adaptation, post-conflict reconstruction, sovereign resilience, Ukraine
Citation
Тимків О. С. Відновлення в умовах суверенної стійкості та управлінська адаптація / Тимків Олег Степанович // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2026. – Вип. 42. – С. 337–346.