Browse
Recent Submissions
Item Стратегічна трансформація медичного сектору незалежної України в умовах глобальних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Кириленко, Вікторія Юріївна; Kyrylenko, Viktoriia; Петренко, Людмила Анатоліївна; Petrenko, LiudmylaСтаття присвячена комплексному економічному аналізу формування, інституційного становлення та структурної трансформації сектору охорони здоров’я України у період 1991–2025 років. Дослідження ґрунтується на системному макроекономічному підході та охоплює еволюцію фінансової моделі галузі від радянської ресурсно-утримувальної системи до сучасної моделі стратегічних закупівель медичних послуг через механізм єдиного платника. Особливу увагу приділено оцінці ефективності впровадження Програми медичних гарантій, автономізації закладів охорони здоров’я та зміні принципів алокації бюджетних коштів. У роботі проаналізовано динаміку державних видатків, структуру джерел фінансування, рівень кишенькових витрат домогосподарств, а також розвиток приватного медичного сектору, фармацевтичного ринку та сегмента медичних технологій. Встановлено, що попри суттєве номінальне зростання бюджетного фінансування, система зберігає структурні дисбаланси, зумовлені історично високою часткою прямих витрат населення на медичні послуги та лікарські засоби. Окремо досліджено макроекономічні наслідки повномасштабної війни, зокрема руйнування інфраструктури, міграцію трудових ресурсів, зміну географії попиту та трансформацію інвестиційних потоків. Емпіричну базу становлять офіційні статистичні дані державних органів, міжнародних організацій та галузевих аналітичних звітів. Проведено структурно-динамічний аналіз розвитку фармацевтичного ринку, який демонструє зростання у грошовому вимірі на тлі скорочення натуральних обсягів споживання, що свідчить про інфляційний характер розширення ринку. Досліджено роль приватного капіталу, добровільного медичного страхування та прямих іноземних інвестицій у забезпеченні фінансової стійкості галузі. У результаті зроблено висновок, що сектор охорони здоров’я України перебуває у фазі керованої трансформації, поєднуючи ринкові механізми фінансування, цифровізацію та інституційні реформи з адаптацією до воєнних макроекономічних шоків. Подальший розвиток галузі визначатиметься незворотністю реформ, залученням довгострокового інвестиційного капіталу та інтеграцією у європейський медико-економічний простір.Item Модель підтримки підприємницької активності дружин військовослужбовців(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Федосєєва, Ганна Степанівна; Fedosieieva, HannaСтаття присвячена питанню розвитку підприємницької активності дружин військовослужбовців у контексті воєнних викликів та економічної трансформації України. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі жіночого підприємництва у забезпеченні економічної стійкості держави: за даними Організація економічного співробітництва та розвитку, підприємницька освіта та жіноче підприємництво належать до ключових сфер прогресу України, а частка жінок серед новостворених фізичних осіб-підприємців перевищує 60 %. Особливу увагу приділено дружинам військовослужбовців як соціально-економічній групі, що функціонує в умовах підвищеного психологічного навантаження, економічної нестабільності та перерозподілу сімейних ролей унаслідок мобілізації партнерів. Проаналізовано зарубіжні дослідження зайнятості та підприємництва партнерок військових, які свідчать про їх схильність до самозайнятості як адаптивної стратегії економічної стабілізації домогосподарства. Водночас встановлено відсутність системних наукових досліджень та інституційно оформлених механізмів підтримки цієї категорії жінок в Україні. Запропоновано трирівневу модель підтримки підприємницької активності дружин військовослужбовців, що включає інституційний, фінансово-економічний та операційний рівні. Інституційний рівень передбачає нормативно-правове визнання групи, інтеграцію підтримки у політику економічного відновлення та міжвідомчу координацію. Фінансово-економічний рівень охоплює грантові програми, пільгове кредитування, податкові стимули та гарантійні механізми. Операційний рівень спрямований на розвиток підприємницьких компетентностей, менторську підтримку, розширення доступу до ринків збуту та забезпечення психосоціальної підтримки. Дана модель спрямована на зниження бар’єрів входу в підприємницьку діяльність, підвищення економічної стійкості домогосподарств військовослужбовців та посилення регіонального і національного економічного розвитку. The article is devoted to the issue of developing entrepreneurial activity among military wives in the context of military challenges and economic transformation in Ukraine. The relevance of the topic is due to the growing role of female entrepreneurship in ensuring the economic stability of the state: according to the Organisation for Economic Co-operation and Development, entrepreneurial education and female entrepreneurship are among the key areas of progress in Ukraine, and women account for over 60 % of newly established individual entrepreneurs. Particular attention is paid to military spouses as a socio-economic group functioning in conditions of increased psychological stress, economic instability and redistribution of family roles as a result of the mobilisation of their partners. Foreign studies on the employment and entrepreneurship of military partners have been analysed, which indicate their tendency towards self-employment as an adaptive strategy for household economic stabilisation. At the same time, it has been established that there is a lack of systematic scientific research and institutionally formalised mechanisms to support this category of women in Ukraine. A three-level model for supporting the entrepreneurial activity of military spouses has been proposed, comprising institutional, financial-economic and operational levels. The institutional level provides for regulatory and legal recognition of the group, integration of support into economic recovery policy and inter-agency coordination. The financial and economic level covers grant programmes, preferential lending, tax incentives and guarantee mechanisms. The operational level is aimed at developing entrepreneurial skills, providing mentoring support, expanding access to markets and ensuring psychosocial support. This model aims to reduce barriers to entry into entrepreneurial activity, increase the economic resilience of military households, and strengthen regional and national economic development.Item Ставлення студентів економічних спеціальностей до використання генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі: результати моніторингового дослідження(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Сільченко, Марина Валеріївна; Silchenko, Maryna; Красюк, Юлія Миколаївна; Krasiuk, Yuliia; Головко, Наталія Робертівна; Holovko, NataliiaПитання використання генеративного штучного інтелекту у вищій освіті наразі є вкрай актуальними, про що свідчить значна кількість проведених наукових досліджень і опитувань, присвячених інструментам генеративного штучного інтелекту, можливостям та ризикам їх застосування в освітньому процесі та адміністративній діяльності закладів вищої освіти. Авторів зацікавило ставлення самих студентів до використання в навчанні штучного інтелекту, технічних та етичних наслідків цього, затребуваності відповідних цифрових навичок на ринку праці. У статті представлено результати моніторингового дослідження студентів економічних спеціальностей Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана щодо використання інструментів генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі. Як свідчать результати досліджень в різних іноземних та українських університетах та зазначеного опитування, рівень інтеграції генеративного штучного інтелекту у повсякденну навчальну діяльність студентів є надзвичайно високим. З одного боку, студенти ставляться до нього як до інструменту підвищення продуктивності, з іншого — розуміють етичні наслідки, наприклад, його прихованого використання під час виконання завдань з контролю знань чи написання творчих робіт та ризики деградації власних інтелектуальних навичок. Важливим елементом опитування стали відповіді на відкрите питання, в межах якого студенти мали можливість розгорнуто висловити думки на зазначену тематику. На підставі аналізу результатів опитування авторами сформульовані напрями подальших досліджень, зокрема щодо проведення аналогічного дослідження серед викладачів університету, та надані практичні рекомендації щодо політик використання інструментів штучного інтелекту в університеті. The issue of using generative artificial intelligence in higher education is currently highly relevant, as evidenced by numerous scientific studies and surveys on the tools, their opportunities, and risks of application in the educational process, and the administrative activities of higher education institutions. The authors were interested in students’ attitudes toward the use of artificial intelligence in learning, the technical and ethical implications of this, and the demand for relevant digital skills in the labor market. This article presents the results of a survey of economics students at Vadym Hetman Kyiv National Economic University regarding the use of generative artificial intelligence in the educational process. As evidenced by research findings from various foreign and Ukrainian universities and the aforementioned survey, the level of integration of generative artificial intelligence into students’ daily academic activities is extremely high. On the one hand, students view it as a tool for increasing productivity; on the other hand, they understand the ethical implications—such as its covert use during exams or when writing creative papers—and the risks of their own intellectual skills deteriorating. An important element of the survey was the responses to an open-ended question, in which students had the opportunity to express their thoughts on the topic in detail As evidenced by research conducted at various foreign and Ukrainian universities and the aforementioned survey, the level of integration of generative artificial intelligence into students’ everyday educational activities is extremely high. On the one hand, students treat it as a tool for increasing productivity; on the other hand, they understand the ethical consequences, for example, its hidden use when performing tasks to control knowledge or writing creative works, and the risks of degrading their own intellectual skills. An important element of the survey was the open question, which allowed students to express their opinions on the specified topic in detail. Based on the analysis of the survey results, the authors formulated directions for further research, in particular, regarding conducting a similar study among university teachers, and provided practical recommendations regarding policies for using artificial intelligence tools at the university.Item Стратегія резильєнтності: зміна підходів до розкриття в МСФЗ(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Ходзицька, Валентина Василівна; Khodzytska, ValentynaСучасне глобальне бізнес-середовище характеризується безпрецедентною турбулентністю, невизначеністю та крихкістю, що зумовлено поєднанням геополітичних конфліктів (зокрема повномасштабної війни в Україні), пандемічних криз, кліматичних змін, технологічних революцій та економічних шоків. У таких умовах, традиційна фінансова звітність, що фокусується переважно на історичних даних та поточних результатах, виявляється недостатньою для надання повного уявлення про здатність підприємства виживати, адаптуватися та процвітати в умовах постійних потрясінь. Здатність до стійкості стає ключовим фактором довгострокової цінності та успіху компаній. Сучасні інвестори шукають не просто прибуток, а й стабільність та стійкість компаній у довгостроковій перспективі. Інформація про резильєнтність допомагає їм приймати більш обґрунтовані інвестиційні рішення та оцінювати ризик-профіль свого портфеля. Вимоги до розкриття резильєнтності дозволяють їм краще моніторити системні ризики та вживати превентивних заходів. Вимоги до резильєнтності тісно переплітаються з факторами навколишнього середовища, соціальної відповідальності та корпоративного управління– ESG. Компанія не може бути по-справжньому стійкою без врахування цих аспектів. Світові регулятори також активно запроваджують обов’язкову звітність зі сталого розвитку (наприклад, Директива CSRD), яка включає аспекти резильєнтності щодо кліматичних ризиків, соціальних аспектів. У статті здійснено аналіз існуючих вимог МСФЗ щодо стійкості компанії до глобальних викликів із урахуванням останніх змін та оновлень в МСФЗ. Особлива увага приділяється питанням, які впливають на покращення розуміння користувачами фінансового стану, фінансових результатів, оптимізації грошових потоків та здатності створення вартості компанії., Аналізуються випадки з практики, сучасні тенденції в сфері аудиторського контролю та внутрішнього забезпечення відповідності стандартам. Зокрема, досліджується, як неправильне застосування стандартів може впливати на показники капіталу, ліквідність, кредитний рейтинг та інші ключові економічні параметри компанії. У статті наведено рекомендації щодо вдосконалення облікової політики задля врахування стратегії стійкості. Пропонуються підходи щодо підвищення прозорості фінансової звітності, більш ефективного моніторингу змін у вартості капіталу, а також розробки корпоративних політик, які максимізують сталий розвиток компанії У статті зроблено висновки щодо важливості безперервного руху до Цілей сталого розвитку, підвищення рівня відповідальності фахівців та підсилення ролі регуляторів у контролі за дотриманням стандартів МСФЗ. Висловлюються рекомендації для компаній та регуляторних органів щодо запобігання ризикам, пов’язаним із нерозкриттям суттєвої нефінансової інформації. Стаття спрямована на покращення розуміння процесів оновлення підходів до розкриття суттєвих нефінансових показників. The current global business environment is characterized by unprecedented turbulence, uncertainty and fragility, driven by a combination of geopolitical conflicts (including the full-scale war in Ukraine), pandemic crises, climate change, technological revolutions and economic shocks. In such conditions, traditional financial reporting, which focuses mainly on historical data and current results, is insufficient to provide a complete picture of the ability of an enterprise to survive, adapt and thrive in the face of constant upheavals. The ability to be resilient is becoming a key factor in the long-term value and success of companies. Today’s investors are looking not just for profit, but also for the stability and sustainability of companies in the long term. Information on resilience helps them make more informed investment decisions and assess the risk profile of their portfolio. Resilience disclosure requirements allow them to better monitor systemic risks and take preventive measures. Resilience requirements are closely intertwined with environmental, social and governance (ESG) factors. A company cannot be truly sustainable without taking these aspects into account. Global regulators are also actively introducing mandatory sustainability reporting (e.g., CSRD Directive), which includes aspects of resilience regarding climate risks and social aspects. The article analyzes the existing IFRS requirements for a company’s resilience to global challenges, taking into account the latest changes and updates to IFRS. Particular attention is paid to issues that affect the improvement of users’ understanding of the company’s financial position, financial results, cash flow optimization and value creation ability., Cases from practice, current trends in the field of audit control and internal compliance with standards are analyzed. In particular, it is investigated how the incorrect application of standards can affect capital indicators, liquidity, credit rating and other key economic parameters of a company. The article provides recommendations for improving accounting policies to take into account the sustainability strategy. Approaches are proposed to increase the transparency of financial reporting, more effectively monitor changes in the cost of capital, and develop corporate policies that maximize the company’s sustainable development. The article draws conclusions on the importance of continuous movement towards the Sustainable Development Goals, increasing the level of responsibility of professionals and strengthening the role of regulators in monitoring compliance with IFRS standards. Recommendations are made for companies and regulatory authorities to prevent risks associated with the failure to disclose material non-financial information. The article is aimed at improving understanding of the processes of updating approaches to the disclosure of material non-financial indicators.Item Використання штучного інтелекту для вирішення проблем міжнародної екологічної безпеки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Мислік, Андрій Андрійович; Myslik, AndriiУ статті досліджуються сучасні можливості застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) у вирішенні глобальних проблем міжнародної екологічної безпеки в умовах зростання кліматичних ризиків, деградації природних ресурсів та посилення антропогенного навантаження на довкілля. Особливу увагу приділено ролі цифрових інструментів у формуванні нової моделі управління екологічними процесами на глобальному рівні, що базується на аналізі великих даних, прогнозуванні та автоматизованому прийнятті рішень. У роботі обґрунтовано, що використання ШІ сприяє підвищенню ефективності моніторингу стану довкілля завдяки інтеграції супутникових технологій, сенсорних мереж та аналітичних платформ, які дозволяють в режимі реального часу відстежувати зміни клімату, рівень забруднення, стан біорізноманіття та інші ключові екологічні показники. Розглянуто потенціал ШІ у прогнозуванні природних катастроф, управлінні водними та енергетичними ресурсами, оптимізації екологічної політики та розробці інноваційних рішень для сталого розвитку. Проаналізовано міжнародний досвід впровадження технологій штучного інтелекту в екологічну сферу, зокрема у рамках ініціатив міжнародних організацій, таких як ООН, Європейський Союз та Світовий банк. Визначено ключові напрями використання ШІ, включаючи боротьбу зі зміною клімату, розвиток «розумних» міст, управління відходами та підвищення екологічної ефективності виробництва. Окремо окреслено перспективи застосування цих технологій в Україні з урахуванням потреб післявоєнного відновлення, модернізації інфраструктури та інтеграції до європейського екологічного простору. Зроблено висновок, що штучний інтелект має значний потенціал стати ключовим інструментом формування глобальної системи екологічної безпеки, однак його ефективне використання потребує узгоджених міжнародних підходів, розвитку нормативно-правової бази, дотримання етичних принципів та забезпечення рівного доступу до цифрових технологій. Визначено, що подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку механізмів інтеграції ШІ у міжнародну екологічну політику та підвищення стійкості глобальних екосистем. The article explores the contemporary potential of artificial intelligence (AI) technologies in addressing global challenges of international environmental security in the context of increasing climate risks, environmental degradation, and intensified anthropogenic pressure on natural ecosystems. Particular attention is devoted to the role of digital tools in shaping a new model of environmental governance at the global level, based on big data analytics, predictive modeling, and automated decision-making. The study substantiates that the application of AI significantly enhances the efficiency of environmental monitoring through the integration of satellite technologies, sensor networks, and advanced analytical platforms. These tools enable real-time tracking of climate change, pollution levels, biodiversity conditions, and other key environmental indicators. The paper also highlights the potential of AI in forecasting natural disasters, managing water and energy resources, optimizing environmental policy, and developing innovative solutions for sustainable development. Furthermore, the article analyzes international experience in implementing AI technologies in the environmental domain, particularly within the frameworks of global initiatives led by international organizations such as the United Nations, the European Union, and the World Bank. Key areas of AI application are identified, including climate change mitigation, the development of smart cities, waste management systems, and the improvement of environmental efficiency in production processes. Special emphasis is placed on the prospects for applying these technologies in Ukraine, taking into account the needs of post-war recovery, infrastructure modernization, and integration into the European environmental framework. The findings indicate that artificial intelligence has significant potential to become a fundamental tool in shaping a global environmental security system. However, its effective implementation requires coordinated international efforts, the development of regulatory frameworks, adherence to ethical standards, and ensuring equitable access to digital technologies. Future research should focus on developing mechanisms for integrating AI into international environmental policy and strengthening the resilience of global ecosystems.Item Трансформація архітектури кредитування малого та середнього бізнесу в Україні в умовах війни та відновлення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Медко, Михайло Богданович; Medko, MykhailoУ статті досліджено трансформацію архітектури кредитування малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні в умовах повномасштабної війни та переходу до економічного відновлення. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі МСБ як ключового драйвера економічної стійкості, загостренням кредитних ризиків у банківському секторі, порушенням традиційних каналів фінансування та необхідністю формування ефективної моделі ресурсного забезпечення підприємництва в умовах високої невизначеності та післякризової трансформації економіки. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні концепції кредитування МСБ як трансформованої фінансової архітектури та визначенні напрямів її вдосконалення з урахуванням викликів воєнного та поствоєнного періодів. У статті запропоновано підхід до трактування кредитування МСБ не як сукупності окремих банківських продуктів чи державних програм, а як багаторівневої інституційної системи взаємодії банківського сектору, держави, міжнародних фінансових інституцій, альтернативних джерел фінансування та самих суб’єктів підприємництва. Проведено аналіз ключових ефектів воєнних умов, серед яких: зростання кредитних ризиків, погіршення якості заставного забезпечення, підвищення невизначеності грошових потоків, а також територіальна та галузева асиметрія доступу до фінансових ресурсів. Встановлено фрагментарність чинної моделі кредитування, її значну залежність від компенсаційних механізмів (зокрема державної програми «5–7–9 %»), а також недостатній розвиток небанківських інструментів фінансування, таких як лізинг і факторинг. Доведено, що ефективність функціонування системи кредитування МСБ визначається якістю розподілу ризиків між учасниками, рівнем інституційної узгодженості та здатністю системи адаптуватися до посткризових викликів. Запропоновано підхід до розгляду цієї системи як трансформованої фінансової архітектури, що потребує комплексної перебудови. Обґрунтовано напрями вдосконалення, зокрема перехід до селективної гарантійно-посередницької моделі кредитування, розвиток альтернативних джерел фінансування, активізацію цифровізації фінансових процесів, а також концентрацію ресурсів на підтримці пріоритетних секторів економічного відновлення. Встановлено, що реалізація запропонованих змін сприятиме підвищенню ефективності фінансового посередництва, зниженню системних ризиків та зміцненню фінансової стійкості банківського сектору в умовах відновлення економіки України. The article examines the transformation of the lending architecture for small and medium-sized enterprises (SMEs) in Ukraine under the conditions of full-scale war and the transition to economic recovery. The relevance of the study is driven by the growing role of SMEs as a key driver of economic resilience, the intensification of credit risks in the banking sector, the disruption of traditional financing channels, and the need to develop an effective model for resource provision to businesses under conditions of heightened uncertainty and post-crisis economic transformation. The objective of the study is to substantiate the concept of SME lending as a transformed financial architecture and to identify key directions for its improvement, taking into account the challenges of wartime and post-war periods. The paper proposes an approach to interpreting SME lending not as a set of individual banking products or government programs, but as a multi-level institutional system of interaction between the banking sector, the state, international financial institutions, alternative sources of financing, and business entities themselves. The study analyzes the key effects of wartime conditions, including increased credit risks, deterioration in collateral quality, heightened uncertainty of cash flows, as well as territorial and sectoral asymmetry in access to financial resources. It identifies the fragmented nature of the current lending model, its significant dependence on compensatory mechanisms (in particular, the «5–7–9 %» state program), and the underdevelopment of non-bank financial instruments such as leasing and factoring. It is demonstrated that the effectiveness of the SME lending system is determined by the quality of risk allocation among participants, the level of institutional coordination, and the system’s ability to adapt to post-crisis challenges. The paper proposes to consider this system as a transformed financial architecture that requires comprehensive restructuring. Key directions for improvement are substantiated, including the transition to a selective, guarantee-based intermediation model, the development of alternative financing sources, the intensification of digitalization in financial processes, and the concentration of resources on priority sectors of economic recovery. It is concluded that the implementation of these measures will enhance the efficiency of financial intermediation, reduce systemic risks, and strengthen the financial stability of the banking sector in the context of Ukraine’s economic recovery.Item Характеристика збутової діяльності на виробничих підприємствах України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Ліндаєв, Дмитро Владиславович; Lindaiev, DmytroУ статті здійснено комплексне дослідження особливостей та сучасного стану збутової діяльності виробничих підприємств України в умовах трансформації національної економіки, посилення конкурентного середовища та зростання впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Обґрунтовано роль збуту як одного з ключових елементів системи управління підприємством, що безпосередньо визначає результати господарської діяльності, формування доходів, рівень фінансової стійкості та конкурентоспроможність виробничих структур на внутрішньому й зовнішньому ринках. Збутова діяльність розглядається як складний багатофункціональний процес, тісно пов’язаний із маркетинговими, логістичними та фінансовими аспектами діяльності підприємства. У роботі проаналізовано основні форми та канали збуту продукції, що використовуються українськими виробничими підприємствами, зокрема прямі та непрямі продажі, дилерські й дистриб’юторські мережі, а також електронні канали реалізації. Виявлено основні тенденції розвитку збутових систем у сучасних ринкових умовах, зокрема зростання ролі багатоканальних моделей збуту, цифрових платформ і клієнтоорієнтованих підходів. Особливу увагу приділено аналізу галузевих відмінностей у організації збутової діяльності та їх впливу на ефективність реалізації продукції. Окремо розглянуто проблеми організації збутової діяльності виробничих підприємств України, серед яких нестабільність попиту, обмеженість фінансових ресурсів, високі логістичні витрати, недостатній рівень цифровізації процесів, а також недосконалість маркетингових стратегій. Проаналізовано вплив макроекономічних чинників, зокрема змін у споживчій поведінці, процесів глобалізації, євроінтеграції та нестабільності ринкового середовища, на формування та реалізацію збутової політики підприємств. За результатами дослідження визначено основні напрями вдосконалення збутової діяльності, серед яких впровадження сучасних маркетингових інструментів, розвиток багатоканальних систем збуту, активніше використання цифрових платформ, удосконалення логістичних рішень та підвищення ефективності взаємодії з посередниками й кінцевими споживачами. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при формуванні та реалізації збутових стратегій виробничих підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності, зміцнення конкурентних позицій і адаптації до динамічних змін ринкового середовища. The article provides a comprehensive study of the features and current state of sales activities of manufacturing enterprises in Ukraine under conditions of transformation of the national economy, intensification of the competitive environment, and increasing influence of external and internal factors. The role of sales is substantiated as one of the key elements of the enterprise management system that directly determines business performance, revenue generation, financial stability, and competitiveness of manufacturing structures in domestic and foreign markets. Sales activity is considered as a complex multifunctional process closely related to marketing, logistics, and financial aspects of enterprise operations. The paper analyzes the main forms and channels of product distribution used by Ukrainian manufacturing enterprises, including direct and indirect sales, dealer and distributor networks, as well as electronic sales channels. The main trends in the development of sales systems in modern market conditions are identified, in particular the growing importance of multichannel sales models, digital platforms, and customer-oriented approaches. Special attention is paid to the analysis of industry-specific differences in the organization of sales activities and their impact on the effectiveness of product realization. The problems of organizing sales activities of manufacturing enterprises in Ukraine are examined in detail, including demand instability, limited financial resources, high logistics costs, insufficient digitalization of processes, and imperfections in marketing strategies. The influence of macroeconomic factors—such as changes in consumer behavior, globalization processes, European integration, and market environment instability—on the formation and implementation of sales policies of enterprises is analyzed. Based on the research results, the main directions for improving sales activities are identified, including the implementation of modern marketing tools, the development of multichannel sales systems, more active use of digital platforms, improvement of logistics solutions, and enhancement of interaction efficiency with intermediaries and end consumers. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of their application in the formation and implementation of sales strategies of manufacturing enterprises aimed at improving operational efficiency, strengthening competitive positions, and adapting to dynamic changes in the market environmentItem Створення елементів автоматизованої системи рієлторської діяльності на ринку нерухомості України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Піта, Юрій Анатолійович; Pita, YuriiВ статті подано пропозиції для зацікавлених учасників ринку нерухомості України результатів діяльності Асоціації фахівців з нерухомості (рієлторів) України (АФНУ) та інших учасників ринку на протязі 2012 — 2025 рр. в процесі створення автоматизованої системи рієлторської діяльності на ринку нерухомості України. Однією з основних проблем фукнціонування ринку рієлторських послуг на ринку нерухомості України є відсутність до 2026 року законодавчого регулювання рієлторської діяльності в Україні шляхом прийняття спеціального законодавчого акту, який покликаний регулювати рієлторську діяльність та підзаконнних актів щодо легалізації створеного неприбутковими асоціаціями та комерційними товариствами з 1996 року фактичної системи ринку рієлторських послуг в умовах прийнятих самостійно Кодексів етики та Стандартів діяльності відповідно до досвіду систем рієлторської діяльності в США та Канаді. Історія регулювання руєлторської діяльності пам’ятає як мінімум 3 спроби прийняття спеціального закону, проте жодна з них не мала логічного закінчення. Законодавчими основами прийняття у 2026 році згідно новому Закону України «Про основні засади житлової політики» (13.01.2026 № 4751-IX) є перехідні положення, де згідно зі спеціальним пунктом (5) введені умови підготовки пропозицій для прийняття брокерського (рієлторського) законодавства. Відповідно до норм закону Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у місячний строк підготувати пропозиції з удосконалення законодавства щодо захисту житлових прав громадян при отриманні посередницьких, консультаційних та інших послуг (відмінних від послуг, що надаються нотаріусами, оцінювачами, суб’єктами оціночної діяльності, інженерами та архитекторами) під час здійснення операцій з нерухомим майном та набуття речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому. The article presents proposals for interested participants in the real estate market of Ukraine on the results of the activities of the Ukrainіan Realtors Association (URA) and other market participants during 2012-2025 in the process of creating an automated system of real estate activities in the real estate market of Ukraine. One of the main problems of the functioning of the real estate services market in the real estate market of Ukraine is the absence of legislative regulation of real estate activities in Ukraine by adopting a special legislative act and by-laws to legalize the actual real estate services market system created by non-profit associations and commercial companies since 1996 in the conditions of independently adopted Codes of Ethics and Standards of Activity in accordance with the experience of real estate activity systems in the USA and Canada. The history of the regulation of real estate activities remembers at least 3 attempts to adopt a special law, but none of them had a logical conclusion. The legislative basis for adoption in 2026 according to the new Law of Ukraine "On the Basic Principles of Housing Policy" (13.01.2026 No. 4751-IX) are transitional provisions, where, according to a special clause (5), the conditions for preparing proposals for the adoption of brokerage (realtor) legislation have been introduced. In accordance with the norms of the law, the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on the Organization of State Power, Local Self-Government, Regional Development and Urban Planning shall, within a month, prepare proposals for improving the legislation on the protection of housing rights of citizens when receiving intermediary, consulting and other services (other than services provided by notaries, appraisers, entities of valuation activities, engineers and architects) when carrying out transactions with real estate and acquiring property rights to real estate objects that will be constructed in the future.Item Модель розвитку зеленого підприємства в Україні в умовах енергетичної безпеки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Яременко, Владислав Ігорович; Yaremenko, VladyslavУ статті розглянуто особливості становлення та розвитку зеленого підприємництва в Україні в умовах воєнної та економічної нестабільності з акцентом на його значення для зміцнення енергетичної безпеки. Головною метою дослідження є визначення та обґрунтування ролі зеленого підприємництва як дієвого механізму підвищення енергетичної стійкості підприємств і забезпечення енергетичної незалежності як на рівні окремих суб’єктів господарювання, так і держави загалом. У роботі узагальнено та систематизовано наукові підходи до трактування поняття «зелене підприємництво», що дало змогу інтерпретувати його як інтегровану бізнес-модель, яка поєднує екологічні інновації, раціональне використання ресурсів і економічну ефективність. Проведений бібліографічний огляд праць зарубіжних дослідників засвідчив, що у сфері енергетичної безпеки переважають дослідження, присвячені альтернативній енергетиці. Аналіз статистичних даних щодо втрат енергетичного сектору та змін у виробництві електроенергії в Україні дозволив виявити трансформації в структурі енергетичного балансу та посилення ролі відновлюваних джерел енергії. Окрему увагу приділено розвитку альтернативної енергетики, яка демонструє позитивну динаміку навіть за умов воєнної нестабільності. Саме цей напрям може стати фундаментом для досягнення енергетичної незалежності як на рівні підприємств, так і національної економіки. У дослідженні запропоновано модель енергетичної автономії типового українського підприємства, що передбачає поєднання сонячної, вітрової та біоенергетики. Також здійснено розрахунок необхідних інвестицій і визначено орієнтовні строки їх окупності. Обґрунтовано, що реалізація таких рішень є економічно виправданою у середньостроковій перспективі, а особливо перспективною — для підприємств аграрного сектору. Зроблено висновок, що розвиток зеленого підприємництва сприяє диверсифікації енергетичних джерел, зменшенню залежності від імпортованих ресурсів та підвищенню рівня енергетичної безпеки України за умови належної інституційної підтримки та інвестиційного забезпечення.Item Інноваційне підприємництво в ІТ-секторі: трансформація бізнес-моделей стійкості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Ямненко, Галина Євгенівна; Yamnenko, HalynaУ статті обґрунтувано механізми трансформації інноваційного підприємництва в секторі інформаційних технологій України в умовах перманентних екстремальних шоків та глобальної нестабільності, що дозволило підтвердити гіпотезу про перетворення галузі на ключовий інструмент національної економічної стійкості. У межах дослідження було розкрито теоретико-методичні засади «динамічних спроможностей» та «антикрихкості», що дало змогу ідентифікувати внутрішні драйвери адаптації бізнес-моделей. Доведено, що критичним чинником виживання галузі стала глибока дематеріалізація активів: завдяки масштабному переходу в хмарне середовище (94 % ринку), компаніям вдалося мінімізувати вплив територіальних ризиків та зберегти довіру іноземних інвесторів. За допомогою аналізу динаміки операційних витрат у роботі емпірично доведено дієвість механізмів трансформації, що забезпечили адаптивність бізнесу до критичних умов. На основі статистичних даних за 2021-2025 рр. обґрунтовано реконфігурацію капіталу: скорочення видатків на фізичну інфраструктуру та їх перерозподіл на формування «воєнної надбавки» для забезпечення безперервності бізнес-процесів. Верифіковано, що саме така гнучкість дала змогу втримати частку послуг у сфері інформаційних технологій у загальному експорті на рівні понад 40 %, попри екстремальну турбулентність середовища. Визначено стратегічні вектори переходу до військово-інноваційних моделей розвитку. Встановлено, що частка наукомісткого сегменту оборонних технологій у структурі експорту галузі зросла з 1 % до 12 %, що свідчить про якісний зсув від пасивного аутсорсингу до створення продуктів із високою доданою вартістю. У результаті дослідження систематизовано засади цифрової стійкості галузі інформаційних технологій, де використання штучного інтелекту та стратегічний резерв потужностей виступають основними компенсаторами сучасних безпекових і кадрових ризиків. Сформульовані висновки мають прикладне значення для монетизації унікального українського досвіду на міжнародних ринках капіталу, а також для стимулювання підприємницьких ініціатив ветеранів у сфері високих технологій. The article substantiates the mechanisms of transformation of innovative entrepreneurship in the Ukrainian information technology sector under conditions of permanent extreme shocks and global instability, confirming the hypothesis of the industry’s evolution into a key instrument of national economic resilience. The study explores the theoretical and methodical foundations of «dynamic capabilities» and «anti-fragility,» identifying the internal drivers of business model adaptation. It is demonstrated that a critical factor for the industry’s survival was the profound dematerialization of assets: through a large-scale transition to cloud environments (94 % of the market), companies successfully minimized territorial risks and maintained the confidence of foreign investors. Through an analysis of operating expense dynamics, the effectiveness of transformation mechanisms that ensured business adaptability under critical conditions is empirically proven. Based on statistical data for 2021-2025, capital reconfiguration is justified: the reduction of expenditures on physical infrastructure and their redistribution to form a «war surcharge» ensured business process continuity. Findings verify that this flexibility enabled the sector to maintain a share of over 40 % in total exports, despite extreme environmental turbulence. Strategic vectors for the transition toward military-innovative development models are identified. Notably, the share of the knowledge-intensive defence technology segment in the industry’s export structure grew from 1 % to 12 %, signalling a qualitative shift from passive outsourcing to the creation of high-value-added products. As a result of the study, the principles of digital sustainability in the information technology industry are systematized, where the application of artificial intelligence and strategic reserve capacities serve as the primary compensators for contemporary security and personnel risks. The formulated conclusions hold practical significance for monetizing Ukraine’s unique experience in international capital markets and stimulating entrepreneurial initiatives among veterans in the high-technology field.Item Стратегія розвитку підприємства: теоретико-прикладний аспект(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Ковтун, Віта Петрівна; Kovtun, Vita; Чухраєва, Наталія Миколаївна; Chukhraieva, NataliiaУ статті досліджено теоретико-прикладні аспекти формування стратегії розвитку підприємства в умовах глобалізації, цифрової трансформації та посилення конкурентного тиску. Обґрунтовано, що ефективна стратегія розвитку є ключовим чинником забезпечення довгострокової конкурентоспроможності, фінансової стійкості та адаптивності підприємства до змін зовнішнього середовища. Узагальнено наукові підходи до трактування поняття «стратегія» та систематизовано основні види конкурентних стратегій, зокрема лідерство за витратами, диференціацію, гібридну стратегію та стратегію «блакитного океану». Особливу увагу приділено питанням узгодженості стратегії з організаційною структурою, системами контролю та політикою винагород. У роботі розглянуто інструменти стратегічного аналізу, зокрема портфельний аналіз, матриці BCG та McKinsey, а також методи SWOT- і PEST-аналізу, які дозволяють оцінити позицію підприємства на ринку та вплив зовнішнього середовища на його розвиток. На прикладах діяльності провідних міжнародних компаній проілюстровано практичні аспекти реалізації стратегій та обґрунтовано доцільність інтеграції конкурентних стратегій зі стратегіями інтенсивного зростання. Зроблено висновок, що ефективна стратегія розвитку підприємства повинна базуватися на комплексному аналізі внутрішнього і зовнішнього середовища, поєднанні інноваційної активності, оптимізації витрат і гнучкого управління ресурсами, що є особливо актуальним для підприємств України в умовах динамічних ринкових змін. The article examines the theoretical and applied aspects of forming an enterprise development strategy under conditions of globalization, digital transformation, and increasing competitive pressure. It is substantiated that an effective development strategy is a key factor in ensuring long-term competitiveness, financial stability, and the enterprise’s adaptability to changes in the external environment. Scientific approaches to the interpretation of the concept of «strategy» are generalized, and the main types of competitive strategies are systematized, including cost leadership, differentiation, hybrid strategy, and the blue ocean strategy. Particular attention is paid to the alignment of strategy with organizational structure, control systems, and reward policies. The paper considers strategic analysis tools, in particular portfolio analysis, BCG and McKinsey matrices, as well as SWOT and PEST analysis methods, which make it possible to assess the enterprise’s market position and the impact of the external environment on its development. Using the examples of leading international companies, the practical aspects of strategy implementation are illustrated, and the expediency of integrating competitive strategies with intensive growth strategies is substantiated. It is concluded that an effective enterprise development strategy should be based on a comprehensive analysis of the internal and external environment, the combination of innovation activity, cost optimization, and flexible resource management, which is especially relevant for Ukrainian enterprises in the context of dynamic market changesItem Інновації бізнес-моделей як стратегічний інструмент забезпечення конкурентоспроможності та результативного розвитку компаній на засадах ESG в умовах зростання економічної ентропії та цифрової трансформації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Фурса, Влада Сергіївна; Fursa, Vlada; Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaУ статті обґрунтовано необхідність реалізації інновацій бізнес-моделей як вагомого інструменту забезпечення конкурентоспроможності підприємств в умовах зростання невизначеності та цифровізації бізнес-середовища. Досліджено сутність ентропійних процесів в економіці та їхній вплив на бізнес-моделі підприємств. Доведено, що посилення ентропійних процесів актуалізують потребу в постійній адаптації підприємств до турбулентного зовнішнього середовища. Визначено, що інновації в бізнес-моделях є відповіддю на зростання економічної ентропії та засобом підвищення конкурентоспроможності та стійкості підприємств в динамічному ринковому середовищі. Показано, що цифрова трансформація як один із вимірів ентропійних процесів має визначальний вплив на бізнес-моделі підприємств: відбувається радикальне переосмислення способів створення та доставки цінності споживачу (клієнту), а моделі взаємодії компанії та споживача (клієнта) зазнають кардинальних змін. Виокремлено напрями трансформації діючих бізнес-моделей під впливом цифровізації та описано ключові бізнес-моделі, що базуються на інноваційних цифрових технологіях (електронна комерція; цифрові платформи; моделі, що перетворюють дані на активи; сервіси на основі автоматизації; екосистемні моделі). Обґрунтовано, що переосмислення та інновації бізнес-моделей дозволяють підприємствам адаптуватися та процвітати в умовах постійних складнопрогнозованих ринкових змін. Водночас ефективна трансформація бізнес-моделей потребує формування стратегічної гнучкості підприємств, здатності до швидкого впровадження інновацій та активного використання цифрових технологій. Це створює передумови для формування нових конкурентних переваг і забезпечення довгострокового розвитку підприємств у середовищі зростаючої економічної ентропії. The article substantiates the necessity of implementing innovative business models as an important instrument for ensuring the competitiveness of enterprises in conditions of increasing uncertainty and the digitalization of the business environment. The essence of entropy processes in the economy and their influence on the business models of enterprises are investigated. It is proved that the intensification of entropy processes actualizes the need for the continuous adaptation of enterprises to a turbulent external environment. It is determined that innovations in business models serve as a response to the growth of economic entropy and as a means of increasing the competitiveness and resilience of enterprises in a dynamic market environment. It is shown that digital transformation, as one of the dimensions of entropy processes, has a decisive impact on the business models of enterprises: there is a radical rethinking of the ways of creating and delivering value to the consumer (client), while the models of interaction between companies and consumers (clients) undergo fundamental changes. The directions of transformation of existing business models under the influence of digitalization are identified, and key business models based on innovative digital technologies are described (e-commerce; digital platforms; models that transform data into assets; automation-based services; ecosystem models). It is substantiated that the rethinking and innovation of business models allow enterprises to adapt and thrive under conditions of constant and difficult-to-predict market changes. At the same time, the effective transformation of business models requires the development of strategic flexibility of enterprises, the ability to rapidly implement innovations, and the active use of digital technologies. This creates the prerequisites for the formation of new competitive advantages and ensures the long-term development of enterprises in an environment of growing economic entropy.Item Відновлення в умовах суверенної стійкості та управлінська адаптація(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Тимків, Олег Степанович; Tymkiv, OlehАктуальність дослідження зумовлена зростанням масштабів міжнародної фінансової підтримки, що надається державам, які постраждали від збройних конфліктів, а також необхідністю концептуалізації процесів відновлення в умовах, що відрізняються від традиційних постконфліктних моделей. Домінантні парадигми постконфліктного відновлення формувалися переважно на прикладах інституційного колапсу, громадянських війн та крихких державних середовищ. Від Плану Маршалла до операцій з розбудови миру після завершення «холодної війни» теорія відновлення здебільшого виходила з припущення про руйнування державних інститутів або припинення бойових дій як вихідної точки. Водночас триваюча російсько-українська війна формує конфігурацію, яка не повністю відповідає цим усталеним припущенням. Україна залишається функціонуючою суверенною державою в умовах повномасштабної міждержавної агресії, зберігаючи інституційну безперервність, макроекономічне управління та траєкторії реформ, водночас готуючись до масштабного відновлення. Така ситуація виявляє недостатньо теоретизовані аспекти досліджень відновлення, зокрема щодо інституційної стійкості та нелінійної послідовності відновлювальних процесів. Метою статті є уточнення домінантних типологій відновлення та визначення наслідків конфігурацій стійких суверенних держав для адаптації систем управління організацією в умовах міжнародної фінансової підтримки. У статті застосовано структурований аналітичний синтез наявних класифікацій відновлення, розроблених Світовим банком, Міжнародним валютним фондом та у межах літератури з постконфліктного врядування. У результаті аналізу виявлено три імпліцитні припущення, закладені в домінантних моделях: інституційний вакуум, крихкість як базовий стан та лінійна послідовність постконфліктного відновлення. На цій основі запропоновано концепт «контексту суверенної стійкості» для опису держав із високою інституційною спроможністю, в яких процеси відновлення відбуваються одночасно з активною обороною та інституційною адаптацією. Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації стійких суверенних держав в умовах тривалої міждержавної агресії як окремої аналітичної категорії. Отримані результати розширюють теорію відновлення та формують теоретичне підґрунтя для подальших досліджень адаптації систем управління організацією в контекстах міжнародної фінансової підтримки. The urgency of the research is determined by the growing scale of international financial support provided to states affected by armed conflict and the need to conceptualize reconstruction processes under conditions that differ from traditional post-conflict models. Dominant paradigms of post-conflict reconstruction have been shaped primarily by cases of institutional collapse, civil war, and fragile state environments. From the Marshall Plan to post-Cold War peacebuilding operations, reconstruction theory has largely presupposed either the breakdown of state institutions or the termination of hostilities as its starting point. However, the ongoing Russia–Ukraine war presents a configuration that does not fully align with these established assumptions. Ukraine remains a functioning sovereign state under full-scale interstate aggression, maintaining institutional continuity, macroeconomic governance, and reform trajectories while simultaneously preparing for large-scale reconstruction. This situation reveals insufficiently theorized aspects of reconstruction scholarship, particularly regarding institutional resilience and non-linear sequencing. The objective of the article is to refine dominant reconstruction typologies and to identify the implications of resilient sovereign state configurations for organizational management system adaptation under international financial support. The article employs a structured analytical synthesis of prevailing reconstruction classifications developed by the World Bank, the IMF, and post-conflict governance literature. The analysis identifies three implicit assumptions embedded in dominant models: institutional vacuum, fragility as a baseline condition, and linear post-conflict sequencing. On this basis, the concept of a Sovereign Resilient Context is introduced to describe high-capacity states undergoing reconstruction concurrently with active defense and institutional adaptation. The scientific novelty of the research lies in conceptualizing resilient sovereign states under sustained interstate aggression as a distinct analytical category. The results expand reconstruction theory and provide a theoretical foundation for further investigation of organizational management adaptation in contexts of international financial support.Item Формування ефективної системи управління будівельними програмами в умовах поствоєнного відновлення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Топазли, Роман Анатолійович; Topazly, RomanУ статті досліджено теоретико-методичні засади формування ефективної системи управління будівельними програмами в умовах поствоєнного відновлення України. Обґрунтовано актуальність дослідження, зумовлену масштабними руйнуваннями інфраструктури, житлового фонду та виробничих об’єктів, що виникли внаслідок воєнних дій, а також необхідністю створення ефективних управлінських механізмів для забезпечення швидкого та системного відновлення держави. Визначено, що будівельна галузь відіграє стратегічну роль у процесах економічного зростання, розвитку територій та підвищення рівня соціально-економічної стабільності, а тому ефективне управління будівельними програмами є ключовим інструментом реалізації державної політики відбудови країни. У роботі проаналізовано сучасні підходи до управління будівельною діяльністю, зокрема програмно-проєктний підхід, управління портфелями проєктів, інституційні механізми державного регулювання та міжнародні практики реалізації масштабних інфраструктурних програм. Встановлено, що в умовах поствоєнного відновлення особливого значення набуває інтеграція стратегічного планування, інституційного забезпечення, фінансово-економічних інструментів та цифрових технологій управління будівельними процесами. У статті визначено основні особливості управління будівельними програмами в умовах відбудови держави, зокрема необхідність координації значної кількості взаємопов’язаних проєктів, залучення міжнародних інвестицій і фінансової допомоги, забезпечення прозорості використання ресурсів та впровадження інноваційних управлінських інструментів. Значну увагу приділено обґрунтуванню ролі державних інституцій, органів місцевого самоврядування та міжнародних партнерів у формуванні ефективної системи управління будівельними програмами. Запропоновано концептуальні підходи до формування ефективної системи управління будівельними програмами, що передбачають поєднання стратегічного планування відновлення територій, програмно-проєктного управління, удосконалення нормативно-правового регулювання будівельної діяльності, впровадження механізмів державно-приватного партнерства та використання цифрових інструментів моніторингу й контролю реалізації будівельних проєктів. The article explores the theoretical and methodological principles of forming an effective system for managing construction programs in the post-war reconstruction of Ukraine. The relevance of the study is justified, due to the large-scale destruction of infrastructure, housing stock and production facilities that occurred as a result of military actions, as well as the need to create effective management mechanisms to ensure the rapid and systematic restoration of the state. It is determined that the construction industry plays a strategic role in the processes of economic growth, development of territories and increasing the level of socio-economic stability, and therefore effective management of construction programs is a key tool for implementing the state policy of rebuilding the country. The paper analyzes modern approaches to managing construction activities, in particular the program-project approach, project portfolio management, institutional mechanisms of state regulation and international practices for implementing large-scale infrastructure programs. It is established that in the conditions of post-war reconstruction, the integration of strategic planning, institutional support, financial and economic instruments and digital technologies for managing construction processes is of particular importance. The article identifies the main features of construction program management in the context of state reconstruction, in particular the need to coordinate a significant number of interconnected projects, attract international investments and financial assistance, ensure transparency in the use of resources, and implement innovative management tools. Considerable attention is paid to substantiating the role of state institutions, local governments, and international partners in forming an effective system for managing construction programs. Conceptual approaches to forming an effective system for managing construction programs are proposed, which involve a combination of strategic planning for the restoration of territories, program and project management, improving regulatory and legal regulation of construction activities, implementing public private partnership mechanisms, and using digital tools for monitoring and controlling the implementation of construction projects.Item Підприємництво в умовах викликів: сенсмейкінг, інновації, стратегічна адаптація(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Оберемчук, Валентина Феодосіївна; Oberemchuk, Valentyna; Клименко, Світлана Михайлівна; Klymenko, Svitlana; Малярчук, Ольга Георгіївна; Maliarchuk, OlhaУ статті обґрунтовано актуальність дослідження підприємницької діяльності в Україні в умовах війни, що характеризуються високим рівнем невизначеності, зростанням ризиків, трансформацією бізнес-моделей та зміною умов функціонування підприємств. За таких обставин підприємництво виконує не лише економічну, а й важливу соціальну та стратегічну функцію, що потребує переосмислення підходів до прийняття управлінських рішень, інноваційної діяльності та стратегічної адаптації. Встановлено, що ефективність підприємницьких рішень у воєнних умовах значною мірою залежить від процесів організаційного сенсмейкінгу, за допомогою яких підприємці інтерпретують зміни зовнішнього середовища, формують бачення подальших дій та узгоджують їх із наявними ресурсами і можливостями. Незважаючи на зростання кількості наукових праць, присвячених підприємницькій стійкості та кризовому управлінню, залишається недостатньо дослідженим взаємозв’язок між сенсмейкінгом, інноваційною активністю та стратегічною адаптацією підприємств в умовах війни. Зокрема, відсутні комплексні підходи до аналізу процесів сенсотворення, адаптовані до специфіки воєнної економіки, а також їх інтеграція в дослідження інноваційних рішень і стратегічного вибору підприємців. Метою статті є формування теоретичної логіки інтерпретації підприємницької діяльності в умовах війни крізь призму організаційного сенсмейкінгу та визначення його впливу на інновації й стратегічну адаптацію підприємств. В межах дослідження узагальнено наукові підходи до розуміння сенсмейкінгу як когнітивно-соціального процесу та уточнено його структуру з урахуванням необхідності постійної комунікації в умовах високої динаміки змін. Проаналізовано динаміку інноваційної активності підприємств в Україні у 2020–2024 рр., зокрема економічні результати та структуру витрат інноваційної діяльності, а також систематизовано ключові компоненти процесу формування стратегічних рішень у підприємництві. У результаті встановлено, що сенсмейкінг виступає базовим процесом формування інноваційних та адаптивно-резильєнтних стратегій підприємств у воєнних умовах, а поєднання осмислення змін, інноваційної активності та стратегічної адаптації сприяє підвищенню стійкості підприємницької діяльності та її здатності до відновлення і розвитку. The article substantiates the relevance of researching entrepreneurial activity in Ukraine in wartime conditions characterised by a high level of uncertainty, increased risks, the transformation of business models, and changes in the operating conditions of enterprises. In such circumstances, entrepreneurship performs not only an economic but also an important social and strategic function, which requires a rethinking of approaches to management decision-making, innovation and strategic adaptation. It has been found that the effectiveness of entrepreneurial decisions in wartime largely depends on organizational sensemaking processes, through which entrepreneurs interpret changes in the external environment, form a vision for further action, and align it with available resources and opportunities. Despite the increasing number of scientific papers devoted to entrepreneurial resilience and crisis management, the relationship between sensemaking, innovative activity, and strategic adaptation of enterprises in wartime remains insufficiently researched. In particular, there is a lack of comprehensive approaches to analyzing sensemaking processes adapted to the specifics of the war economy, as well as their integration into research on innovative solutions and strategic choices of entrepreneurs. The purpose of the article is to form a theoretical logic for interpreting entrepreneurial activity in wartime through the lens of organizational sensemaking and to determine its impact on innovation and strategic adaptation of business. The study summarises scientific approaches to understanding sensemaking as a cognitive-social process and clarifies its structure, taking into account the need for constant communication in conditions of high dynamics of change. The dynamics of innovative activity of enterprises in Ukraine in 2020–2024, in particular, the economic results and structure of innovation activity costs, are analyzed, and the key components of the process of developing strategic decisions in entrepreneurship are systematized. As a result, it was concluded that sensemaking is the basic process of developing innovative and adaptive-resilient strategies for businesses in wartime conditions, and that the combination of understanding change, innovative activity, and strategic adaptation contributes to increasing the sustainability of entrepreneurial activity and its ability to rebuild and developItem Нелінійна макроекономічної динаміка: оцінювання з урахуванням структурних змін в українській економіці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Радіонова, Ірина Федорівна; Radionova, Iryna; Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, TetianaВ цьому дослідженні аналіз нелінійної макроекономічної динаміки здійснено в декількох контекстах. Ці контексти визначили цілі дослідження. По-перше, ідентифіковані способи (інструменти) аналізу макроекономічної динаміки та визначені ті її (нелінійної динаміки) аспекти, які можуть досліджуватись з використанням цих інструментів. По-друге, обґрунтовано можливість використання й фактично використовується один з інструментів аналізу нелінійної макроекономічної динаміки. Йдеться про аналіз зв’язку між змінами темпів економічного зростання та структурними змінами української економіки. В дослідженні використана сукупність різних методів аналізу. Це, передусім, системний підхід до аналізу методів дослідження нелінійної макроекономічної динаміки. Фактичні структурні зміни економіки оцінені з використанням статистичних коєфіцієнтів структурних змін двох типів. На основі кореляційного аналізу та графічної побудови функцій визначено найбільш якісний та релевантний зв’язок між досліджуваними змінними. З’ясовано, що достатньо точно (на 57 %) цей зв’язок описує нелінійна (квадратична) функція при використанні коєфіцієнта структурних змін першого типу. Оцінювання з використанням коєфіцієнта структурних змін другого типу — того, який передбачає виокремленні економічних секторів, включно, з так званим «інноваційним сектором», не забезпечило бажаного результату. Це дало можливість авторам статті не лише зробити висновки про потенціал аналізу нелінійної динаміки з урахуванням структурних змін, а й окреслити напрямки подальших досліджень нелінійної динаміки з використанням коєфіцієнтів структурних змін. Автори дослідження припускають, що використання пропонованого підходу для аналізу нелінійної динаміки сприяє кращому розумінню існуючих зв’язків між змінними та більш точному прогнозуванню макроекономічних змін. This study analyzes nonlinear macroeconomic dynamics within several contexts that define the research objectives. First, the tools for analyzing macroeconomic dynamics are identified, specifying the aspects of nonlinearity that can be examined using these methods. Second, a specific analytical tool is justified and applied to investigate the relationship between economic growth rates and structural changes in the Ukrainian economy. The study employs a multi-methodological approach, primarily utilizing a systematic analysis of nonlinear dynamics. Actual structural changes are assessed using two distinct types of statistical coefficients. Based on correlation analysis and graphical modeling, the most robust relationship between the variables was identified. The findings indicate that this relationship is accurately described (57 % explanatory power) by a quadratic function using the first type of structural change coefficient. Conversely, the assessment using the second-type coefficient — which accounts for specific economic sectors, including the so-called "innovation sector" — did not yield the expected results. This allowed the authors not only to draw conclusions about the potential of nonlinear dynamics analysis for structural shifts but also to outline directions for future research. The authors suggest that the proposed approach to analyzing nonlinear dynamics enhances understanding of the inherent relationships among variables and facilitates more accurate forecasting of macroeconomic trends.Item Трансформація монетарної політики Національного банку України в умовах воєнного стану(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Попова, Крістіна Едуардівна; Popova, Kristina; Макаров, Олег Юрійович; Makarov, OlehАктуальність дослідження зумовлено необхідністю забезпечення макрофінансової стабільності України в умовах повномасштабної війни, що спричинила різке зростання інфляційного тиску, валютних дисбалансів і фіскальних потреб держави. Воєнні шоки істотно змінили умови реалізації монетарної політики, обмежили ефективність класичних каналів трансмісії та зумовили використання антикризових інструментів регулювання. У цих умовах особливої наукової значущості набуває дослідження трансформації монетарної політики НБУ та визначення умов її ефективної адаптації до викликів воєнної економіки. Метою статті є дослідження трансформації монетарної політики НБУ в умовах воєнного стану та обґрунтування напрямів її адаптації до макрофінансових, інституційних і безпекових викликів воєнної економіки. Методи дослідження. У процесі дослідження використано системний підхід для аналізу взаємозв’язку монетарної політики з макрофінансовими процесами в умовах воєнної економіки. Застосовано методи структурно-функціонального аналізу для визначення змін інструментального дизайну монетарної політики, порівняльний аналіз для оцінювання відмінностей між довоєнною та воєнною моделями грошово-кредитного регулювання, а також метод теоретичного узагальнення для формування науково обґрунтованих висновків і рекомендацій. Результати дослідження. Досліджено особливості трансформації монетарної політики НБУ в умовах воєнного стану та встановлено її еволюцію від режиму інфляційного таргетування до антикризової стабілізаційної моделі. Встановлено, що монетарна політика була переорієнтована на забезпечення валютної стабільності, підтримку ліквідності банківського сектору та обмеження інфляційних ризиків. Виявлено деформацію трансмісійного механізму, посилення фіскально-монетарної взаємозалежності та зростання ролі адміністративних інструментів регулювання. Доведено, що реалізовані монетарні заходи дозволили обмежити макрофінансову дестабілізацію та забезпечити функціонування фінансової системи в умовах воєнних шоків. Висновки. Встановлено, що ефективність монетарної політики у воєнний період визначається її здатністю забезпечувати фінансову керованість, валютну рівновагу та стійкість банківського сектору, а не стимулювання економічного зростання. Обґрунтовано необхідність поетапної нормалізації монетарної політики, відновлення ринкових каналів трансмісії та збереження інституційної незалежності НБУ як ключової умови макрофінансової стабільності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісною оцінкою довгострокових наслідків антикризових монетарних рішень, аналізом умов відновлення ефективності трансмісійного механізму та розробленням моделей узгодженої фіскально-монетарної політики у процесі післявоєнного відновлення економіки України. The relevance of this study stems from the imperative to maintain Ukraine’s macrofinancial stability under conditions of a full-scale war, which has generated unprecedented inflationary pressures, exchange-rate imbalances, and sharply increased fiscal financing requirements. War-induced shocks have fundamentally altered the operational environment of monetary policy, weakened traditional transmission channels, and necessitated the deployment of non-standard and crisis-oriented regulatory instruments. In this context, the scholarly examination of the transformation of the monetary policy of the National Bank of Ukraine and the substantiation of directions for its adaptation to the challenges of a wartime economy acquire particular importance. The purpose of the article is to examine the transformation of the National Bank of Ukraine monetary policy under martial law and to provide a rationale for the directions of its adaptation to the macrofinancial, institutional, and security constraints inherent in a wartime economy. Research methods. A systemic approach was applied to analyze the interaction between monetary policy and macrofinancial processes under wartime conditions. Structural and functional analysis was used to identify changes in the operational design of monetary policy instruments. Comparative analysis was applied to assess differences between pre-war and wartime monetary frameworks. The method of theoretical generalization was used to formulate scientifically grounded conclusions and recommendations.Results. The transformation of the monetary policy of the National Bank of Ukraine under martial law was examined, and its evolution from an inflation-targeting regime to a crisis-stabilization model was established. It was determined that monetary policy was reoriented toward ensuring exchange rate stability, supporting banking sector liquidity, and limiting inflationary risks. The deformation of the monetary transmission mechanism, strengthening of fiscal-monetary interdependence, and increased role of administrative regulatory instruments were identified. It was demonstrated that the implemented monetary measures limited macrofinancial destabilization and ensured the functioning of the financial system under wartime shocks. Conclusions. It is established that the effectiveness of monetary policy under wartime conditions is primarily defined by its ability to maintain financial controllability, exchange rate stability, and banking sector resilience, rather than to promote economic growth. The article substantiates the need for a gradual normalization of monetary policy, the reactivation of market-based transmission mechanisms, and the safeguarding of the institutional independence of the National Bank of Ukraine as a fundamental condition for macrofinancial stability. Prospects for further research are associated with the quantitative assessment of the long-term effects of crisis-related monetary measures, analysis of the conditions for restoring the effectiveness of the monetary transmission mechanism, and development of coordinated fiscal-monetary policy models in the process of Ukraine’s post-war economic recovery.Item ESG-орієнтована оцінка вартості компаній аграрного сектору на основі методу DCF(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Polishchuk, Yevheniia; Валько, Яна Ігорівна; Valko, YanaУ статті розроблено теоретико-методичні підходи до ESG-орієнтованої оцінки вартості компаній аграрного сектору на основі інтеграції екологічних, соціальних та управлінських факторів (Environmental, Social, Governance — ESG) у модель дисконтованих грошових потоків (DCF) в умовах зростання економічної невизначеності та трансформації інвестиційних пріоритетів. Обґрунтовано, що сучасні глобальні виклики — кліматичні зміни, посилення вимог сталого фінансування, воєнні ризики та структурні трансформації економіки — формують нову парадигму оцінки бізнесу, у якій нефінансові чинники виступають важливими детермінантами довгострокової фінансової стійкості підприємств. Доведено, що традиційні підходи до оцінки вартості компаній, засновані виключно на історичних фінансових показниках, не забезпечують повного врахування стратегічних ризиків і можливостей розвитку підприємств аграрного сектору. Визначено ключові канали впливу ESG-факторів на параметри моделі DCF через зміну прогнозних грошових потоків, операційної ефективності, вартості капіталу та рівня ризику. Показано, що інтеграція ESG-компонентів дозволяє підвищити обґрунтованість визначення справедливої вартості бізнесу в умовах підвищеної турбулентності економічного середовища. На основі порівняльного аналізу діяльності провідних українських агропромислових компаній — Kernel, МХП та Астарта — оцінено вплив ESG-практик на фінансово-економічні показники, інвестиційну привабливість і стратегічні перспективи розвитку. Встановлено, що впровадження енергоефективних технологій, використання відновлюваних джерел енергії, управління викидами парникових газів, розвиток людського капіталу та підвищення прозорості корпоративного управління сприяють зниженню операційних ризиків, стабілізації грошових потоків і покращенню доступу до фінансових ресурсів. Запропоновано ESG-орієнтований підхід до модифікації DCF-моделі, який передбачає врахування нефінансових факторів через коригування прогнозних показників діяльності та параметрів дисконтування. Порівняння результатів традиційної та ESG-інтегрованої оцінки підтвердило, що врахування принципів сталого розвитку забезпечує більш реалістичну оцінку вартості підприємств і дозволяє краще відобразити їх довгостроковий потенціал. Наукова новизна дослідження полягає у розвитку методичних засад ESG-орієнтованої оцінки вартості компаній аграрного сектору шляхом інтеграції нефінансових показників у модель дисконтованих грошових потоків та емпіричній апробації запропонованого підходу на прикладі провідних українських агрохолдингів. Практична цінність результатів полягає у можливості використання ESG-DCF моделі інвесторами, фінансовими аналітиками та менеджментом компаній для підвищення якості інвестиційних рішень і стратегічного планування в умовах сталого розвитку. The article develops theoretical and methodological approaches to ESG-oriented business valuation in the agricultural sector through the integration of environmental, social, and governance (ESG) factors into the discounted cash flow (DCF) model under conditions of increasing economic uncertainty and transformation of global investment priorities. It is substantiated that contemporary challenges, including climate change, sustainability-driven financial regulation, geopolitical instability, and wartime economic shocks, reshape traditional valuation paradigms by increasing the importance of non-financial determinants of long-term corporate value. The study demonstrates that conventional valuation approaches based solely on historical financial indicators are insufficient for capturing strategic risks and development opportunities faced by agribusiness companies. Key transmission channels through which ESG factors influence firm value are identified, including their impact on projected cash flows, operational efficiency, cost structure, risk exposure, and the cost of capital. The integration of ESG considerations into valuation models enhances the reliability of fair value estimation in highly volatile economic environments. Based on a comparative analysis of leading Ukrainian agribusiness companies — Kernel, MHP, and Astarta — the research evaluates the relationship between ESG practices and financial performance, investment attractiveness, and long-term strategic resilience. The findings indicate that energy efficiency initiatives, renewable energy adoption, greenhouse gas management, human capital development, and improved corporate governance transparency contribute to risk reduction, stabilization of cash flows, and improved access to financing. An ESG-adjusted DCF framework is proposed, incorporating non-financial factors through modifications of forecast assumptions and discount rate parameters. A comparison between traditional and ESG-integrated valuation results confirms that incorporating sustainability principles leads to a more realistic estimation of firm value and better reflects long-term growth potential. The scientific contribution of the study lies in advancing methodological foundations for ESG-integrated valuation and providing empirical evidence from the Ukrainian agricultural sector. The practical implications include the applicability of the ESG-DCF framework for investors, financial analysts, and corporate managers seeking to improve investment decision-making and strategic planning within the context of sustainable development.Item Економіка ШІ-агентів як нова парадигма цифрової трансформації бізнесу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Кузів, Роман Вікторович; Kuziv, RomanСтаття присвячена систематизації та теоретичному осмисленню концепції агентної економіки (AI agentic economy) — нового етапу цифрової трансформації, що характеризується переходом від пасивних інструментів підтримки прийняття рішень до автономних інтелектуальних систем, здатних самостійно планувати, виконувати та коригувати бізнес-процеси. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком технологій штучного інтелекту, які змінюють фундаментальні засади організації праці, ланцюгів створення вартості та моделей монетизації у глобальній економіці. Постановка проблеми полягає у відсутності цілісного теоретичного погляду на природу ШІ-агентів як нового типу економічних суб’єктів та на архітектурні моделі їх інтеграції у бізнес-структури. Невирішеним залишається питання класифікації моделей оркестрації багатоагентних систем та їхнього впливу на трансформацію бізнес-моделей. Метою статті є визначення сутності агентної економіки, систематизація базових моделей інтеграції ШІ-агентів у бізнес та аналіз практичних кейсів їх впровадження. Основний матеріал дослідження охоплює порівняльну характеристику етапів еволюції ШІ в економіці, аналіз агентних робочих потоків та моделей оркестрації багатоагентних систем (централізованої, децентралізованої, ієрархічної, федеративної), типологію агентів за рівнем інтелекту, а також практичні кейси впровадження у сферах консалтингу, виробництва, фінансів та SaaS. Висновки вказують на те, що агентна економіка формує принципово нову парадигму, в якій інтелект стає автономним фактором виробництва, а бізнес-моделі трансформуються від оплати за доступ до оплати за результат. The article is devoted to the systematization and theoretical comprehension of the concept of the AI agentic economy — a new stage of digital transformation characterized by a shift from passive decision-support tools to autonomous intelligent systems capable of independently planning, executing, and adjusting business processes. The relevance of the study is determined by the rapid development of artificial intelligence technologies that are changing the fundamental principles of labor organization, value chains, and monetization models in the global economy. The problem statement lies in the absence of a holistic theoretical view of the nature of AI agents as a new type of economic actors and the architectural models for their integration into business structures. The question of classifying orchestration models for multi-agent systems and their impact on business model transformation remains unresolved. The objective of the article is to define the essence of the agentic economy, systematize the basic models of AI agent integration into business, and analyze practical cases of their implementation. The main material of the study covers a comparative analysis of AI evolution stages in the economy, analysis of agentic workflows and multi-agent orchestration models (centralized, decentralized, hierarchical, federated), agent typology by intelligence level, and practical implementation cases in consulting, manufacturing, finance, and SaaS. Conclusions indicate that the agentic economy forms a fundamentally new paradigm in which intelligence becomes an autonomous factor of production and business models transform from access-based to outcome-based pricing.Item AI and the global order: impacts on business, cybersecurity, diplomacy and food security(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Pobochenko, Lesia; Побоченко, Леся Миколаївна; Horobets, Olha; Горобець, Ольга ГеннадіївнаArtificial Intelligence (AI) is rapidly evolving from an innovative technology to a key factor in the transformation of the global economic and political order, which makes this study relevant. In a world where the level of digitalization and technological integration is rapidly increasing, AI is affecting international business, global competitiveness, cybersecurity, diplomatic processes, and global food security systems. Despite a significant number of scientific works devoted to the impact of AI on individual industries, a comprehensive interdisciplinary analysis of its role in business, international security, global relations, and sustainable food systems is still insufficiently formed. The issues of uneven access of countries to AI technologies, challenges for global governance, and the consequences of the spread of AI threats, in particular, deep fakes, autonomous cyberattacks, and algorithmic solutions in the field of diplomacy, remain unresolved. At the same time, AI is increasingly influencing agricultural production, food supply chains, climate adaptation strategies, and global food market stability, which directly affects food security and socio-economic resilience of states. The aim of the article is a systematic analysis of the transformational impact of AI on international business, modern cybersecurity systems, global interstate relations, and global food security, as well as the identification of new challenges and prospects for global development in the context of the active spread of intelligent technologies. The paper reviews relevant scientific sources and statistical data that reflect the speed and scale of AI penetration into business processes, public administration, the military sphere, international communications, and agri-food systems, including precision agriculture, predictive analytics for crop yields, and digital monitoring of supply chains. The main results of the study demonstrate that AI acts as a dual force: on the one hand, it contributes to the optimization of global business chains, the improvement of management decisions, the prediction of market behavior, and the enhancement of food production efficiency and early warning systems for food crises; on the other hand, it creates new risks associated with cyberattacks, disinformation, algorithmic manipulation of commodity markets, and the escalation of geopolitical competition between the world’s technological leaders. The article highlights that AI is radically changing the competitive advantages of states and corporations, causing technological stratification between countries, increasing the dependence of critical infrastructure on algorithms, and forming new mechanisms of influence in diplomacy. In the context of food security, unequal access to AI-driven agricultural technologies may deepen global inequalities, while the digitalization of agrifood systems increases their exposure to cyber vulnerabilities and data concentration risks. It concludes that AI requires the formation of an adaptive system of global governance that combines ethical standards, cybersecurity protocols, inclusive participation of developing countries, and coordinated international efforts to ensure sustainable and resilient global food systems. The study emphasizes the need to balance innovation and regulation, as this will determine the long-term economic, political, security, and food security consequences of AI development in the world. Штучний інтелект (ШІ) стрімко еволюціонує від інноваційної технології до ключового фактора трансформації світового економічного та політичного порядку, що робить це дослідження актуальним. У світі, де рівень цифровізації та технологічної інтеграції стрімко зростає, ШІ впливає на міжнародний бізнес, глобальну конкурентоспроможність, кібербезпеку, дипломатичні процеси та глобальні системи продовольчої безпеки. Незважаючи на значну кількість наукових робіт, присвячених впливу ШІ на окремі галузі, комплексний міждисциплінарний аналіз його ролі в бізнесі, міжнародній безпеці, глобальних відносинах та стійких продовольчих системах досі недостатньо сформований. Питання нерівномірного доступу країн до технологій ШІ, виклики для глобального управління та наслідки поширення загроз ШІ, зокрема, глибоких фейків, автономних кібератак та алгоритмічних рішень у сфері дипломатії, залишаються невирішеними. Водночас ШІ все більше впливає на сільськогосподарське виробництво, ланцюги постачання продовольства, стратегії адаптації до зміни клімату та стабільність світового ринку продовольства, що безпосередньо впливає на продовольчу безпеку та соціально-економічну стійкість держав. Метою статті є систематичний аналіз трансформаційного впливу штучного інтелекту на міжнародний бізнес, сучасні системи кібербезпеки, глобальні міждержавні відносини та глобальну продовольчу безпеку, а також виявлення нових викликів та перспектив глобального розвитку в контексті активного поширення інтелектуальних технологій. У статті розглядаються відповідні наукові джерела та статистичні дані, що відображають швидкість та масштаби проникнення штучного інтелекту в бізнес-процеси, державне управління, військову сферу, міжнародні комунікації та агропродовольчі системи, включаючи точне землеробство, прогнозну аналітику врожайності та цифровий моніторинг ланцюгів поставок. Основні результати дослідження демонструють, що штучний інтелект діє як подвійна сила: з одного боку, він сприяє оптимізації глобальних бізнес-ланцюжків, покращенню управлінських рішень, прогнозуванню поведінки ринку, підвищенню ефективності виробництва продуктів харчування та систем раннього попередження про продовольчі кризи; з іншого боку, він створює нові ризики, пов’язані з кібератаками, дезінформацією, алгоритмічними маніпуляціями товарними ринками та ескалацією геополітичної конкуренції між світовими технологічними лідерами. У статті підкреслюється, що ШІ радикально змінює конкурентні переваги держав і корпорацій, спричиняючи технологічну стратифікацію між країнами, збільшуючи залежність критичної інфраструктури від алгоритмів та формуючи нові механізми впливу в дипломатії. У контексті продовольчої безпеки нерівний доступ до сільськогосподарських технологій на основі ШІ може поглибити глобальну нерівність, тоді як цифровізація агропродовольчих систем збільшує їхню вразливість до кібервразливостей та ризиків концентрації даних. Робиться висновок, що ШІ вимагає формування адаптивної системи глобального управління, яка поєднує етичні стандарти, протоколи кібербезпеки, інклюзивну участь країн, що розвиваються, та скоординовані міжнародні зусилля для забезпечення стійких та стійких глобальних продовольчих систем. У дослідженні наголошується на необхідності балансування інновацій та регулювання, оскільки це визначатиме довгострокові економічні, політичні, безпекові та продовольчі наслідки розвитку ШІ у світі.