Social inclusion in higher education:assessment methodology
No Thumbnail Available
Date
2024
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Національна академія педагогічних наук України
Abstract
Implementation of the priority of social inclusion has become relevant for Ukrainian higher education institutions due to some external and internal factors, especially in the context of integration into the EU. The purpose of the article is to conduct a comparative analysis of the approaches of different international organizations and researchers to the elaborating indicators of social inclusion and to develop, based on the analysis, methodological principles and indicators for assessing social inclusion in higher education institutions. The methodology for developing the tools is based on the modern vision of social inclusion in education as the involvement of all students regardless of their characteristics. A comparative analysis of the approaches of different international organizations and researchers to elaborating social inclusion indicators has been performed. Social inclusion indicators for higher education institutions have been developed based on the generalisation of different researchers’ approaches and formulated methodological principles. The basic principles of the developing indicators are based on the “input — processes — outcomes” approach. Higher education institutions can use the proposed indicators to assess the implementation of the social inclusion priority at the institutional level.
Реалізація пріоритету соціальної інклюзії стала актуальною для українських закладів вищої освіти через низку зовнішніх і внутрішніх чинників, особливо в контексті інтеграції до Європейського Союзу. Метою статті є здійснення порівняльного аналізу підходів різних міжнародних організацій та дослідників до розроблення індикаторів соціальної інклюзії та формування на його основі методологічних засад та індикаторів для оцінювання соціальної інклюзії у закладах вищої освіти. На основі критичного узагальнення сформульовано методичні засади розроблення інструментарію дослідження соціальної інклюзії в закладах вищої освіти. В основу методології формування інструментарію покладено сучасне бачення соціальної інклюзії в освіті як залучення усіх здобувачів незалежно від їхніх характеристик: віку, гендеру, раси, соціального статусу тощо. Здійснено порівняльний аналіз підходів різних міжнародних організацій та науковців до розроблення індикаторів соціальної інклюзії. На основі узагальнення різних підходів до виокремлення індикаторів соціальної інклюзії та з урахуванням сформованих методичних засад запропоновано індикатори соціальної інклюзії для закладів вищої освіти. В основу формування індикаторів покладено підхід «вхідні ресурси – процеси – результати». Для формулювання індикаторів використано також SMART підхід, відповідно до якого кожен індикатор має бути конкретним, вимірюваним, досяжним, релевантним та з часовими термінами. Індикатори вимірювання вхідних ресурсів сформовано за такими вимірами: політика; освітній простір і фінансові ресурси; комунікація; навчальні плани та матеріали; підготовка викладачів; лідерство й освітній менеджмент. Індикатори вимірювання освітнього процесу охоплюють показники у розрізі таких вимірів: клімат у закладі вищої освіти; викладання та дидактичні практики; організація навчання та індивідуальна підтримка. Індикатори вимірювання результатів містять показники залученості та успішності здобувачів. Стаття містить напрями реалізації пріоритету соціальної інклюзії в академічному середовищі. Заклади вищої освіти можуть використовувати запропоновані індикатори для оцінювання реалізації пріоритету соціальної інклюзії на інституційному рівні.
Description
Keywords
higher education, higher education institutions, social inclusion indicators, social inclusion, вища освіта, заклади вищої освіти, індикатори соціальної інклюзії, соціальна інклюзія
Citation
Tsymbaliuk S. Social inclusion in higher education:assessment methodology / Svitlana Tsymbaliuk // Education: Modern Discourses : scientific journal / The National Academy of Educational Sciences of Ukraine ; [ed. board: V. Kremen (ed.-in-chief) al.]. – Kyiv, 2024. – № 7. – P. 80–92.