Трансформація дизайн-мислення: від наукових витоків до сучасних інноваційних практик
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Стаття присвячена системному аналізу еволюції дизайн-мислення — від його наукових витоків у 1950–1960-х роках до сучасного використання як інноваційної організаційної практики. Розкрито історичні підходи, сформовані в межах дизайн-наук, інженерії та психології, які заклали теоретичні основи сучасних методів визначення проблеми, творчого мислення та ітеративного прототипування. Особливу увагу приділено внеску Дж. Арнольда, Г. Саймона, Д. Шона та представників «дизайн-науки», які сформували поняття «designerly ways of knowing» та підкреслили роль рефлексії й експериментування. У статті систематизовано три ключові напрями досліджень дизайн-мислення: когнітивний, інструментальний та організаційний. Показано, що дизайн-мислення не лише розширює когнітивну гнучкість і сприяє переформулюванню проблем, а й виступає інструментом зниження когнітивних упереджень, розвитку емпатії, формування нових способів взаємодії з користувачами. Обґрунтовано, що на організаційному рівні дизайн-мислення формує динамічні спроможності, сприяє інноваціям і трансформує корпоративну культуру, однак ефективність його впровадження залежить від інфраструктури, компетентності персоналу та узгодженості управлінських механізмів. Окреслено прогалини в сучасних дослідженнях і визначено перспективні напрями, зокрема інтеграцію цифрових технологій, штучного інтелекту та експерієнційного дизайну.
This article provides a comprehensive analysis of the evolution of design thinking, tracing its development from its scientific origins in the late 1950s–1960s to its current role as an innovation-oriented organizational practice. The study highlights the foundational contributions of design science, engineering, and psychology, which shaped contemporary approaches to problem framing, creative cognition, iterative experimentation, and prototyping. Special attention is given to the work of J. Arnold, H.
Simon, D. Schön, and other early theorists whose insights established the concept of «designerly ways of knowing» and emphasized reflection, action, and experimentation.
The article systematizes three major research perspectives on design thinking— cognitive, instrumental, and organizational—showing that design thinking enhances cognitive flexibility, supports problem reframing, reduces cognitive biases, strengthens empathy, and enables user-centered innovation. At the organizational level, design thinking fosters dynamic capabilities, transforms cultural practices, and supports strategic adaptability, though its effectiveness depends on appropriate infrastructure, employee competencies, and managerial alignment. The study also identifies current research gaps and outlines future directions, including the integration of digital technologies, artificial intelligence, and experience design as emerging drivers of design-thinking evolution.
Description
Keywords
дизайн-мислення, дизайнерські способи пізнання, інновації, людиноцентричний підхід, прототипування, когнітивна гнучкість, динамічні спроможності, організаційна культура, design thinking, designerly ways of knowing, innovation, human-centered approach, prototyping, cognitive flexibility, dynamic capabilities, organizational culture
Citation
Ковтун В. П. Трансформація дизайн-мислення: від наукових витоків до сучасних інноваційних практик / Ковтун Віта Петрівна, Лінивий Матвій Вячеславович // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2025. – Вип. 41. – С. 143–157.